Ухвала

від 28.11.2019 по справі 911/802/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

"28" листопада 2019 р. м. Київ Справа № 911/802/19

за позовом заступника прокурора Чернігівської області (14000, м. Чернігів, вул. Князя Чорного, буд. 9) в інтересах держави в особі Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру (03680, м. Київ, вул. Народного Ополчення, буд. 3)

до Головного управління Держгеокадастру у Київській області (03115, м. Київ, вул. Серпова, буд. 3/14)

та до Товариства з обмеженою відповідальністю "НИВА ФАРМ" (08420, Київська обл., Переяслав-Хмельницький р-н., с. Переяславське, вул. Привокзальна, буд. 2),

третя особа без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ),

про визнання недійсним наказу та витребування земельної ділянки з незаконного володіння,

Суддя В.М. Бабкіна

секретар судового засідання: Демідова А.А.

Представники сторін:

прокурор: Заєць Ю.О. (посвідчення № 53756);

від позивача: Бахір Р.В. (довіреність № 0-28-0.175-46/72-19 від 13.06.2019 р.);

від відповідача 1: Чурпіта Ю.М. (довіреність № 1-100/62-18 від 26.12.2018 р.);

від відповідача 2: Кобліков І.Ю. (ордер серії КС 433467 від 31.10.2019 р.);

від третьої особи: не з`явився.

Обставини справи:

Господарським судом Київської області розглядається справа за позовом заступника прокурора Чернігівської області в інтересах держави в особі Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру до Головного управління Держгеокадастру у Київській області та до Товариства з обмеженою відповідальністю "НИВА ФАРМ", третя особа без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - ОСОБА_1 , про визнання недійсним наказу та витребування земельної ділянки з незаконного володіння.

В обґрунтування позовних вимог прокурор вказував на те, що Головним управлінням Держгеокадастру у Київській області спірна земельна ділянка була передана у власність ОСОБА_1 за рахунок земель державної власності для ведення особистого селянського господарства, яка в подальшому була відчужена на користь ТОВ "НИВА ФАРМ" за договором купівлі-продажу від 04.07.2018 р., з порушенням вимог земельного законодавства, у зв`язку з чим прокурор просить суд визнати недійсним наказ ГУ Держгеокадастру у Київській області № 10-4798/15-18-сг від 29.05.2018 р., яким передано у власність ОСОБА_1 земельну ділянку площею 1,9256 га, кадастровий номер 3225583600:03:009:0040, для ведення особистого селянського господарства із земель сільськогосподарського призначення державної власності Лозовоярівської сільської ради Яготинського району Київської області, а також витребувати з незаконного володіння ТОВ "НИВА ФАРМ" на користь держави в особі Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру вказану земельну ділянку.

Ухвалою господарського суду Київської області від 30.05.2019 р. було зупинено провадження у справі № 911/802/19 до розгляду Великою Палатою Верховного Суду справи № 587/430/16-ц.

07.10.2019 р. до господарського суду Київської області від заступника прокурора Чернігівської області надійшло клопотання № 05/3-1269-19 від 02.10.2019 р. (вх. № 19057/19 від 07.10.2019 р.) про поновлення провадження у даній справі, мотивоване тим, що постановою Великої палати Верховного Суду від 26.06.2019 р. у справі № 587/430/16-ц касаційну скаргу заступника прокурора Сумської області було задоволено, рішення судів першої та апеляційної інстанції скасовано, а справу направлено до суду першої інстанції для продовження розгляду, а відтак, обставина, яка стала підставою для зупинення провадження у справі № 911/802/19, на даний час усунута.

Ухвалою господарського суду Київської області від 16.10.2019 р. провадження у справі № 911/802/19 було поновлено, підготовче судове засідання призначено на 31.10.2019 р.

У судовому засіданні 31.10.2019 р. представник позивача підтримував подані раніше клопотання позивача б/н, б/д (вх. № 8214/19 від 23.04.2019 р.) про повернення позовної заяви та б/н, б/д (вх. № 9064/19 від 10.05.2019 р.) про залишення позову без розгляду, а також зазначив, що клопотання б/н, б/д (вх. № 10649/19 від 28.05.2019 р.) про залишення позову без розгляду за змістом є аналогічним клопотанню б/н, б/д (вх. № 9064/19 від 10.05.2019 р.), однак саме до нього були додані докази направлення вказаного клопотання учасникам справи. Окрім того, представник позивача зазначив про непідтримання позивачем поданого раніше клопотання б/н, б/д (вх. № 8703/19 від 06.05.2019 р.) про повернення позовної заяви з огляду на наявність у ньому технічних помилок. Прокурор проти задоволення вказаних клопотань позивача заперечувала.

Також у судовому засіданні 31.10.2019 р. щодо поданої відповідачем 2 заяви б/н від 29.07.2019 р. (вх. № 15471/19 від 12.08.2019 р.) про залишення позову без розгляду прокурор заперечувала та заявила про намір викласти письмово позицію стосовно вказаної заяви; представник позивача залишив вирішення поданої відповідачем 2 заяви про залишення позову без розгляду на розсуд суду.

Ухвалою господарського суду Київської області від 31.10.2019 р. підготовче судове засідання було відкладено на 28.11.2019 р.

01.11.2019 р. до господарського суду Київської області засобами електронного зв`язку надійшла заява б/н від 31.10.2019 р. (вх. № 20750/19 від 01.11.2019 р.) про залишення позову без розгляду, відповідно до якої відповідач 2 просить суд позов заступника прокурора Чернігівської області в інтересах держави в особі Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру залишити без розгляду та залишити без розгляду попередньо подану ТОВ "НИВА ФАРМ" заяву про залишення позову без розгляду від 29.07.2019 р.

В обґрунтування зазначеної заяви відповідач 2 вказував, що ТОВ "НИВА ФАРМ" вважає за необхідне подати до суду дану заяву про залишення позову без розгляду від 31.10.2019 р., одночасно із цим звернувшись до суду із проханням залишити попередньо подану заяву від 29.07.2019 р. без розгляду, зважаючи на правовий висновок Великої Палати Верховного Суду щодо об`єднання позовних вимог, викладений у постанові від 15 жовтня 2019 року у справі № 911/3749/17. Так, у даній справі № 911/802/19 прокурором заявлено дві позовні вимоги: визнати недійсним наказ Головного управління Держгеокадастру у Київській області Про затвердження документації із землеустрою та надання земельної ділянки у власність № 10-4798/15-18-сг від 29.05.2018 р. щодо передачі у власність ОСОБА_1 земельної ділянки площею 1,9256 га (кадастровий номер 3225583600:03:009:0040) для ведення особистого селянського господарства, розташованої на території Лозовоярівської сільської ради Яготинського району Київської області, та витребувати цю ж земельну ділянку на користь держави в особі Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру із незаконного володіння ТОВ НИВА ФАРМ . При цьому, вимога про скасування рішення суб`єкта владних повноважень у сфері земельних відносин, ухваленого на користь фізичної особи, в якої з цього рішення виникли відповідні права та обов`язки, безпосередньо стосується прав та обов`язків цієї особи, тому відповідний спір має розглядатися судом за правилами ЦК України. Зазначене ґрунтується на правовому висновку, викладеному у постанові Великої Палати Верховного Суду від 21 серпня 2019 року у справі № 911/3681/17. Розглядаючи питання дотримання прокурором правил об`єднання позовних вимог у вказаній справі, Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку про те, що позовні вимоги у цій справі є такими, які належить розглядати в порядку різного судочинства, оскільки вони об`єднані в одне провадження з порушенням положень частини 1 статті 173 ГПК України. Відповідно до статті 21 ГПК України, частини 4 статті 173 ГПК України не допускається об`єднання в одне провадження кількох вимог, які підлягають розгляду в порядку різного судочинства, якщо інше не передбачено цим Кодексом (пункт 6.27 вказаної постанови). На думку відповідача 2, з урахуванням практики Верховного Суду наведене вище свідчить про відкриття провадження у цій справі за позовною заявою прокурора, поданою без додержання вимог, викладених в частині 4 статті 173 ГПК України, що також суперечить статті 21 ГПК України, і відповідні недоліки неможливо усунути.

11.11.2019 р. до господарського суду Київської області ТОВ НИВА ФАРМ було подано аналогічну заяву про залишення позову без розгляду б/н, б/д (вх. № 21440/19 від 11.11.2019 р.).

21.11.2019 р. до господарського суду Київської області від Держгеокадастру надійшли пояснення б/н, б/д (вх. № 22306/19 від 21.11.2019 р.), відповідно до яких останній посилався на таке. Виходячи з відомостей Державного реєстру прав, які наявні в матеріалах справи, вбачається, що станом на 01.06.2018 р., на момент державної реєстрації за ОСОБА_1 права власності на земельну ділянку з кадастровим номером 3225583600:03:009:0040, в реєстрі уже містилися відомості від 12.05.2017 р. про державну реєстрацію права власності на земельну ділянку з кадастровим номером 7425589700:02:000:4017 з цим же видом цільового призначення (для ведення особистого сільського господарства) у розмірі 2,0 га. На переконання позивача, саме з моменту державної реєстрації права власності на земельну ділянку з кадастровим номером 3225583600:03:009:0040 за ОСОБА_1, а не з моменту видання наказу Головним управлінням Держгеокадастру у Київській області № 10-4798/15-18-сг від 29.05.2018 р., відбулося порушення частини 4 статті 116 ЗК України. Водночас, Держгеокадастр не обліковує осіб за ознакою безоплатного надання їм земельних ділянок по кожному виду використання, оскільки це не передбачено нормативно-правовими актами. При цьому наказ Головного управління № 10-4798/15-18-сг від 29.05.2018 р., яким передано у власність ОСОБА_1 земельну ділянку площею 1,9256 га з кадастровим номером 3225583600:03:009:0040 для ведення особистого селянського господарства із земель сільськогосподарського призначення державної власності на території Лозовоярівської сільської ради Яготинського району Київської області, є актом одноразового застосування і вичерпує свою дію шляхом виконання. Виходячи з цього, позов, предметом якого є ненормативні акти, що застосовуються одноразово і з прийняттям яких виникають правовідносини, пов`язані з реалізацією певних суб`єктивних прав та охоронних законом інтересів, не може бути задоволений, оскільки такі накази вичерпали свою дію шляхом виконання, їх скасування не породжує наслідків для власника земельних ділянок, так як у такий спосіб виникло право власності або користування земельною ділянкою і це право ґрунтується на правовстановлюючих документах.

25.11.2019 р. до господарського суду Київської області від ТОВ "НИВА ФАРМ" надійшли заперечення № 06-0063/03 від 14.11.2019 р. (вх. № 22532/19 від 25.11.2019 р.), відповідно до яких відповідач 2 вважає, що відповідь прокурора на відзив ТОВ "НИВА ФАРМ" є необґрунтованою, безпідставною та такою, що не спростовує обставин, наведених у відзиві на його позовну заяву. Відповідач 2 вважає за необхідне зазначити про недоведеність прокурором наявності підстав для представництва останнім інтересів держави. При цьому, прокурор не може вважатися альтернативним суб`єктом звернення до суду і замінювати належного суб`єкта владних повноважень, який може і бажає захищати інтереси держави (аналогічну правову позицію викладено, зокрема, у постановах Верховного Суду від 25 квітня 2018 року у справі № 806/1000/17 та від 20 вересня 2018 року у справі № 924/1237/17, від 23 жовтня 2018 року у справі № 906/240/18, від 01 листопада 2018 року у справі № 910/18770/17, від 05 листопада 2018 року у справі № 910/4345/18). Прокурор вважає, що надані ним документи свідчать про бездіяльність Держгеокадастру, однак, на думку товариства, це спростовується наданими самим прокурором у матеріали справи документами, з яких вбачається звернення Держгеокадастру з листами та дорученнями, зокрема, Головному управлінню Держгеокадастру у Київській області, задля усунення виявлених порушень земельного законодавства та скасування державної реєстрації права власності шляхом вжиття відповідних заходів реагування. Таким чином, твердження прокурора про бездіяльність Держгеокадастру, тобто фактичне нездійснення захисту інтересів держави, на думку відповідача 2, є необґрунтованим. Крім того, відповідач 2 зазначав, що прокурор, вважаючи, що земельна ділянка вибула із державної власності протиправно, звернувся із вимогою до добросовісного набувача цієї земельної ділянки про її витребування на користь органу державної влади, уповноваженого на розпорядження землями державної власності. З огляду на це, наявність втручання у право ТОВ "НИВА ФАРМ" на мирне володіння майном (земельною ділянкою) зі сторони держави не викликає, на думку відповідача 2, жодних сумнівів. Як вказувалось вище, прокурор просить суд витребувати спірну земельну ділянку від добросовісного набувача ТОВ "НИВА ФАРМ" у зв`язку із наданням недостовірної інформації в межах процедур, у відповідності до яких земельна ділянка була безоплатно отримана у власність третьою особою, після виявлення факту подвійної реалізації такою третьою особою права на безоплатну приватизацію земельних ділянок громадянами. З матеріалів справи вбачається, а також не заперечується сторонами, що відповідні процедури провадились державними органами на виконання повноважень держави. Незрозумілим є те, чому факт подвійної реалізації третьою особою права на безоплатну приватизацію земельної ділянки було виявлено лише в ході досудового розслідування у кримінальному провадженні № 42018270000000132 від 05 червня 2018 року, а не під час розгляду клопотань та інших документів третьої особи у цій справі щодо надання дозволу на розроблення проекту землеустрою та передачі їй у власність спірної земельної ділянки. Отже, витребування спірної земельної ділянки у добросовісного набувача ТОВ "НИВА ФАРМ", що має наслідком позбавлення його права власності на таке майно, свідчитиме про покладення на нього надмірного індивідуального тягаря.

28.11.2019 р. до господарського суду Київської області прокурором було подано пояснення № 05/09/2-287вих-19 від 28.11.2019 р. (вх. № 22816/19 від 28.11.2019 р.) щодо заяви відповідача 2 про залишення позову без розгляду, відповідно до якої прокурор зазначив, що підставою даного позову є незаконна передача у приватну власність громадянину спірної земельної ділянки всупереч вимогам Земельного кодексу України. При цьому, на переконання прокурора, у суду наявні всі підстави, відповідно до ст. 173 Господарського процесуального кодексу України, розглядати вимоги щодо визнання недійсним спірного наказу Головного управління Держгеокадастру у Київській області та витребування із незаконного володіння вищевказаної земельної ділянки спільно в одному провадженні, оскільки позовні вимоги у цій справі нерозривно пов`язані між собою підставою виникнення, стосуються одного й того ж майна - спірної земельної ділянки, що має наслідком повернення цього майна законному власнику - Державній службі України з питань геодезії, картографії та кадастру, у разі задоволення позову, і відповідно до статей 20, 24, 30 і 173 ГПК України ці позовні вимоги необхідно розглядати в межах однієї справи, одного провадження в порядку господарського судочинства. Так, власник земельної ділянки може вимагати усунення порушення його права власності на цю ділянку, зокрема, оспорюючи відповідні рішення органів державної влади чи органів місцевого самоврядування, договори або інші правочини, та вимагаючи повернути таку ділянку При цьому, у даному позові позовні вимоги до ОСОБА_1 не заявляються. Та обставина, що одна із позовних вимог хоча і стосується визнання недійсним наказу Головного управління Держгеокадастру у Київській області, на підставі якого у фізичної особи виникли цивільні права на зазначену в цьому наказі земельну ділянку, але у подальшому вони були припинені через відчуження ним такої землі, не відносить, на думку прокурора, позов в цій частині до юрисдикції загальних судів, оскільки метою її пред`явлення у сукупності з іншими вимогами є витребування земельної ділянки у юридичної особи - ТОВ "НИВА ФАРМ", яке є її власником і володільцем на час пред`явлення позову. Частковий розгляд судом позовних вимог прокурора у даній справі не забезпечуватиме ефективного захисту прав і законних інтересів позивача, а існування невизнаного незаконним у судовому порядку наказу органу державної виконавчої влади про надання спірної земельної ділянки у приватну власність третій особі не позбавляє можливості вимагати поновлення порушеного права держави із застосуванням механізму віндикації, лише обґрунтувавши при цьому відсутність належної правової підстави вибуття предмету спору від законного власника. Враховуючи викладене, прокурор просить суд залишити без задоволення клопотання представника ТОВ "НИВА ФАРМ" про залишення позову без розгляду.

26.11.2019 р. до господарського суду Київської області ТОВ "НИВА ФАРМ" було подано заяву № 06-0064/03 від 20.11.2019 р. (вх. № 22629/19 від 26.11.2019 р.) про зупинення провадження у справі, відповідно до якої відповідач 2 просить суд зупинити провадження у справі № 911/802/19 до розгляду Великою Палатою Верховного Суду справи № 912/2385/18, посилаючись при цьому на те, що обгрунтовуючи наявність підстав для звернення до суду в інтересах держави в особі Держгеокадастру, прокурор у даній справі зазначав, що, на його думку, Держгеокадастром до моменту подання позовної заяви не було вжито належних заходів реагування з метою усунення порушень законодавства, допущених ГУ Держгеокадастру у Київській області. Вказане, в контексті визначення виключних підстав для звернення прокурора до суду в інтересах держави, може свідчити про здійснення захисту інтересів держави Держгеокадастром неналежним чином. Однак, на думку відповідача 2, має місце певна неузгодженість у позиції прокурора щодо визначення підстав для звернення прокурора до суду задля захисту інтересів держави. Так, на переконання відповідача 2, прокурор у своїй позовній заяві не вказує та не надає доказів нездійснення та/або здійснення неналежним чином захисту інтересів держави Держгеокадастром, що свідчить про порушення вимог статті 13 Закону України Про судоустрій і статус суддів в частині обов`язковості для суб`єктів владних повноважень висновків щодо застосування норм права, викладених у постановах Верховного Суду (від 07 грудня 2018 року у справі № 924/1256/17, від 10 жовтня 2019 року у справі № 0440/6738/18, від 03 жовтня 2019 року у справі № 802/4083/15-а, від 20 вересня 2018 року у справі № 924/1237/17 тощо).

Поряд з цим, заявник зазначає, що Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду ухвалою від 16 жовтня 2019 року у справі № 912/2385/18 постановив зазначену справу передати на розгляд Великої Палати Верховного Суду, оскільки існує виключна правова проблема, яка має значення для забезпечення розвитку права та формування єдиної правозастосовчої практики щодо підстав здійснення представництва інтересів держави в суді прокурором, виходячи з наступного.

У вказаній справі колегією суддів Верховного Суду, на відміну від згадуваної вище справи № 587/430/16-ц, розглядається питання наявності підстав для представництва інтересів держави прокурором в суді саме у випадку, якщо захист законних інтересів держави не здійснює або неналежним чином здійснює суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені повноваження з такого захисту.

Ухвалою від 07 листопада 2019 року Велика Палата Верховного Суду постановила прийняти до розгляду справу № 912/2385/18, погодившись з висновками колегії суддів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду про наявність виключної правової проблеми та необхідність забезпечення формування єдиної практики у питаннях щодо здійснення представництва інтересів держави в суді прокурором, а також зазначила, що відсутність єдиної практики у питаннях механізму реалізації прокурором права подавати позови до суду в інтересах держави становить порушення принципу юридичної визначеності, який є складовою конституційного принципу верховенства права, що вимагає чіткості, зрозумілості й однозначності правових норм, зокрема, їх передбачуваності (прогнозованості) та стабільності.

Враховуючи те, що прокурором у позовній заяві у даній справі, на переконання ТОВ НИВА ФАРМ , не визначено підстави для представництва інтересів держави в суді, а також не зазначено причин, які перешкоджають Держгеокадастру у самостійному захисті інтересів держави за наявності відповідних законних повноважень, та зважаючи на те, що Великою Палатою Верховного Суду встановлена наявність виключної правової проблеми у питаннях механізму реалізації прокурором права подавати позови в інтересах держави (стаття 23 Закону України Про прокуратуру ), відповідач 2 вважає, що існують належні правові підстави для зупинення провадження у цій справі до розгляду Великою Палатою Верховного Суду справи № 912/2385/18.

У судовому засіданні 28.11.2019 р. прокурор заперечувала проти заяви відповідача 2 про зупинення провадження у даній справі з тих підстав, що провадження у справі № 911/802/19 вже зупинялося до розгляду Великою Палатою Верховного Суду справи № 587/430/16-ц, в межах якої розглядалось питання щодо неоднакового застосування статті 23 Закону України "Про прокуратуру", зокрема, в частині повноважень прокурорів для представництва в суді інтересів держави у зв`язку з їх порушенням. При цьому, прокурор також зазначала, що суд може самостійно вирішити, чи були підстави для звернення прокурора з даним позовом до суду, оскільки до матеріалів справи додано документи, з яких, на переконання прокурора, вбачається бездіяльність позивача. З огляду на викладене, прокурор зазначила про відсутність, на її думку, підстав для зупинення провадження у даній справі. Представник позивача підтримував заяву відповідача 2 про зупинення провадження у даній справі. Представник відповідача 1 залишив вирішення даної заяви на розсуд суду; представник відповідача 2 у засіданні суду заяву про зупинення провадження у даній справі до розгляду Великою Палатою Верховного Суду справи № 912/2385/18 підтримував; третя особа у засідання суду не з`явилась, представника не направила.

Дослідивши подану ТОВ НИВА ФАРМ заяву, матеріали справи № 911/802/19 та пояснення представників учасників процесу, суд дійшов висновку, що провадження у справі підлягає зупиненню з наступних підстав.

При поданні позову у даній справі № 911/802/19 заступником прокурора Чернігівської області заявлені вимоги про визнання недійсним наказу ГУ Держгеокадастру у Київській області № 10-4798/15-18-сг від 29.05.2018 р., яким передано у власність ОСОБА_1 земельну ділянку площею 1,9256 га, кадастровий номер 3225583600:03:009:0040, для ведення особистого селянського господарства із земель сільськогосподарського призначення державної власності Лозовоярівської сільської ради Яготинського району Київської області, а також про витребування з незаконного володіння ТОВ "НИВА ФАРМ" на користь держави в особі Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру вказаної земельної ділянки.

Обґрунтовуючи підстави подання прокурором такого позову, останній посилається на те, що Державна служба України з питань геодезії, картографії та кадастру не вжила належних заходів реагування з метою усунення допущених порушень при відведенні спірної земельної ділянки, що свідчить, на думку прокурора, про ухилення відповідного суб`єкта владних повноважень від свого обов`язку щодо захисту інтересів держави, а відтак прокурор у даній справі фактично замінює позивача, який, на думку прокурора, сприяє порушенню інтересів держави.

Слід зазначити, що позивачем у даній справі неодноразово подавалися клопотання про залишення позову без розгляду з огляду на відсутність у прокурора, на думку позивача, підстав, визначених статтею 23 Закону України "Про прокуратуру", для звернення до суду з позовом у даній справі.

Також і відповідач 2 клопотав про залишення позову без розгляду з мотивів відсутності у прокурора передбачених законодавством підстав для подання даного позову.

Як встановлено судом, згідно з офіційно опублікованими відомостями з Єдиного державного реєстру судових рішень, Верховний Суд у складі колегії судів Касаційного господарського суду постановив у господарській справі № 912/2385/18, провадження в якій було відкрито за позовом прокурора, ухвалу про передачу справи разом із касаційною скаргою Заступника прокурора Дніпропетровської області на розгляд Великої Палати Верховного Суду, з огляду на те, що дана справа містить виключну правову проблему і така передача необхідна для забезпечення розвитку права та формування єдиної правозастосовчої практики.

При цьому, колегія суддів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду, передаючи на розгляд Великої Палати Верховного Суду зазначену справу, обґрунтувала свій висновок доводами про те, що механізм реалізації права прокурора подавати позови до суду в інтересах держави є недосконалим та неоднозначним, та вказала на правову проблему щодо підстав здійснення представництва інтересів держави в суді прокурором, яка має значення для забезпечення розвитку права та формування єдиної правозастосовчої практики, а саме: чи зобов`язаний прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі, окрім обґрунтування сутності порушень інтересів держави та необхідності їх захисту, обґрунтовувати також визначені законом підстави для звернення до суду прокурора шляхом: додання до позовної заяви суду доказів, які підтверджують, що захист законних інтересів держави не здійснюється, зокрема, доказів здійснення передбачених законом дій щодо порушення прокурором відповідного провадження у разі встановлення ознак адміністративного чи кримінального правопорушення прокурором; обґрунтування та доведення суду причин, через які захист законних інтересів держави не здійснює або неналежним чином здійснює суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження (чи достатньо у такому разі самого лише посилання в позовній заяві прокурора на те, що уповноважений орган не здійснює або неналежним чином здійснює відповідні повноваження для прийняття позову прокурора до розгляду).

Окрім того, за позицією колегії суддів Верховного Суду, існує також інше питання, що потребує правового висновку - які правові наслідки, в разі, якщо судом після відкриття провадження у справі за результатами розгляду справи буде встановлено відсутність підстав для представництва інтересів держави в суді (прокурор не обґрунтовував, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, недотримання прокурором процедури, що передбачена абзацами третім і четвертим частини четвертої статті 23 Закону України "Про прокуратуру"). Зокрема, правового висновку Великої Палати потребують питання: чи свідчить відсутність підстав для звернення прокурора до суду в інтересах держави про відсутність процесуальної дієздатності; які правові наслідки, якщо суд після відкриття провадження за позовною заявою, поданою прокурором в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, установить відсутність підстав для звернення прокурора до суду в інтересах держави з таким позовом.

Як слідує з ухвали від 07.11.2019 р., Великою Палатою Верховного Суду прийнято до розгляду справу № 912/2385/18 з посиланням на те, що вирішення поставлених питань щодо обґрунтування прокурором звернення до суду в інтересах держави сприятиме забезпеченню єдності судової практики, дотриманню принципу верховенства права, складовою якої є юридична визначеність, та принципу пропорційності, тобто, розумного балансу між приватними й публічними інтересами.

Відповідно до п. 7 ч. 1 ст. 228 Господарського процесуального кодексу України суд може за заявою учасника справи, а також з власної ініціативи зупинити провадження у справі у випадку перегляду судового рішення у подібних правовідносинах (в іншій справі) у касаційному порядку палатою, об`єднаною палатою, Великою Палатою Верховного Суду.

Згідно з п. 11 ч. 1 ст. 229 Господарського процесуального кодексу України провадження у справі зупиняється у випадках, встановлених пунктом 7 частини першої статті 228 цього Кодексу - до закінчення перегляду в касаційному порядку.

Враховуючи викладене, а також те, що Великою Палатою Верховного Суду, серед іншого, вирішуватиметься питання щодо змісту доказів, які повинні бути надані прокурором при зверненні з позовом в порядку статті 23 Закону України "Про прокуратуру", а також щодо необхідності обґрунтування та доведення суду причин, через які захист законних інтересів держави не здійснює або неналежним чином здійснює суб`єкт владних повноважень, суд дійшов висновку про наявність підстав для зупинення провадження у справі № 911/802/19 до вирішення Великою Палатою Верховного Суду справи № 912/2385/18.

При цьому, суд вважає за необхідне відзначити, що при вирішенні питання про зупинення провадження у даній справі судом було враховано позиції Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду щодо зупинення проваджень у справах № 916/2122/16, № 924/1211/18, № 922/1546/18, № 915/650/18, № 924/149/18, № 905/1428/18, № 924/725/18 та інших за позовом прокурора.

Керуючись ст.ст. 228, 229, 234 Господарського процесуального кодексу України, суд

постановив:

1. Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "НИВА ФАРМ" № 06-0064/03 від 20.11.2019 р. (вх. № 22629/19 від 26.11.2019 р.) про зупинення провадження у даній справі задовольнити.

2. Зупинити провадження у справі № 911/802/19 до розгляду Великою Палатою Верховного Суду справи № 912/2385/18.

3. Ухвалу направити учасникам справи.

Ухвала набирає законної сили в порядку, передбаченому ст. 235 Господарського процесуального кодексу України.

Ухвала може бути оскаржена у порядку та строки, визначені статтями 256, 257 та підпунктом 17.5 пункту 17 розділу ХІ "Перехідні положення" Господарського процесуального кодексу України.

Суддя В.М. Бабкіна