Ухвала

від 02.12.2019 по справі 640/2970/19

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

02 грудня 2019 року

Київ

справа № 640/2970/19

адміністративне провадження № К/9901/32718/19

Верховний Суд у складі судді-доповідача Касаційного адміністративного суду Гімона М.М., перевіривши касаційну скаргу Миколаївської митниці ДФС на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 22.07.2019 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 16.10.2019 у справі №640/2970/19 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Флайт сервіс ЛТД до Миколаївської митниці ДФС про визнання протиправним та скасування рішення та картки відмови,-

ВСТАНОВИВ:

25.11.2019 до Верховного Суду надійшла касаційна скарга Миколаївської митниці ДФС, направлена до суду поштою 21.11.2019

Під час перевірки зазначених матеріалів встановлено, що подана касаційна скарга не відповідає вимогам статті 330 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), а тому підлягає залишенню без руху, з огляду на наступне.

Відповідно до частини четвертої та п`ятої статті 330 КАС України, до касаційної скарги додаються документ про сплату судового збору, а також копії касаційної скарги відповідно до кількості учасників справи. Якщо касаційна скарга подається особою, звільненою від сплати судового збору відповідно до закону, у ній зазначаються підстави звільнення від сплати судового збору.

Проте, скаржник до касаційної скарги документ про сплату судового збору не додав. Натомість скаржником заявлено клопотання про звільнення від сплати судового збору, яке вмотивоване відсутністю належного фінансування.

Вирішуючи заявлене клопотання, суд виходить з такого.

Відповідно до частини першої статті 133 КАС України, суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.

Згідно частин першої і другої статті 8 Закону України Про судовий збір від 08 липня 2011 року №3674-VI (далі - Закон № 3674-VI), враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю. Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

При цьому, майновий стан сторони не є тотожним відсутності кошторисних призначень суб`єкта владних повноважень. Повне звільнення від сплати судового збору може бути застосовано до тих осіб, рівень статків яких не дозволяє робити будь-які судові витрати, інакше вони неспроможні будуть забезпечити свої найнеобхідніші життєві потреби. В даному випадку клопотання про звільнення від сплати судового збору заявлено бюджетною установою, яка діє як суб`єкт владних повноважень, а тому обмежене фінансування такої установи не є підставою для відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від сплати.

З огляду на наведене клопотання скаржника про звільнення від сплати судового збору задоволенню не підлягає.

Як вбачається з матеріалів касаційної скарги, позов у цій справі заявлено у 2019 році юридичною особою щодо однієї вимоги немайнового характеру (скасування картки відмови) та однієї вимоги майнового характеру - визнати протиправними та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів.

Утім, зі змісту судових рішень у цій справі та касаційної скарги неможливо встановити показники митної вартості товарів та визначених з її розрахунку митних платежів у гривневому еквіваленті згідно з декларацією позивача, а також згідно з рішенням податкового органу про коригування митної вартості товару, що позбавляє суд можливості визначити ціну позову у справі та, відповідно, перевірити правильність розміру сплаченого судового збору за подання касаційної скарги.

Відповідно до підпункту 3 пункту 3 частини другої статті 4 Закону 3674-VI, за подання до адміністративного суду касаційної скарги на рішення суду, заяви про приєднання до касаційної скарги на рішення суду, розмір судового збору становить 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви.

Відповідно до частини третьої статті 6 Закону № 3674-VI за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру. У разі коли в позовній заяві об`єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.

Згідно підпункту 1 пункту 3 частини другої статті 4 Закону № 3674-VI, за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру юридичною особою ставка судового збору становить 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Згідно з підпунктом 1 пункту 3 частини другої статті 4 Закону № 3674-VI (у редакції чинній на день подання позову до суду) за подання до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру, який подано юридичною особою ставка судового збору становить 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб (1921 грн) і не більше 10 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (19210 грн).

Станом на 1 січня 2019 року розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб становив 1921 гривень, тому, за подання касаційної скарги у цій справі в частині немайнових вимог скаржник має сплатити судовий збір у розмірі 3842 гривень (1 921 гривень * 200%).

При розрахунку судового збору за подання касаційної скарги в частині майнових вимог суд виходить з такої формули: (ціна позову * 1,5% * 200%).

Отже, за подання касаційної скарги сплаті підлягає судовий збір у розмірі, обчисленому виходячи зі ставок, встановлених наведеними положеннями Закону, у зв`язку з чим скаржнику варто обчислити судовий збір з вищенаведеного розрахунку (3842 грн + розрахований судовий збір в частині майнових вимог) та за наявності підстав подати до Верховного Суду документ про доплату такого збору, з урахуванням вже сплаченої суми.

Судовий збір сплачується за реквізитами:

Отримувач коштів - УК у Печерському районі /Печерський район/22030102

Код отримувача (код за ЄДРПОУ) - 38004897

Банк отримувача - Казначейство України (ЕАП)

Код банку отримувача (МФО) - 899998

Номер рахунку отримувача (стандарт IBAN) - UA678999980000031219207026007

Код класифікації доходів бюджету - 22030102

Найменування податку, збору, платежу - Судовий збір (Верховний Суд, 055)

Символ звітності банку - 207

Призначення платежу - *;101;

---

(код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків - фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомив про це відповідний орган Міністерства доходів і зборів України і має відповідну відмітку у паспорті);Судовий збір, за позовом

---

(ПІБ чи назва установи, організації позивача), ВЕРХОВНИЙ СУД (назва відповідного касаційного суду, де розглядається справа, або Велика Палата Верховного Суду), номер справи, у якій сплачується судовий збір.

Відповідно до частини другої статті 332 КАС України, до касаційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених статтею 330 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу.

Згідно положень частини першої та другої статті 169 КАС України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

На підставі вищенаведеного та керуючись положеннями статей 169, 329-330, 332 КАС України,

УХВАЛИВ:

Відмовити у задоволенні клопотання Миколаївської митниці ДФС про звільнення від сплати судового збору.

Касаційну скаргу Миколаївської митниці ДФС на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 22.07.2019 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 16.10.2019 у справі №640/2970/19 - залишити без руху.

Надати скаржнику десятиденний строк з дня вручення копії цієї ухвали для усунення недоліків касаційної скарги, а саме надання платіжного документа про оплату судового збору за подання касаційної скарги у розмірі встановленому Законом № 3674-VI.

Роз`яснити, що у разі невиконання вимог цієї ухвали в установлений судом строк касаційна скарга разом із доданими до неї матеріалами буде повернута скаржнику.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

...........................

М.М. Гімон,

Суддя Верховного Суду