Ухвала

від 03.06.2020 по справі 140/2946/19

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

03 червня 2020 року

Київ

справа № 140/2946/19

адміністративне провадження № К/9901/13750/20

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду :

судді-доповідача - Гімона М.М.,

суддів: Гусака М.Б., Усенко Є.А.,

перевіривши касаційну скаргу Головного управління ДПС у Волинській області на рішення Волинського окружного адміністративного суду від 25.11.2019 та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 23.04.2020 у справі №140/2946/19 за позовом Приватного підприємства ДревВуг до Головного управління ДПС у Волинській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення ,

ВСТАНОВИВ:

28.05.2020 до суду надійшла касаційна скарга Головного управління ДПС у Волинській області на рішення судів першої та апеляційної інстанцій у справі, розглянутій за правилами спрощеного позовного провадження, предметом спору у якій було визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення № 0007501407 від 08.07.2019, яким позивачу збільшено суму грошового зобов`язання за платежем податок на прибуток приватних підприємств в загальному розмірі на 181410,00 грн, в т.ч. за податковими зобов`язаннями в сумі 145128,00 грн та за штрафними (фінансовими) санкціями в сумі 36282,00 грн.

При вирішенні питання щодо можливості відкриття касаційного провадження за зазначеною касаційною скаргою суд виходить з такого.

Однією з основних засад (принципів) адміністративного судочинства є забезпечення права на касаційне оскарження судового рішення у випадках, визначених законом (частина третя статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України).

Згідно з частиною першою статті 13 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Відповідно до частини першої статті 328 КАС України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом.

Аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що особи, які беруть участь у справі, у разі, якщо не погоджуються із ухваленими судовими рішеннями після їх перегляду в апеляційному порядку, можуть скористатися правом їх оскарження у касаційному порядку лише у визначених законом випадках.

Згідно з пунктом 2 частини п`ятої статті 328 КАС України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у справах незначної складності та інших справах, розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження (крім справ, які відповідно до цього Кодексу розглядаються за правилами загального позовного провадження), крім випадків, якщо: а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково.

Відповідно до пункту 6 частини шостої статті 12 КАС України для цілей цього Кодексу справами незначної складності є справи щодо оскарження рішення суб`єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі, що не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Суд першої інстанції, врахувавши вимоги статей 12, 257, 262 КАС України, розглянув справу за правилами спрощеного позовного провадження.

З огляду на обставини, встановлені судовими рішеннями, предметом спору у цій справі є визнання протиправним і скасування рішення контролюючого органу, на підставі якого може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі, що не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (181410 грн < 192100 грн).

Отже, ця адміністративна справа підпадає під критерій, встановлений пунктом 6 частини шостої статті 12 КАС України, для визначення справи незначної складності.

За таких обставин, колегія суддів вважає, що вищезгадану касаційну скаргу подано на судові рішення, які не підлягають касаційному оскарженню, крім випадків, визначених пунктом 2 частини п`ятої статті 328 КАС України.

У касаційній скарзі міститься посилання, що дослідження правовідносин у цій справі має важливе значення для формування єдиної правозастосовчої практики. Крім того, ця справа має виняткове значення для ГУ ДПС, оскільки суди не надали правильної оцінки доводам контролюючого органу щодо правомірності винесеного податкового повідомлення-рішення. Також виняткове значення полягає у недопущенні формування валового доходу та, як наслідок, заниження податку на прибуток і недоотримання податку Державним бюджетом України. Також, на переконання скаржника, суд помилково відніс зазначену справу до категорії справ незначної складності, а розгляд справи мав здійснюватися за правилами загального позовного провадження.

Оцінивши доводи касаційної скарги та правове значення цієї справи для формування єдиної правозастосовної практики, колегія суддів вважає, що посилання скаржника на положення підпункту "а" пункту 2 частини п`ятої статті 328 КАС України є необґрунтованими, а ухвалені у цій справі судові рішення на поточний день не впливають на кінцеве формування судової практики та не змінюють її. При цьому, з огляду на зміст касаційної скарги, вона не містить посилань на конкретні судові рішення, у яких, по іншому ніж у цій справі застосовано норми права, які регулюють спірні правовідносини. Наведені ж скаржником постанови Верховного Суду ухвалені у справах за інших фактичних обставин справ, установлених судами, та стосуються здебільшого оцінки встановлених судами обставин та досліджених ними доказів, а тому посилання ГУ ДПС в цій частині є безпідставними.

Посилання на наявність обставин, передбачених підпунктом "в" пункту 2 частини п`ятої статті 328 КАС України мають загальний характер, притаманні кожній аналогічній справі та не містять достатніх обґрунтувань, тому не можуть сприйматись судом, як виключний випадок.

Доводи про те, що суд розглянув цю справу у спрощеному провадженні внаслідок помилкового віднення справи до категорії незначної складності, колегія суддів вважає необґрунтованими, оскільки, як вже було зазначено, предмет спору у цій справі підпадає під категорію справ незначної складності згідно з пунктом 6 частини шостої статті 12 КАС України, а тому, розглядаючи справу в порядку спрощеного позовного провадження, судом не було порушено норми КАС України.

Варто зауважити, що під час розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, відповідач не звільняється від обов`язку доводити правомірність свого рішення, який закріплений статтею 77 КАС України, а тому доводи, що розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження спричинив неповне з`ясування обставин справи і не дослідження можливих доказів, які б можливо були б надані, є абстрактними і не доводять наявність винятків для відкриття касаційного провадження у цій справі..

Інші обґрунтовані посилання на існування обставин передбачених підпунктами "а"-"г" пункту 2 частини п`ятої статті 328 КАС України у касаційній скарзі відсутні та такі обставини не вбачаються з поданих матеріалів касаційної скарги.

Доводи касаційної скарги фактично, зводяться до переоцінки встановлених судами обставин та досліджених ними доказів, що виходить за межі касаційного перегляду, які визначені статтею 341 КАС України.

Згідно з пунктом 1 частини першої статті 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.

З огляду на наведене, колегія суддів вважає, що у відкритті касаційного провадження за поданою касаційною скаргою слід відмовити.

На підставі вищенаведеного та керуючись статтями 12, 257, 328, 333, 359 КАС України,

УХВАЛИВ:

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Головного управління ДПС у Волинській області на рішення Волинського окружного адміністративного суду від 25.11.2019 та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 23.04.2020 у справі №140/2946/19 .

Копію ухвали про відмову у відкритті касаційного провадження разом з касаційною скаргою та доданими до скарги матеріалами направити особі, яка подала касаційну скаргу.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

...........................

...........................

...........................

М.М. Гімон

М.Б. Гусак

Є.А. Усенко ,

Судді Верховного Суду