Рішення

від 21.11.2019 по справі 922/2805/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під`їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"21" листопада 2019 р.м. ХарківСправа № 922/2805/19

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Лавренюк Т.А.

при секретарі судового засідання Калашников Г.О.

розглянувши в порядку загального позовного провадження справу

за позовом Харківської міської ради (код ЄДРПОУ 04059243, адреса: 61003, м. Харків, м-н Конституції, 7) до Торговельної фірми "Спортивний одяг" Товариство з обмеженою відповідальністю (код ЄДРПОУ 14065121, адреса: 61001, м. Харків, м-н Повстання, 1) 3-я особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача: - Департамент реєстрації Харківської міської ради (код ЄДРПОУ 40214227, адреса: 61003, м. Харків, м-н Конституції, 7); 3-я особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача: - Комунальне підприємство "Харківське міське бюро технічної інвентаризації" (код ЄДРПОУ 03355057, адреса: 61003, м. Харків, м-н Павлівський, 4); 3-я особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача: - Регіональне відділення Фонду державного майна України по Харківській області (код ЄДРПОУ 23148337, адреса: 61057, м. Харків, м-н Театральний, 1) про скасування державної реєстрації права власності за участю учасників справи :

позивача - Жилко С.Е.;

відповідача - Петраков В.А.;

третьої особи (Департамент реєстрації Харківської міської ради) - не з`явився;

третьої особи (Комунальне підприємство "Харківське міське бюро технічної інвентаризації") - не з`явився

третьої особи (Регіональне відділення Фонду державного майна України по Харківській області) - Мамедова Н.Т.

ВСТАНОВИВ:

Харківська міська рада звернулась до суду з позовом, в якому просить суд визнати недійсною реєстрацію права власності на нерухоме майно - будівлю (літ. "А-1" павільйону магазину, розташованого на майдані Повстання, 1 у м. Харкові, зареєстрованого за Торгівельною фірмою "Спортивний одяг" Товариство з обмеженою відповідальністю номер запису 973 від 17.01.1996.

Позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що реєстрація КП "Харківське міське бюро технічної інвентаризації" права власності на нерухоме майно за вищезазначеною адресою була проведена з порушенням діючого на той час законодавства, а тому є такою, що здійснена незаконно та безпідставно.

Ухвалою суду від 29.08.2019 відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження, розпочато підготовче провадження та призначено підготовче засідання на 19.09.2019. Цією ж ухвалою залучено до участі у справі в якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - Департамент реєстрації Харківської міської ради; Комунальне підприємство "Харківське міське бюро технічної інвентаризації" та Регіональне відділення Фонду державного майна України по Харківській області.

10.09.2019 на адресу суду від Регіонального відділення Фонду державного майна України по Харківській області надійшли письмові пояснення, в яких третя особа зазначає, що відповідач у встановленому законом порядку набув право власності на частку державної власності у майні Торгівельної фірми "Спортивний одяг" Товариства з обмеженою відповідальністю, пропорційну 8,30% Статутного фонду Товариства на підставі договору № 335 від 24.10.1995. Третя особа вважає, що позивачем не доведено факт наявності порушення відповідачем його права шляхом реєстрації свого права власності, набутого на підставі чинного договору купівлі-продажу № 335 від 24.10.1995, а також не доведено жодних належних, допустимих, достовірних та достатніх доказів на підтвердження факту не визнання або оспорювання відповідачем права або охоронюваного законом інтересу позивача.

20.09.2019 від Комунального підприємства "Харківське міське бюро технічної інвентаризації" на адресу суду надійшли письмові пояснення на позов, в яких третя особа зазначила про відсутність матеріалів архівної справи щодо реєстрації права власності та технічної інвентаризації літ. "А-1" магазин № 39 за адресою: м. Харків, пл. Повстання, 1, у зв`язку з чим у третьої особи відсутня фактична можливість для надання належних пояснень стосовно позову Харківської міської ради, у зв`язку з чим просить суд прийняти законне та обґрунтоване рішення відповідно до вимог діючого законодавства України.

03.10.2019 Департамент реєстрації та цифрового розвитку Харківської міської ради надав письмові пояснення на позов, в яких останній зазначив про відсутність у позовній заяві технічних характеристик стосовно спірного об`єкту нерухомості, а саме: літерації, площі, поверховості, що не дає можливості підтвердити або спростувати факт наявності реєстрації речових прав на будівлю (літ. "А") павільйону-магазину, розташованого за адресою: м. Харків, майдан Повстання, 1. Одночасно із поданням письмових пояснень Департамент реєстрації та цифрового розвитку Харківської міської ради звернувся до суду з клопотанням про поновлення строку на подачу письмових пояснень та прийняття їх до розгляду.

В підготовчому засіданні 15.10.2019 без виходу до нарадчої кімнати судом було постановлено ухвалу із занесенням її до протоколу судового засідання про поновлення строку для подачі письмових пояснень та прийняття їх до розгляду.

01.11.2019 на адресу суду від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, який протокольною ухвалою від 07.11.2019 судом залишено без розгляду з підстав його подання після закінчення строку, встановленого ухвалою суду від 29.08.2019.

В підготовчому засіданні 22.10.2019 проголошено протокольну ухвалу про продовження строку підготовчого провадження на 30 днів до 27.11.2019.

Розгляд справи в підготовчому провадженні неодноразово відкладався.

Ухвалою суду, яка занесена до протоколу судового засідання від 12.11.2019, підготовче провадження закрито та призначено справу до судового розгляду по суті на 21.11.2019.

Представник позивача позовні вимоги підтримує, просить суд позов задовольнити в повному обсязі з підстав, викладених у позові.

Представник відповідача проти позову заперечує, просить суд в його задоволенні відмовити, посилаючись на те, що об`єкт нерухомості, а саме: будівля павільйону-магазину, розташованого за адресою: майдан Повстання, 1 у м. Харкові, який у зв`язку із незаконним рішенням позивача був втрачений, належав відповідачу на праві власності. Даний факт знайшов своє підтвердження у справах, що були розглянуті в порядку адміністративного та господарського судочинства у період з 2014 по 2019 роки. Заперечуючи проти позову відповідач посилається на те, що вимоги позивача є надуманими та такими, що направлені на уникнення від відповідальності за своє протиправне рішення, яке було втілено в дію внаслідок чого відповідач втратив об`єкт нерухомості, який йому належав на праві власності, що підтверджується, зокрема, судовими рішеннями, які набрали законної сили та мають преюдиційне значення.

Також відповідач просить суд застосувати строк позовної давності, посилаючись на те, що позивач про обставини реєстрації за відповідачем права власності знав ще у 2015 році.

Представник Регіонального відділення Фонду державного майна України по Харківській області підтримує правову позицію, викладену у письмових поясненнях на позов.

Представники Департаменту реєстрації Харківської міської ради та Комунального підприємства "Харківське міське бюро технічної інвентаризації" в судове засідання не з`явились, про поважність причин неявки суд не повідомили, про дату, час та місце розгляду справи повідомлені судом належним чином.

Оскільки неявка третіх осіб не є перешкодою для розгляду справи по суті, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними у справі матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, заслухавши пояснення присутніх в судовому засіданні учасників справи, суд встановив наступне.

24.10.1995 між Фондом державного майна України по Харківській області (Продавець) та Торгівельною фірмою "Спортивний одяг" Товариство з обмеженою відповідальністю (відповідач) було укладено договір купівлі-продажу № 335, зареєстрований Виконавчим комітетом Харківської міської ради народних депутатів Харківської області 04.11.1995 за № 1560, відповідно до п.1.1 якого Продавець продав, а відповідач придбав частку державної власності у майні Торгівельної фірми "Спортивний одяг" Товариства з обмеженою відповідальністю пропорційну 8,30% Статутного фонду товариства. Даний договір було посвідчено державним нотаріусом Другої Харківської Державної нотаріальної контори Мороз Г.І. 31.10.1995 та зареєстровано в реєстрі за № 2-13300.

Відповідно до акту передачі державного майна від 04.12.1995 Регіональне відділення Фонду державного майна України по Харківській області передало відповідачу частку державної власності в майні, Торгівельної фірми "Спортивний одяг" Товариства з обмеженою відповідальністю вартістю 13 238 300 карбованців.

19.12.1995 Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Харківській області відповідачу видано свідоцтво про право власності № 367 на державне майно цілісного майнового комплексу Торгівельної фірми "Спортивний одяг" Товариства з обмеженою відповідальністю, набуте відповідачем на підставі договору купівлі-продажу № 335 від 24.10.1995 та 17.01.1996 зареєстровано Комунальним підприємством «Харківське міське бюро технічної інвентаризації» за № 973.

Також, відповідачу 23.03.1994 було видано технічний паспорт на будівлю магазину № 39, що знаходиться за адресою: м. Харків, площа Повстання, 1, площею забудови 156,80кв.м., реєстровий номер 973.

Як вважає позивач, реєстрація Комунальним підприємством "Харківське міське бюро технічної інвентаризації" права власності на нерухоме майно - будівлю (літ. «А» ) павільйону-магазину розташованого на майдані Повстання, 1 у м. Харкові, за відповідачем була проведена з порушенням діючого на той час законодавства, а саме за відсутності: правовстановлюючих документів на об`єкт нерухомості, доказів сплати вартості переданого за договором купівлі-продажу майна, його акту приймання та висновку Комунального підприємства "Харківське міське бюро технічної інвентаризації", а тому є незаконною, що і стало підставою для звернення позивача з відповідним позовом.

Надаючи правову кваліфікацію викладеним вище обставинам, суд дійшов висновку про відмову в задоволенні позовних вимог, керуючись наступним.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що реєстрація права власності на нерухоме майно здійснена незаконно та безпідставно з посиланням на відсутність правовстановлюючих документів на об`єкт нерухомості, доказів сплати вартості переданого за договором купівлі-продажу майна, його акту приймання та висновку Комунального підприємства "Харківське міське бюро технічної інвентаризації".

Проте доводи, викладені позивачем у позовній заяві, повністю спростовуються матеріалами справи, а докази надані учасниками справи дають суду підстави вважати, що позивач, звертаючись до суду з відповідним позовом фактично намагається переглянути судове рішення, яким з нього було стягнуто на користь відповідача спричинену останньому матеріальну шкоду за протиправне знищення позивачем нерухомого майна, яке належало відповідачу на праві приватної власності, з огляду на наступне.

Постановою Комінтернівського районного суду міста Харкова від 03.07.2015 у справі № 641/13662/14-а, залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 16.09.2015 та постановою Верховного Суду від 04.10.2018 встановлено протиправну поведінку позивача, яка полягала у прийнятті незаконного рішення Виконавчим комітетом Харківської міської ради, визнано незаконним рішення виконавчого комітету Харківської міської ради № 363 від 12.06.2013 Про відновлення, належне утримання та приведення міської території у придатний для використання територіальною громадою міста стан в частині, яка стосується звільнення території міста Харкова від нежитлової будівлі - павільйону-магазину за адресою: м. Харків, майдан Повстання, 1, що належить відповідачу.

Цією ж постановою судом було встановлено факт належності на праві приватної власності позивачу нежитлової будівлі - павільйону-магазину, площею 135,20 кв.м., розташованої за адресою місто Харків, м-н Повстання, 1 з посиланням на Свідоцтво про право власності № 367 від 19.12.1995 та реєстрацію в установленому законом порядку приватної власності на нерухоме майно, про що є відповідні відомості в чинному на той час реєстрі права власності на нерухоме майно Комунального підприємства "Харківське міське бюро технічної інвентаризації" від 17.01.1996, реєстровий номер 973.

В подальшому, рішенням господарського суду Харківської області від 12.02.2019 у справі № 922/1899/19, залишеним без змін постановою Східного апеляційного господарського суду від 13.05.2019 та постановою Верховного Суду у складі Касаційного господарського суду від 01.08.2019, було стягнуто з Харківської міської ради на користь Торговельної фірми Спортивний одяг Товариство з обмеженою відповідальністю спричинену матеріальну шкоду в розмірі 3 122 912,00грн.

Відповідно до ч.ч.4, 5 ст.75 Господарського процесуального кодексу України обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом. Обставини, встановлені стосовно певної особи рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, можуть бути у загальному порядку спростовані особою, яка не брала участі у справі, в якій такі обставини були встановлені.

Факти, передбачені наведеною нормою, мають для суду преюдиціальний характер. Преюдиціальність - це обов`язковість фактів, установлених судовим рішенням, що набуло законної сили, в одній справі для суду при розгляді інших справ. Преюдиціально встановлені факти не підлягають доказуванню, оскільки їх вже встановлено у рішенні, і не має необхідності встановлювати їх знову, тобто піддавати сумніву законність судового акта, який вступив у законну силу.

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду у постанові від 01.08.2019 у справі № 922/1899/16 визнав факт преюдиції та факт реєстрації в установленому законом порядку приватної власності на нерухоме майно, що є предметом позову у даній справі.

Таким чином, встановлені фактичні обставини в межах адміністративної справи № 641/13662/14-а та господарської справи № 922/1899/16, свідчать про законність реєстрації в установленому законом порядку приватної власності на нерухоме майно відповідача, мають преюдиційний характер та спростовують доводи позивача про зворотне.

Суд зазначає, що відповідно до ст.41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом. Громадяни для задоволення своїх потреб можуть користуватися об`єктами права державної та комунальної власності відповідно до закону. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.

Згідно з ч.1 ст.9 Конституції України чинні міжнародні договори, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України.

Статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" визначено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Так, суд вважає за необхідне зазначити, що відповідно до ст.1 Першого Протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод - кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений свого майна інакше, як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом або загальними принципами міжнародного права.

За приписами ст.328 Цивільного кодексу України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Стаття 345 - фізична або юридична особа може набути право власності у разі приватизації державного майна та майна, що є в комунальній власності. Приватизація здійснюється в порядку, встановленому законом.

З аналізу положень ст.ст.328, 345 Цивільного кодексу України вбачається, що у зазначених нормах законодавець не тільки встановлює презумпцію правомірності набуття права власності, але й гарантує, що незаконність набуття права власності повинна бути встановлена рішенням суду. Приватизація державного майна в порядку, встановленому законом, є однією з підстав набуття права власності на майно. Оскільки законодавством про приватизацію дозволяється набуття права власності на цілісний майновий комплекс, усе майно боржника, яке включене державним органом з приватизації до відповідних переліків, набувається новим власником у процесі такої приватизації. Отже, отримання особою в процесі приватизації правовстановлюючого документа про право власності на цілісний майновий комплекс не вимагає доведення такою особою правомірності перебування у її власності окремих об`єктів нерухомого майна шляхом отримання окремих свідоцтв про право власності на таке нерухоме майно. Зазначене майно реєструвалося в органах Бюро технічної інвентаризації відповідно до чинного на момент приватизації законодавства згідно Свідоцтва (договору) про право власності на цілісний майновий комплекс та переліків майна, яке входило до складу цілісного майнового комплексу і надавалось органам технічної інвентаризації відділеннями Фонду Державного майна України, які проводили приватизацію.

Приписами ст.3 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" визначено, що речові права на нерухоме майно та їх обтяження, що виникли до 1 січня 2013 року, визнаються дійсними за наявності однієї з таких умов:

1) реєстрація таких прав була проведена відповідно до законодавства, що діяло на момент їх виникнення;

2) на момент виникнення таких прав діяло законодавство, що не передбачало їх обов`язкової реєстрації.

В матеріалах справи містяться докази, що підтверджують право власності відповідача на спірне нерухоме майно, зареєстроване належним чином відповідно до вимог діючого на той час законодавства, а саме: свідоцтво про право власності від 19.12.1995, реєстраційний номер 367 та Договір купівлі-продажу № 335 від 31.10.1995, посвідчений Другою Харківською державною нотаріальною конторою за № 2-13300. При цьому, на зазначеному свідоцтві міститься відмітка про реєстрацію права власності у Харківському міському бюро технічної інвентаризації від 17.01.1996.

Відповідно до ч.1 ст.74 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Зазначені обставини, з урахуванням вимог ст.77 Господарського процесуального кодексу України, повинні бути підтверджені певними засобами доказування відповідно до чинного на час проведення державної реєстрації законодавства і не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

За таких обставин, виходячи з презумпції законного набуття відповідачем права власності на майно, а також враховуючи те, що позивачем не надано суду допустимих та належних доказів, які б підтверджували обставини, на які останній посилається як на підставу своїх позовних вимог, суд дійшов висновку, що позов є безпідставним, необґрунтованим та таким, що задоволенню не підлягає.

Що стосується заяви відповідача про застосування строку позовної давності, то оскільки суд дійшов висновку про відмову в задоволенні позову, тому відстуні правові підстави для застосування строку позовної давності.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд, керуючись ст.129 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати зі сплати судового збору покладає на позивача.

Керуючись ст.ст. 4, 13-15, 41- 46, 74, 75, 76, 77, 80, 86, 129, 207, 233, 237-241 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

В задоволенні позову відмовити повністю.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Дане рішення може бути оскаржене протягом двадцяти днів з дня складання повного тексту рішення шляхом подання апеляційної скарги до Східного апеляційного господарського суду або через господарський суд Харківської області.

Повне рішення складено "28" листопада 2019 р.

Суддя Т.А. Лавренюк