Постанова

від 05.05.2020 по справі 140/2946/19

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДОДАТКОВА ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 травня 2020 року ЛьвівСправа № 140/2946/19 пров. № А/857/2218/20

Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

судді-доповідача: Гінди О.М.

суддів: Заверухи О.Б., Ніколіна В.В.,

за участю секретаря судових засідань - Юник А.А.

розглянувши у судовому засіданні клопотання приватного підприємства ДревВуг про відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу у справі за апеляційною скаргою Головного управління ДПС у Волинській області на рішення Волинського окружного адміністративного суду від 25 листопада 2019 року (головуючий суддя: Ковальчук В.Д., місце ухвалення - м. Луцьк) за адміністративним позовом приватного підприємства ДревВуг до Головного управління ДПС у Волинській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

встановив:

Постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 23.04.2020 апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Волинській області залишено без задоволення, а рішення Волинського окружного адміністративного суду від 25 листопада 2019 року № 140/2946/19 - без змін.

На адресу Восьмого апеляційного адміністративного суду, 23.04.2020 від представника приватного підприємства ДревВуг надійшло клопотання про покладення на відповідача (апелянта) судових витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Згідно п. 3 ч. 1, ч. 3 ст. 252 КАС України суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою учасника справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати. Суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення. У разі необхідності суд може розглянути питання ухвалення додаткового судового рішення в судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.

Відповідачем, 27.02.2020 подано клопотання, в якому зазначено про відсутність правових підстав для стягнення за рахунок бюджетних асигнувань ГУ ДПС у Волинській області витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 7000 грн, оскільки заявлена сума на правову допомогу є завищеною та необґрунтованою.

Також, відповідачем заявлено клопотання у якому зазначає, що у зв`язку з встановленням постановою Кабінету Міністрів України № 211 від 11.03.2020 на усій території України карантину з метою запобігання поширенню короновірусу з 12.03.2020 по 03.04.2020 та продовженням постановою Кабінету Міністрів України № 239 від 25.03.2020 карантину до 11.05.2020, просив відкласти розгляд клопотання представника позивача про покладення на відповідача (апелянта) судових витрат, пов`язаних з розглядом справи № 140/2946/19.

Суд апеляційної інстанції, відмовив у задоволенні цього клопотання, оскільки участь відповідача в судовому засіданні обов`язковою не визнавалась, та у відповідності до ч. 3 ст. 252 КАС України, його неявка не перешкоджає апеляційному розгляду справи. Крім цього, не скористався правом, щодо можливості брати участь у режимі відеоконференції чи поза межами суду.

Позивач та його представник в судове засідання не з`явилися, хоча належним чином були повідомлені про його дату, час та місце.

У відповідності до ч. 3 ст. 252 КАС України і ч. 2 ст. 313 КАС України неявка сторін належним чином повідомлених про дату, час, місце розгляду справи не перешкоджає розгляду заяви про винесення додаткового рішення і такий проведено у їх відсутності без фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Суд апеляційної інстанції, заслухавши доповідь судді-доповідача, перевірив матеріали справи та обговорив підстави для ухвалення додаткового судового рішення викладені в клопотанні, вважає, що таке підлягає частковому задоволенню, з огляду на наступне.

Згідно ч. 1 ст. 252 КАС України, суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою учасника справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо: 1) щодо однієї із позовних вимог, з приводу якої досліджувалися докази, чи одного з клопотань не ухвалено рішення; 2) суд, вирішивши питання про право, не визначив способу виконання судового рішення; 3) судом не вирішено питання про судові витрати.

Відповідно до ч. 1 ст. 132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Згідно ч. ч. 1, 2 ст. 134 КАС України, витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Частиною 3 ст. 134 КАС України передбачено, що для цілей розподілу судових витрат: 1)розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (ч. 4 ст. 134 КАС України).

Відповідно до ч. ч. 1, 7 ст. 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Згідно ч. 9 ст. 139 КАС України, при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує:1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору (у випадках, коли відповідно до закону досудове вирішення спору є обов`язковим) та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

Аналіз наведених положень законодавства, дає підстави суду апеляційної інстанції для висновку, що документально підтверджені судові витрати на правничу допомогу адвоката підлягають компенсації стороні, яка не є суб`єктом владних повноважень та на користь якої ухвалене рішення, за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень.

Крім цього, суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалене судове рішення, всі понесені нею витрати на професійну правничу допомогу, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, враховуючи такі критерії, як складність справи, витрачений адвокатом час, значення спору для сторони тощо.

При визначенні суми компенсації витрат, понесених на правничу допомогу, суди досліджують на підставі належних та допустимих доказів обсяг фактично наданих адвокатом послуг і виконаних робіт, кількість витраченого часу, розмір гонорару, співмірність послуг категоріям складності справи, витраченого адвокатом часу, об`єму наданих послуг, ціни позову та (або) значенню справи.

Аналогічна позиція викладена в постановах Верховного Суду від 17.09.2019 у справі № 810/3806/18, від 19.09.2019 у справі № 826/8890/18.

Суд апеляційної інстанції зазначає, що до клопотання про покладення на відповідача (апелянта) судових витрат, пов`язаних з розглядом справи додано, зокрема: Договір про надання правничої допомоги від 04.03.2020, відповідно до якого, гонорар адвоката з приводу здійснення необхідного збору доказів для підготовки від імені та в інтересах Клієнта відзиву на апеляційну скаргу, підготовки відзиву на апеляційну скаргу і клопотань та здійснення представництва інтересів Клієнта в суді апеляційної інстанції у даній судовій справі становить 7000 (ciм тисяч) грн.; розрахунок наданої правничої допомоги (юридичних послуг) від 23.04.2020, який є Додатоком № 1 до Договору про надання правничої допомоги від 04.03.2020; Акт (надання правничої допомоги (юридичних послуг)) від 23.04.2020, який є Додатоком № 2 до Договору про надання правничої допомоги від 04.03.2020; платіжне доручення № 633 від 05.03.2020 про оплату юридичних послуг (правничої допомоги), згідно Договору від 04.03.2020 на суму 7000 грн. Повноваження представника позивача у суді апеляційної інстанції, підтверджуються ордером на надання правової допомоги серія АС № 1005417 від 22.04.2020 та свідоцтвом про право на заняття адвокатською діяльністю № 449 від 18.06.2010.

Відповідно до розрахунку наданої правничої допомоги (юридичних послуг) приватному підприємству ДревВуг , який є Додатоком № 1 до Договору про надання правничої допомоги від 04.03.2020, надано наступні юридичні послуги: вивчення судової практики в аналогічних справах - 0,5 год; збір доказів для підготовки відзиву на апеляційну скаргу - 0,5 год; підготовка відзиву на апеляційну скаргу - 5 год; представництво інтересів Клієнта у Восьмому апеляційному адміністративному суді у справі № 140/2946/19 - 1 год.

Загальний обсяг часу, витраченого на надання правової допомоги склав 7 год, вартість 7000 грн.

Суд апеляційної інстанції звертає увагу на те, що при визначенні суми відшкодування судових витрат, суд повинен керуватися критерієм реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерієм розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та суті виконаних послуг. Витрати на правову допомогу мають бути документально підтверджені та доведені, договором на правову допомогу, актами приймання-передачі наданих послуг, платіжними документи про оплату таких послуг та розрахунком таких витрат.

Суд апеляційної інстанції зазначає, що в матеріалах цієї справи наявний належним чином складений договір про надання правової допомоги, оформлені та підписані документи, які містять детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом та документи, які свідчать про оплату позивачем послуг адвоката.

Однак, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, з урахуванням клопотанням представника відповідача, що сума судових витрат на професійну правничу допомогу, яку позивач просить стягнути за рахунок бюджетних асигнувань відповідача, підлягає зменшенню у зв`язку з відсутності ознак співмірності, визначених ч. 5 ст.134 КАС України.

Так, суд апеляційної інстанції зазначає, що затрачений представником позивача час (6 годин) на вивчення судової практики в аналогічних справах, збір доказів для підготовки відзиву на апеляційну скаргу та підготовку відзиву на апеляційну скаргу є неспівмірним з часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг), оскільки більшість аргументів та доказів наведених ним у поданому відзиві уже зазначалось у позовній заяві та відповіді на відзив, які подавались до суду першої інстанції, оцінку яким було надано судом при вирішення цієї справи. Вказанні обставини у своїй сукупності свідчать про їх дублювання при наданні адвокатом зазначених послуг.

Враховуючи вищенаведене та з огляду на те, що предметом розглядуваного спору, є справа незначної складності, обсяг наданих послуг адвокатом, виходячи з критерію розумності, пропорційності, співмірності розподілу витрат на професійну правничу допомогу та те, що заявлена сума до відшкодування витрат на правничу професійну допомогу є неспівмірною з вимогами майнового характеру, які заявлені у позовній заяві, суд апеляційної інстанції вважає, що розмір вказаних витрат підлягає стягненню в сумі 3000 грн.

Відповідно до ч. 2 ст. 6 Кодексу адміністративного судочинства України, суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини.

Відповідно до ст. 17 Закону України Про виконання рішень і застосування практики Європейського Суду з прав людини , суди при розгляді справ, практику Європейського Суду з прав людини, застосовують як джерело права.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, про що, зокрема, відзначено у пункті 95 рішення у справі Баришевський проти України (Заява № 71660/11), пункті 80 рішення у справі Двойних проти України (Заява № 72277/01), пункті 88 рішення у справі Меріт проти України (заява № 66561/01), заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим.

Крім того, у пункті 154 рішення Європейського суду з прав людини у справі Lavents v. Latvia (заява 58442/00) зазначено, що згідно зі статтею 41 Конвенції Суд відшкодовує лише ті витрати, які, як вважається, були фактично і обов`язково понесені та мають розумну суму.

З огляду на викладене, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що клопотання приватного підприємства ДревВуг ро відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу необхідно задовольнити частково.

Керуючись ст. ст. 134, 139, 143, 243, 252, 310, 315, 321, 322, 325, 328 КАС України, суд -

постановив:

клопотання приватного підприємства ДревВуг про відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу задовольнити частково.

Стягнути на користь приватного підприємства ДревВуг (код ЄДРПОУ - 40200324) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Волинській області (код ЄДРПОУ - 43143484) судові витрати, а саме, витрати понесені на професійну правничу допомогу у справі № 140/2946/19 (А/857/2218/20) в розмірі 3000 грн (три тисячі гривень).

У задоволені решти клопотання відмовити.

Додаткова постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення її повного тексту, шляхом подання до Верховного Суду касаційної скарги, з урахуванням строку передбаченого п. 3 Прикінцевих положень КАС України .

Головуючий суддя О. М. Гінда судді О. Б. Заверуха В. В. Ніколін

Повний текст складено 12.05.2020.