Рішення

від 19.11.2019 по справі 580/2817/19

ЧЕРКАСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 листопада 2019 року справа № 580/2817/19

м. Черкаси

Черкаський окружний адміністративний суд в складі:

головуючого - судді: Паламаря П.Г.,

за участю секретаря: Трегулова Б.Л.,

представників позивача - Гуртовенка В.О., Середи О.І. (за посадою),

представника відповідача - Радченко О.П.(за довіреністю),

розглянувши за правилами загального позовного провадження у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Приватного акціонерного товариства «Уманський завод Мегомметр» до Головного управління ДФС у Черкаській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИВ:

12.09.2019 до Черкаського окружного адміністративного суду звернулося ПрАТ «Уманський завод Мегомметр» (20300, м. Умань, вул. Некбесної Сотні, 49) з адміністративним позовом до Головного управління ДФС у Черкаській області (18002, м. Черкаси, вул. Хрещатик, 235), в якому просить визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення ГУ ДФС у Черкаській області від 14.06.2019 №0007151407, №0007171401, №0007221401, №0007121401, №0007191401.

12.11.2019 закрито підготовче провадження та призначено розгляд справи по суті.

В судових засідання представники позивача позов підтримали та просили суд його задовольнити. В обґрунтування адміністративного позову зазначено, що відповідачем протиправно за результатами перевірки зроблено висновки щодо порушення позивачем податкового законодавства, виключно на підставі інформації щодо контрагентів позивача. Зазначено, що ПК України не надає органам ДФС повноважень на визнання тих чи інших угод недійсними або нікчемними, а тому всі господарські операції здійснені у відповідностіі договорами являються реальними, правомірними. Вказано, що податок на майно відмінне від земельної ділянки за 2016-2017 роки не сплачувався законно по тій причині, що відповідно до вимог ст. 266 пп. 266.2.2 п. Є ПК України не є об`єктом оподаткування будівлі промисловості, зокрема виробничі корпуси, цехи, складські приміщення промислових підприємств навіть у випадку передачі в оренду промислових будівель. Що ж стосується штрафу за несвоєчасне роздрукування Z-звіту, позивач вважає, що оскільки скасовано Указ Президента України № 436/95 від 12.06.1995 року, згідно якого було передбачено застосування штрафів то згідно норм Конституції України, відповідальність не настає

Представник відповідача в судовому засіданні просив в задоволенні адміністративного позову відмовити повністю з підстав викладених у письмових запереченнях. Зокрема представником наголошено, що підставою для складання оскаржуваних податкових повідомлень-рішень були матеріали документальної планової виїзної перевірки ПАТ Уманський завод Мегомметр під час, якої взято до уваги, що у періоді взаємовідносин з TOB Таффі-Груп в останнього було відсутнє законне (легальне) джерело походження товарів по ланцюгу постачання від контрагентів-постачальників. Наголошено, що контрагенти-постачальники ТОВ Таффі-Груп є фігурантами кримінальних проваджень щодо економічних злочинів. Крім того, за результатами перевірки в порушення норм ПК України позивачем не було подано декларацій про наявне нерухоме майно відмінне від земельної ділянки і не сплачувався податок, в результаті чого до позивача застосовано штраф та донараховано подоткове зобов`язання. Також зазначено, що відповідачем правомірно застосовано до позивача штраф за несвоєчасне роздрукування Z-звіту. Таким чином, представник вважає, що контролюючий орган діяв згідно положень ПК України, а тому спірні податкові повідомлення-рішення не підлягають до скасування.

Заслухавши пояснення представників сторін, розглянувши подані документи і матеріали, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, суд зазначає таке.

Суд встановив, що приватне акціонерне товариство «Уманський завод Мегомметр» , як суб`єкт господарювання - юридична особа, ідентифікаційний код 00226106, зареєстроване 12.01.1995, та перебуває на обліку за основним видом діяльності виробництво інструментів і обладнання для вимірювання, дослідження та навігації та є платником ПДВ.

20.05.2019 Головним управління ДФС у Черкаській області проведено документальну планову виїзну перевірку ПрАТ Уманський завод Мегомметр за результатами якої, складено акт №166/23-00-14-0107/00226106 та зафіксовано порушення:

-ст.1, ст. 2, ст. 3, ст. 4, пп.1,2 ст. 9, п. 2 ст. 3 Закону України від 16 липня 1999 року № 996-XIV Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні , пп. 1.2 п.1, п.2.1 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995р. № 88 і зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 05.06.1995 р. за № 168/704, п.3 розділу ІІІ Національного положення (стандарту) бухгалтерського обліку 1 Загальні вимоги до фінансової звітності , затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 07.02.2013 №73, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 28 лютого 2013 р. за № 336/22868, п. 21 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 3 "Звіт про фінансові результати, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31.03.1999 № 87, п. 2.17 П(С)БО 25, п. 2.14 Методичних рекомендацій з бухгалтерського обліку запасів, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 10.01.2007 №2, п.3.2, п. 3.10 розділу ІІІ Наказу Міністерства фінансів України від 28 березня 2013 року №433 Про затвердження Методичних рекомендацій щодо заповнення форм фінансової звітності , п. 7 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 15 Дохід , затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 29.11.1999 року №290, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 14.12.1999 року за №860/4153, п. 6, п.7 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 16 Витрати , затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31.12.1999 № 318, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 19.01.2000 за № 27/4248, п. 5 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 11 Зобов`язання , затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31.01.2000 №20, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 11.02.2000 за № 85/4306, абз.2 р. І Інструкції про застосування Плану рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов`язань і господарських операцій підприємств і організацій , затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 30.11.99 № 291, зареєстрованої у Міністерстві юстиції України 21.12.99 за № 893/4186, наказу Міністерства фінансів України від 20.10.2015 №897 Про затвердження форми Податкової декларації з податку на прибуток підприємств , зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 11.11.2015 за №1415/27860 (зі змінами внесеними наказами Міністерства фінансів України), п 8, 13 Міжнародного стандарту бухгалтерського обліку №18, п. 44.1, п.44.2 ст. 44, пп.134.1.1 п. 134.1 ст. 134 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року №2755-VI, в результаті чого занижено податок на прибуток на загальну суму 203422 грн., в т.ч. за 1 квартал 2016 року на суму 6324 грн, півріччя 2016 року на суму 104061 грн., три квартали 2016 року на суму 203422 грн., 2016 рік на суму 203422 грн.;

-пп.44.1 ст.44, п.198.1, п.198.3, ст.198 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року №2755-VІ, в результаті чого занижено податок на додану вартість на загальну суму 219164 грн., в т.ч. за квітень 2016 року на суму 11522 грн.; травень 2016 року на суму 74148 грн.; червень 2016 року на суму 23094 грн.; липень 2016 року на суму 35856 грн.; за серпень 2016 року на суму 23938 грн., за вересень 2016 року на суму 50607 грн.;

-п.51.1 ст.51 та п.176.2. б ст.176 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року №2755-VІ, в результаті чого подано з недостовірними відомостями та помилками податковий розрахунок за формою 1-ДФ за 1-4 квартали 2016 року, 1-4 квартали 2017 року, 1-4 квартали 2018 року.

-пп.266.2.1, п.266.2, пп.266.5.1, п.266.5., п.п.266.3.3., п. 266.3 ст.266 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року №2755-VІ, в результаті чого занижено податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, на загальну суму 20926,12 грн., в т.ч. за 2016 рік у сумі 9055,23 грн., (1 кв. 2016 року 1236,34 грн., за 2 кв. 2016 року 1474,50 грн., за 3 кв. 2016 року 3063,10 грн., за 4 кв. 2016 року 3281,29 грн.), за 2017 рік у сумі 11870,89 грн. (1 кв. 2017 року 2296,58 грн., за 2 кв. 2017 року 2234,58 грн., за 3 кв. 2017 року 3651,20 грн., за 4 кв. 2017 року 3688,53 грн.) та завищено податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, на загальну суму 5238,20 грн. (занижено за 1 кв. 2018 року на суму 80,70 грн., за 2 кв. 2018 року на суму 80,70 грн., за 3 кв. 2018 року на суму 2984,64 грн. та завищено за 4 кв. 2018 року на суму 8384,25 грн.);

-пп.266.7.5. п.266.7 ст.266 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року №2755-VІ, в результаті чого не подано податкові декларації з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки за 2016 рік та 2017 рік.

-п. 2.6 гл.2 Положення про ведення касових операцій в національній валюті в Україні, затвердженого Постановою Правління Національного банку України від 15.12.2004 №637, в результаті чого несвоєчасного оприбутковано готівку в КОРО на загальну суму 70372,88 грн.

-п.1 ч.2 ст.6 Закону України від 08 липня 2010 року №2464-VI Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування , в результаті чого не своєчасно нараховано єдиний внесок.

На підставі акту від 20.05.2019 №166/23-00-14-0107/00226106 Головним управлінням ДФС у Черкаській області прийняті податкові повідомлення-рішення від 14.06.2019:

• № 0007151407 про сплату штрафних санкцій за порушення законодавства щодо регулювання обігу готівки та застосування РРО у сумі 351864,4 грн.;

• № 0007171401 про збільшення податку на прибуток у сумі 254278 грн., в т.ч. за основним платежем - 203422 грн. та штрафними санкціями - 50856грн.;

• № 00007221401 про сплату штрафних санкцій за неподання податкових декларацій у сумі 340грн.;

• № 0007121401 про збільшення грошового зобов`язання зі сплати ПДВ на суму 259554 грн.;

• № 0007191401 про збільшення грошового зобов`язання зі сплати податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки на суму 19609,9 грн.

За результатами адміністративного оскарження, рішенням ДФС від 28.08.2019 № 41556/6/99-99-11-04-01-25, податкові повідомлення-рішення від 14.06.2019 залишені без розгляду у зв`язку зі сплином строку давності на їх оскарження.

Не погоджуючись з прийнятими рішеннями позивач звернувся до суду.

Оцінюючи юридичну та фактичну обґрунтованість висновків відповідача, викладених в акті перевірки позивача і, відповідно, винесених на його підставі податкових повідомлень-рішень на відповідність вимогам ПК України, суд виходить з наступного.

Щодо податкового повідомлення-рішення від 14.06.2019 № 0007151407.

Вказаним рішенням товариству збільшено грошове зобов`язання зі сплати штрафних санкцій за порушення законодавства щодо регулювання обігу готівки у сумі 351864,4 грн.

Як вбачається з висновків акта перевірки, перевіркою встановлено порушення підприємством п.2.6 гл. 2 Положення Про ведення касових операцій в національній валюті в Україні затвердженого Постановою Правління Національного банку України від 15 грудня 2004 р. № 637 (із змінами та доповненнями), в редакції яка діяла до 05.01.2018 р. в частині несвоєчасного оприбуткування готівки в КОРО на загальну суму 70372 грн. 88 коп.

При перевірці КОРО №2305002171Р/12, зареєстрованій в контролюючому органі 19.09.2016 за адресою здійснення діяльності Черкаська область, Уманський район, м. Умань, вул. Радянська, б. 49, встановлено:

-несвоєчасне оприбуткування готівкових коштів в графу 5 розділу 2 КОРО відповідно до Z - звіту № 01354 від 19.01.2017, яким оприбуткована готівка в сумі 4552,20 грн., що отримана від здійснення господарської діяльності (продажу товарів) 18.01.2017.

При перевірці КОРО №3000303040Р/1, зареєстрованій в контролюючому органі 27.02.2017 за адресою здійснення діяльності Черкаська область, Уманський район, м. Умань, вул. Радянська, б.49, встановлено:

-несвоєчасне оприбуткування готівкових коштів в графу 5 розділу 2 КОРО відповідно до Z - звіту № 17 від 18.05.2017, яким оприбуткована готівка в сумі 44879,48 грн., що отримана від здійснення господарської діяльності (продажу товарів) 17.05.2017.

-несвоєчасне оприбуткування готівкових коштів в графу 5 розділу 2 КОРО відповідно до Z - звіту № 45 від 22.08.2017, яким оприбуткована готівка в сумі 21031,20 грн., що отримана від здійснення господарської діяльності (продажу товарів) 21.08.2017.

В розділі 4 вищезазначених КОРО відсутня інформація про вихід РРО з ладу по вищезазначеним дням.

Відповідно до п. 1.2 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затверджено постановою Правління Національного банку України від 15 грудня 2004 року №637 із змінами та доповненнями (далі - Положення №637) в редакції чинній до 05.01.2018, оприбуткування готівки - проведення підприємствами і підприємцями обліку готівки в касі на повну суму її фактичних надходжень у касовій книзі, книзі обліку доходів і витрат, книзі обліку розрахункових операцій; каса - приміщення або місце здійснення готівкових розрахунків, а також приймання, видачі, зберігання готівкових коштів, інших цінностей, касових документів; касові операції - операції підприємств (підприємців) між собою та з фізичними особами, що пов`язані з прийманням і видачею готівки під час проведення розрахунків через касу з відображенням цих операцій у відповідних книгах обліку.

Пунктом 2.6 Положення № 637 визначено, що уся готівка, що надходить до кас, має своєчасно (у день одержання готівкових коштів) та в повній сумі оприбутковуватися. Оприбуткуванням готівки в касах підприємств, які проводять готівкові розрахунки з оформленням їх касовими ордерами і веденням касової книги відповідно до вимог глави 4 цього Положення, є здійснення обліку готівки в повній сумі її фактичних надходжень у касовій книзі на підставі прибуткових касових ордерів. У разі проведення готівкових розрахунків із застосуванням РРО або використанням РК оприбуткуванням готівки є здійснення обліку зазначених готівкових коштів у повній сумі їх фактичних надходжень у книзі обліку розрахункових операцій на підставі фіскальних звітних чеків РРО (даних РК). Суми готівки, що оприбутковуються, мають відповідати сумам, визначеним у відповідних касових (розрахункових) документах.

Пунктом 4.2 Положення № 637 встановлено, що усі надходження і видачу готівки в національній валюті підприємства відображають у касовій книзі.

Відповідно до ст. 2 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій в сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» від 06.07.1995р. № 265/95-ВР (із змінами та доповненнями), книга обліку розрахункових операцій - прошнурована і належним чином зареєстрована в контролюючих органах книга, що містить щоденні звіти, які складаються на підставі відповідних розрахункових документів щодо руху готівкових коштів, товарів (послуг).

Відповідно до п. 6 розділу 4 Порядку реєстрації та ведення розрахункових книжок, книг обліку розрахункових операцій, затвердженого наказом Міністерства доходів і зборів України від 28.08.2013 під N 417 (із змінами та доповненнями), (діючого в перевіряємому періоді) використання книги ОРО, зареєстровані на РРО, передбачають: наявність книги ОРО на місці проведення розрахунків, де встановлено РРО; підклеювання фіскальних звітних чеків на відповідних сторінках книги ОРО; щоденне виконання записів про рух готівки та суми розрахунків, при цьому дані за сумами, отриманими від покупців (клієнтів), та дані за сумами, виданими покупцям (клієнтам), записуються окремо.

У разі проведення готівкових розрахунків із застосуванням РРО або розрахункової книги оприбуткуванням готівки є сукупність таких дій: фіксація повної суми фактичних надходжень готівки у фіскальних звітних чеках РРО (даних розрахункової книги) та відображення на їх підставі готівки у книзі обліку розрахункових операцій. Невиконання будь-якої з цих дій є порушенням порядку оприбуткування готівки.

Згідно наданих Z - звітів, останні видані на наступний день після надходження готівкових коштів в касу підприємства (прибуткові касові ордери), що і не заперечується сторонами, однак позивач наголошує, що звіт за вказані касові операції вчасно не роздрукований з технічних причин відсутність Інтернету .

Згідно ч. 1 ст. 78 КАС України, обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання. Обставини, які визнаються учасниками справи, зазначаються в заявах по суті справи, поясненнях учасників справи, їх представників.

При цьому, суд звернув увагу, що жодного повідомлення про тимчасовий вихід РРО з ладу в книзі ОРО не міститься, а тому, порушення щодо вчасного оприбуткування готівки в касі підприємства має місце.

Статтею 1 Указу Президента України від 12.06.1995 №436/95 Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки із змін доповненнями, передбачено, що у разі порушення юридичними особами всіх форм власності, фізичними особами - громадянами України, іноземними громадянами та особами без громадянства, які є суб`єктами підприємницької діяльності, а також постійними представництвами нерезидентів, через які повністю або частково здійснюється підприємницька діяльність, норм з регулювання обігу готівки у національній валюті, що встановлюються Національним банком України, до них застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафу за неоприбуткування (неповне та/або несвоєчасне) оприбуткування у касах готівки - у п`ятикратному розмірі неоприбуткованої суми.

Однак, згідно Указу Президента України Про визнання такими, що втратили чинність, деяких указів Президента України від 20 червня 2019 року № 418/2019 (чинний з 23.06.2019) визнано таким, що втратив чинність зокрема під порядковим номером № 24 - Указ Президента України від 12.06.1995 №436/95.

Згідно норми ст. 58 Конституції України, Закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом`якшують або скасовують відповідальність особи.

Таким чином, оскільки Указ Президента України від 20 червня 2019 року №418/2019 скасовує, нормативно-правовий акт, яким встановлена відповідальність особи, в даному випадку, накладення штрафних санкцій за невчасне оприбуткування готівки в касі підприємства, то суд вважає, що спірне ППР підлягає до скасування.

Суд не бере до уваги посилання на рішення Конституційного суду України від 09.02.1999 року у справі № 1-рп/99, що положення частини першої статті 58 Конституції України стосується виключно людини і громадянина (фізичної особи), оскільки Конституційний суд України в даному рішення зробив виключення, а саме що конституційний принцип ч. 1 ст. 58 Конституції України може поширюватись на закони та інші нормативно-правові акти, які пом`якшують або скасовують відповідальність юридичних осіб, шляхом прямої вказівки про це в законі або іншому нормативно-правовому акті, а оскільки Указ Президента України застосовується виключно на суб`єктів господарювання, то це і є тим самим виключенням.

Щодо податкового повідомлення-рішення від 14.06.2019 № 0007171401 та №0007121401.

Вказаним рішенням товариству збільшено податок на прибуток у сумі 254278 грн., в т.ч. за основним платежем - 203422 грн. та штрафними санкціями - 50856грн.

Як вбачається з акта перевірки, перевіркою встановлено порушення підприємством п.3.10. Наказу №433, п.5 П(С)БО №11, п.7 П(С)БО 15 Доходи , до складу доходу від будь-якої діяльності у деклараціях з податку на прибуток за період, що перевірявся, не включено доходи на загальну суму 1130123 грн., у тому числі: за 1 квартал 2016 року на суму 35133 грн., за півріччя 2016 року на суму 578117 грн., за три квартали 2016 року на суму 1130123 грн., за 2016 рік на суму 1130123 грн., від безоплатно одержаних оборотних активів (комплектуючих частин) у суб`єктів господарювання, фактичне придбання товару від яких перевіркою не підтверджується (невідоме джерело походження), оскільки при відображені ПрАТ Уманський завод Мегомметр господарських операцій з придбання запасів на загальну суму 1356147,34 грн., в т.ч. ПДВ 226025 грн. від контрагентів-постачальників, які мають ознаки фіктивності: ТОВ Таффі-Груп (код ЄДРПОУ 40153814), ТОВ Міжрегіональна металургійна компанія (код ЄДРПОУ 39534319), які не спричинили наслідків реального їх здійснення, що призвело до заниження інших операційних доходів всього на загальну суму 1130123 грн. В наслідок чого, перевіркою правомірності визначення податкового кредиту за період з 01.01.2016 по 31.12.2018 встановлено його завищення на загальну суму 226192 грн., в т.ч.: за січень 2016 року на суму 7027 грн.; квітень 2016 року на суму 11522 грн.; травень 2016 року на суму 74148 грн.; червень 2016 року на суму 23094 грн.; липень 2016 року на суму 35856 грн.; серпень 2016 року на суму 23938 грн., вересень 2016 року на суму 50607 грн.

Судом встановлено, що ПрАТ Уманський завод Мегомметр (Покупець), в особі голови правління Бондаренка Валентина Євгенійовича, з однієї сторони та ТОВ Міжрегіональна Металургійна Компанія (Постачальник), в особі директора Польовика Олександра Петровича, з другої сторони, укладено договір поставки №ММК0112 від 12.01.2016.

Згідно п. 1 договору постачальник зобов`язаний передати у власність, а покупець прийняти та оплатити на умовах викладених в даному договорі, металопрокат, сортамент, кількість та ціна якого вказані в рахунках-фактурах та/або специфікаціях, оформлених як додатки до даного Договору, які є його невід`ємними частинами. Кількість кожної партії товару узгоджується сторонами в рахунках-фактурах та/або специфікаціях до договору. З моменту прийняття та оплати покупцем рахунку-фактури партія товару вважається узгодженою між сторонами.(п. 2.2 договору).

Пунктом 3.3 договору передбачено, що розрахунок по даному договору здійснюється у національній валюті України у безготівковій формі шляхом 100% передплати. Договір містить підписи: від ТОВ ММК - ОСОБА_1 , від ПрАТ Уманський завод Мегомметр - ОСОБА_2 , які скріплено печатками сторін договору.

Згідно видаткових накладних № РН-130103 від 13.01.2016 та № РН-150406 від 15.04.2016 ПрАТ Уманський завод Мегомметр отримано від ТОВ ММК металопрокат у відповідності до рахунку на оплату замовлення № СФ-000041 від 12.01.2016.

Перевезення вантажів за маршрутом: м. Дніпропетровськ - м. Умань здійснено ТОВ Транспортна компанія САТ (35646516, ІПН 356465126531), з наданням товарно-транспортних накладних №999415182, №999437663 від 13.01.2018 та №998029172 від 15.04.2018.

Розрахунки за придбані матеріали проведено в безготівковому порядку платіжними дорученнями: №60 від 11.01.2016 року на загальну суму 40971,00 грн.; №168 від 21.01.2016 року на загальну суму 1188,00 грн. та №542 від 12.04.2016 року на загальну суму 1215,84 грн., а також виписані податкові накладні.

При цьому, згідно наданої виписки з ЄДРПОУ та витягу з реєстру платників податків ПрАТ Уманський завод Мегомметр перевіряв правосубєктність контрагента - постачальника ТОВ ММК .

Між ТОВ Таффі-Груп , в особі директора Андреєвої Е.М. Продавець з одної сторони, і ПрАТ Уманський завод Мегомметр , в особі голови правління - Бондаренка В.Е. Покупець , з іншої сторони, укладено договір постачання №6 від 16.04.2016.

Згідно п.1 договору, продавець зобов`язується продати комплектуючі в асортименті на загальну суму 500000 грн. з ПДВ. Асортимент, кількість, ціна і сума зазначаються в накладній і рахунку-фактурі, а товар відпускається відповідно до листа-заявки і накладної.

Пунктом 2 договору встановлено, що покупець зобов`язується оплатити за товар по рахунку, на розрахунковий рахунок продавця шляхом 100% попередньої оплати. Договір містить підписи: від ТОВ Таффі-Груп - ОСОБА_3 , від ПрАТ Уманський завод Мегомметр - ОСОБА_4 , які скріплено печатками сторін договору.

Згідно видаткових накладних № 21-26 від 18.04.2016, № 71-73 від 25.04.2016, № 29-05 , 30-05, 31-05, 32-05, 33-05, 34-05 від 10.05.2016, № 95-05, 96-05 від 23.05.2016, № 150-06, 1150-06 від 22.06.2016, № 179-06 від 29.06.2016, № 15-07 від 04.07.2016, № 037 від 11.07.2016, № 17-07 від 04.07.2016, №113-07, 114-07 від 20.07.2016, №8 від 03.08.2016, №64 від 16.08.2016, № 77 від 18.08.2016, № 101 від 29.08.2016, № 9 від 05.09.2016, № 26 від 08.09.2016, № 35 від 12.09.2016, №95, 96 від 26.09.2016, № 108, 109 від 27.09.2016, №121, 122 від 28.09.2016 ПрАТ Уманський завод Мегомметр отримано від ТОВ Таффі-Груп комплектуючі до електровимірювального обладнання в асортименті у відповідності до рахунків на оплату замовлення.

Перевезення вантажів здійснювалося ТОВ Нова пошта (код ЄДРПОУ 31316718), з наданням експрес та товаро-транспортних накладних, а розрахунки за придбані комплектуючі проведено в безготівковому порядку платіжними дорученнями на рахунок ТОВ Таффі-Груп в АТ Райфайзен банк Аваль , також виписані податкові накладні.

При чому, здійснення перевезення вантажу ТОВ Нова пошта узгоджується з актами здачі-прийняття виконаних робіт.

Згідно наданої виписки з ЄДРПОУ та витягу з реєстру платників податків ПрАТ Уманський завод Мегомметр перевіряв правосубєктність контрагента - постачальника ТОВ Таффі-Груп .

Судом з`ясовано, що понесені позивачем витрати на придбання комплектуючих, пов`язані з господарською діяльністю товариства, що узгоджується з довідками про використання комплектуючих у приладах.

Згідно з пп. 14.1.36 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України господарська діяльність - діяльність особи, що пов`язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

У відповідності до ч. 1 ст. 3 Господарського кодексу України під господарською діяльністю розуміється діяльність суб`єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність.

Відповідно до пункту 44.1 статті 44 Податкового кодексу України для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Правові засади регулювання, організації, ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності в Україні визначає Закон України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999 №996-ХІ (надалі - Закон України № 996-ХІ).

Зі змісту статті 1 Закону України №996-ХІ випливає, що первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Законодавством не визначений вичерпний перелік документів, які можуть вважатися первинними, відтак таким, що підтверджують проведення господарської операції і на підставі яких формується звітність. Відсутність деяких реквізитів в одному з первинних документів не робить автоматично господарську операцію такою, що не відбулася.

Частинами 1, 2 статті 9 Закону України №996-ХІ встановлені вимоги до первинного документу та визначена сфера застосування первинного документу.

Підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов`язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Як свідчать матеріали справи, позивач у перевірочний період у взаємовідносинах із контрагентами- постачальниками відобразив придбання товару на підставі договорів поставки, а факт виконання договірних зобов`язань сторонами підтверджується зареєстрованими податковими накладними, здійсненими розрахунками на підставі платіжних доручень, товаро-транспортними накладними.

Таким чином, позивачем до перевірки надані всі первинні документи бухгалтерського та податкового обліку, які вказують на виконання договірних зобов`язань з ТОВ Таффі-Груп та ТОВ ММК .

Крім того, укладені договори позивача із зазначеними вище контрагентами повністю узгоджуються, є логічними та відповідають тим видам діяльності, яким займається позивач.

Також, суд звертає увагу, що зазначені вище договора, що укладені між позивачем та контрагентами є чинними, ніким не скасовані, а їх виконання підтверджується належним чином оформленими первинними бухгалтерськими документами, що знаходяться в матеріалах справи.

У свою чергу, на момент укладення договорів та проведення господарських операцій контрагенти позивача зареєстровані в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, зареєстровані платниками податків, банкрутами не визнавались.

Між тим, судом також встановлено, шо позивач і його контрагенти (на час господарських взаємовідносин) мали статуси платників податків.

Пунктом 1 Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 16 Витрати , затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31.12.1999 № 318 (далі - ПСБО 16), останнє визначає методологічні засади формування в бухгалтерському обліку інформації про витрати підприємства та її розкриття в фінансовій звітності.

Норми цього Положення (стандарту) застосовуються підприємствами, організаціями та іншими юридичними особами (далі - підприємства) незалежно від форм власності (крім банків, бюджетних установ та підприємств, які відповідно до законодавства складають фінансову звітність за міжнародними стандартами фінансової звітності). (п. 2 ПСБО 16).

Пунктом 3 ПСБО 16 визначено, що дія цього положення не поширюється на витрати, пов`язані з первісним визнанням і зміною справедливою вартістю біологічних активів та з первісним визнанням сільськогосподарської продукції.

Відповідно до п. 6 ПСБО 16, витратами звітного періоду визнаються або зменшення активів, або збільшення зобов`язань, що призводить до зменшення власного капіталу підприємства (за винятком зменшення капіталу внаслідок його вилучення або розподілу власниками), за умови, що ці витрати можуть бути достовірно оцінені.

Згідно п. 7 ПСБО 16, витрати визнаються витратами певного періоду одночасно з визнанням доходу, для отримання якого вони здійснені. Витрати, які неможливо прямо пов`язати з доходом певного періоду, відображаються у складі витрат того звітного періоду, в якому вони були здійснені.

Судом враховано, що перевіркою не встановлено порушення підприємством вимог ПСБО 16.

Відповідно до п.12 ПСБО 16, до складу прямих матеріальних витрат включається вартість сировини та основних матеріалів, що утворюють основу вироблюваної продукції, купівельних напівфабрикатів та комплектуючих виробів, допоміжних та інших матеріалів, які можуть бути безпосередньо віднесені до конкретного об`єкта витрат.

Згідно з п. 15 Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 7 Основні засоби , затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 27.04.2000 № 92 (далі - ПСБО 7), витрати, що здійснюються для підтримання об`єкта в робочому стані (проведення технічного огляду, нагляду, обслуговування, ремонту тощо) та одержання первісно визначеної суми майбутніх економічних вигод від його використання, включаються до складу витрат.

Пунктом 5 Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 15 "Дохід", затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 29.11.1999 року №290 (далі - ПСБО 15), встановлено, що дохід визнається під час збільшення активу або зменшення зобов`язання, що зумовлює зростання власного капіталу (за винятком зростання капіталу за рахунок внесків учасників підприємства), за умови, що оцінка доходу може бути достовірно визначена. Критерії визнання доходу, наведені в цьому Положенні (стандарті), застосовуються окремо до кожної операції. Проте ці критерії потрібно застосовувати до окремих елементів однієї операції або до двох чи більше операцій разом, якщо це випливає із суті такої господарської операції (операцій).

Згідно п.7 ПСБО 15, визнані доходи класифікуються в бухгалтерському обліку за такими групами: дохід (виручка) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг); чистий дохід від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг); інші операційні доходи; фінансові доходи; інші доходи.

Дохід (виручка) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) - загальний дохід (виручка) від реалізації продукції, товарів, робіт або послуг без вирахування наданих знижок, повернення раніше проданих товарів та непрямих податків і зборів (податку на додану вартість, акцизного збору тощо).

Чистий дохід від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) визначається шляхом вирахування з доходу від реалізації продукції, товарів, робіт, послуг наданих знижок, вартості повернутих раніше проданих товарів, доходів, що за договорами належать комітентам (принципалам тощо), та податків і зборів.

До складу інших операційних доходів включаються суми інших доходів від операційної діяльності підприємства, крім чистого доходу від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг), зокрема: дохід від операційної оренди активів; дохід від операційних курсових різниць; відшкодування раніше списаних активів; дохід від роялті, відсотків, отриманих на залишки коштів на поточних рахунках в банках, дохід від реалізації оборотних активів (крім фінансових інвестицій), необоротних активів, утримуваних для продажу, та групи вибуття тощо.

Відповідно до п. 8 ПСБО 15, дохід (виручка) від реалізації продукції (товарів, інших активів) визнається в разі наявності всіх наведених нижче умов: покупцеві передані ризики й вигоди, пов`язані з правом власності на продукцію (товар, інший актив); підприємство не здійснює надалі управління та контроль за реалізованою продукцією (товарами, іншими активами); сума доходу (виручка) може бути достовірно визначена; є впевненість, що в результаті операції відбудеться збільшення економічних вигод підприємства, а витрати, пов`язані з цією операцією, можуть бути достовірно визначені.

Пунктом 3.3. Наказу № 433 у статті "Чистий дохід від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг)" відображається дохід (виручка) від реалізації продукції, товарів, робіт, послуг (у т. ч. платежі від оренди об`єктів інвестиційної нерухомості) за вирахуванням наданих знижок, вартості повернутих раніше проданих товарів, доходів, що за договорами належать комітентам (принципалам тощо), та податків і зборів.

Враховуючи викладене, контролюючим органом помилково встановлено позивачем порушення вимог п. 3.10 Наказу № 433, п. 5 П(С)БО №11, п. 7 П(С)БО №15, п 8, 13 Міжнародного стандарту бухгалтерського обліку №18 та заниження інших операцiйних доходів на загальну суму 1130123 грн., у тому числі: в т.ч. за 1 квартал 2016 року на суму 35133 грн., за півріччя 2016 року на суму 578117 грн., за 9 місяців 2016 року на суму 1130123 грн., за 2016 рік на суму 1130123 грн.

Оскільки зміст первинних документів не вказує на включення коплектуючих до інших доходів, а понесені підприємством витрати є прямими матеріальними витратами та правомірно включені позивачем до витрат звітного періоду, у якому були безпосередньо понесені.

За приписами статті 134 Податкового кодексу України об`єктом оподаткування є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень цього розділу.

Якщо відповідно до цього розділу передбачено здійснення коригування шляхом збільшення фінансового результату до оподаткування, то в цьому разі відбувається: зменшення від`ємного значення фінансового результату до оподаткування (збитку); збільшення позитивного значення фінансового результату до оподаткування (прибутку).

Якщо відповідно до цього розділу передбачено здійснення коригування шляхом зменшення фінансового результату до оподаткування, то в цьому разі відбувається: збільшення від`ємного значення фінансового результату до оподаткування (збитку); зменшення позитивного значення фінансового результату до оподаткування (прибутку).

Для цілей цього підпункту до річного доходу від будь-якої діяльності, визначеного за правилами бухгалтерського обліку, включається дохід (виручка) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг), інші операційні доходи, фінансові доходи та інші доходи.

Таким чином, фінансовий результат до оподаткування визначається платником податку на прибуток у фінансовій звітності відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності з урахуванням відповідних коригувань.

Відповідно до п. 137.1 ст.137 Податкового кодексу України податок нараховується платником самостійно за ставкою, визначеною статтею 136 цього Кодексу, від бази оподаткування, визначеної згідно зі статтею 135 цього Кодексу.

Як встановлено в ході розгляду справи та підтверджено наявними в справі матеріалами, господарські правовідносини між позивачем та його контрагентами ТОВ Таффі-Груп та ТОВ ММК у перевіряємому періоді мали реальний характер, позивачем по бухгалтерському та податковому обліку було відображено придбанні у вказаних контрагентів товари, які використані позивачем у власній господарській діяльності.

Враховуючи викладене, суд вважає безпідставними та необґрунтованими висновки відповідача в частині того, що позивачем занижено податок на прибуток.

Відповідно до пункту 198.1 статті 198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв`язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Пунктом 198.2 цієї статті передбачено, що датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг.

Відповідно до пункту 198.3 статті 198 Податковим кодексом України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг (у разі здійснення контрольованих операцій - не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу) та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Відповідно до пункту 201.1 статті 201 Податкового кодексу України на дату виникнення податкових зобов`язань податку зобов`язаний надати покупцю (отримувачу) податкову накладну, складену в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи, та зареєстровану в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Пункт 201.8 вказаної статті передбачає, що право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченому статтею 183 цього Кодексу.

Відповідно до першого та другого абзаців пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Суд звертає увагу, що контролюючий орган ставить під сумнів товарність операцій між контрагентами-постачальниками в наслідок відсутності реальної можливості контрагентів ТОВ Таффі-Груп здійснювати поставки комплектуючих, а ТОВ ММК згідно вироку Подільського районного суду міста Києва від 04.10.2017 по справі №758/8351/17, засновника та директора ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 205-1 КК України, з призначенням відповідного покарання.

Однак податкове законодавство не ставить у залежність податковий стан певного платника податків - покупця від дотримання його контрагентами податкової дисципліни та правильності ведення ними податкового або бухгалтерського обліку.

Відповідно до ст. 61 Конституції України, юридична відповідальність особи має індивідуальний характер, а тому позивач не може нести відповідальності за можливі протиправні дії інших юридичних осіб.

Суд зазначає, що з огляду на принцип персональної відповідальності платника податку, не може ставитись у пряму залежність від додержання податкової дисципліни третіми особами. Платника податку не може бути позбавлено права на включення до витрат вартості придбаних комплектуючих та формування податкового кредиту з податку на додану вартість за відсутності доказів його залучення до протиправної діяльності, яка свідчить про незаконність такого включення, при цьому платник податку не повинен нести відповідальність за зловживання, вчинені його контрагентами, якщо платник податку не знав про такі зловживання та не міг про них знати.

Крім того, зазначені відповідачем факти порушення кримінальних проваджень та отримання пояснень посадових осіб господарюючих суб`єктів, в рамках кримінального провадження, не є беззаперечним доказом, що підтверджує відсутність реальних наслідків господарських операцій, проведених позивачем із контрагентами, які зазначені вище.

Суд зауважує, що податковий орган не надав доказів на підтвердження того, що позивач діяв без належної обачності та обережності і йому мало бути відомо про порушення, які допускали контрагенти, а також не зазначено інших доводів, які могли б свідчити про наявність обставин, що виключають обґрунтованість включення позивачем до складу витрат сум вартості товарів та формування податкового кредиту за господарськими операціями з наведеними контрагентами.

Враховуючи зазначене, позивачем правомірно сформовано та обраховано податкове зобов`язання з податку на прибуток та сформовано податковий кредит, а тому винесенні ППР підлягають до скасування.

Щодо податкових повідомлень-рішень від 14.06.2019 №00007221401, № 0007191401 суд зазначає.

Вказаними рішеннями товариству збільшено грошове зобов`язання зі сплати податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки на суму 19609,9 грн. та застосовано штрафні санкцій за неподання податкових декларацій у сумі 340грн.

Як вбачається з акта перевірки, перевіркою встановлено, що підприємством занижено податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки за період з 01.01.2016 по 31.12.2018 у сумі 24100,59 грн. та неподання декларацій за 2016-2017 роки

Згідно Свідоцтва про право власності на комплекс виробничих будівель №593 від 23.05.2001 року за адресою АДРЕСА_1 , вул. АДРЕСА_2 , буд. АДРЕСА_3 у ПрАТ Уманський завод Мегомметр на праві колективної власності перебуває комплекс виробничих будівель. Свідоцтво видане на підставі рішення Уманського міськвиконкому від 17.05.2001 №246.

Згідно Свідоцтва про право власності на комплекс виробничих будівель №594 від 23.05.2001 року за адресою м. Умань, пров. Енергетичний, буд. 7 у ПрАТ Уманський завод Мегомметр на праві колективної власності перебуває комплекс виробничих будівель. Свідоцтво видане на підставі рішення Уманського міськвиконкому від 17.05.2001 №246.

Як встановлено актом перевірки і не заперечується позивачем, частина даних приміщень надавалися в оренду іншим суб`єктам господарювання на підставі договорів оренди.

Рішеннями Уманської міської ради від 02.07.2015 №1-71/6, від 17.02.2017 №3-25/7, 20.06.2017 №1-32/7 Про місцеві податки і збори встановлено на 2016 - 2018 рік ставки податку на нерухоме майно відмінне від земельної для нежитлової нерухомості, що перебуває у власності фізичних та юридичних в залежності від місця розташування (зональності) у відсотках до розміру мінімальної плати, встановленої законом на 01 січня звітного (податкового року за 1 кв. м. бази оподаткування).

ПрАТ Уманський завод Мегомметр , згідно з договорами оренди, надавало:

-у 2016 році в оренду нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, загальною площею 4084,49 кв. м, у т.ч. за адресою: АДРЕСА_1 . Небесної сотні, 49 - 3 067,49 кв. м. і за адресою: м. Умань, провул. Енергетичний, 7 - 1017 кв. м.

- у 2017 році в оренду нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, загальною площею 4173,49 кв.м. у т. ч. - адресою: АДРЕСА_1 Небесної АДРЕСА_4 , 49 - 3086,49 кв. м. та за адресою: м. Умань, провул. Енергетичний, 7 - 1087 кв. м.

Проведеною перевіркою також встановлено, що ПрАТ Уманський завод Мегомметр не подано податкові декларації з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки за 2016 - 2017 роки та занижено податок на нерухоме майно на загальну суму 15687,92 грн (з урахуванням завищення податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, на загальну суму 5238,20 грн у 2018 році).

Суд зазначає, що платникам податку на нерухомість передбачено преференцію, яка полягає у виключенні з об`єкта оподаткування податком на нерухомість таких об`єктів, як будівлі промисловості, зокрема виробничі корпуси, цехи, складські приміщення промислових підприємств (пп. є пп. 266.2.2 п. 266.2 ст. 266 Податкового кодексу).

При визначенні належності платників податків до категорії промислових підприємств застосовується Національний класифікатор України ДК 009:2010 Класифікація видів економічної діяльності , затверджений наказом Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики від 29.11.2010 № 530 (далі - КВЕД).

Процес промислового виробництва - це процес перероблення (механічного, хімічного, ручного тощо), який використовують для виготовлення нової продукції (споживчих товарів, напівфабрикатів чи засобів виробництва), оброблення товарів, які були у використанні, надання промислових послуг і який класифікують у секціях В Добувна промисловість та розроблення кар`єрів , С Переробна промисловість , В Постачання електроенергії, газу, пари та кондиційованого повітря , Е Водопостачання, каналізація, поводження з відходами та Б Будівництво .

Таким чином, здійснюваний товариством вид господарської діяльності (26.51 Виробництво iнструментiв i обладнання для вимiрювання, дослiдження та навiгацiї, згідно з КВЕД), класифікують у секціях С Переробна промисловість , тому ПрАТ Уманський завод Мегомметр підпадає під визначення промислового підприємства.

Разом з тим, пп. є пп. 266.2.2 п. 266.2 ст. 266 Податкового Кодексу України, як елемент державної підтримки промислового виробництва передбачає виключення з об`єкта оподаткування податком на нерухомість об`єктів нерухомості промислових підприємств, що беруть участь у господарській діяльності власника об`єктів нерухомості як виробничі одиниці.

При цьому, оскільки надання в оренду будівель промисловості не передбачає використання власником об`єкта нерухомості як виробничої одиниці промислового підприємства у своїй господарській діяльності, то немає підстав для використання преференції, передбаченої пп. є пп. 266.2.2 п. 266.2 ст. 266 Кодексу, до таких будівель промисловості.

Згідно з пп. 266.7.5 п. 266.7 ст. 266 Податкового кодексу України, платники податку - юридичні особи самостійно обчислюють суму податку станом на 1 січня звітного року і до 20 лютого цього ж року подають контролюючому органу за місцезнаходженням об`єкта/об`єктів оподаткування декларацію за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу, з розбивкою річної суми рівними частками поквартально.

Щодо новоствореного (нововведеного) об`єкта житлової та/або нежитлової нерухомості декларація юридичною особою - платником подається протягом 30 календарних днів з дня виникнення права власності на такий об`єкт, а податок сплачується починаючи з місяця, в якому виникло право власності на такий об`єкт.

Відповідно до п.п. 266.8.1 п. 266.8 ст. 266 Податкового кодексу України, у разі переходу права власності на об`єкт оподаткування від одного власника до іншого протягом календарного року податок обчислюється для попереднього власника за період з 1 січня цього року до початку того місяця, в якому він втратив право власності на зазначений об`єкт оподаткування, а для нового власника - починаючи з місяця, в якому виникло право власності.

Згідно з п.п. 266.9.1 п. 266.9 ст. 266 Податкового кодексу України, податок сплачується за місцем розташування об`єкта/об`єктів оподаткування і зараховується до відповідного бюджету згідно з положеннями Бюджетного кодексу України.

Згідно з п. 120.1 ст. 120 Податкового кодексу України, неподання або несвоєчасне подання платником податків або іншими особами, зобов`язаними нараховувати та сплачувати податки, збори податкових декларацій (розрахунків), тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 170 гривень, за кожне таке неподання або несвоєчасне подання. Ті самі дії, вчинені платником податків, до якого протягом року було застосовано штраф за таке порушення, - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 1020 гривень за кожне таке неподання або несвоєчасне подання.

Відповідно до п. 123.1 ст. 123 Податкового кодексу України, у разі якщо контролюючий орган самостійно визначає суму податкового зобов`язання, зменшення суми бюджетного відшкодування та/або від`ємного значення суми податку на додану вартість платника податків на підставах, визначених підпунктами 54.3.1, 54.3.2, 54.3.4, 54.3.5, 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, - тягне за собою накладення на платника податків штрафу в розмірі 25 відсотків суми визначеного податкового зобов`язання, завищеної суми бюджетного відшкодування. При повторному протягом 1095 днів визначенні контролюючим органом суми податкового зобов`язання з цього податку, зменшення суми бюджетного відшкодування - тягне за собою накладення на платника податків штрафу у розмірі 50 відсотків суми нарахованого податкового зобов`язання, завищеної суми бюджетного відшкодування.

Таким чином, оскільки позивачем самостійно не подано декларації щодо визначення об`єкта оподаткування податком на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки за 2016 - 2017 роки та занижено податок на нерухоме майно, контролюючим органом правомірно донараховано податок та застосовано штрафні санкції, а тому спірні ППР не підлягають до скасування.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 3 ст. 139 КАС України, при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 6, 9, 14, 77, 139, 241-246, 255, 295, 371 КАС України, суд,

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов задовольнити частково.

Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Черкаській області від 14.06.2019 № 0007151407, №0007171401, №0007121401.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДФС у Черкаській області (код ЄДРПОУ 39392109) на користь Приватного акціонерного товариства «Уманський завод Мегомметр» (код ЄДРПОУ 00226106) судовий збір у розмірі 11371(одинадцять тисяч триста сімдесят одна) грн. 00 коп.

Копію рішення направити учасникам справи.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, яка може бути подана до Шостого апеляційного адміністративного суду через Черкаський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення суду. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя П.Г. Паламар

Повний текст рішення виготовлено 28.11.2019