Ухвала

від 27.11.2019 по справі 916/548/19

ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

У Х В А Л А

27 листопада 2019 року м. ОдесаСправа № 916/548/19 Південно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: Разюк Г.П.,

суддів: Савицького Я.Ф., Головея В.М.

розглянувши заяву Акціонерного товариства комерційного банку "Приватбанк"

про забезпечення позову в межах апеляційного провадження

на рішення Господарського суду Одеської області від 05.07.2019р., проголошене об 11:25:29 суддею Малярчук І.А. у м. Одесі, повний текст якого складено 05.07.2019р.

у справі №916/548/19

за позовом Акціонерного товариства комерційного банку "Приватбанк"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Гроус-Велс"

про 698 152,55грн.

ВСТАНОВИВ:

У березні 2019р. Акціонерне товариство комерційного банку ( далі - АТ КБ)"Приватбанк" звернулось до Господарського суду Одеської області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю ( далі - ТОВ) "Гроус-Велс" про стягнення з останнього заборгованості за договором банківського обслуговування від 16.05.2012р., що загалом складає 698152,55грн. з яких 360985,26грн. заборгованості за кредитом, 100654,72грн. заборгованості по комісії, 96981,86 грн. пені та 139530,71грн. заборгованості по процентам. Крім того, позивач просив стягнути з відповідача судові витрати у розмірі 8379,33грн.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням з боку відповідача зобов`язань за договором банківського обслуговування б/н від 16.05.2012 в частині повернення банку в повному обсязі використаних кредитних коштів.

Рішенням Господарського суду Одеської області від 05.07.2019 позов Акціонерного товариства комерційного банку «Приватбанк» задоволено частково. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «Гроус-Велс» на користь Акціонерного товариства комерційного банку «Приватбанк» 360985,26 грн. заборгованості за кредитом, 100 654,72 грн. заборгованості по відсоткам, 96981,86 грн. пені та 8 379,33 грн. судового збору. Крім того, стягнуто з Акціонерного товариства комерційного банку «Приватбанк» до Державного бюджету України через Державну судову адміністрацію України 2 092,96 грн. судового збору.

Не погоджуючись із зазначеним рішенням місцевого господарського суду, відповідач звернувся до Південно-західного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить оскаржуване рішення скасувати та ухвалити нове, яким відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

26.11.2019 до Південно-західного апеляційного господарського суду надійшла заява Акціонерного товариства комерційного банку «Приватбанк» про забезпечення позову, в якій заявник просить вжити заходи забезпечення позову шляхом накладення арешту на наступні транспортні засоби:

- трактор колісний Беларусь 82.1,2013року випуску, заводський № 82004926, двигун № НОМЕР_1 , номерний знак НОМЕР_2 ;

-причіп 1ПТС4 2012 року випуску номерний знак НОМЕР_3 ;

- автотранспортний засіб Nissan Х-Trail 2015 року випуску держномер НОМЕР_4 , що належить ТОВ Гроус-Велс на праві приватної власності.

Крім того, заявник просить у відповідній заяві заборонити ТОВ Гроус-Велс , а також будь-яким іншим особам вчиняти та/або скасовувати та/або коригувати будь-які реєстраційні дії щодо порядку переходу та припинення права власності на зазначене майно ТОВ Гроус-Велс .

Розглянувши заяву Акціонерного товариства комерційного банку «Приватбанк» про забезпечення позову, колегія суд не вбачає підстав для її задоволення та зазначає наступне.

Відповідно до ст. 136 ГПК України, господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених ст. 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Забезпечення позову є засобом, спрямованим на запобігання можливим порушенням майнових прав чи охоронюваних законом інтересів юридичної або фізичної особи, що полягає у вжитті заходів, за допомогою яких у подальшому гарантується виконання судових актів. При цьому, сторона, яка звертається з заявою про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення з такою заявою. З цією метою та з урахуванням загальних вимог, передбачених ст. 74 ГПК України, обов`язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу до забезпечення позову. Особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення з заявою про забезпечення позову.

У вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку з вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Умовою застосування заходів до забезпечення позову за вимогами майнового характеру є достатньо обґрунтоване припущення, що майно (в тому числі грошові суми, цінні папери тощо), яке є у відповідача на момент пред`явлення позову до нього, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення. Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову.

Заходи до забезпечення позову повинні бути співрозмірними з заявленими позивачем вимогами. Співмірність передбачає співвідношення господарським судом негативних наслідків від вжиття заходів до забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, та майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.

Інститут вжиття заходів забезпечення позову є одним з механізмів забезпечення ефективного юридичного захисту.

Забезпечення позову за правовою природою є засобом запобігання можливим порушенням майнових прав чи охоронюваних законом інтересів юридичної або фізичної особи, метою якого є уникнення можливого порушення в майбутньому прав та охоронюваних законом інтересів позивача, а також можливість реального виконання рішення суду та уникнення будь-яких труднощів при виконанні у випадку задоволення позову.

Необхідність вжиття зазначених заходів до забезпечення позову позивач обґрунтовує тим, що посадові особи відповідача надсилають йому повідомлення про небажання добровільно погашати борг, погрози про намір розпродати майно та розпочати процедуру банкрутства, які дають підстави вважати, що він може ухилятись від виконання судового рішення. Разом з цим, заявником не надано документальних доказів на підтвердження викладеного в заяві, зокрема відсутні докази вчинення відповідачем дій, спрямованих на відчуження або продаж майна, закриття рахунків, які призведуть до утруднення чи неможливості виконання рішення господарського суду.

Тобто, заява Акціонерного товариства комерційного банку «Приватбанк» про забезпечення позову ґрунтується лише на припущеннях останнього, оскільки, жодних доказів в обґрунтування заяви про забезпечення позову не надано, в той час як відповідно до вимог ст.74 ГПК України, обов`язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу до забезпечення позову.

Водночас щодо відповідності вимогам, на забезпечення яких вживається захід до забезпечення позову, слід зазначити, що у позові про стягнення грошей арешт може бути застосовано тоді, коли кошти у боржника відсутні, тобто виконання рішення про стягнення коштів неможливо. Разом з тим доказів відсутності на банківських рахунках відповідача грошових коштів заявником також не надано.

З урахуванням наведеного та встановлених у даній справі обставин, судова колегія, дійшла висновку про відмову в задоволенні заяви про забезпечення позову, оскільки позивачем належними і допустимими доказами в контексті приписів ст. ст. 76, 77 ГПК України не було доведено обставин, з якими закон пов`язує можливість застосування заходів забезпечення.

Керуючись ст. ст. 136, 137, 140, 234 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Відмовити Акціонерному товариству комерційного банку «Приватбанк» у задоволенні заяви про забезпечення позову.

Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її підписання та може бути оскаржена до Верховного Суду у порядку та строк, передбачені чинним ГПК України.

Головуючий суддя Разюк Г.П.

Суддя Головей В.М.

Суддя Савицький Я.Ф.