УХВАЛА
17 січня 2020 року
Київ
справа №500/1195/19
адміністративне провадження №К/9901/1393/20
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду :
судді-доповідача - Бучик А.Ю.,
суддів: Коваленко Н.В., Кравчука В.М.,
перевіривши касаційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області на рішення Тернопільського окружного адміністративного суду від 15.07.2019 та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 20.11.2019 у справі №500/1195/19 за позовом ОСОБА_1 до Кременецького об`єднаного управління Пенсійного фонду України Тернопільської області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії,
УСТАНОВИВ:
В травні 2019 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Кременецького об`єднаного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області, в якому просила визнати протиправними дії відповідача та зобов`язати останнього здійснити з 18.02.2019 перерахунок та виплату призначеної їй пенсії відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 20.04.2005 № 306 Про реалізацію абз. 2 п. 2 ст. 41 Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування на підставі відомостей про заробітну плату за 1988-1994 роки, які встановлені рішенням Кременецького районного суду Тернопільської області від 01.03.2018 з врахуванням виплачених сум.
Рішенням Тернопільського окружного адміністративного суду від 15.07.2019, залишеним без змін постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 21.11.2019, позов задоволено.
Визнано протиправними дії Кременецького об`єднаного управління Пенсійного фонду України Тернопільської області щодо відмови у проведенні перерахунку та виплаті призначеної ОСОБА_1 пенсії відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 20.04.2005 №306 Про реалізацію абз. 2 п.2 ст. 41 Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування з урахуванням відомостей про заробітну плату за 1988-1994 роки.
Зобов`язано відповідача здійснити ОСОБА_1 з 18.02.2019 перерахунок та виплату призначеної пенсії відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 20.04.2005 №306 Про реалізацію абз. 2 п. 2 ст. 41 Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування з урахуванням відомостей про заробітну плату за 1988-1994 роки, з урахуванням раніше виплачених сум.
08 січня 2020 року відповідач направив на адресу Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду касаційну скаргу на рішення Тернопільського окружного адміністративного суду від 15.07.2019 та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 21.11.2019 у справі №500/1195/19.
Колегія суддів перевірила наведені в касаційній скарзі обґрунтування підстав для задоволення заявлених у ній вимог, дослідила додані до скарги матеріали і дійшла висновку про таке.
Частиною третьою статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС) передбачено, що провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.
Відповідно до частини першої статті 257 КАС визначено, що за правилами спрощеного позовного провадження розглядаються справи незначної складності.
Згідно з пунктом 3 частини шостої статті 12 КАС України для цілей цього Кодексу справи щодо оскарження фізичними особами рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту, пільг, віднесено до категорії справ незначної складності.
Відповідно до пункту 2 частини п`ятої статті 328 КАС України, судові рішення у справах незначної складності не підлягають касаційному оскарженню, крім випадків, якщо: а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково.
Як вбачається з матеріалів касаційної скарги та Єдиного державного реєстру судових рішень, вказану справу судом першої інстанції розглянуто за правилами спрощеного позовного провадження. Предметом розгляду у справі є проведення перерахунку та виплати пенсії та зобов`язання відповідача перерахувати та виплатити пенсію позивачці.
Доведення вищезазначених обставин та, відповідно, права на касаційне оскарження судових рішень у справах незначної складності, покладається на особу, яка подає касаційну скаргу.
У касаційній скарзі відповідач посилається на те, що касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики.
Процесуальний закон передбачає умови, за наявності яких справи незначної складності можуть переглядатися в касаційному порядку.
Якщо касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики, то у ній мають зазначатися, щонайменше, новітні, проблемні, засадничі, раніше ґрунтовно не досліджуванні питання права, відповідь касаційного суду на які мала б надати нового уніфікованого розуміння та застосування права як для сторін спору, так і для невизначеного, але широкого кола суб`єктів правовідносин.
Аналіз доводів касаційної скарги в сукупності з відображеними в судових рішеннях судів першої та апеляційної інстанцій обставинами справи не дають підстав для висновку про наявність у даному випадку обставин, наведених у підпункті "а" пункту 2 частини 5 статті 328 КАС України.
Інші обґрунтовані посилання на існування обставин передбачених підпунктами "а"-"г" пункту 2 частини п`ятої статті 328 КАС України у касаційній скарзі відсутні та такі обставини не вбачаються з поданих матеріалів касаційної скарги.
Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.
Оскільки оскаржувані судові рішення прийняті у справі незначної складності, передбачені пунктом 2 ч. 5 ст. 328 КАС виняткові обставини відсутні, суд дійшов висновку про відмову у відкритті касаційного провадження у даній справі.
Правила, запроваджені законодавцем щодо обмеження права на касаційне оскарження, відповідають Конституції України, відповідно до статті 129 якої основними засадами судочинства є, серед інших, забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
Наведене повністю узгоджується з правовими позиціями, сформованими Європейським судом з прав людини у справах Levages Prestations Services v. France (Леваж Престасьон Сервіс проти Франції) від 23 жовтня 1996 року та Brualla Gomez de la Torre v. Spain (Бруалья Ґомес де ла Торре проти Іспанії) 19 грудня 1997 року, згідно з якими умови прийнятності касаційної скарги, відповідно до норм законодавства, можуть бути суворішими, ніж для звичайної заяви. Зважаючи на особливий статус суду касаційної інстанції, процесуальні процедури у суді касаційної інстанції можуть бути більш формальними, особливо, якщо провадження здійснюється судом після їх розгляду судом першої інстанції, а потім судом апеляційної інстанції.
На підставі вищенаведеного та керуючись статтями 328, 333, 359 КАС України,
УХВАЛИВ:
Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області на рішення Тернопільського окружного адміністративного суду від 15.07.2019 та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 21.11.2019 у справі №500/1195/19 за позовом ОСОБА_1 до Кременецького об`єднаного управління Пенсійного фонду України Тернопільської області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії.
Копію ухвали разом з касаційною скаргою та доданими до неї матеріалами направити заявникові.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Суддя-доповідач А. Ю. Бучик
Судді: Н. В. Коваленко
В. М. Кравчук
Суд | Касаційний адміністративний суд Верховного Суду |
Дата ухвалення рішення | 17.01.2020 |
Оприлюднено | 20.01.2020 |
Номер документу | 86989728 |
Судочинство | Адміністративне |
Адміністративне
Касаційний адміністративний суд Верховного Суду
Бучик А.Ю.
Адміністративне
Тернопільський окружний адміністративний суд
Дерех Надія Володимирівна
Адміністративне
Восьмий апеляційний адміністративний суд
Бруновська Надія Володимирівна
Адміністративне
Восьмий апеляційний адміністративний суд
Бруновська Надія Володимирівна
Адміністративне
Восьмий апеляційний адміністративний суд
Бруновська Надія Володимирівна
Адміністративне
Восьмий апеляційний адміністративний суд
Бруновська Надія Володимирівна
Адміністративне
Тернопільський окружний адміністративний суд
Дерех Надія Володимирівна
Адміністративне
Тернопільський окружний адміністративний суд
Дерех Надія Володимирівна
Адмінправопорушення
Ізмаїльський міськрайонний суд Одеської області
Жигулін С. М.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні