Ухвала

від 29.11.2019 по справі 910/15912/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

про залишення скарги без руху

м. Київ

29.11.2019Справа № 910/15912/18

Господарський суд міста Києва у складі судді Гулевець О.В. розглянувши

скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Імуноген-Україна"

на дії приватного виконавця щодо арешту коштів боржника

по справі № 910/15912/18

за позовом Публічного акціонерного товариства "Монфарм"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Імуноген-Україна"

про стягнення 217 871,22 грн.

без участі представників учасників судового процесу

ВСТАНОВИВ:

Публічне акціонерне товариство "Монфарм" звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Імуноген-Україна" про стягнення 217871,22 грн. за договором на поставку медичної продукції від 22.11.2017 №02/17.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 28.02.2019, яке залишене без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 30.05.2019 у справі №910/15912/18 позов задоволено частково та стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Імуноген-Україна" на користь Публічного акціонерного товариства "Монфарм" основний борг у сумі 192949,48 грн., пеню у сумі 701,45 грн., штраф у сумі 192,95 грн. та судовий збір у розмірі 2907,66 грн.

11.06.2018 на виконання рішення Господарського суду міста Києва від 28.02.2019, що залишене без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 30.05.2019, у справі № 910/15912/18 було видано наказ.

29.07.2018 через відділ діловодства Господарського суду міста Києва від відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю "Імуноген-Україна" надійшла скарга на дії приватного виконавця щодо арешту коштів боржника в якій скаржник просить суд:

визнати постанову приватного виконавця Мойсеєнко Д.П. від 11.07.2019 про арешт коштів боржника неправомірною;

зобов`язати приватного виконавця Мойсеєнко Д.П. застосувати інший спосіб стягнення заборгованості у межах суми звернення стягнення з урахуванням виконавчого збору/основної винагороди приватного виконавця, витрат виконавчого провадження, штрафів 216 426,69 грн., а саме: накласти арешт на майно - товар, що зберігається на складі ТОВ "Імуноген-Україна" та реалізувати його на підставі п.1 ч.6 ст. 52, ст.61 Закону України "Про виконавче провадження".

23.07.2019 Господарським судом міста Києва одержано ухвалу Верховного Суду від 22.07.2019 про відкриття касаційного провадження за касаційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Імуноген-Україна" на постанову Північного апеляційного господарського суду від 30.05.2019 та рішення Господарського суду міста Києва від 28.02.2019 у справі № 910/15912/18 та витребування матеріалів справи № 910/15912/18.

26.07.2019 матеріалами справи № 910/15912/18 направлено до Верховного Суду.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 30.07.2019 вирішено відкласти питання про прийняття скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Імуноген-Україна" на дії приватного виконавця щодо арешту коштів боржника до повернення матеріалів справи №910/15912/18 до Господарського суду міста Києва.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 30.05.2019 від 09.09.2019 відмовлено у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Імуноген-Україна" на ухвалу Господарського суду міста Києва від 30.07.2019 у справі №910/15912/18.

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду постановою від 12.09.1019 касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Імуноген-Україна" залишив без задоволення, постанову Північного апеляційного господарського суду від 30.05.2019 та рішення Господарського суду міста Києва від 28.02.2019 у справі № 910/15912/18 залишив без змін.

У відповідності до ч. 1 ст. 342 Господарського процесуального кодексу України, скарга розглядається у десятиденний строк у судовому засіданні за участю стягувача, боржника і державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби чи приватного виконавця, рішення, дія чи бездіяльність яких оскаржуються.

В пункті 3 постанови Пленуму Верховного Суду України 26.12.2003. № 14 "Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність органів і посадових осіб державної виконавчої служби та звернень учасників виконавчого провадження" вказано, що у разі відсутності спеціальної норми щодо вирішення певних питань, які виникають при розгляді скарг на рішення, дії або бездіяльність посадових осіб державної виконавчої служби, до заяв (скарг, подань) учасників виконавчого провадження мають застосовуватися положення ЦПК і ГПК, якими врегульовано аналогічні питання.

Скарги, заяви, подання мають відповідати загальним вимогам щодо форми та змісту позовної заяви, передбаченим положеннями Господарського процесуального кодексу України.

У відповідності до п. 1 ч. 1 ст. 164 Господарського процесуального кодексу України до позовної заяви додаються документи, які підтверджують відправлення іншим учасникам справи копії позовної заяви і доданих до неї документів.

Згідно із ч. 1 ст. 172 Господарського процесуального кодексу України, позивач, особа, яка звертається з позовом в інтересах іншої особи, зобов`язані до подання позовної заяви надіслати учасникам справи її копії та копії доданих до неї документів листом з описом вкладення.

Відповідно до Правил надання послуг поштового зв`язку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 270 від 05.03.2009, розрахунковий документ - (касовий чек, розрахункова квитанція тощо) видається відправникові з додержанням вимог Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій в сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" і підтверджує факт надання послуги відділенням зв`язку.

Згідно з п.п. 59, 61 постанови Кабінету Міністрів України від 05.03.2009 № 270 "Про затвердження Правил надання послуг поштового зв`язку" внутрішні поштові відправлення з оголошеною цінністю з описом вкладення подаються для пересилання відкритими для перевірки їх вкладення. У разі приймання внутрішніх поштових відправлень з оголошеною цінністю з описом вкладення бланк опису заповнюється відправником у двох примірниках. Працівник поштового зв`язку повинен перевірити відповідність вкладення опису, розписатися на обох його примірниках і проставити відбиток календарного штемпеля. Один примірник опису вкладається до поштового відправлення, другий видається відправникові.

Отже, належним доказом відправлення учасникам процесу у справі копії скарги та доданих до неї документів є опис вкладень в поштовий конверт та документ, що підтверджує надання поштових послуг (касовий чек, розрахункова квитанція тощо), надані в оригіналі.

Однак, скаржником до матеріалів скарги взагалі не додані докази направлення копії скарги з доданими до неї документами стягувачу та суб`єкту оскарження (приватному виконавцю Мойсеєнку Д.П.).

При цьому, додані до скарги копії скарги та доданих до неї документів не підтверджує виконання скаржником наведених вище вимог, оскільки нормами господарського процесуального кодексу не визначено обов`язку суду здійснювати направлення скарги на адресу стягувача та органу оскарження.

Слід враховувати, що право на справедливий суд охоплює не лише стадію розгляду справи по суті, але також дотримання всіх процедур, що передбачені національним законодавством.

Як зазначено в рішеннях Європейського суду з прав людини від 20.05.2010 року у справі "Пелевін проти України", від 30.05.2013 року у справі "Наталія Михайленко проти України", право на доступ до суду не є абсолютним та може підлягати обмеженням, зокрема щодо умов прийнятності скарг; оскільки право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання державою; регулювання може змінюватися у часі та місці відповідно до потреб та ресурсів суспільства і окремих осіб.

Отже, механізм реалізації вищевказаного права, яке закріплене в Основному Законі, включає в себе необхідність дотримання вимог процесуального законодавства при зверненні до суду.

Зазначене право на звернення до суду може бути реалізоване у визначеному процесуальним законом порядку, оскільки воно зумовлене дотриманням процесуальної форми, передбаченої для цього чинним законодавством, а також встановленими ним передумовами для звернення до суду.

Конституційний Суд України у рішенні від 12.06.2007 року № 2-рп/2007 вказав, що необхідно відрізняти поняття "обмеження основоположних прав і свобод" від прийнятого у законотворчій практиці поняття "фіксація меж самої сутності прав і свобод" шляхом застосування юридичних способів (прийомів), визнаючи таку практику допустимою (абзац другий пункту 10 мотивувальної частини).

При цьому, як слідує зі змісту Рішення Конституційного Суду України від 25.12.1997 року № 9-зп, не є порушенням права на судовий захист відмова суду у прийнятті позовних та інших заяв, скарг, оформлених не у відповідності до чинного законодавства.

Зазначені вимоги до заяв, передбачені Господарським процесуальним кодексом України, носять не формальний характер, а є обов`язковими для осіб, що звертаються до суду за захистом свої порушених прав, недотримання яких, відповідно, тягне за собою її залишення без руху або повернення.

Отже, оскільки нормами Господарського процесуального кодексу України передбачений обмежений строк для розгляду скарги та обов`язок повідомлення учасників справи та суб`єкта оскарження про розгляд такої скарги, необхідною передумовою дотримання судом основних засад господарського судочинства під час розгляду скарги, зокрема на дії приватного виконавця, є направлення скаржником тексту самої скарги та доказів на підтвердження викладених в ній обставин, позаяк сторони у справі та суб`єкт оскарження повинні бути заздалегідь повідомленні про таку скаргу для надання їм достатнього часу для ознайомлення з її змістом та можливості підготовити свої пояснення (заперечення) на відповідну скаргу.

Відповідно до ч. 1 ст. 174 ГПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 162, 164, 172 цього Кодексу постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Керуючись ст.ст. 162, 174, 232-235, 339, 341 ГПК України, суд, -

У Х В А Л И В :

1. Скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Імуноген-Україна" залишити без руху.

2. Встановити скаржнику п`ятиденний строк з дня вручення ухвали про залишення скарги без руху для усунення недоліків скарги шляхом надання доказів направлення скарги з доданими до неї документами стягувачу та суб`єкту оскарження (приватному виконавцю Мойсеєнку Д.П.).

3. Попередити скаржника, що відповідно до частини 4 статті 174 Господарського процесуального кодексу України, у разі якщо скаржник не усунув недоліки скарги у строк, встановлений судом, скарга вважається неподаною і повертається особі, що звернулася із скаргою.

4. Дана ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає.

Суддя О.В. Гулевець