Постанова

від 19.11.2019 по справі 635/3004/15-ц

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Постанова

Іменем України

19 листопада 2019 року

м. Харків

справа № 635/3004/15-ц

провадження № 22-ц/818/4901/19

Харківський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати у цивільних справах:

головуючого - судді Піддубного Р.М. (суддя-доповідач),

суддів: Котелевець А.В., Тичкової О.Ю.,

за участю секретаря: Кравченко О. О.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1 ,

відповідачі - ОСОБА_2 , садово-городнє товариство Політехнік ,

треті особи - Головне управління Держгеокадастру у Харківській області, Управління Держгеокадастру у Харківському районі Харківської області, Харківська районна державна адміністрація, Харківська районна рада Харківської області,

розглянув у відкритому судовому засіданні в залі суду апеляційні скарги ОСОБА_2 , Садово-городнього товариства Політехнік на рішення Харківського районного суду Харківської області від 12 жовтня 2016 року, ухвалене у складі судді Бобко Т.В., -

у с т а н о в и в :

У квітні 2015 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, в обґрунтування якого зазначив, що у 2007 році він звернувся до Харківської районної державної адміністрації із заявою про надання йому земельної ділянки для ведення індивідуального садівництва орієнтованою площею 0,12 га на території Липецької сільської ради Харківського району Харківської області біля садівничого товариства Лукоморье . Розпорядженням Харківської районної державної адміністрації від 13 травня 2008 року № 1261 йому було надано дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 0,12 га, ріллі, за рахунок земель запасу сільськогосподарського призначення сільськогосподарських угідь, розташованих за межами населеного пункту біля садівничого товариства Лукоморье на території Липецької сільської ради, для ведення індивідуального садівництва.

Розпорядженням Харківської районної державної адміністрації від 21 червня 2012 року № 1406 затверджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки для ведення садівництва за межами населеного пункту на території Липецької сільської ради Харківського району Харківської області та передано йому безоплатно у власність земельну ділянку площею 0,12 га. з кадастровим номером 6325182000:01:005:0161, яка розташована біля садівничого товариства Лукоморье на території Липецької сільської ради Харківського району Харківської області та видано свідоцтво про право власності на нерухоме майно від 07 серпня 2014 року № 25296584.

У липні 2014 року він разом зі спеціалістами фірми Амістад здійснили виїзд на місцевість для проведення робіт щодо встановлення меж належної йому земельної ділянки в натурі (на місцевості), однак з`ясувалось, що на зазначеній земельній ділянці ОСОБА_2 розпочато будівництво будинку та огорожі.

Посилаючись на те, що такі дії відповідача свідчать про самовільне зайняття земельної ділянки, чим порушено право власності позивача як власника земельної ділянки, ОСОБА_1 просив визнати недійсним державний акт на право постійного користування землею серії ХР № 2500838, виданий садово-городньому товариству Політехнік 09.12.1994 року, визнати недійсним запис про його державну реєстрацію № 79, зобов`язати ОСОБА_2 звільнити земельну ділянку НОМЕР_1 площею 0,12 га, розташовану біля садівничого товариства Лукоморье на території Липецької сільської ради Харківського району Харківської області, кадастровий номер 6325182000:01:005:0161, привести земельну ділянку у придатний для використання стан шляхом знесення побудованих на ній споруд.

Рішенням Харківського районного суду Харківської області від 12 жовтня 2016 року позов ОСОБА_1 задоволено частково. Зобов`язано ОСОБА_2 звільнити земельну ділянку НОМЕР_1 площею 0,12 га, розташовану біля садівничого товариства Лукоморье на території Липецької сільської ради Харківського району Харківської області, кадастровий номер 6325182000:01:005:0161. В іншій частині у задоволенні позову відмовлено.

В апеляційних скаргах ОСОБА_2 та садово-городнє товариство Політехнік , посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, невідповідність висновків суду обставинам справи, просили рішення в частині задоволення позовних вимог ОСОБА_1 скасувати, ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.

Ухвалою Апеляційного суду Харківської області від 04 жовтня 2017 року рішення Харківського районного суду Харківської області від 12 жовтня 2016 року залишено без змін.

Постановою Верховного Суду від 14 серпня 2019 року касаційну скаргу садово-городнього товариства Політехнік задоволено частково. Ухвалу Апеляційного суду Харківської області від 04 жовтня 2017 року скасовано в частині зобов`язання ОСОБА_2 звільнити земельну ділянку НОМЕР_1 площею 0,12 га, розташовану біля садівничого товариства Лукоморье на території Липецької сільської ради Харківського району Харківської області, кадастровий номер 6325182000:01:005:0161, справу в цій частині направлено на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

В частині приведення земельної ділянки у стан, придатний до використання, та в частині визнання недійсним державного акта про право постійного користування землею ухвалу Апеляційного суду Харківської області від 04 жовтня 2017 року, а також рішення Харківського районного суду Харківської області від 12 жовтня 2016 року залишено без змін.

Апеляційні скарги мотивовано тим, що відповідно до рішення Харківської районної ради народних депутатів Харківської області № 673 від 29 вересня 1980 року та № 8 від 09 серпня 1994 року садовому товариству Політехнік при Харківському Державному політехнічному університету було надано у постійне користування 56,65 гектарів землі в межах згідно з планом землекористування для використання під колективні сади. 09 грудня 1994 року садовому товариству Політехнік було видано державний акт про право постійного користування землею серія ХР №25-00-838. ОСОБА_2 є членом вказаного товариства, йому правомірно було виділено земельну ділянку із земель садового товариства, натомість Харківською районного державною адміністрацією у порушення вимог чинного законодавства було передано у власність земельну ділянку ОСОБА_1 , межі якої накладаються на межі земельної ділянки, якою володіє садово-городнє товариство Політехнік .

Заслухавши доповідь судді, пояснення учасників справи, перевіривши законність та обґрунтованість судового рішення в межах доводів та вимог апеляційних скарг, колегія судів дійшла висновку про наявність підстав для їх задоволення.

Судовим розглядом встановлено, що на підставі державного акта про право постійного користування землею від 09 грудня 1994 року серії ХР-25-00-838, виданого на підставі рішення Харківської районної ради народних депутатів Харківської області від 29 вересня 1980 року № 673 та від 09 серпня 1994 року № 8, Харківському політехнічному інституту (зараз - Харківський державний політехнічний університет) для садівничого товариства Політехнік було надано у постійне користування 56,25 га землі згідно з планом користування для використання під колективні сади.

Крім того, відповідачем надано суду генеральний план колективних садів ХПІ та городніх ділянок, затверджений головою виконавчого комітету Харківської районної ради народних депутатів Задорожнім Л. І.

ОСОБА_2 є членом садово-городнього товариства Політехнік , 10 червня 2011 року йому були виділені земельні ділянки № НОМЕР_2 та № НОМЕР_3 загальною площею 0,12 га.

На підставі свідоцтва про право власності на нерухоме майно індексний номер 25296584 від 07 серпня 2014 року, позивачу ОСОБА_1 належить земельна ділянка НОМЕР_1 площею 0,12 га з кадастровим номером 6325182000:01:005:0161, яка розташована біля садівничого товариства Лукоморье на території Липецької сільської ради Харківського району Харківської області. Право власності позивача на зазначену земельну ділянку зареєстроване Реєстраційною службою Харківського районного управління юстиції Харківської області, рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень індексний номер 14992275 від 07 серпня 2014 року (витяг з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 07 серпня 2014 року № 25296831).

Із проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для передачі її у власність ОСОБА_1 , вбачається, що технічна документація на земельну ділянку НОМЕР_1 площею 0,12 га, яка розташована біля садівничого товариства Лукоморье на території Липецької сільської ради Харківського району Харківської області була розроблена з дотриманням вимог земельного законодавства, в тому числі була проведена кадастрова зйомка із геодезичним встановленням меж земельної ділянки з перенесенням їх в натуру (на місцевість) та закріпленням їх межовими знаками встановленого зразка, зазначеній земельній ділянці присвоєний кадастровий номер 6325182000:01:005:0161.

У висновку судової земельно-технічної експертизи від 15 червня 2016 року № 9166 вказано, що у зв`язку з відсутністю вихідних даних надати відповідь на питання Чи відповідають фактичні межі земельної ділянки, яка перебуває у праві постійного користування садово-городнього товариства Політехнік межам, зазначеним у технічній документації та правовстановлюючих документах, а саме в державному акті на право постійного користування землею серії ХР-25-00-838 не видається можливим.

Також зазначено, що у зв`язку з відсутністю вихідних даних, надати відповідь щодо того Чи має місце фактичне накладання меж земельної ділянки, яка знаходиться у користуванні ОСОБА_2 , на фактичні межі земельної ділянки, яка перебуває у праві постійного користування садово-городнього товариства Політехнік на підставі державного акта про право постійного користування землею серії ХР-25-00-838? не видається можливим.

Межа земельної ділянки, яка знаходиться у користуванні ОСОБА_2 , фактично накладається на межі земельної ділянки НОМЕР_1 кадастровий номер 6325182000:01:005:0161, яка належить ОСОБА_1 .

Частково задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що відповідачем ОСОБА_2 не надано належних доказів, які б підтверджували його право користування або право власності на спірну земельну ділянку, а також доказів, які б дозволяли зробити висновок про те, що земельна ділянка відповідача знаходиться в межах земель, які перебувають у користуванні садово-городнього товариства Політехнік , а тому позовні вимоги ОСОБА_1 в частині зобов`язання ОСОБА_2 звільнити спірну ділянку є обґрунтованими.

Проте погодитись з такими висновками не можна.

Відповідно до ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Згідно зі ст. 152 ЗК України держава забезпечує громадянам та юридичним особам рівні умови захисту прав власності на землю. Власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов`язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків. Захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється шляхом: а) визнання прав; б) відновлення стану земельної ділянки, який існував до порушення прав, і запобігання вчиненню дій, що порушують права або створюють небезпеку порушення прав; в) визнання угоди недійсною; г) визнання недійсними рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування; ґ) відшкодування заподіяних збитків; д) застосування інших, передбачених законом, способів.

Статтею 212 ЗК України передбачено, що самовільно зайняті земельні ділянки підлягають поверненню власникам землі або землекористувачам без відшкодування затрат, понесених за час незаконного користування ними. Приведення земельних ділянок у придатний для використання стан, включаючи знесення будинків, будівель і споруд, здійснюється за рахунок громадян або юридичних осіб, які самовільно зайняли земельні ділянки. Повернення самовільно зайнятих земельних ділянок провадиться за рішенням суду.

Встановлено, що ОСОБА_2 є членом садово-городнього товариства Політехнік , 10 червня 2011 року йому були виділені земельні ділянки № НОМЕР_2 та № НОМЕР_3 загальною площею 0,12 га. Із земель, які на підставі державного акта серії ХР-25-00-838 перебувають у постійному користуванні садово-городнього товариства Політехнік .

Згідно з ч.ч. 1, 3 статті 12, ч. 1 ст. 81 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення (ч. 2 ст. 77 ЦПК України).

Як убачається з технічної документації із землеустрою щодо інвентаризації земель садово-городнього товариства Політехнік , виготовленої сертифікованим інженером-землевпорядником ФОП ОСОБА_3 23.12.2016 року, встановлено факт відповідності розташування садово-городнього товариства Політехнік на території Липецької сільської ради та відповідність промірам та площі - 56,25 га державного акту на право постійного користування землею (серія ХР-25-00-838, від 9 грудня 1994 року, зареєстрованого за №79 в Книзі записів державних актів на право постійного користування). Земельні ділянки в межах товариства відповідають даним Генерального плану.

Межі садових ділянок № НОМЕР_2 та № НОМЕР_3 орієнтовною площею 0,6 га кожна, що перебувають у користуванні члена СГТ Політехнік ОСОБА_2 згідно визначених координат розташована в межах садово-городнього товариства Політехнік та має фактичне накладання меж із земельною ділянкою НОМЕР_1 площею 0,12 га біля садівничого товариства Лукоморье на території Липецької сільської ради Харківського району, з кадастровим номером 6325182000:01:005:0161, яка належить на праві власності ОСОБА_1 .

Також встановлено факт розташування земельної ділянки НОМЕР_1 площею 0,12 га біля садівничого товариства Лукоморье на території Липецької сільської ради Харківського району , з кадастровим номером 6325182000:01:005:0161 на території садово-городнього товариства Політехнік .

Відповідно до частини 1 статті 155 ЗК України у разі видання органом виконавчої влади або органом місцевого самоврядування акта, яким порушуються права особи щодо володіння, користування чи розпорядження належною їй земельною ділянкою, такий акт визнається недійсним.

Рішенням Харківського районного суду Харківської області від 12 жовтня 2016 року, яке набрало законної сили, у задоволенні позову ОСОБА_1 про визнання недійсним державного акта на право постійного користування землею серії ХР № 2500838, виданого 09.12.1994 року садово-городньому товариству Політехнік , відмовлено.

Оскільки земельна ділянка, якою фактично на місцевості користується ОСОБА_2 , знаходиться в межах земельної ділянки, яка перебуває у користуванні садово-городнього товариства Політехнік і судовим рішенням відмовлено у задоволенні позовних вимог про визнання державного акта на право постійного користування землею недійсним, відсутні встановлені законом підстави для зобов`язання відповідача звільнити спірну земельну ділянку.

За таких обставин апеляційні скарги ОСОБА_2 та садово-городнього товариства Політехнік підлягають задоволенню, а рішення суду першої інстанції в частині зобов`язання ОСОБА_2 звільнити земельну ділянку НОМЕР_1 площею 0,12 га, розташовану біля садівничого товариства Лукоморье на території Липецької сільської ради Харківського району Харківської області, кадастровий номер 6325182000:01:005:0161 - скасуванню, з прийняттям нової постанови про відмову у задоволенні позову ОСОБА_1 .

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 367, 368, 374, 376, 381 - 384, 390, 391 ЦПК України, -

п о с т а н о в и в:

Апеляційні скарги ОСОБА_2 та Садово-городнього товариства Політехнік задовольнити.

Рішення Харківського районного суду Харківської області від 12 жовтня 2016 року в частині зобов`язання ОСОБА_2 звільнити земельну ділянку НОМЕР_1 площею 0,12 га, розташовану біля садівничого товариства Лукоморье на території Липецької сільської ради Харківського району Харківської області, кадастровий номер 6325182000:01:005:0161 скасувати, прийняти нову постанову про відмову у задоволенні позову ОСОБА_1 в цій частині.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Повний текст постанови складено 22 листопада 2019 року.

Головуючий Р.М. Піддубний

Судді А.В. Котелевець

О.Ю. Тичкова