Ухвала

від 22.11.2019 по справі 755/13209/18

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

У Х В А Л А

22 листопада 2019 року м. Київ

Справа №755/13209/18

Апеляційне провадження №22-ц/824/16686/2019

Київський апеляційний суд в складі судді-доповідача Соколової В.В., вирішуючи питання про відкриття апеляційного провадження у справі за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Дніпровського районного суду м. Києва постановлену під головуванням судді Катющенко В.П. 19 вересня 2019 року у м. Києві, повний текст ухвали складений 23 вересня 2019 року, за клопотанням ОСОБА_1 про визнання причин пропуску строку на подання додаткових доказів поважними, долучення доказів та залучення свідків у справі за позовом ОСОБА_1 до Житлово-будівельного кооперативу Печерський-5 про визнання незаконним і скасування рішення загальних зборів членів кооперативу від 31 березня 2018 року,

В С Т А Н О В И В

Ухвалою Дніпровського районного суду м. Києва від 19 вересня 2019 року в задоволенні клопотання ОСОБА_1 про визнання причин пропуску строку на подання додаткових доказів поважними, долучення доказів та залучення свідків - відмовлено.

Клопотання ОСОБА_1 про визнання причин пропуску строку на подання додаткових доказів поважними, долучення доказів та залучення свідків - залишено без задоволення.

Не погодилась із вказаною ухвалою суду ОСОБА_1 , 06 листопада 2019 року її представником - адвокатом Осадчуком А.В. до суду першої інстанції подано апеляційну скаргу.

Проте, перевіривши матеріали справи та апеляційну скаргу, суддя вважає, що апеляційне провадження у справі не може бути відкрито, виходячи з наступного.

Частиною 1 ст. 58 ЦПК України передбачено, що сторона, третя особа, а також особа, якій законом надано право звернутися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь у судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника.

Згідно з ч. 1 ст. 60 ЦПК України представником у суді може бути адвокат або законний представник.

Відповідно до п.п. 11 п. 16-1 Перехідних положень Закону України Про внесення змін до Конституції України , з дня набрання чинності Законом України Про внесення змін до Конституції України представництво відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 131-1 та ст. 131-2 Конституції України у судах апеляційної інстанції з 01 січня 2018 року здійснюється виключно прокурором або адвокатом.

Положення ч. 4 ст. 62 ЦПК України передбачено, що повноваження адвоката як представника підтверджуються довіреністю або ордером, виданим відповідно до Закону України Про адвокатуру та адвокатську діяльність .

Згідно п. 1 ч. 5 ст. 357 ЦПК України апеляційна скарга не приймається до розгляду і повертається судом апеляційної інстанції також, якщо апеляційна скарга подана особою, яка не має процесуальної дієздатності, не підписана, або підписана особою, яка не має права її підписувати, або особою, посадове становище якої не зазначено.

З матеріалів справи вбачається, що апеляційна скарга підписана представником ОСОБА_1 адвокатом Осадчуком А.В.. До апеляційної скарги долучені документи на підтвердження повноважень останнього, а саме: копія договору про надання юридичних послуг від 14 вересня 2019 року, копія свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю № 3559, копія ордеру серія АН №1000904 на надання правової допомоги у Дніпровському районному суді м. Києва (т.2 а.с.102-104).

Разом з цим, в матеріалах справи відсутня довіреність та/або ордер на надання правової допомоги у Київському апеляційному суді , а тому у Осадчука А.В. відсутні повноваження на представництво інтересів ОСОБА_1 у Київському апеляційному суді.

Таким чином, суддя приходить до висновку, що в порядку п. 1 ч. 5 ст. 357 ЦПК України, апеляційну скаргу слід повернути особі, яка її подала.

Прецедентна практика Європейського суду з прав людини (ЄСПЛ) виходить з того, що реалізуючи п.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (РИМ, 4.XI.1950) щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух. З приводу цього прецедентним є рішення ЄСПЛ у справах Осман проти Сполученого королівства від 28 жовтня 1998 року та Круз проти Польщі від 19 червня 2001 року. У вказаних Рішеннях зазначено, що право на суд не є абсолютним; воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за самою своєю природою потребує врегулюванню з боку держави.

Повернення апеляційної скарги не перешкоджає апелянту повторно звернутися з апеляційною скаргою, оформленою відповідно до вимог ст. 356 ЦК України та заявник має право подати клопотання про поновлення строку для подачі апеляційної скарги.

У зв`язку з наведеним, повернення апеляційної скарги не є порушенням права на справедливий судовий захист та не може вважатися обмеженням права доступу до суду, оскільки після усунення вказаних невідповідностей, апелянт має право повторного звернення до суду із апеляційною скаргою.

Керуючись ст. 357 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Дніпровського районного суду м. Києва від 19 вересня 2019 року - вважати неподаною та повернути особі, яка її подала.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею, може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів.

Суддя: Соколова В.В.