Ухвала

від 21.11.2019 по справі 826/18067/14

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 826/18067/14

УХВАЛА

21 листопада 2019 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі судді-доповідача Ключковича В.Ю. та суддів Беспалова О.О., Парінова А.Б., перевіривши матеріали апеляційної скарги Головного управління ДФС у м. Києві на рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 12.02.2018 р. у справі за позовом ОСОБА_1 до ДПІ у Шевченківському районі Головного управління ДФС у м. Києві про визнання протиправними і скасування податкового повідомлення-рішення, податкової вимоги та рішення про опис майна у податкову заставу,

В С Т А Н О В И В:

Рішенням Окружного адміністративного суду від 12.02.2018 р. позов задоволено.

Не погодившись з прийнятим рішенням суду першої інстанції, 13.03.2018 р. (що підтверджується відбитком вхідного штемпеля на конверті на а.с. 186 т.2), ДПІ у Шевченківському районі Головного управління ДФС у м. Києві звернулось з апеляційною скаргою.

Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 26.03.2018 р. апеляційну скаргу ДПІ у Шевченківському районі Головного управління ДФС у м. Києві залишено без руху з підстав несплати судового збору у розмірі 14 725,62 грн та відсутністю належних підтверджень повноважень особи, яка підписала апеляційну скаргу, надано 10-денний строк на усунення цих недоліків, перебіг якого починається з наступного дня з моменту отримання копії цієї ухвали.

Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 24.04.2018 р. апеляційну скаргу ДПІ у Шевченківському районі Головного управління ДФС у м. Києві повернено скаржнику у зв`язку з невиконанням ним вимог ухвали суду від 26.03.2018 р. про залишення апеляційної скарги без руху у встановлений судом строк.

Не погодившись з прийнятим рішенням суду першої інстанції, 23.09.2019 р. (що підтверджується відбитком вхідного штемпеля суду першої інстанції), Головне управління ДФС у м. Києві звернулось з апеляційною скаргою.

Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 07.10.2019 р. у задоволенні клопотання скаржника про поновлення строку на апеляційне оскарження відмовлено, апеляційну скаргу Головного управління ДФС у м. Києві залишено без руху у зв`язку з тим, що апелянт, подавши апеляційну скаргу більше ніж через півтора року з моменту складення повного тексту оскаржуваного рішення (12.02.2018 р. - суд виніс оскаржуване рішення; 23.09.2019 р. - подано апеляційну скаргу), що є підставою для відмови у відкритті апеляційного провадження відповідно до ч. 2 ст. 299 КАС України (звернення з апеляційної скаргою після того як минув рік з моменту ухвалення оскаржуваного рішення), посилається в цілях поновлення строку на апеляційне оскарження на ту обставину, що він не є стороною у справі та не мав інформації про перебіг розгляду справи, однак не надає жодних обґрунтувань, що на нього поширюються винятки щодо строків звернення з апеляційною скаргою, встановлені ч. 2 ст. 299 КАС України (подання апеляційної скарги суб`єктом владних повноважень у справі, про розгляд якої він не був повідомлений або до участі в якій не був залучений, якщо суд ухвалив рішення про його права та (або) обов`язки ), а саме: зазначаючи, що він не брав участі у справі, не надає належного обґрунтування, яким чином результат розгляду цієї справи конкретно впливає на його права та обов`язки, а також не сплатив судовий збір у розмірі 14 725,62 грн. У зв`язку з цим, апелянту було надано 10 днів для усунення вказаних недоліків апеляційної скарги, перебіг яких починається з наступного дня з моменту отримання копії цієї ухвали, роз`яснено порядок їх усунення та наслідки, які застосовуватимуться до апеляційної скарги у разі невиконання вимог ухвали суду (ч. 2 ст. 299 КАС України).

Судом було, зокрема, зазначено, що клопотання скаржника про поновлення строку на апеляційне оскарження, мотивоване тим, що він не є стороною у справі, а тому не мав інформації про перебіг розгляду справи, а також посиланням на відсутність в матеріалах справи доказів отримання відповідачем копії ухвали суду про повернення апеляційної скарги є безпідставним, оскільки в силу ч. 2 ст. 299 КАС України суд не оцінює причини пропуску строку на апеляційне оскарження у випадку звернення з апеляційною скаргою після спливу 1-го року з моменту складення повного тексту оскаржуваного рішення і приймає таку апеляційну скаргу до провадження винятково у разі, якщо вона подана суб`єктом владних повноважень у справі, про розгляд якої він не був повідомлений або до участі в якій не був залучений, якщо суд ухвалив рішення про його права та (або) обов`язки, чого апелянтом, однак, не доведено.

Відповідно до повідомлення про вручення листа з ШКІ 0102928168074, яким була надіслана апелянту копія ухвали суду про залишення його апеляційної скарги без руху, з отриманням якої пов`язується обрахунок 10-денного строку на усунення недоліків апеляційної скарги, цю ухвалу скаржник одержав 17.10.2019 р., з огляду на що останнім днем для усунення недоліків цієї апеляційної скарги фактично є 30.10.2019 р.

30.10.2019 р. через канцелярію суду надійшло клопотання скаржника, в якому він, зазначаючи, що ГУ ДФС у м. Києві є правонаступником відповідача у цій справі, - ДПІ у Шевченківському районі Головного управління ДФС у м. Києві, що є, на його думку, безумовним фактом на підтвердження тієї обставини, що при вирішенні цієї справи було ухвалено рішення про його права та (або) обов`язки, просить поновити йому строк на апеляційне оскарження; а також, посилаючись на неможливість сплати судового збору в строки, встановлені судом, у зв`язку із тим, що фіскальний орган не може передбачити, скільки платників податків оскаржуватиме здійснені ним донарахування у судовому порядку та, як наслідок визначити, скільки коштів знадобиться йому на сплату судового збору, а також у зв`язку із безспірним списанням коштів з рахунків ГУ ДФС у м. Києві, просить продовжити строк на усунення недоліків апеляційної скарги, або відстрочити сплату судового збору.

Оцінивши доводи клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження, колегія суддів вважає, що воно не підлягає задоволенню, оскільки, зазначаючи себе правонаступником відповідача та надаючи на користь цього відповідні обґрунтування, апелянт таким чином підтверджує той факт, що він приймав участь у розгляді цієї справи, оскільки в силу ст. 52 КАС України усі дії вчинені в адміністративному процесі до вступу правонаступника обов`язкові для його в такій самій мірі, у якій вони були б обов`язкові для особи, яку він замінив, а, отже, що на нього не поширюються винятки, передбачені ч. 2 ст. 299 КАС України, за яких апеляційна скарга суб`єкта владних повноважень, подана після того, як минув рік з моменту ухвалення оскаржуваного рішення, може бути прийнята до провадження, в той час як із наявного в матеріалах справи повідомлення про вручення на а.с. 183 т. 2 вбачається, що копію оскаржуваного рішення ДПІ у Шевченківському районі ГУ ДФС у м. Києві, правонаступником якого зазначає себе скаржник, отримав 15. 02.2018 р., однак апеляційну скаргу було подано ГУ ДФС у м. Києві 23. 09.2019 р. , тобто більше ніж через півтора року з моменту вручення відповідачу копії такого рішення, що свідчить про наявність підстав, встановлених ч. 2 ст. 299 КАС України для відмови у відкритті провадження за його апеляційною скаргою незалежно від поважності причин пропуску строку на апеляційне оскарження (ч. 2 ст. 299 КАС України).

Вирішуючи питання про продовження Головному управлінню ДФС у м. Києві строку на усунення недоліків апеляційної скарги, колегія суддів зазначає, що відповідно до вимог ч.2 ст.298 КАС України та ч.2 ст.169 КАС України строк усунення недоліків апеляційної скарги не може перевищувати десяти днів з дня вручення копії ухвали про залишення апеляційної скарги без руху. Відтак, апелянту було судом надано максимальний строк, визначений КАС України для усунення недоліків апеляційної скарги.

При цьому, колегія суддів зазначає, що безспірне списання коштів з рахунка боржника не є перешкодою для проведення такого платежу, як сплата судового збору. Так, відповідно до п. 25 Порядку виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 3 серпня 2011 р. № 845 на час здійснення безспірного списання коштів проводяться платежі боржника, зокрема із сплати податків і зборів, у тому числі судового збору.

Зважаючи на вищевикладене, клопотання Головного управління ДФС у м. Києві про продовження строку на усунення недоліків апеляційної скарги також не підлягає задоволенню.

Вирішуючи питання про відстрочення апелянту сплати судового збору, колегія суддів вважає, що клопотання скаржника в цій частині також не підлягає задоволенню, з огляду на наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 133 КАС України, передбачено, що суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.

Частиною 1 ст. 8 Закону "Про судовий збір" від 08 липня 2011 року № 3674-VI встановлено виключний перелік умов, за яких можливе прийняття рішення про відстрочення апелянту сплати судового збору: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю.

Разом з цим, апелянт не підпадає під категорію осіб, стосовно яких можливе прийняття рішення про відстрочення сплати судового збору.

Таким чином, станом на 21.11.2019 р. недоліки апеляційної скарги Головного управління ДФС у м. Києві, які слугували підставою для залишення її без руху (звернення з апеляційною скаргою з пропуском строку на апеляційне оскарження більше ніж на один рік поряд із ненаданням апелянтом доказів, що на нього поширюються винятки передбачені ч. 2 ст. 299 КАС України, відсутність доказу сплати судового збору у розмірі 14 725,62 грн), не усунуто, а саме: не надано доказу сплати судового збору, і при зверненні з апеляційною скаргою після спливу 1-го року з моменту складення повного тексту оскаржуваного рішення не підтверджено факту, що на скаржника поширюються, винятки щодо строків на апеляційне оскарження, встановлені ч. 2 ст. 299 КАС України, за яких така апеляційна скарга може бути прийнята до провадження.

Поряд з цим, з матеріалів справи вбачається, що апелянт звернувся з апеляційною скаргою вдруге більше ніж через 1,5 року з моменту отримання копії оскаржуваного рішення (15.02.2018 р. - отримав копію оскаржуваного рішення відповідно до а.с. 183 т. 2; 23.09.2019 р. - звернувся з апеляційною скаргою вдруге), що є у розумінні ч. 2 ст. 299 КАС України підставою для відмови у відкритті апеляційного провадження незалежно від поважності причин пропуску строку на апеляційне оскарження.

Так, відповідно до ч. 2 ст. 299 КАС України незалежно від поважності причин пропуску строку на апеляційне оскарження суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у разі, якщо апеляційна скарга прокурора, суб`єкта владних повноважень подана після спливу одного року з дня складення повного тексту судового рішення, крім випадків подання апеляційної скарги суб`єктом владних повноважень у справі, про розгляд якої він не був повідомлений або до участі в якій не був залучений, якщо суд ухвалив рішення про його права та (або) обов`язки.

Враховуючи те, що апелянт, пропустивши строк на апеляційне оскарження більше ніж на 1 рік з моменту отримання копії оскаржуваного рішення, станом на 21.11.2019 р. не довів тієї обставини, що на нього поширюються винятки, встановлені ч. 2 ст. 299 КАС України, за яких апеляційна скарга, подана після спливу 1-го року з моменту складення повного тексту оскаржуваного рішення, може бути прийнята до провадження (подання апеляційної скарги суб`єктом владних повноважень у справі, про розгляд якої він не був повідомлений або до участі в якій не був залучений, якщо суд ухвалив рішення про його права та (або) обов`язки), - це є підставою для відмови у відкритті апеляційного провадження відповідно до ч. 2 ст. 299 КАС України

Керуючись ч. 2 ст. 299 КАС України, колегія суддів , -

У Х В А Л И Л А :

У задоволенні клопотання Головного управління ДФС у м. Києві про поновлення строку на апеляційне оскарження - відмовити.

У задоволенні клопотання Головного управління ДФС у м. Києві про продовження строку на усунення недоліків апеляційної скарги - відмовити.

У задоволенні клопотання Головного управління ДФС у м. Києві про відстрочення сплати судового збору - відмовити.

У відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Головного управління ДФС у м. Києві на рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 12.02.2018 р. у справі за позовом ОСОБА_1 до ДПІ у Шевченківському районі Головного управління ДФС у м. Києві про визнання протиправними і скасування податкового повідомлення-рішення, податкової вимоги та рішення про опис майна у податкову заставу, - відмовити.

Апеляційну скаргу Головного управління ДФС у м. Києві разом із доданими матеріалами - повернути особі, яка її подала.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена протягом тридцяти днів шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Суддя-доповідач Ключкович В.Ю.

Судді Беспалов О.О.

Парінов А.Б.