Рішення

від 13.11.2019 по справі 910/5495/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

13.11.2019Справа № 910/5495/19

Господарський суд міста Києва у складі: головуючого судді - Князькова В. В.,

за участю секретаря судового засідання Скокіна О. Л.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Комунального підприємства з утримання та експлуатації житлового фонду спеціального призначення Спецжитлофонд , м. Київ

до відповідача 1: Комунального підприємства по будівництву і експлуатації паркінгів, гаражів, автостоянок для автотранспорту Автопарк-Сервіс Святошинського району, м. Київ,

відповідача 2: фізичної особи-підприємця Пилипенка Андрія Борисовича, м. Київ

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, на стороні позивача: Київської міської ради, м. Київ

про звільнення самовільно зайнятої земельної ділянки, -

За участю представників:

від позивача: Несін Л. П.

від відповідача 1: Леонтьєв Г. Є.

від відповідача 2: не з`явився

від третьої особи: не з`явився

ВСТАНОВИВ:

Комунальне підприємство з утримання та експлуатації житлового фонду спеціального призначення Спецжитлофонд (далі - КП Спецжитлофонд ) звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Комунального підприємства по будівництву і експлуатації паркінгів, гаражів, автостоянок для автотранспорту Автопарк-Сервіс Святошинського району (далі - КП Автопарк-Сервіс ) про зобов`язання відповідача звільнити самовільно зайняту земельну ділянку за адресою: м. Київ, вул . Бударіна, 3 (кадастровий номер 8000000000:75:676:0002) шляхом приведення її у придатний для використання стан.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на відсутність у відповідача правових підстав для користування спірною земельною ділянкою для розміщення паркувального майданчику.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 26.04.2019 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, вирішено розгляд справи здійснювати за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче засідання у справі на 29.05.2019.

29.05.2019 за клопотанням представника відповідача судом відкладено підготовче засідання на 12.06.2019.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 12.06.2019 до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача залучено Київську міську раду. Підготовче судове засідання відкладено на 03.07.2019.

20.06.2019 відповідачем подано до суду відзив на позов та клопотання про поновлення строку на подання відзиву. Згідно з запереченнями відповідача останній позовні вимоги не визнає, посилається на правомірність зайняття ним спірної земельної ділянки на підставі розпорядження Святошинської районної у місті Києві державної адміністрації від 07.08.2009 № 871 про погодження розташування тимчасових цілодобових паркувальних майданчиків для зберігання транспортних засобів КП Автопарк-Сервіс . Відповідач вказує, що в період з 2009 року по теперішній час останній сплачує земельний податок та правомірно користується земельною ділянкою за адресою: м. Київ, вул. Бударіна, 3 (кадастровий номер 8000000000:75:676:0002) площею 0,75 га.

Позивач у відповіді на відзив, яку подано до суду 03.07.2019, вказує, що розпорядження Святошинської районної у місті Києві державної адміністрації від 07.08.2009 № 871, на яке посилається відповідач, не є правовою підставою для набуття земельної ділянки у власність чи користування. Згідно з поясненнями позивача, законним користувачем спірної земельної ділянки є КП Спецжитлофонд на підставі державного акту на право постійного користування земельною ділянкою серії ЯЯ № 389708 від 16.01.2012.

У підготовчому судовому засіданні 03.07.2019 судом задоволено клопотання відповідача про поновлення процесуального строку для подання відзиву на позов.

Також ухвалою суду від 03.07.2019 задоволено клопотання позивача про витребування доказів, а саме витребувано у КП Автопарк-Сервіс належним чином засвідчену копію та оригінал (для огляду суду) договору про надання права надавати послуги по збереженню транспортних засобів, який укладений між Комунальним підприємством по будівництву і експлуатації паркінгів, гаражів, автостоянок для автотранспорту Автопарк-Сервіс Святошинського району та фізичною особою-підприємцем Пилипенко А. Б.

31.07.2019 представником відповідача подано до суду клопотання про долучення до матеріалів справи копій витребуваних судом документів, а саме договору №3/17 про надання права надавати послуги по збереженню транспортних засобів від 01.02.2017 та додатку №1від 01.02.2019 до нього.

16.08.2019 на адресу Господарського суду міста Києва надійшло клопотання позивача про залучення до участі справі співвідповідача - фізичної особи-підприємця Пилипенка Андрія Борисовича.

27.08.2019 третьою особою подано до суду письмові пояснення по суті справи, відповідно до яких Київська міська рада зазначає, що єдиним законним користувачем земельної ділянки по вул. Бударіна, 3 у місті Києві є КП Спецжитлофонд . Окрім того, згідно з поясненнями третьої особи, єдиним оператором з паркування транспортних засобів та стягнення збору за місяця для паркування транспортних засобів у місті Києві є КП Київтранспарксервіс .

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 28.08.2019 до участі у справі в якості співвідповідача залучено фізичну особу-підприємця Пилипенка Андрія Борисовича (відповідач 2).

Відповідач 2 у відзиві на позовну заяву, який подано до суду 10.09.2019, проти задоволення позову заперечив, посилаючись на правомірність зайняття спірної земельної ділянки під розміщення автостоянки.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 25.09.2019 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 16.10.2019.

Оскільки судове засідання, призначене на 16.10.2019 не відбулось у зв`язку з перебуванням судді Князькова В. В. на лікарняному, ухвалою суду від 23.10.2019 судове засідання призначено на 13.11.2019.

Представниця позивача у судовому засіданні надала пояснення по суті справи, просила суд позов задовольнити.

Представник відповідача 1 у судовому засіданні проти задоволення позову надав заперечення з підстав, викладених у відзиві на позов.

Відповідач 2 у судове засідання не з`явився. Згідно з заявою від 09.10.2019 фізична особа-підприємець Пилипенко Андрій Борисович просив суд розглянути справу без його участі. При цьому судом враховано, що у судовому засіданні 25.09.2019 відповідач 2 був присутнім та надавав пояснення по справі.

Представник третьої особи в судове засідання не з`явився. У письмових поясненнях від 27.08.2019 представник Київської міської ради просив суд розглянути справу за його відсутності.

Відповідно до вимог статті 222 Господарського процесуального кодексу України судом під час розгляду справи здійснювалось фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального пристрою.

У судовому засіданні судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши матеріали справи, приймаючи до уваги пояснення представників учасників справи, об`єктивно оцінивши надані суду докази, які мають значення для вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва встановив наступні фактичні обставини справи.

Рішенням Київської міської ради від 22.09.2011 № 125/6341 Про надання Комунальному підприємству з утримання та експлуатації житлового фонду спеціального призначення Спецжитлофонд земельної ділянки для будівництва, експлуатації та обслуговування доступного житла на вул. Бударіна, 3 у Святошинському районі м. Києва вирішено надати позивачу в постійне користування земельну ділянку площею 0,75 га на вул. Бударіна, 3 у Святошинському районі м. Києва за рахунок земель, відведених відповідно до рішення Київської міської ради від 15.07.2004 № 419-6/1829 Про надання і вилучення земельних ділянок та припинення права користування землею (термін дії договору оренди земельних ділянок від 29.01.2005 № 75-6-00165 закінчився).

16.01.2012 позивачу видано державний акт серії ЯЯ № 389708 на право постійного користування земельною ділянкою площею 0,7522 га на вул. Бударіна, 3 у Святошинському районі м. Києва для будівництва, експлуатації та обслуговування доступного житла (кадастровий номер 8000000000:75:676:0002) (а. с. 83).

Розпорядженням виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 06.06.2012 № 966 Про будівництво житлового будинку на вул. Бударіна, 3 у Святошинському районі КП Спецжитлофонд визначено замовником будівництва житлового будинку на вул. Бударіна, 3 у Святошинському районі міста Києва та доручено останньому вчинити дії, що необхідні для забудови земельної ділянки.

Як пояснює позивач, останньому стало відомо, що на території відведеної для будівництва земельної ділянки без відповідної законної підстави розташована самовільно облаштована автостоянка.

Відповідач, в свою чергу, як на підставу для розміщення паркувального майданчику посилається на розпорядження Святошинської районної у місті Києві державної адміністрації від 07.08.2009 № 871, яким було погоджено КП Автопарк-Сервіс тимчасове розташування місць платного паркування по вул. Бударіна, 3 (п. 21 додатку до розпорядження).

Листами від 26.03.2018 вих. № 107-39/2005, від 05.10.2018 вих. № 107-39/7135 Святошинською районною в місті Києві державною адміністрацією повідомлено позивача, що паркувальний майданчик на вул. Бударіна, 3 є тимчасовим, КП Автопарк-Сервіс зобов`язується у разі початку будівництва житлового будинку забезпечити можливість для проведення будівельних робіт.

З листа Управління патрульної поліції у місті Києві Департаменту патрульної поліції від 13.09.2018 вих. № 25821/41/11 вбачається, що під час виїзду на місце було встановлено, що по вул. Бударіна, 3 розміщується паркувальний майданчик згідно з договором № 3/17 від 01.02.2017 про надання права надавати послуги по зберіганню транспортних засобів, укладеним між КП Автопарк-Сервіс та ФОП Пилипенком Андрієм Борисовичем. Також зазначено, що з Управлінням патрульної поліції у місті Києві Департаменту патрульної поліції схема організації дорожнього руху на паркувальний майданчик на вул. Бударіна, 3 у Святошинському районі міста Києва не узгоджувалась.

Листами від 30.03.2018 вих. № 056/24-856, від 16.08.2018 вих. №056/24-2074, від 25.10.2018 вих. №056/24-2624 позивач звертався до КП Автопарк-Сервіс з вимогами про звільнення земельної ділянки та приведення її у придатний для використання стан.

Листом від 25.10.2018 вих. № 056/24/2623 позивач звертався до фізичної особи-підприємця Пилипенка Андрія Борисовича з вимогою про вжиття заходів щодо звільнення спірної земельної ділянки.

Водночас, листом від 17.12.2018 вих. № 49/79 відповідачем було повідомлено позивача, що за користування земельною ділянкою з кадастровим номером 8000000000:75:676:0002 КП Автопарк-Сервіс сплачує земельний податок.

Згідно з актом обстеження земельної ділянки від 24.07.2019 № 19-0534-08, складеним Департаментом земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), в ході проведення обстеження земельної ділянки по вул. Бударіна, 3 встановлено, що станом на дату розгляду справи на земельній ділянці орієнтовною площею 0,12 га розташовано автостоянку, тимчасову споруду для охорони, яка огороджена та знаходиться під охороною. На території земельної ділянки орієнтовною площею 0,05 га знаходиться нежитлова споруда торгівельного призначення (магазин). Встановити осіб, які використовують земельну ділянку для розміщення автостоянки, споруди торгівельного призначення не було можливості у зв`язку з відсутністю інформації про них. Зазначено, що вбачаються ознаки самовільного зайняття частини земельної ділянки для розміщення автостоянки та споруди торгівельного призначення.

Спір у справі виник у зв`язку із неправомірним, як вказує позивач, використанням земельної ділянки відповідачами 1, 2 для розміщення паркувального майданчику, у зв`язку чим позивач просить суд зобов`язати відповідачів 1 та 2 звільнити самовільно зайняту земельну ділянку шляхом приведення її у придатний для використання стан.

Розглянувши доводи позивача, на яких ґрунтується позовна заява, відповідні заперечення відповідачів 1, 2 та пояснення третьої особи, господарський суд виходить з такого.

За приписами статті 13 Конституції України земля є об`єктом власності Українського народу, від імені якого права власності здійснюють органи державної влади та органи державної влади і місцевого самоврядування.

Відповідно до частини першої статті 78 Земельного кодексу України право власності на землю - це право володіти, користуватися і розпоряджатися земельними ділянками.

Підпункт а частини другої статті 83 Земельного кодексу України встановлює, що у комунальній власності перебувають, зокрема, усі землі в межах населених пунктів, крім земельних ділянок приватної та державної власності.

Згідно зі ст. 9 Земельного кодексу України передача земельних ділянок у власність чи користування громадян чи юридичних осіб відноситься до повноважень Київської міської ради.

Відповідно до ч. 1 ст. 116 Земельного кодексу України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом, або за результатами аукціону.

Частиною першою статті 122 Земельного кодексу України визначено, що сільські, селищні, міські ради передають земельні ділянки у власність або у користування із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб.

Відповідно до статті 125 Земельного кодексу України право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав. Право власності, користування земельною ділянкою оформлюється відповідно до Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень (стаття 126 Земельного кодексу України).

Таким чином, право власності та право користування земельною ділянкою із земель державної та комунальної власності виникає лише за наявності рішення компетентних органів і тільки в межах вказаних в цих рішеннях. Такі повноваження в межах міста Києва є виключною компетенцією Київської міської ради. Тобто підставою набуття права власності чи права користування земельними ділянками комунальної власності вказаної адміністративної одиниці для громадян та юридичних осіб, як і визначення умов такого користування є відповідне рішення ради.

За змістом статті 152 Земельного кодексу України власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов`язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків.

Як встановлено судом вище, на підставі рішення Київської міської ради від 22.09.2011 № 125/6341 земельна ділянка площею 0,75 га на вул. Бударіна, 3 у Святошинському районі міста Києва була надана КП Спецжитлофонд в постійне користування для будівництва, експлуатації та обслуговування доступного житла.

Отже, державним актом серії ЯЯ № 389708 на право постійного користування земельною ділянкою від 16.01.2012 підтверджується наявність у позивача законного права користування земельною ділянкою площею 0,7522 га на вул. Бударіна, 3 у Святошинському районі м. Києва для будівництва, експлуатації та обслуговування доступного житла (кадастровий номер 8000000000:75:676:0002).

Поняття самовільного зайняття земельної ділянки міститься у статті 1 Закону України Про державний контроль за використанням та охороною земель , якою визначено, що самовільним зайняттям земельної ділянки є будь-які дії, які свідчать про фактичне використання земельної ділянки за відсутності відповідного рішення органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування про її передачу у власність або надання у користування (оренду) або за відсутності вчиненого правочину щодо такої земельної ділянки, за винятком дій, які відповідно до закону є правомірними.

Пунктом 3.1 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України №6 від 17.05.2011р. Про деякі питання практики розгляду справ у спорах, що виникають із земельних відносин було роз`яснено, що відповідно до вимог чинного законодавства обов`язковою умовою фактичного використання земельної ділянки є наявність у особи, що її використовує, правовстановлюючих документів на цю земельну ділянку, а відсутність таких документів може свідчити про самовільне зайняття земельної ділянки.

При цьому у вирішенні питання про наявність ознак самовільного зайняття земельної ділянки необхідно враховувати, що саме по собі користування земельною ділянкою без документів, що посвідчують права на неї, не є достатньою підставою для кваліфікації такого використання земельної ділянки як самовільного її зайняття. У вирішенні таких спорів необхідним є встановлення наявності у особи, в силу закону, права на отримання земельної ділянки у власність чи в користування. Отже, самовільне зайняття земельної ділянки є відмінним від користування земельною ділянкою за відсутності належним чином оформлених документів на неї.

Статтею 129 Конституції України встановлено, що основними засадами судочинства є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

За приписами частин 1, 3 статті 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Згідно з частиною 1 статті 14 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Доказами, за визначенням частини 1 статті 73 Господарського процесуального кодексу України, є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

В обґрунтування правомірності використання спірної земельної ділянки відповідачі 1 та 2 посилаються на розпорядження Святошинської районної у місті Києві державної адміністрації від 07.08.2009 № 871 Про погодження розташування тимчасових цілодобових паркувальних майданчиків для зберігання транспортних засобів , яким було погоджено КП Автопарк-Сервіс тимчасове розташування місць платного паркування по вул. Бударіна, 3 (п. 21 додатку до розпорядження).

Також судом встановлено, що між відповідачами було укладено договір №3/17 про надання права надавати послуги по збереженню транспортних засобів від 01.02.2017, за умовами пункту 1.1 якого КП Автопарк-Сервіс та фізична особа-підприємець Пилипенко А. Б. шляхом об`єднання зусиль створюють належні умови організації та експлуатації майданчику для збереження автотранспорту за адресою: м. Київ, вул. Бударина, 3-а .

Відповідно до п. п. 1.2, .13 договору № 3/17 від 01.02.2017 з метою поліпшення благоустрою Святошинського району КП Автопарк-Сервіс надає право фізичній особі-підприємцю Пилипенку А. Б. облаштувати об`єкт за вищезгаданою адресою. Під об`єктом в цьому договорі визначено 900 кв. м.

У додатку № 1 від 01.02.2019 до договору № 3/17 від 01.02.2017 сторони визначили строк його дії до 01.02.2020.

При цьому судом прийнято до уваги, що згідно з поясненнями учасників справи в тексті договору № 3/17 від 01.02.2017 було допущено описку при зазначенні адреси паркувального майданчику замість правильної вул. Бударіна, 3 . Сам факт використання спірної земельної ділянки відповідачами 1, 2 не заперечується, а навпаки останні зазначають про законне користування земельною ділянкою під розміщення паркувального майданчику.

Разом з цим, слід зазначити, що рішенням Київської міської ради від 26.06.2007 №930/1591 Про вдосконалення паркування автотранспорту в м. Києві єдиним оператором з паркування транспортних засобів, стягнення паркувального збору та виготовлення єдиних абонементних талонів з паркування автомобільного транспорту у м. Києві визначено КП Київтранспарксервіс .

Правилами паркування транспортних засобів, які затверджені постановою Кабінету Міністрів України № 1342 від 03.12.2009 (далі - Правила), визначено, що оператор - це суб`єкт господарювання, який здійснює обладнання і утримання майданчика для паркування; місце для паркування - місце стоянки одного транспортного засобу на майданчику для паркування, позначене дорожньою розміткою відповідно до Правил дорожнього руху; спеціально обладнані майданчики для паркування це майданчики для паркування, розміщені поза межами проїзної частини вулиці, дороги або тротуару та обладнані відповідно до вимог цих Правил і Правил дорожнього руху (п. 4).

Майданчики для паркування є об`єктами благоустрою і повинні відповідати нормам, нормативам, стандартам у сфері благоустрою населених пунктів. Розміщення майданчиків для паркування за окремими адресами здійснюється у встановленому порядку органами місцевого самоврядування за погодженням з уповноваженим підрозділом Національної поліції (п. п. 7, 8 Правил).

Водночас, як вбачається з матеріалів справи, листом Департаменту міського благоустрою виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 27.09.2018 вих. № 064-7252 позивача було повідомлено про відсутність земельної ділянки на вул. Бударіна, 3 у Святошинському районі м. Києва у переліку паркувальних майданчиків, закріплених за КП Київтранспарксервіс відповідно до рішення Київської міської ради від 23.06.2011 № 242/5629 Про встановлення місцевих податків і зборів у м. Києві та акцизного податку (зі змінами), а також доведено до відома позивача обставини винесення інспектором Департаменту відповідного припису щодо усунення порушень Правил благоустрою м. Києва та доручення КП Київблагоустрій демонтувати автостоянку.

Зважаючи на викладене вище, за висновками суду, відповідачами 1 та 2 не було спростовано наданих позивачем доказів, що підтверджують обґрунтованість позовних вимог. Матеріалами справи та поясненнями учасників справи підтверджуються доводи позивача та третьої особи про обставини фактичного користування відповідачами 1, 2 земельною ділянкою по вул. Бударіна, 3 у Святошинському районі міста Києва (кадастровий номер 8000000000:75:676:0002) за відсутності відповідного рішення органу місцевого самоврядування про передачу земельної ділянки у власність чи користування, чим порушено право постійного користування спірною земельною ділянкою позивача.

При цьому, з огляду на суб`єктний склад даної справи судом враховано, що ознаками спору, на який поширюється юрисдикція господарського суду, є наявність між сторонами господарських відносин, врегульованих Цивільним кодексом України, Господарським кодексом України, іншими актами господарського і цивільного законодавства, і спору про право, що виникає з відповідних відносин, наявність у законі норми, що прямо передбачала б вирішення спору господарським судом, відсутність у законі норми, що прямо передбачала б вирішення такого спору судом іншої юрисдикції.

З огляду на положення частини першої статті 20 Господарського процесуального кодексу України, а також статей 4, 45 цього Кодексу для визначення юрисдикції господарського суду щодо розгляду конкретної справи має значення суб`єктний склад саме сторін спору, що виник у зв`язку зі здійсненням господарської діяльності.

Відповідно до статті 3 Господарського кодексу України під господарською діяльністю розуміється діяльність суб`єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність. Господарська діяльність, що здійснюється з метою одержання прибутку, є підприємництвом, а суб`єкти підприємництва - підприємцями.

Згідно з частиною першою статті 128 Господарського кодексу України громадянин визнається суб`єктом господарювання у разі здійснення ним підприємницької діяльності за умови державної реєстрації його як підприємця без статусу юридичної особи відповідно до статті 58 цього Кодексу.

Предметом спору у цій справі є порушене право землекористування позивача, а саме - розміщення паркувального майданчику на земельній ділянці, яка не виділялась для такої мети відповідачам 1, 2, натомість передані за волевиявленням власника у постійне користування позивачу для забудови ділянки.

Як встановлено судом, відповідач 2 - фізична особа-підприємець Пилипенко А. Б. зареєстрований як підприємець (інформація про припинення реєстрації відсутня) та не заперечує факт використання спірної земельної ділянки під розміщення платної автостоянки як підприємець, діючи у цих правовідносинах як суб`єкт господарювання, з огляду на що, суд дійшов висновку про віднесення цього спору до юрисдикції господарського суду (див. постанову Великої Палати Верховного Суду від 08.10.2019 у справі № 920/447/18).

За таких обставин, господарський суд дійшов висновку про задоволення позову Комунального підприємства з утримання та експлуатації житлового фонду спеціального призначення Спецжитлофонд про зобов`язання Комунальне підприємство по будівництву і експлуатації паркінгів, гаражів, автостоянок для автотранспорту Автопарк-Сервіс Святошинського району та фізичну особу-підприємця Пилипенка Андрія Борисовича звільнити самовільно зайняту земельну ділянку за адресою: м. Київ, вул. Бударіна, 3 (кадастровий номер 8000000000:75:676:0002) шляхом приведення її у придатний для використання стан.

При цьому судом враховано, що за встановлених фактичних обставин, та зважаючи на домовленість відповідачів 1 та 2, яку викладено у договорі № 3/17 від 01.02.2017 щодо об`єднання останніми зусиль для створення належних умов організації та експлуатації майданчику для збереження автотранспорту, позовні вимоги до обох відповідачів є обґрунтованими та правомірними.

Розподіл судових витрат.

Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Приймаючи до уваги висновки суду про задоволення позовних вимог у повному обсязі, судовий збір, сплачений при подачі позовної заяви, в сумі 1 921,00 грн підлягає стягненню на користь позивача з відповідачів 1, 2 в рівних частинах, а саме по 960,50 грн з кожного.

Керуючись ст. 129, ст. ст. 236-238 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1 . Позовні вимоги Комунального підприємства з утримання та експлуатації житлового фонду спеціального призначення Спецжитлофонд - задовольнити.

2 . Зобов`язати Комунальне підприємство по будівництву і експлуатації паркінгів, гаражів, автостоянок для автотранспорту Автопарк-Сервіс Святошинського району (03148, м. Київ, вул. Гната Юри, буд. 9; ідентифікаційний код 32210469) та фізичну особу-підприємця Пилипенка Андрія Борисовича ( АДРЕСА_2 ; реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) звільнити самовільно зайняту земельну ділянку за адресою: м. Київ, вул. Бударіна, 3 (кадастровий номер 8000000000:75:676:0002) шляхом приведення її у придатний для використання стан.

3. Стягнути з Комунального підприємства по будівництву і експлуатації паркінгів, гаражів, автостоянок для автотранспорту Автопарк-Сервіс Святошинського району (03148, м. Київ, вул. Гната Юри, буд. 9; ідентифікаційний код 32210469) на користь Комунального підприємства з утримання та експлуатації житлового фонду спеціального призначення Спецжитлофонд (04071, м. Київ, вул. Оболонська, буд. 34; ідентифікаційний код 31454734) судовий збір в розмірі 960 (дев`ятсот шістдесят) грн 50 коп.

4. Стягнути з фізичної особи-підприємця Пилипенка Андрія Борисовича ( АДРЕСА_2 ; реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) на користь Комунального підприємства з утримання та експлуатації житлового фонду спеціального призначення Спецжитлофонд (04071, м. Київ, вул. Оболонська, буд. 34; ідентифікаційний код 31454734) судовий збір в розмірі 960 (дев`ятсот шістдесят) грн 50 коп.

5. Видати накази після набрання рішенням законної сили.

У судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до апеляційного господарського суду через відповідний місцевий господарський суд протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено 25.11.2019.

Суддя В. В. Князьков