Ухвала

від 25.11.2019 по справі 635/2829/17

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

УХВАЛА

про повернення апеляційної скарги

25 листопада 2019 року

м. Харків

Справа № 635/2829/17

Провадження № 22-ц/818/6068/19

Харківський апеляційний суд у складі судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого-судді Бровченка І.О.,

суддів - Кругової С.С., Колтунової А.І.,

розглянув у порядку підготовки до апеляційного розгляду апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 на рішення Харківського районного суду Харківської області від 17 вересня 2019 року у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Харківської районної державної адміністрації Харківської області, ОСОБА_4 , Міськрайонного управління Держгеокадастру у Харківському районі та м. Люботин, третя особа - Головне управління Держгеокадастру у Харківській області, про визнання розпоряджень про передачу земельних ділянок недійсними,

встановив:

У травні 2017 року ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до Харківської районної державної адміністрації Харківської області, яким просив визнати недійсними розпорядження Харківської райдержадміністрації №1359 від 18 червня 2012 року про передачу земельної ділянки площею 121,8343 га за рахунок земель державного земельного фонду сільськогосподарського призначення сільськогосподарських угідь (рілля), яка розташована за межами населеного пункту на території Русько-Тишківської сільської ради Харківського району Харківської області ОСОБА_4 в оренду строком на 49 років для ведення фермерського господарства та розпорядження Харківської райдержадміністрації №1442 від 02 липня 2012 року про передачу безоплатно у власність громадянину ОСОБА_4 земельної ділянки площею 5,8186 га за рахунок земель запасу сільськогосподарського призначення сільськогосподарських угідь (рілля), яка розташована за межами населеного пункту на території Русько-Тишківської сільської ради Харківського району Харківської області для ведення фермерського господарства.

В обґрунтування позовних вимог посилався на те, що в 2010 році він звернувся до Харківської районної державної адміністрації із заявою про надання земельної ділянки орієнтованою площею 200 га для розбудови фермерського господарства на території Русько-Тишківської сільської ради Харківського району. Протоколом №3 від 01 березня 2010 року засідання районної професійної комісії з питань створення фермерських господарств Харківської райдержадміністрації було надано згоду на створення позивачем фермерського господарства та надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства. Розпорядженням голови Харківської райдержадміністрації від 01 листопада 2010 року №7200 згідно чинного законодавства позивачу був наданий дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки орієнтованою площею 50 га для ведення фермерського господарства на території Русько-Тишківської сільської ради Харківського району. Виконуючи вищевказане розпорядження у жовтні 2011 року позивач звернувся до Міськрайонного управління Держкомзему у м. Люботині і Харківському районі із заявою про надання технічного завдання щодо відведення земельної ділянки, дану проектну документацію на земельну ділянку повинен був підготувати ПП ГЕО-ІНВЕСТ . 30 грудня 2011 року листом №6232 заступник голови комісії з реорганізації Міськрайонного управління Держкомзему у м. Люботині і Харківському районі повідомив, що земельна ділянка, яка проектується для відведення позивачу, перетинається із земельними ділянками, які надані іншим громадянам для ведення фермерського господарства та товарного сільськогосподарського виробництва, із зазначеної причини технічна документація, а саме проект землеустрою, не може бути виконаний у повному обсязі з наданням відповідного висновку. Пізніше позивач дізнався, що земельні ділянки, про які йде мова у листі заступника голови комісії з реорганізації Міськрайонного управління Держкомзему у м. Люботині і Харківському районі від 30 грудня 2011 року, надані іншому громадянину. Так, відповідно до розпорядження Харківської райдержадміністрації №1359 від 18 червня 2012 року земельна ділянка площею 121,8343 га за рахунок земель державного земельного фонду сільськогосподарського призначення сільськогосподарських угідь (рілля), яка розташована за межами населеного пункту на території Русько-Тишківської сільської ради Харківського району Харківської області, передана ОСОБА_4 в оренду строком на 49 років для ведення фермерського господарства; відповідно до розпорядження Харківської райдержадміністрації №1442 від 02 липня 2012 року передано безоплатно у власність громадянину ОСОБА_4 земельну ділянку площею 5,8186 га за рахунок земель запасу сільськогосподарського призначення сільськогосподарських угідь (рілля), розташовану за межами населеного пункту на території Русько-Тишківської сільської ради Харківського району Харківської області для ведення фермерського господарства. Саме зазначені земельні ділянки перетинаються із земельною ділянкою, на яку позивачу наданий дозвіл на розробку проекту землеустрою. Позивач вважає, що зазначені акти індивідуальної правової дії підлягають скасуванню, оскільки вони порушують конституційне право останнього на землю - саме позивачу раніше за часом, а саме 01 листопада 2010 року, був наданий дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки на тій же території, на якій пізніше, відповідно 18 червня 2012 року та 02 липня 2012 року, були передані земельні ділянки відповідачу. Розпорядження голови Харківської райдержадміністрації від 01 листопада 2010 року №7200 Про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки ОСОБА_1 згідно листа від 11 листопада 2016 року №12-08/187 не скасовано до теперішнього часу.

08 серпня 2017 року позивач звернувся до суду із заявою про збільшення позовних вимог та просив визнати недійсними розпорядження Харківської райдержадміністрації №1359 від 18 червня 2012 року про передачу земельної ділянки площею 121,8343 га за рахунок земель державного земельного фонду сільськогосподарського призначення сільськогосподарських угідь (рілля), яка розташована за межами населеного пункту на території Русько-Тишківської сільської ради Харківського району Харківської області ОСОБА_4 в оренду строком на 49 років для ведення фермерського господарства; розпорядження Харківської райдержадміністрації №1442 від 02 липня 2012 року про передачу безоплатно у власність громадянину ОСОБА_4 земельної ділянки площею 5,8186 га за рахунок земель запасу сільськогосподарського призначення сільськогосподарських угідь (рілля), яка розташована за межами населеного пункту на території Русько-Тишківської сільської ради Харківського району Харківської області для ведення фермерського господарства; визнати недійсними розпорядження Харківської райдержадміністрації №841 та №842 від 01 квітня 2014 року, якими було надано дозвіл ОСОБА_4 на розробку проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок.

У судовому засіданні 25 жовтня 2017 року позивач подав до суду доповнення до позовної заяви, в якому просив визнати неправомірними дії та бездіяльність відповідача по видачі розпоряджень №841 та №842, визнати, що відповідач порушив право позивача на отримання земельної ділянки, визнати розпорядження відповідача №841 та №842 від 01 квітня 2011 року незаконними, зобов`язати відповідача анулювати розпорядження №841 та №842 від 01 квітня 2011 року. В обґрунтування доповнення до позовної заяви посилався на те, що розпорядженням №7200 позивачу був встановлений строк дії дозволу на розроблення проекту землеустрою в один рік і повинен був закінчитися 01 листопада 2011 року, тобто через 12 місяців. Зазначене розпорядження було прийнято у відповідності із чинним законодавством, а тому його п. 3 також є законним. Незважаючи на те, що строк дії дозволу для позивача не закінчився, 01 квітня 2011 року розпорядженнями №841, №842 був наданий дозвіл ОСОБА_4 , тобто через 5 місяців після надання дозволу ОСОБА_1 . При цьому, в порушення прав та інтересів позивача, такий дозвіл був наданий ОСОБА_4 на ті ж землі, на які повинен був отримати дозвіл позивач. Отже, відповідач Харківська районна державна адміністрація, видавши розпорядження №841, №842, порушила п. 8 свого ж розпорядження №7200, ст.3 Закону України Про місцеві державні адміністрації та конституційні права та інтереси позивача на отримання земельної ділянки. Відповідач же Міськрайонне управління Держкомзему у м. Люботин та Харківському районі Харківської області не надавав письмових зауважень до проекту стосовно вказаної земельної ділянки, відповіді щодо зайнятості ділянки були неправдиві. Позивач вважає, що суд повинен з`ясувати важливу обставину, чи повинен відповідач при наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки вести облік земельних ділянок, які повинні були бути заброньовані попередніми рішеннями відповідача. Це бронювання повинно було б запобігти подвійному виділенню земельних ділянок, що є аналогічним бронюванню квитків на транспорт.

Ухвалою Харківського районного суду Харківської області від 25 жовтня 2017 року заяву ОСОБА_1 про збільшення позовних вимог прийнята до розгляду.

У судовому засіданні 30 липня 2018 року позивач подав до суду заяву про збільшення позовних вимог, в якій просив визнати неправомірними дії та бездіяльність відповідача по видачі розпоряджень №841 та №842, визнати, що відповідач порушив право позивача на отримання земельної ділянки, визнати розпорядження відповідача №841 та №842 від 01 квітня 2011 року незаконними, зобов`язати відповідача анулювати розпорядження №841 та №842 від 01 квітня 2011 року, зазначивши відповідачами по справі Харківську районну державну адміністрацію Харківської області, ОСОБА_4 , Міськрайонне управління Держгеокадастру в Харківському районі та м. Люботин.

У судовому засіданні 30 липня 2018 року прийнято до розгляду заяву позивача про збільшення позовних вимог та за заявою позивача залучено до участі у справі в якості відповідача Міськрайонне управління Держгеокадастру в Харківському районі та м. Люботин.

Отже, в остаточній редакції позовних вимог, позивач просив визнати недійсними розпорядження Харківської райдержадміністрації №1359 від 18 червня 2012 року про передачу земельної ділянки площею 121,8343 га за рахунок земель державного земельного фонду сільськогосподарського призначення сільськогосподарських угідь (рілля), яка розташована за межами населеного пункту на території Русько-Тишківської сільської ради Харківського району Харківської області ОСОБА_4 в оренду строком на 49 років для ведення фермерського господарства; розпорядження Харківської райдержадміністрації №1442 від 02 липня 2012 року про передачу безоплатно у власність громадянину ОСОБА_4 земельної ділянки площею 5,8186 га за рахунок земель запасу сільськогосподарського призначення сільськогосподарських угідь (рілля), яка розташована за межами населеного пункту на території Русько-Тишківської сільської ради Харківського району Харківської області для ведення фермерського господарства, визнати недійсними розпорядження Харківської райдержадміністрації №841 та №842 від 01 квітня 2014 року, якими було надано дозвіл ОСОБА_4 на розробку проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок; визнати неправомірними дії та бездіяльність відповідача по видачі розпоряджень №841 та №842; визнати, що відповідач порушив право позивача на отримання земельної ділянки; визнати розпорядження відповідача №841 та №842 від 01 квітня 2011 року незаконними, зобов`язати відповідача анулювати розпорядження №841 та №842 від 01 квітня 2011 року.

Рішенням Харківського районного суду Харківської області від 17 вересня 2019 року в задоволенні позову ОСОБА_1 до Харківської районної державної адміністрації Харківської області, ОСОБА_4 , Міськрайонного управління Держгеокадастру у Харківському районі та м. Люботин, третя особа - Головне управління Держгеокадастру у Харківській області, про визнання розпоряджень про передачу земельних ділянок незаконними, визнання неправомірними дій та бездіяльності Харківської районної державної адміністрації Харківської області щодо видачі розпоряджень про передачу земельних ділянок, визнання порушеним права та зобов`язання анулювати розпорядження про передачу земельних ділянок відмовлено.

28 листопада 2019 року до Харківського апеляційного суду представник ОСОБА_1 - ОСОБА_2 на вищезазначене судове рішення подав апеляційну скаргу.

Перевіривши матеріали справи, вважаю, що апеляційна скарга підлягає поверненню, за таких підстав.

Згідно зі статтею 131-2 Конституції України виключно адвокат здійснює представництво іншої особи в суді, а також захист від кримінального обвинувачення. Законом можуть бути визначені винятки щодо представництва в суді у трудових спорах, спорах щодо захисту соціальних прав, щодо виборів та референдумів, у малозначних спорах, а також стосовно представництва малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена.

Відповідно до підпункту 11 пункту 16-1 Розділу XV Перехідних положень Конституції України представництво відповідно до пункту 3 частини 1 статті 131-1 та статті 131-2 Конституції виключно прокурорами або адвокатами у Верховному Суді та судах касаційної інстанції здійснюється з 1 січня 2017 року; у судах апеляційної інстанції - з 1 січня 2018 року; у судах першої інстанції - з 1 січня 2019 року.

Законом України від 03 жовтня 2017 року № 2147-VІІІ Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів внесено зміни до Цивільного процесуального кодексу України, який набув чинності 15 грудня 2017 року.

Згідно з Розділом ХІІІ Перехідні положення ЦПК України справи у судах першої та апеляційної інстанції розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Статтею 60 ЦПК України встановлено, що представником у суді може бути адвокат або законний представник. Під час розгляду спорів, що виникають з трудових відносин, а також справ у малозначних спорах (малозначні справи) представником може бути особа, яка досягла вісімнадцяти років, має цивільну процесуальну дієздатність, за винятком осіб, визначених у статті 61 цього Кодексу.

В пункті 1 частини 6 статті 19 ЦПК України встановлено, що малозначними справами є справи, у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, справи незначної складності, визнані судом малозначними, крім справ, які підлягають розгляду лише за правилами загального позовного провадження, та справ, ціна позову в яких перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Спір в даній справі виник з приводу визнання недійсним розпорядження Харківської районної державної адміністрації про передачу земельної ділянки в оренду, визнання недійсним розпорядження Харківської районної державної адміністрації про передачу земельної ділянки у власність безоплатно, визнання неправомірними дії чи бездіяльність відповідача, зобов`язання вчинити певні дії, що є вимогами немайнового характеру. Проте, зазначена справа не може бути віднесена до категорії малозначних за ознаками визначеними статтею 274 ЦПК України, враховуючи характер заявлених позовних вимог, категорію та складність справи, значення справи для сторін.

Відповідно до ч.3 ст. 356 ЦПК України апеляційна скарга підписується особою, яка її подає, або представником такої особи.

З матеріалів справи вбачається, що подана апеляційна скарга підписана ОСОБА_2 , повноваження якого підтверджуються копією довіреності від 12 вересня 2017 року (т. 1 а.с. 151), оскільки у вступній частині такої скарги останній зазначений, як особа, яка подає апеляційну скаргу.

Згідно ч.4 ст. 62 ЦПК України повноваження адвоката як представника підтверджуються довіреністю або ордером, виданим відповідно до Закону України Про адвокатуру і адвокатську діяльність .

Разом з тим, згідно ч. 1 ст. 12 ЗУ "Про адвокатуру і адвокатську діяльність" особі, яка склала присягу адвоката України, радою адвокатів регіону у день складення присяги безоплатно видаються свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю та посвідчення адвоката України. Матеріали справи не містять копію свідоцтва ОСОБА_2 про право на зайняття адвокатською діяльністю, тому суд позбавлений можливості встановити наявність у ОСОБА_2 прав представляти інтереси ОСОБА_1 у справі, що не може бути віднесена до категорії малозначних.

Оскільки матеріали справи не містять даних щодо наявності у ОСОБА_2 повноважень адвоката та з огляду на те, що дана справа не є малозначною, апеляційна скарга підписана особою, яка не має права її підписувати.

На підставі пункту 1 частини 5 статті 357 ЦПК України апеляційна скарга не приймається до розгляду і повертається судом апеляційної інстанції, якщо апеляційна скарга подана особою, яка не має процесуальної дієздатності, не підписана, або підписана особою, яка не має права її підписувати, або особою, посадове становище якої не зазначено.

Викладене є підставою для повернення апеляційної скарги скаржнику.

Роз`яснити скаржнику, що відповідно до частини сьомої статті 185 ЦПК України повернення апеляційної скарги не перешкоджає повторному зверненню до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для її повернення.

Керуючись статтею 131-2, підпунктом 11 пункту 161 Розділу XV Перехідних положень Конституції України, статтями 19, 60, 185, 260, 357 ЦПК України,

ухвалив:

Апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 на рішення Харківського районного суду Харківської області від 17 вересня 2019 року у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Харківської районної державної адміністрації Харківської області, ОСОБА_4 , Міськрайонного управління Держгеокадастру у Харківському районі та м. Люботин, третя особа - Головне управління Держгеокадастру у Харківській області, про визнання розпоряджень про передачу земельних ділянок недійсними повернути скаржнику.

Ухвала набирає законної сили негайно та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня її підписання суддями безпосередньо до Верховного Суду.

Головуючий - І.О. Бровченко

Судді : С.С. Кругова

А.І. Колтунова