Рішення

від 20.11.2019 по справі 912/2049/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КІРОВОГРАДСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Кіровоградської області

вул.В`ячеслава Чорновола, 29/32, м.Кропивницький, Україна, 25022,

тел/факс: 22-09-70/24-09-91 E-mail: inbox@kr.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 листопада 2019 рокуСправа № 912/2049/19 Господарський суд Кіровоградської області у складі судді Тимошевської В.В. за участю секретаря судового засіданні Солдатової К.І. розглянув у відкритому судовому засіданні справу № 912/2049/19

за позовом: Селянського (фермерського) господарства "Деркач Віри Павлівни", 26210, Кіровоградська область, Маловисківський район, с. Первомайське, вул. Центральна 42

до: Маловисківської міської ради Маловисківського району Кіровоградської області, 26200, Кіровоградська область, м. Мала Виска, вул. Спортивна, 6

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю "Елона-Груп", 25006, м. Кропивницький, вул. Преображенська, будинок 28А, офіс 5

про визнання незаконним та скасування рішення

Представники сторін:

від позивача - Обрежа В.Л., посвідчення адвоката №346 від 04.01.19, ордер №97877 від 02.06.19;

від відповідача - Анусевич Я.В., довіреність № 1886 від 04.09.19;

від 3-ї особи - участі не брали.

В судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Селянське (фермерське) господарство "Деркач Віри Павлівни" (далі - СФГ " Деркач Віри Павлівни", позивач) звернулось до господарського суду з позовною заявою з вимогами до Маловисківської міської ради Маловисківського району Кіровоградської області (далі - Маловисківська міська рада, відповідач) про визнання незаконним та скасування рішення Маловисківської міської ради від 30.05.2019 № 1538 "Про припинення права постійного користування земельною ділянкою кадастровий номер 3523184800:02:000:1424".

В обґрунтування позовних вимог позивач вказав про те, що оскаржуване рішення порушує право СФГ " Деркач Віри Павлівни", як землекористувача, набуте на законних підставах, і є таким, що прийнято поза межами повноважень відповідача та з порушенням вимог Конституції України, Земельного кодексу України та Закону України "Про місцеве самоврядування".

Ухвалою господарського суду від 22.07.2019 позовна заява залишена без руху, позивачу встановлено строк для усунення недоліків позовної заяви, допущеним останнім при її поданні.

23.07.2019 на адресу суду, з дотриманням строку, встановленим ухвалою від 22.07.2019, надійшла заява СФГ " Деркач Віри Павлівни" про усунення недоліків позовної заяви, з підстав чого ухвалою господарського суду від 25.07.2019 за поданим позовом відкрито провадження у справі № 912/2049/19; постановлено справу розглядати за правилами загального позовного провадження; підготовче засідання призначено на 21.08.2019; сторонам встановлено строк для подання заяв по суті справи.

В межах встановленого судом строку від Маловисківської міської ради надійшов відзив на позовну заяву (а.с. 47-53), відповідно до якого позовні вимоги заперечено повністю на тих обставинах, що згідно норм чинного цивільного законодавства та судової практики право постійного користування припиняється зі смертю особи, якій було надано таке право. Відповідач зазначає, що громадянка ОСОБА_2 за своє життя не скористалась наданим їй правом на переоформлення свого постійного користування земельною ділянкою, а законодавством не передбачено автоматичного переходу права постійного користування після смерті фізичної особи, на ім`я якої видано відповідний державний акт. У відзиві повідомлено, що 29.05.2019 право постійного користування земельною ділянкою за кадастровим номером 3523184800:02:000:1424 зареєстровано за іншою юридичною особою Товариством з обмеженою відповідальністю "Елона-Груп".

20.08.2019 від позивача надійшла заява про забезпечення позову, у задоволенні якої судом, згідно ухвали від 21.08.2019, відмовлено.

21.08.2019 суд розпочав підготовче провадження, в якому постановлено ухвалу про залучення до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача, Товариство з обмеженою відповідальністю "Елона-Груп", код 39494989 (далі - ТОВ "Елона-Груп", третя особа).

Згідно ухвали від 21.08.2019 продовжено строк підготовчого провадження та оголошено перерву в підготовчому засіданні до 16.09.2019, третій особі встановлено строк для подання пояснень щодо поданого позову та відзиву.

13.09.2019 від СФГ " Деркач Віри Павлівни " надійшли додаткові письмові пояснення у справі (а.с. 86-88).

16.09.2019 суд продовжив підготовче засідання, в якому постановлено ухвалу про залишення без розгляду додаткових письмових пояснень позивача від 13.09.2019, в підготовчому засіданні оголошено перерву до 01.10.2019.

В підготовчому засіданні 01.10.2019 за усним клопотанням представника позивача оголошено перерву до 11.10.2019.

08.10.2019 на адресу господарського суду надійшла заява позивача про встановлення додаткового строку для подання доказів та подано до справи нові докази - копію затвердженої схеми поділу земель колективної власності і копію технічного звіту про перенесення в натуру проекту відведення земельної ділянки для ведення селянського фермерського господарства (а.с. 112-126).

В підготовчому засіданні 11.10.2019 господарським судом постановлено ухвалу, відповідно до якої встановлено позивачу додатковий строк для подання доказів та прийнято до розгляду докази, подані разом із заявою СФГ " Деркач Віри Павлівни " від 08.10.2019, іншим учасникам справи надано можливість подати додаткові письмові пояснення зі своїми аргументами щодо поданих позивачем нових доказів. Підготовче провадження у справі закрито та справу призначено до розгляду по суті на 21.10.2019.

21.10.2019 господарський суд відкрив судове засідання з розгляду справи по суті, в якому за клопотанням представника позивача оголошено перерву до 20.11.2019.

20.11.2019 господарський суд продовжив судове засідання з розгляду справи по суті.

В судовому засіданні позивачем подано письмове клопотання про зупинення провадження у справі до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку адміністративного судочинства, а саме у Кіровоградському окружному адміністративному суді щодо визнання незаконним та скасування рішення про державну реєстрацію права постійного користування земельною ділянкою за ТОВ "Елона-Груп".

В судовому засіданні 20.11.2019 судом відмовлено у задоволенні клопотання СФГ " Деркач Віри Павлівни" про зупинення провадження у справі, про що постановлено відповідну ухвалу.

В судовому засіданні 20.11.2019 представником позивача позовні вимоги згідно підстав та предмету поданого позову підтримано повністю; представником відповідача заперечено у задоволенні позовних вимог у відповідності до обставин. наведених у відзиві на позов.

Третя особа участі уповноваженого представника в засіданнях суду по розгляду справи не забезпечила, про причини вказаного суду не повідомлено. Будь-які пояснення щодо позову та відзиву у справі від ТОВ "Елона-Груп" не надходили.

Враховуючи вжиття судом всіх можливих заходів для належного повідомлення ТОВ "Елона-Груп" про розгляд справи та на підставі п.п. 1, 2 ч. 3 ст. 202 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд розглядає справу за відсутності в засіданні суду представника третьої особи.

Розглянувши наявні у справі матеріали та заслухавши пояснення представників сторін, які наведено в обґрунтування підстав позову і заперечень проти позовних вимог, дослідивши в судовому засіданні докази у справі, господарський суд встановив наступні обставини, які є предметом доказування у справі.

Відповідно до Державного акту на право постійного користування землею серії КР/25МВ, виданого 17.04.1996 та зареєстрованого в Книзі записів державних актів на право постійного користування землею за № 175 (далі - Державний акт № 175 від 17.04.1996, а.с. 24), ОСОБА_2 на підставі рішення Маловисківської районної ради від 30.05.1993 № 73 надано у постійне користування земельну ділянку загальною площею 50,00 га на території Первомайської сільської ради для ведення селянського (фермерського) господарства.

Згідно розпорядження Маловисківської районної державної адміністрації Кіровоградської області від 17.04.1996 № 173-р зареєстровано Селянське (фермерське) господарство "Деркач Віри Павлівни", про що видано свідоцтво про реєстрацію (а.с. 22, 23).

Відповідно до статуту СФГ "Деркач" в редакції, на момент його реєстрації 17.04.1996, головою селянського (фермерського) господарства є ОСОБА_2 (а.с. 20-21).

31.10.2012 проведено реєстрацію статуту СФГ "Деркач Віри Павлівни" у новій редакції (а.с. 14-19).

Відповідно до довідок відділу Держземагенства у Маловисківському районі від 17.01.2014, 12.02.2015, довідок відділу Держгеокадастру у Маловисківському районі від 07.02.2017, 12.02.2018 та довідок виконавчого комітету Маловисківської сільської ради від 08.02.2016, 22.01.2018, 20.02.2019, які надано позивачем у справу, СФГ "Деркач Віри Павлівни" є землекористувачем земельної ділянки площею 50,0 га відповідно до державного акту (далі - Довідки, а.с. 25-31).

30.05.2019 на сесії Маловисківської міської ради прийнято рішення "Про припинення права постійного користування земельною ділянкою кадастровий номер 3523184800:02:000:1424", відповідно до якого:

- припинено право постійного користування земельною ділянкою для ведення селянського (фермерського) господарства (землі сільськогосподарського призначення - рілля) у зв`язку із смертю користувача земельної ділянки гр. ОСОБА_2 площею 50,0 га на території Маловисківської сільської ради Маловисківського району Кіровоградської області ( пункт 1 рішення);

земельну ділянку кадастровий номер 3523184800:02:000:1424 віднесено до земель запасу комунальної власності Маловисківської міської ради (пункт 2 рішення).

Вказане рішення прийнято з посиланням на ст. 92, 125, 131, розділом Х "Перехідних положень" Земельного кодексу України, вимог Закону України "Про фермерське господарство", ст. 26 п. 34 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні". Зазначено про врахування, що право користування земельною ділянкою, що виникло в особи на підставі Державного акту на право постійного користування землею від 1995 року серії КР 125 МВ, зареєстрований в Книзі записів державних актів на право постійного користування за № 175, із цільовим призначенням для ведення селянського (фермерського) господарства гр. ОСОБА_2 , не входить до складу спадщини і припиняється зі смертю особи, якій належало таке право, розташованої на території Маловисківської міської ради. Взято до уваги свідоцтво про смерть гр. ОСОБА_2 серії НОМЕР_1 від 06.11.2015.

Як зазначає позивач, вказане рішення прийнято поза межами повноважень відповідача та з порушенням вимог законодавства, оскільки наведені в рішенні підстави припинення права постійного користування не передбачені Земельним кодексом України та Маловисківська міська рада не наділена повноваженнями припиняти право постійного користування земельною ділянкою.

За твердженням позивача, СФГ " Деркач Віри Павлівни " у відповідності до Законів України "Про селянське (фермерське) господарство", "Про фермерське господарство" на законних підставах набуло право землекористувача земельною ділянкою за кадастровим номером 3523184800:02:000:1424, а тому рішення Маловисківської сільської ради № 1538 від 30.05.2019 порушує вказані права позивача, що є підставою для звернення до господарського суду з позовом у даній справі.

При вирішенні спору господарський суд враховує, що згідно поданого позову СФГ " Деркач Віри Павлівни" просить захистити право постійного користування землею. Тобто, наявний спір про право цивільне, що унеможливлює вирішення такого спору в порядку адміністративного судочинства. Спір у справі з огляду на суб`єктний склад сторін і характер спірних правовідносин належить до юрисдикції господарських судів.

Частиною 1 ст. 16 Цивільного кодексу України передбачено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Згідно із пунктом 10 частини 2 ст. 16 Цивільного кодексу України одним із способів захисту цивільних прав та інтересів є визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.

Відповідно до частини 1 ст. 393 Цивільного кодексу України правовий акт органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, який не відповідає законові і порушує права власника, за позовом власника майна, визнається судом незаконним та скасовується.

Частиною 2 ст. 152 Земельного кодексу України передбачено, що власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов`язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків.

Згідно з пунктом "г" частини 3 ст. 152 Земельного кодексу України захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється шляхом визнання недійсними рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування.

Отже, передумовами та матеріальними підставами для захисту права власності або права користування земельною ділянкою у судовому порядку, зокрема у визначений спосіб, є наявність підтвердженого належними доказами права особи (власності або користування) щодо земельної ділянки, а також підтверджений належними доказами факт порушення (невизнання або оспорювання) цього права на земельну ділянку.

Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом в постановах від 20.03.2018 у справі № 910/1016/17, від 17.04.2018 у справі № 914/1521/17, від 24.04.2018 у справі №910/79/17.

У відповідності до ст. 58 Конституції України закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом`якшують або скасовують відповідальність особи.

Конституційний Суд при розгляді питання про зворотну дію в часі законів та інших нормативно-правових актів (Рішення від 9 лютого 1999 року Справа N 1-7/99) окрім іншого зазначив про те, що - "За загальновизнаним принципом права закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі. Цей принцип закріплений у частині першій статті 58 Конституції України, за якою дію нормативно-правового акта в часі треба розуміти так, що вона починається з моменту набрання цим актом чинності і припиняється з втратою ним чинності, тобто до події, факту застосовується той закон або інший нормативно-правовий акт, під час дії якого вони настали або мали місце".

Земельним кодексом України, який діяв на час видачі громадянці ОСОБА_2 Державного акта на право постійного користування землею № 175 від 17.04.1996, передбачалось, що громадянам України, які виявили бажання вести селянське (фермерське) господарство, передаються за їх бажанням у власність або надаються в користування, в тому числі на умовах оренди, земельні ділянки, включаючи присадибний наділ (ч. 1 ст. 50). Право власності або право постійного користування землею посвідчується державними актами, які видаються і реєструються сільськими, селищними, міськими, районними Радами народних депутатів (ч. 1 ст. 23). Користування землею може бути постійним або тимчасовим; постійним визнається землекористування без заздалегідь установленого строку (ч.ч. 1, 2 ст. 7).

Відповідно до Закону України "Про селянське (фермерське) господарство" який діяв на час видачі громадянці ОСОБА_2 Державного акта на право постійного користування землею № 175 від 17.04.1996 у редакції Закону України від 22.06.1993 N 3312-XII "Про внесення змін і доповнень до Закону України "Про селянське (фермерське) господарство"", селянське (фермерське) господарство є формою підприємництва громадян України, які виявили бажання виробляти товарну сільськогосподарську продукцію, займатися її переробкою та реалізацією (ч. 1 ст. 2). Членами селянського (фермерського) господарства можуть бути подружжя, їх батьки, діти, які досягли 16-річного віку, та інші родичі, які об`єдналися для роботи в цьому господарстві (ч. 2 ст. 2).

Згідно з частиною 5 наведеної норми на ім`я голови селянського (фермерського) господарства видається відповідно державний акт на право приватної власності на землю, державний акт на право постійного користування землею. З ним укладається договір на тимчасове користування землею, в тому числі на умовах оренди. Складаються також інші документи відповідно до законодавства України.

За правилами частини 1 ст. 9 вказаного Закону у відповідній редакції після одержання Державного акта на право приватної власності на землю, Державного акта на право постійного користування землею або укладення договору на тимчасове користування землею, в тому числі на умовах оренди, селянське (фермерське) господарство підлягає у 30-денний термін державній реєстрації у Раді народних депутатів, що передала у власність чи надала у користування земельну ділянку.

Відповідно до ч. 2 вказаної статті Закону після відведення земельної ділянки в натурі (на місцевості) і одержання Державного акта на право приватної власності на землю, Державного акта на право постійного користування або укладання договору на тимчасове користування землею, в тому числі на умовах оренди, та державної реєстрації селянське (фермерське) господарство набуває статусу юридичної особи, одержує печатку із своїм найменуванням і адресою, відкриває розрахунковий та інші рахунки в установах банку і вступає у відносини з підприємствами, установами та організаціями, визнається державними органами та органами місцевого самоврядування як самостійний товаровиробник при плануванні економічного і соціального розвитку регіону.

Згідно з частиною 1 ст. 11 наведеного вище Закону селянське (фермерське) господарство зобов`язане, зокрема, забезпечувати використання землі за цільовим призначенням та відповідно до умов її надання.

З 01.08.2003 набрав чинності Закон України від 19.06.2003 № 973-ІV "Про фермерське господарство", статтею 2 якого передбачено, що відносини, пов`язані із створенням, діяльністю та припиненням діяльності фермерських господарств, регулюються Конституцією України, Земельним кодексом України, цим Законом та іншими нормативно-правовими актами України.

Статтею 7 наведеного Закону передбачено, що надання земельних ділянок державної та комунальної власності у власність або користування для ведення фермерського господарства здійснюється в порядку, передбаченому Земельним кодексом України.

Згідно Земельного кодексу України від 25.10.2001 № 1726-ІІІ, який набрав чинності з 01.01.2002, землі сільськогосподарського призначення передаються у власність та надаються у користування, зокрема, громадянам - для ведення особистого селянського господарства, фермерського господарства (ст. 22).

За змістом статті 31 Земельного кодексу України землі фермерського господарства можуть складатися із: а) земельної ділянки, що належить на праві власності фермерському господарству як юридичній особі; б) земельних ділянок, що належать громадянам - членам фермерського господарства на праві приватної власності; в) земельної ділянки, що використовується фермерським господарством на умовах оренди.

Аналогічні положення наведено у статті 12 Закону України "Про фермерське господарство".

Відповідно до ст. 116 Земельного кодексу України у діючій редакції громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом, або за результатами аукціону. Набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування.

З прийняттям Земельного кодексу України від 25.10.2001 визначено категорію осіб, які можуть мати право постійного користування землею (ст. 92) та пунктом 6 Перехідних положень передбачалось, що громадяни та юридичні особи, які мають у постійному користуванні земельні ділянки, але за цим Кодексом не можуть мати їх на такому праві, повинні до 1 січня 2008 року переоформити у встановленому порядку право власності або право оренди на них.

Однак, вказані положення щодо зобов`язання переоформити право постійного користування земельною ділянкою на право власності або право оренди без відповідного законодавчого, організаційного та фінансового забезпечення визнано таким, що не відповідають Конституції України (є неконституційним) згідно з Рішенням Конституційного Суду України від 22.09.2005 року N 5-рп/2005.

У пункті 5.6. вказаного рішення Конституційним Судом України зазначено, зокрема, наступне:

"Суб`єктивне право на земельну ділянку виникає і реалізується на підставах і в порядку, визначених Конституцією України, Кодексом та іншими законами України, що регулюють земельні відносини. Підставою для виникнення права на земельну ділянку є відповідний юридичний факт. Чинний Кодекс серед підстав набуття права на землю громадянами та юридичними особами не називає оформлення чи переоформлення прав на земельні ділянки.

Суб`єктивне право постійного користування земельною ділянкою суттєво відрізняється від суб`єктивного права власності на землю та суб`єктивного права оренди. Хоча власники землі та орендарі поряд із повноваженнями щодо володіння та користування наділяються і повноваженнями щодо розпорядження земельними ділянками (орендарі - в частині передачі земель у суборенду за згодою власника), а постійні користувачі такої можливості позбавлені, у їх праві на землю є ряд особливостей і переваг:

- право постійного землекористування є безстроковим, на відміну від права оренди, і може бути припинене лише з підстав, передбачених законодавством;

- права та обов`язки постійних землекористувачів визначені чинним земельним законодавством і не підлягають договірному регулюванню (не можуть бути звужені);

- постійні землекористувачі, як і землевласники, сплачують земельний податок, розмір якого визначається відповідно до чинного законодавства, на відміну від договірного характеру орендної плати;

- земельні ділянки у постійне користування передаються у порядку відведення безоплатно з наступним посвідченням цього права шляхом видачі державного акта на право постійного користування земельною ділянкою; оплаті має підлягати лише виготовлення технічної документації на земельну ділянку, що здійснюється на договірних засадах із уповноваженою землевпорядною організацією.

Кодексом не встановлено чітких матеріально-правових і процесуальних гарантій зміни громадянами юридичного титулу права постійного користування земельною ділянкою на право власності чи право оренди. Переоформлення відповідних прав включає також земельно-кадастрові роботи та інші послуги, які суб`єкти підприємницької діяльності надають на платній основі, встановлюючи їх розцінки на свій розсуд. Таким чином, постійним землекористувачам не гарантована можливість зміни законно набутого права за сприяння і за рахунок держави, яка є ініціатором таких змін.".

За змістом ст. 13 Конституції України кожний громадянин має право користуватися природними об`єктами права власності народу відповідно до закону.

Згідно ст. 14 Конституції України земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави. Право власності на землю гарантується. Це право набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону.

В статті 41 Конституції України передбачено, що громадяни для задоволення своїх потреб можуть користуватися об`єктами права державної та комунальної власності відповідно до закону.

Враховуючи наведені вище положення законодавства господарський суд дійшов висновку, що право на земельну ділянку виникає та має посвідчуватися виключно в порядку, визначеному законом. Здійснення громадянином підприємницької діяльності у вигляді створення фермерського господарства на земельній ділянці, наданій такому громадянину в постійне користування для вказаного, не є автоматичним переходом права постійного користування землею до створеного фермерського господарства. Законодавство зазначеного не передбачає. Здійснення фактичного користування земельною ділянкою фермерським господарством не змінює набувача права постійного користування відповідно до оформленого державного акта.

Як слідує з матеріалів справи, громадянка ОСОБА_2 , на ім`я якої було видано Державний акт на право користування землею № 175 від 17.04.1996, померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , про що видано свідоцтво про смерть від 06.11.2015 Серії НОМЕР_1 (а.с. 50).

Вказані обставини визнаються всіма учасниками процесу.

В матеріалах справи відсутні докази на підтвердження переоформлення ОСОБА_2 права користування відповідною земельною ділянкою або про отримання такої земельної ділянки у власність.

Зі смертю громадянки ОСОБА_2 припинилось її право постійного користування землею, яке виникло на підставі Державного акта на право користування землею № 175 від 17.04.1996.

Вказана правова позиція неодноразово була висловлена Верховним Судом України (зокрема, постанови від 23.11.2016 у справі № 657/731/14-ц, від 05.10.2016 у справі № 6-2329цс16) та Верховним Судом (зокрема, в постановах від 17.10.2018 у справі №376/2038/14-ц, від 11.06.2019 у справі № 912/3219/17, від 16.05.2019 у справі № 922/2448/18).

Рішення Маловисківської міської ради, яке оскаржується позивачем у даній справі, прийнято 30.05.2019, тобто після смерті ОСОБА_2 .

Отже, на час прийняття відповідачем рішення від 30.05.2019 № 15, право постійного користування ОСОБА_2 земельною ділянкою площею 50,00 га припинилось.

З підстав викладеного є безпідставним доводи СФГ " Деркач Віри Павлівни " щодо наявності у фермерського господарства права постійного користування земельною ділянкою, яка була надана громадянці ОСОБА_2 відповідно до Державного акта на право постійного користування землею № 175 від 17.04.1996. Позивачем не надано до матеріалів справи жодного доказу на підтвердження оформлення у встановленому законодавством порядку права постійного користування землею за СФГ " Деркач Віри Павлівни ", а надані до справи Державний акт № 175 від 17.04.1996, статут СФГ, Довідки не підтверджують права постійного користування землею позивача з огляду на наведені вище обставини.

Окрім того, за змістом ст. 31 Земельного кодексу України землі фермерського господарства можуть складатися із: а) земельної ділянки, що належить на праві власності фермерському господарству як юридичній особі; б) земельних ділянок, що належать громадянам - членам фермерського господарства на праві приватної власності; в) земельної ділянки, що використовується фермерським господарством на умовах оренди.

Аналогічні положення наведено у ст. 12 Закону України "Про фермерське господарство".

Проте, за СФГ " Деркач Віри Павлівни " права власності чи користування земельною ділянкою не зареєстровано. Як повідомляє відповідач та що не заперечує позивач і про що до справи надано докази, за наказом Міністерства юстиції від 15.04.2019 № 1193/5 скасовано рішення державного реєстратора про державну реєстрацію за СФГ "Деркач Віри Павлівни" права постійного користування землею за кадастровим номером 3523184800:02:000:1424 (а.с. 51).

При цьому згідно з частиною 2 ст. 92 Земельного кодексу України права постійного користування земельною ділянкою із земель державної та комунальної власності набувають: а) підприємства, установи та організації, що належать до державної та комунальної власності; б) громадські організації інвалідів України, їх підприємства (об`єднання), установи та організації; в) релігійні організації України, статути (положення) яких зареєстровано у встановленому законом порядку, виключно для будівництва і обслуговування культових та інших будівель, необхідних для забезпечення їх діяльності; г) публічне акціонерне товариство залізничного транспорту загального користування, утворене відповідно до Закону України "Про особливості утворення публічного акціонерного товариства залізничного транспорту загального користування"; ґ) заклади освіти незалежно від форми власності; д) співвласники багатоквартирного будинку для обслуговування такого будинку та забезпечення задоволення житлових, соціальних і побутових потреб власників (співвласників) та наймачів (орендарів) квартир та нежитлових приміщень, розташованих у багатоквартирному будинку.

Отже, згідно з положеннями земельного законодавства, що діє на час звернення СФГ " Деркач Віри Павлівни " до суду з позовом у даній справі, набуття права постійного користування земельною ділянкою фермерськими господарствами (для ведення фермерського господарства) не передбачено.

З підстав викладеного позивачем не доведено наявність у СФГ " Деркач Віри Павлівни " права постійного користування земельною ділянкою, кадастровий номер 3523184800:02:000:1424 загальною площею 50,0 га.

Щодо наявності у СФГ " Деркач Віри Павлівни " прав володіння та користування земельною ділянкою, яке ґрунтується на обставинах правомірності виникнення у фермерського господарства таких прав в силу положень Закону України "Про селянське (фермерське) господарство" від 20.12.1991 N2009-XII, господарський суд зазначає наступне.

Виходячи з положень Закону України "Про селянське (фермерське) господарство" від 20.12.1991 N2009-XII в редакції на час набуття ОСОБА_2 прав постійного користування на земельну ділянку, фактичне користування такою земельною ділянкою здійснює відповідне фермерське господарство.

Цивільний кодекс України розрізняє право володіння та користування як складову повноважень власника (ч. 1 ст. 317), як різновид речових прав на чуже майно (п. 1 ч. 1 ст. 395) та як право, що виникає на договірних засадах, тобто договірне володіння.

Згідно положень Земельного кодексу України право володіння та користування земельною ділянкою є складовими права власності на землю (ст. 78), прав постійного користування і оренди (ст. 92). Право користування земельною ділянкою може виникати з договору земельного сервітуту, з договорів на право користування чужою земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзис) і на право користування чужою земельною ділянкою для забудови (суперфіцій).

Отже, право володіння та користування є складовим інших прав та може виникати на підставі закону та/або договору.

Між тим, під час розгляду справи позивачем не надано жодного правовстановлюючого документа на підтвердження оформлення прав на відповідну земельну ділянку саме за СФГ " Деркач Віри Павлівни "

Як вже зазначено вище, право постійного користування землею є нерозривно пов`язаним з особою, якою таке право отримано. Вказане право не входить до складу спадщини і припиняється зі смертю особи, якій таке право належало.

Виходячи з положень Закону України "Про селянське (фермерське) господарство" від 20.12.1991 N2009-XII та Закону України "Про фермерське господарство" від 19.06.2003 N 973-IV, фермерське господарство є формою підприємницької діяльності громадян. Тобто, шляхом ведення фермерського господарства реалізуються, у тому числі, правомочності громадян щодо здійснення прав постійного користування земельними ділянками, наданими таким громадянам для ведення селянських (фермерських) господарств.

З підстав викладеного господарський суд дійшов висновку, що позивачем не доведено наявність у СФГ " Деркач Віри Павлівни" на момент прийняття Маловисківською міською радою рішення № 15 від 30.05.2019 права постійного користування чи інших прав на земельну ділянку за кадастровим номером 3523184800:02:000:1424.

Таким чином, позивачем не доведено порушення прав та інтересів СФГ " Деркач Віри Павлівни " внаслідок прийняття Маловисківськоюміською радою рішення № 15 від 30.05.2019, з підстав чого відсутні правові підстави для визнання незаконним та скасування вказаного рішення за позовом СФГ " Деркач Віри Павлівни ".

Посилання позивача на судову практику в інших справах не приймається судом в даній справі у зв`язку з різним предметом спору, а саме у відповідних справах надавалась правова оцінка правовідносинам тимчасового користування (оренди).

Враховуючи наведене, господарський суд відмовляє у задоволенні позову СФГ "Деркач Віри Павлівни" до Маловисківської міської ради про визнання незаконним та скасування рішення Маловисківської міської ради від 30.05.2019 № 1538 "Про припинення права постійного користування земельною ділянкою кадастровий номер 3523184800:02:000:1424".

Судовий збір за правилами ст. 129 Господарського процесуального кодексу України покладається на позивача у справі.

Керуючись статтями 74, 76, 77, 129, 145, 233, 236-241, 326 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову відмовити повністю.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення в порядку передбаченому Господарським процесуальним кодексом України. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Належним чином засвідчені копії рішення направити Селянському (фермерському) господарству "Деркач Віри Павлівни" за адресою: 26210, Кіровоградська область, Маловисківський район, с. Первомайське, вул. Центральна 42 та Маловисківській міській раді Маловисківського району Кіровоградської області за адресою: 26200, Кіровоградська область, м. Мала Виска, вул. Спортивна, 6 Ю, а також Товариству з обмеженою відповідальністю "Елона-Груп" за адресою: 25006, м. Кропивницький, вул. Преображенська, будинок 28А, офіс 5.

Повне рішення складено 25.11.2019.

Суддя В.В.Тимошевська