Постанова

від 16.09.2020 по справі 280/3884/19

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

16 вересня 2020 року м. Дніпросправа № 280/3884/19

Третій апеляційний адміністративний суд

у складі колегії суддів: головуючого - судді Шлай А.В. (доповідач),

суддів: Кругового О.О., Прокопчук Т.С.,

за участю секретаря судового засідання Іотової А.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Головного управління Національної поліції в Запорізькій області на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 19 листопада 2019 р. (суддя Лазаренко М.С.) в адміністративній справі №280/3884/19 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Запорізькій області, про визнання протиправним та скасування наказу, поновлення на посаді, стягнення грошового забезпечення,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом, в якому, з урахуванням уточнень, просив: визнати протиправним та скасувати наказ тимчасово виконуючого обов`язки начальника Головного управління Національної поліції в Запорізькій області № 925 від 02 липня 2019 р. "Про застосування дисциплінарних стягнень", яким до начальника сектора превенції Комунарського ВП Дніпровського ВП ГУНП в Запорізькій області майора поліції ОСОБА_1 застосовано дисциплінарне стягнення у виді звільнення з посади; поновити ОСОБА_1 на посаді начальника сектору превенції Комунарського відділення поліції Дніпровського відділу поліції; стягнути з Головного управління Національної поліції в Запорізькій області на користь ОСОБА_1 різницю грошового забезпечення за період з 15.07.2019 по день ухвалення рішення із розрахунку 120 грн. 57 коп. на день.

Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 19 листопада 2019 р., ухваленим за результатами розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження, позов задоволено частково. Суд визнав протиправним та скасував спірний наказ № 925 від 02 липня 2019 р. в частині застосування до позивача дисциплінарного стягнення у виді звільнення з посади, поновивши його на зазначеній посаді та стягнувши з Головного управління Національної поліції в Запорізькій області суму грошового забезпечення у розмірі 10730,73 гривень за період з 16.07.2019 по 19.11.2019. В іншій частині позовних вимог судом відмовлено.

Рішення суду першої інстанції оскаржено в апеляційному порядку Головним управлінням Національної поліції в Запорізькій області Посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, скаржник просить скасувати оскаржене рішення суду першої інстанції та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову. Скаржник вказує, що судом не враховано вимоги Дисциплінарного статуту Національної поліції України, відповідно до яких керівник несе відповідальність за дотримання підлеглими службової дисципліни. Позивач, як керівник, зобов`язаний контролювати виконання підлеглими законодавства. Встановлені судом першої інстанції обставини проведення інструктажів на оперативних нарадах та через мобільну програму Telegram , на думку скаржника, є такими, що не виключають дисциплінарну відповідальність, оскільки не забезпечили дотримання службової дисципліни його підлеглим. Судом не надано оцінки наказу ГУНП в Запорізькій області від 15.07.2019 №253 о/с, яким до позивача застосоване дисциплінарне стягнення відповідно до статті 22 Статуту. Зазначає, що нормами спеціального законодавства не регулюється питання виплати грошового забезпечення за час перебування на нижчій посаді при звільнені поліцейського з посади у порядку передбаченому Дисциплінарним статутом Національної поліції України, у випадку скасування наказу про застосування дисциплінарного стягнення у виді звільнення з посади. На думку скаржника, резолютивна частина судового рішення має містити застереження чи розрахунок щодо утримання ПДФО та військового збору, оскільки оскаржуване судове рішення не містить такого застереження.

Письмовий відзив на апеляційну скаргу від ОСОБА_1 до суду апеляційної інстанції не надходив.

Представник скаржника у судовому засіданні підтримав вимоги та доводи апеляційної скарги.

Позивач у судовому засіданні заперечив проти задоволення апеляційної скарги відповідача, просив залишити оскаржене судове рішення без змін, як законне та обгрунтоване, повідомивши суд про отримання стягнутої в судовому порядку суми, яка була ним заявлена до стягнення в адміністративному позові.

Здійснюючи перевірку оскарженого рішення суду першої інстанції, колегія суддів керується приписами статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України, відповідно до яких рішення суду повинно ґрунтуватись на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Перевірка оскарженого рішення суду першої інстанції здійснюється в межах доводів та вимог апеляційної скарги, як це передбачено статтею 308 Кодексу адміністративного судочинства України.

Судом першої інстанції встановлено, що наказом ГУНП в Запорізькій області від 07.11.2015 № 20 о/с відповідно до пунктів 9, 12 розділу XI Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про Національну поліцію" ОСОБА_1 прийнято на службу у поліцію. Наказом ГУНП від 25.02.2017 №79 о/с його призначено начальником сектору превенції Комунарського відділення поліції Дніпровського відділу поліції ГУНП в Запорізькій області. Наказом ГУНП в Запорізькій області від 02.07.2019 №925 за порушення службової дисципліни, вимог статей 1, 3 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, що виразилось у неналежному контролі за діями підлеглих щодо дотримання службової дисципліни, до начальника сектора превенції Комунарського ВП Дніпровського ВП ГУНП в Запорізькій області майора поліції ОСОБА_1 застосовано дисциплінарне стягнення у виді звільнення з посади. Наказом тимчасово виконуючого обов`язки начальника ГУНП в Запорізькі області №253 о/с від 15.07.2019 відповідно до пункту 5 частини 3 статті 65 Закону України "Про Національну поліцію" майора поліції ОСОБА_1 призначено інспектором сектору превенції Комунарського відділення поліції Дніпровського відділу поліції, з посадовим окладом 2400 гривень, увільнивши його з посади начальника цього сектору, як виконання накладеного дисциплінарного стягнення - звільнення з посади відповідно до Дисциплінарного статуту Національної поліції України.

Не погодившись із винесеним наказом про звільнення з посади, ОСОБА_1 звернувся до суду з цим позовом.

Задовольняючи частково позовні вимоги, суд першої інстанції дійшов висновку про відсутність законних підстав для притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності, у зв`язку із чим спірний наказ є протиправним.

Колегія суддів вважає за необхідне зазначити наступне.

Відповідно до частини 1 статті 12 Дисциплінарного статуту Національної поліції України дисциплінарним проступком визнається протиправна винна дія чи бездіяльність поліцейського, що полягає в порушенні ним службової дисципліни, невиконанні чи неналежному виконанні обов`язків поліцейського або виходить за їх межі, порушенні обмежень та заборон, визначених законодавством для поліцейських, а також у вчиненні дій, що підривають авторитет поліції.

Як вбачається зі місту спірного наказу, підставою для звільнення позивача з посади визначено порушення статей 1, 3 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, яке полягало у неналежному контролі за діями підлеглих щодо дотримання службової дисципліни. Наслідком відсутності такого контролю, як свідчать матеріали службового розслідування, стала обставина прибуття на інструктаж 28.04.2019 о 08.30 дільничного офіцеру поліції СП Комунарського ВП Дніпровського ВП ГУНП в Запорізькій області лейтенант поліції ОСОБА_2 у стані алкогольного сп`яніння.

Разом з цим, постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 02 червня 2020 р. в адміністративній справі № 280/3989/19 задоволено позовні вимоги ОСОБА_2 про визнання протиправним та скасування наказу Головного управління Національної поліції в Запорізькій області №925 від 02.07.2019 в частині застосування дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби в поліції. Суд поновив ОСОБА_2 на посаді дільничного офіцера поліції сектору превенції Комунарського відділення поліції Дніпровського відділу поліції ГУНП в Запорізькій області з 17 липня 2019 р., стягнувши середній заробіток за час вимушеного прогулу. За результатами розгляду зазначеної справи, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про протиправне притягнення ОСОБА_2 до дисциплінарної відповідальності у зв`язку із спростуванням свідками факту перебування його у стані алкогольного сп`яніння (0,75 пром.), встановленого за результатами тестування на газоаналізаторі, а також застосування дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення без встановлення можливості застосувати більш м`яке дисциплінарне стягнення.

Згідно частини 4 статті 78 Кодексу адміністративного судочинства України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

При розгляді апеляційної скарги відповідачем не надано доказів правомірності притягнення ОСОБА_1 до дисціплінарної відповідальності (окрім обставин події, що відбулась 28.04.2019 за участю ОСОБА_3 ), відтак спірний наказ № 925 від 02 липня 2019 р., на думку колегії суддів, обгрунтовано скасовано судом першої інстанції в частині.

Доводи скаржника про те, що резолютивна частина оскарженого судового рішення не містить застереження чи розрахунок щодо утримання ПДФО та військового збору, колегія суддів вважає неспроможними, оскільки, як встановлено під час апеляційного провадження, зазначена сума вже перерахована позивачу. Крім того, відповідно до висновків Верховного Суду, зазначених у постанові від 03 липня 2019 р. у справі № 759/17065/15-ц, суми, які суд визначає до стягнення з роботодавця на користь працівника як середній заробіток за час вимушеного прогулу, розраховуються без віднімання сум податків і зборів. Податки і збори із суми середнього заробітку повинен нарахувати роботодавець під час виконання відповідного судового рішення. Тобто сума, призначена судом як виплата середнього заробітку за час вимушеного прогулу, зменшується на суму податків і зборів.

Щодо доводів скаржника про те, що нормами спеціального законодавства не регулюється питання виплати грошового забезпечення за час перебування на нижчій посаді при звільнені поліцейського з посади у порядку, передбаченому Дисциплінарним статутом Національної поліції України, у випадку скасування наказу про застосування дисциплінарного стягнення у виді звільнення з посади.

Колегія суддів зазначає, що за приписами статті 234 Кодексу законів про працю України при винесенні рішення про поновлення на роботі орган, який розглядає трудовий спір, одночасно приймає рішення про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу або різниці в заробітку за час виконання нижчеоплачуваної роботи, але не більш як за один рік. Якщо заява про поновлення на роботі розглядається більше одного року, не з вини працівника, орган, який розглядає трудовий спір, виносить рішення про виплату середнього заробітку за весь час вимушеного прогулу.

Зазначені норми КЗпП України застосовуються до спірних правовідносин субсидіарно.

Зважаючи на те, що доводи апеляційної інстанції висновки суду першої інстанції не спростовують, підстави для скасування оскарженого рішення суду, передбачені статтею 317 Кодексу адміністративного судочинства України, відсутні.

Керуючись статтями 315, 316, 321, 322, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Головного управління Національної поліції в Запорізькій області - залишити без задоволення.

Рішення Запорізького окружного адміністративного суду 19 листопада 2019 р. в адміністративній справі № 280/3884/19 - залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили 16 вересня 2020 р. і оскарженню в касаційному порядку не підлягає згідно пункту 2 частини 5 статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий - суддя А.В. Шлай

суддя О.О. Круговий

суддя Т.С. Прокопчук