Ухвала

від 26.11.2019 по справі 260/1404/19

ЗАКАРПАТСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЗАКАРПАТСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

про залишення частини позовних вимог без розгляду

26 листопада 2019 рокум. Ужгород№ 260/1404/19

Закарпатський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Ващиліна Р.О.

при секретарі судового засідання Неміш Т.В.

за участю:

позивача: представник - Брикар О.М.,

відповідача 1: представник - Крупа-Газуда М.В.,

відповідача 2: представник - Крупа-Газуда М.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Хустбетонбуд" до Головного управління ДФС у Закарпатській області, Державної фіскальної служби України про скасування рішень та зобов`язання вчинити дії, -

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Хустбетонбуд" звернулося до Закарпатського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління ДФС у Закарпатській області, Державної фіскальної служби України, в якому просить: 1) визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління ДФС у Закарпатській області №625586/37036430 від 02.04.2018 р.; 2) визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління ДФС у Закарпатській області №625557/37036430 від 02.04.2018 р.; 3) визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління ДФС у Закарпатській області №649621/37036430 від 16.04.2018 р.; 4) визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління ДФС у Закарпатській області №649633/37036430 від 16.04.2018 р.; 5) визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління ДФС у Закарпатській області №625583/37036430 від 02.04.2018 р.; 6) зобов`язати Головне управління ДФС у Закарпатській області та Державну Фіскальну Службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну №21 від 23.10.2017 р., подану Товариством з обмеженою відповідальністю "Хустбетонбуд"; 7) зобов`язати Головне управління ДФС у Закарпатській області та Державну Фіскальну Службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну №27 від 28.10.2017 р., подану Товариством з обмеженою відповідальністю "Хустбетонбуд"; 8) зобов`язати Головне управління ДФС у Закарпатській області та Державну Фіскальну Службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну №28 від 30.10.2017 р., подану Товариством з обмеженою відповідальністю "Хустбетонбуд"; 9) зобов`язати Головне управління ДФС у Закарпатській області та Державну Фіскальну Службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну №24 від 24.10.2017 р., подану Товариством з обмеженою відповідальністю "Хустбетонбуд"; 10) зобов`язати Головне управління ДФС у Закарпатській області та Державну Фіскальну Службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну №31 від 26.10.2017 р., подану Товариством з обмеженою відповідальністю "Хустбетонбуд".

Ухвалою Закарпатського окружного адміністративного суду від 08 жовтня 2019 року відкрито спрощене позовне провадження в даній адміністративній справі.

15 листопада 2019 року відповідач подав до суду заперечення на відповідь на відзив, в яких у зв`язку з пропуском позивачем 3-місячного строку звернення до суду (враховуючи застосування щодо рішень комісії ГУ ДФС у Закарпатській області від 16.04.2018 р. процедури адміністративного оскарження) позовні вимоги в частині оскарження рішень від 16.04.2018 р. про відмову в реєстрації податкових накладних №24 від 25.10.2017 р. та №28 від 30.10.2017 р. просив залишити без розгляду.

В судовому засіданні 26 листопада 2019 року представник позивача подав до суду клопотання про поновлення строку позовної давності, в якому вважає, що строк звернення до суду пропущено з поважних причин, оскільки до відступлення Верховним Судом у постанові від 11.10.2019 р. у справі №640/20468/18 (на яку посилається відповідач у заявленому клопотанні) від попередньої правової позиції з приводу застосування строків оскарження рішень щодо відмови у реєстрації податкових накладних, вважалось, що такий становить 1095 днів незалежно від використання права адміністративного оскарження.

В судовому засіданні представник позивача клопотання про поновлення строку позовної давності підтримав та просив суд відмовити у задоволенні клопотання відповідача про залишення частини позовних вимог без розгляду.

Представник відповідача в судовому засіданні заявлене клопотання підтримав з мотивів, наведених в запереченнях на відповідь на відзив, та просив суд позов в цій частині залишити без розгляду.

Розглянувши питання залишення частини позовних вимог без розгляду, суд зазначає наступне.

Як вбачається із заявлених позовних вимог, Товариство з обмеженою відповідальністю "Хустбетонбуд" (далі - ТОВ "Хустбетонбуд") оскаржує, серед іншого, рішення Головного управління ДФС у Закарпатській області №649621/37036430 від 16.04.2018 р. та №649633/37036430 від 16.04.2018 р., якими підприємству відмовлено у реєстрації податкових накладних №24 від 25.10.2017 р. та №28 від 30.10.2017 р.

В позовній заяві на виконання вимог ч. 5 ст. 160 КАС України позивач особисто заявляє, що в межах досудового врегулювання спору ним здійснено оскарження в адміністративному порядку рішень №649621/37036430 від 16.04.2018 р. та №649633/37036430 від 16.04.2018 р., та повідомляє, що рішенням комісії з питань розгляду скарг від 04.05.2018 р. №230437036430/2 та №2470/37036430/2 подані скарги залишено без задоволення.

Таким чином, факт застосування процедури адміністративного оскарження стосовно спірних рішень №649621/37036430 від 16.04.2018 р. та №649633/37036430 від 16.04.2018 р. та прийняття 04 травня 2018 року рішення за результатами розгляду поданих скарг, позивачем підтверджується особисто.

Згідно ст. 5 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист.

Ч. 1 ст. 120 КАС України передбачено, що перебіг процесуального строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок.

Відповідно до ч. 1 ст. 122 КАС України, позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Згідно з положеннями ч. 2 ст. 122 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Отже, норми процесуального законодавства передбачають можливість встановлення строків звернення до адміністративного суду іншими законами.

Спеціальним нормативно-правовим актом, який регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, є Податковий кодекс України №2755-VI від 02.12.2010 р. (далі - ПК України).

Порядок оскарження рішень контролюючих органів регламентується нормами ст. 56 ПК України. Так, зокрема, п. 56.1 ст. 56 ПК України визначено, що рішення, прийняті контролюючим органом, можуть бути оскаржені в адміністративному або судовому порядку.

П. 56.18 ст. 56 ПК України передбачено, що з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу, платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення-рішення або інше рішення контролюючого органу у будь-який момент після отримання такого рішення. Рішення контролюючого органу, оскаржене в судовому порядку, не підлягає адміністративному оскарженню. Процедура адміністративного оскарження вважається досудовим порядком вирішення спору.

Відповідно до п. 102.1 ст. 102 ПК України, контролюючий орган, крім випадків, визначених пунктом 102.2 цієї статті, має право провести перевірку та самостійно визначити суму грошових зобов`язань платника податків у випадках, визначених цим Кодексом, не пізніше закінчення 1095 дня (2555 дня у разі проведення перевірки контрольованої операції відповідно до статті 39 цього Кодексу), що настає за останнім днем граничного строку подання податкової декларації, звіту про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації, визначеної пунктом 133.4 статті 133 цього Кодексу, та/або граничного строку сплати грошових зобов`язань, нарахованих контролюючим органом, а якщо така податкова декларація була надана пізніше, - за днем її фактичного подання. Якщо протягом зазначеного строку контролюючий орган не визначає суму грошових зобов`язань, платник податків вважається вільним від такого грошового зобов`язання (в тому числі від нарахованої пені), а спір стосовно такої декларації та/або податкового повідомлення не підлягає розгляду в адміністративному або судовому порядку.

Разом з тим, нормами п. 56.19 ст. 56 ПК України передбачено, що у разі коли до подання позовної заяви проводилася процедура адміністративного оскарження, платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення-рішення або інше рішення контролюючого органу про нарахування грошового зобов`язання протягом місяця, що настає за днем закінчення процедури адміністративного оскарження відповідно до пункту 56.17 цієї статті.

Таким чином, норми ПК України передбачають застосування скорочених строків звернення до суду у разі використання платником податку досудового порядку вирішення спору щодо оскарження податкового повідомлення-рішення або іншого рішення контролюючого органу про нарахування грошового зобов`язання, яким є адміністративне оскарження рішення контролюючого органу.

Можливість застосування скорочених строків звернення до суду у разі використання процедури досудового врегулювання спору передбачена також нормами КАС України. Так, зокрема, згідно ч. 4 ст. 122 КАС України якщо законом передбачена можливість досудового порядку вирішення спору і позивач скористався цим порядком , або законом визначена обов`язковість досудового порядку вирішення спору, то для звернення до адміністративного суду встановлюється тримісячний строк , який обчислюється з дня вручення позивачу рішення за результатами розгляду його скарги на рішення, дії або бездіяльність суб`єкта владних повноважень. Якщо рішення за результатами розгляду скарги позивача на рішення, дії або бездіяльність суб`єкта владних повноважень не було прийнято та (або) вручено суб`єктом владних повноважень позивачу у строки, встановлені законом, то для звернення до адміністративного суду встановлюється шестимісячний строк, який обчислюється з дня звернення позивача до суб`єкта владних повноважень із відповідною скаргою на рішення, дії або бездіяльність суб`єкта владних повноважень.

Дослідження змісту аналізованих приписів статей ПК України та ст. 122 КАС України вказує на те, що на сьогодні є підхід, відповідно до якого строки звернення до суду після застосування досудового порядку вирішення спору є коротшими, ніж звичайні строки. При цьому є різні правові режими щодо оскарження податкових повідомлень-рішень і рішень контролюючих органів про нарахування грошових зобов`язань та інших рішень контролюючих органів, що не пов`язані з їх нарахуванням, саме в частині різної тривалості скорочених строків оскарження при попередньому використанні досудового порядку вирішення спору.

Спеціальні строки для звернення до суду з позовом про скасування рішень контролюючих органів, що не пов`язані з нарахуванням грошових зобов`язань, зокрема рішення про відмову в реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних та зобов`язання її зареєструвати, після проведення процедури адміністративного оскарження та отримання рішення про залишення скарги без задоволення, нормами ПК України не визначені, тобто не врегульовують спірне в цій справі питання.

Однак суд вважає, що різниця природи рішень контролюючого органу (щодо нарахування грошових зобов`язань або інші рішення) об`єктивно здатна впливати та зумовлювати різницю в підходах щодо встановлення строків звернення до суду про їх оскарження.

Застосування скорочених строків звернення при використанні досудового порядку врегулювання спорів у податкових правовідносинах установлено законом, зумовлено легітимною метою оперативного забезпечення настання правової визначеності для особи - платника податків та у діяльності суб`єктів владних повноважень - контролюючих органів, що кореспондується із встановленим алгоритмом і строками адміністрування податків для забезпечення належного виконання конституційного податкового обов`язку і має пропорційний характер, оскільки скорочення строку звернення не впливає на реалізацію особою права на судовий захист у зв`язку з достатністю часу на підготовку й оформлення правової позиції, ознайомлення з позицією контролюючого органу, залучення за потреби правових і фінансових консультантів в межах процедури адміністративного оскарження, у той час, як скорочені строки забезпечують досягнення зазначеної мети й завдань функціонування податкової системи держави.

Більш скорочені строки звернення до суду у випадку попередньої реалізації досудових процедур полягають у забезпеченні наступності юрисдикційних проваджень (адміністративних і судових) та пов`язанні з необхідністю мінімізувати темпоральний проміжок між досудовими процедурами та судовим провадженням.

Конституційний Суд України рішенням від 13 грудня 2011 року № 17-рп/2011 за результатами оцінки конституційності норми частини четвертої статті 99 КАС України у чинній на той час редакції (про скорочені строки звернення до адміністративного суду в разі попереднього використання можливостей досудового порядку вирішення спору) підтвердив її конституційність як такої, що забезпечує оперативність розгляду судової справи і жодною мірою не обмежує суб`єктів щодо права на судовий захист; нею скорочено строки здійснення окремих процесуальних дій, а змісту та обсягу конституційного права на судовий захист і доступ до правосуддя не звужено (абзаци шостий, чотирнадцятий пункту 6.1).

Крім того, практика Європейського суду з прав людини, яка відповідно до ст. 17 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини є джерелом права, також свідчить про те, що право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків для звернення до суду за захистом порушених прав (справа Стаббіса та інш. проти Великобританії, рішення від 22.10.1996 р., Девеер проти Бельгії, рішення від 27.02.1980 р.).

Приймаючи рішення у спірних правовідносинах суд враховує правову позицію Верховного Суду, викладену ним в постанові від 11 жовтня 2019 року у справі №640/20468/18, відповідно до якої із прийняттям чинної редакції КАС України та відмінним правовим регулюванням, визначеним ч. 4 ст. 122 КАС України, інші рішення контролюючих органів, які не стосуються нарахування грошових зобов`язань платника податків, за умови попереднього використання позивачем досудового порядку вирішення спору (застосування процедури адміністративного оскарження - абз. 3 п. 56.18 ст. 56 ПК України), оскаржуються в судовому порядку в такі строки:

а) тримісячний строк для звернення до суду встановлюється за умови, якщо рішення контролюючого органу за результатами розгляду скарги було прийнято та вручено платнику податків (скаржнику) у строки, встановлені ПК України. При цьому такий строк обчислюється з дня вручення скаржнику рішення за результатами розгляду його скарги на рішення контролюючого органу;

б) шестимісячний строк для звернення до суду встановлюється за умови, якщо рішення контролюючого органу за результатами розгляду скарги не було прийнято та/або вручено платнику податків (скаржнику) у строки, встановлені ПК України. При цьому такий строк обчислюється з дня звернення скаржника до контролюючого органу із відповідною скаргою на його рішення.

Відповідно до ч. 5 ст. 242 КАС України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Суд зауважує, що позивач дізнався про відмову у задоволенні його скарги на рішення від 16.04.2018 р. ще в травня 2018 року, однак з даним адміністративним позов до суду звернувся тільки в жовтні 2019 року.

З огляду на вищенаведене суд вважає, що рішення від 16.04.2018 р., з врахуванням застосуванням процедури досудового врегулювання спору, могли бути оскаржені до суду у скорочені терміни.

Суд відхиляє посилання представника позивача в обґрунтування поважності причин пропуску строків звернення до суду на зміну правової позиції Верховного Суду з приводу зазначеного питання з огляду на таке.

Хоча нормами процесуального законодавства не конкретизовано, які саме причини пропуску строку звернення можна вважати поважними, проте з судової практики випливає, що до них відносяться обставини, за яких своєчасне пред`явлення позову стає неможливим або утрудненим.

Позивач своєчасність отримання рішення контролюючого органу за результатами розгляду поданих скарг про відмову у задоволенні таких не оспорює, жодних інших аргументів, окрім зміни правової позиції Верховного Суду, на підтвердження обставин неможливості звернутися до суду з врахуванням скорочених строків звернення також не зазначає.

Суд зауважує, що жодні зміни до законодавчих норм, що регулюють порядок та строки оскарження рішень контролюючого органу з моменту прийняття рішення контролюючим органом вищого рівня за результатами розгляду поданих ТОВ "Хустбетонбуд" скарг до моменту звернення позивача до суду з даним адміністративним позовом, не вносились.

Суд вважає, що відступлення Верховним Судом від попередньої правової позиції не є належною підставою для визнання причин пропуску до суду поважними. Більше того, суди під час вирішення тотожних спорів мають враховувати саме останню правову позицію, на що звернула увагу Велика Палата Верховного Суду в постанові від 30 січня 2019 року у справі №755/10947/17.

Таким чином, суд не вбачає підстав для поновлення строку звернення в частині оскарження рішень від 16.04.2018 р. про відмову в реєстрації податкових накладних №24 від 25.10.2017 р. та №28 від 30.10.2017 р.

Згідно ч. 3 ст. 123 КАС України якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду.

Доказів, які б підтверджували наявність поважних причин пропуску строку звернення до суду матеріали справи не містять. Підстави для визнання причин пропуску звернення до суду поважними відсутні.

Відповідно до п. 8 ч. 1 ст. 240 КАС України, суд своєю ухвалою залишає позов без розгляду з підстав, визначених частинами третьою та четвертою статті 123 цього Кодексу.

Отже, враховуючи пропуск позивачем 3-місячного строку звернення до суду, позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Хустбетонбуд" до Головного управління ДФС у Закарпатській області, Державної фіскальної служби України в частині оскарження рішень від 16.04.2018 р. про відмову в реєстрації податкових накладних №24 від 25.10.2017 р. та №28 від 30.10.2017 р., та зобов`язання вчинити дії щодо реєстрації таких податкових накладних слід залишити без розгляду.

Керуючись ст. 123, п. 8 ч. 1 ст. 240, ст.ст. 243, 248 КАС України, суд -

У Х В А Л И В:

1. У задоволення клопотання представника позивача про поновлення строку позовної давності відмовити.

2. Залишити без розгляду позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Хустбетонбуд" (місцезнаходження: вул. Миру, буд. 23, с. Сокирниця, Хустський район, Закарпатська область, 79016, код ЄДРПОУ - 37036430) до Головного управління ДФС у Закарпатській області (місцезнаходження: вул. Волошина, буд. 52, м. Ужгород, Закарпатська область, 88000, код ЄДРПОУ - 39393632), Державної фіскальної служби України (місцезнаходження: пл. Львівська, буд 8, м. Київ, 04053, код ЄДРПОУ - 39292197) про скасування рішень та зобов`язання вчинити дії в частині:

- визнання протиправним та скасування рішення Головного управління ДФС у Закарпатській області №649621/37036430 від 16.04.2018 р.;

- визнання протиправним та скасування рішення Головного управління ДФС у Закарпатській області №649633/37036430 від 16.04.2018 р.;

- зобов`язання Головне управління ДФС у Закарпатській області та Державну Фіскальну Службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну №28 від 30.10.2017 р., подану Товариством з обмеженою відповідальністю "Хустбетонбуд";

- зобов`язання Головне управління ДФС у Закарпатській області та Державну Фіскальну Службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну №24 від 24.10.2017 р., подану Товариством з обмеженою відповідальністю "Хустбетонбуд".

Ухвала може бути оскаржена. Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення. Апеляційна скарга подається у відповідності до вимог п. 15.5 ч.1 Перехідних положень КАС України (в редакції Закону України Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів від 03.10.2017 року №2147-VIII).

Ухвала набирає законної сили в порядку та строки, передбачені ст. 256 КАС України.

Повний текст ухвали виготовлено 02 грудня 2019 року.

Суддя Р.О. Ващилін