ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
13 листопада 2019 року
м. Київ
Справа № 910/922/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Жукова С.В. - головуючого, Булгакової І.В., Огородніка К.М.,
за участю секретаря судового засідання - Корпусенка А.О.
за участю: представники відповідача (ПАТ "Українська транспортна компанія") Бригадир Ю.В.(ордер КВ №397510 від 12.02.2018), Риков О.О. (ордер КС №548401 від 08.01.2019); скаржник (представник ПП "ТЛК Європа") - Панич О.В. (ордер КВ №758171).
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Приватного підприємства "ТЛК Європа"
на постанову Північного апеляційного господарського суду від 16.07.2019
(Головуючий суддя - Буравльов С.І.; судді - Пашкіна С.А., Руденко М.А.)
у справі за позовом Приватного підприємства "ТЛК Європа"
до Приватного акціонерного товариства "Українська транспортна страхова компанія."
про стягнення 1 633 160, 08 грн, -
ВСТАНОВИВ:
1. Приватне підприємство "ТЛК Європа" звернулося з позовом до Приватного акціонерного товариства "Українська транспортна страхова компанія." про стягнення з відповідача страхового відшкодування у розмірі 1633160,08 грн
2. В обґрунтування позовних вимог, позивач посилається на те, що у зв`язку з настанням страхового випадку, передбаченого умовами укладеного сторонами договору добровільного страхування відповідальності експедитора, у відповідача виник обов`язок виплатити позивачеві страхове відшкодування в межах страхової суми за цим договором .
3. Справа судами розглядалась не одноразово. Так, рішенням Господарського суду м. Києва від 10.05.2018 у справі № 910/922/18 позов Приватного підприємства "ТЛК Європа" задоволено. Постановою Київського апеляційного господарського суду від 27.08.2018 апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Українська транспортна страхова компанія." задоволено, рішення Господарського суду м. Києва від 10.05.2018 у справі № 910/922/18 скасовано та прийнято нове рішення про відмову у задоволенні позову повністю. Постановою Верховного Суду від 13.11.2018 р. постанову Київського апеляційного господарського суду від 27.08.2018 у справі №910/922/18 скасовано та передано зазначену справу на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.
Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
4. За результатами нового розгляду, постановою Північного апеляційного господарського суду від 16.07.2019 апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Українська транспортна страхова компанія." задоволено. Рішення Господарського суду м. Києва від 10.05.2018 р. у справі № 910/922/18 скасовано повністю та прийнято нове рішення. У задоволенні позову відмовлено повністю.
5. Постанова апеляційного господарського суду мотивована тим, що в суді не було доведено факту настання страхового випадку, не підтверджено належними доказами розмір збитків при перевезенні, відтак вимога позивача про стягнення з відповідача 1633160,08 грн страхового відшкодування є необґрунтованою та такою, що не підлягає задоволенню.
Короткий зміст вимог касаційної скарги з узагальненими доводами особи, яка подала касаційну скаргу
6. Позивач звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою на постанову Північного апеляційного господарського суду від 16.07.2019 у справі №910/922/18, з проханням її скасувати та залишити в силі рішення суду першої інстанції.
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
7. Скаржник зазначає, що судом апеляційної інстанції порушено норми ст.ст. 979, 989, 990, 991 ЦК України, ст.ст. 8,21 Закону України Про страхування .
7.1. Скаржник доводить, що апеляційний господарський суд не виконав вказівки суду касаційної інстанції та не врахував, що Закон пов`язує обов`язок страховика здійснити відшкодування саме зі страховим випадком, а не із наданням певних доказів страхувальником.
7.2. Крім того, позивач вважає. Що судом апеляційної інстанції неправильно встановлено фактичні обставини справи
Узагальнений виклад позиції інших учасників у справі
8. До Верховного Суду ПАТ "Українська транспортна страхова компанія." надано відзив на касаційну скаргу з проханням залишити оскаржувану постанову без змін, а скаргу без задоволення.
Провадження у Касаційному господарському суді
9. Автоматизованою системою документообігу суду для розгляду справи №910/922/18 визначено колегію суддів у складі: головуючий суддя - Жуков С.В., суддя - Ткаченко Н.Г., суддя - Білоус В.В., що підтверджується протоколом передачі судової справи (касаційної скарги, апеляційної скарги, заяви) раніше визначеному складу суду від 23.08.2019.
9.1. У зв`язку з відпусткою суддів Білоуса В.В., Ткаченко Н.Г., автоматизованою системою документообігу суду для розгляду справи №910/922/18 визначено колегію суддів у складі: Жуков С.В. - головуючий, Пєсков В.Г., Огороднік К.М., що підтверджується протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 28.08.2019.
9.2. Ухвалою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 09.09.2019 касаційну скаргу Приватного підприємства "ТЛК Європа" на постанову Північного апеляційного господарського суду від 16.07.2019 у справі №910/922/18 залишено без руху з підстав ненадання суду доказів сплати судового збору за подання касаційної скарги у встановленому законодавством розмірі, зокрема, оригіналу платіжного доручення № 25 від 15.08.2019; надано скаржнику строк на усунення недоліків, який становить 10 днів з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху.
9.3. Ухвалу Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 09.09.2019 скаржник отримав 17.09.2019, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення, а тому строк на усунення недоліків закінчився 27.09.2019 включно.
9.4. До суду касаційної інстанції 30.09.2019 надійшла заява скаржника (надіслана скаржником органами поштового зв`язку 23.09.2019) про усунення недоліків касаційної скарги, в додатках до якої міститься доказ сплати судового збору, зокрема, оригінал платіжного доручення №25 від 15.08.2019 на суму 49 000, 00 грн.
9.5. У зв`язку з відпусткою судді Пєскова В.Г., автоматизованою системою документообігу суду для розгляду справи №910/922/18 визначено колегію суддів у складі: Жуков С.В. - головуючий, Булгакова І.В., Огороднік К.М., що підтверджується протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 07.10.2019.
9.6. Ухвалу Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 08.10.2019 Задоволено клопотання Приватного підприємства "ТЛК Європа" та поновити строк на касаційне оскарження постанови Північного апеляційного господарського суду від 16.07.2019 у справі №910/922/18.
Відкрито касаційне провадження у справі №910/922/18 за касаційною скаргою Приватного підприємства "ТЛК Європа" на постанову Північного апеляційного господарського суду від 16.07.2019 у даній справі.
Призначено до розгляду касаційну скаргу Приватного підприємства "ТЛК Європа" на 30 жовтня 2019 року о 12:00 у відкритому судовому засіданні у приміщенні Касаційного господарського суду за адресою: м. Київ, вул. О.Копиленка, 6, в залі судових засідань № 330.
Повідомлено учасників справи про право подати до суду касаційної інстанції відзив на касаційну скаргу, в порядку ст. 295 Господарського процесуального кодексу України, у строк до 25 жовтня 2019 року.
Витребувано з Господарського суду міста Києва / Північного апеляційного господарського суду матеріали справи №910/922/18 за позовом Приватного підприємства "ТЛК Європа" до Приватного акціонерного товариства "Українська транспортна страхова компанія." про стягнення 1 633 160, 08 грн.
9.7. На адресу Верховного Суду 30.10.2019 від Приватного підприємства "ТЛК Європа" надійшла заява про відвід судді Жукова С.В. від розгляду справи № 910/922/18.
9.8. Ухвалу Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 30.10.2019 Заяву Приватного підприємства "ТЛК Європа" про відвід судді Жукова С.В. визнано необґрунтованою.
Зупинено провадження у справі №910/922/18 за касаційною скаргою Приватного підприємства "ТЛК Європа" на постанову Північного апеляційного господарського суду від 16.07.2019 до вирішення питання про відвід судді Касаційного господарського суду Жукова С.В. у даній справі.
9.9. Протоколом автоматизованого розподілу судової справи (касаційної скарги, апеляційної скарги, заяви) між суддями від 01.11.2019 для розгляду заяви ПП "ТЛК Європа" про відвід судді Жукова С.В. від розгляду справи №910/922/18 визначено суддю Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду Васьковського О.В.
9.10. Ухвалою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 04.11.2019 у задоволенні заяви ПП "ТЛК Європа" про відвід судді Жукова С.В. у розгляді справи №910/922/18 відмовлено.
9.11. Ухвалою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 04.11.2019 поновлено провадження у справі №910/922/18 за касаційною скаргою Приватного підприємства "ТЛК Європа" на постанову Північного апеляційного господарського суду від 16.07.2019 у даній справі.
Призначено до розгляду касаційну скаргу Приватного підприємства "ТЛК Європа" на 13 листопада 2019 року о 14:30 год. у відкритому судовому засіданні у приміщенні Касаційного господарського суду за адресою: м.Київ, вул. О.Копиленка, 6, в залі засідань № 330.
ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
10. Заслухавши суддю-доповідача, представників сторін, дослідивши наведені у касаційній скарзі доводи та заперечення проти них, перевіривши матеріали справи, Верховний Суд вважає, що касаційну скаргу слід залишити без задоволення, виходячи з такого.
11. Відповідно ст. 300 Господарського процесуального кодексу України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази. У суді касаційної інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції. Зміна предмета та підстав позову у суді касаційної інстанції не допускається. Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.
12. Як вбачається з матеріалів справи та встановлено під час розгляду справи, 10.10.2013 між ТОВ "Омега-Автопоставка" - замовником і ПП "ТЛК Європа" - перевізником було укладено договір на транспортне обслуговування та організацію перевезення вантажів автомобільним транспортом у міжнародному сполученні № 023024-13, за умовами якого перевізник зобов`язався за плату та за рахунок замовника надавати транспортні послуги з перевезення вантажів замовника автомобільним транспортом у міжнародному сполученні за цінами, встановленими на транспортному ринку.
12.1. Згідно з пунктами 3.2.1-3.2.2 договору на транспортне обслуговування перевізник зобов`язується виконати перевезення вантажів, наданих йому замовником відповідно до умов та правил, обумовлених у заявці, в межах строків тривалості перебування автомобіля в дорозі, транспортними засобами перевізника на найбільш вигідних для замовника умовах. Перевізник несе повну матеріальну відповідальність за схоронність (цілісність) вантажу та митних пломб (пломб вантажовідправника) із моменту завантаження до моменту здачі його вантажоотримувачеві.
12.2. У разі пошкодження або втрати вантажу перевізник відшкодовує на вимогу замовника вартість пошкодженого та/або втраченого вантажу, а також усі завдані цим замовнику збитки, що випливають із договорів з третіми особами (пункт 3.2.4 зазначеного договору).
12.3. між ПрАТ "УТСК" - страховик і ПП "ТЛК Європа" - страхувальником 05.02.2014 було укладено договір добровільного страхування відповідальності експедитора №13139, предметом якого є майнові інтереси страхувальника, що не суперечать закону і пов`язані з обов`язком страхувальника: 1.1) відшкодувати збитки, які виникли внаслідок неналежного виконання страхувальником перед клієнтом умов договору транспортного експедирування; 1.2) відшкодувати збитки, завдані вантажем, який перевозиться, життю, здоров`ю та майну третіх осіб; 1.3) відшкодувати збитки, які виникли внаслідок порушення митних процедур, встановлених міжнародними конвенціями або законодавством країни, яка регулює перевезення вантажів та інших нормативних актів, зазначених у цьому договорі.
12.4. Відповідно до цього договору страховик провадить страхування відповідальності експедиторів за шкоду, завдану клієнту та/або третім особам під час виконання ним транспортно-експедиторських послуг із перевезення вантажів відповідно до вимог Закону України "Про транспортно-експедиторську діяльність" та інших актів чинного законодавства України, міжнародних конвенцій, які регламентують міжнародні перевезення вантажів (пункт 2.1 договору від 05.02.2014).
12.5. Згідно з цим договором здійснюється страхування відповідальності страхувальника, зокрема, за такими страховими випадками: настання відповідальності страхувальника перед клієнтом за збитки, завдані внаслідок знищення, пошкодження, втрати або нестачі вантажу, що сталися з будь-якої причини, в тому числі в результаті протиправних дій третіх осіб, розкрадання вантажу, шляхом грабежу, розбою, крадіжки, шахрайства, зникнення вантажу разом із перевізним засобом, навмисне або ненавмисне пошкодження вантажу третіми особами, пожежі, вибуху, ДТП, аварії, катастрофи, стихійних лих, намокання вантажу в результаті ДТП, або витікання рідини, яка є вантажем, втрата або пошкодження вантажу в результаті впливу температури (якщо перевезення здійснювалось без листа контрольних перевірок температури вантажу) в період із моменту прийняття вантажу до перевезення і до доставки його одержувачеві; збитки, завдані внаслідок порушення строків доставки вантажу. При цьому умовою несвоєчасної доставки вантажу є порушення термінів доставки вантажів, які передбачені договором автоперевезення/експедирування або встановлені умовами КДПВ, FIATA-FLB, Статутом автомобільного транспорту України чи іншими нормативно-правовими актами та документами (пункт 3.2.1).
12.6. Відповідно до пункту 3.4 договору страхування факт настання відповідальності страхувальника визнається: на підставі рішення судових органів тих країн, де стався страховий випадок - у випадку розгляду претензії до страхувальника в судовому порядку; на підставі документів, зазначених у розділі 10 цього договору - у випадку врегулювання претензії у досудовому порядку.
12.7. Пунктом 5.1 договору страхування визначено, що загальна страхова сума (ліміт відповідальності відповідача за цим договором) становить 100 000,00 дол. США, що у гривні за курсом Національного банку України на день укладення договору становить 942 630,00 грн.
12.8. Відповідно до пункту 9.2 договору страхування страхувальник повинен негайно, як тільки йому стало відомо про настання страхового випадку (або подію, що може кваліфікуватися як страховий випадок) повідомити страховикові про таке настання, а потім протягом двох робочих днів будь-яким документальним способом (письмово, факсом, телеграмою, тощо) підтвердити факт настання страхового випадку.
12.9. Підстави для відмови у виплаті страхового відшкодування визначені сторонами у розділі 11 спірного договору.
12.10. Згідно з пунктом 6.1 договору страхування строк його дії - із 00:00 годин 26.02.2014 по 24:00 годину 25.02.2015.
12.11. Між ПП "ТЛК Європа" - експедитором і Товариство з обмеженою відповідальністю "Сефт-Плюс" - перевізником 26.08.2014 було укладено договір на транспортно-експедиційне обслуговування № 556/1-С, за умовами якого перевізник зобов`язався здійснювати перевезення вантажів, а експедитор - надавати до перевезення вантажі в обсягах згідно із заявкою та оплачувати вартість кожного перевезення.
12.12. За заявкою замовника - ТОВ "Омега-Автопоставка" № ХВ-005513, узгодженою із позивачем, останній зобов`язався організувати перевезення вантажу (шини) за маршрутом 05870- Blonіe / Бабаї, дата завантаження 27.08.2014, вантажовідправник - Mitsubishi Corporation, 05-870 Blonіe, Ul. Spedycyjna, 1, Poland, дата поставки 01.09.2014, вантожоотримувач ТОВ "ТПК"Омега-Автопоставка", місце прибуття/розвантаження Харківська обл., Харківський р-н, смт Бабаї, вул. Вторчерметівська, 4, база "Дельта", фрахт 20 000,00 грн.
12.13. За цією заявкою 28.08.2014 автомобіль перевізника було завантажено вантажем у Польщі, що підтверджується міжнародною транспортною накладною CMR з відповідною відміткою про завантаження.
12.14. У зв`язку з тим, що вантаж не було доставлено у пункт розвантаження замовника у строк до 01.09.2014, ТОВ "Омега-Автопоставка" направило позивачеві претензію від 09.09.2014 № 4013 із вимогою сплатити вартість вантажу у сумі 1 384 033,97 грн, а також штраф у розмірі 18 % від вартості вантажу в сумі 249 126,11 грн, загалом 1 633 160,08 грн.
12.15. Через зникнення транспортного засобу та вантажу ПП "ТЛК Європа" звернулося із заявою про злочин до Шевченківського відділу поліції ГУНП в Харківській області, яку було внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань 09.10.2014.
12.16. Відповідно до наданого позивачем витягу з кримінального провадження №12014220480005385, відкритого за вказаною заявою, за результатами розслідування 20.10.2014 провадження було закрито на підставі ч. 1 ст. 284 КПК України.
13. У ст. 979 ЦК України передбачено, що договір страхування - це письмова угода між страхувальником і страховиком, згідно з якою страховик бере на себе зобов`язання у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату страхувальнику або іншій особі, визначеній у договорі страхування страхувальником, на користь якої укладено договір страхування (подати допомогу, виконати послугу тощо), а страхувальник зобов`язується сплачувати страхові платежі у визначені строки та виконувати інші умови договору.
14. У відповідності до ст. 8 Закону України Про страхування страховий ризик - певна подія, на випадок якої проводиться страхування і яка має ознаки ймовірності та випадковості настання. Страховий випадок - подія, передбачена договором страхування або законодавством, яка відбулася і з настанням якої виникає обов`язок страховика здійснити виплату страхової суми (страхового відшкодування) страхувальнику, застрахованій або іншій третій особі.
15. Статтею 627 ЦК України передбачено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
16. У відповідності до статей 626, 629 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків. Договір є обов`язковим до виконання сторонами.
17. Так, розділом 9 договору страхування визначені дії страхувальника при настанні страхового випадку, перелік документів, що підтверджують настання страхового випадку та розмір збитку.
18. Відповідно до 9.2 договору страхування страхувальник повинен негайно, як тільки йому стало відомо про настання страхового випадку (або подію, що може кваліфікуватися, як страховий випадок) повідомити страховика про таке настання, а потім, протягом двох робочих днів будь-яким документальним способом (письмово, факсом, телеграмою, тощо) підтвердити факт настання страхового випадку.
19. Підтвердженням факту та обставин настання страхового випадку та визначення розміру збитку, відповідно до п. 9.5 договору страхування, страховик здійснює на підставі наступних документів, що надає страхувальник, зокрема: заяви на виплату страхового відшкодування, претензій, пред`явлених страхувальнику та всіх документів, що додаються до них, в тому числі листування із заявником претензії; транспортних накладних або інших транспортних документів з відмітками клієнта чи його представника про нестачу, загибель чи пошкодження вантажу, інвойсу, тощо; актів огляду вантажу (аварійні сертифікати), актів експертизи, що складаються незалежними спеціалізованими організаціями; розрахунку збитку (претензії), що заявляється страхувальнику стороною, що вимагає відшкодування збитків; довідки органів міліції чи поліції, що підтверджує факт звернення в ці органи по випадку крадіжки вантажу чи інших кримінальних дій під час перевезення вантажу; інших документів за вимогою страховика, щодо страхового випадку.
20. Згідно з п. 8.1.9 договору страхування страхувальник зобов`язаний при настанні страхового випадку повідомити страховика в строк, передбачений договором страхування та виконати умови розділу 9 договору страхування, а також виконувати розпорядження та рекомендації страховика.
21. Позивач стверджує, що обставина повідомлення ПП ТЛК Європа ПрАТ УТСК про настання страхового випадку підтверджена заявою вих. № 266 від 15.09.2014, а також наданою до матеріалів справи нотаріально посвідченою заявою свідка ОСОБА_1 , в якій останній повідомляє про те, що заяву № 266 від 15.09.2014 було подано до ПрАТ УТСК ним особисто як керівником та учасником ПП ТЛК Європа .
22. Проте, апеляційний господарським судом встановлено, що з наданої позивачем копії заяви, адресованої голові правління ПрАТ УТСК , вбачається, що рукописним текстом на ній вказано вхідний № 266 від 15.09.2014, напис скріплено підписом особи, прізвище, ім`я та посада якої не вказані, тому неможливо ідентифікувати ким саме було проставлено вхідний номер та дату документу.
23. Відхиляючи доводи позивача щодо належного повідомлення відповідача про настання страхового випадку, суд виходив з такого: встановив, що відповідно до копії витягу з журналу реєстрації вхідної кореспонденції ПрАТ УТСК з 12.09.2014 по 16.09.2014 реєстрація вищевказаної заяви не здійснювалась; інших доказів, що підтверджують подання вказаної заяви відповідачеві, окрім письмової заяви свідка, який колегією суддів апеляційного господарського суду відхилено, не надано; крім того, заява про настання страхового випадку № 266 від 15.09.2014 не містить додатків до даного документу, у тому числі претензії про сплату грошових коштів у розмірі 1633160,08 грн та інших документів, які зобов`язаний надати страхувальник страховику на підтвердження факту та обставин настання страхового випадку та визначення розміру збитку; у матеріалах справи відсутні інші докази на підтвердження звернення позивача до відповідача з повідомленням про настання страхового випадку та/або з заявою про виплату страхового відшкодування, а також з документальним підтвердженням факту настання страхового випадку (претензії, транспортні накладні, розрахунки, довідки органів поліції тощо) відповідно до умов розділу 9 договору страхування.
24. За відсутності документального підтвердження факту настання страхового випадку, апеляційний господарський суд дійшов висновку про порушення позивачем свого обов`язку, встановленого п. 9.2 договору страхування.
25. У п. 9.8 договору страхування сторони погодили, що страхувальник зобов`язаний подати страховику заяву про виплату страхового відшкодування та документи, які зазначені у п. 9.5 договору страхування, не пізніше 30 (тридцяти) календарних днів з дати настання страхового випадку, якщо подія сталася за межами України, то не пізніше 30 (тридцяти) календарних днів після перетину кордону.
26. Як встановлено судом апеляційної інстанції, в строк, передбачений договором страхування, страхувальником не подано заяву про виплату страхового відшкодування та відповідні документи для підтвердження факту страхової події та розміру заподіяного збитку.
27. У ст. 25 Закону України Про страхування визначено, що здійснення страхових виплат і виплата страхового відшкодування проводиться страховиком згідно з договором страхування на підставі заяви страхувальника (його правонаступника або третіх осіб, визначених умовами страхування) і страхового акта (аварійного сертифіката), який складається страховиком або уповноваженою ним особою (аварійним комісаром) у формі, що визначається страховиком.
28. Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 988 ЦК України страховик зобов`язаний протягом двох робочих днів, як тільки стане відомо про настання страхового випадку, вжити заходів щодо оформлення всіх необхідних документів для своєчасного здійснення страхової виплати страхувальникові.
29. Відповідно до ст. 26 Закону України Про страхування підставою для відмови страховика у здійсненні страхових виплат або страхового відшкодування є, зокрема, несвоєчасне повідомлення страхувальником про настання страхового випадку без поважних на це причин або створення страховикові перешкод у визначенні обставин, характеру та розміру збитків. Умовами договору страхування можуть бути передбачені інші підстави для відмови у здійсненні страхових виплат, якщо це не суперечить закону.
30. Рішення про відмову у страховій виплаті приймається страховиком у строк не більший передбаченого правилами страхування та повідомляється страхувальнику в письмовій формі з обґрунтуванням причин відмови.
31. Апеляційним господарським судом встановлено, що відповідач дізнався про зникнення вантажу лише 21.08.2017, коли отримав від ПП ТЛК Європа копії позовної заяви, тобто майже через три роки після настання події, що мала ознаки страхового випадку.
32. Відповідно до п. п. 11.1.5, 11.1.9, 11.1.12 договору страхування підставами для прийняття рішення страховиком щодо відмови в здійсненні страхової виплати є порушення страхувальником умов договору страхування, в тому числі несвоєчасне повідомлення про настання страхового випадку та неподання документів, передбачених умовами договору.
33. Несвоєчасне повідомлення відповідача про настання страхового випадку, як встановив апеляційний господарський суд, створило перешкоди відповідачу, як страховику, у визначені обставин і характеру настання страхового випадку.
Апеляційний господарський суд встановив, що відповідач неодноразово звертався до позивача з вимогою надати документи, передбачені розділом 9 договору страхування, зокрема, 29.08.2017 із запитом № 455, 12.10.2017 із запитом № 569. Вказані листи-запити були отримані позивачем, що підтверджується повідомленнями про вручення поштових відправлень.
34. За результатами розгляду відповідачем справи щодо зникнення вантажу при його перевезенні у період з 27.08.2014 по 04.09.2014 ПрАТ УТСК 19.02.2018 прийняло рішення про відмову у виплаті страхового відшкодування, яке було надіслано на адресу ПП ТЛК Європа листом № 136, зокрема, з підстав того, що позивачем не було надано відповідних документів, що підтверджують оплату збитків у заявленому розмірі власнику викраденого вантажу.
35. Апеляційний господарський суд встановив, що у матеріалах справи відсутні докази на підтвердження того, що ПП ТЛК Європа відшкодовувало ТОВ Омега-Автопоставка збитки за наслідками здійснення зазначеного вище перевезення.
36. Копії платіжних доручень, які скаржник додає до касаційної скарги та посилається на них, спростовуючи висновки апеляційного господарського суду, мають, на думку позивача підтвердити компенсацію ПП ТЛК Європа ТОВ Омега-Автопоставка збитків, проте, не можуть, в силу ст. 300 ГПК України, бути проаналізовані та взяті до уваги як докази.
37. Відповідно до п. 3.1 договору страхування страховим випадком є подія, що відбулася після набуття чинності цього договору, яка є наслідком страхового ризику, яка зазначена у пункті 3.2 цього договору, і з настанням якої виникає обов`язок страховика здійснити виплату страхового відшкодування клієнту та/або третім особам.
38. Згідно з п. 2.2.3 договору страхування клієнтом визначено споживача послуг експедитора (юридична або фізична особа), який за договором транспортного експедирування самостійно або через представника, що діє від його імені, доручає експедитору виконати чи організувати або забезпечити виконання визначених договором транспортного експедирування послуг.
39. Виходячи з наведеного, апеляційний господарський суд правильно встановив, що вказані положення договору свідчать про те, що за умови відсутності у страховика підстав для відмови у виплаті страхового відшкодування, така виплата має здійснюватися на користь клієнта (споживача послуг експедитора), тобто у даному випадку на користь ТОВ Омега- Автопоставка , а не позивача як страхувальника.
40. Позивач, у свою чергу, має право на виплату йому страхового відшкодування лише за умови дотримання ним вимог п. 10.5 договору страхування, відповідно до якого страхове відшкодування сплачується страхувальнику після того, як останній за письмовим погодженням зі страховиком компенсував завдані внаслідок страхового випадку збитки заявнику претензії. При цьому виплата страхового відшкодування здійснюється на підставі наданих документів, що підтверджують таку виплату.
41. Однак апеляційний господарський суд встановив відсутність підтвердження звернення позивача до відповідача з письмовим погодженням щодо компенсації збитків заявнику претензії - ТОВ Омега-Автопоставка , а також належних доказів на підтвердження відшкодування позивачем будь-яких збитків за наслідками вказаного перевезення.
42. Відповідно до ст. 9 Закону України Про страхування страхове відшкодування - страхова виплата, яка здійснюється страховиком у межах страхової суми за договорами майнового страхування і страхування відповідальності при настанні страхового випадку.
43. Згідно з ч. 1 ст. 988 ЦК України, у разі настання страхового випадку страховик зобов`язаний здійснити страхову виплату у строк, встановлений договором. Страхова виплата за договором майнового страхування і страхування відповідальності (страхове відшкодування) не може перевищувати розміру реальних збитків. Інші збитки вважаються застрахованими, якщо це встановлено договором.
44. У ч. 2 ст. 1192 ЦК України визначено, що розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.
45. Апеляційним господарським судом встановлено, що розмір та факт збитків за наслідками перевезення позивач визначив на підставі інформації, вказаній у претензії ТОВ Омега Автопоставка № 4013 від 09.09.2014 та транспортній накладній CMR, у якій останній зазначає, що розмір збитків визначається на підставі вартості втраченого товару, яка згідно із специфікаціями до контракту № 01 від 02.11.2012, укладеного між ТОВ Омега-Автопоставка і постачальником товару, а також інвойсами № FSE-131/FR/2014, № FSE-132/FR/2014 складає 1384033,97 грн.
46. Крім того, за змістом претензії апеляційним господарським судом встановлено, що крім вартості втраченого товару в сумі 1384033,97 грн ТОВ Омега-Автопоставка має сплатити штраф постачальнику згідно контракту № 01 від 02.11.2012 у розмірі 18% від вартості товару, що складає 249126,11 грн.
47. Разом з тим, судом другої інстанції встановлено, що позивачем не надано суду зазначених інвойсів та контракту № 01 від 02.11.2012, а в бланку CMR було вказано лише загальну вагу товару, відтак неможливо встановити вартість втраченого товару, а також дослідити умови контракту, що передбачають сплату відповідного штрафу, отже, розмір заподіяних збитків та суми страхового відшкодування не підтверджені належними та допустимими доказами, що узгоджується із п. 4.2.4 договору страхування, у якому передбачено, що страховиком не відшкодовуються збитки, що не підтверджені документально.
48. Судом другої інстанції відхилено, у якості доказу, копію протоколу про визначення розміру збитків до угоди № 060495-14 від 20.11.2014, підписаного ТОВ ТПК Омега-Автопоставка та ПП ТЛК Європа , згідно з яким позивачем, як експедитором, визнано обґрунтованість претензії замовника № 4013 від 09.09.2014 на суму 1633160,08 грн, оскільки вказаний протокол свідчить лише про погодження позивача з вимогами пред`явленої йому претензії. Крім того, вказаний протокол містить посилання на угоду № 060495-14 від 20.11.2014, однак позивачем таку угоду суду не надано.
49. Відповідно до ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.
50. Згідно зі ст. ст. 76, 77 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
51. Виходячи з встановлених судом апеляційної інстанції обставин, що свідчать про недоведеність факту настання страхового випадку та не підтвердження належними доказами розміру збитків при перевезенні, Касаційний господарський суд погоджується із висновки суду другої інстанції про те, що вимога позивача про стягнення з відповідача 1633160,08 грн страхового відшкодування є небунтованою та такою, що не підлягає задоволенню.
52. Підлягають відхиленню доводи касаційної скарги, що викладені у п. 7., п. 7.1. та 7.2., як такі що не знайшли свого підтвердження під час даного провадження, при цьому апеляційним господарським судом при повторного перегляді справи було враховано вказівки касаційної інстанції та вирішено спір на підставі належних доказів, виходячи із предмета та підстав заявленого позову.
53. Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 300 ГПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.
54. Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 308 ГПК України за результатами розгляду касаційної скарги суд касаційної інстанції має право залишити судові рішення судів першої інстанції та апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення.
55. Суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і законне рішення з одних лише формальних міркувань (ст. 309 ГПК України).
56. Перевіривши правильність застосування норм матеріального та процесуального права, в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду дійшов висновку про відсутність підстав для її задоволення та залишення оскаржуваної постанови суду другої інстанції без змін.
57. У зв`язку з відмовою у задоволенні касаційної скарги, витрати зі сплати судового збору за подання касаційної скарги покладаються на скаржника.
Керуючись статтями 240, 300, 301, 308, 309, 314, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд,-
ПОСТАНОВИВ:
1. Касаційну скаргу Приватного підприємства "ТЛК Європа" залишити без задоволення.
2. Постанову Північного апеляційного господарського суду від 16.07.2019 у справі №910/922/18 залишити без змін.
Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Головуючий С.В. Жуков
Судді І.В. Булгакова
К.М. Огороднік
Суд | Касаційний господарський суд Верховного Суду |
Дата ухвалення рішення | 13.11.2019 |
Оприлюднено | 03.12.2019 |
Номер документу | 86039143 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Касаційний господарський суд Верховного Суду
Жуков С.В.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні