Рішення

від 25.11.2019 по справі 140/2946/19

ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 листопада 2019 року ЛуцькСправа № 140/2946/19

Волинський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Ковальчука В.Д.,

розглянувши у письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Приватного підприємства "ДревВуг" до Головного управління ДПС у Волинській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИВ:

Приватне підприємство "ДревВуг" (далі - ПП "ДревВуг", позивач) звернулося з позовом до Головного управління ДПС у Волинській області (далі - ГУ ДПС у Волинській області, відповідач) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 08 липня 2019 року №0007501407.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що Головним управлінням ДФС у Волинській області (далі - ГУ ДФС у Волинській області) проведено документальну позапланову виїзну перевірку ПП "ДревВуг" з питань дотримання вимог податкового законодавства при відображенні результатів здійснення господарських операцій з фірмою "LINHEAVEN SALES LP" (260, 2323-32ns Ave NE Calgary, Alberta, T2E 6 Z3, Канада) за період з 01.01.2017 по 30.09.2019, за результатами якої складено акт від 07.06.2019 №11910/14-07/40200324.

Перевіркою встановлено заниження підприємством податку на прибуток всього в сумі 145128 грн., у тому числі за 2017 рік в сумі 145128 грн.

На підставі зазначеного акта перевірки ГУ ДФС у Волинській області прийняло податкове повідомлення-рішення від 08.07.2019 №0007501407, яким підприємству збільшено суму грошового зобов`язання за платежем податок на прибуток приватних підприємств на 181410,00 грн., в тому числі за податковими зобов`язаннями на 145128 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) на 36282 грн.

Позивач вважає, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення суперечить податковому законодавству, є очевидно необґрунтованим та таким, що базується не на нормах чинного законодавства України, а на припущеннях, а тому прийнято безпідставно.

Звертає увагу на процедурні порушення зі сторони податкового органу під час проведення перевірки. Зокрема, вказує на те, що податківці не пропонували директору підприємства надати письмові пояснення щодо встановлених порушень податкового законодавства, а у запиті про надання документів (копій документів) від 27.05.2019 податковий орган просив підприємство надати запитувані документи до 12 год. 40 хв. 27.05.2019, тобто за менш, ніж годину після вручення директору підприємства вказаного запиту, що є фізично неможливо, однак згодом уточнено запит шляхом вимоги про надання таких документів до 14 год. 40 хв.

Також ПП "ДревВуг" наголошує на тому, що з аналогічних підстав податковим органом щодо підприємства вже проводилась перевірка, результати якої були скасовані вищестоящим органом - ДФС України. Вважає, що призначення та проведення повторної документальної позапланової перевірки підприємства відбулося з грубими порушеннями податкового законодавства, а саме всупереч пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України (далі - ПК України), в той час, як за умов, що склалися щодо підприємства, могла бути проведена лише документальна планова перевірка у порядку та у строки, передбачені ст. 77 ПК України.

Крім того, в наказі начальника Головного управління ДФС у Волинській області від 20.05.2019 №1756 "Про проведення документальної позапланової виїзної перевірки ПП "ДревВуг" зазначено, що перевірка підприємства має бути проведена на підставі підпункту 78.1.12 пункту 78.1 статті 78 ПК України, однак наказ про проведення документальної позапланової перевірки в цьому випадку приймається контролюючим органом вищого рівня лише у тому разі, коли стосовно посадових осіб контролюючого органу нижчого рівня, які проводили документальну перевірку зазначеного платника податків розпочато службове розслідування або їм повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення. Натомість у вищезгаданому наказі начальника ГУ ДФС у Волинській області та в акті перевірки немає жодних даних про те, що щодо посадових осіб, які проводили перевірку підприємства проводилось службове розслідування або їм повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення.

Позивач зазначає, що на підтвердження господарських операцій з фірмою "LINHEAVEN SALES LP" надав необхідні первинні документи, а саме щодо поставки ПП "ДревВуг" лісоматеріалів наведеній іноземній фірмі. Відповідно до укладеного контракту з цією іноземною фірмою товари експортувались від продавця до покупця за умовами поставки FCA - Ковель (Інкотермс 2000), а тому на його виконання продукція завантажувалась підприємством на транспортний засіб, наданий покупцем фірмою "LINHEAVEN SALES LP" (ТОВ "Лінхівен Сейлз"), згідно рахунку-фактури, фіто санітарного сертифікату та міжнародної автотранспортної накладної (CMR), у графі 23 якої перевізник ставив свій штамп (печатку) про отримання товару. Усі інші документи (письмові договори, довіреності тощо) оформлялися на перевізника не продавцем, а покупцем (ТОВ "Лінхівен Сейлз"), а тому претензії відповідача з даного приводу є безпідставними.

Відтак, вважає, що висновок ГУ ДФС у Волинській області про те, що відповідно до митних декларацій, CMR ПП "ДревВуг" реалізувало товарно-матеріальні цінності невідомому нерезиденту за період з 01.01.2017 по 30.09.2018 на загальну суму 26089,92 євро, що еквівалентно 806264,73 грн., спростовується наданими відповідачу первинними документами. Крім того, відомості про те, що за даними податкового органу компанія "LINHEAVEN SALES LP" у системі відкритого реєстру компаній не відображена спростовуються офіційною інформацією, засвідченою державним нотаріусом у провінції Онтаріо, Канада - Девідом Яін Конн та нотаріусом провінції Альберта - Джонатаном Б. Денісом. А твердження відповідача про те, що наведений іноземний суб`єкт господарювання здійснює діяльність у Канаді як фіктивна компанія, про діяльність якої в Канаді нічого не відомо, є необгрунтованими припущеннями ГУ ДФС у Волинській області.

З урахуванням наведеного просить визнати протиправним та скасувати оскаржуване податкове повідомлення-рішення та стягнути з ГУ ДФС у Волинській області за рахунок його бюджетних асигнувань на користь ПП "ДревВуг" сплачений судовий збір в сумі 2721,16 грн. та понесені витрати на професійну правничу допомогу адвоката в сумі 8000,00 грн.

Ухвалою суду від 03 жовтня 2019 року відкрито провадження у даній справі, судовий розгляд справи постановлено проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін (а.с.1).

У відзиві на позовну заяву від 18.10.2019 вих. №554/03-20-08-02-07 представник відповідача заперечує позовні вимоги з наступних підстав (а.с.118-123).

В ході проведення перевірки встановлено, що ПП "ДревВуг" в перевіряємому періоді з 01.01.2017 по 30.09.2018 на адресу продавця - нерезидента із назвою "LINHEAVEN SALES LP" (260, 2323-32ns Ave NE Calgary, Alberta, T2E 6 Z3, Канада) здійснювало експорт - реалізацію лісоматеріалів на загальну суму 26090 євро, що в гривневому еквівалентів складає 806264,73 грн., в т. ч. за 2017 рік в сумі 17495,92 євро (537566,49 грн.) та за 9 місяців 2018 року в сумі 8594 євро (268698,24 грн.). До перевірки надано контракт №8/2017 від 06.06.2017 з додатком №1 від 06.06.2017 та доповненням №1 від 29.12.2017 до контракту. Представник відповідача звертає увагу на те, що наведений контракт складений в м. Рига та підписаний ПП "ДревВуг" в особі директора ОСОБА_1, однак документів, які підтверджували б виїзд керівника підприємства для підписання цього контракту не надано позивачем. Крім того, позивачем надано податковому органу лише копію контракту, а в доповненні №1 до контракту №8/2017 від 06.06.2017 про продовження контракту не зазначено місця його складання.

На виконання контракту від нерезидента фірми "LINHEAVEN SALES LP" на валютний рахунок позивача надійшли у період з 01.01.2017 по 30.09.2018 кошти в сумі 26090 євро, що еквівалентно 806267,23 грн.

Згідно наданих для перевірки документів у ПП "ДревВуг" відсутні власні та орендовані складські приміщення. ПП "ДревВуг" надано договір безоплатного відповідального зберігання майна від 03.04.2017, заключений із фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 . Згідно даного договору на відповідальне зберігання передавалась лісопродукція (пиловник, техсировина, тарний кряж і т.д.), а також отримана в результаті переробки сировини готова продукція - лісоматеріали розпиляні, адреса: Волинська область, Зеленська с/р, вул. Люблинецька, 1. Проте, в порушення п.2.4 р.2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затверджене наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 №88, та п. 2 ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16.07.1999 №996-XIV, наявні акти прийому-передачі матеріальних цінностей зі зберігання не містять записів щодо місця їх складення та за якою адресою здійснювалось приймання-передача товарно-матеріальних цінностей зі зберігання, а також відсутні документальні підтвердження приймання-передачі цих товарно-матеріальних цінностей від продавця до нерезидента фірми "LINHEAVEN SALES LP".

Вважає, що аналіз інформації та документів, отриманих в ході перевірки, вказує на здійснення експорту ПП "ДревВуг" продукції на адресу фірми-нерезидента "LINHEAVEN SALES LP", Канада, однак одержувачами товару є країни Європи - Польща, Італія, при цьому у всіх митних деклараціях (МД), СМR, рахунках-фактурах найменування даних одержувачів або їх повні адреси не зазначались. Також у наданих міжнародних товарно-транспортних накладних (CMR) відсутні конкретні записи щодо місця завантаження, розвантаження товару, відсутні підписи перевізників (графа 23 CMR).

Крім того, ПП "ДревВуг" під час перевірки не надало жодних первинних документів, щодо прийому-передачі товарів, що експортувались від продавця до покупця; відсутні акти прийому-передачі ТМЦ, що експортувалися на фірму "LINHEAVEN SALES LP" її уповноваженому представнику (працівнику/ посадовій особі/ довіреній особі/ перевізнику тощо); відсутні на ПП "ДревВуг" документальні повноваження перевізника, наданих нерезидентом на отримання ТМЦ у продавця; не надано жодних документів, що уповноважують перевізника отримувати товари від продавця ПП "ДревВуг" в інтересах "LINHEAVEN SALES LP", тому відповідач вважає, що неможливо встановити хто зі сторони нерезидента представляв його інтереси та отримував товар та підтвердити перехід права власності на товар до "LINHEAVEN SALES LP". Відтак, перевіркою встановлено, що товар не реалізовувався позивачем "LINHEAVEN SALES LP".

Також не надано будь-яких пояснень (документальних підтверджень) щодо місця завантаження лісоматеріалів у с. Тойкут, а не у місці їх зберігання (Волинська область, Зеленська с/р, вул. Люблинецька, 1 чи м. Ковелі). Крім того, від перевізників товарів на запити ГУ ДФС у Волинській області надано документи, з яких слідує, що лісоматеріали від ПП "ДревВуг" отримували інші фірми, ніж "LINHEAVEN SALES LP", зокрема польська фірма "DREWPAL sp.l.".

Щодо перевізника ПП "Транс-Атлас" проведено позапланову документальну перевірку, якою встановлено, зокрема, відсутність в угоді на перевезення вантажу №0117 від 01.11.2017 уповноваженої особи (представника) зі сторони експедитора фірми CORP LP (не зазначено прізвища, ім`я та по-батькові), що ставить під сумнів легітимність контракту на перевезення.

Представник відповідача звертає увагу на те, що контракт позивача з нерезидентом "LINHEAVEN SALES LP" від 06.06.2017 №8/2017 не містить інформації про перелік уповноважених осіб цього контрагента для отримання товару. Також зазначає, що наведений контракт складений російською мовою, а його переклад на українську мову відсутній. Водночас договір не містить запису щодо умов приймання-здачі товару, зокрема строки та місце фактичної передачі товару, що однією із істотних умов при укладенні контракту.

Вважає, що з наданих документів неможливо встановити хто зі сторони нерезидента представляв його інтереси та отримував лісоматеріали, а, відтак, підтвердити перехід права власності на товарно-матеріальні цінності до "LINHEAVEN SALES LP". При цьому, листом ДФС України від 07.08.2018 №24227/7/99-99-01-02-02-17 на запити ГУ ДФС у Волинській області від 18.12.2017 №5848/8/03-20-14-02-06 та від 04.01.2018 №51/8/03-20-16-06 надано інформацію стосовно діяльності компанії "LINHEAVEN SALES LP", отриману від компетентного органу Канади, згідно якої слідує, що ця компанія у системі відкритого реєстру компаній не відображена, а за вказаною адресою місця здійснення її господарської діяльності (260, 2323-32ns Ave NE. Calgary, Alberta, T2E 6 Z3, Канада) знаходиться велика кількість фіктивних компаній.

Таким чином, в наданих до перевірки первинних документах містяться неправдиві відомості щодо осіб, які отримували продукцію, адже у МД, CMR, рахунках-фактурах зазначено компанію "LINHEAVEN SALES LP", яка фактично не отримувала продукцію від ПП "ДревВуг". А тому відбулась поставка товару за період з 01.01.2017 по 30.09.2018 невідомому нерезиденту (невстановленим особам) відповідно до наданих документів на загальну суму 26089,92 євро, що еквівалентно 806264,73 грн., в т.ч. у 2017 році на 17495,92 євро (еквівалентно 537566,49 грн.) та за 9 місяців 2018 року на 8594 євро (еквівалентно 268698,24 грн.).

Отримані грошові кошти від нерезидента компанії "LINHEAVEN SALES LP" в розмірі 806267,23 грн. ПП "ДревВуг" отримало без виникнення необхідності відвантаження товару (формування кредиторської заборгованості), що свідчить про отримання активів, тобто отримання доходу товариством, який не пов`язаний із операційною діяльністю підприємства.

Окремо представник відповідача звертає увагу на те, що Державною фіскальною службою України видано наказ №394 від 16.05.2019 "Про проведення документальної позапланової перевірки ПП "ДревВуг" на підставі п.п.78.1.12 п.78.1 ст.78 ПК України у зв`язку з проведенням службового розслідування стосовно посадових осіб ГУ ДФС у Волинській області, які здійснювали перевірку, відповідно до розпоряджень ГУ ДФС у Волинській області від 18.04.2019 №34-р "Про проведення службового розслідування" та від 15.05.2019 №43-р "Про продовження тривалості службового розслідування". Головним управлінням ДФС у Волинській області на підставі п.п.78.1.12 п.78.1 ст.78 ПК України та наказу ДФС України №394 від 16.05.2019 видано наказ №1756 від 20.05.2019 "Про проведення документальної позапланової виїзної перевірки ПП "ДревВуг". Даний наказ було пред`явлено директору ПП "ДревВуг" ОСОБА_4

Оскільки позивач допустив посадових осіб контролюючого органу до проведення перевірки, тому предметом розгляду в даній справі є лише суть виявлених порушень податкового та іншого законодавства, дотримання якого контролюється контролюючими органами, а не питання про необґрунтованість її призначення та проведення.

З врахуванням вищенаведеного просить у задоволенні позову відмовити повністю.

У відповіді на відзив від 24.10.2019 (вх. №17939/19 від 28.10.2019) позивач вважає, що відзив ГУ ДФС у Волинській області на позов є необґрунтованим та таким, що суперечить вимогам чинного законодавства з підстав, наведених у позові (а.с.163-166). Звертає увагу на суперечність тверджень відповідача, а саме щодо експортного постачання ПП "ДревВуг" лісоматеріалів компанії "LINHEAVEN SALES LP" на загальну суму 26090 євро, що в гривневому еквіваленті складає 806264,73 грн.

Відповідач, піддаючи сумніву укладення контракту з постачання лісоматеріалів та доповнення до нього, не враховує тих обставин, що він укладався за допомогою засобів електронного поштового та факсимільного зв`язку, шляхом обміну документами. Вказані обставини обумовлені сторонами контракту від 06.06.2017 №8/2017 у його пунктах 10.1. та 10.2, однак ці обставини вкотре ігноруються податковим органом. Відповідач, вказуючи на окремі недоліки контракту та доповнень до нього, не зазначає, яким чином ці обставини можуть впливати на належне виконання сторонами контракту своїх договірних зобов`язань, порушення підприємством, як стороною контракту, податкового законодавства тощо.

Щодо тверджень відповідача про ненадання жодних первинних документів на підтвердження прийому-передачі товарів, що експортувались від продавця ПП "ДревВуг" до покупця "LINHEAVEN SALES LP", то позивач вказує на те, що умови поставки продукції визначені розділом 3 контракту від 06.06.2017 №8/2017, згідно з яким поставка здійснюється автомобільним транспортом за умовами поставки - FCA - Ковель (Інкотермс 2000). Разом з товаром покупцеві надсилаються наступні документи: міжнародна автотранспортна накладна (СМR); фактура; фітосанітарний сертифікат. При цьому, міжнародною Конвенцією про договір міжнародного автомобільного перевезення вантажів від 19 травня 1956 року (далі - Конвенція) передбачено, що вантажна накладна складається в трьох оригінальних примірниках, підписаних відправником і перевізником. Ці підписи можуть бути надруковані чи замінені печатками відправника і перевізника. У зв`язку з цим у графі 23 CMR перевізник ставив свій штамп (печатку) про отримання товару. Усі інші документи (письмові договори, довіреності тощо) оформлялися на перевізника не продавцем, а покупцем (ТОВ "Лінхівен Сейлз"), а тому претензії відповідача з даного приводу є безпідставними. При цьому, міжнародна товарно-транспортна накладна (CMR) - це документ, який оформляється для підтвердження укладення договору перевезення, який визначає відповідальність відправника, перевізника і одержувача товару, а тому при оформленні CMR, складення актів приймання-передачі товару між підприємством та перевізником не є обов`язковим, оскільки всі умови уже передбачені CMR, а отже жодного порушення ведення бухгалтерського та податкового обліку зі сторони підприємства не було.

Разом з тим, окремі недоліки в оформленні первинних документів, що не перешкоджають ідентифікувати учасників спірних операцій, не можуть бути підставою для висновку про необґрунтованість податкової вигоди платника податків.

Додатково позивач посилається на те, що акт перевірки не містить доказів, які б свідчили про відсутність волевиявлення за істотними умовами договору однією із сторін. Спори між сторонами щодо недійсності зовнішньоекономічного контракту відсутні. Відповідачем також не доведено, що господарські зобов`язання між ПП "ДревВуг" та ТОВ "Лінхівен Сейлз" вчинені з метою, заздалегідь суперечною інтересам держави та суспільства і не були спрямовані на реальне настання правових наслідків.

Документами, наданими під час перевірки спростовуються доводи відповідача стосовно заниження підприємством податку на прибуток, оскільки згідно умов контракту від 06.06.2017 №8/2017 на підприємство, як продавця, покладалися обов`язки лише щодо замитнення та завантаження товару на транспорт, наданий покупцем ТОВ "Лінхівен Сейлз". В підтвердження цього під час перевірки контролюючому органу були надані митні декларації та міжнародні товарно-транспортні накладні (CMR) з печатками перевізників. А тому у відзиві міститься необґрунтований висновок ГУ ДФС у Волинській області про віднесення отриманої оплати за реалізовані підприємством товари до "Інших доходів".

Твердження відповідача про те, що канадський суб`єкт господарювання "LINHEAVEN" здійснює діяльність у Канаді як фіктивна компанія, про діяльність якої в Канаді нічого не відомо, є необґрунтованими припущеннями ГУ ДФС у Волинській області. У той же час, чинне законодавство, зокрема Податковий кодекс України, не встановлює обов`язок продавця перевіряти відомості щодо декларування контрагентами-покупцями своїх зобов`язань, виконання ними таких зобов`язань перед бюджетом та наявність чи відсутність ознак фіктивності фірм, ймовірність чи реальність проведення контрагентом транзитних фінансових операцій, спрямованих на здійснення операцій з надання податкової вигоди третім особам, наявність у контрагента складських приміщень, людських ресурсів, подальший рух та використання проданих товарів.

З аналогічних міркувань ПП "ДревВуг" після завантаження товару на транспорт, наданий покупцем та його відповідного замитнення, не зобов`язане перевіряти взаємовідносини контрагента з найнятим їм перевізником для транспортування товару та доставки його "LINHEAVEN SALES LP". Всі вказані подальші дії є виключно відповідальністю покупця товару, а не ПП "ДревВуг".

Крім того, ПП "ДревВуг" не зобов`язане перевіряти репутацію банківської установи (ABLV Bank), засобами якого здійснювалася оплата за товар компанією "LINHEAVEN SALES LP", а тому твердження відповідача про те, що на офіційному веб-порталі Міністерства фінансів США (FinCEN) 13.02.2018 розміщено негативну інформацію щодо ABLV Bank є лише оціночною категорією, припущенням, яке немає жодного доказового значення для вирішення даного спору.

З урахуванням наведеного просить позовні вимоги задовольнити повністю та стягнути на користь позивача з відповідача за рахунок його бюджетних асигнувань понесені судові витрати.

У запереченні на відповідь на відзив від 30.10.2019 №769/03-20-08-02-07 (а.с.172-174) представник відповідача просить відмовити у задоволенні позову з підстав, наведених у відзиві.

04 листопада 2019 року до суду за вх. №18443/19 надійшло клопотання від позивача про приєднання до матеріалів справи доказів про понесені судові витрати на правничу допомогу та стягнення цих витрат на користь ПП "ДревВуг" (а.с.176).

У запереченні від 12.11.2019 вих. №973/03-20-08-02-007 (а.с.184-185) представник відповідача вважає стягнення витрат на правничу допомогу безпідставним та необґрунтованим. Заявлена сума на правничу допомогу завищеною та необґрунтованою, а саме щодо потраченого часу на складання позовної заяви, відповіді на відзив, а також на збір та подання доказів. Позовна заява та відповідь на відзив не потребує такої кількості витрачених годин, як зазначає заявник, в яких велика частина написаного затрачена лише на трактування норм права, а у відповіді на відзив зазначаються аналогічні обставини, що вказані у позовній заяві.

Вважає, що необґрунтовано заявлено витрати за вивчення судової практики в аналогічних справах, оскільки жодної практики по аналогічній справі у позовній заяві та відповіді на відзив не зазначено. Крім того, згідно платіжного доручення не вбачається, що сплачена сума витрат в розмірі 8000,00 грн. сплачена за надання юридичних послуг по справі №140/2946/19.

Ухвалою суду від 22 жовтня 2019 року відмовлено у задоволенні клопотання представника відповідача про розгляд справи у судовому засіданні за участю сторін (а.с.161).

Відповідно до ухвали суду від 19 листопада 2019 року замінено відповідача у справі Головне управління ДФС у Волинській області на його правонаступника - Головне управління ДПС у Волинській області (а.с.196-197).

Дослідивши письмові докази та письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, суд дійшов висновку, що позов слід задовольнити повністю з наступних підстав.

Судом встановлено, що ПП "ДревВуг" є юридичною особою, яка зареєстрована 28.12.2015, основним видом економічної діяльності якого є: 46.71 оптова торгівля твердим, рідким, газоподібним паливом і подібними продуктами, що підтверджується випискою з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців від 20.09.2017 (а.с.10).

Працівниками ГУ ДФС у Волинській області з 27.05.2019 по 31.05.2019 на підставі направлень, виданих ГУ ДФС у Волинській області від 20.05.2019 №1647, №1646, відповідно до підпункту 78.1.12, 78.1 статті 78 ПК України, на підставі наказу ГУ ДФС у Волинській області від 20.05.2019 №1756 (а.с.159), проведена позапланова виїзна документальна перевірка ПП "ДревВуг" з питань дотримання вимог податкового законодавства при відображенні результатів господарських операцій з фірмою "LINHEAVEN SALES LP" (260, 2323-32ns Ave NE Calgary, Alberta, T2E 6 Z3, Канада) за період з 01.01.2017 по 30.09.2019, за результатами якої складено акт від 07.06.2019 №11910/14-07/40200324 (а.с.12-28).

Перевіркою встановлено порушення позивачем бухгалтерського (податкового) обліку: п.44.1, п.44.6 ст.44, п.п.134.1.1 п.134.1 ст.134, п.135.1 ст.135 ПК України, ст. 9 (з урахуванням норм абзаців п`ятого і одинадцятого ст.1, ст.2, п.2 ст.3) Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" та п.1.2, п. 1.3 р.1, п.2.1, п.2.4, п.2.13, п.2.15, пп.2.16 р.2, р.3 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.95 №88, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 5 червня 1995 р. за №168/704, п.5, п.7, п.8, п.21 П(С)БО 15 "Дохід", Міністерства фінансів України від 29.11.1999 року №290, в результаті чого занижено податок на прибуток всього в сумі 145128 грн., у тому числі за 2017 рік в сумі 145128 грн.

ПП "ДревВуг" не погодилося з висновком акта перевірки, та подало до ГУ ДФС у Волинській області заперечення від 21 червня 2019 року (а.с.29-32).

За результатами розгляду заперечення ГУ ДФС у Волинській області прийняло рішення №22140/10/03-20-14-07 від 04.07.2019, яким висновок акта перевірки залишено без змін (а.с.33-37).

На підставі акта перевірки від 07.06.2019 №11910/14-07/40200324 ГУ ДФС у Волинській області прийняло податкове повідомлення-рішення від 08 липня 2019 року №0007501407, яким позивачу збільшено суму грошового зобов`язання за платежем податок на прибуток приватних підприємств в загальному розмірі на 181410,00 грн., в т.ч. за податковими зобов`язаннями в сумі 145128,00 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями в сумі 36282,00 грн. (а.с.8).

Позивач подав скаргу від 24 липня 2019 року на вказане податкове повідомлення-рішення до Державної фіскальної служби України (а.с.38-43), яка рішенням від 19.09.2019 №2340/6/99-00-08-05-02 скаргу залишила без задоволення, а податкове повідомлення-рішення від 08 липня 2019 року №0007501407 - без змін (а.с.44-46).

Не погоджуючись із висновками акта перевірки та прийнятим податковим повідомленням-рішенням, позивач звернувся до суду із вказаним позовом.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулюються Податковим кодексом України.

Позивач звертає увагу на безпідставність проведення перевірки. З цього приводу суд зазначає, що документальна позапланова перевірка ПП "ДревВуг" проведена відповідно до підпункту 78.1.12 пункту 78.1 статті 78 ПК України, на підставі направлень від 20.05.2019 №1646, №1647 та наказу ГУ ДФС у Волинській області від 20.05.2019 №1756 (а.с.159).

Вказаний наказ винесений на виконання наказу Державної фіскальної служби України від 16.05.2019 №394 "Про проведення документальної позапланової перевірки ПП "ДревВуг" (а.с.158), яким зобов`язано ГУ ДФС у Волинській області провести документальну позапланову перевірку ПП "ДревВуг" з питань дотримання вимог податкового законодавства при відображенні результатів здійснення господарських операцій з фірмою "LINHEAVEN SALES LP" (260, 2323-32ns Ave NE Calgary, Alberta, T2E 6 Z3, Канада) тривалістю 5 робочих днів з 27.05.2019. Перевірку зобов`язано відповідача провести з метою виконання вимог підпункту 78.1.12 пункту 78.1 статті 78 ПК України, у зв`язку з проведенням службового розслідування стосовно посадових осіб ГУ ДФС у Волинській області, які здійснювали перевірку, відповідно до розпоряджень ГУ ДФС у Волинській області від 18.04.2019 №34-р "Про проведення службового розслідування" та від 15.05.2019 №43-р "Про продовження тривалості службового розслідування".

Відповідно до підпункту 78.1.12 пункту 78.1 статті 78 ПК України документальна позапланова перевірка здійснюється, зокрема, контролюючим органом вищого рівня в порядку контролю за діями або бездіяльністю посадових осіб контролюючого органу нижчого рівня здійснено перевірку документів обов`язкової звітності платника податків або матеріалів документальної перевірки, проведеної контролюючим органом нижчого рівня, і виявлено невідповідність висновків акта перевірки вимогам законодавства або неповне з`ясування під час перевірки питань, що повинні бути з`ясовані під час перевірки для винесення об`єктивного висновку щодо дотримання платником податків вимог законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи. Наказ про проведення документальної позапланової перевірки в цьому випадку приймається контролюючим органом вищого рівня лише у тому разі, коли стосовно посадових осіб контролюючого органу нижчого рівня, які проводили документальну перевірку зазначеного платника податків, розпочато службове розслідування або їм повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення.

Копія наказу ГУ ДФС у Волинській області від 20.05.2019 №1756 вручена директору ПП "ДревВуг" ОСОБА_4 27.05.2019, про що свідчить підпис останнього на вказаному наказі (а.с.159). При цьому, перевірка проведена в присутності та з відома директора ПП "ДревВуг", а відтак посадових осіб податкового органу було допущено до проведення перевірки з дозволу посадових осіб підприємства.

Відповідно до позиції Верховного Суду, висловленій у постанові від 13.02.2018 №К/9901/8259/18, саме на етапі допуску до перевірки платник податків може поставити питання про необґрунтованість її призначення та проведення, реалізувавши своє право на захист від безпідставного та необгрунтованого здійснення податкового контролю щодо себе. Водночас, допуск до перевірки нівелює правові наслідки процедурних порушень, допущених контролюючим органом при призначенні податкової перевірки.

Крім того, доказів оскарження наказу ГУ ДФС у Волинській області "Про проведення документальної позапланової виїзної перевірки ПП "ДревВуг" від 20.05.2019 №1756 позивачем не надано.

З врахуванням того, що позивач допустив посадових осіб контролюючого органу до проведення перевірки, відповідний наказ не оскаржив, тому суд не бере до уваги твердження позивача про безпідставність проведення перевірки, за результатами якої складено акт від 07.06.2019 №11910/14-07/40200324 та винесено оскаржуване податкове повідомлення-рішення від 08 липня 2019 року №0007501407 . У зв`язку з цим предметом розгляду в даній справі є лише суть виявлених порушень податкового та іншого законодавства, дотримання якого контролюється контролюючими органами.

В акті перевірки від 07.06.2019 №11910/14-07/40200324 податковим органом зроблено висновок про те, що у зв`язку з отриманням у період з 01.01.2017 по 30.09.2018 на валютний рахунок ПП "ДревВуг" від нерезидента із назвою "LINHEAVEN SALES LP" (260, 2323-32ns Ave NE Calgary, Alberta, T2E 6 Z3, Канада) коштів в сумі 26090 євро, що еквівалентно 806267,23 грн., в т.ч. за 2017 рік 26090 євро, платником отримано дохід, який не пов`язаний з реалізацією товарів, що відноситься до інших доходів, оскільки відбулося збільшення економічних вигод у вигляді надходження активів, які призвели до зростання власного капіталу за відповідні звітні періоди. Відповідно, відповідач вважає, що отримання коштів є доходом підприємства, однак враховуючи неможливість отримання по контракту від 06.06.2017 №8/2017 із доповненням, як валютної виручки від фірми-нерезидента "LINHEAVEN SALES LP", а також неможливість їх повернення, отримані кошти є за складом їх визнання в бухгалтерському обліку іншими доходами, які призвели до зростання власного капіталу за звітний податковий період, та у відповідності до норм ПСБО 15 "Дохід" підлягають відображенню при визначенні фінансового результату до оподаткування в складі "Інші доходи" за звітний податковий період 2017 року на суму 806267,23 грн.

Суд не погоджується з такими висновками податкового органу, враховуючи наступне.

Згідно з підпунктом 14.1.36 пункту 14.1 статті 14 ПК України господарська діяльність - діяльність особи, що пов`язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Відповідно до п. 44.1 ст. 44 ПК України для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Об`єктом оподаткування податком на прибуток підприємств є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень цього Кодексу. Для цілей цього підпункту до річного доходу від будь-якої діяльності, визначеного за правилами бухгалтерського обліку, включається дохід (виручка) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг), інші операційні доходи, фінансові доходи та інші доходи (пп.134.1.1. п.134.1 ст.134 ПК України).

Базою оподаткування є грошове вираження об`єкту оподаткування, визначеного згідно із статтею 134 цього Кодексу з урахуванням положень цього Кодексу (п.135.1 ст.135 ПК України).

Аналіз зазначених правових норм дає підстави для висновку, що дохід (виручка) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) для цілей визначення об`єкта оподаткування податком на прибуток має бути підтверджений належним чином оформленими первинними документами, що відображають реальність здійснення господарської операції.

Отже, предметом доказування у відповідній категорії спорів є реальність господарських операцій, що є підставою для визначення об`єкта оподаткування податком на прибуток, добросовісність дій платника податку, яка полягає у відповідності вчинених ним дій господарській меті, а також реальність усіх даних, наведених у документах.

Також, сама по собі наявність або відсутність окремих документів, а так само помилки у їх оформленні не є підставою для висновків про відсутність господарської операції, якщо з інших даних вбачається, що фактичний рух активів або зміни у власному капіталі чи зобов`язаннях платника податків у зв`язку з його господарською діяльністю мали місце. Водночас наявність формально складених, але недостовірних первинних документів, відповідність яких фактичним обставинам спростована належними доказами, не є безумовним підтвердженням реальності господарської операції.

Доводи ж податкового органу про непідтвердження реальності здійснення господарських операцій мають ґрунтуватись на сукупності доказів, що безспірно підтверджують існування обставин, які виключають право на відображення у податковій звітності отриманого доходу (виручки) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг).

При дослідженні факту здійснення господарської операції оцінюватися повинні відносини безпосередньо між учасниками тієї операції, на підставі якої сформовані дані податкового обліку.

Правові засади регулювання, організації, ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності в Україні визначено Законом України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16.07.1999 №996-XIV.

Для цілей цього Закону терміни вживаються у такому значенні, зокрема, господарська операція - дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов`язань, власному капіталі підприємства; первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію (абз. 5, 11 ст.1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні").

За змістом статті 3 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" податкова звітність ґрунтується на даних бухгалтерського обліку.

Відповідно до статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі та повинні мати такі обов`язкові реквізити: назву документа (форми); дату складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції. Первинні документи, складені в електронній формі, застосовуються у бухгалтерському обліку за умови дотримання вимог законодавства про електронні документи та електронний документообіг.

Як встановлено з матеріалів справи, 06.06.2017 між ПП "ДревВуг" як продавцем та фірмою "LINHEAVEN SALES LP" (Канада) як покупцем укладено зовнішньоекономічний контракт №8/2017 (а.с.47-48), предметом якого є поставка на умовах ФСА - Ковель (згідно правил Інкотермс 2000) заготовок для європіддонів, піддонів дерев`яних, сума, кількість, асортимент, технічні умови яких вказані у додатку до контракту, який є невід`ємною частиною даного договору.

Умови поставки продукції визначені розділом 3 цього контракту, згідно з якими:

п.3.1. Поставка здійснюється автомобільним транспортом;

п.3.2. Умови поставки - ФСА - Ковель (Інкотермс 2000);

п.3.3. вантажоодержувачем є фірма "LINHEAVEN SALES LP" (Canada), або:

1) "LINHEAVEN SALES LP" 37047 S.Bonifacio (VR), Localita Villabella, 21 ITALIA;

2) "LINHEAVEN SALES LP" 03100 Frosinone ViaMolaD'Atri, 15, ITALIA; або

3) "LINHEAVEN SALES LP" via Del Monte Ovest 104, 56031 Bientina-Piza, ITALIA; або

4) "LINHEAVEN SALES LP" Jankow Pierwszy 101 D, 62-814 Blizanow, Poland; або

5) "LINHEAVEN SALES LP" Ravena, Italia; або

6) "LINHEAVEN SALES LP" Trento, Italia;

або інший одержувач, вказаний покупцем для фірми.

Платежі за товар, поставлений за даним контрактом здійснюються в євро шляхом перерахування на валютний рахунок продавця, вказаний у рахунку-фактурі; оплату за кожну партію здійснюється по факту відвантаження та митного оформлення товару, а також покупець може вносити передоплату (п.4.1, 4.2 цього контракту).

Відповідно до пункту 7.1 наведеного контракту продавець відвантажує товар у пакетах, зв`язаних двома поліетиленовими стрічками. Упаковка входить у вартість товару, а відповідно до пункту 7.2 контракту разом з товаром покупцеві надсилаються наступні документи: міжнародна автотранспортна накладна (СМР); фактура; фітосанітарний сертифікат.

Пунктами 10.1, 10.2 наведеного контракту передбачено, що всі документи, які пов`язані з даним контрактом, мають юридичну силу під час їх погодження із застосуванням факсимільного зв`язку; всі копії, завірені належним чином і надіслані телефаксом є оригіналами документів.

Як визначено у пункті 10.3 контракту, термін його дії з моменту підписання і по 31 грудня 2017 року.

Зі сторони нерезидента контракт підписано директором Ilіаs Gеоrgіоu. Адреса нерезидента: 260, 2323-3ns Ave NE, Calgery Alberta, T2E 6Z3, Канада, а зі сторони позивача - директор ПП "ДревВуг" - ОСОБА_1 .

Додатком №1 від 06.06.2017 р. до контракту №8/2017 від 06.06.2017 р. визначено вартість та технічні характеристики товару (а.с.48, зворот).

Додатком №1 від 29.12.2017 р. до контракту №8/2017 від 06.06.2017 р. внесено зміни до пункту 10.3 контракту, а саме строк дії якого продовжено до 31.12.2018 року (а.с.49).

На виконання умов даного контракту позивачем за період з 01.10.2017 по 31.12.2018 здійснювались поставки деревини, що підтверджується рахунками-фактур №1 від 12.07.2017 року, №2 від 26.07.2017 року, №3 від 15.08.2017 року, №4 від 04.10.2017 року, №5 від 18.10.2017 року, №6 від 01.11.2017 року, №1 від 10.01.2018 року, №2 від 13.03.2018 року, №3 14.03.2018 року (а.с.52-60), вантажними митними деклараціями (ВМД) №UA205040/2017/009839 від 14.07.2017 року, №UA205040/2017/011219 від 01.08.2017 року, №UA205040/2017/012499 від 19.08.2017 року, №UA205040/2017/016119 від 09.10.2017 року, №UA205040/2017/017040 від 20.10.2017 року, №UA205040/2017/018259 від 04.11.2017 року, №UA205040/2018/002022 від 26.01.2018 року, №UA205040/2018/007553 від 23.03.2018 року, №UA205040/2018/008527 від 03.04.2018 року (а.с.61-69), міжнародними товарно-транспортними накладними (CMR) №002762 від 14.07.2017 року, №0050218 від 01.08.2017 року, №098602 від 18.08.2017 року, №114367 від 06.10.2017 року, №490576 від 04.11.2017 року, №б/н від 26.01.2018 року , №б/н від 23.03.2018 року, №б/н від 03.04.2018 року (а.с.70-78). Отримання ПП "ДревВуг" коштів на валютний рахунок від нерезидента фірми "LINHEAVEN SALES LP" (260, 2323-32ns Ave NE Calgary, Alberta, T2E 6 Z3, Канада) в сумі 26090 євро, що еквівалентно 806267,23 грн., за поставку лісоматеріалів не заперечується сторонами.

Суд звертає увагу на те, що у наведених документах зазначено продавця, покупця та безпосереднього вантажоодержувача продукції. Також у міжнародних товарно-транспортних накладних (CMR) вказано дата та місце завантаження вантажу. При цьому, вантажоодержувач продукції зазначений у відповідності до умов пункту 3.3 контракту №8/2017 від 06.06.2017 року. Крім того, наявна інформація про перевізників, реєстраційні номери транспортних засобів. При цьому, відсутність підпису уповноваженої особи перевізника на міжнародних товарно-транспортних накладних (CMR) за наявності штампу перевізника про отримання товару не позбавляє можливості ідентифікувати такого перевізника. До того ж, у вантажних митних деклараціях вказані реєстраційні номера транспортних засобів перевізників.

Суд вважає, що за умовами контракту №8/2017 від 06.06.2017 року позивач надав податковому органу наявні та достатні документи для ідентифікації здійснення господарських операцій з поставки нерезиденту фірмі "LINHEAVEN SALES LP" (260, 2323-32ns Ave NE Calgary, Alberta, T2E 6 Z3, Канада) лісоматеріалів в загальній сумі 26090 євро, що еквівалентно 806267,23 грн.

Таким чином, досліджені судом первинні документи повністю підтверджують факт здійснення господарських операцій між ПП "ДревВуг" та фірмою "LINHEAVEN SALES LP" (Канада) щодо поставки лісоматеріалів за період з 01.10.2017 по 31.12.2018 згідно укладеного контракту №8/2017 від 06.06.2017 року.

Відповідач звертає увагу на відсутність перекладу контракту на українську мову, який складений російською мовою, однак відповідач не вказує на незрозумілість його тексту для податкового органу. Наведений недолік не спростовує встановлених обставин на його виконання.

Також пунктами 10.1, 10.2 наведеного контракту передбачено можливість складення договірних документів шляхом їх обміну між сторонами контракту та їх підпис факсимільним зв`язком, а тому відсутній обов`язок фізичного переміщення осіб, уповноважених на їх підписання.

Відповідно до підпункту 14.1.55 пункту 14.1 статті 14 ПК України дохід, отриманий з джерел за межами України, - будь-який дохід, отриманий резидентами, у тому числі від будь-яких видів їх діяльності за межами митної території України, включаючи проценти, дивіденди, роялті та будь-які інші види пасивних доходів, спадщину, подарунки, виграші, призи, доходи від виконання робіт (надання послуг) за цивільно-правовими та трудовими договорами, від надання резидентам в оренду (користування) майна, розташованого за межами України, включаючи рухомий склад транспорту, приписаного до розташованих за межами України портів, доходи від продажу майна, розташованого за межами України, дохід від відчуження інвестиційних активів, у тому числі корпоративних прав, цінних паперів тощо; інші доходи від будь-яких видів діяльності за межами митної території України або територій, непідконтрольних контролюючим органам.

Згідно зі статтею 1 Закону України "Про зовнішньоекономічну діяльність" експорт (експорт товарів) - це продаж товарів українськими суб`єктами зовнішньоекономічної діяльності іноземним суб`єктам господарської діяльності (у тому числі з оплатою в негрошовій формі) з вивезенням або без вивезення цих товарів через митний кордон України.

Відповідно до статті 82 Митного кодексу України експорт (остаточне вивезення) це митний режим, відповідно до якого українські товари випускаються для вільного обігу за межами митної території України без зобов`язань щодо їх зворотного ввезення.

Частиною першою статті 246 Митного кодексу України передбачено, що метою митного оформлення є забезпечення дотримання встановленого законодавством України порядку переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, а також забезпечення статистичного обліку ввезення на митну територію України, вивезення за її межі і транзиту через її територію товарів.

Приписами частини першої статті 248 Митного кодексу України визначено, що митне оформлення розпочинається з моменту подання органу доходів і зборів декларантом або уповноваженою ним особою митної декларації або документа, який відповідно до законодавства її замінює, та документів, необхідних для митного оформлення, а в разі електронного декларування з моменту отримання органом доходів і зборів від декларанта або уповноваженої ним особи електронної митної декларації або електронного документа, який відповідно до законодавства замінює митну декларацію.

Статтею 2 Закону України "Про міжнародне приватне право" встановлено, що цей Закон застосовується до таких питань, що виникають у сфері приватноправових відносин з іноземним елементом: 1) визначення застосовуваного права; 2) процесуальна правоздатність і дієздатність іноземців, осіб без громадянства та іноземних юридичних осіб; 3) підсудність судам України справ з іноземним елементом; 4) виконання судових доручень; 5) визнання та виконання в Україні рішень іноземних суді.

Згідно із частинами першою та другою статті 25 Закону України "Про міжнародне приватне право" особистим законом юридичної особи вважається право держави місцезнаходження юридичної особи. Для цілей цього Закону місцезнаходженням юридичної особи є держава, у якій юридична особа зареєстрована або іншим чином створена згідно з правом цієї держави.

За змістом підпункту 14.1.122. пункту 14.1. статті 14 ПК України нерезиденти - це: а) іноземні компанії, організації, утворені відповідно до законодавства інших держав, їх зареєстровані (акредитовані або легалізовані) відповідно до законодавства України філії, представництва та інші відокремлені підрозділи з місцезнаходженням на території України; б) дипломатичні представництва, консульські установи та інші офіційні представництва інших держав і міжнародних організацій в Україні; в) фізичні особи, які не є резидентами України.

Підставами для висновків податкового органу про заниження позивачем податку на прибуток всього в сумі 145128 грн. стало те, що товар на фірму "LINHEAVEN SALES LP" фактично не реалізовувався, оскільки в ході проведення перевірки не підтверджено факт відпуску відповідних товарів для нерезидента (не встановлено на підставі якого документу здійснюється приймання-передача ТМЦ від позивача для нерезидента, так як в позивача відсутні первинні документи по відпуску товару); отримано інформацію від компетентного органу Канади стосовно фіктивної діяльності компанії "LINHEAVEN SALES LP"; на офіційному веб-порталі Міністерства фінансів США розміщено негативну інформацію щодо банку, засобами якого вчинялись фінансові операції на користь ПП "ДревВуг" для закриття зобов`язань по зовнішньоекономічному контракту з вказаним нерезидентом.

Однак такі висновки відповідача суд вважає безпідставними з огляду на наступне.

Так, висновок контролюючого органу про те, що позивачем товар фактично на "LINHEAVEN SALES LP" не реалізовувався є безпідставним та повністю спростовується первинними документами, які були надані на момент проведення перевірки та наявні в матеріалах справи. При цьому, відповідач не ставить під сумнів дійсність перерахованих в акті перевірки вантажно-митних декларацій та задекларованої в них інформації, що була перевірена самою ж фіскальною службою під час митного оформлення експортованих позивачем лісоматеріалів. Ніяких порушень, чи невідповідностей встановлено не було. Разом з тим, відповідно до ВМД, CMR, рахунків-фактур одержувачем та покупцем експортованих позивачем ТМЦ є саме фірма-нерезидент "LINHEAVEN SALES LP", а не будь-які інші компанії. Акт перевірки не містить обґрунтувань чому саме ці документи не враховані відповідачем в ході проведення перевірки.

Також роблячи висновок про неможливість встановити на підставі якого документу здійснюється приймання-передача ТМЦ від позивача для нерезидента "LINHEAVEN SALES LP", відповідач посилається на відсутність первинних документів.

Як уже зазначалося судом всі первинні документи позивачем були представлені в ході проведення перевірки, однак відповідачем не взяті до уваги. У міжнародних товарно-транспортних накладних (CMR) як одержувача товару зазначено саме фірму-нерезидента "LINHEAVEN SALES LP", вони містять відбитки печаток перевізників в отриманні від позивача як відправника вантажу пиломатеріалів обрізних (заготовків для європіддонів) відповідної кількості, пакування, ваги та об`єму. За цими міжнародними ТТН та відповідно до умов контракту ФСА - Ковель, позивач як продавець передав перевізнику товар для доставки його до покупця. Таким чином, з моменту передачі, обов`язок позивача щодо поставки товару за контрактом №8/2017 від 06.06.2017 виконано.

Разом з тим, суд зазначає, що укладений між позивачем та фірмою-нерезидентом "LINHEAVEN SALES LP" експортний контракт №8/2017 від 06.06.2017 року не поставлено контролюючим органом під сумнів, не визнано судом в установленому порядку фіктивним, нікчемним чи недійсним, а тому цей контракт є дійсним на даний час і обов`язковим для виконання сторонами. Саме у відповідності до цього контракту позивач і виконував свої зобов`язання щодо експорту ТМЦ нерезиденту "LINHEAVEN SALES LP".

Щодо посилання контролюючого органу в акті перевірки на розміщену на офіційному веб-порталі Міністерства фінансів США (FinCEN) 13.02.2018 негативну інформацію щодо ABLV Bank, засобами якого вчинялись фінансові операції на користь ПП "ДревВуг" для закриття зобов`язань по зовнішньоекономічному контракту з "LINHEAVEN SALES LP", то суд зазначає, що позивач до ABLV Bank ніякого відношення не має, оскільки цей банк обраний іноземним контрагентом. При цьому, в тексті розміщеної на офіційному веб-порталі Міністерства фінансів США (FinCEN) відсутня інформацію щодо позивача ПП "ДревВуг", так і щодо фірми-нерезидента "LINHEAVEN SALES LP", а також відсутні посилання на операції з перерахування коштів від цього нерезидента позивачу. Відтак, наведені в акті перевірки посилання контролюючого органу на розміщену на закордонних сайтах інформацію як на таку, що є негативною щодо банку ABLV Bank є надуманими і не підтвердженими належними доказами.

Щодо посилання контролюючого органу в акті перевірки на надану ДФС України інформацію листом від 07.08.2018 №24227/7/99-99-01-02-02-17 про фіктивність нерезидента "LINHEAVEN SALES LP", надану компетентним органом Канади, то суд його до уваги не приймає. Суд вважає, що не заслуговують на увагу доводи відповідача про те, що наведені вище відомості від компетентного органу країни Канади стосовно діяльності компанії "LINHEAVEN SALES LP" свідчать про ознаки фіктивності нерезидента, оскільки в отриманій інформації немає беззаперечних даних про наявність рішення компетентного органу іноземної держави про встановлення факту фіктивності фірми-нерезидента "LINHEAVEN SALES LP". Висновки податкового органу про те, що іноземний контрагент позивача здійснює діяльність у Канаді як фіктивна компанія ґрунтуються на припущеннях та власному трактуванні відповідачем інформації, отриманої від компетентних органів Канади. Водночас жодного документу про скасування реєстрації суб`єкта господарювання, припинення підприємницької діяльності компанії "LINHEAVEN SALES LP" відповідачем суду не надано.

При цьому, суд зазначає, що податковий органом будь-яких інших документів, які б свідчили про фіктивність вказаного нерезидента, окрім листа компетентного органу Канади щодо фірми "LINHEAVEN SALES LP" суду не представлено.

Крім того, відомості, що за даними податкового органу про те, що компанія "LINHEAVEN SALES LP" у системі відкритого реєстру компаній не відображена спростовуються офіційною інформацією, засвідченою державним нотаріусом у провінції Онтаріо, Канада, Девідом Яін Конн та нотаріусом провінції Альберта, Канада, Джонатаном Б. Денісом (а.с.79-90).

Водночас суд зазначає, що чинне законодавство не встановлює обов`язок продавця перевіряти відомості щодо декларування контрагентами-покупцями своїх зобов`язань, виконання ними таких зобов`язань перед бюджетом їх країн реєстрації та наявність чи відсутність ознак фіктивності фірм, ймовірність чи реальність проведення контрагентом транзитних фінансових операцій, спрямованих на здійснення операцій з надання податкової вигоди третім особам, наявність у контрагента складських приміщень, людських ресурсів, подальший рух та використання експортованих позивачем товарів.

Вищенаведені доводи спростовують твердження контролюючого органу про те, що позивач, отримавши грошові кошти від нерезидента фірми "LINHEAVEN SALES LP" в розмірі 806267,23 грн. зобов`язаний відображати їх у статті інші доходи відповідно до пунктів 5, 7, 21 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 15 Дохід , затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 29.11.1999 № 290, оскільки такі кошти отримані позивачем як дохід саме від реалізації продукції наведеному контрагенту за умовами контракту №8/2017 від 06.06.2017 року.

Отже, проаналізувавши вищенаведене, суд дійшов висновку, що взаємовідносини між позивачем та фірмою-нерезидентом "LINHEAVEN SALES LP" мали на меті настання реальних подій і позивачем до перевірки було надано всі первинні документи, що враховуються при визначенні об`єкта оподаткування податком на прибуток. Висновок податкового органу про нереалізацію позивачем лісоматеріалів фірмі "LINHEAVEN SALES LP" спростовується дослідженими в судовому засіданні доказами. Водночас надана суду первинна документація підтверджує факт господарських відносин позивача із фірмою "LINHEAVEN SALES LP" та належного ведення позивачем бухгалтерського обліку за цими господарськими операціями.

Крім того, постановою Ковельського міськрайонного суду від 01 квітня 2019 року у справі № 159/6609/18 закрито провадження у справі про притягнення ОСОБА_4 (директора ПП "ДревВуг") до відповідальності за вчинення правопорушення, передбаченого ч.1 ст.163-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення за відсутності події та складу адміністративного правопорушення щодо порушення порядку ведення податкового обліку (а.с.113). Наведена постанова суду набрала законної сили 12 квітня 2019 року, про що свідчить витяг з Єдиного державного реєстру судових рішень від 25.11.2019 року (а.с.199).

Як наслідок, надходження позивачу грошових коштів від фірми "LINHEAVEN SALES LP" в сумі 26090 євро, що еквівалентно 806267,23 грн., безпідставно кваліфіковано відповідачем як інші доходи, що призвели до отримання доходу підприємством, не пов`язаного з господарською діяльністю підприємства. А тому доводи контролюючого органу про заниження позивачем податку на прибуток всього в сумі 145128 грн., у тому числі за 2017 рік в сумі 145128 грн., за господарськими операціями із фірмою-нерезидентом "LINHEAVEN SALES LP" є необґрунтованими.

Відповідач, як суб`єкт владних повноважень, не надав суду достатніх та беззаперечних доказів в обґрунтування обставин, на яких ґрунтуються його заперечення у письмових заявах по суті справи, і не довів правомірності прийнятого податкового повідомлення-рішення.

З врахуванням вищевикладеного, суд дійшов висновку, що викладені в акті перевірки від 07.06.2019 №11910/14-07/40200324 висновки податкового органу не знайшли свого підтвердження в ході з`ясування обставин у справі по суті, відтак позов підлягає до задоволення шляхом прийняття рішення про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Волинській області від 08 липня 2019 року №0007501407.

Згідно з частиною першою статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Таким чином, враховуючи те, що суд задовольняє позов повністю, тому за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Волинській області на користь ПП "ДревВуг" слід стягнути судовий збір в сумі 2721,16 грн., сплачений відповідно до платіжного доручення №601 від 30 вересня 2019 року (а.с.2).

Щодо відшкодування позивачу за рахунок бюджетних асигнувань відповідача витрат на професійну правничу допомогу суд зазначає наступне.

Відповідно до п.1 ч.3 статті 132 КАС України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

У позовній заяві позивач просить стягнути за рахунок бюджетних асигнувань відповідача на його користь витрати на професійну правничу допомогу у сумі 8000,00 грн.

Відповідно до ч.1 статті 134 КАС України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката (ч.2 ст.134 КАС України).

Відповідно до ч. 3 статті 134 КАС України для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Згідно з ч. 4 статті 134 КАС України для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Відповідно до ч. 5 статті 134 КАС України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Частиною 7 статті 139 КАС України передбачено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. За відсутності відповідної заяви або неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

На підтвердження понесених позивачем витрат на професійну правничу допомогу суду надано такі документи: договір про надання правничої допомоги від 25 вересня 2019 року; розрахунок наданої правничої допомоги (юридичних послуг) від 31 жовтня 2019 року; акт наданої правничої допомоги (юридичних послуг) від 31 жовтня 2019 року; копію свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю №449 від 18.06.2010 року; платіжне доручення №602 від 30 вересня 2019 року на суму 8000,00 грн. про оплату юридичних послуг (правничої допомоги) згідно договору від 25.09.2019 року (а.с.177-181).

Відповідно до розрахунку наданої правничої допомоги (юридичних послуг) від 31 жовтня 2019 року професійна правнича допомога адвоката Півень Г.В. згідно укладеного між сторонами договору від 25 вересня 2019 року складається з наступних юридичних послуг: вивчення судової практики в аналогічних справах - 1 год. - 800 грн.; збір доказів для підготовки адміністративного позову - 2 год. - 1600 грн.; підготовка адміністративного позову - 5 год. - 4000 грн.; підготовка відповіді на відзив - 2 год. - 1600 грн. (а.с.178).

У запереченнях від 12.11.2019 року вих. №973/03-20-08-02-007 представник відповідача посилається на те, що витрати позивача на правову допомогу в розмірі 8000,00 грн. не співрозмірні з даною справою, є завищеними та не містять необхідних обґрунтувань до відшкодування (а.с.184-185).

Суд зазначає, що при визначенні суми відшкодування витрат, пов`язаних із наданням правничої допомоги, суд має виходити з реальності цих витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру залежно від конкретних обставин справи. Надані послуги повинні бути обґрунтованими, тобто повинно бути доведено доцільність надання такої послуги та її вплив на кінцевий результат розгляду справи.

Відповідно до частин першої, другої статті 16 КАС України учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво в суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.

Питання самопредставництва юридичної особи або її участі в суді через представника врегульовані статтями 55, 57 КАС України. Зокрема, згідно з частинами першою, другою статті 57 КАС України представником у суді може бути адвокат або законний представник. У справах незначної складності та в інших випадках, визначених цим Кодексом, представником може бути фізична особа, яка відповідно до частини другої статті 43 цього Кодексу має адміністративну процесуальну дієздатність.

Згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини щодо присудження судових витрат на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України" від 23 січня 2014 року, заява №19336/04, пункт 268).

Відтак, суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої було ухвалено рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенством права, встановить, що розмір витрат, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним чи необґрунтованим щодо іншої сторони спору.

Вирішуючи питання щодо розподілу витрат на професійну правничу допомогу, їх доведеності перед судом стороною позивача, суд вважає за необхідне зазначити, що ряд послуг адвоката, які надавалися позивачу у межах договору про надання правової допомоги, дублюють одна одну, а саме: вивчення судової практики в аналогічних справах; збір доказів для підготовки адміністративного позову; підготовка адміністративного позову. Фактично дані послуги пов`язані із підготовкою позовної заяви. При цьому, відповідно до п.п.2.1.1 договору про надання правничої допомоги від 25 вересня 2019 року клієнт зобов`язаний своєчасно забезпечувати адвоката необхідними для виконання договору документами та інформацією. Відтак, ПП "ДревВуг" відповідно до цього договору зобов`язане самостійно надавати адвокату необхідні документи як докази по цій справі. Крім того, ряд правової роботи та формування копій документів здійснено позивачем самостійно під час складання заперечення до акт перевірки від 21.06.2019 року (а.с.29-32) та скарги від 24.07.2019 року на податкове повідомлення-рішення від 08.07.2019 року №0007501407 (а.с.38-43), тобто до укладення договору з адвокатом Півень Г.В. про надання правничої допомоги від 25 вересня 2019 року. Також суд звертає увагу на те, що відповідь позивача на відзив від 24 жовтня 2019 року (а.с.163-166) дублює правові обґрунтування, зазначені в позовній заяві.

На думку суду, виходячи із критеріїв, визначених частинами третьою, п`ятою статті 134, частиною дев`ятою статті 139 КАС України, враховуючи заперечення відповідача щодо обґрунтованості та співмірності розміру витрат на правничу допомогу, справедливим розміром відшкодування позивачу фактично понесених витрат на професійну правничу допомогу у цій справі за рахунок бюджетних асигнувань відповідача є сума 4000,00 грн. Решту витрат на професійну правничу допомогу в сумі 4000,00 грн. повинен понести позивач.

Відтак, за рахунок бюджетних асигнувань відповідача на користь позивача слід стягнути судові витрати у вигляді сплаченого судового збору в сумі 2721,16 грн. та витрат на професійну правничу допомогу у сумі 4000,00 грн.

Керуючись статтями 243, 245, 246, 262, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Волинській області від 08 липня 2019 року №0007501407.

Стягнути на користь Приватного підприємства "ДревВуг" (45060, Волинська область, Ковельський район, село Воля-Ковельська, вулиця Лесі Українки, будинок 15, код ЄДРПОУ 40200324) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Волинській області (43010, Волинська область, місто Луцьк, Київський майдан, будинок 4, код ЄДРПОУ 43143484) судовий збір в сумі 2721,16 грн. (дві тисячі сімсот двадцять одна гривня 16 коп.).

Стягнути на користь Приватного підприємства "ДревВуг" (45060, Волинська область, Ковельський район, село Воля-Ковельська, вулиця Лесі Українки, будинок 15, код ЄДРПОУ 40200324) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Волинській області (43010, Волинська область, місто Луцьк, Київський майдан, будинок 4, код ЄДРПОУ 43143484) судові витрати на професійну правничу допомогу в сумі 4000,00 грн. (чотири тисячі гривень 00 коп.).

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в порядку та строки, передбачені статтями 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України з урахуванням вимог підпункту 15.5 пункту 1 Розділу VII "Перехідні положення" цього Кодексу. Апеляційна скарга може бути подана до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Волинський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення суду.

Суддя В.Д. Ковальчук