Постанова

від 02.12.2019 по справі 541/2303/19

ПОЛТАВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОЛТАВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 541/2303/19 Номер провадження 22-ц/814/3155/19Головуючий у 1-й інстанції Городівський О. А. Доповідач ап. інст. Триголов В. М.

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 грудня 2019 року м. Полтава

Колегія суддів судової палати у цивільних справах Полтавського апеляційного суду в складі:

головуючого судді: Триголова В.М.,

суддів: Панченка О.О., Лобова О.А.,

розглянувши в м.Полтаві у письмовому повадженні апеляційну скаргу ОСОБА_1

на ухвалу Миргородського міськрайонного суду Полтавської області від 25 жовтня 2019 року

у справі за позовом ОСОБА_1 до Миргородської дитячо-юнацької спортивної школи про визнання дій протиправними, незаконним звільнення, поновлення на роботі, стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу та зміну запису в трудовій книжці, стягнення моральної шкоди ,-

В С Т А Н О В И Л А :

У жовтні 2019 року до суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Миргородської ДЮСШ про визнання дій протиправними, незаконним звільнення, поновлення на роботі, стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу та зміну запису в трудовій книжці, стягнення моральної шкоди, у якій позивач, посилаючись на незаконність його звільнення з роботи просив: визнати дії т.в.о. директора Дитячо-юнацької спортивної школи Сапункова О.Л. щодо звільнення його за п.4 ст. 40 КЗпП України - протиправними; визнати незаконним та скасувати наказ №96-к від 12.09.2019 року про звільнення позивача за п.4 ст. 40 КЗпП України; поновити ОСОБА_1 на посаді тренера-викладача Миргородської ДЮСШ з 12.09.2019 року; стягнути з відповідача на його користь моральну (немайнову) шкоду в розмірі 3000 грн.; стягнути з Миргородської ДЮСШ на користь позивача заробітну плату за час вимушеного прогулу; зобов`язати т.в.о. директора Миргородської ДЮСШ внести відповідні зміни у трудову книжку ОСОБА_1 про скасування запису про його звільнення за п.4 ст. 40 КЗпП України.

Ухвалою судді Миргородського міськрайонного суду Полтавської області від 08.10.2019 року позовну заяву ОСОБА_1 до Миргородської дитячо-юнацької спортивної школи про визнання дій протиправними, незаконним звільнення, поновлення на роботі, стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу та зміну запису в трудовій книжці, стягнення моральної шкоди - залишено без руху та надано строк для їх усунення. Підставою для залишення позову без руху стало незазначення ОСОБА_1 ціни позову і несплата позивачем судового збору за вимоги про стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу та моральної шкоди.

На виконання вимог ухвали ОСОБА_1 подано позовну заяву з усунутими недоліками, зокрема, зазначено ціну позову, а також відсутня вимога про стягнення моральної шкоди.

Ухвалою Миргородського міськрайонного суду Полтавської області від 25 жовтня 2019 року позовну заяву ОСОБА_1 до Миргородської дитячо-юнацької спортивної школи про визнання дій протиправними, незаконним звільнення, поновлення на роботі, стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу та зміну запису в трудовій книжці, стягнення моральної шкоди - повернуто позивачу, у зв`язку з неусуненням її недоліків, які перешкоджають відкриттю провадження у даній справі.

Не погодившись з вказаною ухвалою, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просить ухвалу скасувати, як таку, що постановлена судом першої інстанції з порушенням норм процесуального права та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

У апеляційній скарзі позивач вказував, що на підставі ухвали суду першої інстанції про залишення його позову без руху винесено ухвалу про повернення його позовної заяви, проте, вважає ухвалу незаконною, оскільки вимогу про стягнення моральної шкоди він на даний час не заявляє, інші вимоги носять трудовий характер, а тому ним, як позивачем, права якого порушені, не оплачуються.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційної скарги, приходить до висновку, що скарга підлягає задоволенню з наступних підстав .

Відповідно до ст. 379 ЦПК України підставами для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є: неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи; порушення норм процесуального права чи неправильне застосування норм матеріального права, які призвели до постановлення помилкової ухвали.

Як вбачається з матеріалів справи, ухвалою судді Миргородського міськрайонного суду Полтавської області від 25 жовтня 2019 рокупозовну заяву ОСОБА_1 визнано неподаною і повернуто позивачу з підстав передбачених ст. 175, ст. 185 ЦПК України, зокрема, у зв`язку з тим, що позивач не усунув недоліків позовної заяви у строк визначений ухвалою суду.

У своїй ухвалі місцевий суд виходив з того, що середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні за своєю правовою природою не є основною чи додатковою заробітною платою, а тому позови про його стягнення оплачуються судовим збором.

Колегія суддів не може погодитися з такими висновками судді місцевого суду, виходячи з наступного.

У статті 175 ЦПК України викладено вимоги щодо змісту і форми позовної заяви, що подається до суду.

Згідно до ч.4 ст. 177 ЦПК України до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Відповідно до ч.4 ст. 175 Кодексу якщо позовна заява подається особою, звільненою від сплати судового збору відповідно до закону, у ній зазначаються підстави звільнення позивача від сплати судового збору.

Статтею 5 Закону України Про судовий збір передбачено, що від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються позивачі - у справах про стягнення заробітної плати та поновлення на роботі.

Відповідно до ст. 1 Закону України Про оплату праці заробітна плата - це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку за трудовим договором роботодавець виплачує працівникові за виконану ним роботу.

Аналізуючи зміст частини другої статті 233 КЗпП України, можна зробити висновок про те, що в разі порушення роботодавцем законодавства про оплату праці працівник має право без обмежень будь-яким строком звернутись до суду з позовом про стягнення заробітної плати, яка йому належить, тобто усіх виплат, на які працівник має право згідно з умовами трудового договору і відповідно до державних гарантій, встановлених законодавством, незалежно від того, чи здійснив роботодавець нарахування таких виплат.

Згідно зі статтею 1 Конвенції Міжнародної організації праці Про захист заробітної плати № 95, ратифікованої Україною 30 червня 1961 року, термін заробітна плата означає, незалежно від назви й методу обчислення, будь-яку винагороду або заробіток, які можуть бути обчислені в грошах, і встановлені угодою або національним законодавством, що їх роботодавець повинен заплатити працівникові за працю, яку виконано чи має бути виконано, або за послуги, котрі надано чи має бути надано.

Вимушений прогул - це час, протягом якого працівник з вини власника або уповноваженого ним органу був позбавлений можливості працювати.

Як вбачається з позовної заяви ОСОБА_1 , поданою після усунення недоліків, позивач просив поновити його на роботі та стягнути заробітну плату за час вимушеного прогулу, тобто заробіток, який би він отримав, якби не був, як він вважає, незаконно звільнений.

При цьому, питання про те, що відповідач не здійснив розрахунку при звільненні ОСОБА_1 або здійснив його із затримкою, позивачем не ставилось, відомостей про те, коли позивач отримував наказ про звільнення, трудову книжку та заробітну плату при звільненні матеріали справи не містять, а тому суд дійшов помилкових висновків з приводу того, що ОСОБА_1 просив відшкодувати йому саме середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні.

Відповідно до ч.1 ст. 187 ЦПК України за відсутності підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви чи відмови у відкритті провадження суд відкриває провадження у справі протягом п`яти днів з дня надходження позовної заяви або заяви про усунення недоліків, поданої в порядку, передбаченому статтею 185 цього Кодексу.

Згідно ст. 185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення , який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).

Якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені статтями 175 і 177 цього Кодексу, сплатить суму судового збору, позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.

Враховуючи викладене, суд першої інстанції дійшов до передчасного висновку про наявність підстав для повернення позовної заяви на підставі ст. 185 ЦПК України.

За таких обставин, судова колегія дійшла до висновку, що апеляційна скарга ОСОБА_1 підлягає задоволенню, а ухвала Миргородського міськрайонного суду Полтавської області від 25 жовтня 2019 року- скасуванню з направленням матеріалів позовної заяви до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Керуючись ст.ст. ст. 367, п.4 ч.1 ст. 379, ст. 381, 382, 383 ЦПК України, колегія суддів,-

П О С Т А Н О В И Л А :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити.

Ухвалу судді Миргородського міськрайонного суду Полтавської області від 25 жовтня 2019 року - скасувати .

Матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Миргородської дитячо-юнацької спортивної школи про визнання дій протиправними, незаконним звільнення, поновлення на роботі, стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу та зміну запису в трудовій книжці, стягнення моральної шкоди - повернути до Миргородського міськрайонного суду Полтавської області для продовження розгляду.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття і оскарженню не підлягає.

Головуючий: В.М . Триголов

Судді : О.О. Панченко

О.А. Лобов