Рішення

від 28.11.2019 по справі 320/4539/19

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28 листопада 2019 року № 320/4539/19

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Горобцової Я.В., розглянувши у місті Києві в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю фірми Біріс до Головного управління ДФС у Київській області про визнання протиправним і скасування рішення та зобов`язання вчинити певні дії,

о б с т а в и н и с п р а в и:

До Київського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю фірми Біріс до Головного управління ДФС у Київській області, в якому позивач просить суд:

- визнати протиправним та скасувати Рішення Комісії Головного управління ДФС у Київській області, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації про внесення Товариства з обмеженою відповідальністю фірми Біріс до переліку платників податків, які відповідають критеріям ризиковості;

- зобов`язати Головне управління ДФС у Київській області виключити Товариство з обмеженою відповідальністю фірму Біріс з переліку платників податків, які відповідають критеріям ризиковості.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що включення платника податків до переліку ризикових призводить до правових наслідків у вигляді зупинення реєстрації податкових накладних/розрахунків коригувань. Зокрема, визнання контролюючим органом платника податків таким, що відповідає певному критерію ризиковості та внесення його до автоматизованої інформаційної системи Податковий блок - режим Журнал ризикових платників , є безумовною підставою для проведення моніторингу та, як наслідок, зупинення реєстрації податкових накладних. Будь-які мотиви, за якими позивача віднесено до платників податків, які відповідають критеріям ризиковості, у спірному рішенні не вказано.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 27.08.2019 відкрито провадження в адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження.

26 вересня 2019 року від представника позивача надійшло клопотання про розгляд справи без його участі. Відповідач проти вказаного клопотання не заперечував, про що свідчить підпис на клопотанні (а.с. 149 зворот).

01 жовтня 2019 року представником відповідачів через службу діловодства суду подано відзив на позовну заяву, в якому останній в задоволенні адміністративного позову просив відмовити. Стверджував, що відповідно до наявної податкової інформації встановлено наявність у позивача критеріїв ризиковості з підстав наявності ознак здійснення ризикових операцій платником. Зазначив також, що внесення позивача до переліку підприємств з ознаками ризиковості не створює жодних правових наслідків для підприємства та в жодному разі не створює перешкод для діяльності підприємства як суб`єкта господарювання, оскільки за позивачем залишається право підтверджуючими документами довести реальність здійснення фінансово-господарських операцій у своїй діяльності та подальшого прийняття позитивного рішення про реєстрацію податкових накладних/розрахунків коригування.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд,

в с т а н о в и в:

Товариство з обмеженою відповідальністю фірма Біріс зареєстроване в якості юридичної особи 24.01.1994 (номер запису: 1 353 120 0000 001685 від 24.01.2006) за адресою: 09100, Київська обл., м. Біла Церква, вул. Славіна, 2/167, кв. 65, що підтверджується наявною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань інформацією за кодом в ЄДРПОУ 20605780 станом на день розгляду справи.

Видами економічної діяльності позивача є: Код КВЕД 46.18 Діяльність посередників, що спеціалізуються в торгівлі іншими товарами; Код КВЕД 46.19 Діяльність посередників у торгівлі товарами широкого асортименту; Код КВЕД 46.41 Оптова торгівля текстильними товарами; Код КВЕД 82.11 Надання комбінованих офісних адміністративних послуг (основний); Код КВЕД 46.90 Неспеціалізована оптова торгівля; Код КВЕД 73.20 Дослідження кон`юнктури ринку та виявлення громадської думки.

З матеріалів справи встановлено, що відповідно до Витягу з реєстру платників ПДВ від 28.01.2015 № 1510274500182 - позивач є платником ПДВ.

Зі змісту позовної заяви встановлено, що позивач володіє достатніми фінансовими, матеріальними та людськими ресурсами для здійснення статутної діяльності. За місцем реєстрації підприємства знаходиться офіс та склад, що цілком задовольняє потреби підприємства.

З метою підтвердження реальності здійснення фінансово-господарської діяльності позивачем зазначено, що станом на день звернення з цим позовом до суду клієнтами його послуг є ПрАТ Фармацевтична фабрика Віола , що підтверджено укладеним 01.12.2017 договором поставки № 729 (а.с. 17-20) та додатковою угодою від 05.12.2018 до договору № 729 від 01.12.2017 (а.с. 21), ТОВ Малбі Фудс , що підтверджено укладеним 09.02.2018 договором № 12 (а.с. 29-32), ПП Т-Стікер , ПрАТ Укроптбакалія , Тульчінська філія ТОВ ФУД Девелопмент та інші.

Крім того встановлено, що позивач співпрацює з різними виробниками Європи та Китаю, постійними постачальниками є AG FOIL EUROPE s.r.o. (Словачинна) відповідно до договору № 01/2019 від 15.01.2019 (а.с. 35-39), договору № 02/2019 від 13.03.2019 (а.с. 51-55), договору № 03/2019 від 02.05.2019 (а.с. 71-75) та HuZhou Siny Label Material, LTD (КНР) відповідно до договору № 04/03-19 від 04.03.2019 (а.с. 89-92).

З метою забезпечення постачання товару з-за кордону позивачем укладено низку договорів з перевізниками, а саме: з міжнародним перевізником TNT Express укладена угода про надання транспортних послуг № 2019/К5/143 від 19.04.2019 (а.с. 105-110); з ТОВ Т.В.І.Д. (м. Ужгород) укладено договір перевезення вантажів автомобільним транспортом № 2018-11 від 25.10.2018 (а.с. 116-118); з ТОВ Кий Авіа Карго (м. Київ) укладено договір транспортного експедирування з організації перевезення вантажу морським транспортом № 4309 від 13.03.2019 (а.с. 111-115) та з ТОВ Нова Пошта укладено договір про надання послуг з організації перевезення відправлень № 140946 від 14.07.2017 (а.с. 119-124).

З 21.07.2017 ТОВ фірма Біріс перебуває на обліку осіб, які здійснюють операції з товарами, що підтверджується Витягом з реєстру за № UA10020605780 (а.с. 104).

У червні 2019 року позивачем надіслано на реєстрацію в ЄРПН податкову накладну від 02.05.2019 № 144 (а.с. 134) та засобами електронного зв`язку отримано повідомлення, що документ було прийнято на центральному рівні ДФС України, але реєстрацію зупинено у відповідності до пункту 201.16 статті 201 ПК України, оскільки ця податкова накладна відповідає вимогам підпункту 1.6 пункту 1 Критеріїв ризиковості платника податку .

Позивачеві було запропоновано надати пояснення та/або копії документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН.

Зокрема, реєстрацію податкової накладної від 02.05.2019 № 144 на суму 20544, 50 грн., ПДВ - 4 110, 90 грн. було зупинено.

Рішенням про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН № 1173239/20605780 від 27.05.2019 позивачеві відмовлено у реєстрації ПН № 144 від 02.05.2019 (а.с. 127-128).

Відтак, підставою для відмови у реєстрації податкової накладної слугував висновок щодо ненадання платником податків первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складських документів (інвентаризаційних описів), у тому числі рахунків-фактури/інвойсів, актів приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладних (документів, які не надано підкреслити); розрахункових документів, банківських виписок з особових рахунків.

При цьому, суд звертає увагу на те, що відповідач лише обмежився таким переліком та не підкреслив, як того вимагає дана форма, документів, які вимагав податковий орган, однак позивач не надав.

06 червня 2019 року позивачем було направлено скаргу на зазначене рішення, вих. № 17 (а.с. 129-133), у якій позивач наголошував, що 21.05.2019 повідомленням № 5 ТОВ фірма Біріс надало разом з поясненням копії усіх необхідних документів, що підтверджують інформацію, зазначену в ПН № 144 від 02.05.2019.

Рішенням за результатами розгляду скарги на рішення комісії регіонального рівня, яка приймає рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН № 30914/20605780/2 від 14.06.2019 скарга позивача від 06.06.2019 залишена без задоволення, а рішення комісії - без змін (а.с. 135).

Окрім цього, 11.06.2019 позивачем направлено до ГУ ДФС у Київській області лист-пояснення (а.с. 138) щодо відповідності платника критеріям ризиковості (вих. № 31), а 01.07.2019 до ГУ ДФС у Київській області направлено додаток до вищевказаного листа- пояснення (а.с. 141), в якому додано копію сертифікату на продукцію та відомості про обороти по складу за травень та червень 2019 року.

Відповідачем листом про надання інформації вих. № 26282/10/10-36-07-03-06 від 26.07.2019 (а.с. 139-140) надано відповідь, за результатом вивчення змісту якого встановлено, що на підставі постанови КМУ від 21.02.2018 № 117, пункту 10 Порядку зупинення реєстрації ПН/РК в ЄРПП зазначено, що: ТОВ фірма Біріс відповідає вимогам пункту 1.6 Критеріїв та внесено до переліку ризикових суб`єктів господарювання .

Проте, у вищевказаному листі відповідача не було зазначено, якому саме критерію ризиковості відповідає позивач.

В подальшому, при неодноразовому направленні позивачем податкових накладних на реєстрацію в ЄРПН, на його адресу надходили квитанції про прийняття документа та його зупинення. Підстава: Відповідно до пункту 201.16 статті 201 ПК України, реєстрація ПН/РК в Єдиному реєстрі податкових накладних зупинена. ПН/РК відповідає вимогам підпункту 1.6 пункту 1 Критеріїв ризиковості платника податку . Запропоновано надати пояснення та/або копії документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних .

Позивач вважає, що внесення його до переліку ризикових платників має наслідком перешкоджання провадженню господарської діяльності підприємства з огляду на те, що реєстрація усіх його податкових накладних в ЄРПН автоматично зупиняється, що здійснює перешкоди у податковій діяльності господарства.

Не погоджуючись із спірним рішенням Комісії Головного управління ДФС у Київській області, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації про внесення Товариства з обмеженою відповідальністю фірми Біріс до переліку платників податків, які відповідають критеріям ризиковості, позивач оскаржив його до суду.

Надаючи правову оцінку спірним відносинам, що виникли між сторонами у справі, суд виходить з такого.

Статтею 67 Конституції України передбачено, що кожен зобов`язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Відповідно до пункту 201.1 статті 201 ПК України, на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, кваліфікованого електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Пунктом 201.16 статті 201 ПК України передбачено, що реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.

Постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 № 117 Про затвердження порядків з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних , затверджено Порядок зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних; Порядок роботи комісій, які приймають рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації; Порядок розгляду скарг на рішення комісій регіонального рівня, які приймають рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації.

Організаційні та процедурні засади діяльності комісій, які приймають рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації (далі - комісії контролюючих органів), а також права та обов`язки її членів визначає Порядок роботи комісій, які приймають рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації.

Відповідно до пунктів 2, 3 Порядку роботи комісій, комісії контролюючих органів складаються з комісій регіонального рівня (головних управлінь ДФС в областях, м. Києві та Офісу великих платників податків ДФС) та комісії центрального рівня (ДФС). Комісія контролюючого органу діє в межах повноважень, визначених у Порядку зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Згідно з пунктом 6 Порядку взаємодії Комісії Державної фіскальної служби України, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації, структурних підрозділів ДФС та головних управлінь ДФС в областях, м. Києві та Офісу великих платників податків ДФС, затверджений наказом Державної фіскальної служби України від 03.08.2018 № 523 (далі - Порядок № 523), комісіями регіонального рівня здійснюється, зокрема, розгляд питань щодо внесення/виключення платників податку до (з) переліку ризикових платників податків згідно з пунктом 1.6 Критеріїв ризиковості платника податку, які затверджено Державною фіскальною службою України та погоджено з Міністерством фінансів України (далі - Критерії).

Засідання комісій регіонального рівня щодо розгляду питань про внесення/виключення платників податку до (з) переліку ризикових платників податків проводиться згідно з Порядком роботи комісії (пункт 7 Порядку № 523).

Відповідно до пунктів 8, 9 Порядку № 523, до протоколу засідання комісій регіонального рівня обов`язково додаються: перелік платників податків, щодо яких виявлено ознаки ризиковості згідно з пунктом 1.6 Критеріїв; матеріали, на підставі яких платників податків внесено до переліку ризикових платників податків; інша інформація, що розглядається комісіями регіонального рівня. Інформація щодо внесення/виключення платників податку до (з) переліку ризикових платників податків згідно з пунктом 1.6 Критеріїв вноситься секретарями комісій регіонального рівня до АІС Податковий блок .

При цьому прийняття рішення у формі окремого документа чинним законодавством не передбачено, у зв`язку з чим суд зазначає, що протокол є формою рішення суб`єкта владних повноважень.

Механізм зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних визначає Порядок зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

За змістом пунктів 5-7 Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, податкова накладна/розрахунок коригування, які підлягають моніторингу, перевіряються на відповідність критеріям ризиковості платника податку, критеріям ризиковості здійснення операцій та показникам позитивної податкової історії платника податку.

У разі коли за результатами моніторингу платник податку, яким складено податкову накладну/розрахунок коригування, відповідає критеріям ризиковості платника податку, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється.

У разі коли за результатами моніторингу податкова накладна/розрахунок коригування відповідають критеріям ризиковості здійснення операції, крім податкової накладної/розрахунку коригування, складених платником податку, який має позитивну податкову історію платника податку, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється.

Згідно з пунктом 10 Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, критерії ризиковості платника податку, критерії ризиковості здійснення операцій, перелік показників, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку, визначає ДФС та надсилає на погодження Мінфіну в електронній формі через систему електронної взаємодії органів виконавчої влади.

Мінфін у дводенний строк погоджує або надсилає ДФС на доопрацювання визначені у цьому пункті критерії та перелік показників, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку.

Про визначені критерії ризиковості платника податку, критерії ризиковості здійснення операцій, перелік показників, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку, ДФС інформує Комітет Верховної Ради України з питань податкової та митної політики.

ДФС оприлюднює на своєму офіційному веб-сайті погоджені критерії ризиковості платника податку, критерії ризиковості здійснення операцій, перелік показників, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку.

Критерії ризиковості платника податку і здійснення операцій, затверджені в.о. Голови Державної фіскальної служби України 05.11.2018 розповсюджено у формі листа № 4065/99-99-07-05-04-18.

Згідно з пунктом 1.6 зазначених Критеріїв, платник податків відповідає критеріям ризиковості, якщо: комісії головних управлінь ДФС в областях, м. Києві та Офісу великих платників податків ДФС можуть розглядати питання щодо встановлення ризиковості платника податків, а саме:

платник податку зареєстрований (перереєстрований) за адресою, що знаходиться на тимчасово окупованих територіях у Донецькій та Луганській областях і тимчасово окупованій території, в розумінні Закону України Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України ;

платник податку зареєстрований платником ПДВ менше трьох місяців;

платник податку - юридична особа, який не має відкритих рахунків у банківських установах, крім рахунків в органах Державної казначейської служби України (крім бюджетних установ);

платник податку, посадова особа та/або засновник якого був посадовою особою та/або засновником суб`єкта господарювання, якого ліквідовано за процедурою банкрутства протягом останніх трьох років;

платником податку не подано контролюючому органу податкову звітність з податку на додану вартість за два останні звітні періоди всупереч нормам підпункту 16.1.3 пункту 16.1 статті 16 та абзацу першого пункту 49.2 і пункту 49.18 статті 49 ПК України;

платником податку на прибуток не подано контролюючому органу фінансову звітність за останній звітний період всупереч нормам підпункту 16.1.3 пункту 16.1 статті 16 та пункту 46.2 статті 46 ПК України;

наявна податкова інформація, що свідчить про наявність ознак здійснення ризикових операцій платником.

Головні управління ДФС в областях, м. Києві та Офіс великих платників податків ДФС постійно обраховують та проводять моніторинг показників, визначених у пунктах 1.1-1.6 цих Критеріїв.

Відповідність платника податку Критеріям ризиковості платників податку може бути встановлено у разі виконання хоча б одного з критеріїв, визначених у пунктах 1.1-1.5 цих Критеріїв.

Якщо виявлено, що платник податків має ознаки ризиковості згідно з пунктом 1.6 цих Критеріїв, то такий платник податків виноситься на розгляд Комісії в той самий день і вноситься до переліку ризикових платників у день проведення засідання Комісії, на якому прийнято відповідне рішення.

Якщо платник податків, якого внесено до переліку ризикових суб`єктів господарювання, перестав відповідати критеріям ризиковості, що визначені у пунктах 1.1-1.5 цих Критеріїв, такого платника податків виключають з переліку ризикових суб`єктів господарювання в день отримання/виявлення такої інформації.

У разі якщо платник податків, внесений до переліку ризикових суб`єктів господарювання, перестав відповідати критеріям ризиковості, що визначені у пункті 1.6 цих Критеріїв, платника виключають з переліку ризикових суб`єктів господарювання за рішенням комісій головних управлінь ДФС в областях, м. Києві та Офісу великих платників податків ДФС.

Інформація про внесення/виключення платника податку до/з переліку ризикових платників податків, відповідно до пунктів 1.1-1.6 цих Критеріїв, стає доступною платнику в Електронному кабінеті.

Разом з тим, суд звертає увагу, що на момент прийняття оскаржуваного рішення Критерії ризиковості платників податків існують виключно у вигляді листа Державної фіскальної служби України та не затверджені будь-яким наказом Державної фіскальної служби України, не погоджено з Міністерством фінансів України, що суперечить вимогам пункту 10 Порядку № 117.

Крім того, Указом Президента України від 03.10.1992 № 493/92 Про державну реєстрацію нормативно-правових актів Міністерств та інших органів виконавчої влади передбачено, що з 01.01.1993 нормативно-правові акти, які видаються міністерствами, іншими органами виконавчої влади, органами господарського управління та контролю і які зачіпають права, свободи й законні інтереси громадян або мають міжвідомчий характер, підлягають державній реєстрації.

З огляду на відсутність державної реєстрації вказаний лист від 05.11.2018 № 4065/99-99-07-05-04-18 не може вважатись актом управління довгострокового та неодноразового застосування, який встановлює, змінює або припиняє загальні правила регулювання однотипних відносин щодо широкого кола осіб, а тому має виключно інформативно-рекомендаційний характер.

При розгляді справи суд враховує висновки, викладені у постанові Верховного Суду від 02.04.2019 у справі № 822/1878/18, зокрема що листи міністерств, інших органів виконавчої влади не є нормативно-правовими актами у розумінні статті 117 Конституції України, а відтак не є джерелом права відповідно до статті 7 КАС України. Загальними вимогами, які висуваються до актів індивідуальної дії, як акта правозастосування, є його обґрунтованість та вмотивованість, тобто наведення податковим органом конкретних підстав його прийняття (фактичних і юридичних), а також переконливих і зрозумілих мотивів його прийняття. Крім того, акти, що затверджують критерії ризиковості здійснення операцій мають на меті встановити норми права, які зачіпають права, свободи й законні інтереси громадян, а відтак підлягають обов`язковій реєстрації у порядку, визначеному діючим законодавством.

Як встановлено судом, Рішенням Комісії Головного управління ДФС у Київській області, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації Товариство з обмеженою відповідальністю фірма Біріс включено до переліку платників податків, які відповідають критеріям ризиковості.

Вказане рішення прийнято за результатом наявної у контролюючого орану податкової інформації, що свідчить про наявність ознак здійснення ризикових операцій платником.

Проте, будь-яких документально підтверджуючих доказів на обґрунтування вказаних тверджень контролюючим органом не надано та про такі не зазначено.

У свою чергу, як вбачається з матеріалів справи, наявними у ній письмовими доказами підтверджено реальність здійснення позивачем господарської діяльності, що спростовує твердження відповідача про наявність ознак здійснення ризикових операцій платником.

Таким чином, Рішення Комісії Головного управління ДФС у Київській області, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації про включення Товариства з обмеженою відповідальністю фірми Біріс до переліку платників податків, які відповідають критеріям ризиковості, не відповідає вимогам пунктів 1, 3 частини другої статті 2 КАС України, оскільки винесене необґрунтовано і не містить належної мотивації підстав та причин віднесення позивача до ризикових платників податків.

Разом з цим суд зазначає, що внесення позивача до переліку ризикових платників, перешкоджає провадженню господарської діяльності останнього з огляду на те, що всі податкові накладні, які реєструє позивач в ЄРПН, автоматично зупиняються і це створює перешкоди в здійсненні господарських операцій (а саме необхідність постійно витрачати додатковий час, трудові та матеріальні ресурси на підготовку пояснень та копій документів з метою розблокування податкових накладних).

Таким чином, оскаржуване рішення породжує негативні наслідки для позивача та порушує його права та законні інтереси.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що Рішення Комісії Головного управління ДФС у Київській області, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації про включення Товариства з обмеженою відповідальністю фірми Біріс до переліку платників податків, які відповідають критеріям ризиковості є протиправним та підлягає скасуванню.

Крім того суд бере до уваги, що Комісія Головного управління ДФС у Київській області, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації, як відповідач у справі, була наділена правом подати до суду докази на підтвердження правомірності прийняття оспорюваного рішення.

Разом з цим відповідач зазначеним правом не скористався, жодного належного доказу на підтвердження обґрунтованості оспорюваного рішення та підстав його прийняття під час розгляду справи не надав, обмежившись простим посиланням на наявність у контролюючого орану податкової інформації, що свідчить про ознаки здійснення ризикових операцій платником.

Проте, відповідачем не надано суду жодного доказу, який свідчив би про наявність ознак здійснення позивачем ризикових операцій, як і не підтверджено, яку саме податкову інформацію використав контролюючий орган під час прийняття спірного рішення.

Зміст оспорюваного рішення дає підстави стверджувати, що Комісія Головного управління ДФС у Київській області, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації, розглядаючи подані позивачем документи, не перевіряла їх відповідність вимогам чинного законодавства (наявність обов`язкових реквізитів, дотримання встановленої законом форми тощо), не з`ясовувала специфіку проведених господарських операцій та не визначала документів, які є достатніми для підтвердження реальності господарських операцій з урахуванням їх змісту і обсягу, у зв`язку з чим дійшла помилкового висновку про віднесення позивача до переліку платників податків, які відповідають критеріям ризиковості.

Таким чином, зважаючи на наявність у позивача передбачених законодавством документів на підтвердження здійснення господарських операцій наданих як відповідачеві так і до суду, а саме: по взаємовідносинах з ПрАТ Фармацевтична фабрика Віола , що підтверджено укладеним 01.12.2017 договором поставки № 729 (а.с. 17-20) та додатковою угодою від 05.12.2018 до договору № 729 від 01.12.2017 (а.с. 21), ТОВ Малбі Фудс , що підтверджено укладеним 09.02.2018 договором № 12 (а.с. 29-32) тощо, видатковою накладною № 144 від 02.05.2019; платіжним дорученням від 20.05.2019 № 2000903461, а також по взаємовідносинах з AG FOIL EUROPE s.r.o. (Словачинна) відповідно до договору № 01/2019 від 15.01.2019 (а.с. 35-39), договору № 02/2019 від 13.03.2019 (а.с. 51-55), договору № 03/2019 від 02.05.2019 (а.с. 71-75) та HuZhou Siny Label Material, LTD (КНР) відповідно до договору № 04/03-19 від 04.03.2019 (а.с. 89-92), платіжним дорученням № 283JBKLJ0 від 24.01.2019, а також враховуючи, що достатність вказаних документів для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної не спростована відповідачем, суд дійшов висновку, що Комісія Головного управління ДФС у Київській області, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації не мала правових підстав для внесення Товариства з обмеженою відповідальністю фірми Біріс до переліку платників податків, які відповідають критеріям ризиковості.

Крім того, з метою забезпечення постачання товару з-за кордону позивачем було укладено низку договорів з перевізниками, а саме: з міжнародним перевізником TNT Express укладена угода про надання транспортних послуг № 2019/К5/143 від 19.04.2019 (а.с. 105-110); з ТОВ Т.В.І.Д. (м. Ужгород) укладено договір перевезення вантажів автомобільним транспортом № 2018-11 від 25.10.2018 (а.с. 116-118); з ТОВ Кий Авіа Карго (м. Київ) укладено договір транспортного експедирування з організації перевезення вантажу морським транспортом № 4309 від 13.03.2019 (а.с. 111-115) та з ТОВ Нова Пошта укладено договір про надання послуг з організації перевезення відправлень № 140946 від 14.07.2017 (а.с. 119-124).

Відповідачем у відзиві не наведено доводів, які б спростовували надані позивачем пояснення та докази, не надано доказів на підтвердження наявності порушення позивачем вимог податкового законодавства.

З урахуванням зазначеного, суд, на підставі наданих доказів в їх сукупності, системного аналізу положень законодавства України приходить до висновку, що адміністративний позов підлягає задоволенню.

Як встановлено частиною другою статті 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з вимогами частини третьої статті 242 КАС України, обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені у судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

За приписами частини другої статті 6 КАС України, суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

Відповідно до пункту 30 Рішення Європейського Суду з прав людини у справі Hirvisaari v. Finland від 27.09.2001, рішення судів повинні достатнім чином містити мотиви, на яких вони базуються для того, щоб засвідчити, що сторони були заслухані. Згідно пункту 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини, очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.

Згідно з пунктом 4 частини другої статті 245 КАС України, у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії.

Відповідно до абзацу 1 частини четвертої статті 245 КАС України, у випадку, визначеному пунктом 4 частини другої цієї статті, суд може зобов`язати відповідача - суб`єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд.

Із системного аналізу вищевказаних норм КАС України можна дійти висновку, що законодавством передбачено право суду, у випадку визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень, зобов`язати відповідача - суб`єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд.

Крім того, Європейський суд з прав людини у рішенні від 13.01.2011 (остаточне) по справі Чуйкіна проти України (CASE OF CHUYKINA v. UKRAINE) (Заява №28924/04) констатував: 50. Суд нагадує, що процесуальні гарантії, викладені у статті 6 Конвенції, забезпечують кожному право звертатися до суду з позовом щодо своїх цивільних прав та обов`язків. Таким чином стаття 6 Конвенції втілює право на суд , в якому право на доступ до суду, тобто право ініціювати в судах провадження з цивільних питань становить один з його аспектів (див. рішення від 21.02.1975 у справі Голдер проти Сполученого Королівства (Golder v. the United Kingdom), пп. 2836, Series A № 18). Крім того, порушення судового провадження саме по собі не задовольняє усіх вимог пункту 1 статті 6 Конвенції. Ціль Конвенції гарантувати права, які є практичними та ефективними, а не теоретичними або ілюзорними. Право на доступ до суду включає в себе не лише право ініціювати провадження, а й право отримати вирішення спору судом. Воно було б ілюзорним, якби національна правова система Договірної держави дозволяла особі подати до суду цивільний позов без гарантії того, що справу буде вирішено остаточним рішенням в судовому провадженні. Для пункту 1 статті 6 Конвенції було б неможливо детально описувати процесуальні гарантії, які надаються сторонам у судовому процесі провадженні, яке є справедливим, публічним та швидким, не гарантувавши сторонам того, що їхні цивільні спори будуть остаточно вирішені (див. рішення у справах Мултіплекс проти Хорватії (Multiplex v. Croatia), заява № 58112/00, п. 45, від 10.07.2003, та Кутіч проти Хорватії (Kutic v. Croatia), заява № 48778/99, п. 25, ECHR 2002-II) .

У даному випадку, задоволення позовної вимоги про зобов`язання Головне управління ДФС у Київській області виключити Товариство з обмеженою відповідальністю фірма Біріс з переліку платників податків, які відповідають критеріям ризиковості є дотриманням судом гарантій на те, що спір між сторонами буде остаточно вирішений.

Відповідно до частини другої статті 77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

На виконання вимог частини другої статті 77 КАС України, відповідачем не доведено належними та допустимими доказами правомірності прийнятого рішення.

Натомість, позивачем було надано належні та допустимі докази на підтвердження обґрунтованості позовних вимог, а наведені ним доводи не було спростовано відповідачем.

Під час розгляду справи відповідач, як суб`єкт владних повноважень, не надав до суду жодних належних і достовірних доказів, а відтак, не довів правомірності свого рішення.

Згідно з вимогами частини першої статті 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

При зверненні до суду позивачем було сплачено судовий збір у розмірі 1921, 00 грн. згідно з платіжним дорученням № 352 від 16.08.2019.

Суд, керуючись частиною першою статті 139 КАС України, беручи до уваги результат вирішення спору щодо задоволення позовних вимог, присуджує позивачеві 1921, 00 грн. понесених витрат з оплати судового збору за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДФС у Київській області.

Керуючись статтями 9, 14, 73-78, 90, 139, 143, 205, 242-246, 250, 255 КАС України, суд

в и р і ш и в:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю фірми Біріс - задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати Рішення Комісії Головного управління ДФС у Київській області, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації про внесення Товариства з обмеженою відповідальністю фірми Біріс до переліку платників податків, які відповідають критеріям ризиковості.

Зобов`язати Головне управління ДФС у Київській області виключити Товариство з обмеженою відповідальністю фірму Біріс з переліку платників податків, які відповідають критеріям ризиковості.

Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю фірми Біріс (місцезнаходження: 09100, Київська обл., м. Біла Церква, вул. Славіна, 2/167, кв. 65, код ЄДРПОУ 20605780) судовий збір у розмірі 1921, 00 грн. (одна тисяча дев`ятсот двадцять одна грн. 00 коп.) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДФС у Київській області (місцезнаходження: 03151, м. Київ, вул. Народного Ополчення, 5-А, код ЄДРПОУ 39393260).

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 1 Розділу VII «Перехідні положення» Кодексу адміністративного судочинства України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через Київський окружний адміністративний суд.

Дата складання повного рішення 28.11.2019

Суддя Я.В. Горобцова

Горобцова Я.В.