Постанова

від 13.11.2019 по справі 480/1267/19

ДРУГИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДОДАТКОВА ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 листопада 2019 р. рокуСправа № 480/1267/19

Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

Головуючого судді: Макаренко Я.М.,

Суддів: Мінаєвої О.М. , Старосуда М.І. ,

за участю секретаря судового засідання Лисенко К.В.,

розглянувши заяву представника позивача Кравченко П.А. про ухвалення додаткового судового рішення по справі за апеляційною скаргою Сумської митниці ДФС на рішення Сумського окружного адміністративного суду від 05.06.2019 року по справі № 480/1267/19

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "СУФ"

до Сумської митниці ДФС

про визнання протиправним та скасування рішення,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "СУФ" (далі - позивач, ТОВ «СУФ» ) звернулося до суду з позовною заявою до Сумської митниці ДФС (далі - відповідач), в якій просив визнати протиправним та скасувати рішення Сумської митниці ДФС про коригування митної вартості товарів від 06.03.2019 № UA805180/2019/000040/2.

Рішенням Сумського окружного адміністративного суду від 05.06.2019 року позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "СУФ" до Сумської митниці ДФС про визнання протиправним та скасування рішення задоволено.

Визнано протиправним та скасовано рішення Сумської митниці ДФС про коригування митної вартості товарів від 06.03.2019 № UA805180/2019/000040/2.

Стягнуто на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "СУФ" (вул. Прокоф`єва, 19, м. Суми, Сумська область, 40016, код ЄДРПОУ 41076521) за рахунок бюджетних асигнувань Сумської митниці ДФС (вул. Юрія Вєтрова, 24, м. Суми, Сумська область, 40020, код ЄДРПОУ 39420037) суму судового збору в розмірі 1921,00 грн. та витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 5000,00 грн.

Постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 04.09.2019 року апеляційну скаргу Сумської митниці ДФС залишено без задоволення. Рішення Сумського окружного адміністративного суду від 05.06.2019 року по справі № 480/1267/19 залишено без змін.

20.09.2019 року на адресу Другого апеляційного адміністративного суду надійшла заява від представника позивача про ухвалення додаткового рішення про стягнення судових витрат.

Колегія суддів, розглянувши заяву про ухвалення додаткового рішення, дослідивши матеріали справи, вважає, що заява підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до частини першої статті 252 КАС України суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою учасника справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо:

1) щодо однієї із позовних вимог, з приводу якої досліджувалися докази, чи одного з клопотань не ухвалено рішення;

2) суд, вирішивши питання про право, не визначив способу виконання судового рішення;

3) судом не вирішено питання про судові витрати.

Виходячи з аналізу зазначеної норми, колегія суддів зазначає, що чинне законодавство передбачає можливість прийняття додаткового рішення, серед іншого, у разі, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.

Постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 04.09.2019 року питання про судові витрати вирішено не було.

Представником позивача подано заяву про ухвалення додаткового рішення в якій просить стягнути на користь ТОВ СУФ за рахунок бюджетних асигнувань Сумської митниці ДФС судових витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 2500,00 грн.

Згідно зі статтею 132 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі також КАС України) судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати, зокрема, на професійну правничу допомогу.

Частинами першою-п`ятою статті 134 КАС України обумовлено, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Загальний порядок розподілу судових витрат урегульовано статтею 139 КАС України, частинами першою якої встановлено, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Відповідно до частини сьомої статті 139 КАС України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

Витрати, що підлягають сплаті за послуги адвоката, визначаються у порядку, встановленому Законом України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність".

Відповідно до ст. 30 цього Закону, гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Отже, розмір гонорару визначається за погодженням адвоката з клієнтом.

Водночас, для включення всієї суми гонорару у відшкодування за рахунок відповідача, має бути встановлено, що позов позивача підлягає задоволенню, а також має бути встановлено, що за цих обставин справи такі витрати позивача були необхідними, а розмір є розумний та виправданий, що передбачено у ст. 30 Законом України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність". Тобто, суд зобов`язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично, але й також - чи була їх сума обґрунтованою.

Приписи ч.9 ст. 139 КАС України містять критерії розподілу судових витрат, які суд повинен врахувати при вирішенні питання щодо розподілу судових витрат.

Так, пунктами 1,2,4 ч. 9 ст. 139 КАС України передбачено, що при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін; стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

Отже, суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.

Таким чином, при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрат на підставі ст. 41 Конвенції. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі « East/West Alliance Limited» проти України", заява №19336/04, п. 269).

З урахуванням вимог ч.7 ст. 139 КАС України позивачем до судових дебатів у суді апеляційної інстанції було заявлено вимогу про стягнення за рахунок бюджетних асигнувань Сумської митниці ДФС на користь позивача судових витрат та надано докази витрат, які позивачем було сплачено у зв`язку з розглядом справи у суді апеляційної інстанції.

Так, позивачем разом з відзивом на апеляційну скаргу від 28.08.2019 року надано докази по оплаті витрат на правову допомогу, а саме: додаткову угоду до угоди про надання правової допомоги від 07.03.2019 р., детальний опис робіт, платіжне доручення.

З наданих доказів слідує, що 10.08.2019 р. року між Товариством з обмеженою відповідальністю «СУФ» (Клієнт) та Адвокатським бюро Павла Кравченка ( Представник) укладено Додаткову угоду до угоди від 07.03.2019 р. про надання правової допомоги.

Відповідно до п. 1 вказаної Додаткової угоди Клієнт доручає, а Представник бере на себе зобов`язання надати Клієнту комплексні юридичні та консультаційні послуги правового характеру, які стосуються ведення справи №480/1267/19 на стадії апеляційного перегляду судового рішення у Другому апеляційному адміністративному суді, що включає в себе:

-вивчення рішення суду першої інстанції, надання консультаційних послуг щодо формування правової позиції по справі на даній стадії, підготовка процесуальних документів (відзиву на апеляційну скаргу, пояснень, клопотань, заяв- в разі потреби і т.і.);

-вивчення існуючої судової практики ДААС та КАС/ВС в аналогічних справах;

-надання порад правового характеру щодо тактики поведінки під час апеляційного перегляду справи;

-ведення справи в суді апеляційної інстанції.

Пунктом 2 вказаної угоди передбачено, що за здійснення дій, передбачених п.1 даної додаткової угоди Клієнт сплачує Представнику 2500,00 грн.

На виконання умов додаткової угоди про надання правової допомоги від 10.08.2019 р. позивачем 22.08.2019 р. сплачено суму послуг професійної правової допомоги в сумі 2500,00 грн, що підтверджується платіжним дорученням №589.

Колегією суддів з детального опису робіт (наданих послуг) встановлено, що до вартості наданих адвокатом послуг входило:

-підготовка справи до апеляційного перегляду;

-проведення консультацій з клієнтом;

- підготовка відзиву на апеляційну скаргу;

- направлення копії відзиву митниці;

- направлення відзиву на апеляційну скаргу до Другого апеляційного адміністративного суду.

Відповідно до вказаного опису робіт витрати часу адвоката на надання професійної правничої допомоги у справі за вказаним переліком склали 6 год. 00 хв.

Також, до вартості послуг наданих адвокатом включено участь у судових засіданнях Другого апеляційного адміністративного суду.

Вартість послуг наданих адвокатом склала 2500,00 грн.

Проте, колегія суддів частково не погоджується з їх вартістю, з огляду на таке.

Згідно опису наданих послуг адвокат приймав участь у судових засіданнях суду апеляційної інстанції.

Проте, з матеріалів справи колегією суддів встановлено, що судове засідання у суді апеляційної інстанції по даній справі було призначено на 04.09.2019 року та в судовому засіданні 04.09.2019 року всі учасники справи були відсутні.

Також, колегія суддів зазначає, що така послуга, як направлення відзиву на апеляційну скаргу до Другого апеляційного адміністративного суду та його копій митниці не потребує спеціальних професійних навиків, а тому така послуга не є в розумінні Кодексу адміністративного судочинства України професійною правовою допомогою, а тому колегія суддів приходить до висновку про відмову у стягненні за рахунок бюджетних асигнувань відповідача вартості такої послуги.

Також, колегія суддів зазначає, що у детальному описі робіт не конкретизовано, які саме дії з підготовки справи до апеляційного перегляду вчинялися адвокатом та які саме консультації було проведено з позивачем, крім того додаткова угода від 10.08.2019 року не містить назви такої послуги як підготовка справи до апеляційного перегляду.

За таких обставин, колегія суддів приходить до висновку, що розмір оплати послуг адвоката у розмірі 2500,00 грн, які просить позивач покласти на відповідача, частково є необгрунтованим, не відповідає критеріям ст. ст. 134, 139 КАС України, а тому підлягає зменшенню.

Відповідно до ч. 1 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

На підставі викладеного, колегія суддів приходить до висновку, що за рахунок бюджетних асигнувань відповідача на користь позивача підлягають стягненню витрати на правову допомогу у розмірі 2000 грн.

Оскільки постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 04.09.2019 року питання про судові витрати вирішено не було, то колегія суддів приходить до висновку про наявність підстав для задоволення заяви позивача про ухвалення додаткового рішення.

Керуючись ст. ст. 243, 252, 292, 321, 322, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Прийняти додаткову постанову, якою стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "СУФ" (40016, м. Суми, вул. Прокоф`єва,19) за рахунок бюджетних асигнувань Сумської митниці ДФС (40020, м. Суми, вул. Ю.Вєтрова, 24, код ЄДРПОУ 39420037) витрати на професійну правничу допомогу в сумі 2000 (дві тисячі) грн 00 коп.

Додаткова постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Головуючий суддя (підпис)Макаренко Я.М. Судді (підпис) (підпис) Мінаєва О.М. Старосуд М.І.

Повний текст додаткової постанови виготовлений 22.11.2019 року