Ухвала

від 10.02.2020 по справі 912/2049/19

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

У Х В А Л А

10.02.2020 Справа № 912/2049/19

м. Дніпро, пр. Дмитра Яворницького, 65, зал засідань 511

Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Широбокової Л.П. (доповідач),

суддів Подобєда І.М., Орєшкіної Е.В.

секретар судового засідання: Грачов А.С.,

представники сторін:

від позивача: Обрежа В. Л., ордер серії КР №97881 від 13.12.2019, адвокат;

від відповідача: представник не з`явився;

від третьої особи: представник не з`явився;

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Селянського (фермерського) господарства "Деркач Віри Павлівни" на рішення Господарського суду Кіровоградської області від 20.11.2019 у справі №912/2049/19 (суддя Тимошевська В.В., повне рішення складено 25.11.2019)

за позовом : Селянського (фермерського) господарства "Деркач Віри Павлівни", с. Первомайське Маловисківського району Кіровоградської області

до : Маловисківської міської ради Маловисківського району Кіровоградської області, м. Мала Виска Кіровоградської області

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю "Елона-Груп", м. Кропивницький

про визнання незаконним та скасування рішення

ВСТАНОВИВ:

У липні 2019 року Селянське (фермерське) господарство "Деркач Віри Павлівни" звернулося до Господарського суду Кіровоградської області із позовом про визнання незаконним та скасування рішення Маловисківської міської ради від 30.05.2019 №1538 Про припинення права постійного користування земельною ділянкою кадастровий номер 3523184800:02:0000:1424.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що оскаржуваним рішенням порушено право Позивача як землекористувача земельної ділянки, набуте ним, як вважає Позивач, на законних підставах, бо після заснування і створення фермерського господарства як юридичної особи саме останнє є належним землекористувачем земельної ділянки, наданої засновнику для ведення селянського (фермерського) господарства. Тому, смерть ОСОБА_1 , якій передано у постійне користування земельну ділянку для ведення селянського (фермерського) господарства за умови продовження діяльності господарства не може бути підставою для прийняття рішення про припинення права постійного користування земельною ділянкою для ведення селянського (фермерського) господарства.

Рішенням Господарського суду Кіровоградської області від 20.11.2019 у справі №912/2049/19 (суддя Тимошевська В.В.) у задоволенні позову відмовлено повністю.

Не погодившись із зазначеним рішенням суду, до Центрального апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою звернувся Позивач, в якій, посилаючись на незаконність та необґрунтованість судового рішення, просив його скасувати та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позов в повному обсязі.

Апеляційна скарга обґрунтована наступним:

- судом першої інстанції при розгляді справи не було враховано, що при житті засновника земельна ділянка використовувалась фермерським господарством за цільовим призначенням та продовжує використовуватися за цільовим призначенням - для ведення селянського (фермерського) господарства СФГ Деркач Віри Павлівни ;

- право постійного землекористування є безстроковим і може бути припинено лише з підстав, передбачених ст. 141 ЗК України, перелік яких є вичерпним;

- обмеження періоду переоформлення права користування земельною ділянкою, яке міститься у п. 6 Перехідних положень Земельного кодексу України, визнане неконституційним рішенням Конституційного суду України від 22.09.2005 №5-рп/2005 (справа №1-17/2005);

- право користування земельною ділянкою, набуте у встановленому порядку до 01.01.2002, не втрачається внаслідок його не переоформлення підприємством;

- після заснування і створення фермерського господарства як юридичної особи саме останнє є належним землекористувачем земельної ділянки, наданої засновнику для ведення селянського (фермерського) господарства, про що викладений висновок Великої Палати Верховного Суду у справі №615/2197/15-ц (постанова від 20.03.2019);

- правові підстави для припинення права постійного користування земельною ділянкою у зв`язку зі смертю особи відсутні;

- Відповідач не наділений повноваженнями припиняти право постійного користування земельною ділянкою з підстав, зазначених в оскаржуваному рішенні.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 27.12.2019 (колегія суддів у складі головуючого судді Широбокової Л.П., суддів Подобєда І.М., Орєшкіної Е.В.) відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Селянського (фермерського) господарства "Деркач Віри Павлівни" на рішення Господарського суду Кіровоградської області від 20.11.2019 у справі №912/2049/19. Розгляд апеляційної скарги призначений у судовому засіданні з викликом сторін на 10.02.2020 - 14.00год.

У судовому засіданні 10.02.2020 повноважний представник апелянта апеляційну скаргу підтримав, просив її задовольнити. Також заявив клопотання про зупинення провадження у справі до закінчення перегляду в касаційному порядку Великою Палатою Верховного Суду справи №922/989/18, правовідносини якої є подібними.

Відповідач явку повноважного представника у судове засідання не забезпечив, причин неявки не повідомив, не зважаючи на те, що належним чином був повідомлений про час та місце розгляду справи.

21.01.2020 від Відповідача до Центрального апеляційного господарського суду надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому він проти апеляційної скарги заперечив, просив рішення суду залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення. Зазначив, що рішенням органу місцевого самоврядування факт припинення права постійного користування земельною ділянкою після смерті особи, якій було надано таке право - лише визнається та підтверджується. Право користування земельною ділянкою, що виникло в особи лише на підставі державного акту на право користування земельною ділянкою без укладення договору про право користування земельною ділянкою із власником землі, припиняється зі смертю особи, якій належало таке право, і не входить до складу спадщини та не може перейти до СФГ (висновок ВСУ у справі №6-3113цс15, постанова від 23.11.2016, у справі № 376/2038/14-ц, постанова від 17.10.2018). Відповідно до ч.1 ст. 1 Закону України Про фермерське господарство фермерське господарство здійснює діяльність на земельних ділянках, наданих їм для ведення ФГ відповідно до Закону. ОСОБА_1 за життя не скористалася наданим їй правом на переоформлення свого постійного права користування земельною ділянкою, а автоматичного переходу такого права законодавством не передбачено, тому на час виникнення спірних відносин фермерське господарство не має право на постійне користування спірною земельною ділянкою, бо право користування припинилося у зв`язку зі смертю ОСОБА_1 у 2015 році. У Позивача відсутні підстави для звернення із даним позовом до суду, бо оспорюваним рішенням його права не порушені.

Третя особа явку повноважного представника у судове засідання 10.02.2020 не забезпечила, причин неявки не повідомила, не зважаючи на те, що належним чином була повідомлена про час та місце розгляду справи за адресою, зазначеною в апеляційній скарзі, що відповідає тій, яка міститься в ухвалі Господарського суду Кіровоградської області від 21.08.2019 (а.с. 74).

Заслухавши суддю-доповідача та пояснення присутнього в судовому засіданні представника Позивача, дослідивши матеріали справи, Центральний апеляційний господарський суд дійшов висновку про наявність підстав для зупинення провадження у справі №912/2049/19 до вирішення Великою Палатою Верховного Суду питання про визначення особи, якій належить право постійного користування земельною ділянкою для ведення фермерського господарства, про що видано державний акт про право постійного користування земельною ділянкою на ім`я засновника фермерського господарства - юридичної особи у справі №922/989/18.

Так, відповідно до пункту 7 частини 1 статті 228 Господарського процесуального кодексу України суд може за заявою учасника справи, а також з власної ініціативи зупинити провадження у справі у випадку перегляду судового рішення у подібних правовідносинах (в іншій справі) у касаційному порядку палатою, об`єднаною палатою, Великою палатою Верховного Суду.

Згідно з пунктом 11 частини 1 статті 229 Господарського процесуального кодексу України провадження у справі зупиняється у випадках, встановлених пунктом 7 частини першої статті 228 цього Кодексу - до закінчення перегляду в касаційному порядку.

В ухвалі Верховного Суду у справі №922/989/18 від 04.12.2019 судом зазначено, що за висновками Верховного Суду України, викладеними у постановах від 05 жовтня 2016 року у справі № 181/698/14-ц, від 23 листопада 2016 року у справі № 657/731/14-ц, від 05 жовтня 2016 року у справі № 6 - 2329цс16, Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного цивільного суду, викладених у постановах від 18 березня 2019 року у справі № 472/598/16-ц, від 20 березня 2019 року у справі № 587/260/17, від 17 жовтня 2018 року у справі № 376/2038/14-ц, право користування земельною ділянкою, що виникло в особи лише на підставі державного акта на право користування земельною ділянкою без укладення договору про право користування земельною ділянкою із власником землі, припиняється зі смертю засновника СФГ, на ім`я якого було видано акт на право постійного користування земельною ділянкою. Разом з тим позиція, викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 20 березня 2019 року у справі № 615/2197/15-ц, дозволяє дійти висновку, що у правовідносинах постійного користування земельною ділянкою, наданою засновнику фермерського господарства, відбувається фактична заміна користувача і обов`язки землекористувача переходять до фермерського господарства з дня його державної реєстрації.

Колегія суддів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду вважає, що вирішення цієї виключної правової проблеми у цій справі необхідне для забезпечення дотримання вимог пункту 1 Першого протоколу до Конвенції з огляду на її обставини, а саме з огляду на те, що, засновник, на ім`я якого було видано акт на право постійного користування земельною ділянкою, за життя вийшов зі складу СФГ, у якому залишився інший член господарства (онука засновника), а СФГ тривалий час продовжувало користуватись зазначеною земельною ділянкою після виходу засновника з СФГ з 17 липня 2006 року по дату його смерті 04 червня 2013 року, та, в подальшому, по дату прийняття Наказу 02 березня 2018 року.

Оскільки правовідносини, з яких виникли спори у справах №912/2049/19 і №922/989/18, є подібними та ключовим для вирішення спорів у цих справах є висновок щодо можливості / неможливості переходу права постійного користування земельною ділянкою до особи, яка не є суб`єктом права постійного користування у розумінні ч. 2 ст. 92 ЗК України; враховуючи, що принцип верховенства права передбачає наявність правової визначеності, зокрема, і при вирішенні питань, які Касаційний господарський суд у складі Верховного Суду вважає виключною правовою проблемою (у справі №922/989/18), колегія суддів вважає за необхідне зупинити провадження у справі №912/2049/19 до закінчення перегляду в касаційному порядку Великою Палатою Верховного Суду справи №922/989/18.

Керуючись п. 7 ч.1 ст. 228, 229, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд -

УХВАЛИВ:

Апеляційне провадження за апеляційною скаргою Селянського (фермерського) господарства "Деркач Віри Павлівни" на рішення Господарського суду Кіровоградської області від 20.11.2019 у справі №912/2049/19 зупинити до закінчення перегляду в касаційному порядку Великою Палатою Верховного Суду справи №922/989/18 у подібних правовідносинах та опублікування повного тексту постанови.

Ухвала набирає законної сили негайно після її оголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом 20 днів з дня складення повної ухвали в порядку та випадках, визначених ст.287 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст ухвали складений 12.02.2020.

Головуючий суддя Л.П. Широбокова

Суддя Е.В. Орєшкіна

Суддя І.М. Подобєд