Постанова

від 26.11.2019 по справі 280/662/19

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

26 листопада 2019 року м. Дніпросправа № 280/662/19 Суддя І інстанції - Сіпака А.В.

Третій апеляційний адміністративний суд

у складі колегії суддів: головуючого - судді Чепурнова Д.В. (доповідач),

суддів: Сафронової С.В., Мельника В.В.,

за участю секретаря судового засідання Царьової Н.П.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дніпрі апеляційну скаргу Головного управління Держпраці у Запорізькій області

на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 30 липня 2019 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Агрофірма Прогрес до Головного управління Держпраці у Запорізькій області про визнання протиправними та скасування постанов, -

ВСТАНОВИВ:

ТОВ Агрофірма Прогрес звернулося до суду з вищевказаним адміністративним позовом в якому просило визнати протиправними та скасувати постанови від 03.01.2019 № ЗП2338/575/АВ/П/ТД-ДС2 та № ЗП2338/575/АВ/П/ІП-ДС1В

В обґрунтування позову посилається на порушення законодавчо встановленого порядку винесення оскаржених постанов, порушення процедурних питань при проведенні інспекційного відвідування, не повідомлення позивача завчасно про розгляд справи про застосування штрафів. Крім того вказує на відсутність порушень виявлених під час інспекційного відвідування, оскільки фактичного допуску працівників до роботи без оформлення трудових відносин не було.

Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 30 липня 2019 року позовні вимоги було задоволено.

Не погодившись з вказаним рішенням суду Головне управління Держпраці у Запорізькій області подало апеляційну скаргу, в якій просить рішення суду першої інстанції скасувати та прийняти нове рішення яким відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі. В обґрунтування доводів апеляційної скарги посилається на акт перевірки зовсім іншого підприємства, а саме - ТОВ Компанія Істок на якому було виявлено допуск до роботи без оформлення трудового договору двох працівників ОСОБА_1 та ОСОБА_2 .

У письмовому відзиві на апеляційну скаргу ТОВ Агрофірма Прогрес просить відмовити у її задоволенні та залишити без змін рішення суду першої інстанції.

В судове засідання апеляційної інстанції сторони не з`явились, про час та місце слухання справи повідомлялися належним чином, а тому відповідно до ст. 229 КАС України фіксування судового засідання не здійснюється.

Перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги і заявлених позовних вимог, а також правильність застосування судом норм матеріального права та правової оцінки обставин у справі, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, що Головним управлінням Держпраці у Запорізькій області з 05.12.2018 року по 12.12.2018 рік було проведено інспекційне відвідування юридичної особи ТОВ Агрофірма Прогрес .

За результатами перевірки було складено Акт інспекційного відвідування юридичної особи, яка використовує найману працю № ЗП 2338/575/АВ від 12.12.2018 року. Перевіркою були виявлені порушення вимог чинного законодавства про працю, а саме: у червні 2017 року дві особи допущено до роботи без укладення трудового договору, що порушує вимоги ч. 3 ст. 24 КЗпП України, а саме: ОСОБА_3 та ОСОБА_4 . В акті зазначено, що відповідно до договору про повну матеріальну відповідальність від 20.06.2017 року, укладеному між директором ТОВ Агрофірма Прогрес та ОСОБА_3 , ОСОБА_3 виконував роботи по збиранню зернових та технічних культур, дані роботи властиві професії тракторист-машиніст сільськогосподарського виробництва , передбаченої класифікатором професій ДК 003:2010. Зазначається про те, що ці дії є процесом праці та не передбачають роботи з досягненням конкретного результату. Також вказано, що відповідно до договору про повну матеріальну відповідальність, укладеного із ОСОБА_4 , останній виконував роботи по збиранню зернових та технічних культур (дані види робіт властиві професії тракторист-машиніст сільськогосподарського виробництва , передбаченої класифікатором професій ДК 003:2010). Зазначається про те, що ці дії є процесом праці та не передбачають роботи з досягненням конкретного результату. Таким чином, інспектор доходить до висновків, що ОСОБА_3 та ОСОБА_4 було допущено до роботи без укладення трудового договору, оформленого наказом або розпорядженням директора ТОВ Агрофірма Прогрес , що є порушенням вимог частини 3 статті 24 КЗпП України. Також, в Акті зазначається про те, що заробітну плату за другу половину липня у розмірі 134, 16 грн. 2017 року ОСОБА_5 було видано 09.08.2017 року (видатковий касовий ордер № 31 від 09.08.2017 р.); заробітну плату за другу половину липня 2017 року у розмірі 126, 49 грн. ОСОБА_6 видана 07.09.2017 року; заробітна плата за другу половину липня 2017 року у розмірі 126, 49 грн. ОСОБА_7 була видана 07.09.2017 року. Зазначається, що таким чином заробітна плата працівникам за липень 2017 року виплачена з порушенням строків виплат, що є порушенням вимог ч. 1 та ч. 2 ст. 115 КЗпП України та ч. 1 ст. 24 Закону України Про оплату праці .

03.01.2019 року на підставі Акту інспекційного відвідування першим заступником начальника Головного управління Держпраці у Запорізькій області було винесено постанову про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами № ЗП2338/575/АВ/П/ТД-ДС2 на суму штрафу 223 380 грн. та постанову ЗП2338/575/АВ/П/ІП-ДС1 від 03.01.2019 року на суму 3 723, 00 грн.

Відповідно до змісту постанови про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами № ЗП2338/575/АВ/П/ТД-ДС2 від 03.01.2019 року зазначається, що в порушення ч. 3 ст. 23 КЗпП України - у червні 2017 року дві особи допущено до роботи без укладення трудового договору, що порушує вимоги ч. 3 ст. 24 КЗпП України, а саме : ОСОБА_3 та ОСОБА_4 . Відповідно до договору про повну матеріальну відповідальність від 20.06.2017 року, укладеному між директором ТОВ Агрофірма Прогрес та ОСОБА_3 , ОСОБА_3 виконував роботи по збиранню зернових та технічних культур, дані роботи властиві професії тракторист-машиніст сільськогосподарського виробництва , передбаченої класифікатором професій ДК 003:2010. Зазначені дії є процесом праці та не передбачають роботи з досягненням конкретного результату. У штатному розкладі Товариства на 2017 рік посада тракторист-машиніст сільськогосподарського виробництва передбачена. За вказаною професією у 2017 році працював оформлений по трудовому договору ОСОБА_6 . Крім того, відповідно до вимог п. 1 ст. 10 та ст. 11 Положення про матеріальну відповідальність робітників і службовців за шкоду, заподіяну підприємству, установі, організації, договори про повну матеріальну відповідальність укладаються з підприємствами, установами та організаціями з працівниками. Відповідно до Виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань основний вид економічної діяльності ТОВ Агрофірма Прогрес - 01.11 вирощування зернових культур (крім рису), бобових культур і насіння олійних культур. Таким чином, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 було допущено до роботи без укладення трудового договору, оформленого наказом чи розпорядженням директора ТОВ Агрофірма Прогрес , що є порушенням вимог частини 3 статті 24 КЗпП України. Вирішено накласти на ТОВ Агрофірма Прогрес штраф у розмірі 223 380 грн.

Відповідно до змісту постанови про накладення штрафу уповноваженими особами № ЗП2338/575/АВ/П/ІП-ДС1 від 03.01.2019 року слідує, що в порушення вимог ч. 1 та ч. 2 ст. 115 КЗпП України та ч. 1 ст. 24 Закону України Про оплату праці заробітна плата працівникам виплачується з порушенням строків виплат: заробітну плату за другу половину липня у розмірі 134, 16 грн. 2017 року ОСОБА_5 було видано 09.08.2017 року (видатковий касовий ордер № 31 від 09.08.2017 р.); заробітну плату за другу половину липня 2017 року у розмірі 126, 49 грн. ОСОБА_6 видана 07.09.2017 року; заробітна плата за другу половину липня 2017 року у розмірі 126, 49 грн. ОСОБА_7 була видана 07.09.2017 року. Таким чином заробітна плата працівникам за липень 2017 року виплачена з порушенням строків виплат, що є порушенням вимог ч. 1 та ч. 2 ст. 115 КЗпП України та ч. 1 ст. 24 Закону України Про оплату праці . Вирішено накласти на ТОВ Агрофірма Прогрес штраф у розмірі 3 723 грн.

З матеріалів справи вбачається, що 20.06.2017 року між ТОВ Агрофірма Прогрес та ОСОБА_3 був укладений цивільно-правовий договір, за умовами якого замовник в особі ТОВ Агрофірма Прогрес доручає, а виконавець в особі ОСОБА_3 бере на себе зобов`язання надати послуги комбайнера по збору врожаю зернових та технічних культур в строк з 20.06.2017 року до 01.08.2017 року.

У п. 1.1. Договору зазначається про те, що виконавець виконує роботу на свій ризик, самостійно організовує виконання роботи, не підпадає під дію Правил внутрішнього трудового розпорядку, не має права на одержання допомоги із соціального страхування, не сплачує страхові внески на загальнообов`язкове державне соціальне страхування у зв`язку із тимчасовою втратою працездатності та витрати, зумовлені народженням та похованням.

Відповідно до пунктів 1.2. та 1.3. Замовник забезпечує Виконавця усім необхідним для виконання роботи, передбаченої цим договором, та зобов`язаний своєчасно прийняти й оплатити виконану Виконавцем роботу.

За виконану роботу Замовник сплачує виконавцеві винагороду у розмірі 47 грн. за 1 гектар (п. 2.1. Договору).

Оплата виконується не пізніше п`яти днів з дня прийняття замовником роботи за актом (п. 2.2 Договору).

В Договорі передбачалось, що сторони несуть матеріальну відповідальність за невиконання або неналежне виконання покладених на них зобов`язань згідно із чинним законодавством (п. 3.1. Договору).

Сторони визначили термін дії договору, зазначивши, що термін дії договору з 20.06.2017 року по 01.08.2017 р. (п. 6.1. Договору).

20.06.2017 року між ТОВ Агрофірма Прогрес та ОСОБА_4 був укладений цивільно-правовий договір, за умовами якого замовник доручає, а виконавець бере на себе зобов`язання надати послуги помічника комбайнера по збору врожаю зернових та технічних культур в строк з 20.06.2018 року до 01.08.2017 рік.

У п. 1.1. Договору зазначається про те, що виконавець виконує роботу на свій ризик, самостійно організовує виконання роботи, не підпадає під дію Правил внутрішнього трудового розпорядку, не має права на одержання допомоги із соціального страхування, не сплачує страхові внески на загальнообов`язкове державне соціальне страхування у зв`язку із тимчасовою втратою працездатності та витрати, зумовлені народженням та похованням.

Відповідно до пунктів 1.2. та 1.3. Замовник забезпечує Виконавця усім необхідним для виконання роботи, передбаченої цим договором, та зобов`язаний своєчасно прийняти й оплатити виконану Виконавцем роботу.

За виконану роботу Замовник сплачує виконавцеві винагороду у розмірі 38 грн. за 1 гектар (п. 2.1. Договору).

Оплата виконується не пізніше п`яти днів з дня прийняття замовником роботи за актом (п. 2.2 Договору).

В Договорі передбачалось, що сторони несуть матеріальну відповідальність за невиконання або неналежне виконання покладених на них зобов`язань згідно із чинним законодавством (п. 3.1. Договору).

Сторони визначили термін дії договору, зазначивши, що термін дії договору з 20.06.2017 року по 01.08.2017 р. (п. 6.1. Договору).

Відповідно до Акту здавання-приймання виконаних робіт від 01.08.2017 року, складеному ТОВ Агрофірма Прогрес по факту виконаних робіт ОСОБА_3 , ним на підставі цивільно-правового договору від 20.06.2017 року, були виконані роботи - здійснена уборка зернових та технічних культур на площі 349 га., по 47 грн. за гектар, сума винагороди становить 47 грн. х 349 га. = 16 403 грн.

Наказом директора ТОВ Агрофірма Прогрес від 01.08.2017 року за № 4/1 було затверджено вищевказаний Акт здавання-приймання виконаних робіт на доручено бухгалтеру Товариства ОСОБА_8 ознайомити ОСОБА_3 із вказаним актом та забезпечити підписання даного акту.

Також, відповідно до Акту здавання-приймання виконаних робіт від 01.08.2017 року, складеному по факту виконаних робіт ОСОБА_4 , ним на підставі цивільно-правового договору від 20.06.2017 року, були виконані роботи - здійснена уборка зернових та технічних культур на площі 349 га., по 38 грн. за гектар, сума винагороди становить 38 грн. х 349 га. = 13 262 грн.

Наказом директора ТОВ Агрофірма Прогрес від 01.08.2017 року за № 4/2 було затверджено вищевказаний Акт здавання-приймання виконаних робіт на доручено бухгалтеру Товариства ОСОБА_8 ознайомити ОСОБА_4 . із вказаним актом та забезпечити підписання даного акту.

Відповідно до Штатного розкладу ТОВ Агрофірма Прогрес , затвердженого станом на 01.04.2017 р., до штатного розкладу входили посади та працівники: директор ОСОБА_11, Головний бухгалтер ОСОБА_8 , Головний інженер ОСОБА_4 (як було встановлено ОСОБА_5 - батько ОСОБА_4 ), тракторист-машиніст сільськогосподарського виробництва ОСОБА_6 , тракторист ОСОБА_7 , ОСОБА_9 та ОСОБА_10.

Таким чином, ОСОБА_4 та ОСОБА_3 не були включені до штатного розкладу Позивача.

Відповідно до п. 2.1. Правил внутрішнього трудового розпорядку для робітників ТОВ Агрофірма Прогрес , затверджених Протоколом загальних зборів трудового колективу ТОВ Агрофірма Прогрес від 01.03.2017 року за № 1 прийом на роботу на підприємство здійснюється шляхом укладення за бажанням працівника трудового договору та в обов`язковому порядку з оформленням письмового наказу про прийняття на роботу.

Згідно з п. 2.4 Правил внутрішнього трудового розпорядку укладення трудового договору оформляється наказом керівника про прийом на роботу, з яким працівник ознайомлюється під розпис.

Згідно з пунктами 7.1., 7.2. Правил внутрішнього трудового розпорядку для працівників підприємства встановлюється п`ятиденний робочий тиждень з двома вихідними днями - субота та неділя. Тривалість робочого часу працівників складає 40 годин в тиждень. Тривалість робочого дня становить 8 годин. Початок робочого дня о 08:00, закінчення - 17:00. Тривалість перерви для відпочинку та прийняття їжі - 1 година ( з 12:00 по 13:00).

Надаючи оцінку вказаним обставинам справи суд першої інстанції прийшов до висновку, про неправомірність застосування до позивача штрафних санкцій за оскарженими постановами. При цьому суд виходив з недотримання законодавчо встановленого порядку та процедури прийняття оскаржених постанов та недоводеності факту допуску працівників до роботи без оформлення трудового договору та відсутності вини підприємства у несвоєчасні виплаті заробітної плати.

Колегія суддів апеляційного суду погоджується з такими висновками суду першої інстанції виходячи з наступного.

Згідно з пунктом 1 Положення про Державну службу України з питань праці, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.02.2015 року №96, Державна служба України з питань праці (Держпраці) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра соціальної політики, і який реалізує державну політику у сферах промислової безпеки, охорони праці, гігієни праці, поводження з вибуховими матеріалами промислового призначення, здійснення державного гірничого нагляду, а також з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, зайнятість населення, загальнообов`язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності, у зв`язку з тимчасовою втратою працездатності, на випадок безробіття (далі - загальнообов`язкове державне соціальне страхування) в частині призначення, нарахування та виплати допомоги, компенсацій, надання соціальних послуг та інших видів матеріального забезпечення з метою дотримання прав і гарантій застрахованих осіб.

Відповідно до пункту 7 цього положення Держпраці здійснює свої повноваження безпосередньо та через утворені в установленому порядку територіальні органи.

Статтею 1 Закону України від 05.04.2007 року №877-V Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності (надалі - Закон №877-V) визначено, що заходи державного нагляду (контролю) - планові та позапланові заходи, які здійснюються у формі перевірок, ревізій, оглядів, обстежень та в інших формах, визначених законом.

Постановою Кабінету Міністрів України від 26.04.2017 року № 295 Деякі питання реалізації статті 259 Кодексу законів про працю України та статті 34 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні відповідно до частини першої статті 259 Кодексу законів про працю України затверджено Порядок здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю (далі - Порядок №295).

За змістом пункту 2 Порядку №295 державний контроль за додержанням законодавства про працю здійснюється у формі проведення інспекційних відвідувань та невиїзних інспектувань інспекторами праці, зокрема, Держпраці та її територіальних органів.

За результатами інспекційного відвідування або невиїзного інспектування складаються акт і у разі виявлення порушень законодавства про працю - припис про їх усунення (пункт 19 Порядку №295).

Механізм накладення на суб`єктів господарювання та роботодавців штрафів за порушення законодавства про працю та зайнятість населення, передбачених частиною другою статті 265 Кодексу законів про працю України та частинами другою - сьомою статті 53 Закону України Про зайнятість населення визначається Порядком накладення штрафів за порушення законодавства про працю та зайнятість населення, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України № 509 від 17.07.2013 ( далі - Порядок № 509).

Пунктом 2 Порядку № 509 визначено, що штрафи накладаються Головою Держпраці, його заступниками, начальниками управлінь і відділів Держпраці та їх заступниками (з питань, що належать до їх компетенції), начальниками територіальних органів Держпраці та їх заступниками, керівниками виконавчих органів міських рад міст обласного значення, сільських, селищних, міських рад об`єднаних територіальних громад та їх заступниками (далі - уповноважені посадові особи).

Згідно з п. 3 Порядку № 509 уповноважена посадова особа не пізніше ніж через 10 днів з дати складення акта приймає рішення щодо розгляду справи про накладення штрафу (далі - справа). Відповідно до п. 4 Порядку № 509 справа розглядається у п`ятнадцятиденний строк з дня прийняття рішення про її розгляд.

Згідно з п. 6 Порядку № 509 про розгляд справи уповноважені посадові особи письмово повідомляють суб`єктів господарювання та роботодавців не пізніше ніж за п`ять днів до дати розгляду рекомендованим листом чи телеграмою, телефаксом, телефонограмою або шляхом вручення повідомлення їх представникам, про що на копії повідомлення, яка залишається в уповноваженої посадової особи, що надіслала таке повідомлення, робиться відповідна позначка, засвідчена підписом такого представника.

Ключовим правовим питанням у справі є застосування п. 6 Порядку № 509, а саме зміст обов`язку державного органу повідомляти особу, яка притягується до відповідальності, про час та місце розгляду справи, а також правові наслідки неповідомлення.

Відповідно до п. 9 ч.2 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони, зокрема, з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення.

Насамперед, апеляційний суд вертає увагу на те, що розміри штрафів за оскарженими постановами у розмірі 223 380 грн. та 3 723 грн., які було застосовано до позивача, є суттєвими.

Особі, до якої застосовуються такі суттєві санкції відповідальності, повинно бути забезпечено право завчасно знати про час та місце розгляду справи. Це право є гарантією реалізації інших прав - на участь в засіданні, висловлення заперечень, надання доказів, захист тощо.

Положення п. 6 Порядку № 509 покладає цей обов`язок на уповноважену посадову особу. Зміст цього обов`язку не вичерпується надсиланням тексту відповідного повідомлення, оскільки саме лише надсилання, без отримання, не свідчить про поінформованість особи про час та місце розгляду справи, а отже робить це право недієвим.

Для інформування особи про час та місце розгляду справи можуть використовуватися різні способи: рекомендований лист, телеграма, телефакс, телефонограма, особисте вручення повідомлення представникам. Множинність способів повідомлення дозволяє уповноваженій посадовій особі обрати один або декілька способів, які забезпечують поінформованість особи.

Відповідно до п. 7 Порядку 509 справу може бути розглянуто без участі такого представника у разі, коли його поінформовано відповідно до пункту 6 цього Порядку і від нього не надійшло обґрунтоване клопотання про відкладення її розгляду. Отже, саме на уповноважену посадову особу покладається обов`язок з`ясувати чи поінформовано особу. При цьому, саме лише надсилання повідомлення (без доказів його отримання) не свідчить про її поінформованість. У разі неналежного поінформування особи, яка притягується до відповідальності, уповноважена особа не може розпочинати розгляд справи.

З огляду на це, обов`язок уповноваженої посадової особи письмово повідомляти суб`єктів господарювання та роботодавців не пізніше ніж за п`ять днів до дати розгляду справи про накладення штрафу вважається виконаним, якщо особа, яка притягується до відповідальності, знає (поінформована) про час та місце розгляду справи за п`ять днів до дати розгляду справи. Обов`язок доказування цієї обставини несе уповноважена посадова особа.

Таке тлумачення п. 6 Порядку № 509 відповідає завданням адміністративного судочинства та принципу верховенства права, оскільки має наслідком більш ефективний захист права та інтереси фізичних та юридичних осіб.

З`ясовуючи поінформованість особи про час та місце розгляду справи, суд також повинен зважати на поведінку особи, яка притягується до відповідальності. Ухилення від одержання повідомлення або інші недобросовісні дії, які свідчать про намагання уникнути участі в засіданні, не можуть бути підставою для скасування постанови.

Повідомлення має на меті забезпечення участі особи у розгляді уповноваженим державним органом справи, яка її стосується. У разі одержання повідомлення до засідання, але у строк, що є меншим за п`ятиденний, особа повинна вживати розумних заходів для реалізації своїх прав на участь у засіданні.

Відповідно до п. 5 Порядку № 509 у разі надходження від суб`єкта господарювання або роботодавця, щодо якого порушено справу, обґрунтованого клопотання про відкладення її розгляду, строк розгляду справи може бути продовжений уповноваженою посадовою особою, але не більше ніж на 10 днів.

Якщо особа з`явилася на засідання, взяла у ньому участь і не клопотала про відкладення, то несвоєчасність отримання повідомлення (порушення п`ятиденного строку) не є підставою для визнання постанови протиправною.

Матеріали справи не містять доказів повідомлення підприємства про розгляд справи про накладення штрафів за порушення які виявлені під час перевірки.

Отже, відповідач не довів, що про час розгляду справи про накладення штрафу позивач був поінформований належним чином. За таких обставин, постанови про накладення штрафів були прийняті передчасно, про що вірно зазначено судом першої інстанції, і доводи апеляційної скарги щодо спростування вказаних обставин не містять.

Відповідно до ч. 1 ст. 21 Кодексу законів про працю України, трудовий договір є угодою між працівником і власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом чи фізичною особою, за якою працівник зобов`язується виконувати роботу, визначену цією угодою, з підляганням внутрішньому трудовому розпорядкові, а власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган чи фізична особа зобов`язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін.

Згідно із ч.ч. 1, 3 ст. 24 Кодексу законів про працю України, трудовий договір укладається, як правило, в письмовій формі. Додержання письмової форми є обов`язковим: 1) при організованому наборі працівників; 2) при укладенні трудового договору про роботу в районах з особливими природними географічними і геологічними умовами та умовами підвищеного ризику для здоров`я; 3) при укладенні контракту; 4) у випадках, коли працівник наполягає на укладенні трудового договору у письмовій формі; 5) при укладенні трудового договору з неповнолітнім (стаття 187 цього Кодексу); 6) при укладенні трудового договору з фізичною особою; 7) в інших випадках, передбачених законодавством України.

Працівник не може бути допущений до роботи без укладення трудового договору, оформленого наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу, та повідомлення центрального органу виконавчої влади з питань забезпечення формування та реалізації державної політики з адмініструванням єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування про прийняття працівника на роботу в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до Порядку повідомлення Державній фіскальній службі та її територіальним органам про прийняття на роботу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.06.2015 № 413 повідомлення про прийняття працівника на роботу подається власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом (особою) чи фізичною особою до територіальних органів Державної фіскальної служби за місцем обліку їх як платника єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за формою згідно з додатком до початку роботи працівника за укладеним трудовим договором одним із таких способів:

засобами електронного зв`язку з використанням електронного цифрового підпису відповідальних осіб відповідно до вимог законодавства у сфері електронного документообігу та електронного підпису;

на паперових носіях разом з копією в електронній формі;

на паперових носіях, якщо трудові договори укладено не більше ніж із п`ятьма особами.

Інформація, що міститься у повідомленні про прийняття працівника на роботу, вноситься до реєстру страхувальників та реєстру застрахованих осіб відповідно до Закону України Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування .

Судом першої інстанції встановлено, що ні ОСОБА_3 , ні ОСОБА_4 не підпадали під дію правил внутрішнього трудового розпорядку ТОВ Агрофірма Прогрес , з ними не було укладено трудових договорів, вони не мали фіксованого робочого графіку та графіку відпочинку, їм не виплачувалась заробітна плата, вони не входили до штатного розпису Товариства та на них не поширювались гарантії працівників ТОВ Агрофірма Прогрес , які входили до штату Товариства.

За змістом п. 3.3. Статуту Товариства Товариство може від свого імені укладати договори та інші угоди, набувати майнових та особистих немайнових прав і вступати в зобов`язання.

Також, згідно з п. 3.10. Статуту Товариство має право укладати від власного імені будь-які угоди, в тому числі, підряду та інші.

Укладені цивільно-правові договори з ОСОБА_3 та ОСОБА_4 є дійсними, та відповідно - для сторін даних догорів настають певні цивільно-правові наслідки та виникають обов`язки.

Так, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 повинні були виконати конкретну ділянку роботи, а Товариство зобов`язується сплатити за їхні послуги винагороду протягом п`яти днів з дати складання Акту прийняття-передачі виконаних робіт (наданих послуг).

Доказів на підтвердження того, що ОСОБА_3 та ОСОБА_4 підпорядковувались правилам внутрішнього трудового розпорядку відповідачем не надано.

Також судом першої інстанції вірно спростовано доводи контролюючого органу про те, що виконувані ОСОБА_3 та ОСОБА_4 роботи відповідно до Довідника кваліфікаційних характеристик професій працівників властиві професії тракторист-машиніст сільськогосподарського виробництва, передбаченої Класифікатором професій ДК 003:2010, затвердженим наказом Держспоживстандарту України від 28.07.2010 року № 327, код професії за КП - 8331, код ЗК ППТР - 19205, що опосередковано свідчить про перебування цих осіб у трудових відносинах, враховуючи той факт, що відповідно до Довідника кваліфікаційних характеристик професій працівників професія 8331. Тракториста-машиніста сільськогосподарського виробництва передбачає обов`язкову наявність у особи професійно-технічної освіти або професійно-технічного навчання за програмами підготовки тракториста-машиніста сільськогосподарського виробництва; Наявність кваліфікаційної атестації на право керування машинами категорії В1, кваліфікаційного посвідчення на керування машинами цієї категорії.

В той же час ані ОСОБА_3 ані ОСОБА_4 , таким вимогам не відповідали, що у свою виключає можливість їхнього працевлаштування на вказану посаду у Товаристві на умовах трудового договору.

Виходячи із досліджених обставин справи вбачається, що ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , підприємству надавалися конкретні послуги та виконувалися строкові роботи за укладеними цивільно-правовими договорами, що виключає факт знаходження вказаних осіб у трудових відносинах із підприємством та як наслідок відсутності з боку підприємства порушень вимог ч. 3 ст. 24 КЗпП України.

Наявність лише договорів про повну матеріальну відповідальність, що були укладені із цими особами, не свідчать про перебування сторін у трудових відносинах, про що вірно заначено судом першої інстанції.

Тобто, зазначення про ці обставини в Акті інспекційного відвідування скоріш свідчить про те, що є підстави для визнання цих договорів недійсними у судовому порядку з посиланням на п. 11 Положення про матеріальну відповідальність, а зовсім не підтверджує факт перебування сторін у трудових відносинах.

Також слід зазначити, що постановою Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області від 01.03.2019 року, у справі № 320/10712/18 за результатами розгляду адміністративного матеріалу, що надійшов з Головного управління Держпраці у Запорізькій області у відношенні директора ТОВ Агрофірма Прогрес ОСОБА_11 за ч. 3 ст. 41 КУпАП. встановлено, що відносини, що склались між ТОВ Агрофірма Прогрес та ОСОБА_3 , ОСОБА_4 не мали ознак трудових, а носили виключно цивільно-правовий характер, що не заборонено чинним законодавством України. А тому, суд дійшов до висновків, що були відсутні порушення, пов`язані із допуском до роботи працівників без укладення трудового договору. Провадження у справі було закрито на підставі ч. 3 ст. 41 КУпАП за відсутності події і складу адміністративного правопорушення. Постанова набрала законної сили 12.03.2019 року.

Також Мелітопольським міськрайонним судом Запорізької області 01.03.2019 року була винесена постанова за результатами розгляду адміністративного матеріалу, який надійшов з Головного управління Держпраці у Запорізькій області у відношенні директора ТОВ Агрофірма Прогрес ОСОБА_11 за ч. 1 ст. 41 КУпАП, якою було встановлено, відсутність порушення, пов`язані із умисною невиплатою працівникам ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 заробітної плати. Зазначається, що не з вини директора ОСОБА_11 цим особам була невчасно виплачена заробітна плата. А тому, провадження у справі було закрито на підставі ч. 3 ст. 41 КУпАП за відсутності події і складу адміністративного правопорушення. Постанова набрала законної сили 12.03.2019 року.

Вказаною постановою встановлено, що 06 липня 2017 року ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 було затримано працівниками поліції на місці скоєння злочину у с. Нове, після чого розпочалось кримінальне провадження за ч. 3 ст. 191 КК України, в якому потерпілою стороною визнано ТОВ Агрофірма Прогрес , а представником потерпілого директора Товариства ОСОБА_11, ці працівники на роботу до Товариства не виходили, трудові обов`язки не виконували, хоча жодному із них не було обрано запобіжного заходу, пов`язаного із позбавленням волі (кримінальне провадження № 12017080140003415 від 26 липня 2017 року, обвинувальний акт розглядається Мелітопольським міськрайонним судом Запорізької області, кримінальне провадження № 320/7067/17, суддя Горбачова Ю.В. ). За результатами прогулів вказаних працівників комісією Товариства були складені численні Акти, якими зафіксовані факти неявки працівників за основним місцем роботи, після чого, були винесені накази про їхнє звільнення з роботи. 09 серпня 2017 року до Товариства з`явився ОСОБА_5 для отримання трудової книжки та ознайомлення із наказом про звільнення, і у цей же день йому була виплачена заробітна плата. Так само, 07 вересня 2017 року до Товариства прибули за трудовими книжками ОСОБА_6 і ОСОБА_7 , яких було ознайомлено із наказами про звільнення, та у цей день їм була виплачена заробітна плата.

Актами № 1-2К від 31.07.2017 року, № 2-2К від 01.08.2017 року, 3-2 К від 02.08.2017 року, № 4-2 від 03.08.2017 року, № 5-2К від 04.08.2017 року, № 7-1 від 07.08.2017 року, № 8-1К від 08.08.2017 року, № 9-1К від 09.08.2017 року, № 10-К від 10.08.2017 року, № 11-1К від 11.08.2017 року, № 12-1К від 14.08.2017 року, № 15-1К від 15.08.2017 року, № 16-йК від 16.08.2017 року, № 17-1К від 17.08.2017 року, № 18-1К від 18.08.2017 року, № 7 від 21.08.2017 року, № 8 від 22.08.2017 року, № 9 від 23.08.2017 року, № 19-1К від 24.08.2017 року, № 10-1К від 25.08.2017 року, № 10 від 28.08.2017 року, № 11 від 29.08.2017 року, № 12 від 30.08.2017 року, № 13 від 31.08.2017 року, № 1 від 01.09.2017 року, № 2-1 від 04.09.2017 року, № 3-1К від 05.09.2017 року, № 4-1К від 06.09.2017 року, № 1 від 31.07.2017 року, № 2 від 01.08.2017 року, № 3 від 02.08.2017 року, № 4 від 03.08.2017 року, № 5 від 04.08.2017 року, № 6 від 07.08.2017 року, були зафіксовані факти прогулів з боку вищевказаних працівників.

Заробітна плата працівникам ОСОБА_5 , ОСОБА_6 ОСОБА_7 виплачувалась у готівковій формі, банківські картки для перерахування заробітної плати на їхнє ім`я не заводились, а тому можливості здійснити безготівковий перерахунок заробітної плати до часу явки на підприємство цих працівників Товариство не мало, що підтверджується копіями видаткового касового ордеру від 09.08.2017 року, відомостями про виплату грошей № ЗП-0000020 за липень 2017 року, № СФ-0000024 за вересень 2017 року, книги обліку руху трудових книжок та вкладишів до них.

Зазначені обставини також спростовують правомірність винесеної відповідачем постанови № ЗП2338/575/АВ/П/ІП-ДС1 від 03.01.2019 року про накладення штрафу у розмірі 3 723, 00 грн.

Таким чином, обставини встановлені судом першої інстанції та перевірені апеляційним судом, апелянтом не спростовано, внаслідок чого, всі наведені апелянтом доводи не заслуговують уваги, оскільки не спростовують вірних висновків суду першої інстанції.

На підставі вищезазначеного, судова колегія вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та прийняв рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, тому відсутні підстави для його скасування.

Керуючись п.1 ч.1 ст. 315, ст.ст. 316, 321, 322 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Головного управління Держпраці у Запорізькій області - залишити без задоволення.

Рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 30 липня 2019 року - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня набрання законної сили.

Головуючий - суддя Д.В. Чепурнов

суддя С.В. Сафронова

суддя В.В. Мельник