Ухвала

від 15.11.2019 по справі 138/356/17

МОГИЛІВ-ПОДІЛЬСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 138/356/17

Провадження №:2-п/138/12/19

УХВАЛА

Іменем України

15 листопада 2019 року м. Могилів-Подільський

Могилів-Подільський міськрайонний суд Вінницької області в складі

головуючого, судді Цибульського О.Є.,

з участю: секретаря Спічко А.В.,

представника заявника Муляра ОСОБА_1 . ОСОБА_2

представника заінтересованої особи Павлова В.А.,

розглянувши в відкритому судовому засіданні в приміщенні Могилів-Подільського міськрайонного суду в режимі відеоконференції з з Києво-Святошинським районним судом Київської області заяву ОСОБА_3 про перегляд заочного рішення Могилів-Подільського міськрайонного суду Вінницької області від 02.06.2017 у цивільній справі за позовом ПАТ КБ ПРИВАТБАНК до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

ВСТАНОВИВ:

Заявник ОСОБА_3 звернулась до Могилів-Подільського міськрайонного суду із заявою про перегляд вищевказаного заочного рішення від 02.06.2017, мотивуючи тим, що 26.12.2018 нею було отримано інформацію про те, що 02.06.2017 судом ухвалено вказане заочне рішення, яким позовні вимоги задоволено в повному обсязі. Заявник дізналася про рішення суду від нотаріуса під час спроби укладання договору дарування свого нерухомого майна, а саме земельної ділянки. Так, нотаріусом було їй повідомлено про те, що на земельну ділянку накладено арешт. Як зазначено в заяві, до 26.12.2018 про вказане заочне рішення суду заявнику відомо не було, копії вказаного рішення вона не отримувала, про виклик до суду через газету урядовий кур`єр заявник не могла знати, оскільки у вказаний період перебувала на території Російської Федерації, позовну заяву з додатками не отримувала. Заявник вважає, що при розгляді справи порушені норми матеріального і процесуального права, оскільки в матеріалах справи відсутні належні та допустимі докази, про те, що між нею та банком укладено кредитний договір та нею отримано саме ту суму кредиту яку зазначає банк. Крім того, заявник зазначає, що при зверненні до суду з позовом, позивач пропустив строк позовної давності для подання позовної заяви про стягнення боргу, а тому просить застосувати до спірних правовідносин строк позовної давності.

Разом з тим, заявником ОСОБА_3 подано заяву про поновлення процесуальних строків на перегляд вище зазначеного заочного рішення.

Зважаючи на викладене, заявник просить поновити строк на подання даної заяви до суду, переглянути та скасувати заочне рішення Могилів-Подільського міськрайонного суду Вінницької області від 02.06.2017.

Заявник ОСОБА_3 в судове засідання не з`явилася. Представник заявника ОСОБА_4 в судовому засіданні заяву про перегляд заочного рішення підтримав, просив її задовольнити з підстав зазначених в заяві, заочне рішення скасувати, а справу призначити до судового розгляду.

Представник заінтересованої особи АТ КБ ПРИВАТБАНК Павлов В.А. в судовому засіданні заперечував проти задоволення заяви про перегляд заочного рішення, просив залишити заяву без задоволення з підстав зазначених у відзиві на дану заяву.

Заслухавши учасників процесу, дослідивши заяву про перегляд заочного рішення, та матеріали цивільної справи, оцінивши докази в їх сукупності, суд приходить до висновку, що дану заяву слід залишити без задоволення з наступних підстав:

02.06.2017 Могилів-Подільським міськрайонним судом ухвалене заочне рішення в цивільній справі за позовом ПАТ КБ ПРИВАТБАНК до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором, яким позовні вимоги задоволено повністю(а.с.63-64).

Відповідно до ч. 1 ст.288 ЦПК України (в редакції 2017 року) заочне рішення підлягає скасуванню, якщо судом буде встановлено, що відповідач не з`явився в судове засідання та (або) не повідомив про причини неявки, а також не подав відзив на позовну заяву з поважних причин і докази, на які він посилається, мають істотне значення для правильного вирішення справи.

Тобто у заяві про перегляд заочного рішення відповідач повинен навести обставини та докази, що свідчать про поважність причин неявки в судове засідання і неповідомлення їх суду, а також посилання на докази, якими відповідач обґрунтовує свої заперечення проти вимог позивача. Лише за сукупності цих двох умов можна говорити про наявність підстав для скасування заочного рішення і призначення справи для розгляду в загальному порядку. При цьому докази, на які відповідач посилається, мають бути достатніми та допустимими, а також мати істотне значення для справи, та можуть призвести до ухвалення рішення, протилежного заочному повністю або частково, або до його зміни. Як вбачається з заяви про перегляд заочного рішення, відповідач лише виклала свої заперечення стосовно позовних вимог та доказів наданих позивачем з посиланням на законодавство, а не надала належні та допустимі докази, зазначивши при цьому, що суд при винесенні рішення має застосувати до позовних вимог строк позовної давності.

Поважними причинами неявки можуть бути хвороба, тривале відрядження, інші обставини, що об`єктивно перешкоджають явці в судове засідання, які, безумовно, повинні бути підтверджені документально відповідними доказами (додаватись до заяви про перегляд заочного рішення).

Так, згідно наданої ОСОБА_3 медичної довідки вона перебувала на лікуванні з 29.08.2018 по 07.09.2018, проте позовна заява надійшла до суду 09.02.2017, а заочне рішення суду ухвалене 02.06.2017, тобто за рік до лікування.

Наданий ОСОБА_3 договір №1/15/2017 від 15.01.2017 про надання послуг між фізичними особами, де вказано початок надання послуг 15.01.2017 та закінчення 15.01.2020 не може свідчити про її перебування в цей період в м. Москва Російської Федерації. Крім того вказаний договір містить лише підписи замовника та виконавця і не посвідчений належним чином.

Згідно положень ч. 9 ст. 74 ЦПК України (в редакції, яка діяла на час прийняття рішення), відповідач, місце проживання (перебування чи роботи) або місцезнаходження якого позивачем невідоме, навіть після його звернення до адресного бюро і органів внутрішніх справ, викликається в суд через оголошення у пресі. З опублікуванням оголошення про виклик відповідач вважається повідомленим про час і місце розгляду справи.

Пунктом 4 ч.1 ст.169 ЦПК України (в редакції яка діяла на час постановлення рішення), передбачено відкладення розгляду справи у разі першої неявки в судове засідання сторони або будь-кого з інших осіб, які беруть участь у справі, оповіщених у встановленому порядку про час і місце судового розгляду, якщо вони повідомили про причини неявки, які судом визнано поважними.

Якщо ж суд не має відомостей про причину неявки відповідача, повідомленого належним чином, або причину неявки буде визнано неповажною, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення). При цьому застосовуються умови, необхідні для постановлення заочного рішення, передбачені ст.224 ЦПК України (в редакції яка діяла на час постановлення рішення).

Згідно доданої ПАТ КБ ПРИВАТБАНК до позовної заяви копії паспорта місце реєстрації відповідача зазначено за адресою: АДРЕСА_1 .

До початку розгляду справи судом витребовувалася інформація про зареєстроване місце проживання відповідача, проте відомості щодо проживання ОСОБА_3 за адресою: АДРЕСА_1 у відділі надання адміністративних послуг Могилів-Подільської міської ради Вінницької області відсутні. Судові повістки, направлені відповідачу за вказаною адресою, повернулися до суду із відміткою відділення поштового зв`язку про те, що адресат ОСОБА_3 за такою адресою не проживає.

В матеріалах справи наявна ухвала суду від 09.03.2017 при виклик відповідача ОСОБА_3 в судове засідання через оголошення в газеті Урядовий кур`єр (а.с.40), а також витяг з газети про оголошення про виклик відповідача в судове засідання призначене на 02.06.2017 (а.с.59-61). Тобто, відповідач була повідомлена про судовий розгляд належним чином.

За змістом ч. 3, 4 ст.284 ЦПК України (в редакції 2017 року) учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Відповідачу на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений строк в разі пропуску з інших поважних причин.

В заяві про перегляд заочного рішення заявник зазначила, що про заочне рішення вона дізналася лише 26.12.2018, від нотаріуса під час спроби укладання договору дарування свого нерухомого майна, а також коли її представник після отримання даної інформації ознайомлювався з матеріалами справи. При цьому заяву про перегляд заочного рішення заявником подано 09.01.2019, а відтак, суд вважає, що заявником не пропущено строк на звернення до суду із заявою про перегляд заочного рішення.

Частиною 3 ст. 267 ЦК України встановлено, що позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення. Оскільки розгляд справи проводився без участі відповідача (заочний розгляд справи), позовна давність не могла бути застосована судом. Про наявність інших доказів, якими відповідач обґрунтовує свої заперечення проти вимог позивача, ОСОБА_3 в порушення вимог ст. 285 ЦПК України не зазначає.

На підставі вище викладеного, суд вважає, що заяву про перегляд заочного рішення слід залишити без задоволення.

Керуючись ст.74, 169,224 ЦПК України(в редакції, яка діяла на час ухвалення рішення), ст. 258-261, 284-288, 353-355 ЦПК України(в редакції 2017 року), суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Заяву заяву ОСОБА_3 про перегляд заочного рішення Могилів-Подільського міськрайонного суду Вінницької області від 02.06.2017 у цивільній справі за позовом ПАТ КБ ПРИВАТБАНК до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -залишити без задоволення.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає.

Заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому Цивільним процесуальним кодексом України. Строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Вінницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи якому рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повний текст ухвали суду складений 20.11.2019.

Суддя: