Постанова

від 21.11.2019 по справі 910/14371/18

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"21" листопада 2019 р. Справа№ 910/14371/18

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Коротун О.М.

суддів: Пономаренка Є.Ю.

Смірнової Л.Г.

за заявою Товариства з додатковою відповідальністю Завод Метиз

про розподіл витрат, пов`язаних з правничою допомогою адвоката

за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю ДЗЗМ Сила

на рішення Господарського суду міста Києва від 21.02.2019 (повний текст рішення складено 01.03.2019)

у справі № 910/14371/18 (суддя Привалов А.І.)

за позовом Товариства з додатковою відповідальністю Завод Метиз

до Товариства з обмеженою відповідальністю ДЗЗМ Сила

про стягнення 538 855, 38 грн,

Розглянувши справу в порядку ст. 126, 129, 221, 244 Господарського процесуального кодексу України (надалі - ГПК України), Північний апеляційний господарський суд,

УСТАНОВИВ:

ІСТОРІЯ СПРАВИ

1. Короткий зміст заявлених вимог та рух справи

Під час розгляду справи в суді апеляційної інстанції 15.04.2019 на адресу суду апеляційної інстанції від позивача надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому позивач, зокрема заявив про судові витрати на правничу допомогу.

Також 20.05.2019 до суду апеляційної інстанції від позивача надійшов лист, де сторона повідомляла про додаткові витрати на правничу допомогу.

2. Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Рішенням Господарського суду міста Києва від 21.02.2019 позовні вимоги задоволено частково, а саме: присуджено до стягнення з відповідача на користь позивача основної заборгованості в сумі 528 355, 38 грн.

Крім того, рішенням Господарського суду міста Києва від 21.02.2019 провадження у справі в частині стягнення суми основного боргу у розмірі 10 500 грн - закрито з посиланням на відсутність спору у наведеній частині згідно з п. 2 ч. 1 ст. 231 ГПК України.

Постановою Північного апеляційного господарського суду від 27.05.2019 апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю ДЗЗМ Сила на рішення Господарського суду міста Києва від 21.02.2019 у справі № 910/14371/18 - залишено без задоволення, а рішення Господарського суду міста Києва від 21.02.2019 у справі № 910/14371/18 - залишено без змін. Судовий збір, понесений у зв`язку з переглядом справи в суді апеляційної інстанції, покладено на ТОВ ДЗЗМ Сила .

3. Надходження заяви на розгляд Північного апеляційного господарського суду

14.06.2019 (13.06.2019 до відділення поштового зв`язку) до суду апеляційної інстанції від позивача надійшла заява про винесення додаткового рішення по судовим витратам.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 14.06.2019 було призначено судове засідання для вирішення питання про судові витрати за апеляційний перегляд на 26.06.2019.

26.06.2019, у зв`язку з відсутністю доказів повідомлення відповідача про судове засідання, суд апеляційної інстанції, з метою дотримання прав усіх учасників справи та дотримання принципів рівності та змагальності (ст. 2, 7, 13 ГПК України) відклав розгляд питання про судові витрати за апеляційний перегляд, понесені стороною на правничу допомогу.

У червні 2019 відповідач звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою на постанову Північного апеляційного господарського суду від 27.05.2019. Ухвалою Верховного Суду від 12.07.2019 було відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою ТОВ ДЗЗМ Сила на постанову Північного апеляційного господарського суду від 27.05.2019, витребувано оригінали матеріалів справи № 910/14371/18.

23.07.2019 супровідним листом № 09-19.1/1516/19, на виконання вимог ухвали Верховного Суду, оригінали матеріалів справи було надіслано до Верховного Суду.

05.09.2019 Верховним Судом ухвалено постанову про залишення касаційної скарги ТОВ ДЗЗМ Сила без задоволення, а постанови Північного апеляційного господарського суду від 27.05.2019 та рішення Господарського суду міста Києва від 21.02.2019 - без змін.

Супровідним листом від 25.10.2019 № 22.1-14/910/14371/18/291/2019 Верховний Суд повернув матеріали справи до Північного апеляційного господарського суду, які до останнього надійшли 05.11.2019.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 06.11.2019 призначено до розгляду клопотанням представника ТОВ Завод Метиз про розподіл судових витрат позивача на професійну правничу допомогу на 21.11.2019.

18.11.2019 на адресу суду апеляційної інстанції від представника ТОВ ДЗЗМ Сила надійшла заява про перенесення судового засідання, оскільки 21.11.2019 з 9 години представник сторони буде зайняти у слідчих діях у кримінальному провадженні.

21.11.2019 представники сторін в судове засідання не з`явилися, про дату, час та місце судового засідання повідомлені належним чином в порядку, передбаченому ст. 120, 242 ГПК України, що підтверджується повідомленнями про вручення поштових відправлень.

Суд апеляційної інстанції вважає необґрунтованою заяву представника ТОВ ДЗЗМ Сила про перенесення судового засідання з огляду на те, що жодних доказів, в розумінні ст. 73 - 80 ГПК України, на підтвердження участі представника у слідчих діях (повідомлення слідчого, виклик, тощо) представником не надано. Сторона має добросовісно користуватися своїми правами. До того ж, доказів неможливості залучення іншого представника, стороною не наведено.

Крім того, суд апеляційної інстанції враховую обмеженість процесуального строку розгляду заяви про вирішення питання стосовно витрат на правничу допомогу та з метою забезпечення розумності строку розгляду заяви, дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення заяви представника ТОВ ДЗЗМ Сила про перенесення судового засідання.

За приписами ч. 4 ст. 244 ГПК України у разі необхідності суд може викликати сторони або інших учасників справи в судове засідання. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.

З огляду на вищевикладене, враховуючи те, що у сторін був час надати свої міркування, заперечення стосовно питання, яке розглядається, суд апеляційної інстанції, з урахуванням положень ч. 4 ст. 244 ГПК України та з метою забезпечення розумного процесуального строку розгляду, дійшов висновку про можливість розгляду заяви про відшкодування витрат на правничу допомогу за відсутності представників сторін, неприбуття яких не перешкоджало розгляду заяви.

4. Мотиви прийняття додаткової постанови

У відзиві на апеляційну скаргу Товариство з додатковою відповідальністю Завод Метиз просило витрати на правничу допомогу адвоката покласти на ТОВ ДЗЗМ Сила .

В підтвердження понесення відповідних витрат, позивачем надано:

- Договір про надання правової допомоги від 03.04.2019 № 03/04, укладений між Адвокатським бюро Адвокат Бєлік , в особі адвоката Бєліка А.С. щодо представлення інтересів клієнта в Північному апеляційному господарському суді стосовно розгляду справи про стягнення коштів;

- рахунок - фактуру про надання правової допомоги від 03.04.2019 на суму 17 000,00 грн, в якому визначено вартість наданих послуг стосовно представлення інтересів клієнта у Північному апеляційному господарському суді в судовому засіданні 08.05.2019, відрядження до м. Києва з м. Дніпро (24 години), складання та направлення відзиву на апеляційну скаргу (8 годин);

- платіжне доручення № 865 від 09.04.2019 на суму 17 000,00 грн про оплату послуг згідно рахунку - фактури від 03.04.2019;

- ордер серії ДП № 2410/008, виписаний на ім`я адвоката Бєліка А.С.;

- Свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю № 1161, згідно якого ОСОБА_1 . відповідно до Закону України Про адвокатуру та адвокатську діяльність має право на заняття адвокатською діяльністю.

20.05.2019 через канцелярію Північного апеляційного господарського суду від позивача в підтвердження понесення витрат на правничу допомогу адвоката додатково надано:

- рахунок - фактуру про надання правової допомоги від 10.05.2019 на суму 8 800,00 грн, в якому визначено вартість наданих послуг стосовно представлення інтересів клієнта у Північному апеляційному господарському суді в судовому засіданні 27.05.2019, відрядження до м. Києва з м. Дніпро (24 години);

- платіжне доручення № 1204 від 14.05.2019 на суму 8 800,00 грн про оплату послуг згідно рахунку - фактури від 10.05.2019;

- акт виконаних робіт до Договору про надання правової допомоги від 03.04.2019 № 03/04, скріплений підписами адвоката та клієнта.

5. Позиція Північного апеляційного господарського суду

Статтею 123 Господарського процесуального кодексу України визначено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4)пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Відповідно до частин 1-3 статті 126 Господарського процесуального кодексу України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Відповідно до статті 30 Закону України Про адвокатуру і адвокатську діяльність , гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Згідно з частиною 4 статті 126 Господарського процесуального кодексу України, розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Як встановлено судом апеляційної інстанції, адвокат Бєлік А.С. був представником позивача в суді апеляційної інстанції 08.05.2019 та 27.05.2019. Крім того, в матеріалах справи наявні подані документи, складені та підписані адвокатом (відзив на апеляційну скаргу).

При визначенні суми відшкодування суд має виходити із критерію реальності понесення адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема, згідно з практикою Європейського суду з прав людини заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі East/West Alliance Limited проти України ).

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Згідно з пунктом 2 частини 4 статті 129 Господарського процесуального кодексу України, інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову - на відповідача.

Частиною 8 ст. 129 ГПК України передбачено, що розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Постанову Північного апеляційного господарського суду ухвалено 27.05.2019, позивачем заявлено про відшкодування понесених витрат до початку судових дебатів.

14.06.2019 (13.06.2019 дата звернення до засобів поштового зв`язку) від адвоката позивача надійшло до суду повторне клопотання, в якому він просить вирішити питання про розподіл судових витрат позивача на професійну правничу допомогу.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити із критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема, згідно з практикою Європейського суду з прав людини заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі East/West Alliance Limited проти України ). У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Об`єднана палата Верховного Суду у справі № 922/445/19 (постанова від 03.10.2019) зроблено висновок, що загальне правило розподілу судових витрат визначене в ч. 4 ПК України. Разом із тим, у ч. 5 наведеної норми цього Кодексу визначено критерії, керуючись якими суд (за клопотанням сторони або з власної ініціативи) може відступити від вказаного загального правила при вирішенні питання про розподіл витрат на правову допомогу та не розподіляти такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення, а натомість покласти їх на сторону, на користь якої ухвалено рішення.

Зокрема відповідно до ч. 5 ст. 129 ГПК України під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

При цьому, на предмет відповідності зазначеним критеріям суд має оцінювати поведінку/дії/бездіяльність обох сторін при вирішенні питання про розподіл судових витрат.

Випадки, за яких суд може відступити від загального правила розподілу судових витрат, унормованого ч. 4 ст. 129 ГПК України, визначені також положеннями частин 6, 7, 9 ст. 129 цього Кодексу.

Так, суд апеляційної інстанції враховує те, що на підтвердження понесених витрат позивачем було надано: договір про надання правової допомоги від 03.04.2019 № 03/04; рахунок - фактуру про надання правової допомоги від 03.04.2019 на суму 17 000,00 грн; платіжне доручення № 865 від 09.04.2019 на суму 17 000,00 грн; ордер серії ДП № 2410/008, виписаний на ім`я адвоката Бєліка А.С.; Свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю № 1161; рахунок-фактуру про надання правової допомоги від 10.05.2019 на суму 8 800, 00 грн, в якому визначено вартість наданих послуг стосовно представлення інтересів клієнта у Північному апеляційному господарському суді в судовому засіданні 27.05.2019, відрядження до м. Києва з м. Дніпро (24 години); платіжне доручення № 1204 від 14.05.2019 на суму 8 800,00 грн про оплату послуг згідно рахунку-фактури від 10.05.2019; акт виконаних робіт до договору про надання правової допомоги від 03.04.2019 № 03/04, скріплений підписами адвоката та клієнта, які підтверджує прийняття послуг на 17 000, 00 грн.

Згідно з рахунком рахунок - фактуру про надання правової допомоги від 03.04.2019, останній виставлено за представлення інтересів клієнта у Північному апеляційному господарському суді (м. Київ) на судовому засіданні 08.05.2019; відрядження до міста Києва з міста Дніпра - 24 години; складення та направлення відзиву на апеляційну скаргу відповідача - 8 годин.

Розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду (ч. 8 ст. 129 ГПК України).

Водночас, докази на прийняття послу, вартістю 8 800, 00 грн (акт виконаних робіт) стороною було подано тільки 13.06.2019 (згідно відтиску штемпеля відділення поштового зв`язку), тобто з пропуском строку, встановленого законом без клопотання про поновлення такого строку. А тому докази, подані з пропуском строку встановленого законом, на підстав ст. 80 ГПК України не приймаються до розгляду. А згідно з ч. 9 ст. 129 ГПК України у випадку зловживання стороною чи її представником процесуальними правами або якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, суд має право покласти на таку сторону судові витрати повністю або частково незалежно від результатів вирішення спору. А тому заява про відшкодування витрат на правничу в частині відшкодування 8 800, 00 грн залишається без розгляду.

Крім того, суд апеляційної інстанції зазначає, що для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (ч. 3 ст. 126 ГПК України).

Водночас, детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги стороною не надано.

Північний апеляційний господарський суд, розподіляючи витрати, понесені позивачем на професійну правничу допомогу адвоката, зазначає, що надані позивачем документи, зокрема на суму 8 800, 00 грн не є достатніми доказами на підтвердження наявності підстав для відшкодування судом витрат на професійну правничу допомогу. Детального опису наданих послуг, акту виконаних робіт стороною не надано.

Суд апеляційної інстанції, дослідивши матеріали справи, дійшов висновку, що заявлений до стягнення розмір частково відповідає критерію розумної необхідності таких витрат, з урахуванням того, що адвокат Бєлік А.С. був представником позивача в суді апеляційної інстанції. При цьому, суд апеляційної інстанції враховує те, що складність справи не є значною, доказів прийняття виконаного обсягу адвокатом робіт надано лише частково (акт надано на 17 000, 00 грн).

Отже, враховуючи принципи співмірності та розумності судових витрат, колегія суддів дійшла висновку про наявність підстав для часткового задоволення заяви ТОВ Завод Метиз про розподіл судових витрат шляхом стягнення з ТОВ ДЗЗМ Сила витрат на професійну правничу допомогу в суді апеляційної інстанцій загалом у розмірі 17 000, 00 грн.

Відповідно до ст. 244 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд має право за заявою сторони винести додаткове рішення, якщо не вирішено питання про розподіл господарських витрат.

Керуючись статями 86, 123, 126, 129, 244 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд,

ПОСТАНОВИВ:

1. Заяву Товариства з додатковою відповідальністю Завод Метиз про розподіл витрат, пов`язаних з правничою допомогою адвоката у справі №910/14371/18 - задовольнити частково .

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю ДЗЗМ Сила (04060, м. Київ, вулиця Ольжича, будинок 27/22, офіс 4; ідентифікаційний код 40109236) на користь Товариства з додатковою відповідальністю Завод Метиз (51931, Дніпропетровська обл., місто Кам`янське, вулиця Широка, будинок 99; ідентифікаційний код 02969248) 17 000 (сімнадцять тисяч) грн 00 коп. витрат на професійну правничу допомогу, понесених у зв`язку з розглядом справи № 910/14371/18 в суді апеляційної інстанції.

3. Заяву Товариства з додатковою відповідальністю Завод Метиз про розподіл витрат, пов`язаних з правничою допомогою адвоката в частині стягнення 8 800, 00 грн залишити без розгляду.

4. Матеріали справи № 910/14371/18 повернути до місцевого господарського суду.

Додаткова постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду у порядку, передбаченому ст. 286 - 291 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст постанови складено 25.11.2019

Головуючий суддя О.М. Коротун

Судді Є.Ю. Пономаренко

Л.Г. Смірнова