Рішення

від 30.07.2019 по справі 280/662/19

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

30 липня 2019 року Справа № 280/662/19 м.Запоріжжя

Запорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Сіпаки А.В., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами загального позовного провадження адміністративну справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрофірма Прогрес" ( 72380, Запорізька область, Мелітопольський район, с. Нове, вул. Гагаріна, буд. 21, код ЄДРПОУ 30846507)

до Головного управління Держпраці у Запорізькій області (69032, м. Запоріжжя, вул. Північне шосе, 25, код ЄДРПОУ 39833546)

про визнання протиправними та скасування постанов,

ВСТАНОВИВ:

У лютому 2019 року Товариство з обмеженою відповідальністю Агрофірма Прогрес (надалі по тексту - позивач, ТОВ Агрофірма Прогрес ) звернулося до Запорізького окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління Держпраці у Запорізької області (надалі по тексту - відповідач) про визнання протиправними та скасування постанов про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами № ЗП2338/575/АВ/П/ТД-ДС2 від 03.01.2019 року та № ЗП2338/575/АВ/П/ІП-ДС1 від 03.01.2019 року.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що оскаржувані постанови було винесено на підставі неправильних та необгрунтованих висновків контролюючого органу про порушення вимог трудового законодавства, яке полягало у допуску до роботи у відсутності трудових договорів із найманими фізичними особами ОСОБА_1 та ОСОБА_2 . Зазначає, що з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 були укладені цивільно-правові договори про надання послуг, що не заборонено чинним законодавством, за результатами виконаних робіт були складені Акти із зазначенням розміру винагороди та обсягу виконаних робіт (наданих послуг). Позивач вказує, що ці дві особи не були включені до штатного розпису ТОВ Агрофірма Прогрес , на них не поширювались Правила внутрішнього трудового розпорядку, як на інших працівників Товариства, заробітна плата на їхню користь не виплачувалась. Натомість - в укладених із ними договорах було визначено, що у період часу з 20.06.2017 року по 01.08.2017 року вони мають надати послуги комбайнера по збору врожаю зернових та технічних культур та послуги помічника комбайнера по збору врожаю зернових та технічних культур, визначалась винагорода у розмірі 47 грн. за 1 гектар та 38 грн. за 1 гектар обробленої площі сільськогосподарських угідь, які використовує у своїй господарській діяльності позивач. Крім того, позивачеві завчасно не було повідомлено про дату і час розгляду справи на 03.01.2019 р., чим практично позбавлено позивача права бути присутнім при розгляді справи, надавати пояснення, подавати додаткові докази та клопотання, постанови про накладення штрафів також були винесені у відсутність позивача, ним отримані поштою тільки 05.02.2019 року. Також, позивач зазначив, що заробітна плата працівникам за липень 2017 року була виплачена з порушенням строків виплат не з вини директора Товариства. Оскільки, 26.07.2017 року ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 було затримано працівниками поліції на місці скоєння злочину у с. Нове, після чого розпочалось кримінальне провадження за ч. 3 ст. 191 КК України, в якому потерпілою стороною визнано ТОВ Агрофірма Прогрес , а представником потерпілого - директора Товариства Пономарьова В.В., ці працівники на роботу до Товариства не виходили, трудові обов`язки не виконували. Тому, за результатами їхніх прогулів - комісією Товариства були складені численні Акти, якими зафіксовані факти неявки працівників за основним місцем роботи. Після чого, за результатами службової перевірки, оформленої Актом, були винесені накази про їхнє звільнення з роботи. І тільки 09.08.2017 року до Товариства з`явився ОСОБА_6 . ОСОБА_7 для отримання трудової книжки та ознайомлення із наказом про звільнення, і у цей же день йому була виплачена заробітна плата. Так само, 07.09.2017 року до Товариства прибули за трудовими книжками і ОСОБА_4 , і ОСОБА_5 , яких було ознайомлено із наказами про звільнення, та у цей день їм було виплачено залишок заробітної плати.

Ухвалою суду від 20.02.2019 відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання на 20.03.2019.

14.03.2019 на адресу суду від представника відповідача надійшов відзив на позовну заяву (вх.№10118), в якому просив відмовити в його задоволенні, посилаючись на правомірність висновків Акту інспекційного відвідування юридичної особи, яка використовує найману працю № ЗП 2338/575/АВ від 12.12.2018 року, та постанов. У відзиві зазначено, що у процесі проведення перевірки були зафіксовані порушення ч. 1, 2 ст. 115 КзпПУ та ч. 3 ст. 24 КзпПУ. Зазначено, що при проведенні інспекційного відвідування ТОВ Агрофірма Прогрес особи Головного управління Держпраці у Запорізькій області керувались Конвенціями міжнародної організації праці № 81 1947 року про інспекцію праці у промисловості та торгівлі, ратифікованою Законом України віл 08 вересня 2004 року № 1985-IV, та № 129 1969 року про інспекцію праці в сільському господарстві, ратифікованою Законом України від 08 вересня 2004 року за № 1986-IV, Конституцією України, Кодексом законів про працюю України, Законом України Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності (відповідно до ч. 5 ст. 2 Закону), Порядком здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю, затвердженим Постановою КМУ від 26.04.2017 року за № 295, Порядком накладення штрафів за порушення законодавства про працю та зайнятість населення, затвердженого постановою КМУ від 17.07.2013 № 509, Положенням про Головне управління Держпраці у Запорізькій області, затвердженого наказом Державної служби України з питань праці від 03.08.2018 р. № 100, а також Наказом Державної служби України з питань праці від 03.07.2017 р. № 79 Про затвердження рішення колегії Держпраці від 23.06.2017 Про стан додержання законодавства про працю (п. 1.5). Інші обставини, відображені у відзиві на позовну заяву, стосуються інспекційного відвідування ПП ВЛ-АГРО 2006 та допуску до роботи без укладення трудових договорів ОСОБА_8 , ОСОБА_9 .

Ухвала від 20.03.2019 було відкладено підготовче засідання по справі на 22.04.2019.

19.04.2019 на адресу суду від представника позивача надійшла відповідь на відзив заяву (вх.№15685) та додаткові пояснення стосовно позову, в якому зазначив, що відзив, поданий до суду відповідачем, стосується іншого підприємства - ПП ВЛ-АГРО 2006 та інших працівників - ОСОБА_8 та ОСОБА_9 , які не мають жодного відношення до перевірки, яка була здійснена відповідачем на ТОВ Агрофірма Прогрес . Зазначив, що ТОВ Агрофірма Прогрес у 2017-2018 роках не отримувало жодних послуг від ОСОБА_8 та ОСОБА_9 , цивільно-правові договори з цими особами не укладались, так само - ці особи не працювали у Товаристві та не входили до його штатного розпису.

Натомість - цивільно-правові договори були укладені між ТОВ Агрофірма Прогрес та ОСОБА_1 , ОСОБА_2 .

У відповіді на відзив зазначено, що 01.03.2019 року, вже після звернення до суду із зазначеним позовом, Мелітопольським міськрайонним судом була винесена постанова у справі № 320/10712/18 за результатами розгляду адміністративного матеріалу, що надійшов з Головного управління Держпраці у Запорізькій області у відношенні директора ТОВ Агрофірма Прогрес ОСОБА_10 за ч. 3 ст. 41 КУпАП, якою було встановлено, що відносини, що склались між ТОВ Агрофірма Прогрес та ОСОБА_1 , ОСОБА_2 не мали ознак трудових, а носили виключно цивільно-правовий характер, що не заборонено чинним законодавством України. А тому, суд дійшов до висновків, що були відсутні порушення, пов`язані із допуском до роботи працівників без укладення трудового договору. Провадження у справі було закрито на підставі ч. 3 ст. 41 КУпАП за відсутності події і складу адміністративного правопорушення. Постанова набрала законної сили 12.03.2019 року.

01.03.2019 року Мелітопольським міськрайонним судом була винесена ще одна постанова за результатами розгляду адміністративного матеріалу, який надійшов з Головного управління Держпраці у Запорізькій області у відношенні директора ТОВ Агрофірма Прогрес ОСОБА_10 за ч. 1 ст. 41 КУпАП, якою було встановлено, що відсутні порушення, пов`язані із умисною невиплатою працівникам ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 заробітної плати, зазначається, що не з вини директора ОСОБА_10 цим особам була невчасно виплачена заробітна плата. А тому, провадження у справі було закрито на підставі ч. 3 ст. 41 КУпАП за відсутності події і складу адміністративного правопорушення. Постанова набрала законної сили 12.03.2019 року.

Ухвалою суду від 22.04.2019 продовжено строк проведення підготовчого провадження на 30 днів та відкладено підготовче засідання на 22.05.2019.

Згідно наявної у матеріалах справи довідки №02-35/19/41 від 20.05.2019 суддя Сіпака А.В. в період з 18.05.2019 по 22.05.2019 перебував у відпустці тому розгляд справи перенесено на 29.05.2019.

Ухвалою суду від 29.05.2019.2019 провадження у справі зупинено для надання часу сторонам для примирення до 10.07.2019.

Ухвалою суду від 10.07.2019 провадження у справі поновлено.

Ухвалою суду від 10.07.2019 закрито підготовче провадження та призначений судовий розгляд справи по суті на 30.07.2019.

30.07.2019 у судовому засіданні, враховуючи клопотання представників сторін, судом ухвалено здійснювати подальший розгляд справи у порядку письмового провадження.

Згідно з частиною четвертою статті 229 КАС України, при розгляді справи в порядку письмового провадження фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Відповідно до ч. 2 ст. 193 КАС України, суд розглядає справу по суті протягом тридцяти днів з дня початку розгляду справи по суті.

Частиною 5 статті 250 КАС України встановлено, що датою ухвалення судового рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено - повне чи скорочене). Датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.

У відповідності до приписів ч. 4 с. 243 КАС України, судове рішення складене у повному обсязі до закінчення встановлених цим Кодексом строку розгляду відповідної справи.

Розглянувши матеріали та з`ясувавши всі обставини адміністративної справи, які мають юридичне значення для розгляду та вирішення спору по суті, дослідивши наявні у справі докази у їх сукупності, судом встановлено наступне.

Головним управлінням Держпраці у Запорізькій області у період часу з 05.12.2018 року по 12.12.2018 рік було проведено інспекційне відвідування юридичної особи ТОВ Агрофірма Прогрес , за результатами якого було складено Акт інспекційного відвідування юридичної особи, яка використовує найману працю № ЗП 2338/575/АВ від 12.12.2018 року. Зі змісту Акту слідує, що відповідачем були виявлені порушення вимог чинного законодавства про працю, а саме: вказано, що у червні 2017 року дві особи допущено до роботи без укладення трудового договору, що порушує вимоги ч. 3 ст. 24 КЗпП України, а саме: ОСОБА_1 та ОСОБА_2 . В акті зазначено, що відповідно до договору про повну матеріальну відповідальність від 20.06.2017 року, укладеному між директором ТОВ Агрофірма Прогрес та ОСОБА_1 , ОСОБА_1 виконував роботи по збиранню зернових та технічних культур, дані роботи властиві професії тракторист-машиніст сільськогосподарського виробництва , передбаченої класифікатором професій ДК 003:2010. Зазначається про те, що ці дії є процесом праці та не передбачають роботи з досягненням конкретного результату. Також вказано, що відповідно до договору про повну матеріальну відповідальність, укладеного із ОСОБА_2 , останній виконував роботи по збиранню зернових та технічних культур (дані види робіт властиві професії тракторист-машиніст сільськогосподарського виробництва , передбаченої класифікатором професій ДК 003:2010). Зазначається про те, що ці дії є процесом праці та не передбачають роботи з досягненням конкретного результату. Таким чином, інспектор доходить до висновків, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2 було допущено до роботи без укладення трудового договору, оформленого наказом або розпорядженням директора ТОВ Агрофірма Прогрес , що є порушенням вимог частини 3 статті 24 КЗпП України. Також, в Акті зазначається про те, що заробітну плату за другу половину липня у розмірі 134, 16 грн. 2017 року ОСОБА_3 було видано 09.08.2017 року (видатковий касовий ордер № 31 від 09.08.2017 р.); заробітну плату за другу половину липня 2017 року у розмірі 126, 49 грн. ОСОБА_4 видана 07.09.2017 року; заробітна плата за другу половину липня 2017 року у розмірі 126, 49 грн. ОСОБА_5 була видана 07.09.2017 року. Зазначається, що таким чином заробітна плата працівникам за липень 2017 року виплачена з порушенням строків виплат, що є порушенням вимог ч. 1 та ч. 2 ст. 115 КЗпП України та ч. 1 ст. 24 Закону України Про оплату праці .

03.01.2019 року на підставі Акту інспекційного відвідування юридичної особи, яка використовує найману працю № ЗП 2338/575/АВ від 12.12.2018 року, першим заступником начальника Головного управління Держпраці у Запорізькій області було винесено постанову про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами № ЗП2338/575/АВ/П/ТД-ДС2 на суму штрафу 223 380 грн. та постанову ЗП2338/575/АВ/П/ІП-ДС1 від 03.01.2019 року на суму 3 723, 00 грн.

Відповідно до змісту постанови про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами № ЗП2338/575/АВ/П/ТД-ДС2 від 03.01.2019 року зазначається, що в порушення ч. 3 ст. 23 КЗпП України - у червні 2017 року дві особи допущено до роботи без укладення трудового договору, що порушує вимоги ч. 3 ст. 24 КЗпП України, а саме : ОСОБА_1 та ОСОБА_2 . Відповідно до договору про повну матеріальну відповідальність від 20.06.2017 року, укладеному між директором ТОВ Агрофірма Прогрес та ОСОБА_1 , ОСОБА_1 виконував роботи по збиранню зернових та технічних культур, дані роботи властиві професії тракторист-машиніст сільськогосподарського виробництва , передбаченої класифікатором професій ДК 003:2010. Зазначені дії є процесом праці та не передбачають роботи з досягненням конкретного результату. У штатному розкладі Товариства на 2017 рік посада тракторист-машиніст сільськогосподарського виробництва передбачена. За вказаною професією у 2017 році працював оформлений по трудовому договору ОСОБА_4 . Крім того, відповідно до вимог п. 1 ст. 10 та ст. 11 Положення про матеріальну відповідальність робітників і службовців за шкоду, заподіяну підприємству, установі, організації, договори про повну матеріальну відповідальність укладаються з підприємствами, установами та організаціями з працівниками. Відповідно до Виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань основний вид економічної діяльності ТОВ Агрофірма Прогрес - 01.11 вирощування зернових культур (крім рису), бобових культур і насіння олійних культур. Таким чином, ОСОБА_1 та ОСОБА_2 було допущено до роботи без укладення трудового договору, оформленого наказом чи розпорядженням директора ТОВ Агрофірма Прогрес , що є порушенням вимог частини 3 статті 24 КЗпП України. Вирішено накласти на ТОВ Агрофірма Прогрес штраф у розмірі 223 380 грн.

Відповідно до змісту постанови про накладення штрафу уповноваженими особами № ЗП2338/575/АВ/П/ІП-ДС1 від 03.01.2019 року слідує, що в порушення вимог ч. 1 та ч. 2 ст. 115 КЗпП України та ч. 1 ст. 24 Закону України Про оплату праці заробітна плата працівникам виплачується з порушенням строків виплат: заробітну плату за другу половину липня у розмірі 134, 16 грн. 2017 року ОСОБА_3 було видано 09.08.2017 року (видатковий касовий ордер № 31 від 09.08.2017 р.); заробітну плату за другу половину липня 2017 року у розмірі 126, 49 грн. ОСОБА_4 видана 07.09.2017 року; заробітна плата за другу половину липня 2017 року у розмірі 126, 49 грн. ОСОБА_5 була видана 07.09.2017 року. Таким чином заробітна плата працівникам за липень 2017 року виплачена з порушенням строків виплат, що є порушенням вимог ч. 1 та ч. 2 ст. 115 КЗпП України та ч. 1 ст. 24 Закону України Про оплату праці . Вирішено накласти на ТОВ Агрофірма Прогрес штраф у розмірі 3 723 грн.

Судом встановлено, що 20.06.2017 року між ТОВ Агрофірма Прогрес та ОСОБА_1 був укладений цивільно-правовий договір, за умовами якого замовник в особі ТОВ Агрофірма Прогрес доручає, а виконавець в особі ОСОБА_1 бере на себе зобов`язання надати послуги комбайнера по збору врожаю зернових та технічних культур в строк з 20.06.2017 року до 01.08.2017 року.

У п. 1.1. Договору зазначається про те, що виконавець виконує роботу на свій ризик, самостійно організовує виконання роботи, не підпадає під дію Правил внутрішнього трудового розпорядку, не має права на одержання допомоги із соціального страхування, не сплачує страхові внески на загальнообов`язкове державне соціальне страхування у зв`язку із тимчасовою втратою працездатності та витрати, зумовлені народженням та похованням.

Відповідно до пунктів 1.2. та 1.3. Замовник забезпечує Виконавця усім необхідним для виконання роботи, передбаченої цим договором, та зобов`язаний своєчасно прийняти й оплатити виконану Виконавцем роботу.

За виконану роботу Замовник сплачує виконавцеві винагороду у розмірі 47 грн. за 1 гектар (п. 2.1. Договору).

Оплата виконується не пізніше п`яти днів з дня прийняття замовником роботи за актом (п. 2.2 Договору).

В Договорі передбачалось, що сторони несуть матеріальну відповідальність за невиконання або неналежне виконання покладених на них зобов`язань згідно із чинним законодавством (п. 3.1. Договору).

Сторони визначили термін дії договору, зазначивши, що термін дії договору з 20.06.2017 року по 01.08.2017 р. (п. 6.1. Договору).

20.06.2017 року між ТОВ Агрофірма Прогрес та ОСОБА_2 був укладений цивільно-правовий договір, за умовами якого замовник доручає, а виконавець бере на себе зобов`язання надати послуги помічника комбайнера по збору врожаю зернових та технічних культур в строк з 20.06.2018 року до 01.08.2017 рік.

У п. 1.1. Договору зазначається про те, що виконавець виконує роботу на свій ризик, самостійно організовує виконання роботи, не підпадає під дію Правил внутрішнього трудового розпорядку, не має права на одержання допомоги із соціального страхування, не сплачує страхові внески на загальнообов`язкове державне соціальне страхування у зв`язку із тимчасовою втратою працездатності та витрати, зумовлені народженням та похованням.

Відповідно до пунктів 1.2. та 1.3. Замовник забезпечує Виконавця усім необхідним для виконання роботи, передбаченої цим договором, та зобов`язаний своєчасно прийняти й оплатити виконану Виконавцем роботу.

За виконану роботу Замовник сплачує виконавцеві винагороду у розмірі 38 грн. за 1 гектар (п. 2.1. Договору).

Оплата виконується не пізніше п`яти днів з дня прийняття замовником роботи за актом (п. 2.2 Договору).

В Договорі передбачалось, що сторони несуть матеріальну відповідальність за невиконання або неналежне виконання покладених на них зобов`язань згідно із чинним законодавством (п. 3.1. Договору).

Сторони визначили термін дії договору, зазначивши, що термін дії договору з 20.06.2017 року по 01.08.2017 р. (п. 6.1. Договору).

Відповідно до Акту здавання-приймання виконаних робіт від 01.08.2017 року, складеному ТОВ Агрофірма Прогрес по факту виконаних робіт ОСОБА_1 , ним на підставі цивільно-правового договору від 20.06.2017 року, були виконані роботи - здійснена уборка зернових та технічних культур на площі 349 га., по 47 грн. за гектар, сума винагороди становить 47 грн. х 349 га. = 16 403 грн.

Наказом директора ТОВ Агрофірма Прогрес від 01.08.2017 року за № 4/1 було затверджено вищевказаний Акт здавання-приймання виконаних робіт на доручено бухгалтеру Товариства ОСОБА_11 ознайомити ОСОБА_1 із вказаним актом та забезпечити підписання даного акту.

Також, відповідно до Акту здавання-приймання виконаних робіт від 01.08.2017 року, складеному по факту виконаних робіт ОСОБА_2 , ним на підставі цивільно-правового договору від 20.06.2017 року, були виконані роботи - здійснена уборка зернових та технічних культур на площі 349 га., по 38 грн. за гектар, сума винагороди становить 38 грн. х 349 га. = 13 262 грн.

Наказом директора ТОВ Агрофірма Прогрес від 01.08.2017 року за № 4/2 було затверджено вищевказаний Акт здавання-приймання виконаних робіт на доручено бухгалтеру Товариства ОСОБА_11 ознайомити ОСОБА_2 із вказаним актом та забезпечити підписання даного акту.

Відповідно до Штатного розкладу ТОВ Агрофірма Прогрес , затвердженого станом на 01.04.2017 р., до штатного розкладу входили посади та працівники: директор Пономарьов, Головний бухгалтер Дірявченко, Головний інженер Зарецький (як було встановлено ОСОБА_12 - батько ОСОБА_2 ), тракторист-машиніст сільськогосподарського виробництва Олещенко, тракторист Биков, ОСОБА_13 та ОСОБА_14 .

Тобто, ОСОБА_2 та ОСОБА_1 не були включені до штатного розкладу Позивача.

Відповідно до п. 2.1. Правил внутрішнього трудового розпорядку для робітників ТОВ Агрофірма Прогрес , затверджених Протоколом загальних зборів трудового колективу ТОВ Агрофірма Прогрес від 01.03.2017 року за № 1 прийом на роботу на підприємство здійснюється шляхом укладення за бажанням працівника трудового договору та в обов`язковому порядку з оформленням письмового наказу про прийняття на роботу.

Згідно з п. 2.4 Правил внутрішнього трудового розпорядку укладення трудового договору оформляється наказом керівника про прийом на роботу, з яким працівник ознайомлюється під розпис.

Згідно з пунктами 7.1., 7.2. Правил внутрішнього трудового розпорядку для працівників підприємства встановлюється п`ятиденний робочий тиждень з двома вихідними днями - субота та неділя. Тривалість робочого часу працівників складає 40 годин в тиждень. Тривалість робочого дня становить 8 годин. Початок робочого дня о 08:00, закінчення - 17:00. Тривалість перерви для відпочинку та прийняття їжі - 1 година ( з 12:00 по 13:00).

Відповідно до ст. 11 ЦК України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки.

Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Як зазначено у ч. 1 ст. 627 ЦК України, відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Тобто, у відповідності до норм Цивільного кодексу України діє принцип свободи договору.

Згідно ст. 6 ЦК України сторони мають право укласти договір, який не передбачений актами цивільного законодавства, але відповідає загальним засадам цивільного законодавства. Сторони мають право врегулювати у договорі, який передбачений актами цивільного законодавства, свої відносини, які не врегульовані цими актами. Сторони в договорі можуть відступити від положень актів цивільного законодавства і врегулювати свої відносини на власний розсуд. Сторони в договорі не можуть відступити від положень актів цивільного законодавства, якщо в цих актах прямо вказано про це, а також у разі, якщо обов`язковість для сторін положень актів цивільного законодавства випливає з їх змісту або із суті відносин між сторонами.

Відповідно до ч.1 ст.626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Інспекцією до під час винесення оскаржуваної постанови не надано доказів наявності законодавчо визначеної заборони підприємцю щодо укладення вищезазначених договорів.

Відповідно до ст.901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Згідно ст.ст.902-903 ЦК України виконавець повинен надати послугу особисто. У випадках, встановлених договором, виконавець має право покласти виконання договору про надання послуг на іншу особу, залишаючись відповідальним в повному обсязі перед замовником за порушення договору. Плата за договором про надання послуг. Якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Враховуючи наведені норми, суд доходить до висновків, що сторони, підписавши цивільно-правові договори підряду, дійшли згоди щодо всіх його істотних умов, які не суперечать нормам чинного законодавства України, що відображено у відповідних договорах.

На підтвердження виконання сторонами вищезазначених договорів позивачем надано до суду акти здачі прийняття робіт, датовані 01.08.2017 роком.

Тобто, укладаючи цивільно-правові договори, сторони чітко визначили характер цих взаємовідносин, який не мав ознак трудових відносин.

Відповідно зі ст. 21 КЗпП України трудовим договором є угода між працівником і власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом чи фізичною особою, за якою працівник зобов`язується виконувати роботу, визначену цією угодою, з підляганням внутрішньому трудовому розпорядкові, а власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган чи фізична особа зобов`язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін.

Працівник має право реалізувати свої здібності до продуктивної і творчої праці шляхом укладення трудового договору на одному або одночасно на декількох підприємствах, в установах, організаціях, якщо інше не передбачене законодавством, колективним договором або угодою сторін.

Однак, як було встановлено судом, ні ОСОБА_1 , ні ОСОБА_2 не підпадали під дію правил внутрішнього трудового розпорядку ТОВ Агрофірма Прогрес , з ними не було укладено трудових договорів, вони не мали фіксованого робочого графіку та графіку відпочинку, їм не виплачувалась заробітна плата, вони не входили до штатного розпису Товариства та на них не поширювались гарантії працівників ТОВ Агрофірма Прогрес , які входили до штату Товариства.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 3 ЦК України передбачено, що загальними засадами цивільного законодавства є свобода договору.

За змістом п. 3.3. Статуту Товариства Товариство може від свого імені укладати договори та інші угоди, набувати майнових та особистих немайнових прав і вступати в зобов`язання.

Також, згідно з п. 3.10. Статуту Товариство має право укладати від власного імені будь-які угоди, в тому числі, підряду та інші.

Таким чином, укладені цивільно-правові договори з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 є дійсними, та відповідно - для сторін даних догорів настають певні цивільно-правові наслідки та виникають обов`язки.

Так, ОСОБА_1 та ОСОБА_2 повинні були виконати конкретну ділянку роботи, а Товариство зобов`язується сплатити за їхні послуги винагороду протягом п`яти днів з дати складання Акту прийняття-передачі виконаних робіт (наданих послуг).

Крім того, Відповідач не зазначив у своїй постанові № ЗП2338/575/АВ/П/ТД-ДС2 від 03.01.2019 року, якими доказами підтверджується те, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2 підпорядковувались правилам внутрішнього трудового розпорядку Товариства та щоденно перебували на території підприємства, виконуючи роботу, так як це робили інші працівники, що входили до штатного розпису Товариства.

Що стосовно доводів, викладених в оскаржуваній постанові № ЗП2338/575/АВ/П/ТД-ДС2 від 03.01.2019 року про те, що виконувані ОСОБА_1 та ОСОБА_2 роботи відповідно до Довідника кваліфікаційних характеристик професій працівників властиві професії тракторист-машиніст сільськогосподарського виробництва, передбаченої Класифікатором професій ДК 003:2010, затвердженим наказом Держспоживстандарту України від 28.07.2010 року № 327, код професії за КП - 8331, код ЗК ППТР - 19205, що опосередковано свідчить про перебування цих осіб у трудових відносинах, то суд зауважує, що відповідно до Довідника кваліфікаційних характеристик професій працівників професія 8331. Тракториста-машиніста сільськогосподарського виробництва передбачає обов`язкову наявність у особи професійно-технічної освіти або професійно-технічного навчання за програмами підготовки тракториста-машиніста сільськогосподарського виробництва; Наявність кваліфікаційної атестації на право керування машинами категорії В1, кваліфікаційного посвідчення на керування машинами цієї категорії.

Однак, цим вимогам не відповідали ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , що у свою виключає можливість їхнього працевлаштування на вказану посаду у Товаристві на умовах трудового договору.

Доказів протилежного відповідач до суду не надав.

Крім того, відповідно до змісту поданого Відповідачем Відзиву на позов, слідує, що доводи відповідача стосовно направлення на перевірку та проведення самої перевірки стосуються іншого підприємства, а не ТОВ Агрофірма Прогрес .

Так, до відзиву на позов були додані копії Наказу від 31.01.2019 року № 245 Про проведення інспекційного відвідування та направлення на проведення інспекційного відвідування від 12.02.2019 року за № 198, яке стосується Приватного підприємства ВЛ-АГРО 2006 , код ЄДРПОУ 34572653, та не має жодного відношення до перевірки позивача по справі ТОВ Агрофірма Прогрес .

Хоча, відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Таким чином, аналізуючи фактичні обставини справи та правовідносини, що склались між позивачем та ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , які надавали конкретні послуги та виконували строкові роботи за укладеними цивільно-правовими договорами, суд приходить до висновків, що ТОВ Агрофірма Прогрес не перебувало у трудових відносинах із цими особами, а тому вимоги ч. 3 ст. 24 КЗпП України, з боку позивача порушені не були.

Що стосуються договорів про повну матеріальну відповідальність, що були укладені із цими особами, то слід зазначити, що ці договори не свідчать про перебування сторін у трудових відносинах, а скоріш є підтвердженням юридичної необізнаності директора товариства із тим, що такі договори можна укладати тільки із працівниками, які перебувають із товариством у трудових відносинах, на що посилається інспектор. Як пояснив в суді представник позивача, при укладенні цих договорів, директор Товариства виходив із того, що сторони є вільними в укладенні договорів і визначення їх умов, що передбачено ст. 627 ЦК України, та намагався підстрахувати себе на випадок вчинення цими особами розкрадання товарно-матеріальних цінностей.

Факт існування цих договорів не свідчить про те, що ОСОБА_1 , ОСОБА_2 перебували у штатному розписі Товариства, підпорядковувались правилам внутрішнього трудового розпорядку та на них поширювався режим роботи Товариства тощо.

Про ці обставини в договорах про повну матеріальну відповідальність нічого не зазначено, натомість - в договорах визначена тільки матеріальна відповідальність цих осіб на випадок незабезпечення збереження ввірених їм цінностей.

Тобто, зазначення про ці обставини в Акті інспекційного відвідування скоріш свідчить про те, що є підстави для визнання цих договорів недійсними у судовому порядку з посиланням на п. 11 Положення про матеріальну відповідальність, а зовсім не підтверджує факт перебування сторін у трудових відносинах.

До таких висновків дійшов також Мелітопольський міськрайонний суд Запорізької області у своїй постанові від 01.03.2019 року по справі № 320/10712/18, яка набрала чинності 12.03.2019 року, та була додана до матеріалів справи Позивачем.

Судом була досліджена сама постанова Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області від 01.03.2019 року, винесена у справі № 320/10712/18 за результатами розгляду адміністративного матеріалу, що надійшов з Головного управління Держпраці у Запорізькій області у відношенні директора ТОВ Агрофірма Прогрес ОСОБА_10 за ч. 3 ст. 41 КУпАП. Вказаною постановою суду було встановлено, що відносини, що склались між ТОВ Агрофірма Прогрес та ОСОБА_1 , ОСОБА_2 не мали ознак трудових, а носили виключно цивільно-правовий характер, що не заборонено чинним законодавством України. А тому, суд дійшов до висновків, що були відсутні порушення, пов`язані із допуском до роботи працівників без укладення трудового договору. Провадження у справі було закрито на підставі ч. 3 ст. 41 КУпАП за відсутності події і складу адміністративного правопорушення. Постанова набрала законної сили 12.03.2019 року.

Також, оцінюючи законність винесеної відповідачем постанови № ЗП2338/575/АВ/П/ІП-ДС1 від 03.01.2019 року на суму штрафу 3 723, 00 грн., судом враховано, що 01.03.2019 року Мелітопольським міськрайонним судом Запорізької області була винесена постанова за результатами розгляду адміністративного матеріалу, який надійшов з Головного управління Держпраці у Запорізькій області у відношенні директора ТОВ Агрофірма Прогрес ОСОБА_10 за ч. 1 ст. 41 КУпАП, якою було встановлено, що відсутні порушення, пов`язані із умисною невиплатою працівникам ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 заробітної плати. Зазначається, що не з вини директора ОСОБА_10 цим особам була невчасно виплачена заробітна плата. А тому, провадження у справі було закрито на підставі ч. 3 ст. 41 КУпАП за відсутності події і складу адміністративного правопорушення. Постанова набрала законної сили 12.03.2019 року.

Зі змісту цієї постанови суду слідує, що 06 липня 2017 року ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 було затримано працівниками поліції на місці скоєння злочину у с. Нове, після чого розпочалось кримінальне провадження за ч. 3 ст. 191 КК України, в якому потерпілою стороною визнано ТОВ Агрофірма Прогрес , а представником потерпілого директора Товариства Пономарьова В.В., ці працівники на роботу до Товариства не виходили, трудові обов`язки не виконували, хоча жодному із них не було обрано запобіжного заходу, пов`язаного із позбавленням волі (кримінальне провадження № 12017080140003415 від 26 липня 2017 року, обвинувальний акт розглядається Мелітопольським міськрайонним судом Запорізької області, кримінальне провадження № 320/7067/17, суддя Горбачова Ю.В.). За результатами прогулів вказаних працівників комісією Товариства були складені численні Акти, якими зафіксовані факти неявки працівників за основним місцем роботи, після чого, були винесені накази про їхнє звільнення з роботи. 09 серпня 2017 року до Товариства з`явився ОСОБА_3 для отримання трудової книжки та ознайомлення із наказом про звільнення, і у цей же день йому була виплачена заробітна плата. Так само, 07 вересня 2017 року до Товариства прибули за трудовими книжками ОСОБА_4 і ОСОБА_5 , яких було ознайомлено із наказами про звільнення, та у цей день їм була виплачена заробітна плата.

Судом були досліджені Акти № 1-2К від 31.07.2017 року, № 2-2К від 01.08.2017 року, 3-2 К від 02.08.2017 року, № 4-2 від 03.08.2017 року, № 5-2К від 04.08.2017 року, № 7-1 від 07.08.2017 року, № 8-1К від 08.08.2017 року, № 9-1К від 09.08.2017 року, № 10-К від 10.08.2017 року, № 11-1К від 11.08.2017 року, № 12-1К від 14.08.2017 року, № 15-1К від 15.08.2017 року, № 16-йК від 16.08.2017 року, № 17-1К від 17.08.2017 року, № 18-1К від 18.08.2017 року, № 7 від 21.08.2017 року, № 8 від 22.08.2017 року, № 9 від 23.08.2017 року, № 19-1К від 24.08.2017 року, № 10-1К від 25.08.2017 року, № 10 від 28.08.2017 року, № 11 від 29.08.2017 року, № 12 від 30.08.2017 року, № 13 від 31.08.2017 року, № 1 від 01.09.2017 року, № 2-1 від 04.09.2017 року, № 3-1К від 05.09.2017 року, № 4-1К від 06.09.2017 року, № 1 від 31.07.2017 року, № 2 від 01.08.2017 року, № 3 від 02.08.2017 року, № 4 від 03.08.2017 року, № 5 від 04.08.2017 року, № 6 від 07.08.2017 року, якими комісією ТОВ Агрофірма Прогрес були зафіксовані факти прогулів з боку вищевказаних працівників Товариства.

Заробітна плата працівникам ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ОСОБА_5 виплачувалась у готівковій формі, банківські картки для перерахування заробітної плати на їхнє ім`я не заводились, а тому можливості здійснити безготівковий перерахунок заробітної плати до часу явки на підприємство цих працівників Товариство не мало, що підтверджується копіями видаткового касового ордеру від 09.08.2017 року, відомостями про виплату грошей № ЗП-0000020 за липень 2017 року, № СФ-0000024 за вересень 2017 року, книги обліку руху трудових книжок та вкладишів до них.

Відповідно до ч. 6 ст. 78 КАС України вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов`язковими для адміністративного суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.

Крім того, судом встановлено, що відповідачем була порушена процедура накладення штрафів уповноваженими посадовими особами, оскільки відповідно до п. п. 6, 7 Порядку про накладення штрафів за порушення законодавства про працю та зайнятість населення, затвердженого постановою КМУ від 17.07.2013 року за № 509, про розгляд справи Держпраці та її територіальні органи письмово повідомляють суб`єктів господарювання та роботодавців не пізніше ніж за п`ять днів до дати розгляду рекомендованим листом чи телеграмою, телефаксом, телефонограмою або шляхом вручення повідомлення їх представникам, про що на копії повідомлення, яка залишається в Держпраці чи її територіальному органі, робиться відповідна позначка, засвідчена підписом такого представника.

Справа розглядається за участю представника суб`єкта господарювання або роботодавця, щодо якого її порушено. Справу може бути розглянуто без участі такого представника у разі, коли його поінформовано відповідно до пункту 6 цього Порядку і від нього не надійшло обґрунтоване клопотання про відкладення її розгляду.

Однак, як було встановлено судом, позивач не був повідомлений про дату та час розгляду даної справи у Головному управлінні Держпраці у Запорізькій області, у зв`язку із чим був обмежений у праві довести свою позицію на даному засіданні.

З боку відповідача до суду не було подано жодних доказів, які б підтверджували факт повідомлення позивача про дату та час розгляду справи у Головному управлінні Держпраці у Запорізькій області за наслідками складання Акту інспекційного відвідування від 12.12.2018 року за № ЗП 2338/575/АВ щодо порушень ТОВ Агрофірма Прогрес законодавства про працю, у порядку, встановленому Порядком про накладення штрафів за порушення законодавства про працю та зайнятість населення, затвердженого постановою КМУ від 17.07.2013 року за № 509.

За вказаних обставин, суд дійшов висновку, що справи про накладення на Позивача штрафів 03.01.2019 року були розглянуті без участі позивача, хоча згідно з пунктом 7 Порядку №509 справа розглядається за участю представника суб`єкта господарювання або роботодавця щодо якого її порушено. Справу може бути розглянуто без участі такого працівника у разі, коли його поінформовано відповідно до пункту 6 цього Порядку і від нього не надійшло обґрунтоване клопотання про відкладення її розгляду.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Саме це положення Конституції України на найвищому рівні гарантує дотримання прав особи під час та в результаті вчинення органами державної влади, органами місцевого самоврядування та їх посадовими особами (суб`єктами владних повноважень, владними суб`єктами) відносно неї юридично значущих дій або прийняття рішень.

За правилами частини першої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

В силу вимог частини першої статті 5 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист, зокрема шляхом визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень; визнання дій суб`єкта владних повноважень протиправними та зобов`язання утриматися від вчинення певних дій.

Відповідно до частини першої статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Крім того, згідно з положеннями частини першоїстатті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цьогоКодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Суд також враховує позицію ЄСПЛ (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у касаційному провадженні), сформовану в пункті 58 рішення у справі Серявін та інші проти України (№ 4909/04): згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі Руїс Торіха проти Іспанії (Ruiz Torija v. Spain) № 303-A, пункт 29).

Враховуючи вищевикладене суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог у повному обсязі, сума судових витрат, яка підлягає стягненню за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Держпраці у Запорізькій області, підлягає задоволенню у повному обсязі позовних вимог, складає 5 271, 70 грн. витрат на сплату судового збору.

Керуючись ст.ст. 2, 5, 9, 72, 77, 139, 241, 243-246, 255 КАС України, суд,

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрофірма Прогрес" ( 72380, Запорізька область, Мелітопольський район, с. Нове, вул. Гагаріна, буд. 21, код ЄДРПОУ 30846507) до Головного управління Держпраці у Запорізькій області (69032, м. Запоріжжя, вул. Північне шосе, 25, код ЄДРПОУ 39833546) про визнання протиправними та скасування постанов - задовольнити повністю.

Визнати протиправною та скасувати постанову Головного управління Держпраці у Запорізькій області про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами № ЗП2338/575/АВ/П/ТД-ДС2 від 03.01.2019 року на суму штрафу у розмірі 223 380, 00 грн., винесену у відношенні Товариства з обмеженою відповідальністю Агрофірма Прогрес , код ЄДРПОУ 30846507.

Визнати протиправною та скасувати постанову Головного управління Держпраці у Запорізькій області про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами № ЗП2338/575/АВ/П/ІП-ДС1 від 03.01.2019 року на суму штрафу 3 723, 00 грн., винесену у відношенні Товариства з обмеженою відповідальністю Агрофірма Прогрес , код ЄДРПОУ 30846507.

Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Агрофірма Прогрес ( 72380, Запорізька обл., Мелітопольський район, с. Нове, вул. Гагаріна, буд. 21, код ЄДРПОУ 30846507) сплачену суму судового збору у розмірі 5 271, 70 грн. за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Держпраці у Запорізькій області (69032, м. Запоріжжя, вул. Північне шосе, 25, код ЄДРПОУ 39833546).

Відповідно до статті 255 КАС України рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відповідно до частини 1 статті 295 КАС України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 частини 1 Перехідних положень КАС України рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги, з подачею її копії відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Повний текст рішення складено та підписано 30.07.2019.

Суддя А.В. Сіпака