Постанова

від 26.02.2020 по справі 910/14371/18

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 лютого 2020 року

м. Київ

Справа № 910/14371/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Берднік І. С. - головуючого, Міщенка І. С., Сухового В. Г.,

розглянувши у порядку письмового провадження касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю ДЗЗМ Сила

на постанову Північного апеляційного господарського суду від 21.11.2019

(у складі колегії суддів: Коротун О. М. (головуючий), Пономаренко Є. Ю., Смірнова Л. Г.)

у справі № 910/14371/18

за позовом Товариства з додатковою відповідальністю Завод Метиз

до Товариства з обмеженою відповідальністю ДЗЗМ Сила

про стягнення 538 855,38 грн,

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду міста Києва від 21.02.2019 провадження у справі №910/14371/18 в частині стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю ДЗЗМ Сила (далі - ТОВ ДЗЗМ Сила ) на користь Товариства з додатковою відповідальністю Завод Метиз (далі - ТДВ Завод Метиз ) суми боргу в розмірі 10 500,00 грн закрито через відсутність предмета спору на підставі п. 2 ч. 1 ст. 231 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України у редакції, чинній до 08.02.2020).

Позовні вимоги ТДВ Завод Метиз задоволено частково. Стягнуто з ТОВ ДЗЗМ Сила на користь ТДВ Завод Метиз заборгованість у розмірі 528 355,38 грн, витрати по сплаті судового збору в розмірі 8 082,83 грн та витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 28 600,00 грн.

15.04.2019 під час перегляду рішення суду першої інстанції від 21.02.2019 в апеляційному порядку ТДВ Завод Метиз надало заяву про стягнення з ТОВ ДЗЗМ Сила витрат на правничу допомогу, надану адвокатом Бєліком А. С. у суді апеляційної інстанції у розмірі 17 000,00 грн (за участь у судовому засіданні 08.05.2019 та складання відзиву на апеляційну скаргу), надавши докази понесених витрат та вказавши, що перелік витрат на правничу допомогу не є вичерпним і вподальшому можуть виникнути додаткові витрати.

20.05.2019 позивач надав докази на підтвердження додатково понесених витрат на професійну правничу допомогу, надану адвокатом Бєліком А. С., у розмірі 8 800,00 грн (за участь у судовому засіданні 27.05.2019).

27.05.2019 Північний апеляційний господарський суд прийняв постанову про залишення рішення Господарського суду міста Києва від 21.02.2019 без змін.

Постановою Верховного Суду від 05.09.2019 постанову Північного апеляційного господарського суду від 27.05.2019 та рішення Господарського суду міста Києва від 21.02.2019 залишено без змін.

14.06.2019 у зв`язку з тим, що Північним апеляційним господарським судом при прийнятті постанови від 27.05.2019 не було вирішено питання про судові витрати на професійну правничу допомогу, надану адвокатом Бєліком А. С., позивач подав до суду апеляційної інстанції заяву про винесення додаткового рішення, в якій просив стягнути з відповідача на користь позивача витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 25 800,00 грн. До заяви позивач додав докази понесених витрат.

Після повернення справи № 910/14371/18 з Верховного Суду, Північний апеляційний господарський суд 21.11.2019 прийняв постанову (додаткову), якою заяву ТДВ Завод Метиз про розподіл судових витрат, пов`язаних з правничою допомогою адвоката у справі № 910/14371/18 задовольнив частково. Стягнув з ТОВ ДЗЗМ Сила на користь ТДВ Завод Метиз 17 000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу, понесених у зв`язку з розглядом справи № 910/14371/18 у суді апеляційної інстанції. Заяву ТДВ Завод Метиз про розподіл судових витрат, пов`язаних з правничою допомогою адвоката в частині стягнення 8 800,00 грн залишив без розгляду.

Постанова суду апеляційної інстанції від 21.11.2019 обґрунтована тим, що матеріалами справи підтверджується участь адвоката Бєліка А. С. у судових засіданнях в суді апеляційної інстанції 08.05.2019 та 27.05.2019, та складання ним відзиву на апеляційну скаргу ТОВ ДЗЗМ Сила . Враховуючи положення ст. 123, ч. 4, 5, 7, 8 ст. 129 ГПК України, суд апеляційної інстанції стягнув з ТОВ ДЗЗМ Сила на користь ТДВ Завод Метиз 17 000,00 грн витрат на правничу допомогу.

Заяву від 14.06.2019 про відшкодування витрат у розмірі 8 800,00 грн залишив без розгляду на підставі ч. 8 ст. 129 ГПК України через те, що докази на прийняття позивачем послуг адвоката вартістю 8 800,00 (акт виконаних робіт від 27.05.2019) позивачем було подано 13.06.2019, тобто з порушенням строку (до закінчення судових дебатів або протягом 5 днів після ухвалення рішення суду) без клопотання про поновлення такого строку.

Не погоджуючись з постановою (додатковою) Північного апеляційного господарського суду від 21.11.2019, у грудні 2019 року ТОВ ДЗЗМ Сила звернулось до Касаційного господарського суду з касаційною скаргою, у якій, посилаючись на порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права (ст. 80, 126, 129 ГПК України), просило скасувати цю постанову Північного апеляційного господарського суду від 21.11.2019.

В обґрунтування касаційної скарги ТОВ ДЗЗМ Сила зазначило, що надані ТДВ Завод Метиз докази на підтвердження витрат на професійну правничу допомогу адвоката не є доказами фактичного здійснення таких витрат позивачем.

Судом апеляційної інстанції не досліджено в повному обсязі затрачений адвокатом Бєліком А. С. час на участь у судових засіданнях, на вчинення окремих процесуальних дій поза судовим засіданням тощо; не враховано, що позивачем не надано прайс-лист вартості послуг правової допомоги, розрахунок погодинної вартості правової допомоги та доказів понесених позивачем витрат на відрядження адвоката до суду апеляційної інстанції. Також відповідач заперечив проти того, що адвокатом позивача було затрачено значну кількість часу на участь у судовому засіданні 08.05.2019 та витрачено 8 годин на підготовку відзиву на апеляційну скаргу.

Відповідач вказав і на те, що акт виконаних робіт від 08.05.2019 на суму 17 000,00 грн безпідставно прийнято судом апеляційної інстанції до уваги, оскільки немає підтвердження того, що цей акт було направлено ТОВ ДЗЗМ Сила .

Ухвалою Верховного Суду від 26.12.2019 відкрито касаційне провадження у справі №910/14371/18 та ухвалено здійснити перегляд додаткової постанови Північного апеляційного господарського суду від 21.11.2019 без повідомлення учасників справи в порядку письмового провадження.

22.01.2020 ТДВ Завод Метиз подало відзив на касаційну скаргу, в якому заперечило доводи касаційної скарги, просило залишити касаційну скаргу без задоволення, а додаткову постанову Північного апеляційного господарського суду від 21.11.2019 - без змін.

08.02.2020 набрав чинності Закон України від 15.01.2020 № 460-ІХ Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ .

Пунктом 2 розділу ІІ Прикінцеві та перехідні положення цього Закону установлено, що касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши наведені в касаційній скарзі доводи, подані заперечення, перевіривши матеріали справи, Верховний Суд вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Відповідно до ст. 244 ГПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, зокрема, якщо судом не вирішено питання про судові витрати. Заяву про ухвалення додаткового рішення може бути подано до закінчення строку на виконання рішення. Суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення. У разі необхідності суд може викликати сторони або інших учасників справи в судове засідання. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви. Додаткове рішення або ухвала про відмову в прийнятті додаткового рішення можуть бути оскаржені.

Отже, додаткове рішення - це засіб для виправлення неповноти основного судового рішення. Через незмінність судового рішення суд, який його ухвалив, не вправі його скасовувати чи змінити, проте, він має право виправити деякі його недоліки, зокрема неповноту. Неповнота судового рішення може полягати у невирішеності деяких питань, що стояли перед судом.

Звертаючись із заявою від 14.06.2019 про винесення додаткового рішення про стягнення з ТОВ ДЗЗМ Сила 25 800,00 грн судових витрати на професійну правничу допомогу, ТДВ Завод Метиз надало такі докази на підтвердження понесених витрат: договір про надання правової допомоги від 03.04.2019, укладений з адвокатом Бєліком А. С., ордер ДП № 2410/008, виписаний на ім`я адвоката Бєліка А. С., свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю № 1161, рахунок-фактуру від 03.04.2019 на 17 000,00 грн, в якому визначено вартість наданих послуг щодо представлення адвокатом інтересів позивача у суді апеляційної інстанції у судовому засідання 08.05.2019, відрядження до міста Києва з міста Дніпро - 24 години, складання та направлення відзиву - 8 годин, платіжне доручення від 09.04.2019 № 865 про сплату адвокату Бєліку А. С. 17 000,00 грн, акт виконаних робіт від 08.05.2019 на суму 17 000,00 грн (щодо участі у судовому засіданні 08.05.2019 та складання відзиву), рахунок-фактуру від 10.05.2019 на 8 800,00 грн, в якому визначено вартість наданих послуг щодо представлення адвокатом інтересів позивача у суді апеляційної інстанції у судовому засідання 27.05.2019, відрядження до міста Києва з міста Дніпро - 24 години, платіжне доручення від 14.05.2019 № 1204 про сплату адвокату Бєліку А. С. 8800,00 грн, акт виконаних робіт від 27.05.2019 на суму 8 800,00 грн (щодо участі у судовому засіданні 27.05.2019).

Постановою (додатковою) Північного апеляційного господарського суду від 21.11.2019 заяву ТДВ Завод Метиз про розподіл судових витрат, пов`язаних з правничою допомогою адвоката у справі № 910/14371/18 задоволено частково. Стягнуто з ТОВ ДЗЗМ Сила на користь ТДВ Завод Метиз 17 000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу, понесених у зв`язку з розглядом справи № 910/14371/18 у суді апеляційної інстанції.

У касаційній скарзі ТОВ ДЗЗМ Сила постанову (додаткову) Північного апеляційного господарського суду від 21.11.2019 оскаржує лише в частині стягнення з ТОВ ДЗЗМ Сила на користь ТДВ Завод Метиз 17 000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу, понесених у зв`язку з розглядом справи № 910/14371/18 у суді апеляційної інстанції.

Згідно із ч. 1, 3 ст. 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, зокрема належать витрати на професійну правничу допомогу.

У ч. 1-4 ст. 126 ГПК України вказано, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Статтею 30 Закону України Про адвокатуру та адвокатську діяльність визначено, що гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Згідно з п. 1 ч. 4, ч. 5, ч. 8 ст. 129 ГПК України інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову - на відповідача.

Під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

Розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Судом апеляційної інстанції встановлено, що адвокат Бєлік А. С. був присутній та представляв інтереси ТДВ Завод Метиз під час розгляду справи судом апеляційної інстанції у судових засіданнях 08.05.2019 та 27.05.2019. Окрім того, в матеріалах в справи наявні документи (відзив на апеляційну скаргу), складені та підписані адвокатом ТДВ Завод Метиз Бєліком А. С.

Постанову Північного апеляційного господарського суду прийнято 27.05.2019, позивачем 15.04.2019 (до початку судових дебатів у справі) вже подавалась заява про відшкодування понесених витрат на послуги адвоката в сумі 17 000,00 грн, до якої було надано, зокрема, договір про надання правової допомоги від 03.04.2019, укладений з адвокатом Бєліком А. С., рахунок-фактуру від 03.04.2019 на 17 000,00 грн та платіжне доручення від 09.04.2019 № 865 про сплату адвокату Бєліку А. С. 17 000,00 грн.

20.05.2019 позивач додатково надав акт виконаних робіт від 08.05.2019 на суму 17 000,00 грн (щодо участі у судовому засіданні 08.05.2019 та складання відзиву).

Встановивши, що вимоги ТДВ Завод Метиз в частині відшкодування 17 000,00 грн витрат на правничу допомогу відповідають критерію розумної необхідності таких витрат, оскільки адвокат ТДВ Завод Метиз Бєлік А. С. був представником позивача в суді апеляційної інстанції, врахувавши принцип розумності та співмірності судових витрат, а також те, що складність справи не є значною, та взявши до уваги надані у встановлені строки ТДВ Завод Метиз докази понесення судових витрат на правничу допомогу (зокрема, рахунок-фактуру від 03.04.2019 на 17 000,00 грн, платіжне доручення від 09.04.2019 № 865 про сплату адвокату Бєліку А. С. 17 000,00 грн, акт виконаних робіт від 08.05.2019 на суму 17 000,00 грн), суд апеляційної інстанції дійшов висновку про наявність підстав для задоволення заяви ТОВ Завод Метиз про розподіл судових витрат шляхом стягнення з ТОВ ДЗЗМ Сила витрат на професійну правничу допомогу в суді апеляційної інстанцій у розмірі 17 000,00 грн, з чим погоджується і суд касаційної інстанції.

Посилання скаржника на відсутність доказів витрачання адвокатом ТДВ Завод Метиз Бєліком А. С. заявленого у рахунку-фактурі від 03.04.2019 часу при наданні правової допомоги у суді апеляційної інстанції, Касаційний господарський суд відхиляє з огляду на правову позицію Верховного Суду у постановах від 13.12.2018 у справі №816/2096/17, від 16.05.2019 у справі №823/2638/18, від 09.07.2019 у справі № 923/726/18, згідно з якою від учасника справи вимагається надання доказів щодо обсягу наданих послуг і виконання робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою, але не доказів обґрунтування часу, витраченого фахівцем в галузі права. Що стосується часу, витраченого фахівцем в галузі права, то зі змісту вказаних норм процесуального права можна зробити висновок, що достатнім є підтвердження лише кількості такого часу, але не обґрунтування, що саме така кількість часу витрачена на відповідні дії.

Аргументи ТОВ ДЗЗМ Сила у касаційній скарзі про те, що суд апеляційної інстанції не дослідив обставини, пов`язані з наявністю чи відсутністю доказів на підтвердження фактичного здійснення ТДВ Завод Метиз витрат на професійну правову допомогу у сумі 17 000,00 грн не приймаються судом касаційної інстанції до уваги, оскільки судом апеляційної інстанції встановлено, що заявлений позивачем розмір судових витрат на правничу допомогу у сумі 17 000,00 грн є співмірним із складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг), часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг) та обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Таким чином, враховуючи встановлені судом апеляційної інстанції обставини, зокрема, що адвокат Бєлік А. С. як представник ТДВ Завод Метиз брав участь у судових засіданнях у суді апеляційної інстанції 08.05.2019, в матеріалах справи міститься складений адвокатом Бєліком А. С. відзив на апеляційну скаргу, суд апеляційної інстанції дійшов обґрунтованого висновку про те, що матеріалами справи підтверджується надання адвокатом Бєліком С. А. ТДВ Завод Метиз послуг, перелічених в акті від 08.05.2019, що є підставою для задоволення вимог ТДВ Завод Метиз про ухвалення додаткового рішення щодо розподілу витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 17 000,00 грн.

Доводи касаційної скарги про те, що акт виконаних робіт від 08.05.2019 на суму 17 000,00 грн не було направлено ТОВ ДЗЗМ Сила спростовуються наявним в матеріалах справи описами вкладення у цінний лист від 14.05.2019 та від 12.06.2019, з яких вбачається, що позивач надсилав на адресу відповідача усі докази понесених витрат на правничу допомогу, в т. ч. і акт від 08.05.2019 на суму 17 000,00 грн.

В силу положень ст. 300 ГПК України (у редакції, чинній до 08.02.2020) суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 308 ГПК України (у редакції, чинній до 08.02.2020) суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право залишити судові рішення судів першої та апеляційної інстанції без змін, а скаргу - без задоволення.

Відповідно до ч. 1 ст. 309 ГПК України (у редакції, чинній до 08.02.2020) суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Ураховуючи те, що доводи касаційної скарги ТОВ ДЗЗМ Сила про порушення і неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм процесуального права при прийнятті оскаржуваної додаткової постанови не знайшли свого підтвердження, Касаційний господарський суд, переглянувши оскаржувану додаткову постанову суду апеляційної інстанції у межах доводів касаційної скарги, вважає, що постанова Північного апеляційного господарського суду від 21.11.2019 прийнята з додержанням норм процесуального, а відтак підстав для її зміни чи скасування не вбачається.

Оскільки суд касаційної інстанції не змінює та не ухвалює нового рішення, розподіл судових витрат судом касаційної інстанції не здійснюється (ч. 14 ст.129 ГПК України).

Керуючись статтями 300, 301, 308, 309, 314, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України (у редакції, чинній до 08.02.2020), Верховний Суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю ДЗЗМ Сила залишити без задоволення.

2. Постанову Північного апеляційного господарського суду від 21.11.2019 у справі № 910/14371/18 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя І. С. Берднік

Судді: І. С. Міщенко

В. Г. Суховий