Ухвала

від 27.11.2019 по справі 120/3830/19-а

ВІННИЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

про відмову у відкритті провадження в адміністративній справі

м. Вінниця

27 листопада 2019 р. Справа № 120/3830/19-а

Суддя Вінницького окружного адміністративного суду Шаповалова Тетяна Михайлівна розглянувши матеріали позовної заяви Споживчого товариства Продторг - К до Козятинської сільської ради Козятинського району Вінницької області про визнання незаконним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

У листопаді 2019 року Споживче товариство Продторг - К (далі - СТ Продторг - Т ) звернулось в суд з адміністративним позовом до Козятинської сільської ради Козятинського району Вінницької області, у якому просило:

визнати незаконним та скасувати рішення Козятинської сільської ради Козятинського району, Вінницької області 22 сесії 7 скликання від 06.06.2019 року про відмову СТ Продторг-К у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення у власність шляхом викупу земельної ділянки орієнтовною площею 129, 5 кв. м по вул АДРЕСА_1 ) в с. Козятині, Козятинського району, АДРЕСА_2 , з цільовим призначенням 03.07. - для будівництва та обслуговування будівель торгівлі.

зобов`язати Козятинську сільську раду повторно протягом місяця з моменту набрання рішенням суду законної сили розглянути заяву від 22.02.2019 р. та надати дозвіл СТ Продторг - К , ідентифікаційний код юридичної особи 36022411, на розроблення проекту землеустрою щодо відведення шляхом викупу земельної ділянки орієнтованою площею 129,5 кв. м. по АДРЕСА_1 ) АДРЕСА_3 с. Козятині, АДРЕСА_2 .

стягнути на користь СТ Продторг-К з Козятинської сільської ради Козятинського району, Вінницької області сплачений судовий збір в розмірі 1921 грн. за рахунок бюджетних асигнувань, а також витрат на професійну правничу допомогу адвоката 10 000 грн.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, зазначило, що Споживче товариство Продторг-К на підставі договору купівлі-продажу від 15.02.2013 року набуло у власність будівлю кафе-бару загальною площею 129,5 кв.м., яке знаходиться за адресою : АДРЕСА_2 ( наразі адресу змінено на підставі рішення сільської ради на вул.Центральна, 98). Право власності на вказаний об`єкт нерухомості підтверджується витягом з Державного реєстру прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 15.02.2013 року та договором купівлі-продажу від 15.02.2013 року.

07.11.2018 року СТ Продторг-К звернулось до Козятинської сільської ради із заявою № 7 про купівлю-продаж земельної ділянки з проханням надати дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та/або про проведення експертної грошової оцінки, а також надати дозвіл на продаж земельної ділянки з цільовим призначенням 03.07 для будівництва та обслуговування будівель торгівлі за адресою АДРЕСА_2 (наразі АДРЕСА_4 , орієнтованою площею 129,5 кв. м.

Однак, протягом місяця з моменту подання позивачем заяви від 07.11.2018 року Козятинська сільська рада так і не прийняла рішення згідно ч. 3 ст. 128 Земельного кодексу України.

22.02.2019 року СТ Продторг-К повторно звернулося до Козятинської сільської ради із заявою № 1 від 22.02.19 року про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою та/або про проведення експертної грошової оцінки, а також купівлю-продаж земельної ділянки орієнтованою площею 129, 5 кв. м. по вул АДРЕСА_1 ) в с. Козятині, Козятинського району Вінницької області.

На адвокатський запит № б/н від 21.05.2019 року до відповідача було повідомлено, що

рішення по заяві СТ Продторг-К N 1 від 22.02.2019 р. не приймалося у зв`язку з відсутністю у цей період пленарних засідань.

Рішенням Козятинської сільської ради Козятинського району Вінницької області 22 сесії 7 скликання від 06.06.2019 року позивачу відмовлено у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення у власність шляхом викупу земельної ділянки з цільовим призначенням 03.07. - для будівництва та обслуговування будівель торгівлі та проведення експертної грошової оцінки земельної ділянки орієнтовною площею 129, 5 кв. м. по АДРЕСА_4 АДРЕСА_5 ) АДРЕСА_6 с. АДРЕСА_2 .

Враховуючи зазначене, приходить до висновку, що позовні вимоги у справі спрямовані на захист майнового права на конкретну земельну ділянку, що вже перебуває у користуванні позивача з огляду на розташування на ній належних йому об`єктів нерухомого майна. Метою пред`явлення позову є усунення перешкод в оформленні права власності на конкретну земельну ділянку, на яку, на думку позивача, він має право.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 171 КАС України, суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи належить позовну заяву розглядати за правилами адміністративного судочинства і чи подано позовну заяву з дотриманням правил підсудності.

У випадку коли позов не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства, суддя відмовляє у відкритті провадження у справі (п. 1 ч. 1 ст. 170 КАС України).

Вирішуючи питання щодо визначення юрисдикції, в межах якої має розглядатись цей спір, виходжу із таких міркувань.

Згідно ч. 1 ст. 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Пунктом 1 ч. 1 ст. 4 КАС України передбачено, що адміністративна справа - переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір.

Публічно-правовий спір - це спір, у якому:

хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв`язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій (абз. 2 п. 2 ч. 1 ст. 4 КАС України).

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 19 КАС України, юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема спорах фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.

Визначення поняття суб`єкта владних повноважень міститься у п. 7 ч. 1 ст. 4 КАС України, згідно якого суб`єкт владних повноважень - орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб`єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг.

Отже, до компетенції адміністративних судів належать спори фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень, предметом яких є перевірка законності рішень, дій чи бездіяльності такого суб`єкта, прийнятих або вчинених ним при здійсненні публічно-владних управлінських функцій.

Водночас неправильним є поширення юрисдикції адміністративних судів на той чи інший спір тільки тому, що відповідачем у справі є суб`єкт владних повноважень, а предметом перегляду - його акт індивідуальної дії.

Визначальною ознакою справи адміністративної юрисдикції є суть (зміст, характер) спору. Публічно-правовий спір, на який поширюється юрисдикція адміністративних судів, є спором між учасниками публічно-правових відносин і стосується саме цих відносин. Натомість приватноправові відносини вирізняються наявністю майнового чи немайнового, особистого інтересу учасника. Спір має приватноправовий характер, якщо він обумовлений порушенням або загрозою порушення приватного права чи інтересу, зазвичай майнового, конкретного суб`єкта, що підлягає захисту в спосіб, передбачений законодавством для сфери приватноправових відносин, навіть якщо до порушення приватного права чи інтересу призвели управлінські дії суб`єктів владних повноважень.

Суд установив, що предметом спору у цій справі є перевірка законності рішення Козятинської сільської ради Козятинського району Вінницької області 22 сесії 7 скликання від 06.06.2019 року, яким відмовлено СТ Продторг-К в наданні дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення у власність шляхом викупу земельної ділянки орієнтовною площею 129, 5 кв. м по АДРЕСА_1 , з цільовим призначенням 03.07. - для будівництва та обслуговування будівель торгівлі.

Разом з тим, суд звертає увагу, що позовні вимоги у справі спрямовані на захист майнового права на конкретну земельну ділянку, що перебуває у фактичному користуванні СТ Продторг-К у зв`язку з розташуванням на ній об`єктів нерухомого майна, які йому належать на праві власності.

Метою пред`явлення позову є усунення перешкод в оформленні права власності на земельну ділянку, на яку, на думку позивача, він має право.

Порядок переходу права на земельну ділянку в разі набуття права на житловий будинок, будівлю або споруду визначено статтею 377 ЦК України, приписи якої кореспондуються зі статтею 120 ЗК України, за змістом яких до особи, яка набула право власності на житловий будинок, будівлю або споруду, переходить право власності, право користування на земельну ділянку, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення в обсязі та на умовах, установлених для попереднього землевласника (землекористувача).

Якщо житловий будинок, будівля або споруда розміщені на земельній ділянці, що перебуває у користуванні, то в разі набуття права власності на ці об`єкти до набувача переходить право користування земельною ділянкою, на якій вони розміщені, на тих самих умовах і в тому ж обсязі, що були у попереднього землекористувача.

Згідно з принципом єдності юридичної долі земельної ділянки та розташованих на ній будинку, споруди (зміст якого розкривається у статті 120 ЗК України та статті 377 ЦК України) особа, яка законно набула у власність будинок, споруду, має цивільний інтерес в оформленні права на земельну ділянку під такими будинком і спорудою після їх набуття.

Предметом розгляду в даній справі є не стільки дії органу місцевого самоврядування як суб`єкта, наділеного владно-управлінськими функціями, скільки приватний інтерес позивача щодо оформлення права власності на земельну ділянку під належними йому на праві приватної власності об`єктами нерухомості, що свідчить про приватноправовий характер правовідносин.

Якщо особа стверджує про порушення її прав наслідками, що спричинені рішенням, дією чи бездіяльністю органу місцевого самоврядування, які вона вважає неправомірними, і ці наслідки призвели до виникнення, зміни або припинення її цивільних прав чи інтересів або пов`язані з реалізацією її майнових або особистих немайнових прав чи інтересів, зокрема і щодо оформлення права на земельну ділянку під набутими у власність будинком або спорудою, то визнання незаконними таких рішень, дій чи бездіяльності є способом захисту відповідних цивільних прав та інтересів.

Така позиція суду узгоджується з правовою позицією щодо застосування норм права щодо юрисдикції викладеній у постановах Великої Палати Верховного Суду від 3 квітня 2019 року по справі №921/158/18 (провадження № 12-28гс19), від 13 лютого 2019 року по справі № 706/563/15-а (провадження №11-1218апп18), від 13 березня 2019 року по справі №461/1221/16 (провадження №14-577цс18) та від 5 грудня 2018 року по справі № 713/1817/16-ц.

Відповідно до п. 4 ч. 4 ст. 17 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 2 червня 2016 року № 1402-VIII, єдність системи судоустрою забезпечується, в тому числі єдністю судової практики.

Згідно ч. 1 ст. 36 Закону № 1402-VIII, Верховний Суд є найвищим судом у системі судоустрою України, який забезпечує сталість та єдність судової практики у порядку та спосіб, визначені процесуальним законом.

Пунктом 6 ч. 2 ст. 36 Закону № 1402-VIII передбачено, що Верховний Суд забезпечує однакове застосування норм права судами різних спеціалізацій у порядку та спосіб, визначені процесуальним законом.

Нормою ч. 5 ст. 242 КАС України, встановлено, що при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Правило подібного змісту містить ч. 6 ст. 13 Закону № 1402-VIII, в силу якого, висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, враховуються іншими судами при застосуванні таких норм права.

Як випливає із норми ч. 6 ст. 346 КАС України, завдання забезпечувати єдність судової практики із питань предметної юрисдикції судових спорів покладено на Велику Палату Верховного Суду.

Згідно зі ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Європейський суд з прав людини у рішенні від 20 липня 2006 року у справі «Сокуренко і Стригун проти України» вказав, що фраза «встановлений законом» поширюється не лише на правову основу самого існування суду, але й на дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність. У рішенні у справі «Занд проти Австрії» висловлено думку, що термін «судом, встановленим законом» у ч. 1 ст. 6 Конвенції передбачає «усю організаційну структуру судів, включно з питаннями, що належать до юрисдикції певних категорій судів» .

Відповідно до ч. 2 ст. 4 Господарського процесуального кодексу України юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 20 Господарського процесуального кодексу України господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв`язку із здійсненням господарської діяльності (крім справ, передбачених частиною другою цієї статті), та інші справи у визначених законом випадках, зокрема: справи у спорах щодо права власності чи іншого речового права на майно (рухоме та нерухоме, в тому числі землю), реєстрації або обліку прав на майно, яке (права на яке) є предметом спору, визнання недійсними актів, що порушують такі права, крім спорів, стороною яких є фізична особа, яка не є підприємцем, та спорів щодо вилучення майна для суспільних потреб чи з мотивів суспільної необхідності, а також справи у спорах щодо майна, що є предметом забезпечення виконання зобов`язання, сторонами якого є юридичні особи та (або) фізичні особи - підприємці.

Відповідно до п. 1 ч.1 ст.170 КАС України суддя відмовляє у відкритті провадження в адміністративній справі, якщо заяву не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.

За приписами ч. 2, 6 ст. 171 КАС України про відмову у відкритті провадження у справі суддя постановляє ухвалу не пізніше п`яти днів з дня надходження позовної заяви.

У разі відмови у відкритті провадження в адміністративній справі з підстави, встановленої пунктом 1 частини першої цієї статті, суд повинен роз`яснити заявнику, до юрисдикції якого суду віднесено розгляд такої справи.

З огляду на наведене та ураховуючи суть спірних правовідносин, правову позицію Великої Палати Верховного Суду за суб`єктним складом сторін та змістом спірних правовідносин ця справа підлягає розгляду господарським судом у порядку, що визначений Господарським процесуальним кодексом України, а тому у відкритті провадження в адміністративній справі слід відмовити на підставі п. 1 ч. 1 ст. 170 КАС України

УХВАЛИВ:

1. Відмовити у відкритті провадження в адміністративній справі за позовом Споживчого товариства Продторг - К до Козятинської сільської ради Козятинського району Вінницької області про визнання незаконним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії.

2. Роз`яснити позивачу, що даний спір підпадає під юрисдикцію господарського суду та має розглядатись за правилами господарського судочинства.

3. Копію ухвали разом із позовною заявою та доданими до неї матеріалами повернути особі, яка подала позовну заяву.

Повторне звернення до адміністративного суду з тією самою позовною заявою не допускається.

Ухвала суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 256 КАС України.

Відповідно до ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Суддя Шаповалова ОСОБА_1