Постанова

від 20.11.2019 по справі 500/1195/19

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Головуючий суддя у першій інстанції : Дерех Н.В.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 листопада 2019 рокуЛьвів№ 857/8510/19

Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Бруновської Н.В.

суддів: Матковської З.М., Улицький В.З.

за участю секретаря судового засідання: Бедрій Х.П.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області на рішення Тернопільського окружного адміністративного суду від 15 липня 2019 року у справі № 500/1195/19 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Кременецького об`єднаного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області про визнання дій протиправними та зобов`язання до вчинення дій, -

ВСТАНОВИВ :

27.05.2019р. ОСОБА_1 звернулась в суд з позовом до Кременецького об`єднаного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області про визнання дій протиправними та зобов`язання здійснити з 18.02.2019р. перерахунок та виплату призначеної пенсії відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 20.04.2005р. № 306 Про реалізацію абз. 2 п. 2 ст. 41 Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування на підставі відомостей про заробітну плату за 1988-1994 роки, які встановлені рішенням Кременецького районного суду Тернопільської області від 01.03.2018р. з врахуванням виплачених сум.

Рішенням Тернопільського окружного адміністративного суду від 15.07.2019р. позов задоволено. Суд визнав протиправними дії Кременецького об`єднаного управління Пенсійного фонду України Тернопільської області щодо відмови у проведенні перерахунку та виплаті призначеної ОСОБА_1 пенсії відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 20.04.2005р. №306 Про реалізацію абз. 2 п.2 ст. 41 Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування з урахуванням відомостей про заробітну плату за 1988-1994 роки.

Крім того, суд зобов`язав Кременецьке об`єднане управління Пенсійного фонду України Тернопільської області здійснити ОСОБА_1 з 18.02.2019р. перерахунок та виплату призначеної пенсії відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 20.04.2005р. №306 Про реалізацію абз.2 п. 2 ст. 41 Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування з урахуванням відомостей про заробітну плату за 1988-1994 роки, з урахуванням раніше виплачених сум

Не погоджуючись із даним рішенням, апелянт Головне управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області подав апеляційну скаргу, в якій зазначає, що судом порушено норми матеріального та процесуального права.

Апелянт просить суд, рішення Тернопільського окружного адміністративного суду від 15.07.2019р. скасувати та прийняти нове рішення, яким в позові відмовити.

Особи, які беруть участь у справі, в судове засідання не з`явились, хоча належним чином повідомленні про дату, час і місце розгляду справи в порядку ст.126 КАС України, що не перешкоджає розгляду справи у їх відсутності відповідно до ст.313 КАС України.

ст.229 КАС України передбачено, що фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи, перевіривши доводи скарги, законність і обґрунтованість рішення суду, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення виходячи з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що позивач ОСОБА_1 з 30.11.1994р. перебуває на обліку в Кременецькому об`єднаному управлінні Пенсійного фонду України в Тернопільській області та отримує пенсію по віку як, жінка, яка народили п`ятьох або більше дітей.

18.02.2019р. ОСОБА_1 звернулась до пенсійного органу із заявою про перерахунок призначеної пенсії із врахуванням заробітної плати, визначеної відповідно до п.8 Порядку визначення заробітної плати (доходу) для обчислення пенсії особам, що у період до запровадження обмеження максимального розміру заробітної плати (доходу), з якої сплачувалися внески на державне соціальне страхування або збір на обов`язкове державне пенсійне страхування, отримували заробітну плату (дохід) за результатами роботи, строк виконання якої перевищував календарний місяць, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.04.2005р. №306, як виплаченої за результатами роботи, строк виконання якої перевищував календарний місяць.

Проте, пенсійний орган листом від 11.03.2019р. № 6/Г-11 відмовив позивачу у задоволенні заяви, оскільки відсутня довідка про отримання заробітної плати, яка нараховувалась за результатами роботи за період, що перевищував більше одного місяця.

Згідно із ч.4 ст.78 КАС України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Рішенням Кременецького районного суду Тернопільської області від 01.03.2018р. у справі №601/158/18 заяву ОСОБА_1 задоволено. Суд встановив факт, що заробітна плата у колгоспі ім. Калініна та колгоспі Колос Кременецького району Тернопільської області у 1988-1994 роках виплачувалася ОСОБА_1 за результатами роботи, строк виконання якої перевищував календарний місяць і становить: - за період з січня по грудень 1988 року 2574,82 крб. за 365 відроблених людино-днів; - за період з січня по грудень 1989 року 2170,35 крб. за 291 відроблених людино-днів; - за період з січня по грудень 1990 року - 6983,54 крб. за 420 відроблених людино-днів; - за період з січня по грудень 1991 року 9695,98 крб. за 420 відроблених людино-днів; - за період з січня по грудень 1992 року 98168,56 крб. за 294 відроблених людино-днів; - за період з січня по грудень 1993 року 6784924 крб. за 306 відроблених людино-днів; - за період з січня по грудень 1994 року 21384254 крб. за 219 відроблених людино-днів.

Рішенням Тернопільського окружного адміністративного суду від 20.08.2018р. у справі №819/842/18 в задоволенні позову ОСОБА_1 до Кременецького об`єднаного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області про визнання дій протиправним та зобов`язання вчинити дії - відмовлено.

Постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 28.11.2018р. у справі №819/842/18 апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення, а рішення Тернопільського окружного адміністративного суду від 20.08.2018 року у справі №819/842/18 - залишено без змін.

З огляду на вказане, рішення Тернопільського окружного адміністративного суду від 20.08.2018р. у справі №819/842/18 набрало законної сили 28.11.2018р.

Зокрема, із змісту рішення Тернопільського окружного адміністративного суду від 20.08.2018р. у справі №819/842/18 видно, що ОСОБА_1 працювала в колгоспі імені Калініна та Колос з 1988 року по 1994 рік на роботах по вирощуванню та здачі тютюну державі і їй відповідно до виконаної роботи виплачувалась заробітна плата.

Постановою Кабінету Міністрів України № 306 від 20.04.2005 року Про реалізацію абз. 2 п.2 ст. 41 Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування затверджений Порядок визначення заробітної плати ( доходу ) для обчислення пенсії особам, що у період до запровадження обмеження максимального розміру заробітної плати ( доходу), з якої сплачувалися внески на державне соціальне страхування або збір на обов`язкове державне пенсійне страхування, отримували заробітну плату ( дохід ) за результатами роботи, строк виконання якої перевищував календарний місяць. ( далі - Порядок )

Так, відповідно до п. 4 Порядку передбачено, що до заяви на проведення перерахунку пенсії додаються документи, що підтверджують виплату особі заробітної плати ( доходу ) за результатами роботи. Документом, що підтверджує виплату особі заробітної плати ( доходу ) за результатами роботи є - довідка підприємства, установи, організації про заробітну плату (дохід), оформлена згідно з додатком до Порядку, із зазначенням підстави для виплати заробітної плати ( доходу ) за результатами виконаної роботи.

Проте, таких документів позивач в органи Пенсійного фонду не представила.

Тобто, рішенням Тернопільського окружного адміністративного суду від 20.08.2018р. у справі № 819/842/18 ОСОБА_1 відмовлено у зв`язку із недотриманням процедури подання заяви про перерахунок пенсії, а не відсутності у неї права на неї, що пенсійних орган залишив поза увагою.

Таким чином, рішенням Кременецького районного суду Тернопільської області від 01.03.2018р. у справі №601/158/18 та рішенням Тернопільського окружного адміністративного суду від 20.08.2018р. у справі № 819/842/18 встановлено ту обставину, що ОСОБА_1 має право на перерахунок призначеної пенсії із врахуванням заробітної плати, визначеної відповідно до п.8 Порядку визначення заробітної плати (доходу) для обчислення пенсії особам, що у період до запровадження обмеження максимального розміру заробітної плати (доходу), з якої сплачувалися внески на державне соціальне страхування або збір на обов`язкове державне пенсійне страхування, отримували заробітну плату (дохід) за результатами роботи, строк виконання якої перевищував календарний місяць.

ч.2 ст.14 КАС України передбачено, що судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцію та законами України.

За таких обставин, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов вірного висновку про наявність підстав для задоволення позову, оскільки відповідач Кременецьке об`єднане управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області як суб`єкт владних повноважень діяв не у спосіб що визначені законами та Конституцією України. Позивач у встановленому законом порядку звернувся до пенсійного органу з заявою про проведення перерахунку пенсії та надав належні та допустимі докази про заробітну плату за результатами роботи.

Колегія суддів також враховує позицію ЄСПЛ (в аспекті оцінки аргументів апелянта), сформовану у справі "Серявін та інші проти України" (№ 4909/04): згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (RuizTorijav. Spain) № 303-A, пункт 29).

Також згідно з п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення.

Відповідно до ч. 2 ст. 6 КАС України суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини, а ст.17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" передбачає, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду

Доводи які викладені в апеляційній скарзі не спростовують висновки колегії суддів.

Згідно ст.242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.

ст. 316 КАС України передбачено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Із врахуванням викладеного, колегія суддів вважає, що рішення суду першої інстанції є законним, доводи апеляційної скарги зроблених судом першої інстанції висновків не спростовують і при ухваленні оскарженого судового рішення порушень норм матеріального та процесуального права ним допущено не було, тому, відсутні підстави для скасування чи зміни рішення суду першої інстанції.

Керуючись ст.ст.229, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ :

Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області залишити без задоволення, а рішення Тернопільського окружного адміністративного суду від 15 липня 2019 року у справі № 500/1195/19 - без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття, але може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня її проголошення.

Строк оскарження постанови, в якій оголошено вступну та резолютивну частину судового рішення обчислюється з дня складення постанови у повному обсязі.

Суддя Н.В. Бруновська

Суддя З.М. Матковська

Суддя В.З. Улицький

Постанова складена в повному обсязі 02.12.2019р.