Постанова

від 28.11.2019 по справі 815/2397/16

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

Іменем України

28 листопада 2019 року

Київ

справа №815/2397/16

адміністративне провадження №К/9901/39097/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

головуючого - Мороз Л.Л.,

суддів: Бучик А.Ю., Рибачука А.І.

розглянувши у порядку попереднього розгляду у касаційній інстанції адміністративну справу №815/2397/16

за позовом Публічного акціонерного товариства Одеський нафтопереробний завод до Управління державної реєстрації юридичного департаменту Одеської міської ради, Головного територіального управління юстиції в Одеській області, третя особа на стороні відповідача без самостійних вимог на предмет спору - Державне підприємство Укртранснафтопродукт , про визнання протиправним рішення та зобов`язання скасувати державну реєстрацію, провадження по якій відкрито

за касаційною скаргою Державного підприємства Укртранснафтопродукт на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 10 листопада 2016 року, ухвалену у складі головуючого судді Бжассо Н.В., та постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 25 січня 2017 року, ухвалену колегією суддів у складі: головуючого судді Коваля М.П., суддів: Димерлія О.О., Домусчі С.Д.,

в с т а н о в и в :

ПАТ Одеський нафтопереробний завод звернулося до суду з позовом до Управління державної реєстрації юридичного департаменту Одеської міської ради, Головного територіального управління юстиції в Одеській області, третя особа на стороні відповідача без самостійних вимог на предмет спору - Державне підприємство Укртранснафтопродукт , в якому, з урахуванням заяви про зміну позовних вимог, просило:

- визнати протиправним рішення державного реєстратора прав на нерухоме майно Управління державної реєстрації Головного територіального управління юстиції в Одеській області про державну реєстрацію прав та їх обтяжень № 27840724 від 16.01.2016 та скасувати його;

- зобов`язати Управління державної реєстрації юридичного департаменту Одеської міської ради скасувати державну реєстрацію права оперативного управління, прийнятого на підставі рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень № 27840724 від 16.01.2016.

Позовні вимоги обґрунтовував тим, що відповідачем не були враховані обставини та норми законодавства України в сфері державної реєстрації, що мали значення для прийняття рішення про проведення державної реєстрації права оперативного управління на нежитлові будівлі на користь ДП Укртранснафтопродукт , що призвело до прийняття протиправного рішення, яким порушені майнові права та законні інтереси позивача, як єдиного власника майна.

Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 10 листопада 2016 року вказаний позов задоволено частково.

Визнано протиправним та скасовано рішення державного реєстратора прав на нерухоме майно Управління державної реєстрації Головного територіального управління юстиції в Одеській області Васильковської Світлани Валеріївни № 27840724 від 16 січня 2016 року про проведення державної реєстрації права оперативного управління.

В іншій частині позовних вимог відмовлено.

Постановою Одеського апеляційного адміністративного суду від 25 січня 2017 року скасовано постанову суду першої інстанції у зв`язку із порушенням цим судом норм процесуального права та ухвалено нове рішення, яким позов задоволено частково.

Визнати протиправним та скасовано рішення державного реєстратора прав на нерухоме майно Управління державної реєстрації Головного територіального управління юстиції в Одеській області Васильковської Світлани Валеріївни № 27840724 від 16 січня 2016 року.

В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Суди встановили, що ПАТ Одеський нафтопереробний завод належить на праві приватної власності земельна ділянка, що розташована за адресою: м. Одеса, вул. Шкодова гора 1/1, кадастровий номер земельної ділянки 5110137600:55:003:0004, а також нежитлові будівлі, розташовані за вказаною адресою, які зареєстровані за останнім згідно рішення державного реєстратора прав на нерухоме майно Рубан М.О. № 8839244 від 09.12.2013 та рішення державного реєстратора прав на нерухоме майно Перчик І.О. № 11085358 від 20.02.2014.

Ухвалою Приморського районного суду м. Одеси від 13.11.2015 у справі №522/23126/15-к надано дозвіл на передачу всього нерухомого майна, яке знаходиться на земельній ділянці нафтопереробного заводу, який розташований: м. Одеса, вул. Шкодова гора, 1/1, та належить ПАТ Одеський нафтопереробний завод , на відповідальне зберігання та оперативне управління у відповідності до чинного законодавства України - державі, в особі ДП Укртранснафтопродукт , яке належить до сфери управління Міністерства енергетики та вугільної промисловості України.

Також, вказаним рішенням суду зобов`язано службових осіб ПАТ Одеський нафтопереробний завод передати вищевказане нерухоме майно та земельну ділянку нафтопереробного заводу, який розташований за адресою: м. Одеса, вул. Шкодова гора, 1/1, а ДП Укртранснафтопродукт прийняти його зі складанням відповідних актів прийому-передачі на відповідальне зберігання та оперативне управління у відповідності до чинного законодавства, з метою підтримання майна, яке включає в себе трубопроводи, резервуарний парк, електричне, насосне та інше обладнання, з метою необхідності систематичного та своєчасного проведення регламентних робіт по обслуговуванню та ремонту обладнання, а також проведення необхідних заходів, спрямованих на підтримання належного стану резервуарного парку та трубопроводів, з метою запобігання корозії та зношення, зокрема, але не виключно - заповнення резервуарів відповідними нафтопродуктами.

15.12.2015 ДП Укртранснафтопродукт був підписаний акт прийому - передачі на відповідальне зберігання та оперативне управління, згідно якого ПАТ Одеський нафтопереробний завод на виконання ухвали слідчого судді Приморського районного суду м. Одеси від 13.11.2015 у справі № 522/23126/15-к передало на відповідальне зберігання та оперативне управління, а ДП Укртранснафтопродукт прийняло на відповідальне зберігання та оперативне управління все нерухоме майно та земельну ділянку, на якій воно розташоване.

Також, згідно вказаного акту представники ПАТ Одеський нафтопереробний завод від його підписання відмовилися.

14.01.2016 ДП Укртранснафтопродукт звернулось із заявою про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, а саме: права оперативного управління на нежитлові будівлі за адресою: м. Одеса , вул. Шкодова гора, 1/1.

За результатами розгляду заяви ДП Укртранснафтопродукт від 14.01.2016 та документів, поданих для проведення державної реєстрації прав, 16.01.2016 державним реєстратором Управління державної реєстрації Головного територіального управління юстиції в Одеській області Васильковською Є.В. було прийнято рішення №27840724 про державну реєстрацію права оперативного управління на нежитлові будівлі за адресою: м. Одеса, вул. Шкодова гора 1/1, за суб`єктом - ДП Укртранснафтопродукт .

Не погоджуючись із вказаним рішенням державного реєстратора, вважаючи свої права порушеними, ПАТ Одеський нафтопереробний завод звернулось до суду з даним позовом.

Частково задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що вимоги позивача є частково обґрунтованими, а оскаржуване рішення державного реєстратора № 27840724 від 16.01.2016 є протиправним та підлягає скасуванню через відсутність у реєстраційній справі документів, які стали підставою для прийняття рішення про державну реєстрацію права, а саме: акту прийому-передачі та ухвали від 13.11.2015, а також наявністю посилання державного реєстратора на норму законодавства, яка не діяла на момент прийняття рішення.

Апеляційний суд скасував постанову суду першої інстанції з підстав порушення цим судом норм процесуального права, а саме не дослідження доказів, наявних в матеріалах справи та не надання їм належної оцінки. При цьому, апеляційний суд також дійшов висновку про наявність підстав для часткового задоволення позову.

Не погоджуючись із такими рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, ДП Укртранснафтопродукт оскаржило їх у касаційному порядку. Просить скасувати зазначені судові рішення та ухвалити нове, яким в задволенні позову відмовити в повному обсязі.

У поданих поясненнях Управління державної реєстрації просить судові рішення в частині вимог, пред`явлених до Управління державної реєстрації юридичного департаменту Одеської міської ради залишити без змін.

Головне територіальне управління юстиції в Одеській області у поданих поясненнях вказує на неправильне застосування судами норм матеріального права у спірних правовідносинах та вважає оскаржувані рішення такими, що підлягають скасуванню.

Верховний Суд переглянув судові рішення у межах касаційної скарги, з`ясував повноту фактичних обставин, встановлених судами, та правильність застосування норм матеріального та процесуального права і дійшов висновку про наявність підстав для часткового задоволення скарги з огляду на таке.

Суди попередніх інстанцій, розглядаючи справу по суті, виходили з того, що цей спір є адміністративним.

Колегія суддів з такими висновками судів попередніх інстанцій не погоджується з огляду на таке.

Згідно із частиною другою статті 2 КАС України (тут і далі - у редакції, чинній на час постановлення судами попередніх інстанцій рішень) до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб`єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.

На підставі пункту 7 частини першої статті 3 КАС України суб`єктом владних повноважень є орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа, інший суб`єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Відповідно до частини другої статті 4 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на всі публічно-правові спори, крім спорів, для яких законом установлений інший порядок судового вирішення.

Пунктом 1 частини другої статті 17 КАС України визначено, що юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори, зокрема спори фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.

Наведені норми узгоджуються з положеннями статей 2, 4 та 19 КАС України (у редакції, чинній з 15 грудня 2017 року), якими визначено завдання та основні засади адміністративного судочинства, зміст публічно-правового спору та справи, на які поширюється юрисдикція адміністративних судів.

Отже, до компетенції адміністративних судів належать спори фізичних чи юридичних осіб з органом державної влади, органом місцевого самоврядування, їхньою посадовою або службовою особою, предметом яких є перевірка законності рішень, дій чи бездіяльності цих органів (осіб), прийнятих або вчинених ними при здійсненні владних управлінських функцій, крім спорів, для яких законом установлений інший порядок судового вирішення.

Вирішуючи питання про віднесення спору до юрисдикції адміністративного суду, слід ураховувати не лише суб`єктний склад правовідносин, які склалися між сторонами, а й сутність (характер) таких правовідносин.

Публічно-правовий спір, на який поширюється юрисдикція адміністративних судів, є спором між учасниками публічно-правових відносин і стосується саме цих відносин.

Разом з тим, приватноправові відносини вирізняються наявністю майнового чи немайнового особистого інтересу учасника.

Спір має приватноправовий характер, якщо він обумовлений порушенням або загрозою порушення приватного права чи інтересу, як правило майнового, конкретного суб`єкта, що підлягає захисту в спосіб, передбачений законодавством для сфери приватноправових відносин. Спір є приватноправовим також у тому випадку, якщо до порушення приватного права чи інтересу призвели управлінські дії суб`єктів владних повноважень.

Відповідно до ч. 1 ст. 1 Господарського процесуального кодексу України (у редакції, чинній на час звернення позивача до суду з позовом) підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб`єкта підприємницької діяльності, мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених цим Кодексом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Частиною 2 ст. 20 Господарського кодексу України (у вказаній редакції) кожний суб`єкт господарювання та споживач має право на захист своїх прав і законних інтересів. Права та законні інтереси зазначених суб`єктів захищаються шляхом: визнання наявності або відсутності прав; визнання повністю або частково недійсними актів органів державної влади та органів місцевого самоврядування, актів інших суб`єктів, що суперечать законодавству, ущемлюють права та законні інтереси суб`єкта господарювання або споживачів; визнання недійсними господарських угод з підстав, передбачених законом; відновлення становища, яке існувало до порушення прав та законних інтересів суб`єктів господарювання; припинення дій, що порушують право або створюють загрозу його порушення.

Згідно ст. 137 Господарського кодексу України правом оперативного управління у цьому Кодексі визнається речове право суб`єкта господарювання, який володіє, користується і розпоряджається майном, закріпленим за ним власником (уповноваженим ним органом) для здійснення некомерційної господарської діяльності, у межах, встановлених цим Кодексом та іншими законами, а також власником майна (уповноваженим ним органом).

За правилами положень ст. 27 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень (в редакції Закону України № 834-VIII від 26.11.2015, що діє з 01.01.2016) державна реєстрація права власності та інших речових прав проводиться на підставі, зокрема, рішення про закріплення нерухомого майна на праві оперативного управління чи господарського відання, прийнятого власником нерухомого майна чи особою, уповноваженою управляти таким майном.

Слід зазначити, що право оперативного управління є похідним правом. Реєструється таке право при наявності підтвердження права власності на відповідний об`єкт нерухомого майна. З огляду на зазначене для здійснення держреєстрації інших речових прав (прав оперативного управління) до обов`язкових документів, які підтверджують їх виникнення, віднесено рішення розпорядчого характеру, ухвалене власником (або органом управління) нерухомого майна, про закріплення відповідних речових прав на майно.

Держреєстрація прав оперативного управління здійснюється шляхом внесення в установленому порядку відповідного запису до Держреєстру речових прав.

Чинною редакцією ГПК визначено, що юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням (частина друга статті 4).

Згідно із закріпленими в пункті 6 частини першої статті 20 зазначеного Кодексу (у відповідній редакції) правилами, господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв`язку зі здійсненням господарської діяльності (крім справ, передбачених частиною другою цієї статті), та інші справи у визначених законом випадках, зокрема, справи у спорах щодо права власності чи іншого речового права на майно (рухоме та нерухоме, в тому числі землю), реєстрації або обліку прав на майно, яке (права на яке) є предметом спору, визнання недійсними актів, що порушують такі права, крім спорів, стороною яких є фізична особа, яка не є підприємцем, та спорів щодо вилучення майна для суспільних потреб чи з мотивів суспільної необхідності, а також справи у спорах щодо майна, що є предметом забезпечення виконання зобов`язання, сторонами якого є юридичні особи та (або) фізичні особи - підприємці.

Отже, сама по собі участь суб`єкта владних повноважень у спірних правовідносинах не дає підстав для віднесення такого спору до категорії публічно-правових, оскільки визначальною ознакою для встановлення юрисдикції, до якої має бути віднесено спір, є суть права та/або інтересу, за захистом якого звернулася особа.

Якщо порушення своїх прав позивач, як юридична особа, вбачає у наслідках, спричинених діями, бездіяльністю або рішенням органу державної влади, вважаючи, що вони призвели до виникнення, зміни чи припинення її майнових прав та/або обов`язків, унеможливлюють їх належну реалізацію тощо, то оспорювання таких дій, бездіяльності чи рішення як спосіб захисту майнових або особистих немайнових прав має відбуватись за правилами господарського судочинства.

У цій справі позивач, оскаржуючи рішення державного реєстратора, зазначає, що Товариством не приймалось рішення про передачу належних йому на праві власності нежитлових приміщень за адресою: м. Одеса, вул. Шкодова гора, 1/1 на праві оперативного управління ДП Укртранснафтопродукт .

Тобто, в даному випадку, позивач, звертаючись до суду з даним позовом, намагається захистити свій інтерес щодо нежитлових приміщень.

З огляду на викладене, колегія суддів приходить до висновку, що спір у цій справі не є публічно-правовим та не належить до юрисдикції адміністративних судів, оскільки спірні правовідносини виникли не лише щодо дій державного реєстратора при вчиненні оскаржуваної реєстраційної дії, а і щодо правомірності набуття речових прав на майно.

Отже, за суб`єктним складом сторін та сутністю спору дана справа підлягає розгляду господарськими судами у порядку, визначеному нормами Господарського процесуального кодексу України.

Враховуючи викладене, зважаючи на помилковість позиції судів попередніх інстанцій щодо наявності у переданому на вирішення суду спорі визначальних ознак справи адміністративної юрисдикції, Суд дійшов висновку про наявність підстав для скасування оскаржуваних судових рішень та закриття провадження у адміністративній справі на підставі пункту 1 частини першої статті 238 та частини першої статті 354 КАС України.

Керуючись статтями 343, 349, 354, 355, 356 Кодексу адміністративного судочинства України, Суд, -

п о с т а н о в и в :

Касаційну скаргу Державного підприємства Укртранснафтопродукт задовольнити частково.

Постанову Одеського окружного адміністративного суду від 10 листопада 2016 року та постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 25 січня 2017 року скасувати.

Провадження у адміністративній справі №815/2397/16 - закрити.

Роз`яснити позивачу право на звернення до суду в порядку господарського судочинства.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та не може бути оскаржена.

...........................

...........................

...........................

Л.Л. Мороз

А.Ю. Бучик

А.І. Рибачук,

Судді Верховного Суду