Постанова

від 01.07.2020 по справі 320/4539/19

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 320/4539/19 Суддя (судді) першої інстанції: Горобцова Я.В.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 липня 2020 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючого судді: Кузьмишиної О.М.,

суддів: Костюк Л.О., Кобаля М.І.

за участю секретаря судового засідання Білоус А.С.

розглянувши у письмовому провадженні апеляційні скарги Головного управління ДПС у Київській області на рішення Київського окружного адміністративного суду від 28 листопада 2019 року та Додаткову постанову Київського окружного адміністративного суду від 06 лютого 2020 у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю фірми Біріс до Головного управління ДПС у Київській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії,

В С Т А Н О В И В :

До Київського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю фірми Біріс до Головного управління ДФС у Київській області, в якому позивач просить суд:

- визнати протиправним та скасувати Рішення Комісії Головного управління ДФС у Київській області, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації про внесення Товариства з обмеженою відповідальністю фірми Біріс до переліку платників податків, які відповідають критеріям ризиковості;

- зобов`язати Головне управління ДФС у Київській області виключити Товариство з обмеженою відповідальністю фірму Біріс з переліку платників податків, які відповідають критеріям ризиковості.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що включення платника податків до переліку ризикових призводить до правових наслідків у вигляді зупинення реєстрації податкових накладних/розрахунків коригувань. Зокрема, визнання контролюючим органом платника податків таким, що відповідає певному критерію ризиковості та внесення його до автоматизованої інформаційної системи Податковий блок - режим Журнал ризикових платників , є безумовною підставою для проведення моніторингу та, як наслідок, зупинення реєстрації податкових накладних. Будь-які мотиви, за якими позивача віднесено до платників податків, які відповідають критеріям ризиковості, у спірному рішенні не вказано.

Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 28.11.2019 р. позов задоволено. Визнано протиправним та скасовано Рішення Комісії Головного управління ДФС у Київській області, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації про внесення Товариства з обмеженою відповідальністю фірми Біріс до переліку платників податків, які відповідають критеріям ризиковості. Зобов`язано Головне управління ДФС у Київській області виключити Товариство з обмеженою відповідальністю фірму Біріс з переліку платників податків, які відповідають критеріям ризиковості.

Не погоджуючись із прийнятим рішенням, відповідачем подано апеляційну скаргу, в якій він просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове, яким в задоволенні позову відмовити.

Апеляційна скарга мотивована тим, що судом першої інстанції не враховано той факт, що на засіданні Комісії 27.05.2019 р. прийнято рішення про внесення ТОВ фірма Біріс до Реєстру ризикових платників із ознакою відповідно до абз. 7 пп. 1.6 п. 1 Критеріїв, а саме: наявна інформація, що свідчить про наявність ознак здійснення ризикових операцій платником.

Окрім того, судом першої інстанції не враховано той факт, що внесення позивача до переліку підприємств з ознаками ризиковості не створює жодних правових наслідків для підприємства та не створює перешкод у діяльності підприємства як суб`єкта господарювання, оскільки за ним залишається право підтверджуючими документами довести реальність здійснення фінансово-господарських операцій, що є підставою для подальшого прийняття рішення відповідачем про реєстрацію податкових накладних/розрахунків коригування.

Позивачем відзиву в установлений судом строк подано не було, що не перешкоджає подальшому розгляду справи.

Також апелянтом подано клопотання про заміну відповідача в порядку процесуального правонаступництва.

Ознайомившись із заявленим клопотанням, колегія суддів приходить до висновку про його обґрунтованість на наявність підстав для його задоволення, з огляду на таке.

Згідно ст. 52 Кодексу адміністративного судочинства України у разі вибуття або заміни сторони чи третьої особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд допускає на будь-якій стадії судового процесу заміну відповідної сторони чи третьої особи її правонаступником. Усі дії, вчинені в адміністративному процесі до вступу правонаступника, обов`язкові для нього в такій самій мірі, у якій вони були б обов`язкові для особи, яку він замінив.

Відповідно до п. 2 постанови Кабінету Міністрів України від 19.06.2019 №537 "Про утворення територіальних органів Державної податкової служби" постановлено реорганізувати деякі територіальні органи Державної фіскальної служби шляхом їх приєднання до відповідних територіальних органів Державної податкової служби за переліком згідно з додатком 2.

Зокрема, згідно переліку додатку 2, до постанови Кабінету Міністрів України від 19.06.2019 №537 Головне управління ДФС у Київській області реорганізовано шляхом його приєднання до Головного управління ДПС у Київській області.

До Єдиного державного реєстру юридичних, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань внесений запис № 1 073 102 0000 040770 від 30.07.2019 р. про державну реєстрацію Головного управління ДПС у Київській області.

Згідно із розпорядженням Кабінету Міністрів України № 682-р від 21.08.2019 р. функції і повноваження Державної фіскальної служби з реалізації державної податкової політики, державної політики із адміністрування єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, державної політики у сфері боротьби із правопорушеннями під час застосування податкового законодавства, а також законодавства з питань сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування та законодавства з інших питань припинено, а контроль за дотриманням таких функцій та повноважень покладено на Державну податкову службу згідно із постановою Кабінету Міністрів України від 6 березня 2019 р. N 227 "Про затвердження положень про Державну податкову службу України та Державну митну службу України" (Офіційний вісник України, 2019 р., N 26, ст. 900).

З урахуванням вищевикладеного, зважаючи на те, що функцію з адміністрування податків та зборів покладено на Головне управління ДПС у Київській області, відповідач просить замінити неналежну сторону у справі ГУ ДФС у Київській області на належну - ГУ ДПС у Київській області.

В контексті вищевикладеного, колегія суддів дійшла висновку про наявність підстав для задоволення клопотання та вважає за необхідне допустити процесуальне правонаступництво шляхом заміни Головного управління ДФС у Київській області на Головне управління ДПС у Київській області.

Розгляд справи здійснено в порядку письмового провадження відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 311, ч. 2 ст. 313 Кодексу адміністративного судочинства України.

У відповідності до ст. 308 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі - КАС України) справа переглядається колегією суддів в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши доводи апеляційної скарги та, перевіривши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а рішення суду першої інстанції - скасуванню, з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю фірма Біріс зареєстроване в якості юридичної особи 24.01.1994 (номер запису: 1 353 120 0000 001685 від 24.01.2006) за адресою: АДРЕСА_1 , що підтверджується наявною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань інформацією за кодом в ЄДРПОУ 20605780 станом на день розгляду справи.

Видами економічної діяльності позивача є: Код КВЕД 46.18 Діяльність посередників, що спеціалізуються в торгівлі іншими товарами; Код КВЕД 46.19 Діяльність посередників у торгівлі товарами широкого асортименту; Код КВЕД 46.41 Оптова торгівля текстильними товарами; Код КВЕД 82.11 Надання комбінованих офісних адміністративних послуг (основний); Код КВЕД 46.90 Неспеціалізована оптова торгівля; Код КВЕД 73.20 Дослідження кон`юнктури ринку та виявлення громадської думки.

Відповідно до Витягу з реєстру платників ПДВ від 28.01.2015 № 1510274500182 - позивач є платником ПДВ.

З метою підтвердження реальності здійснення фінансово-господарської діяльності позивачем зазначено, що станом на день звернення з цим позовом до суду клієнтами його послуг є ПрАТ Фармацевтична фабрика Віола , що підтверджено укладеним 01.12.2017 договором поставки № 729 (а.с. 17-20) та додатковою угодою від 05.12.2018 до договору № 729 від 01.12.2017 (а.с. 21), ТОВ Малбі Фудс , що підтверджено укладеним 09.02.2018 договором № 12 (а.с. 29-32), ПП Т-Стікер , ПрАТ Укроптбакалія , Тульчінська філія ТОВ ФУД Девелопмент та інші.

Позивач зазначає, що співпрацює з різними виробниками Європи та Китаю, постійними постачальниками є AG FOIL EUROPE s.r.o. (Словачинна) відповідно до договору № 01/2019 від 15.01.2019 (а.с. 35-39), договору № 02/2019 від 13.03.2019 (а.с. 51-55), договору № 03/2019 від 02.05.2019 (а.с. 71-75) та HuZhou Siny Label Material, LTD (КНР) відповідно до договору № 04/03-19 від 04.03.2019 (а.с. 89-92).

З метою забезпечення постачання товару з-за кордону позивачем укладено низку договорів з перевізниками, а саме: з міжнародним перевізником TNT Express укладена угода про надання транспортних послуг № 2019/К5/143 від 19.04.2019 (а.с. 105-110); з ТОВ "Т.В.І.Д." (м. Ужгород) укладено договір перевезення вантажів автомобільним транспортом № 2018-11 від 25.10.2018 (а.с. 116-118); з ТОВ "Кий Авіа Карго" (м. Київ) укладено договір транспортного експедирування з організації перевезення вантажу морським транспортом № 4309 від 13.03.2019 (а.с. 111-115) та з ТОВ "Нова Пошта" укладено договір про надання послуг з організації перевезення відправлень № 140946 від 14.07.2017 (а.с. 119-124).

З 21.07.2017 ТОВ фірма Біріс перебуває на обліку осіб, які здійснюють операції з товарами, що підтверджується Витягом з реєстру за № UA10020605780 (а.с. 104).

У червні 2019 року позивачем надіслано на реєстрацію в ЄРПН податкову накладну від 02.05.2019 № 144 (а.с. 134) та засобами електронного зв`язку отримано повідомлення, що документ було прийнято на центральному рівні ДФС України, але реєстрацію зупинено у відповідності до пункту 201.16 статті 201 ПК України, оскільки ця податкова накладна відповідає вимогам пп. 1.6 п. 1 Критеріїв ризиковості платника податку .

Позивачеві було запропоновано надати пояснення та/або копії документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН.

Зокрема, реєстрацію податкової накладної від 02.05.2019 р. № 144 на суму 20544, 50 грн., ПДВ - 4 110, 90 грн було зупинено.

Рішенням про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН № 1173239/20605780 від 27.05.2019 р. позивачеві відмовлено у реєстрації ПН № 144 від 02.05.2019 р.

06.06.2019 р. позивачем було направлено скаргу на зазначене рішення, вих. № 17, у якій позивач наголошував, що 21.05.2019 р. повідомленням № 5 ТОВ фірма Біріс надало, разом з поясненнями, копії усіх необхідних документів, що підтверджують інформацію, зазначену в ПН № 144 від 02.05.2019 р.

Рішенням за результатами розгляду скарги на рішення комісії регіонального рівня, яка приймає рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН № 30914/20605780/2 від 14.06. р., скарга позивача від 06.06.2019 р. залишена без задоволення, а рішення комісії - без змін.

Окрім цього, 11.06.2019 р. позивачем направлено до ГУ ДФС у Київській області лист-пояснення щодо відповідності платника критеріям ризиковості (вих. № 31), а 01.07.2019 до ГУ ДФС у Київській області направлено додаток до вищевказаного листа- пояснення, в якому додано копію сертифікату на продукцію та відомості про обороти по складу за травень та червень 2019 року.

Відповідачем листом про надання інформації вих. № 26282/10/10-36-07-03-06 від 26.07.2019 надано відповідь, за результатом вивчення змісту якого встановлено, що на підставі постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 № 117, п. 10 Порядку зупинення реєстрації ПН/РК в ЄРПП зазначено, що: ТОВ фірма Біріс відповідає вимогам п. 1.6 Критеріїв та внесено до переліку ризикових суб`єктів господарювання .

В подальшому, при неодноразовому направленні позивачем податкових накладних на реєстрацію в ЄРПН, на його адресу надходили квитанції про прийняття документа та його зупинення. Підстава: Відповідно до пункту 201.16 статті 201 ПК України, реєстрація ПН/РК в Єдиному реєстрі податкових накладних зупинена. ПН/РК відповідає вимогам підпункту 1.6 пункту 1 Критеріїв ризиковості платника податку . Запропоновано надати пояснення та/або копії документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних .

Позивач вважаючи, що прийняття рішення Комісією Головного управління ДФС у Київській області, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації про внесення ТОВ фірми Біріс до переліку платників податків, які відповідають критеріям ризиковості, має наслідком перешкоджання провадженню господарської діяльності підприємства з огляду на те, що реєстрація усіх його податкових накладних в ЄРПН автоматично зупиняється, що здійснює перешкоди у податковій діяльності господарства, а тому звернувся з позовом до суду.

Приймаючи рішення про задоволення позовних вимог, суд першої інстанції виходив із того, що позивачем надано як відповідачу так і суду всі необхідні документи на підтвердження його господарських операцій відповідно до ПН № 144 від 02.05.2019 р., а відтак оскаржуване рішення відповідача є протиправним.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, колегія суддів виходить із наступного.

Відповідно до частин першої, другої, третьої статті 242 КАС України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Зазначеним вимогам закону рішення судів першої та апеляційної інстанцій не відповідають.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Відповідно до п. 19 ч. 1 ст. 4 КАС України індивідуальний акт - акт (рішення) суб`єкта владних повноважень, виданий (прийняте) на виконання владних управлінських функцій або в порядку надання адміністративних послуг, який стосується прав або інтересів визначеної в акті особи або осіб, та дія якого вичерпується його виконанням або має визначений строк.

Частина перша ст. 5 цього Кодексу визначає, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом, зокрема, визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень.

Відповідно до ч. 1 та ч. 2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідно до пп. 20.1.45 п. 20.1. ст. 20 Податкового кодексу України (надалі - ПК України) контролюючі органи мають право здійснювати щоденну обробку даних та інформації електронного кабінету, необхідних для виконання покладених на них функцій з адміністрування податкового законодавства та законодавства з інших питань, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючий орган, що включає, зокрема, прийняття, обробку та аналіз документів та даних платників податків, здійснення повноважень, передбачених законом, які можуть бути реалізовані в електронній формі за допомогою засобів електронного зв`язку.

Згідно із п. 61.1. ст. 61 ПК України податковий контроль - система заходів, що вживаються контролюючими органами з метою контролю правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати податків і зборів, а також дотримання законодавства з питань регулювання обігу готівки, проведення розрахункових та касових операцій, патентування, ліцензування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Податковий контроль здійснюється шляхом, серед іншого, інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності контролюючих органів (пп. 62.1.2. п. 62.1 ст. 62 ПК України).

Відповідно до п. 71.1 ст. 71 ПК України інформаційно-аналітичне забезпечення діяльності контролюючих органів - комплекс заходів щодо збору, опрацювання та використання інформації, необхідної для виконання покладених на контролюючі органи функцій.

Відповідно до п.п. 74.1, 74.3 ст. 74 ПК України податкова інформація, зібрана відповідно до цього Кодексу, зберігається в базах даних Інформаційних, телекомунікаційних та інформаційно-телекомунікаційних систем (далі - Інформаційні системи) центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику.

Інформаційні системи і засоби їх забезпечення, розроблені, виготовлені або придбані центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику, є державною власністю.

Система захисту податкової інформації, що зберігається в базах даних Інформаційних систем, встановлюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику.

Внесення інформації до баз даних Інформаційних систем та її опрацювання здійснюються контролюючими органами.

Перелік Інформаційних систем визначається центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику.

Зібрана податкова інформація та результати її опрацювання використовуються для виконання покладених на контролюючі органи функцій та завдань, а також центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, для формування та реалізації єдиної державної податкової та митної політики.

Пунктом 201.1 ст. 201 ПК України визначено, що на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Відповідно до п. 201.16 ст. 201 ПК України реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.

Закон України "Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у 2018 році" від 07 грудня 2017 року № 2245-VIII (далі - Закон № 2245-VIII), яким змінена редакція пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України.

Згідно із п. 7 Прикінцевих та перехідних положень Закону № 2245-VIII Кабінету Міністрів України доручено до 1 березня 2018 року визначити порядок зупинення реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування, прийняти нормативно-правові акти, необхідні для реалізації цього Закону, привести свої нормативно-правові акти у відповідність із цим Законом та забезпечити перегляд та приведення центральними органами виконавчої влади їх нормативно-правових актів у відповідність із цим Законом.

Постанова Кабінету Міністрів України №117 "Про затвердження порядків з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних" від 21 лютого 2018 року, якою, зокрема, затверджено Порядок зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Порядок №117).

Цей Порядок визначає механізм зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Реєстр).

За загальним визначенням даного Порядку, моніторинг - сукупність заходів та методів роботи контролюючих органів, що виявляє за результатами проведення аналізу наявної інформації в інформаційних ресурсах ДФС та/або за результатами проведення обробки та аналізу податкової інформації об`єктивні ознаки наявності ризиків порушення норм податкового законодавства;

критерій оцінки ризиків, достатній для зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі, - визначений показник моніторингу, що характеризує ризик;

ризик порушення норм податкового законодавства - ймовірність складання та надання податкової накладної / розрахунку коригування для реєстрації в Реєстрі з порушенням норм підпункту "а"/"б" пункту 185.1 статті 185, підпункту "а"/"б" пункту 187.1 статті 187, абзацу першого пунктів 201.1, 201.7, 201.10 статті 201 Податкового кодексу України (далі - Кодекс) за наявності об`єктивних ознак неможливості здійснення операції з постачання товарів/послуг, дані про яку зазначено у такій податковій накладній / розрахунку коригування та/або ймовірності уникнення платником податку на додану вартість (далі - платник податку) виконання свого податкового обов`язку.

Пунктами 5, 6, 7, 10 даного Порядку визначено, що податкова накладна/розрахунок коригування, які підлягають моніторингу, перевіряються на відповідність критеріям ризиковості платника податку, критеріям ризиковості здійснення операцій та показникам позитивної податкової історії платника податку.

У разі коли за результатами моніторингу платник податку, яким складено податкову накладну / розрахунок коригування, відповідає критеріям ризиковості платника податку, реєстрація таких податкової накладної / розрахунку коригування зупиняється.

У разі коли за результатами моніторингу податкова накладна / розрахунок коригування відповідають критеріям ризиковості здійснення операції, крім податкової накладної / розрахунку коригування, складених платником податку, який має позитивну податкову історію платника податку, реєстрація таких податкової накладної / розрахунку коригування зупиняється.

Критерії ризиковості платника податку, критерії ризиковості здійснення операцій, перелік показників, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку, визначає ДФС та надсилає на погодження Мінфіну в електронній формі через систему електронної взаємодії органів виконавчої влади.

Мінфін у дводенний строк погоджує або надсилає ДФС на доопрацювання визначені у цьому пункті критерії та перелік показників, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку.

Про визначені критерії ризиковості платника податку, критерії ризиковості здійснення операцій, перелік показників, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку, ДФС інформує Комітет Верховної Ради України з питань податкової та митної політики.

ДФС оприлюднює на своєму офіційному веб-сайті погоджені критерії ризиковості платника податку, критерії ризиковості здійснення операцій, перелік показників, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку.

Листом Державної фіскальної служби України від 07.08.2019 р. N 1962/99-99-29-01-01 визначені "Критерії ризиковості платника податку" та "Критерії ризиковості здійснення операцій" (попередня редакція листи ДФС України від 21 березня 2018 року N 959/99-99-07-18, від 5 листопада 2018 року).

Порядок роботи комісій, які приймають рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 р. № 117 (надалі - Порядок № 117).

Відповідно до п. 1 Порядку № 117, цей Порядок визначає організаційні та процедурні засади діяльності комісій, які приймають рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації (далі - комісії контролюючих органів), а також права та обов`язки її членів.

Комісії контролюючих органів також приймають рішення про врахування або неврахування таблиці даних платника податку на додану вартість, а комісія центрального рівня розглядає скарги на рішення комісій регіонального рівня, які приймають рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації.

Пунктами 17, 23 Порядку № 117 визначено, що під час засідання секретарем комісії контролюючого органу ведеться протокол, в якому фіксуються прийняті рішення та надані доручення.

Протокол підписується головою комісії контролюючого органу (у разі його відсутності - заступником), заступником голови комісії, секретарем комісії та членами комісії, які брали участь у засіданні.

Протокол засідання комісії контролюючого органу повинен містити перелік осіб, присутніх на засіданні, порядок денний засідання, питання, що розглядалися на засіданні, перелік осіб, які виступали під час засідання, результати голосування, прийняті такою комісією рішення.

Системний аналіз вищенаведених норм права свідчить про те, що контролюючий орган здійснює моніторинг податкових накладних/розрахунків коригування шляхом аналізу наявної податкової інформації, що міститься в інформаційних ресурсах ДФС з метою виявлення ризиків порушення норм податкового законодавства.

Здійснюючи моніторинг, контролюючий орган виявляє ризик порушення норм податкового законодавства, який проявляється у ймовірності складання та надання податкової накладної з порушенням ПК України та неможливості здійснення операцій з постачання товарів/послуг дані про які зазначені у податковій накладній/розрахунку коригування та/або ймовірності уникнення платником податку виконання свого податкового обов`язку.

Дії контролюючого органу щодо внесення до електронної бази даних інформації, незалежно від джерела її отримання (чи то отриманої внаслідок проведення податкової перевірки, чи то за результатами засідання Комісії ГУ ДФС), є службовою діяльністю працівників податкового органу на виконання своїх професійних обов`язків в порядку передбаченому ПК України та нормативно-правових актів, прийнятих на виконання вимог цього Кодексу. Способом здійснення таких дій є, зокрема, інформаційно-аналітичне забезпечення діяльності контролюючих органів. Інформація, зібрана відповідно до норм ПК України, може зберігатися та опрацьовуватися в інформаційних базах контролюючих органів або безпосередньо посадовими (службовими) особами контролюючих органів.

Обов`язковою ознакою дій/бездіяльності/рішень суб`єкта владних повноважень, які можуть бути оскаржені до суду, є те, що вони безпосередньо породжують певні правові наслідки для суб`єктів відповідних правовідносин і мають обов`язковий характер.

Дії контролюючого органу щодо внесення до Інтегрованої системи результатів засідання Комісії (за результатами, якої не приймалось рішення про відмову у реєстрації податкової накладної) рівно як і протокол Комісії не породжують правових наслідків для платників податків та не порушують їхні права, оскільки розміщена в цій системі інформація є службовою та використовується податковими органами для обробки зібраної інформації в автоматичному режимі (використовуються для виконання покладених на контролюючі органи, функцій та завдань) з метою здійснення відповідних прав та обов`язків.

Наведена правова позиція викладена Верховним Судом у постановах від 20.11.2019 р. у справі № 480/4006/18 та від 03.03.2020 р. у справі № 240/3665/19.

Верховний Суд зауважив, що на користь цієї позиції свідчить аналіз положень пп. 201.16.3 п. 201.16 ст. 201 ПК України, в редакції, яка вже не діяла на час спірних правовідносин, проте чітко визначала, що саме рішення про відмову в реєстрації податкової накладної \ розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути оскаржено в адміністративному або судовому порядку.

Після внесення змін до п. 201.16 ст. 201 ПК України Законом № 2245-VIII законодавець виключив зазначену норму з Кодексу, надавши повноваження Кабінету Міністрів України визначати порядок та підстави реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Кабінет Міністрів України від 21 лютого 2018 року постановою №117 затвердив Порядок розгляду скарг на рішення комісій регіонального рівня, які приймають рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації.

Аналіз положень цього Порядку свідчить про те, що платник податків має оскаржити в адміністративному або судовому порядку саме рішення комісії контролюючого органу про відмову у реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних з дня набрання таким рішенням чинності .

Віднесення Комісією контролюючого органу Товариства до переліку платників податків які відповідають критеріям ризиковості є передумовою зупинення податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

В подальшому відповідність критеріям ризиковості має бути спростовано платником податків шляхом подання на вимогу податкового органу переліку документів, необхідних для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі, і лише ненадання платником податку письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування або ненадання платником податку копій документів відповідно до підпункту 4 пункту 13 цього Порядку або надання платником податку копій документів, які складені з порушенням законодавства є підставами для прийняття комісіями контролюючих органів рішення про відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування.

Отже, законодавством передбачено певний порядок виконання податковими органами своїх функцій щодо податкового контролю, що в правовідносинах, які розглядаються, визначений у формі перевірки наданих платником податків пояснень та документів щодо проведених ним операцій. А тому, саме рішення контролюючого органу про відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в ЄРПН призведе до певних негативних правових наслідків для платника податків, та, вважаючи рішення контролюючого органу неправомірним, особа може звернутись до суду за захистом прав, (свобод) та інтересів від порушень з боку суб`єкта владних повноважень, і в межах цього спору підставами позову, серед іншого, можуть бути доводи щодо неправомірності дій контролюючого органу по віднесенню платника податків до переліку таких платників податків які відповідають критеріям ризиковості.

Аналогічна позиція висловлена Верховним Судом в постанові від 27.08.2019 р. у справі № 540/2077/18.

В контексті вищевикладеного, враховуючи правові висновки Верховного Суду, колегія суддів приходить до висновку, що використання контролюючим органом податкової інформації наявної в інформаційних системах ДПС або внесення інформації в такі бази за результатами її опрацювання у певних спосіб здійснення податкового контролю, зокрема, віднесення Товариства до платників, які відповідають критеріям ризиковості, є одним із заходів щодо збору, опрацювання та використання інформації, необхідної для виконання покладених на відповідача функцій та завдань, безпосередньо рішення Комісії по віднесенню платника податків до переліку таких платників які відповідають критеріям ризиковості без прийняття рішення про відмову у реєстрації податкових накладних / розрахунків коригувань не порушує права та інтереси позивача.

Отже, наведені судом висновки свідчать про те, що позивачем неправильно обрано спосіб захисту своїх прав, що є підставою для відмови у задоволенні позовних вимог.

Суд визнає, що неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права є підставою для скасування рішення суду першої інстанції та прийняття нового рішення про відмову у задоволенні позову відповідно до ст. 317 КАС України.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Враховуючи вищенаведене, доводи апеляційної скарги спростовують висновки суду першої інстанції.

Таким чином, колегія суддів вирішила згідно ст. 317 КАС України апеляційну скаргу задовольнити, рішення суду першої інстанції скасувати та прийняти нове, яким в задоволенні позову відмовити.

Як вбачається із матеріалів справи, судом першої інстанції було винесено Додаткову постанову від 06.02.2020 р. про стягнення на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Біріс витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 6 468,15 грн за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДФС у Київській області.

Зважаючи на те, рішення Київського окружного адміністративного суду від 28.11.2019 р. підлягає скасуванню із прийняттям нової постанови про відмову у задоволенні позову, відповідно підстави для стягнення витрат на правову допомогу відсутні, як наслідок підлягає скасуванню Додаткова постанова Київського окружного адміністративного суду від 06.02.2020 р. із ухваленням нового рішення про відмову у задоволенні заяви ТОВ Біріс про стягнення витрат на правничу допомогу.

Відповідно до ст. 319 КАС України у разі задоволення апеляційної скарги суб`єкта владних повноважень, судові витрати на його користь не присуджуються.

Керуючись ст.ст. 243, 244, 250, 260, 310, 311, 315, 317, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів, -

П О С Т А Н О В И В:

Клопотання Головного управління ДПС у Київській області про процесуальне правонаступництво задовольнити.

Допустити заміну Головного управління ДФС у Київській області (код ЄДРПОУ 39393260) його правонаступником - Головним управлінням ДПС у Київській області (код ЄДРПОУ 43141377).

Апеляційні скарги Головного управління ДПС у Київській області задовольнити.

Рішення Київського окружного адміністративного суду від 28 листопада 2019 року скасувати та прийняти нову постанову, якою в задоволенні позову відмовити.

Додаткову постанову Київського окружного адміністративного суду від 06 лютого 2020 року скасувати.

В задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю Біріс про ухвалення додаткового судового рішення про стягнення витрат на правничу допомогу відмовити.

Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Головуючий суддя: О.М. Кузьмишина

Судді: Л.О.Костюк

М.І. Кобаль