Ухвала

від 15.10.2020 по справі 635/2829/17

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

Ухвала

15 жовтня 2020 року

м. Київ

справа № 635/2829/17

провадження № 61-8201ск20

Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Хопти С. Ф. розглянув касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Харківського районного суду Харківської області від 17 вересня 2019 року та постанову Харківського апеляційного суду від 07 квітня 2020 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Харківської районної державної адміністрації Харківської області, ОСОБА_2 , Міськрайонного управління Держгеокадастру у Харківському районі та

м. Люботин, третя особа - Головне управління Держгеокадастру у Харківській області, про визнання розпоряджень про передачу земельних ділянок незаконними, визнання неправомірними дій та бездіяльності Харківської районної державної адміністрації Харківської області щодо видачі розпоряджень про передачу земельних ділянок, визнання порушеним права та зобов`язання анулювати розпорядження про передачу земельних ділянок ,

ВСТАНОВИВ:

У травні 2020 року до Верховного Суду засобами поштового зв`язку

ОСОБА_1 звернувся із касаційною скаргою на рішення Харківського районного суду Харківської області від 17 вересня 2019 року та постанову Харківського апеляційного суду від 07 квітня 2020 року у вказаній справі .

Ухвалою Верховного Суду від 10 червня 2020 року касаційну скаргу залишено без руху та надано строк для усунення недоліків, а саме - заявнику необхідно було вказати підставу (підстави) касаційного оскарження судових рішень, надати документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону, надати докази, що підтверджують дату отримання копії оскаржуваного рішення суду апеляційної інстанції.

На виконання вказаної ухвали, заявник надіслав уточнену редакцію касаційної скарги, проте вимоги, зазначені в ухвалі Верховного Суду

від 10 червня 2020 року, не виконані в повному обсязі, оскільки не зазначено підставу (підстави) касаційного оскарження судових рішень.

ОСОБА_1 подано клопотання про звільнення від сплати судового збору з посиланням на те, що розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік.

Згідно з частиною другою статті 8 Закону України Про судовий збір

(у редакції, чинній на момент подання касаційної скарги) суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті, тобто за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці;

б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю.

Особа, яка заявляє клопотання про звільнення від сплати судового збору, повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі.

ОСОБА_1 подав до суду довідки про доходи № 404-02-02/н4

від 27 березня 2019 року та № 1786/04.17-20 від 11 серпня 2020 року, які видані йому про те, що він перебуває на обліку Головному управлінні Пенсійного фонду України в Харківській області і отримує пенсію за віком, згідно якої розмір річного доходу заявника складає 18 440 грн.

Розмір судового збору за подання касаційної скарги на судові рішення у цій справі становить 2 880 грн (200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви), що перевищує 5 відсотків розміру річного доходу заявника.

При вирішенні питання про відстрочення, розстрочення або звільнення від сплати судового збору майновий стан сторони (належні стороні майнові права та обов`язки) має визначатися судом у світлі конкретних обставин певної справи, включаючи спроможність заявника сплатити судовий збір та стадію, на якій перебуває розгляд справи на певний момент. Якщо залежно від рівня майнового стану сторона позбавлена можливості сплатити судовий збір, то такі обставини є підставою на відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення сторони від сплати судового збору.

Враховуючи, що однією із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом та судом, і приймаючи до уваги те, що сплата судових витрат не повинна перешкоджати доступу до суду, суд касаційної інстанції вважає за справедливе звільнити заявника від сплати судового збору за подання касаційної скарги на рішення Харківського районного суду Харківської області від 17 вересня 2019 року та постанову Харківського апеляційного суду від 07 квітня 2020 року.

Разом з тим, заявнику слід надати суду уточнену редакцію касаційної скарги з посиланням на підставу (підстави) касаційного оскарження, передбачену (передбачені) частиною другою статті 389 ЦПК України.

Частиною другою статті 389 ЦПК України визначено, що підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках:

1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;

2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;

3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;

4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.

У пункті 5 частини другої статті 392 ЦПК України передбачено, що у касаційній скарзі повинно бути зазначено підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 389 цього Кодексу підстави (підстав).

У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 1 частини другої

статті 389 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається постанова Верховного Суду, в якій викладено висновок про застосування норми права у подібних правовідносинах, що не був врахований в оскаржуваному судовому рішенні.

У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 2 частини другої

статті 389 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається обґрунтування необхідності відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду.

Касаційна скарга ОСОБА_1 не відповідає зазначеним вище вимогам закону.

Так, у касаційній скарзі заявник узагальнено посилається на неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального права та порушення норм процесуального права, проте не зазначає конкретні обов`язкові підстави касаційного оскарження, визначені частиною другою статті 389 ЦПК України, що унеможливлює відкриття касаційного провадження.

За таких обставин, відповідно до вимог частини другої, четвертої

статті 392 ЦПК України, заявнику необхідно надати суду уточнену редакцію касаційної скарги з посиланням на підставу (підстави) касаційного оскарження, передбачену (передбачені) частиною другою статті 389 ЦПК України.

Відповідно до частини другої статті 127 ЦПК України встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду.

Враховуючи викладене вище, зазначений в ухвалі Верховного Суду

від 10 червня 2020 року строк для усунення недоліків слід продовжити та повідомити про це заявника.

Керуючись статтями 127, 185, 393 ЦПК України,

УХВАЛИВ:

Клопотання ОСОБА_1 про звільнення від сплати судового збору за подання касаційної скарги задовольнити.

Звільнити ОСОБА_1 від сплати судового збору за подання касаційної скарги на рішення Харківського районного суду Харківської області від 17 вересня 2019 року та постанову Харківського апеляційного суду від 07 квітня 2020 року.

Продовжити ОСОБА_1 на строк для усунення недоліків, вказаних в ухвалі Верховного Суду від 10 червня 2020 року , до 16 листопада

2020 року, але який не може перевищувати десяти днів з дня вручення цієї ухвали.

У разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали касаційна скарга вважатиметься неподаною та буде повернута заявникові.

Ухвала оскарженню не підлягає .

Суддя С. Ф. Хопта