Рішення

від 19.11.2019 по справі 280/3884/19

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

19 листопада 2019 року Справа № 280/3884/19 м.Запоріжжя Запорізький окружний адміністративний суд

у складі головуючого судді Лазаренка М.С.,

за участю секретаря судового засідання Дєткова Р.О.,

за участю:

позивача - ОСОБА_1

представника позивача - Штенгелова О.В.

представника відповідача - Завгороднього В.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ІПН НОМЕР_1 )

до Головного Управління Національної поліції в Запорізькій області (69057, м. Запоріжжя вул. Олександра Матросова, 29, код ЄДРПОУ 40108688)

про визнання протиправним та скасування наказу, поновлення на роботі, стягнення грошового забезпечення,

ВСТАНОВИВ:

09 серпня 2019 року до Запорізького окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 (далі - позивач) до Головного управління Національної поліції в Запорізькій області (далі - відповідач), в якому позивач просить суд визнати протиправним та скасувати наказ тимчасово виконуючого обов`язки начальника Головного управління Національної поліції в Запорізькій області № 925 від 02 липня 2019 року "Про застосування дисциплінарних стягнень", яким до начальника сектора превенції Комунарського ВП Дніпровського ВП ГУНП в Запорізькій області майора поліції ОСОБА_1 застосовано дисциплінарне стягнення у виді звільнення з посади.

Ухвалою судді від 13.08.2019 позовну заяву залишено без руху, позивачу надано строк для усунення недоліків шляхом подання до суду доказу, з якого буде вбачатися, що ОСОБА_1 дізнався про порушення своїх прав та інтересів саме 24.07.2019.

27.08.2019 представником позивача подано до суду заяву про усунення недоліків з наданням копії рапорту від 15.07.2019, витягу з наказу від 15.07.2019 №253о/с, роздруківку та конверт поштового відправлення судової кореспонденції.

Ухвалою суду від 30.08.2019 продовжено позивачу процесуальний строк для усунення недоліків позовної заяви у справі № 280/3884/19 до 16 вересня 2019 року.

11.09.2019 представником позивача недоліки позовної заяви усунені у визначений судом строк. Крім того надано до суду уточнену позовну заяву, в якій просить:

- визнати протиправним та скасувати наказ тимчасово виконуючого обов`язки начальника Головного Управління Національної поліції в Запорізькій області № 925 від 02 липня 2019 року "Про застосування дисциплінарних стягнень", яким до начальника сектора превенції Комунарського ВП Дніпровського ВП ГУНП в Запорізькій області майора поліції ОСОБА_1 застосовано дисциплінарне стягнення у виді звільнення з посади.

- поновити ОСОБА_1 на посаді начальника сектору превенції Комунарського відділення поліції Дніпровського відділу поліції;

- стягнути з Головного управління Національної поліції в Запорізькій області на користь ОСОБА_1 різницю грошового забезпечення за період з 15.07.2019 по день ухвалення рішення із розрахунку 120 грн. 57 коп. на день.

У зв`язку із перебуванням головуючого судді у період з 02.09.2019 по 15.09.2019 включно у відпустці, питання про відкриття провадження по справі вирішувалося суддею першого робочого дня.

Ухвалою суду від 16.09.2019 відкрито спрощене провадження та призначено судове засідання на 16 жовтня 2019 року.

Ухвалою суду від 16 жовтня 2019 рок відкладено судове засідання на 11 листопада 2019 року.

В судовому засіданні 11 листопада 2019 року оголошено перерву до 19 листопада 2019 року.

В обґрунтування позову позивачем зазначено, що він проходив службу в органах Національної поліції на посаді начальника сектора превенції Комунарського ВП Дніпровського ВП ГУНП в Запорізькій області. Наказом ГУНП в Запорізькій області від 02.07.2019 №925 за порушення службової дисципліни, вимог ст. 1 ст. 3 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, затвердженого Законом України від 15 березня 2018 року № 2337-VIII, що виразилось у неналежному контролі за діями підлеглих щодо дотримання службової дисципліни, до начальника сектора превенції Комунарського ВП Дніпровського ВП ГУНП в Запорізькій області майора поліції ОСОБА_1 , застосовано дисциплінарне стягнення у виді звільнення з посади. Проте позивач вважає, що вищезазначений наказ є незаконним та таким, що грубо порушує його права, а відтак підлягає скасуванню. На підставі вищезазначеного, позивач просив задовольнити позовні вимоги в повному обсязі та поновити його на посаді начальника сектора превенції Комунарського ВП Дніпровського ВП ГУНП в Запорізькій області.

16.10.2019 відповідач надав до суду відзив (вх. №42812), відповідно до якого просив відмовити у задоволенні позову у зв`язку з тим, що 28.04.2019 о 08.30 дільничний офіцер поліції СП Комунарського ВП Дніпровського ВП ГУНП в Запорізькій області лейтенант поліції ОСОБА_2, який відповідно до затвердженого графіку та книги нарядів відділення поліції повинен був заступати на добове чергування в якості поліцейського з охорони адмін.будівлі, прибув на інструктаж у стані алкогольного сп`яніння (0,76 проміле). Частиною 1 статті 3 Статуту передбачено, що керівник несе відповідальність за дотримання підлеглими службової дисципліни та згідно з пунктом 7 частини 1 зазначеної статті зобов`язаний її контролювати. Позивач, як керівник, також окремо несе відповідальність за дотримання вимог чинного законодавства підлеглими, керівником яких він є, та може бути притягнутий до відповідальності поряд з працівником, яким вчинено порушення, якщо вищестоящий керівник, якому надано право накладати стягнення, дійде висновку про неналежну організацію та координацію керівником роботи підлеглих. Як наслідок, за результатами проведеного службового розслідування прийнято наказ №925 від 02.07.2019 про застосування до ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення у виді звільнення з посади. На думку відповідача, спірний наказ є правомірними, оскільки відповідачем було належним чином проведено службове розслідування, висновками якого підтверджено факт грубого порушення службової дисципліни. За наведених обставин відповідач вказує на законне звільнення позивача з посади у межах наданих повноважень, а тому позов задоволенню не підлягає. У зв`язку з вищевикладеним просить відмовити у задоволенні позовних вимог.

Під час розгляду справи по суті позивач та представник позивача підтримали позовні вимоги, з підстав, викладених в адміністративному позові. Просили суд задовольнити позовні вимоги повністю.

Представник відповідача проти позову заперечив, з підстав, викладених у відзиві. Просив суд відмовити у задоволені позовних вимог.

19 листопада 2019 року у судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Ухвалою суду від 22.11.2019 виправлено описки у вступній та резолютивній частині рішення від 19.11.2019 по справі №280/3884/19.

Суд, вислухавши думку сторін по справі, оцінивши повідомлені обставини та наявні у справі докази у їх сукупності, встановив наявність достатніх підстав для прийняття законного та обґрунтованого рішення у справі.

Розглянувши матеріали справи, судом встановлені наступні обставини.

Наказом ГУНП в Запорізькій області від 07.11.2015 № 20 о/с відповідно до п.п. 9, 12 розділу XI Прикінцевих та перехідних положень Закону України Про Національну поліцію ОСОБА_1 прийнято на службу у поліцію.

Наказом ГУНП від 25.02.2017 №79 о/с ОСОБА_1 призначено начальником сектору превенції Комунарського відділення поліції Дніпровського відділу поліції ГУНП в Запорізькій області.

Наказом ГУНП в Запорізькій області від 02.07.2019 №925 за порушення службової дисципліни, вимог ст. 1 ст. 3 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, затвердженого Законом України від 15 березня 2018 року № 2337-VIII, що виразилось у неналежному контролі за діями підлеглих щодо дотримання службової дисципліни, до начальника сектора превенції Комунарського ВП Дніпровського ВП ГУНП в Запорізькій області майора поліції ОСОБА_1 , застосовано дисциплінарне стягнення у виді звільнення з посади.

Наказом тимчасово виконуючого обов`язки начальника ГУНП в Запорізькі області від 15.07.2019 №253 о/с відповідно до п. 5 ч. 3 ст. 65 Закону України Про Національну поліцію призначено майора поліції ОСОБА_1 (0090981), інспектором сектору превенції Комунарського відділення поліції Дніпровського відділу поліції, з посадовим окладом 2400 гривень, увільнивши його з посади начальника цього сектору, як виконання накладеного дисциплінарного стягнення - звільнення з посади відповідно до Дисциплінарного статуту Національної поліції України.

Не погодившись із винесеним наказом про звільнення з посади, ОСОБА_1 звернувся до суду з цим позовом.

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.

Правові засади організації та діяльності Національної поліції України, статус поліцейських, а також порядок проходження служби в Національній поліції України визначає Закон України "Про Національну поліцію".

Частиною 1 статті 1 Закону України "Про Національну поліцію" встановлено, Національна поліція України (поліція) - це центральний орган виконавчої влади, який служить суспільству шляхом забезпечення охорони прав і свобод людини, протидії злочинності, підтримання публічної безпеки і порядку.

Відповідно до ч. 1 ст. 17 Закону України "Про Національну поліцію" поліцейським є громадянин України, який склав Присягу поліцейського, проходить службу на відповідних посадах у поліції і якому присвоєно спеціальне звання поліції.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 19 Закону України "Про Національну поліцію" у разі вчинення протиправних діянь поліцейські несуть кримінальну, адміністративну, цивільно-правову та дисциплінарну відповідальність відповідно до закону.

Підстави та порядок притягнення поліцейських до дисциплінарної відповідальності, а також застосування до поліцейських заохочень визначаються Дисциплінарним статутом Національної поліції України, що затверджується законом.

Як вбачається з матеріалів справи, підставою для звільнення позивача з посади визначено порушення ст. 1 ст. 3 Дисциплінарного статуту Національної поліції України.

Приписами ч. 1, 2, 3 ст. 1 Дисциплінарного статуту Національної поліції України службова дисципліна - дотримання поліцейським Конституції і законів України, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, актів Президента України і Кабінету Міністрів України, наказів Національної поліції України, нормативно-правових актів Міністерства внутрішніх справ України, Присяги поліцейського, наказів керівників.

Службова дисципліна ґрунтується на створенні необхідних організаційних та соціально-економічних умов для чесного, неупередженого і гідного виконання обов`язків поліцейського, повазі до честі і гідності поліцейського, вихованні сумлінного ставлення до виконання обов`язків поліцейського шляхом зваженого застосування методів переконання, заохочення та примусу

Службова дисципліна, крім основних обов`язків поліцейського, визначених статтею 18 Закону України "Про Національну поліцію", зобов`язує поліцейського: 1) бути вірним Присязі поліцейського, мужньо і вправно служити народу України; 2) знати закони, інші нормативно-правові акти, що визначають повноваження поліції, а також свої посадові (функціональні) обов`язки; 3) поважати права, честь і гідність людини, надавати допомогу та запобігати вчиненню правопорушень; 4) безумовно виконувати накази керівників, віддані (видані) в межах наданих їм повноважень та відповідно до закону; 5) вживати заходів до негайного усунення причин та умов, що ускладнюють виконання обов`язків поліцейського, та негайно інформувати про це безпосереднього керівника; 6) утримуватися від дій, що перешкоджають іншим поліцейським виконувати їхні обов`язки, а також які підривають авторитет Національної поліції України; 7) утримуватися від висловлювань та дій, що порушують права людини або принижують честь і гідність людини; 8) знати і виконувати заходи безпеки під час несення служби, дотримуватися правил внутрішнього розпорядку; 9) підтримувати рівень своєї підготовки (кваліфікації), необхідний для виконання службових повноважень; 10) берегти службове майно, забезпечувати належний стан зброї та спеціальних засобів;11) поважати честь і гідність інших поліцейських і працівників поліції, надавати їм допомогу та стримувати їх від вчинення правопорушень;12) дотримуватися правил носіння однострою та знаків розрізнення;13) сприяти керівникові в організації дотримання службової дисципліни, інформувати його про виявлені порушення, у тому числі вчинені іншими працівниками поліції; 14) під час несення служби поліцейському заборонено перебувати у стані алкогольного, наркотичного та/або іншого сп`яніння.

Службова дисципліна ґрунтується на створенні необхідних організаційних та соціально-економічних умов для чесного, неупередженого і гідного виконання обов`язків поліцейського, повазі до честі і гідності поліцейського, вихованні сумлінного ставлення до виконання обов`язків поліцейського шляхом зваженого застосування методів переконання, заохочення та примусу (ст. 2 Статуту).

Згідно ст. 3 Статуту службова дисципліна, крім основних обов`язків поліцейського, визначених ст. 18 Закону України "Про Національну поліцію", зобов`язує поліцейського: бути вірним Присязі поліцейського, мужньо і вправно служити народу України; знати закони, інші нормативно-правові акти, що визначають повноваження поліції, а також свої посадові (функціональні) обов`язки; поважати права, честь і гідність людини, надавати допомогу та запобігати вчиненню правопорушень; безумовно виконувати накази керівників, віддані (видані) в межах наданих їм повноважень та відповідно до закону; вживати заходів до негайного усунення причин та умов, що ускладнюють виконання обов`язків поліцейського, та негайно інформувати про це безпосереднього керівника; утримуватися від дій, що перешкоджають іншим поліцейським виконувати їхні обов`язки, а також які підривають авторитет Національної поліції України; утримуватися від висловлювань та дій, що порушують права людини або принижують честь і гідність людини; знати і виконувати заходи безпеки під час несення служби, дотримуватися правил внутрішнього розпорядку; підтримувати рівень своєї підготовки (кваліфікації), необхідний для виконання службових повноважень; берегти службове майно, забезпечувати належний стан зброї та спеціальних засобів; поважати честь і гідність інших поліцейських і працівників поліції, надавати їм допомогу та стримувати їх від вчинення правопорушень; дотримуватися правил носіння однострою та знаків розрізнення; сприяти керівникові в організації дотримання службової дисципліни, інформувати його про виявлені порушення, у тому числі вчинені іншими працівниками поліції; під час несення служби поліцейському заборонено перебувати у стані алкогольного, наркотичного та/або іншого сп`яніння.

Відповідно до ч. 1 ст. 12 Дисциплінарного статуту Національної поліції України дисциплінарним проступком визнається протиправна винна дія чи бездіяльність поліцейського, що полягає в порушенні ним службової дисципліни, невиконанні чи неналежному виконанні обов`язків поліцейського або виходить за їх межі, порушенні обмежень та заборон, визначених законодавством для поліцейських, а також у вчиненні дій, що підривають авторитет поліції.

Аналіз наведених положень Дисциплінарного статуту є підставою для висновку про те, що службова дисципліна полягає у виконанні (дотриманні) законодавчих та підзаконних актів із питань службової діяльності та бездоганному і неухильному додержанні порядку і правил, що такими нормативними актами передбачені.

Відповідно до ст.11 Статуту за порушення службової дисципліни поліцейські незалежно від займаної посади та спеціального звання несуть дисциплінарну відповідальність згідно з цим Статутом. За вчинення адміністративних правопорушень поліцейські несуть дисциплінарну відповідальність відповідно до цього Статуту, крім випадків, передбачених Кодексом України про адміністративні правопорушення. Поліцейських, яких в установленому порядку притягнуто до адміністративної, кримінальної або цивільно-правової відповідальності, одночасно може бути притягнуто до дисциплінарної відповідальності згідно з цим Статутом.

Відповідно до ч.1 ст.12 Статуту дисциплінарним проступком визнається протиправна винна дія чи бездіяльність поліцейського, що полягає в порушенні ним службової дисципліни, невиконанні чи неналежному виконанні обов`язків поліцейського або виходить за їх межі, порушенні обмежень та заборон, визначених законодавством для поліцейських, а також у вчиненні дій, що підривають авторитет поліції.

Статтею 13 вказаного вище Статуту передбачено, що дисциплінарне стягнення є засобом підтримання службової дисципліни, що застосовується за вчинення дисциплінарного проступку з метою виховання поліцейського, який його вчинив, для безумовного дотримання службової дисципліни, а також з метою запобігання вчиненню нових дисциплінарних проступків.

Дисциплінарне стягнення має індивідуальний характер та не застосовується до поліцейського, вина якого у вчиненні дисциплінарного проступку не встановлена у визначеному порядку або який діяв у стані крайньої необхідності чи необхідної оборони.

До поліцейських можуть застосовуватися такі види дисциплінарних стягнень: 1) зауваження; 2) догана; 3) сувора догана; 4) попередження про неповну службову відповідність; 5) пониження у спеціальному званні на один ступінь; 6) звільнення з посади; 7) звільнення із служби в поліції.

Не дотримання службової дисципліни є дисциплінарним проступком, за вчинення якого до особи-порушника застосовуються заходи дисциплінарного стягнення, зокрема, звільнення з посади.

Надаючи правову оцінку доводам позивача стосовно протиправності прийняття наказу, суд враховує наступне.

Із матеріалів справи встановлено, що 28.04.2019 о 08.30 дільничний офіцер поліції СП Комунарського ВП Дніпровського ВП ГУНП в Запорізькій області лейтенант поліції ОСОБА_2, який відповідно до затвердженого графіку та книги нарядів відділення поліції повинен був заступати на добове чергування в якості поліцейського з охорони адміністративної будівлі, прибув на інструктаж у стані алкогольного сп`яніння (0,76 проміле).

Наказом Національної поліції України від 23.04.2019 №391 у період з 25 квітня 2019 року по 02 травня 2019 року наказано мобільним групам Національної поліції з метою вивчення стану дотримання законності, попередження надзвичайних подій серед особового складу здійснено перевірку попередження надзвичайних подій серед особового складу здійснено перевірку в тому числі і ГУНП у Запорізькій області, а також у його відокремлених підрозділах.

28.04.2019 працівниками ДКЗ НПУ здійснено перевірку відділення, у ході якої ОСОБА_2 запропоновано пройти медичне освідчення із застосуванням спеціального технічного засобу Drager Alkotest 6820 . За результатами медогляду, проведеного 28.04.2019 о 08.21, тест 438 результат позитивний 0,76 проміле.

Відповідно до пункту 14 частини 3 ст.1 Статуту передбачено вимогу, що під час несення служби поліцейському заборонено перебувати у стані алкогольного, наркотичного та/або іншого сп`яніння.

Відповідно до ч.1-4 ст..2 Статуту за своїм службовим становищем поліцейські можуть бути керівниками або підлеглими стосовно інших поліцейських. Керівник - це службова особа поліції, наділена правами та обов`язками з організації службової діяльності підлеглих їй поліцейських та інших працівників поліції і контролю за їхньою службовою діяльністю. Керівник, якому поліцейський підпорядкований за службою, у тому числі тимчасово, є прямим керівником для нього. Найближчий до підлеглого прямий керівник є безпосереднім керівником. Під час виконання службових обов`язків поліцейський підпорядковується лише своєму безпосередньому та прямому керівникові.

Статтею 3 Статуту передбачено, що керівник несе відповідальність за дотримання підлеглими службової дисципліни З метою забезпечення дотримання службової дисципліни керівник зобов`язаний:

1) створити умови, необхідні для виконання підлеглими обов`язків поліцейського;

2) поважати честь і гідність підлеглих, не допускати порушень їхніх прав та соціальних гарантій;

3) розвивати у підлеглих розумну ініціативу та самостійність під час виконання ними обов`язків поліцейського;

4) сприяти підвищенню підлеглими рівня кваліфікації, достатнього для виконання службових повноважень;

5) вивчати індивідуальні та професійні якості підлеглих, забезпечуючи прозорість і об`єктивність в оцінюванні їхньої службової діяльності;

6) забезпечити сприятливий стан морально-психологічного клімату в колективі, своєчасно вчиняти дії із запобігання порушенню службової дисципліни підлеглими та виникненню конфліктів між ними;

7) контролювати дотримання підлеглими службової дисципліни, аналізувати її стан та об`єктивно доповідати про це безпосередньому керівникові, проводити профілактичну роботу із зміцнення службової дисципліни та запобігання вчиненню підлеглими правопорушень;

8) у разі виявлення порушення підлеглим службової дисципліни вжити заходів для припинення такого порушення та застосувати дисциплінарне стягнення до порушника або порушити клопотання про застосування стягнення уповноваженим керівником.

Тобто позивач, як керівник, також окремо несе відповідальність за дотримання вимог чинного законодавства підлеглими, керівником яких він є, та може бути притягнутий до відповідальності поряд з працівником, яким вчинено порушення, якщо вищестоящий керівник, якому надано право накладати стягнення, дійде висновку про неналежну організацію та координацію керівником роботи підлеглих.

Відповідно до ст..14 Статуту службове розслідування - це діяльність із збирання, перевірки та оцінки матеріалів і відомостей про дисциплінарний проступок поліцейського. Службове розслідування проводиться з метою своєчасного, повного та об`єктивного з`ясування всіх обставин вчинення поліцейським дисциплінарного проступку, встановлення причин і умов його вчинення, вини, ступеня тяжкості дисциплінарного проступку, розміру заподіяної шкоди та для підготовки пропозицій щодо усунення причин вчинення дисциплінарних проступків.

Службове розслідування призначається за письмовим наказом керівника, якому надані повноваження із застосування до поліцейського дисциплінарного стягнення.

Підставою для призначення службового розслідування є заяви, скарги та повідомлення громадян, посадових осіб, інших поліцейських, засобів масової інформації (далі - повідомлення), рапорти про вчинення порушення, що має ознаки дисциплінарного проступку, або безпосереднє виявлення ознак такого проступку посадовою особою поліції, за наявності достатніх даних, що вказують на ознаки дисциплінарного проступку.

Порядок проведення службових розслідувань в Національній поліції України встановлюється Міністерством внутрішніх справ України

Відповідно до пункту 2 розділу II Порядку проведення службових розслідувань у Національній поліції України, затвердженого Наказом Міністерства внутрішніх справ України від 07.11.2018 року №893, Службове розслідування призначається, зокрема, за наявності даних про: ... перебування поліцейського на роботі (службі) у стані алкогольного сп`яніння або спиті, викликаному вживанням наркотичних чи інших одурманюючих засобів, або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції

Пунктом 2 розділу IV Порядку встановлено, що Поліцейський, стосовно якого проводиться службове розслідування, під час його проведення мас право:

надавати пояснення, подавати відповідні документи та матеріали, що стосуються обставин, які досліджуються;

подавати клопотання про отримання і залучення до матеріалів розслідування нових документів, отримання додаткових пояснень від осіб, які мають стосунок до справи;

ознайомлюватися з матеріалами, зібраними під час проведення службового розслідування, робити їх копії за допомогою технічних засобів з урахуванням обмежень, передбачених Кримінальним процесуальним кодексом України, Законами України Про захист персональних даних , Про державну таємницю та іншими законами;

подавати скарги на дії осіб, які проводять службове розслідування;

брати участь у розгляді справи на відкритому засіданні дисциплінарної комісії;

користуватися правничою допомогою, послугами представника .

Вказані права повністю кореспондуються з положеннями, закріпленими в ст. 18 Статуту.

Для встановлення наявності або відсутності в діях працівників ГУНП в Запорізькій області фактів порушення службової дисципліни за наказом ГУНП в Запорізькій області від 06.06.2019 року № 702 призначено службове розслідування та визначено склад дисциплінарної комісії за відомостями, виявленими під час перевірки 28.04.2019 мобільною групою НПУ відділів та відділень ГУНП в Запорізькій області.

Відповідно до п.7 Порядку розгляд справи дисциплінарною комісією проводиться зазвичай у формі письмового провадження.

Збирання та перевірка матеріалів і відомостей про дисциплінарний проступок поліцейського у разі розгляду справи у формі письмового провадження здійснюються зазвичай шляхом:

одержання пояснень щодо обставин справи від поліцейського, стосовно якого проводиться службове розслідування, та від інших осіб;

одержання в органах, закладах, установах поліції та їх підрозділах чи за запитом в інших органах державної влади та органах місцевого самоврядування необхідних документів або їх копій та долучення до матеріалів справи;

отримання консультацій спеціалістів з питань, що стосуються службового розслідування.

У разі розгляду справи у формі письмового провадження рішення дисциплінарною комісією приймається без повідомлення та (або) виклику інших учасників службового розслідування на підставі наявних у справі матеріалів.

В ході проведення службового розслідування працівниками ВІОС УКЗ ГУНП в Запорізькій області було відібрано письмові пояснення від працівників Комунарського ВП Дніпровського ВП ГУНП в Запорізькій області: ОСОБА_2, ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_1 та ОСОБА_5 .

З наданих пояснень ОСОБА_2 встановлено, що 28.04.2019 він прибув до приміщення Комунарського ВП Дніпровського ВП ГУНП в Запорізькій області для несення служби у добовому наряді в якості поліцейського з охорони адмінбудівлі, згідно із затвердженим графіком. Цього дня, перебуваючи у приміщенні чергової частини Комунарського ВП, до нього звернулися невідомі особи для того, щоб він пройшов тест на стан алкогольного сп`яніння за допомогою невідомого йому приладу. Після проходження перевірки на зазначеному приладі, невідома особа повідомила його ( ОСОБА_2 ), що прилад показав наявність алкоголю в організмі. Він ( ОСОБА_2 ) взагалі алкоголь не вживає. Також, він ( ОСОБА_2 ) перевіряючим особам повідомив, що вживав лікарські препарати у зв`язку з поганим самопочуттям.

В поясненнях, наданих старшим інспектором-черговим Комунарського ВП Дніпровського ВП ГУНП в Запорізькій області Дука С.О. зазначено, що під час вибіркової перевірки за допомогою газоаналізатора Драгер мобільною групою ДКЗ НПУ виявлено ознаки алкогольного сп`яніння у ОСОБА_2 та останнього було не допущено до чергування. Також, він ( ОСОБА_3 ) пояснив, що під час перевірки заступаючий наряд СОГ ще не проходив інструктаж та зброю не отримував.

ОСОБА_4 в наданих поясненнях зазначив, що ... мобільна група наполегливо запропонувала ОСОБА_2 , який заступав на службу в якості поліцейського з охорони та допуску, пройти перевірку за допомогою газоаналізатора, на що останній погодився. Після проходження перевірки прилад показав вміст алкоголю в повітрі 0,76 проміле. Про дану подію він ( ОСОБА_4 ) повідомив начальника сектора превенції Комунарського ВП майора поліції ОСОБА_1 та доповів начальнику Комунарського ВП підполковнику поліції ОСОБА_5

З наданих пояснень ОСОБА_1 встановлено, що згідно з посадовою інструкцією він відповідає за стан службової дисципліни у секторі превенції. З 21.02.2018 у нього ( ОСОБА_1 ) у підпорядкуванні перебуває ОСОБА_2 . 28.04.2019 згідно з графіком у добовий наряд у якості поліцейського з охорони адмінбудівлі повинен був заступити ОСОБА_2 . Цього ж дня, приблизно з 08.00 до 09.00 йому ( ОСОБА_1 ) повідомили про те, що у ОСОБА_2 перед заступанням на чергування перевіряючими було виявлено ознаки сп`яніння. Він ( ОСОБА_1 ) вважає, що його провини як відповідального за стан дисципліни у секторі превенції, за допущеним ОСОБА_2 порушенням дисципліни немає. Оскільки кожен день на оперативних нарадах вранці та у кінці робочого часу він ( ОСОБА_1 ) нагадує кожному підлеглому працівнику про дотримання законодавства України в цілому та стану службової дисципліни. 27.04.2018 ОСОБА_2 виконував службові обов`язки. 28.04.2019 у ОСОБА_2 були виявлені ознаки сп`яніння ще до заступання ним на службу. Якщо ОСОБА_2 можливо і приймав якісь алкогольні напої, то не в робочий час, та був неодноразово попереджений ним ( ОСОБА_1 ) про особисту відповідальність за порушення службової дисципліни.

За результатами службового розслідування, проведеного за фактом виявлених 28.04.2019 мобільною групою НПУ недоліків під час перевірки відділів та відділень ГУНП в Запорізькій області, дисциплінарною комісією ГУНП в Запорізькій області винесено висновок від 26.06.2019 №2291/01/3-19, відповідно до якого на підставі викладеного, з урахуванням вимог протоколу наради керівництва НПУ від 05.06.2019 №13, комісія вважає службове розслідування - завершити, запропонувати за порушення службової дисципліни, вимог ст..1, ст..3 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, затвердженого Законом України від 15 березня 2018 року №2337-VІІІ, що виразилося у неналежному контролі за діями підлеглих щодо дотримання службової дисципліни, до начальника сектора превенції Комунарського ВП Дніпровського ВП ГУНП в Запорізькій області майора поліції застосувати дисциплінарне стягнення у виді звільнення з посади.

Складений висновок службового розслідування із запропонованими стягненнями до винних поліцейських, затверджено 26.06.2019, уповноваженим керівником, у відповідності до ст. 20 Статуту.

Суд, дослідивши матеріали службового розслідування, звертає увагу на те, що вина ОСОБА_1 , як керівника ОСОБА_2 , щодо неналежної організації та координації керівником роботи підлеглих не доведена.

Допитані в судовому засіданні свідки ОСОБА_4 та ОСОБА_6 пояснили суду, що ОСОБА_1 , як начальником сектору превенції Комунарського відділення поліції Дніпровського відділу поліції ГУНП в Запорізькій області, щодня, двічі на день (зранку та увечері) проводяться оперативні наради, на яких ОСОБА_1 неодноразово проводив інструктажі та звертав увагу підлеглих на дотримання ними дисципліни, перед святковими днями особливо звертав увагу на недопущення вживання співробітниками поліції спиртних напоїв. Також зазначили, що крім проведення нарад, керівники проводять інструктажі підлеглих та сповіщають про будь-які важливі події у мобільній програмі Telegram , яка створена для оперативного доведення інформації особовому складу відділення та реагування на події під час службової діяльності.

Пунктами 1, 2 статті 18 Закону України Про національну поліцію встановлено, що поліцейський зобов`язаний неухильно дотримуватися положень Конституції України, законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського; професійно виконувати свої службові обов`язки відповідно до вимог нормативно-правових актів, посадових (функціональних) обов`язків, наказів керівництва.

За статтею 19 Закону у разі вчинення протиправних діянь поліцейські несуть кримінальну, адміністративну, цивільно-правову та дисциплінарну відповідальність відповідно до закону. Підстави та порядок притягнення поліцейських до дисциплінарної відповідальності, а також застосування до поліцейських заохочень визначаються Дисциплінарним статутом Національної поліції України, що затверджується законом.

Відповідно до статті 64 Закону особа, яка вступає на службу в поліції, складає Присягу на вірність Українському народові такого змісту: "Я, (прізвище, ім`я та по батькові), усвідомлюючи свою високу відповідальність, урочисто присягаю вірно служити Українському народові, дотримуватися Конституції та законів України, втілювати їх у життя, поважати та охороняти права і свободи людини, честь держави, з гідністю нести високе звання поліцейського та сумлінно виконувати свої службові обов`язки".

Працівники національної поліції власним прикладом та поведінкою зобов`язані зміцнювати авторитет закону серед громадян та неухильно його дотримуватись.

З урахуванням викладеного вище, суд встановив, що чинним законодавством України не передбачено порядку проведення начальником інструктажів своїх підлеглих.

Отже, в даному випадку позивачем проводилися інструктажі щодня на оперативних нарадах та через мобільну програму Telegram щодо обов`язку дотримання підлеглими службової дисципліни та вимог чинного законодавства, що відповідає покладеним на нього обов`язкам, передбаченим ст..3 Статуту.

Крім того, суд звертає увагу на те, що відповідачем не вчинено жодних дій та не надано суду жодних доказів на спростування факту неналежного контролю за діями підлеглих щодо дотримання службової дисципліни.

Судом встановлено, що позивач діяв в межах повноважень відповідно до норм чинного законодавства та у зв`язку з чим вимоги позивача про скасування наказу та поновлення на роботі заявлені правомірно та підлягають задоволенню.

Згідно з ч.ч.2-3 ст.77 Закону України Про Національну поліцію , днем звільнення зі служби в поліції вважається день видання наказу про звільнення або дата, зазначена в наказі про звільнення. День звільнення вважається останнім днем служби.

Оскільки останнім днем служби позивача на посаді начальника сектора превенції Комунарського відділення поліції Дніпровського відділу поліції Головного Управління Національної поліції в Запорізькій області є 15.07.2019, то поновленню позивач на вищезазначеній посаді підлягає з наступного дня, а саме - з 16.07.2019.

Щодо вимоги позивача про стягнення з Головного управління Національної поліції в Запорізькій області на користь ОСОБА_1 різницю грошового забезпечення за період з 15.07.2019 по день ухвалення рішення із розрахунку 120 грн. 57 коп. на день, суд зазначає наступне.

Наказом Головного управління Національної поліції в Запорізькій області від 15.07.2019 №253 о/с відповідно до п.5 ч.3 ст.65 ЗУ Про Національну поліцію призначено майора поліції ОСОБА_1 (0090981), інспектором сектору превенції Комунарського відділення поліції Дніпровського відділу поліції, з посадовим окладом 2400 гривень, увільнивши його з посади начальника цього сектору, як виконання накладеного дисциплінарного стягнення - звільнення з посади відповідно до Дисциплінарного статуту Національної поліції України.

Так, відповідно до довідки про доходи від 03.09.2019 у червні 2019 року, як і у попередні місяці нараховано 14339 грн., тоді як у серпні 2019 року - 11807 грн., тобто зменшено позивачу суму грошового утримання на суму 2532 гривень на місяць.

Відповідно до положень п.2 Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №100 від 08.02.1995, обчислення середньомісячної заробітної плати здійснюється, виходячи з виплат за останні 2 календарні місяці роботи, що передують події, з якою пов`язана відповідна виплата.

В серпні 2019 року були робочими 21 день, тож середньоденна недоплата складає 2532/21=120,57 грн.

Суд зазначає, що оскільки ОСОБА_1 підлягає поновленню на посаді начальника сектору превенції Комунарського відділення поліції Дніпровського відділу поліції Головного Управління Національної поліції в Запорізькій області з 16 липня 2019, то і грошове забезпечення з Головного управління Національної поліції в Запорізькій області підлягає стягненню з 16.07.2019.

З 16.07.2019 по 19.11.2019 робочими були 89 днів, сума грошового забезпечення становить 10730,73 гривень (89х120,57).

У зв`язку з вищевикладеним, вимога позивача про стягнення з Головного управління Національної поліції в Запорізькій області на користь ОСОБА_1 різниці грошового забезпечення за період з 15.07.2019 по день ухвалення рішення із розрахунку 120 грн. 57 коп., підлягає частковому задоволенню, а саме з 16.07.2019 по 19.11.2019 у розмірі 10730,73.

Відповідно до приписів ч.1 та ч.2 ст. 5 КАС України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом: 1) визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень; 2) визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень; 3) визнання дій суб`єкта владних повноважень протиправними та зобов`язання утриматися від вчинення певних дій; 4) визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії; 5) встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб`єкта владних повноважень; 6) прийняття судом одного з рішень, зазначених у пунктах 1-4 цієї частини та стягнення з відповідача - суб`єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, заподіяної його протиправними рішеннями, дією або бездіяльністю.

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною другою статті 2 КАС України встановлено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з частинами першою та другою статті 9 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог.

Відповідно до частин першої, другої статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Суд, відповідно до статті 90 КАС України, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Отже, виходячи з заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що викладені в позовній заяві вимоги позивача є такими, що підлягають частковому задоволенню.

Підстави для розподілу судових витрат відсутні.

Згідно із п.3 ч. 1 ст. 371 Кодексу адміністративного судочинства України негайно виконуються рішення суду про поновлення на посаді у відносинах публічної служби.

Враховуючи зазначене, суд вважає за необхідне рішення суду у частині поновлення ОСОБА_1 на посаді начальника сектору превенції Комунарського відділення поліції Дніпровського відділу поліції Головного Управління Національної поліції в Запорізькій області з 16.07.2019 - допустити до негайного виконання.

Керуючись ст.ст.9, 139, 243-246, 250, 255, 295, 371 КАС України, суд,

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ІПН НОМЕР_1 ) до Головного Управління Національної поліції в Запорізькій області (69057, м. Запоріжжя вул. Олександра Матросова, 29, код ЄДРПОУ 40108688) про визнання протиправним та скасування наказу, поновлення на роботі, стягнення грошового забезпечення - задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати наказ тимчасово виконуючого обов`язки начальника Головного Управління Національної поліції в Запорізькій області № 925 від 02 липня 2019 року "Про застосування дисциплінарних стягнень", в частині застосування до начальника сектора превенції Комунарського відділення поліції Дніпровського відділу поліції Головного Управління Національної поліції в Запорізькій області майора поліції ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення у виді звільнення з посади.

Поновити ОСОБА_1 на посаді начальника сектору превенції Комунарського відділення поліції Дніпровського відділу поліції Головного Управління Національної поліції в Запорізькій області з 16 липня 2019.

Стягнути з Головного управління Національної поліції в Запорізькій області на користь ОСОБА_1 суму грошового забезпечення у розмірі 10730,73 гривень (десять тисяч сімсот тридцять гривень сімдесят три копійки) за період з 16.07.2019 по 19.11.2019.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Рішення суду в частині поновлення ОСОБА_1 на посаді начальника сектору превенції Комунарського відділення поліції Дніпровського відділу поліції Головного Управління Національної поліції в Запорізькій області підлягає негайному виконанню.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його (її) проголошення, а якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення у повному обсязі складено та підписано 22.11.2019.

Суддя М.С. Лазаренко