Рішення

від 20.11.2019 по справі 337/3068/17

ХОРТИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ЗАПОРІЖЖЯ

20.11.2019 ЄУН 337/3068/17

Провадження №2/337/709/2019

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20 листопада 2019 року Хортицький районний суд м.Запоріжжя

у складі:головуючого судді Гнатик Г.Є.

за участю секретаря Побережної О.В.

адвоката Федорова М.Д.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Запоріжжі цивільну справу за позовом Житлово-будівельного кооперативу № 166 Автомобіліст-4 до ОСОБА_1 про встановлення сервітуту, стягнення судових витрат,

в с т а н о в и в :

У серпні 2017 року Житлово-будівельний кооператив Автомобіліст-4 звернувся до Хортицького районного суду м.Запоріжжя з позовною заявою до ОСОБА_2 , у якій просив встановити безстроковий безоплатний сервітут на право вільного доступу до інженерних комунікацій будинку АДРЕСА_1 , які проходять через підвальне нежитлове приміщення Літ А-5, площею 1419,6 кв.м., яке складається з приміщення ІІІ першого поверху, площею 768,3 кв.м., та приміщення І підвалу, площею 651,3 кв.м., що знаходиться у власності відповідача ОСОБА_2 , з правом вільного проходу відповідальних осіб позивача через зазначене приміщення до інженерних комунікацій будинку із забезпеченням відповідальних осіб позивача ключем від вказаного нежитлового приміщення. Позивач зазначає, що в нежитловому приміщенні Літ А-5, площею 1419,6 кв.м., яке складається з приміщення ІІІ першого поверху, площею 768,3 кв.м., та приміщення І підвалу, площею 651,3 кв.м., яке розташовано в будинку АДРЕСА_1 , проходять загально- будинкові інженерні комунікації, які обслуговуються ЖБК, і до яких кооператив не має доступу, оскільки приміщення належить відповідачу на праві приватної власності. Для доступу до цих комунікацій необхідно встановити безстроковий безоплатний сервітут на право вільного доступу через такі приміщення та зобов`язати відповідача надати ключі від приміщення, оскільки відповідач чинить перешкоди у доступі до загальнобудинкових інженерних комунікацій,.

20.09.2017 року у справі за вказаним позовом відкрито провадження та призначено судовий розгляд.

18.09.2018 року ухвалою суду провадження у справі було закрито в зв`язку з тим, що вказаний спір підлягає розгляду в порядку господарського судочинства.

28.11.2018 року ухвалою Запорізького апеляційного суду ухвала суду першої інстанції від 18.09.2018 року скасована, справа повернута до суду першої інстанції для продовження розгляду.

12.12.2018 року матеріали справи повернуті до Хортицького районного суду м.Запоріжжя з апеляційної інстанції.

12.12.2018 року протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями, справу передано у провадження судді Гнатик Г.Є.

14.12.2018 року відкрито провадження по справі та визначено про розгляд справи в порядку загального позовного провадження, призначено підготовче судове засідання.

10.01.2019 року від відповідача ОСОБА_2 до суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому він позовні вимоги не визнав у повному обсязі зазначивши, що він не чинить перешкод позивачу у доступі до загальнобудинкових інженерних комунікацій, які розташовані у підвальному нежитловому приміщенні, але вказане позивачем нежитлове приміщення є не лише нежитловим приміщенням по якому проходять комунікації, а частиною приміщенням магазину, який розташований на першому поверсі з щитовою, з ліфтовими шахтами, складськими приміщеннями, холодильним устаткуванням, у яких знаходиться обладнання та матеріально- товарні цінності. Крім того, через внутрішні приміщення підвалу є можливість потрапити в приміщення, які розташовані на першому поверсі, а також перебувають в оренді третіх осіб- 6 орендарів. Забезпечення ключем від вказаних приміщень, порушить їх права та право самого власника приміщення. Просив у задоволенні позову відмовити.

Ухвалою суду від 07.05.2019 року, за клопотання представника позивача, відповідачак ОСОБА_2 замінено на належного відповідача ОСОБА_1 , яка є власником спірного нежитлового приміщення на підставі договору дарування від 26.09.2018 року.

Відповідачка ОСОБА_1 у судові засідання не з`явилася, надавши письмове клопотання про розгляд справи без її участі. У позові просила відмовити.

Враховуючи наявність у матеріалах справи вказаної письмової заяви, суд вважає за можливе розглянути справу у відсутності відповідача.

У судовому засіданні представник ЖБК № 166 Автомобіліст-4 адвокат Федоров М.Д. позов підтримав. Суду пояснив, що у спірному приміщенні проходять комунікації, які потребують постійного догляду та які зобов`язався ЖБК доглядати. Відповідач ОСОБА_2 чинив перепони у доступі до нежитлових приміщень, не бажав спілкуватися. Після заміни відповідача по справі, за період з травня 2019 року по 20.11.2019 року, з вимогами щодо надання доступу до підвального приміщення до належного відповідача по справі- ОСОБА_1 , керівництво ЖБК не зверталося і доказів що відповідач ОСОБА_1 чинить перепони у доступі до приміщень, він не має. З новим власником приміщення ОСОБА_1 , договірпро сумісне воління, дольову участь в утриманні будинку та прибудинкової території, не укладався.

Суд, вислухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, знаходить позов таким, що не підлягає задоволенню у зв`язку з наступним.

Судом встановлено, що 31.07.2006 року на підставі договору купівлі-продажу, посвідченого приватним нотаріусом ЗМНО Філіповою Л.П., реєстровий №3535, ОСОБА_2 придбав у власність нежилі приміщення: прим. ІІІ першого поверху, прим. І підвалу (літ А-5), що знаходяться в будинку АДРЕСА_1 . Право власності було зареєстровано у встановленому порядку.

ОСОБА_2 на підставі договору дарування, посвідченого 26.09.2018 року приватним нотаріусом ЗМНО Бугрім О.В., реєстровий № 2691, подарував ОСОБА_1 нежитлове приміщення: прим. ІІІ першого поверху, площею 768,3 кв.м., прим. І підвалу (літ А-5), площею 651,3 кв.м., що знаходяться в будинку АДРЕСА_1 .

Вказане нежитлове приміщення знаходиться в багатоквартирному житловому будинку, який перебуває на балансі Житлово-будівельного кооперативу №166 Автомобіліст-4 , яке з 02.04.1970 року має статус юридичної особи, код ЄДРПОУ 20511814.

Відповідно до Статуту Житлово-будівельного кооперативу №166 Автомобіліст-4 , затвердженого загальними зборами членів кооперативу (Протокол №5 від 09.10.2016 року), він створений з метою забезпечення житлом членів кооперативу і їх сімей шляхом будування кооперативного житлового будинку, обслуговування, ремонту житлового будинку та утримання прибудинкової території за рахунок внесків членів ЖБК і за рахунок доходів, передбачених законодавством (п.1.1. Статуту); для ведення спільної господарської й іншої діяльності з метою задоволення своїх економічних, соціальних і інших потреб на умовах самоврядування (п.1.2. Статуту).

У 2006 році ЖБК Автомобіліст-4 , як балансоутримувач будинку АДРЕСА_1 , та ОСОБА_2 , як власник нежитлового приміщення площею 1419,6 кв.м. у будинку АДРЕСА_1 , уклали договір №01/09 про сумісне воління, дольову участь в утриманні будинку та прибудинкової території.

Відповідно до умов вказаного договору, ОСОБА_2 зобов`язався допускати балансоутримувача к технічним комунікаціям будинку за попередньою згодою, забезпечити доступ в свої приміщення представником ЖБК для проведення необхідного огляду та ремонту мереж інженерного обладнання (п.п. в п.2.2 Договору).

Вказаний договір діяв з 01.09.2006 року безстроково до настання таких змін як зміна права власності, зміна розміру власності, розірвання договору за згодою сторін та в інших, встановлених законом випадках.

Оскільки власник спірного нежитлового приміщення у будинку змінився, договір №01/09 від 01.09.2006 року є припиненим.

З матеріалів справи вбачається, що позивач звертався до ОСОБА_2 з листами з проханням на виконання договору№01/09 від 01.09.2006 року надати доступ до підвалу будинку АДРЕСА_1 для здійснення огляду, а якщо необхідно - ремонту мереж інженерного обладнання будинку, зокрема, для складання акту проготовність будинку к опалювальному сезону.

Окрім того, в матеріалах справи містяться копії Актів про недопуск до здійснення перевіркипредставників філії концерну "Міські теплові мережі" Хортицького району якими зафіксовано факти неможливості здійснення перевірки прим. ІІІ першого поверху, прим. І підвалу (літ А-5), що знаходяться в будинку АДРЕСА_1 , через відсутність суб`єкта господарювання - ОСОБА_2 .

Факт ненадання доступу позивачу та представникам комунальних служб до нежитлових приміщень будинку, що належали ОСОБА_2 , останнім заперечувався, що підтверджується його письмовим відзивом.

У судовому засіданні представник позивача ЖБК- адвокат Федоров М.Д., суду пояснив, що з травня 2019 року, коли позивачу стало відомо про зміну власника нежитлових приміщень, позивач не звертався до нового власника з приводу як укладання договору про сумісне воління, дольову участь в утриманні будинку та прибудинкової території так і з приводу доступу до спірних приміщень.

Відповідно до ст.15,16 ЦК України, ст.3,4 ЦПК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання, і має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законами України.

Згідно з ст.11 ЦК України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства.

Згідно з Законом України Про кооперацію , Постановою Ради Міністрів УРСР від 30.04.1985 № 186 Про затвердження Примірного статуту житлово-будівельного кооперативу житлово-будівельний кооператив організовується з метою забезпечення житлом членів кооперативу і членів їх сімей та для експлуатації та управління цим будинком. Житлово-будівельний кооператив здійснює експлуатацію і ремонт належного йому жилого будинку та утримання прибудинкової території за рахунок коштів кооперативу на засадах самооплатності, для чого має право укладати договори, пов`язані з будівництвом, експлуатацією і ремонтом жилого будинку (будинків) і надвірних будівель, їх добровільним страхуванням та утриманням прибудинкової території, а також інші договори відповідно до цілей його діяльності.

Статтями 316, 317, 319 ЦК України передбачено, що правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб. Власникові належать права володіння, користування та розпорядження майном. Власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.

Відповідно до статті 395 ЦК України речовими правами на чуже майно є: право володіння; право користування (сервітут); право користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзис); право забудови земельної ділянки (суперфіцій). Законом можуть бути встановлені інші речові права на чуже майно.

Згідно з частиною першою статті 401 ЦК України право користування чужим майном (сервітут) може бути встановлене щодо земельної ділянки, інших природних ресурсів (земельний сервітут) або іншого нерухомого майна для задоволення потреб інших осіб, які не можуть бути задоволені іншим способом.

Статтею 402 ЦК України передбачено, що сервітут може бути встановлений договором, законом, заповітом або рішенням суду (ч.1). У разі недосягнення домовленості про встановлення сервітуту та про його умови спір вирішується судом за позовом особи, яка вимагає встановлення сервітуту (ч.3).

З`ясувавши повно, всебічно та об`єктивно обставини даної справи, оцінивши сукупність наданих сторонами доказів в їх взаємозв`язку і достатності, їх належність, допустимість, достовірність, суд вважає необхідним відмовити в задоволенні позову про встановлення ЖБК особистого сервітуту.

До таких висновків суд прийшов з огляду на те, що сервітут - це право обмеженого користування чужим майном і потреба встановлення сервітуту виникає у тих випадках, коли власник майна не може задовольнити свої потреби будь-яким іншим способом.

Отже, підставою встановлення сервітуту є відсутність у власника майна можливості задовольнити свої потреби іншим способом ніж, як встановлення права сервітуту, і встановлюючи його на певний строк чи без зазначення строку суд може враховувати, що метою сервітуту є задоволення потреб власника для ефективного використання своєї власності; умовою його встановлення є неможливість задоволення такої потреби в інший спосіб, і в рішенні суд має чітко визначити обсяг прав особи, що звертається відносно обмеженого користування чужим майном.

Вирішуючи спір, суд виходить з того, що заявляючи вимогу про встановлення сервітуту у вигляді права постійного безкоштовного доступу до належного відповідачу ОСОБА_1 підвального нежитлового приміщення, позивач не зазначає умов неможливості задоволення такої потреби в інший спосіб.

В матеріалах справи відсутні належні та допустимі докази в підтвердження ухилення відповідачаОСОБА_1 від встановлення будь-яких домовленостей щодо доступу представників позивача до внутрішньо-будинкових інженерних комунікацій.

Відсутні також докази відмови від укладення відповідного договору, який був би направлений для задоволення потреб позивача, як власника внутрішньо-будинкових інженерних комунікацій.

Матеріали справи не містять доказів в підтвердження порушення відповідачем права позивача користуватись належними йому на праві власності приміщеннями та інженерними комунікаціями.

Разом з тим, якщо ЖБК вважає, що відповідачем порушуються чи обмежуються їх права, як власника, то ЖБК не позбавлений можливості захистити свої права в порядку цивільного судочинства шляхом звернення до суду з позовом про захист права власності, усунення перешкод у користуванні власністю.

Керуючись ст. 258-259, 263-265, 268 ЦПК України, суд,-

У Х В А Л И В:

ВідмовитиЖитлово-будівельному кооперативу № 166 Автомобіліст-4 у задоволенні позову до ОСОБА_1 про встановлення сервітуту, стягнення судових витрат.

Рішення може бути оскаржено в Запорізькій апеляційний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його ухвалення через Хортицький районний суд м. Запоріжжя.

Рішення суду набираєзаконноїсилипіслязакінчення строку поданняапеляційноїскаргивсімаучасникамисправи, якщоапеляційнускаргу не було подано. У разіподанняапеляційноїскаргирішення, якщойого не скасовано, набираєзаконноїсилипісляповерненняапеляційноїскарги, відмови у відкриттічизакриттяапеляційногопровадженняабоприйняття постанови суду апеляційноїінстанції за наслідкамиапеляційного перегляду.

Повний текст рішення виготовлено судом 29.11.2019 року.

Суддя: Г.Є. Гнатик