Ухвала

від 02.12.2019 по справі 440/3740/19

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без розгляду

02 грудня 2019 рокум. ПолтаваСправа № 440/3740/19

Полтавський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Чеснокової А.О.,

за участі:

секретаря судового засідання - Безеги А.А.,

позивача - ОСОБА_1 ,

представника відповідача - Андрусів А.Б.,

розглянувши у судовому засіданні клопотання представника Ліквідаційної комісії Управління МВС України в Полтавській області про залишення без розгляду адміністративного позову у справі за позовом ОСОБА_1 до Ліквідаційної комісії Управління МВС України в Полтавській області, Октябрського районного відділу Полтавського МУ УМВС України в Полтавській області про зобов`язання вчинити певні дії,

В С Т А Н О В И В:

03 жовтня 2019 року позивач звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Ліквідаційної комісії Управління Міністерства внутрішніх справ України в Полтавській області, в якій просить суд зобов`язати відповідача нарахувати та виплатити ОСОБА_1 середній заробіток за весь час затримки розрахунку при звільненні по день фактичного розрахунку.

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 07 жовтня 2019 року зазначену позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження в адміністративній справі, справу призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 11 листопада 2019 року до участі у справі в якості співвідповідача залучено Октябрський районний відділ Полтавського МУ УМВС України в Полтавській області.

06 листопада 2019 року представником Ліквідаційної комісії Управління Міністерства внутрішніх справ України в Полтавській області подано клопотання про залишення позовної заяви без розгляду у зв`язку з пропуском позивачем строку звернення до суду.

Заслухавши доводи позивача та думку представника відповідача, суд дійшов такого висновку.

Як встановлено судом та не заперечувалось сторонами в судовому засіданні, позивача звільнено з органів внутрішніх справ 31 січня 2012 року, у цей день була видана трудова книжка та проведений розрахунок. У лютому 2012 року позивачу нараховано матеріальну допомогу в сумі 850,00 грн., а в березні 2012 року виплачено грошову допомогу при звільненні.

31 січня 2019 року позивач, звернувся до суду з вимогою про виплату ОСОБА_1 компенсації за невикористану відпуску за 2012 рік.

Рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 09 квітня 2019 року у справі № 440/393/19, залишеним без змін постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 11 липня 2019 року позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено частково: визнано протиправною бездіяльність Октябрського районного відділу Полтавського МУ УМВС України в Полтавській області щодо невиплат грошової компенсації за невикористану відпустку за 2012 рік; зобов`язано Октябрський районний відділ Полтавського МУ УМВС України в Полтавській області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 грошову компенсацію за невикористану відпустку за 2012 рік тривалістю три дні в сумі 367,36 грн.; в іншій частині позовних вимог відмовлено.

Зі змісту вищевказаного судового акта встановлено, що з довідки про остаточний розрахунок при звільненні № 4/П-263л.к від 23 серпня 2018 року позивач дізнався про порушення свого права на отримання грошової компенсації за невикористану у 2012 році відпустку, що стало підставою для вчинення дій, спрямованих на відновлення порушеного права позивача шляхом звернення до Октябрського районного відділу Полтавського МУ УМВС України в Полтавській області із заявою від 10 грудня 2018 року, та в подальшому зумовило звернення до суду з відповідним позовом.

Аналіз вищевикладеного дає підстави стверджувати, що про неповноту проведення розрахунку з ним при звільненні ОСОБА_1 дізнався до 10 грудня 2018 року.

Разом із цим, до суду з позовом про зобов`язання відповідача нарахувати та виплатити позивачу середній заробіток за весь час затримки розрахунку при звільненні ОСОБА_1 звернувся 03 жовтня 2019 року.

Клопотання про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду позивачем не заявлялось. У судовому засіданні ОСОБА_1 заперечував факт пропуску строку звернення до суду з цим позовом, з огляду на що подання вищевказаної заяви визнав недоцільним.

Вирішуючи ініційоване представником відповідача клопотання, суд виходить з такого.

Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності в публічно-правових відносинах та стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків. Строки звернення до адміністративного суду з позовом обмежують час, протягом якого такі правовідносини вважаються спірними. Після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.

Згідно з частиною першою статті 117 КЗпП в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.

Частиною другою статті 2 Закону України "Про оплату праці" передбачено, що додаткова заробітна плата це винагорода за працю понад установлені норми, за трудові успіхи та винахідливість і за особливі умови праці. Вона включає доплати, надбавки, гарантійні і компенсаційні виплати, передбачені чинним законодавством; премії, пов`язані з виконанням виробничих завдань і функцій.

У структуру заробітної плати входять інші заохочувальні та компенсаційні виплати, до яких належать виплати у формі винагород за підсумками роботи за рік, премії за спеціальними системами і положеннями, компенсаційні та інші грошові і матеріальні виплати, які не передбачені актами чинного законодавства або які провадяться понад встановлені зазначеними актами норми (частина третя статті 2 цього Закону).

Тобто, середній заробіток за час затримки розрахунку не входить до структури заробітної плати і такий самий висновок викладений у Постанові Великої Палати Верховного Суду від 30 січня 2019 року у справі № 910/4518/16.

Отже, всі суми (заробітна плата, вихідна допомога, компенсація за невикористану відпустку, оплата за час тимчасової непрацездатності тощо), належні до сплати працівникові, мають бути виплачені у день його звільнення. Закон прямо покладає на підприємство, установу, організацію обов`язок провести зі звільненим працівником повний розрахунок, виплатити всі суми, що йому належать. У разі невиконання такого обов`язку з вини власника або уповноваженого ним органу наступає передбачена статтею 117 КЗпП України відповідальність.

Закріплені у статтях 116, 117 Кодексу законів про працю України норми спрямовані на забезпечення належних фінансових умов для звільнених працівників, оскільки гарантують отримання ними, відповідно до законодавства, всіх виплат в день звільнення та, водночас, стимулюють роботодавців не порушувати свої зобов`язання в частині проведення повного розрахунку із працівником.

Відповідно до частини першої статті 233 КЗпП працівник може звернутися з заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до районного, районного у місті, міського чи міськрайонного суду в тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права, а у справах про звільнення - в місячний строк з дня вручення копії наказу про звільнення або з дня видачі трудової книжки.

За частиною другою статті 233 КЗпП у разі порушення законодавства про оплату праці працівник має право звернутися до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати без обмеження будь-яким строком.

За правилами частини першої статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Відповідно до частини третьої статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк.

У Рішенні від 22 лютого 2012 року у справі № 4-рп/2012.Конституційний Суд України роз`яснив, що в аспекті конституційного звернення положення частини першої статті 233 Кодексу законів про працю України у взаємозв`язку з положеннями статей 116, 117, 237 1 цього кодексу слід розуміти так, що для звернення працівника до суду з заявою про вирішення трудового спору щодо стягнення середнього заробітку за весь час затримки по день фактичного розрахунку при звільненні та про відшкодування завданої при цьому моральної шкоди встановлено тримісячний строк, перебіг якого розпочинається з дня, коли звільнений працівник дізнався або повинен був дізнатися про те, що власник або уповноважений ним орган, з вини якого сталася затримка виплати всіх належних при звільненні сум, фактично з ним розрахувався.

Аналіз наведених положень свідчить про те, що для середнього заробітку за затримку розрахунку при звільнені застосовуються положення статті 233 КЗпП України, а невиплата звільненому працівникові всіх сум, що належать йому від власника або уповноваженого ним органу, є триваючим правопорушенням та для встановлення початку перебігу строку звернення працівника до суду з вимогою про стягнення середнього заробітку за весь час затримки розрахунку при звільненні визначальними є такі юридично значимі обставини, як невиплата належних працівникові сум при звільненні та факт проведення з ним остаточного розрахунку.

Подібні висновки щодо застосування строків звернення до суду з приводу стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільнені викладені у постановах Верховного Суду від 24 січня 2019 року у справі 802/28/16-а, від 20 червня 2018 року у справі 823/761/17.

Враховуючи, що позивача було звільнено 31 січня 2012 року, у цей день йому була видана трудова книжка, в березні 2012 року з ОСОБА_1 проведений розрахунок при звільненні; про факт ненарахування та невиплату грошової компенсації за три дні невикористаної відпустки за 2012 рік позивач дізнався до 10 грудня 2018 року (дата звернення до відповідача із заявою про нарахування та виплату компенсації за невикористану відпустку), а до суду позивач звернувся 03 жовтня 2019 року, суд вважає, що ОСОБА_1 пропустив строк звернення до суду, встановлений частиною першою статті 233 КЗпП України, з вимогами про стягнення середнього заробітку за затримку розрахунку при звільнені.

Аналогічного висновку дійшов Верховний Суд під час розгляду справи № 2140/1471/18 (постанова від 25 липня 2019 року, номер рішення в ЄДРСР: 83272118).

Частинами третьою статті 123 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду.

Проаналізувавши вищевикладене, суд вважає достатніми правові підстави для залишення позову ОСОБА_1 без розгляду.

Керуючись статтями 4, 122, 123, 248, 256, 294 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

У Х В А Л И В:

Клопотання представника Ліквідаційної комісії Управління МВС України в Полтавській області про залишення без розгляду адміністративного позову у справі за позовом ОСОБА_1 до Ліквідаційної комісії Управління МВС України в Полтавській області, Октябрського районного відділу Полтавського МУ УМВС України в Полтавській області про зобов`язання вчинити певні дії задовольнити.

Позовну заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , рнокпп НОМЕР_1 ) до Ліквідаційної комісії Управління МВС України в Полтавській області (вул. Пушкіна, 83, м. Полтава, Полтавська область, 36014, ЄДРПОУ 08592276), Октябрського районного відділу Полтавського МУ УМВС України в Полтавській області (вул. Комсомольська, 16, м. Полтава, Полтавська область, 36020, ЄДРПОУ 08674850) про зобов`язання вчинити певні дії залишити без розгляду.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Ухвала суду може бути оскаржена в апеляційному порядку протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності Кодексу адміністративного судочинства України в редакції Закону України від 03.10.2017 № 2147-VIII.

Суддя А.О. Чеснокова