Рішення

від 11.11.2019 по справі 923/255/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРCОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул.Театральна,18, м. Херсон, 73000,

тел./0552/26-47-84, 49-31-78, факс 49-31-78, веб сторінка: ks.arbitr.gov.ua/sud5024/

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

11 листопада 2019 року Справа № 923/255/19

Господарський суд Херсонської області у складі судді Нікітенка С.В. при секретарі Фінаровій О.Л., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Верфь "Лагуна Роял", м. Херсон, код ЄДРПОУ 35120719,

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Еліт-Фактор", м. Херсон, код ЄДРПОУ 40848105,

треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача:

Третя особа-1: Відділ примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Херсонській області, місцезнаходження: м. Херсон, код ЄДРПОУ 40848105 34906897,

Третя особа-2: ОСОБА_1 , м. Київ,

про визнання права власності на рухоме майно та зняття з нього арешту.

За участю представників сторін :

від позивача - не з`явився;

від відповідача - не з`явився;

від 3-ї особи-1 - не з`явився;

від 3-ї особи-2 - не з`явився.

У відповідності до ч.3 статті 222 Господарського процесуального кодексу України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі, якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою технічного засобу не здійснюється.

Суть спору: 02 квітня 2019 Товариство з обмеженою відповідальністю "Верфь "Лагуна Роял" звернулось до Господарського суду Херсонської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія Еліт-Фактор з вимогами про:

- визнання за ТОВ "Верфь "Лагуна Роял" права власності на майно, яке розміщено в приміщенні, що знаходиться за адресою: м . Херсон, вул. Нафтовиків, 10-а , на яке накладено арешт постановою старшого державного виконавця відділу примусового виконання рішення управління виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Херсонській області Іванченко М.В. про опис та арешт майна (коштів) боржника від 27.09.2018, реєстраційний номер виконавчого провадження: 41747627;

- зняття арешту з рухомого майна, яке розміщено в приміщенні, що знаходяться за адресою: м . Херсон , вул. Нафтовиків , 10-а , та належить Товариству з обмеженою відповідальністю Верфь Лагуна Роял , накладений постановою про опис та арешт майна від 27.09.2018, реєстраційний номер виконавчого провадження: 41747627.

Ухвалою від 05.04.2019 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі. Розгляд справи визначено здійснювати за правилами загального позовного провадження.

Цією ж ухвалою суд залучив до участі у справі у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - Відділ примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Херсонській області та ОСОБА_1 .

Ухвалою суду від 05.04.2019 року запропоновано учасникам провадження у встановлені строки надати до суду:

- відповідачу, відповідно до ст. 165 ГПК України, протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі, але не пізніше 23.04.2019 надати суду відзив на позовну заяву з документальним обґрунтуванням викладених в ньому обставин, та доказами надіслання іншим учасникам справи; копії статутних та реєстраційних документів;

- позивачу відповідно до ст. 166 ГПК України, протягом п`яти днів в разі отримання відзиву, але не пізніше 23.04.2019 надати суду відповідь на відзив та докази надіслання іншим учасникам справи відповіді на відзив та доданих до них документів;

- третій особі: відповідно ст. 168 ГПК України, подати суду пояснення щодо викладених у позовній заяві обставин та реєстраційні документи, у строк до 23.04.2019. Одночасно, копію письмових пояснень та доданих до нього документів надіслати сторонам, докази такого направлення надати суду до початку підготовчого засідання.

Одночасно із позовною заявою Товариством з обмеженою відповідальністю Верфь Лагуна Роял подано заяву про забезпечення позову, в якій заявник просить: зупинити передачу майна описаного та арештованого постановою старшого державного виконавця відділу примусового виконання рішення управління виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Херсонській області Іванченко М.В. про опис та арешт майна (коштів) боржника від 27.09.2018, реєстраційний номер виконавчого провадження: 41747627, розташованого за адресою: м. Херсон, вул. Нафтовиків, 10-а , для реалізації з публічних торгів; заборонити проведення аукціону з продажу майна описаного та арештованого постановою старшого державного виконавця відділу примусового виконання рішення управління виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Херсонській області Іванченко М.В. про опис та арешт майна (коштів) боржника від 27.09.2018, реєстраційний номер виконавчого провадження: 41747627, розташованого за адресою: м. Херсон, вул. Нафтовиків, 10-а .

Ухвалою від 03 квітня 2019 року суд відмовив Товариству з обмеженою відповідальністю Верфь Лагуна Роял у задоволенні заяви про забезпечення позову (вх. № 598/19 від 02.04.2019).

Ухвалою суду від 24 квітня 2019 судом залучено ОСОБА_1 до участі у справі у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача.

10 травня 2019 року до суду від Відділ примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Херсонській області надійшли пояснення по суті позовної заяви, відповідно до яких державним виконавцям зазначено, що виконавчі дії здійснювались в рамках виконавчого провадження на примусове виконання рішення Шевчнківського районного суду м. Києва, на підставі виконавчого листа №2-623/11 від 05.12.2013. У наданих поясненнях державний виконавець повідомляє про здісненні виконавчі дії та стан виконання, до пояснень додано копії матеріалів виконавчого провадження.

Зазначені документи долучено до матеріалів справи.

11 травня 2019 року до суду від Товариства з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія Еліт-Фактор надійшли письмові заперечення, відповідно до яких позовні вимоги відповідачем не визнаються, наводяться доводи в обґрунтування своєї правової позиції.

Справа 923/255/19 перебувала у проваджені судді ОСОБА_5 .

У зв`язку зі звільненням судді ОСОБА_5. , розпорядженням керівника апарату Господарського суду Херсонської області № 291 від 24 липня 2019 року у справі призначено проведення повторного автоматизованого розподілу судової справи 923/255/19.

Згідно витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 24.07.2019 визначено суддю по справі - Нікітенко С.В.

Ухвалою від 29 липня 2019 року суддею Нікітенко С.В. прийнято справу № 923/255/19 до свого провадження. Розгляд справи визначено здійснювати за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання у справі на 28 серпня 2019 року на 14:30 год.

Цією ж ухвалою суд запропонував у часникам провадження подати суду заяви по суті справи, із документальним обґрунтуванням, наведених у них обставин, та доказами направлення іншим учасникам справи, не пізніше 20.08.2019, за наявності додаткових доказів по справі - надати їх суду, не пізніше 20.08.2019р., разом з доказами направлення копій вказаних доказів іншим учасникам справи; за наявності заяв та клопотань, які відповідно до ч. 2 ст. 182 ГПК України мають бути вирішені у підготовчому засіданні - надати такі заяви чи клопотання не пізніше 20.08.2019р. разом з доказами направлення копій вказаних заяв та/чи клопотань на адресу інших учасників справи.

Ухвалою від 02.09.2019 у зв`язку перебуванням судді на лікарняному, призначено іншу дату проведення підготовчого засідання у справі.

Ухвалою від 25.09.2019 суд продовжив строк проведення підготовчого засідання у справі № 923/255/19 на 30 днів та відклав підготовче засідання у справі на 11 жовтня 2019 року на 12:00 год.

10 жовтня 2019 року на адрес суду від ТОВ "Верфь "Лагуна Роял" надійшло клопотання про розгляд справи буз участі представника позивача.

Ухвалою від 11 жовтня 2019 року суд закрив підготовче провадження у справі № 923/255/19 та призначив справу до судового розгляду по суті.

За приписами ч.3.ст. 120 Господарського процесуального кодексу України, виклики і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому цим Кодексом для вручення судових рішень.

Відповідно до ч. 6 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України у випадку розгляду справи за матеріалами в паперовій формі судові рішення надсилаються в паперовій формі рекомендованим листом з повідомленням про вручення.

Так, ухвала суду від 11.10.2019 направлена на адресу учасників провадження рекомендованою поштою з повідомленням про вручення.

До суду повернулись поштові повідомлення з відмітками пошти по вручення ухвали суду від 11.10.2019 - ТОВ "Верфь "Лагуна Роял", ТОВ Фінансова компанія Еліт-Фактор , Відділ примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Херсонській області.

Згідно з ч.6 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України днем вручення судового рішення є: 1) день вручення судового рішення під розписку; 2) день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення на офіційну електронну адресу особи; 3) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення; 4) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; 5) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

За таких обставин враховуючі приписи п.3.ч.6 ст. 242 ГПК України суд вважає, що зазначені вище учасники провадження належним чином були повідомлені про дату, час та місце розгляду справи.

04 листопада 2019 року до суду повернулась копія ухвали від 11.10.2019, направлена на адресу - ОСОБА_1 з відміткою пошти про повернення "за закінченням строку зберігання".

Відповідно до ч. 4 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Відповідно до пункту 4 частини шостої статті 242 ГПК України днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду.

За змістом пунктів 116, 117 Правил надання послуг поштового зв`язку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 05.03.2009 № 270, у разі невручення рекомендованого листа з позначкою "Судова повістка" з поважних причин рекомендований лист разом з бланком повідомлення про вручення повертається за зворотною адресою не пізніше ніж через п`ять календарних днів з дня надходження листа до об`єкта поштового зв`язку місця призначення із зазначенням причини невручення. Поштові відправлення, поштові перекази повертаються об`єктом поштового зв`язку відправнику у разі його письмової заяви, письмової відмови адресата від одержання чи закінчення встановленого строку зберігання. Поштові відправлення, поштові перекази повертаються також у разі неможливості вручити їх через неправильно зазначену адресу або її відсутність (змита, відірвана чи пошкоджена в інший спосіб) та з інших причин, які не дають змоги оператору поштового зв`язку виконати обов`язки щодо пересилання поштових відправлень, поштових переказів.

Відповідно до частин третьої і сьомої статті 120 ГПК України виклики і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому цим Кодексом для вручення судових рішень. Учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв`язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.

Отже, у разі якщо ухвалу про вчинення відповідної процесуальної дії направлено судом за належною адресою, тобто повідомленою суду стороною, і повернуто підприємством зв`язку з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про вчинення відповідної процесуальної дії.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду у справах № 910/15442/17 від 16.05.2018, 910/23064/17 від 10.09.2018, 906/587/17 від 24.07.2018.

За таких обставин суд вважає, що ОСОБА_1 належним чином був повідомлений про дату, час та місце розгляду справи.

Разом з тим, застосовуючи згідно статті 3 ГПК України, статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" при розгляді справи частину 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, суд зазначає, що право особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку кореспондується обов`язок добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (пункт 35 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Юніон Еліментарія Сандерс проти Іспанії"(Alimentaria Sanders S.A. v. Spain") від 07.07.1989).

Обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінку сторін, предмет спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції (§ 66 69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005р. у справі "Смірнова проти України").

Згідно з ч. 2 ст. 178 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Зважаючи на те, що неявка учасників провадження не перешкоджає всебічному, повному та об`єктивному розгляду всіх обставин справи, а також приймаючи до уваги, що відповідач у строк, встановлений частиною 8 статті 165 Господарського процесуального кодексу України, не подав до суду відзив на позов, а відтак не скористався наданими йому процесуальними правами, за висновками суду, у матеріалах справи достатньо документів, які мають значення для правильного вирішення спору, внаслідок чого справа з метою дотримання процесуальних строків вирішення спору може бути розглянута за наявними у ній документами відповідно до частини 2 статті 178 Господарського процесуального кодексу України.

За таких обставин, суд розглядає справу за відсутності представника позивача, відповідача та третіх осіб.

У судовому засіданні 11.11.2019р. ухвалено вступну та резолютивну частини судового рішення.

Дослідивши матеріали справи, суд -

в с т а н о в и в :

Матеріали справи свідчать, 04 липня 2018 року між ТОВ "Верфь "Лагуна Роя" (надалі - орендар або позивач) і ОСОБА_1 (надалі - орендодавець) був укладений договір оренди нежитлових приміщень №01/07-18 (надалі - договір), відповідно до умов якого позивачем прийнято у платне користування нежитлові приміщення загальною площею 1988,1 м.кв., що знаходиться за адресою: м. Херсон, вул. Нафтовиків, 10-А (надалі - об`єкт оренди).

Відповідно до п. 1.2. договору об`єкт оренди належить орендодавцеві на праві власності. Передача в користування об`єкта оренди не припиняє права власності орендодавця на нього.

За приписами п. 8.2. договору оренди №01/07-18 строк оренди становить два роки та одинадцять місяців з дня підписання сторонами Акту приймання-передачі об`єкта оренди.

Сторонами договору погоджено, що передача орендованого майна здійснюється на підставі акта приймання-передачі об`єкта оренди, який є невід`ємною частиною даного договору.

До матеріалів справи надано Додаток № 1 до договору - Акт приймання-передачі об`єкта оренди, який підписаний 04.07.2018р. При підписанні даного Акту, орендарем сплачено вартість оренди в повному обсязі у розмірі 525000 грн., що слідує зі змісту вказаного Акта.

За твердженням позивача, 26 вересня 2018 року ОСОБА_1 повідомив позивача про те, що новим власником нежитлових приміщень є ТОВ ФК Еліт-Фактор .

Також позивач зазначає, що цього ж дня представниками ТОВ ФК Еліт-Фактор було не допущено уповноваженого представника позивача - Стамбулу О.М. до орендованих приміщень. Зазначений факт позивач підтверджує наданими до матеріалів позовної заяви повідомленням Корабельного ВП ХВП ГУНП в Херсонській області від 04.10.2019р. та рішенням Корабельного ВП ХВП ГУНП в Херсонській області від 04.10.2019 про результати розгляду заяви ОСОБА_4 .

Позивач також зазначає, що згідно відомостей, що містяться в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, 14 вересня 2018 року приватним нотаріусом Козачковою М.О. внесені реєстраційні зміни, згідно яких, новим власником вказаних нежитлових приміщень є ТОВ Фінансова компанія Еліт-Фактор .

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на ті обставини, що на його балансі знаходиться майно, яке перебувало у орендованому приміщені за адресою: м. Херсон, вул. Нафтовиків, 10-А. Державними виконавцями 27.09.2018р. було здійснено опис даного майна та накладено на нього арешт. Зазначену обставину позивач обґрунтовує доданою до матеріалів справи копією постанови про опис та арешт майна (коштів) боржника.

За твердженням позивача, в орендованому приміщенні знаходиться майно, загальною вартістю 2400,00 грн., власником якого він є. На підтвердження зазначеного до матеріалів справи додано Інвентаризаційний опис необоротних активів від 30.09.2015 та Баланс ТОВ Верфь Лагуна Роял , за якими у власності позивача знаходяться офісні меблі, техніка офісна та техніка, за допомогою якої позивач здійснював свою господарську діяльність.

Оскільки з незалежних від позивача причин, належне йому майно вибуло з його володіння, та на даний час перебуває у володінні ТОВ Фінансова компанія "Еліт-Фактор", оскільки останнім у добровільному порядку не усунуто перешкоди в доступі позивачу до спірного майно та не здійснено заходів щодо його повернення власнику, а тому позивач звернувся до суду за захистом своїх прав.

Таким чином, виник спір, який підлягає вирішенню у судовому порядку.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та, враховуючи те, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що позовні вимоги ТОВ ТОВ "Верфь "Лагуна Роял" не підлягають задоволенню, з наступних підстав.

Відповідно до частини 1 статті 386 Цивільного кодексу України держава забезпечує рівний захист прав усіх суб`єктів права власності.

Згідно з приписами статті 392 Цивільного кодексу України власник майна може пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Особа, яка вважає, що майно, на яке накладено арешт, належить їй, а не боржникові, може звернутися до суду з позовом про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту (частина 1 статті 59 Закону України Про виконавче провадження ).

При цьому, частиною 6 статті 51 Закону України Про виконавче провадження передбачено, що спори, що виникають під час виконавчого провадження щодо звернення стягнення на заставлене майно, вирішуються судом.

Підставами для визнання права на звільнення майна з-під арешту можуть бути: право власності на описане майно або право володіння ним.

При цьому для отримання судового захисту необхідно довести законність цих прав, тобто вони мають бути відповідним чином доведені в суді.

Позивачами за таким позовом можуть бути особи, які вважають, що майно, яке перебуває під арештом, належить їм, а не боржникові, можуть звернутись до суду з позовом про звільнення цього майна з-під арешту (виключення майна з опису).

Суд зазначає, що в позовах про звільнення майна з-під арешту позивач має довести наявність юридичних фактів, з якими закон пов`язує право власності на арештоване майно чи право володіння ним на підставі закону чи договору з власником; факт порушення його права. Відповідач має довести свої заперечення проти покладених в основу позову фактів, тому що для боржника, який має в справі відповідну юридичну зацікавленість, має значення вирішення судом питання про належність йому спірного майна, оскільки звільнення його з-під арешту потягне за собою вилучення іншого майна для повного задоволення вимог стягувача.

Щодо посилань позивача, що його право власності на спірне майно підтверджується Інвентаризаційним описом необоротних активів від 30.09.2015 та Балансом на 31.12.015р. (т.1 а.с. 26-31) за якими у власності позивача знаходяться офісні меблі, техніка офісна та техніка з допомогою якої позивач здійснював свою господарську діяльність, то суд зазначає наступне.

Суд звертає увагу, що позивачем не надано суду належних і допустимих доказів, які б підтверджували, що дійсно, майно, яке перелічене в Інвентаризаційному описі необоротних активів від 30.09.2015 у період з 04.07.2018р. по 27.09.2018р. знаходилось на об`єкті оренди (м. Херсон, вул. Нафтовиків, 10-А). Баланс на 31.12.015р. взагалі не містить інформації по спірному майну.

Тобто, з наданого позивачем Інвентаризаційного опису необоротних активів від 30.09.2015 та Балансу на 31.12.015р. не вбачається, що спірне майно у період з 04.07.2018р. по 27.09.2018р. знаходилось на об`єкті оренди (м. Херсон, вул. Нафтовиків, 10-А).

Навіть якщо припустити, що дійсно в орендованому приміщенні знаходилось спірне майно позивача, яке 27.09.2018р. (ВП № 41747627) державним виконавцем було описано та арештовано (т.1 а.с. 21-25), то постає питання в ідентифікації вказаного майна. Позивачем також і не надано суду належних доказів, які б підтверджували, що дійсно спірне майно, яке описано в постанові державного виконавця від 27.09.2018р. (ВП № 41747627), є саме тим майном, яке вказане у Інвентаризаційному описі необоротних активів від 30.09.2015р.

Суд звертає увагу, що доказування не може ґрунтуватись на припущеннях.

Обґрунтування наявності обставин повинні здійснюватись за допомогою належних, допустимих і достовірних доказів, а не припущень, що й буде відповідати встановленому статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року принципу справедливості розгляду справи судом.

Оцінивши наявні у справі докази в їх сукупності, суд дійшов висновку, що позивачем документально не доведено того, що спірне майно, яке перелічене в Інвентаризаційному описі необоротних активів від 30.09.2015 знаходилось на об`єкті оренди (м. Херсон, вул. Нафтовиків, 10-А), а також те, що саме позивач є власником майна, яке описано в постанові державного виконавця від 27.09.2018р. (ВП № 41747627).

Згідно частини третьої статті 13 ГПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

У відповідності до частини першої статті 73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

За приписами статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Вимога пункту 1 статті 6 Конвенції щодо обґрунтовування судових рішень не може розумітись як обов`язок суду детально відповідати на кожен довід заявника. Стаття 6 Конвенції також не встановлює правил щодо допустимості доказів або їх оцінки, що є предметом регулювання в першу чергу національного законодавства та оцінки національними судами. Проте Європейський суд з прав людини оцінює ступінь умотивованості рішення національного суду, як правило, з точки зору наявності в ньому достатніх аргументів стосовно прийняття чи відмови в прийнятті саме тих доказів і доводів, які є важливими, тобто такими, що були сформульовані заявником ясно й чітко та могли справді вплинути на результат розгляду справи.

Оцінюючи наявні у справі докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин в їх сукупності, суд дійшов висновку, що заявлені позивачем вимоги задоволенню не підлягають. У позові відмовлено за ознакою не доведення позивачем зазначених ним підстав вимог, змісту позову.

У відповідності до приписів статі 129 ГПК України, судові витрати пов`язані з розглядом справи покладаються на позивача.

На підставі викладеного, керуючись статтями 129, 232, 233, 237, 238, 240 Господарського процесуального кодексу України, суд -

в и р і ш и в:

1. У задоволенні позову відмовити повністю.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його (її) проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено та підписано 27.11.2019р.

Суддя С.В. Нікітенко