Рішення

від 06.02.2020 по справі 320/4539/19

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

06 лютого 2020 року 320/4539/19

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Горобцової Я.В., розглянувши у письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю фірми Біріс до Головного управління ДФС у Київській області про визнання протиправним і скасування рішення та зобов`язання вчинити певні дії,

в с т а н о в и в:

До Київського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю фірми Біріс до Головного управління ДФС у Київській області, в якому позивач просить суд:

- визнати протиправним та скасувати Рішення Комісії Головного управління ДФС у Київській області, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації про внесення Товариства з обмеженою відповідальністю фірми Біріс до переліку платників податків, які відповідають критеріям ризиковості;

- зобов`язати Головне управління ДФС у Київській області виключити Товариство з обмеженою відповідальністю фірму Біріс з переліку платників податків, які відповідають критеріям ризиковості.

Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 28 листопада 2019 року задоволено адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю фірми Біріс до Головного управління ДФС у Київській області про визнання протиправним і скасування рішення та зобов`язання вчинити певні дії.

Визнано протиправним та скасовано Рішення Комісії Головного управління ДФС у Київській області, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації про внесення Товариства з обмеженою відповідальністю фірми Біріс до переліку платників податків, які відповідають критеріям ризиковості.

Зобов`язано Головне управління ДФС у Київській області виключити Товариство з обмеженою відповідальністю фірму Біріс з переліку платників податків, які відповідають критеріям ризиковості.

Стягнуто на користь Товариства з обмеженою відповідальністю фірми Біріс судовий збір у розмірі 1921, 00 грн. (одна тисяча дев`ятсот двадцять одна грн. 00 коп.) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДФС у Київській області.

18 грудня 2019 року Товариством з обмеженою відповідальністю фірмою Біріс через службу діловодства суду подано заяву про ухвалення у справі додаткового рішення про стягнення витрат на правничу допомогу. В якій просило стягнути з Головного управління ДПС у Київській області витрати пов`язані з розглядом справи в розмірі 6 468,15 грн. В обґрунтування поданої заяви зазначено, що між ТОВ фірмою Біріс та адвокатом Мочинським А.Р. було укладено договір про надання правової допомоги від 07.08.2019 № 129. Розмір витрат понесених позивачем на професійну правничу допомогу складає 6 468,15 грн., що підтверджується зазначеним договором, додатком № 1 до нього від 07.08.2019 та розрахунком витрат на правничу допомогу від 04.12.2019.

У зв`язку з тим, що 28 серпня 2019 року Державною податковою службою України прийнято наказ № 36 Про початок діяльності Державної податкової служби України , згідно з яким розпочато виконання Державною податковою службою України функцій і повноважень Державної фіскальної служби України, Товариство просило стягнути вищезазначені витрати з Головного управління Державної податкової служби у Київській області.

Враховуючи вищевикладене, судом призначено розгляд заяви про ухвалення у справі додаткового рішення у судовому засіданні.

Учасники справи, належним чином повідомленні про дату, час і місце розгляду заяви, в судове засідання не з`явились. Від ТОВ фірма Біріс надійшло клопотання про розгляд заяви про ухвалення у справі додаткового рішення без участі його представника.

Згідно вимог ч. 3 ст. 194 Кодексу адміністративного судочинства України учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності.

Відповідно до ч. 9 ст. 205 КАС України якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з`явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

За таких обставин, судом визнано за можливе розглянути заяву про ухвалення у справі додаткового рішення за відсутністю учасників справи у порядку письмового провадження.

Дослідивши матеріали справи, суд встановив таке.

Відповідно до ч. 3 ст. 143 КАС України, якщо сторона з поважних причин не може до закінчення судових дебатів у справі подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат, суд за заявою такої сторони, поданої до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог.

З огляду на те, що розгляд даної справи здійснювався у письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження, копію рішення суду позивач отримав 4 грудня 2019 року, що підтверджується інформацією, яка зазначена на веб-сторінці Відстежити на офіційному веб-сайті Публічного акціонерного товариства Укрпошта в мережі Інтернет, а з даною заявою, згідно відмітки на поштовому конверті, ТОВ фірма Біріс звернулося 6 грудня 2019 року, то суд вважає, що вказане питання має бути вирішене в порядку ст. 252 КАС України.

Згідно п. 3 ч. 1, ч. 3 ст. 252 КАС України суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою учасника справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення.

Відповідно до частини першої статті 132 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Частиною третьою статті 132 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) сторін та їхніх представників, що пов`язані із прибуттям до суду; 3) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертиз; 4) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 5) пов`язані із вчиненням інших процесуальних дій або підготовкою до розгляду справи.

Згідно з вимогами частини першої статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

Як вбачається з пункту 1 частини третьої статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України, розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою.

Згідно з вимогами пункту 2 частини третьої статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Відповідно до положень частини четвертої статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Згідно з частиною п`ятою статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України, розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Частиною 6 ст.134 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що у разі недотримання вимог частини п`ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Відповідно до ч. 7 ст.134 Кодексу адміністративного судочинства України у разі недотримання вимог щодо співмірності витрат суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на оплату робіт (послуг) спеціаліста, перекладача чи експерта, які підлягають розподілу між сторонами.

Разом з тим, суд звертає увагу, що ст.134 КАС України не виключає права суду перевіряти дотримання позивачем вимог ч.5 ст.134 щодо співмірності заявлених до стягнення витрат на професійну правничу допомогу.

Верховний Суд в додатковій постанові від 12.09.2018 (справа №810/4749/15) зазначив, що з аналізу положень ст.134 Кодексу адміністративного судочинства України вбачається, що склад та розмір витрат на професійну правничу допомогу підлягає доказуванню в судовому процесі - сторона, яка хоче компенсувати судові витрати повинна довести та підтвердити розмір заявлених судових витрат, а інша сторона може подати заперечення щодо не співмірності розміру таких витрат. Результат та вирішення справи безпосередньо пов`язаний із позицією, зусиллям і участю в процесі представника інтересів сторони за договором. При цьому, такі надані послуги повинні бути обґрунтованими, тобто доцільність надання такої послуги та її вплив на кінцевий результат розгляду справи, якого прагне сторона, повинно бути доведено стороною в процесі.

Також Верховний Суд у постанові від 22.12.2018 (справа №826/856/18) зазначив про те, що розмір витрат на правничу допомогу встановлюється судом на підставі оцінки доказів щодо детального опису робіт, здійснених адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Тобто, питання розподілу судових витрат пов`язане із суддівським розсудом (дискреційні повноваження).

Крім того, у справі East/West Alliance Limited проти України Європейський суд із прав людини, оцінюючи вимогу заявника щодо здійснення компенсації витрат у розмірі 10% від суми справедливої сатисфакції, виходив з того, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі Ботацці проти Італії , заява №34884/97, п.30).

У пункті 269 рішення у цій справі Суд зазначив, що угода, за якою клієнт адвоката погоджується сплатити в якості гонорару певний відсоток від суми, яку присудить позивачу суд - у разі якщо така сума буде присуджена та внаслідок якої виникають зобов`язання виключно між адвокатом та його клієнтом, не може бути обов`язковою для Суду, який повинен оцінити рівень судових та інших витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично, але й також - чи була їх сума обґрунтованою.

Згідно з пунктом 4 частини першої статті першої Закону України Про адвокатуру та адвокатську діяльність від 05.07.2012 №5076-VI (далі - Закон №5076 ) договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Таким чином, договір про надання правової допомоги укладається на такі види адвокатської діяльності як захист, представництво та інші види адвокатської діяльності.

Представництво - вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні реалізації прав і обов`язків клієнта в цивільному, господарському, адміністративному та конституційному судочинстві, в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами, прав і обов`язків потерпілого під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також прав і обов`язків потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача у кримінальному провадженні (п.9 ч.1 ст.1 Закону №5076).

Інші види правової допомоги - види адвокатської діяльності з надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення (п.6 ч.1 ст.1 Закону №5076).

Статтею 19 Закону № 5076 визначено, зокрема, такі види адвокатської діяльності як надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави; складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру; представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами.

Відповідно до ст. 30 Закону № 5076 гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту.

Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Як вбачається з матеріалів справи, між Товариством з обмеженою відповідальністю фірма Біріс та Мочинським Анатолієм Романовичем (адвокат) укладено договір № 129 про надання правової допомоги від 7 серпня 2019 року. За умовами якого клієнт доручає, а адвокат, відповідно до чинного законодавства України, приймає на себе зобов`язання, в якості надання правової допомоги здійснювати представницькі повноваження в судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами, захищати права та законні інтереси клієнта, в обсязі та на умовах встановлених цим договором та за домовленістю сторін.

Гонорар адвоката складається з суми вартості послуг, тарифи яких узгоджені сторонами та зазначені в додатку № 1 до цього договору. Згідно якого, розрахунок вартості однієї години надання послуг - 30% від розміру однієї мінімальної заробітної плати, встановленої законодавством на дату підписання акта приймання-передачі наданих послуг (зустріч та усна консультація клієнта), розрахунок вартості одного документа - 30 % від розміру однієї мінімальної заробітної плати, встановленої законодавством, на дату підписання акта приймання-передачі наданих послуг (відповідь на запит контролюючого органу, складання адвокатського запиту, складання клопотання), розрахунок вартості однієї години надання послуг - 40 % від розміру однієї мінімальної заробітної плати, встановленої законодавством на дату підписання акта приймання-передачі наданих послуг (представництво та захист інтересів клієнта в суді будь-якої інстанції (одна година), представництво та захист інтересів клієнта перед іншими фізичними особами чи юридичними особами, в тому числі перед посадовими особами Державної фіскальної служби України та її органів, зокрема, під час здійснення останніми документальних перевірок клієнта (одна година), представництво та захист інтересів клієнта під час проведення допиту чи обшуку (одна година), юридичне супроводження угоди, побачення із клієнтом в статусі затриманої особи (одна година), участь у слідчих/дослідчих діях (одна година), розрахунок вартості одного документа - 40% від розміру однієї мінімальної заробітної плати, встановленої законодавством, на дату підписання акта приймання-передачі наданих послуг (складання скарг, заперечень, юридична експертиза договорів та інших документів (включаючи складання протоколу розбіжностей, додаткової угоди та юридичного висновку), досудове врегулювання спорів (складання претензій, відповіді на претензію), складання позовної заяви, зустрічної позовної заяви, заперечень на позов, складання апеляційних та касаційних скарг).

Сума гонорару подвоюється у разі надання адвокатом послуг клієнту у неробочий час, вихідні та святкові дні (а.с.175-178).

Позивачем на підтвердження заявлених до стягнення витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 6 468,15 грн. долучено до матеріалів справи розрахунок витрат на правничу допомогу на підставі договору № 129 від 07.08.2019, згідно якого, вартість послуг адвоката, а саме: вивчення, аналіз матеріалів справи, проведення консультації клієнта щодо можливих варіантів вирішення існуючого спору з врахуванням чинного законодавства України, судової практики щодо існуючого спору, обрання тактики та стратегії захисту прав та законних інтересів клієнта становить - 3 129,75 грн., а вартість написання позовної заяви складає - 3 338,40 грн. Також долучено акт про надання правничої допомоги від 4 грудня 2019 року, рахунок-фактуру від 4 грудня 2019 року № 129, платіжне доручення від 6 грудня 2019 року № 9C616EDB49075A про сплату послуг адвоката в розмірі 6 468,15 грн.

Дослідивши вищевказані документи, суд дійшов висновку, що заявлений розмір витрат на правову допомогу є співмірним зі складністю справи, часом, витраченим адвокатом, обсягом наданих послуг, ціною позову і значенням справи для сторони, та вважає достатнім і співмірним для компенсації за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДФС у Київській області розмір витрат правничої допомоги в сумі 6 468,15 грн.

Щодо стягнення витрат на правничу допомогу з Головного управління ДПС у Київській області, суд зазначає наступне.

Станом на момент ухвалення рішення у даній справі питання про заміну відповідача судом не вирішувалось, відповідно Головне управління ДФС у Київській області не було замінено на Головне управління ДПС у Київській області.

Тобто, в даному випадку відсутні правові підстави для стягнення витрат на правничу допомогу з Головного управління ДПС у Київській області, яке не є стороною у справі. Дане процесуальне питання може бути вирішено під час виконання судового рішення.

Так, відповідно до положень ст. 379 КАС України у разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження за поданням державного виконавця або за заявою заінтересованої особи суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, замінює сторону виконавчого провадження її правонаступником. Положення цієї статті застосовуються також у випадку необхідності заміни боржника або стягувача у виконавчому листі до відкриття виконавчого провадження.

Керуючись ст. ст. 132, 143, 252 КАС України, суд, -

в и р і ш и в:

Задовольнити заяву Товариства з обмеженою відповідальністю фірма Біріс про ухвалення у справі додаткового рішення про стягнення витрат на правничу допомогу.

Ухвалити додаткове судове рішення, яким вирішити питання про розподіл судових витрат.

Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю фірми Біріс (місцезнаходження: 09100, Київська обл., м. Біла Церква, вул. Славіна, 2/167, кв. 65, код ЄДРПОУ 20605780) витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 6 468,15 грн. (шість тисяч чотириста шістдесят вісім гривен п`ятнадцять копійок) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДФС у Київській області (місцезнаходження: 03151, м. Київ, вул. Народного Ополчення, 5-А, код ЄДРПОУ 39393260) .

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 1 Розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через Київський окружний адміністративний суд.

Повний текст судового рішення виготовлено 06.02.2020

Суддя Я.В. Горобцова