Постанова

від 26.11.2019 по справі 671/2565/18

ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

УКРАЇНА

ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 671/2565/18

Провадження № 22-ц/4820/1235/19

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 листопада 2019 року м. Хмельницький

Хмельницький апеляційний суд

в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

Спірідонової Т.В. (суддя-доповідач), Грох Л.М., Талалай О.І.,

секретар судового засідання - Дубова М.В.,

з участю: прокурора - Веселовської О.П.,

розглянув у відкритому судовому засіданні цивільну справу №671/2565/18 за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Волочиського районного суду Хмельницької області від 20 березня 2019 року, у складі судді Ніколової С.В., у справі за позовом керівника Городоцької місцевої прокуратури Хмельницької області в інтересах держави до Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області, ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про визнання недійсним наказу та витребування земельної ділянки,

встановив:

Описова частина

Короткий зміст позовних вимог

В грудні 2018 року керівник Городоцької місцевої прокуратури звернувся до суду з позовом в інтересах держави та просив визнати недійсним наказ Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області від 15.08.2016 року №22-21028-СГ, яким затверджено проект землеустрою щодо відведення ОСОБА_1 земельної ділянки загальною площею 2 га, кадастровий номер 6820982300:03:016:0007, що розташована за межами населених пунктів Завалійківської сільської ради Волочиського району Хмельницької області та витребувати у ОСОБА_2 на користь держави земельну ділянку загальною площею 2 га, кадастровий номер 6820982300:03:016:0007, що розташована за межами населених пунктів Завалійківської сільської ради Волочиського району Хмельницької області.

В обґрунтування позовних вимог вказав, що наказом Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області від 15.08.2016 року №22-21028-СГ затверджено проект землеустрою щодо відведення ОСОБА_1 земельної ділянки площею 2 га (кадастровий номер 6820982300:03:016:0007), розташованої за межами населених пунктів Завалійківської сільської ради Волочиського району Хмельницької області, та передано її у власність для ведення особистого селянського господарства. На підставі зазначеного наказу державним реєстратором Волочиської районної державної адміністрації Лозіцькою Т.В. 30.08.2018 року зареєстровано право власності ОСОБА_1 на вказану земельну ділянку. В подальшому, на підставі договору дарування ОСОБА_1 дану земельну ділянку подарувала ОСОБА_2 . При цьому, ОСОБА_1 є власником земельної ділянки, площею 0,58 га із цільовим призначенням для ведення особистого селянського господарства, кадастровий номер 6820955300:01:001:0354, що розташована в смт.Війтівці Волочиського району Хмельницької області, яку набула на підставі рішення Війтовецької селищної ради №2 від 23.06.2015 року. Тобто, відповідач станом на 15.08.2016 року використала своє право на її безоплатне отримання для ведення особистого селянського господарства в межах норм безоплатної передачі земельних ділянок для даного виду використання. Таким чином, всупереч вимог ст.ст.116, 118, 121 Земельного кодексу України, відповідач ОСОБА_1 використала право на безоплатну приватизацію земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства. Спірна земельна ділянка вибула із державної власності внаслідок незаконного використання ОСОБА_1 права на повторну безоплатну приватизацію земельних ділянок одного виду використання. При цьому, ОСОБА_2 отримав вказану земельну ділянку в особи, яка з огляду на зазначені обставини не мала права її отримувати та відчужувати.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Рішенням Волочиського районного суду Хмельницької області від 20 березня 2019 року позов задоволено. Визнано недійсним наказ Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області від 15.08.2016 року №22-21028-СГ, яким затверджено проект землеустрою та надано у власність ОСОБА_1 земельну ділянку загальною площею 2,0000 га, (кадастровий номер 6820982300:03:016:0007), для ведення особистого селянського господарства із земель сільськогосподарського призначення державної власності, що розташована за межами населених пунктів Завалійківської сільської ради Волочиського району Хмельницької області. Витребувано у ОСОБА_2 на користь держави земельну ділянку загальною площею 2,0000 га, кадастровий номер 6820982300:03:016:0007, призначену для ведення особистого селянського господарства із земель сільськогосподарського призначення державної власності, що розташована за межами населених пунктів Завалійківської сільської ради Волочиського району Хмельницької області. Вирішено питання судових витрат.

Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що відповідач ОСОБА_1 використала своє право безоплатної приватизації земельної ділянки, отримавши земельну ділянку площею 0,58 га із цільовим призначенням для ведення особистого селянського господарства, кадастровий номер 6820955300:01:001:0354, що розташована в смт.Війтівці Волочиського району Хмельницької області, а тому отримання нею безоплатно у власність земельної ділянки площею 2,0000 га з кадастровим номером 6820982300:03:016:0007 для ведення особистого селянського господарства суперечить нормам статей 116, 118, 121 ЗК України. За таких обставин, недійсним є наказ Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області від 15.08.2016 року №22-21028-СГ, яким затверджено проект землеустрою та надано у власність ОСОБА_1 земельну ділянку. Оскільки ОСОБА_2 отримав безоплатно земельну ділянку в особи, яка не мала права її отримувати та відчужувати, спірна земельна ділянка підлягає витребуванню у добросовісного набувача ОСОБА_2 на користь держави.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове судове рішення про залишення позову без розгляду, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права.

Узагальнені доводи особи, яка подала апеляційну скаргу

Апеляційна скарга мотивована тим, що відповідно до частини третьої статті 23 Закону України Про прокуратуру прокурор здійснює представництво в разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Головне управління Держгеокадастру у Хмельницькій області є органом, уповноваженим державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах, є самостійною юридичною особою, на яку покладено повноваження здійснення державного нагляду (контроль) в агропромисловому комплексі у частині дотримання земельного законодавства, використання та охорони земель усіх категорій та форм власності. При зверненні до суду з позовом керівником прокуратури безпідставно не визначено орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах, не обґрунтовано наявності підстав для представництва інтересів держави відповідно до статті 23 Закону України Про прокуратуру , в матеріалах справи відсутні докази дотримання прокурором вимог частини 4 статті 23 Закону України Про прокуратуру щодо попереднього повідомлення відповідного суб`єкта владних повноважень про звернення з позовом до суду, а також не наведено обставин нездійснення або неналежного здійснення уповноваженим органом наданих їм повноважень.

Процесуальні дії суду

Ухвалою Хмельницького апеляційного суду від 14 червня 2019 року відкрито апеляційне провадження у справі та ухвалою Хмельницького апеляційного суду від 18 червня 2019 року справу призначено до розгляду.

Ухвалою Хмельницького апеляційного суду від 17 липня 2019 року у справі зупинено провадження до закінчення перегляду в касаційному порядку ухвали Сумського районного суду Сумської області від 12 липня 2017 року та ухвали Апеляційного суду Сумської області від 14 вересня 2017 рокуу справі №587/430/16-ц.

26 червня 2019 року винесена постанова ВеликоїПалати Верховного Судуу справі №587/430/16-ц та ухвалою Хмельницького апеляційного суду від 11 жовтня 2019 року провадження у справі поновлено у зв`язку із усуненням обставин, що викликали його зупинення.

Узагальнені доводи та заперечення інших учасників справи

У відзиві на апеляційну скаргу представник відповідача Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області зазначає, що Головне управління Держгеокадастру у Хмельницькій області діяло відповідно до норм чинного земельного законодавства при розгляді заяв ОСОБА_1 , яка повідомляла, що вона правом на безоплатну приватизацію земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства не скористалася.

У відзиві на апеляційну скаргу заступник керівника Городоцької місцевої прокуратури Хмельницької області вказав, що Головне управління Держгеокадастру у Хмельницькій області є територіальним органом Держгеокадастру та реалізує його повноваження на території Хмельницької області, зокрема здійснює розпорядження земельними ділянками сільськогосподарського призначення державної власності за межами населених пунктів, а також одночасно наділене повноваженнями здійснення державного контролю (нагляду) за додержанням земельного законодавства. Спірна земельна ділянка вибула з володіння держави внаслідок порушення закону не лише набувачем земельної ділянки, а й органу, уповноваженого від імені держави на розпорядження цією земельною ділянкою - Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області, яке реалізовувало повноваження Держгеокадастру на території Хмельницької області. Оскільки Головне управління Держгеокадастру у Хмельницькій області є відповідачем за вимогою про визнання недійсним спірного наказу, воно не може бути позивачем, так як чинним законодавством не допускається збіг в одній особі позивача і відповідача. Окрім того, ні Держгеокадастр, ні Головне управління Держгеокадастру у Хмельницькій області, ні їх посадові особи не вправі самостійно скасувати спірний наказ, оскільки на його підставі за відповідачем ОСОБА_1 зареєстровано право приватної власності. Належним суб`єктом владних повноважень для захисту інтересів держави є не будь-який орган, що уповноважений державою здійснювати певні функції контролю у певній сфері, а лише той, який має відповідні повноваження для захисту таких інтересів.У разі відсутності такого органу або відсутності у нього повноважень на здійснення такого захисту, щоб інтереси держави не залишилися незахищеними, прокурор виконує субсидіарну роль, замінює в судовому провадженні відповідного суб`єкта владних повноважень.

Прокурор, заперечуючи проти апеляційної скарги, зазначив, що рішення суду є законним та обґрунтованим, а тому підстави для його скасування відсутні.

Представник Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області вважає, що Головне управління діяло відповідно до норм чинного законодавства при розгляді заяви ОСОБА_1 .

Відповідачі ОСОБА_1 , ОСОБА_2 ,повідомлені належним чином про дату, час і місце слухання справи, у судове засідання не з`явилися, причини неявки не повідомили.

Заслухавши учасників справи, перевіривши матеріали справи, суд вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Мотивувальна частина

Згідно з частинами першою, другою та п`ятою статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Встановлені фактичні обставини справи

Встановлено, що наказом Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області від 15 серпня 2016 року №22-21028-СГ затверджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки із земель державної власності та передано у власність ОСОБА_1 земельну ділянку загальною площею 2,0000 га (кадастровий номер 6820982300:03:016:0007), розташовану за межами населених пунктів Завалійківської сільської ради Волочиського району Хмельницької області та призначену для ведення особистого селянського господарства (а.с. 23). Даний проект розроблено на підставі наказу Держгеокадастру від 26.02.2016 року №22-4194-СГ (а.с. 25).

На підставі наказу Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області від 15 серпня 2016 року №22-21028-СГ державним реєстратором Волочиської районної державної адміністрації Лозіцькою Т.В. 30 серпня 2016 року зареєстровано право власності ОСОБА_1 на вказану земельну ділянку.

На підставі договору дарування від 28 лютого 2018 року, посвідченого приватним нотаріусом Хмельницького нотаріального округу Онищук О.А., ОСОБА_1 безоплатно передала, а ОСОБА_2 прийняв у власність зазначену земельну ділянку.

Судом встановлено, що відповідачка ОСОБА_1 на підставі рішення Війтовецької селищної ради Волочиського району Хмельницької області № 2 від 23.06.2015 року безоплатно отримала у власність земельну ділянку площею 0,58 га для ведення особистого селянського господарства, кадастровий номер 6820955300:01:001:0354, яка розташована в смт. Війтівці Волочиського району Хмельницької області (а.с.14-21).

Застосовані норми права

Відповідно до пункту в частини третьої статті 116 ЗК України безоплатна передача земельних ділянок у власність громадян провадиться у разі одержання земельних ділянок із земель державної і комунальної власності в межах норм безоплатної приватизації, визначених цим Кодексом.

Згідно з пунктом б частини першої статті 121 ЗК України громадяни України мають право на безоплатну передачу їм земельних ділянок із земель державної або комунальної власності для ведення особистого селянського господарства у розмірі не більше 2,0 гектара.

Виходячи зі змісту частини четвертої статті 116 ЗК України, передача земельних ділянок безоплатно у власність громадян у межах норм, визначених цим Кодексом, проводиться один раз за кожним видом використання.

Відповідно до вимог частини сьомої статті 5 Закону України Про особисте селянське господарство громадяни України, які реалізували своє право на безоплатну приватизацію земельної ділянки для ведення особистого підсобного господарства в розмірі менше 2,0 гектара, мають право на збільшення земельної ділянки в межах норм, установлених статтею 121 ЗК України для ведення особистого селянського господарства.

З огляду на системний аналіз положень вищенаведених норм законодавства, громадянин має право отримати безоплатно у власність земельні ділянки один і більше разів, проте в межах розмірів, передбачених статтею 121 ЗК України.

Відповідно до ч.3 ст.388 ЦК України якщо майно було набуто безвідплатно в особи, яка не мала права його відчужувати, власник має право витребувати його від добросовісного набувача у всіх випадках.

Встановивши, що ОСОБА_1 реалізувала право на безоплатне одержання у власність земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства площею 2 га більше одного разу, суд першої інстанції обґрунтовано виходив з того, що наказ Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області від 15 серпня 2016 року №22-21028-СГ прийнятий із порушенням вимог ч. 4 ст. 116, п. б ч. 1 ст. 121 ЗК України та є недійсним. Оскільки ОСОБА_2 отримав безоплатно земельну ділянку в особи, яка не мала права її отримувати та відчужувати, спірна земельна ділянка підлягає витребуванню у добросовісного набувача ОСОБА_2 на користь держави.

Доводи апеляційної скарги про те, що незаконним є здійснення прокурором представництва інтересів держави, не заслуговують на увагу.

Відповідно до частини другої статті 4 ЦПК України у випадках, встановлених законом, до суду можуть звертатися органи та особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб або державних чи суспільних інтересах.

Згідно з частиною четвертою статті 42 ЦПК України у справах можуть також брати участь органи та особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб.

У випадку, коли держава вступає у цивільні правовідносини, вона має цивільну правоздатність нарівні з іншими їх учасниками. Держава набуває і здійснює цивільні права й обов`язки через відповідні органи, які діють у межах їхньої компетенції. Отже, поведінка органів, через які діє держава, розглядається як поведінка держави у відповідних, зокрема у цивільних, правовідносинах. Тому у відносинах, в які вступає держава, органи, через які вона діє, не мають власних прав і обов`язків, а наділені повноваженнями (компетенцією) представляти державу у відповідних правовідносинах (висновки Великої Палати Верховного Суду, викладені у пунктах 6.21, 6.22 постанови від 20 листопада 2018 року у справі № 5023/10655/11, у пунктах 4.19, 4.20 постанови від 26 лютого 2019 року у справі № 915/478/18).

Держава бере участь у справі як сторона через відповідний її орган, наділений повноваженнями у спірних правовідносинах (пункт 35 постанови від 27 лютого 2019 року у справі № 761/3884/18). Тобто, під час розгляду справи у суді фактичною стороною у спорі є держава, навіть якщо позивач визначив стороною у справі певний орган.

Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України (частина друга статті 19 Конституції України).

Відповідно до пункту 3 статті 131-1 Конституції України в Україні діє прокуратура, яка здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.

Згідно зі статтею 1 Закону України Про прокуратуру прокуратура України становить єдину систему, яка в порядку, передбаченому цим Законом, здійснює встановлені Конституцією України функції з метою захисту, зокрема, загальних інтересів суспільства та держави.

У випадках, визначених Законом, на прокуратуру покладається функція з представництва інтересів громадянина або держави в суді (пункт 2 частини першої статті 2 Закону України Про прокуратуру ).

Європейський суд з прав людини звертав увагу на те, що сторонами цивільного провадження є позивач і відповідач. Підтримка, що надається прокуратурою одній зі сторін, може бути виправдана за певних обставин, наприклад, при захисті інтересів незахищених категорій громадян (дітей, осіб з обмеженими можливостями та інших категорій), які, ймовірно, не в змозі самостійно захищати свої інтереси, або в тих випадках, коли відповідним правопорушенням зачіпаються інтереси великого числа громадян, або у випадках, коли потрібно захистити інтереси держави (рішення від 15 січня 2009 року у справі Менчинська проти Росії ).

Прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною четвертою цієї статті (абзаци перший і другий частини третьої статті 23 Закону України Про прокуратуру ).

Наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді. Прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва. Прокурор зобов`язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це громадянина та його законного представника або відповідного суб`єкта владних повноважень. У разі підтвердження судом наявності підстав для представництва прокурор користується процесуальними повноваженнями відповідної сторони процесу (абзаци перший - третій частини четвертої статті 23 Закону України Про прокуратуру ).

Вказаним положенням кореспондують відповідні норми ЦПК України: прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній заяві (заяві) самостійно визначає, в чому полягає порушення інтересів держави, та обґрунтовує необхідність їх захисту, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах; у разі відсутності такого органу або відсутності у нього повноважень щодо звернення до суду прокурор зазначає про це в позовній заяві, і в такому разі прокурор набуває статусу позивача (частина четверта статті 56 ЦПК України).

Системне тлумачення вищевказаних положень закону дозволяє дійти висновку, що прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави у двох випадках: 1) якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені повноваження здійснювати такий захист у спірних правовідносинах; 2) якщо немає органу державної влади, органу місцевого самоврядування чи іншого суб`єкта владних повноважень, до компетенції якого віднесені повноваження здійснювати захист законних інтересів держави у спірних правовідносинах.

Згідно з частиною п`ятою статті 175 ЦПК України у разі пред`явлення позову особою, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, в заяві повинні бути зазначені підстави такого звернення. Близька за змістом вимога застосовується згідно з абзацами першим і другим частини четвертої статті 23 Закону України Про прокуратуру : прокурор має обґрунтувати наявність підстав для представництва.

Вказаний правовий висновок висловлений Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 26 червня 2019 року (справа №587/430/16-ц).

Прокурор пред`явив позов до Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області, ОСОБА_1 та ОСОБА_2 та обґрунтував своє звернення до суду тим, що Держгеокадастр як орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах, незаконно відчужило земельну ділянку державної власності. При цьому, Держгеокадастр не вжило заходів до виявлення та усунення вказаного порушення закону, а відповідно до приписів Положення про Державну службу України з питань геодезії, картографії та кадастру, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 14 січня 2015 року № 15, Державна служба України з питань геодезії, картографії та кадастру (Держгеокадастр) не вправі здійснювати заходи державного контролю (нагляду), які у подальшому можуть бути підставою для звернення до суду з позовом, і самостійно скасувати наказ, на підставі якого особа набула право власності на земельну ділянку.

Звернення прокурора до суду з позовом спрямоване на задоволення суспільної потреби у відновленні законності при вирішенні питання безоплатної передачі земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної форми власності. Окрім того, суспільний інтерес полягає у поверненні земельної ділянки у розпорядження держави, що є умовою реалізації функцій держави із забезпеченням громадян правом власності на земельні ділянки для ведення особистого селянського господарства, забезпечення рівності можливостей усіх громадян використати своє право на приватизацію землі.

На думку колегії суддів, враховуючи характер і суспільну значимість спірних правовідносин, прокурор належним чином обґрунтував підстави для звернення до суду з позовом на захист інтересів держави. До того ж, у справі відсутні докази порушення прокурором порядку звернення до суду, передбаченого ст. 23 Закону України Про прокуратуру .

За таких обставин, посилання апелянта на незаконність здійснення прокурором представництва інтересів держави не відповідає закону та фактичним обставинам справи.

Висновки суду апеляційної інстанції

Європейський суд з прав людини вказав, що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо надання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки з огляду на конкретні обставини справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).

Відповідно до ч.1 ст.375 ЦПК України апеляційний суд залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Рішення суду ґрунтується на повно і всебічно досліджених обставинах справи та ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, а тому підстав для його скасування в межах доводів апеляційної скарги не вбачається.

Встановивши фактичні обставини, які мають значення для правильного вирішення справи, суд першої інстанції ухвалив рішення суду з додержанням норм матеріального та процесуального права, що відповідно до статті 375 ЦПК України є підставою для залишення апеляційної скарги без задоволення, а судового рішення - без змін.

Судові витрати

Оскільки апеляційну скаргу залишено без задоволення, підстави для розподілу судових витрат відсутні.

Керуючись ст.ст. 374, 375, 381, 382, 389, 390 ЦПК України,

постановив:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Рішення Волочиського районного суду Хмельницької області від 20 березня 2019 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, проте може бути оскаржена в касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складено 02 грудня 2019 року.

Судді: Т.В. Спірідонова

Л.М. Грох

О.І. Талалай