Ухвала

від 26.11.2019 по справі 640/1032/19

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

26 листопада 2019 року

Київ

справа №640/1032/19

адміністративне провадження №К/9901/32028/19

Верховний Суд у складі судді Касаційного адміністративного суду Блажівської Н.Є. ,

перевіривши касаційну скаргу Головного управління ДФС у м. Києві на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 24 червня 2019 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 29 жовтня 2019 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Сімер до Головного управління ДФС у м. Києві, Головного управління Державної казначейської служби України в м. Києві про визнання протиправною бездіяльність, зобов`язати вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю Сімер звернулося до суду з позовом, в якому просило: визнати протиправною бездіяльність Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві та Головного управління Державної казначейської служби України у м. Києві щодо повернення Товариству з обмеженою відповідальністю Сімер узгодженої суми бюджетного відшкодування у розмірі 1 413 983 грн.; зобов`язати Головне управління ДФС у м. Києві внести відомості щодо узгодженої суми бюджетного відшкодування Товариства з обмеженою відповідальністю Сімер у розмірі 1413983 грн. до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість; стягнути з Державного бюджету на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Сімер суму бюджетної заборгованості з відшкодування ПДВ у розмірі 1 413 983 грн. та пеню у розмірі 40 792,44 грн.

Рішенням Окружного адміністративного суду від 24 червня 2019 року, позов задоволено частково: визнано протиправною бездіяльність Головного управління ДФС у м. Києві щодо повернення Товариству з обмеженою відповідальністю Сімер узгодженої суми бюджетного відшкодування у розмірі 1 413 983 грн.; зобов`язано Головне управління ДФС у місті Києві внести відомості щодо узгодженої суми бюджетного відшкодування Товариства з обмеженою відповідальністю Сімер у розмірі 1 413 983 грн. до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість; стягнуто з Державного бюджету на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Сімер пеню за несвоєчасне бюджетне відшкодування податку на додану вартість у розмірі 40792,44 грн.; в решті позовних вимог відмовлено.

Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 29 жовтня 2019 року рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 24 червня 2019 року скасовано в частині відмови у задоволенні вимоги щодо стягнення з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Сімер суми бюджетної заборгованості з відшкодування ПДВ у розмірі 1 413 983 грн та прийнято нове, яким позовні вимоги задоволено, в іншій частині рішення залишено без змін.

19 листопада 2019 року до Верховного Суду надійшла касаційна скарга Головного управління ДФС у м. Києві на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 24 червня 2019 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 29 жовтня 2019 року, яка однак не оформлена відповідно до вимог, встановлених статтею 330 Кодексу адміністративного судочинства України, оскільки всупереч частини четвертої цієї статті скаржником не додано документ про сплату судового збору.

Перевіряючи касаційну скаргу на відповідність вимогам Кодексу адміністративного судочинства України, суд виходить з такого.

В касаційні скарзі скаржником заявлено клопотання про звільнення сплати судового збору у зв`язку майновим станом скаржника.

Згідно з статтею 8 Закону України "Про судовий збір" від 8 липня 2011 року №3674-VI враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю.

Частиною другою статті 8 Закону України "Про судовий збір" визначено, що суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

Отже, наведеною нормою встановлено вичерпний перелік умов, а також суб`єктних та предметних критеріїв, за наявності яких, з огляду на майновий стан сторони, суд може, зокрема відстрочити сплату судового збору, проте не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі, або звільнити від сплати такого збору.

Відповідно до положень частини першої статті 133 Кодексу адміністративного судочинства України, які кореспондуються з приписами частин першої та другої статті 8 Закону України "Про судовий збір" від 8 липня 2011 року №3674-VI, єдиною підставою для зменшення розміру належних для оплати судових витрат, звільнення від їх оплати, відстрочення або розстрочення сплати судового збору є врахування судом майнового стану сторони, тобто фізичної або юридичної особи.

При цьому особа, яка заявляє відповідне клопотання, повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий/фінансовий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі.

Разом з тим, з поданого заявником клопотання, що викладені в ньому обґрунтування та доводи не відповідають умовам визначених статтею 8 Закону України "Про судовий збір" від 8 липня 2011 року №3674-VI.

До того ж, скаржником не надано суду жодних доказів на підтвердження того, що його майновий/фінансовий стан перешкоджає сплаті ним судового збору у встановленому законодавством порядку та розмірі.

Статтею 330 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено обов`язок особи, яка подає касаційну скаргу, щодо одночасного надання документа про сплату судового збору.

Таким чином, особа, яка має намір подати касаційну скаргу, повинна вчиняти усі можливі та залежні від неї дії для виконання процесуального обов`язку дотримання вимог процесуального закону стосовно форми і змісту касаційної скарги, в тому числі щодо оплати судового збору.

Враховуючи викладене вище, Суд дійшов висновку, що наведені відповідачем у клопотанні обставини не є підставою для звільнення від сплати судового збору за подання касаційної скарги. Зловживання процесуальними правами не допускається.

Таким чином, клопотання заявника про звільнення від сплати судового збору у даній справі задоволенню не підлягає.

Правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначено Законом України від 8 липня 2011 року №3674-VI "Про судовий збір".

Відповідно до частини першої, підпункту третього пункту третього частини другої статті 4 Закону України від 8 липня 2011 року №3674-VI "Про судовий збір" (у редакції, чинній на час подання касаційної скарги) судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі. Ставка судового збору за подання до адміністративного суду касаційної скарги на рішення суду встановлюється у розмірі 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви.

При цьому розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб - розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, який вираховується станом на 1 січня календарного року, в якому подається відповідна заява або скарга, вчиняється процесуальна дія чи ухвалюється судове рішення (пункт 24 частини першої статті 4 Кодексу адміністративного судочинства України).

Позовна заява у даній справі подана юридичною особою у 2019 році, носить одночасно майновий та немайновий характер.

За змістом підпункту першого пункту третього частини другої статті 4 Закону №3674-VI (в тій же редакції) за подання до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру, який подано юридичною особою, ставка судового збору становила 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 10 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. За подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру, який подано юридичною особою, ставка судового збору становила 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

При цьому розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб - розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, який вираховується станом на 1 січня календарного року, в якому подається відповідна заява або скарга, вчиняється процесуальна дія чи ухвалюється судове рішення (пункт 24 частини першої статті 4 Кодексу адміністративного судочинства України).

Статтею 7 Закону України від 28 лютого 2019 року № 2629-VIII "Про Державний бюджет України на 2019 рік" з 01 січня 2019 року прожитковий мінімум для працездатних осіб установлено в розмірі 1921 гривні.

Таким чином, судовий збір за подання до адміністративного суду вказаного позову, складає 1921 грн. за вимогу немайнового характеру та 19 210 грн (1 454 775,44 грн * 1,5 %, але не більше 19 210 грн.) за вимогу майнового характеру.

Отже, розмір судового збору за подання до суду цієї касаційної скарги становить 3842 грн. (немайнова вимога) та 38 420 грн (майнова вимога).

Судовий збір підлягає сплаті за реквізитами:

Отримувач коштівУК у Печер.р-ні/Печерс.р-н/22030102 Код отримувача (код за ЄДРПОУ) 38004897 Банк отримувачаКазначейство України (ЕАП) Код банку отримувача (МФО) 899998 Рахунок отримувача UA678999980000031219207026007 Код класифікації доходів бюджету 22030102 "Судовий збір (Верховний Суд, 055") Призначення платежу *;101;

---

(код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків - фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомив про це відповідний орган Міністерства доходів і зборів України і має відповідну відмітку у паспорті);Судовий збір, за позовом

---

(ПІБ чи назва установи, організації позивача), на рішення від

---

(Дата оскарження справи) по справі

---

(Номер справи), ВЕРХОВНИЙ СУД (Касаційний адміністративний суд) (назва суду, де розглядається справа) Згідно з положеннями частини другої статті 332 Кодексу адміністративного судочинства України до касаційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених статтею 330 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу, яка передбачає, у такому випадку, залишення останньої без руху з наданням строку для усунення недоліків.

Суд вважає за необхідне встановити скаржнику десятиденний строк від дня отримання копії цієї ухвали для усунення недоліків касаційної скарги шляхом надання документа про сплату судового збору у розмірі, встановленому законом.

Враховуючи викладене та керуючись статтями 169, 332 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ:

Відмовити Головному управлінню ДФС у м. Києві у задоволенні клопотання про звільнення від сплати судового збору.

Касаційну скаргу Головного управління ДФС у м. Києві на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 24 червня 2019 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 29 жовтня 2019 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Сімер до Головного управління ДФС у м. Києві, Головного управління Державної казначейської служби України в м. Києві про визнання протиправною бездіяльність, зобов`язати вчинити дії залишити без руху.

Встановити особі, що подала касаційну скаргу, десятиденний з моменту отримання копії ухвали строк для усунення зазначеного недоліку.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання й оскарженню не підлягає.

Суддя Верховного Суду Н.Є. Блажівська