Рішення

від 28.11.2019 по справі 193/1627/18

СОФІЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ 

ЄУН 193/1627/18

Провадження №2/193/128/19

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Р І Ш Е Н Н Я

28 листопада 2019 року сел.Софіївка

Софіївський районний суд Дніпропетровської області в складі:

головуючого-судді: Кащук Д.А.,

секретарі судового засідання: Ратушній В.В.,

за участю:

представника позивача ОСОБА_1

представника відповідача - ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами спрощеного позовного провадження в залі суду в смт.Софіївка цивільну справу за позовом ПП "Миколайович" до ОСОБА_3 про відшкодування матеріальної шкоди,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з даною позовною заявою, в обгрунтування якої посилається на ті обставини, що в ніч на 24.04.2018 року під час нічної зміни ОСОБА_3 , який виконував обов`язки сторожа у ПП "Миколайович", невстановлена особа, шляхом пошкодження навісного замка в`їзних воріт до складського приміщення ПП ОСОБА_4 за адресою: АДРЕСА_1 , проникла в середину будівлі, звідки викрала майно, яке знаходилось в складському приміщенні.

По даному факту Софіївським відділенням поліції Жовтоводського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Дніпропетровський області проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні №12018040580000199 за ознаками кримінального правопорушення передбаченого ч.3 ст.185 КК України. В ході інвентаризації основних засобів, що знаходились на зберіганні у складському приміщенні по АДРЕСА_1 ПП ОСОБА_4 було встановлено крадіжку:зерно соняшника посівного LG-5582 у кількості 15 посівних одиниць загальною вартістю - 69067,00 грн; - Олива трансмісійна YUKO Тап-15В (GL-3, SAE 90) 17, 5 кг у кількості 2 каністри загальною вартістю - 1532,40 грн; - Рідина охолоджуюча низько замерзаюча YUKO марки А-38 (тосол-40) 5 кг каністра 5 л. ПЕ у кількості 7 каністр загальною вартістю - 850,50 грн.; -повітродув-пилосос McCulloch GBV 345 у кількості 1 шт. загальною вартістю - 4874, 17 грн; - масло Husgvarna HP двотактне, 1 л, у кількості 1 шт. загальною вартістю - 195 грн.. Сума шкоди, завданої позивачу становить - 76519,07 грн..

Зазначає, що на підставі Наказу № 6 про прийняття на роботу з 31 травня 2016 року ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , був прийнятий в ПП ОСОБА_4 на постійну роботу на тракторну бригаду сторожем. 02 червня 2016 року між позивачем та відповідачем був укладений договір № 1-2016 про повну матеріальну відповідальність. Після скоєної крадіжки, 08.05.2018 року позивачем було запропоновано в добровільному порядку відповідачеві відшкодувати завдані збитки підприємству, шляхом написання відповідної письмової заяви про стягнення з нього щомісячно із заробітної плати 20% від заробітку до повного погашення суми, в тім відповідач відмовився.

З врахуванням викладеного, позивач просить суд стягнути з відповідача на користь позивача 76519,07 грн. завданої майнової шкоди, 4080,00 грн. витрат за надання правової допомоги та судовий збір в сумі 1841,00 грн..

В судовому засіданні представник позивача Каправчук В.Л. заявлені позовні вимоги підтримав, надав пояснення по суті аналогічні до викладених у позовній заяві. Просить суд позов задовольнити, як обгрунтований та підтверджений матеріалами справи.

Представник відповідача ОСОБА_2 в судовому засіданні позов не визнав, суду пояснив, що посада відповідача не входить до переліку осіб, з якими можуть укладатись договори про повнк матеріальну відповідальність. Просить у задоволенні позову відмовити.

Свідок ОСОБА_5 суду пояснив, що працює бригадиром ПП "Миколайович". Склад знаходиться за 25-30 метрів від сторожки охоронців, склад зі сторожки добре видно. Про скоєну крадіжку вранці 24.04.2018 року повідомив ОСОБА_3 , також ОСОБА_3 повідомив, що в період між третьою та п`ятою годинами ранку він задрімав, а коли після п`яти почав обходити територію, виявив крадіжку зі складу. Насіння привезла на зберігання ОСОБА_6 , він сам допомагав розвантажувати мішки з насінням, складали в бочки для захисту від гризунів. При проведенні інвентаризації, було встановлено, що насіння було викрадене все, крім того були викрадені мастила та повітродув - пилосос. ОСОБА_7 був присутній при проведенні інвентаризації, але акт не підписав. Акт інвентаризації складався одночасно з оглядом поліцією приміщення складу в присутності ОСОБА_7 ..

Свідок ОСОБА_6 суду пояснила, що працює бухгалтером ПП " ОСОБА_4 ". Вона як фізична особа придбала насіння соняшника на підставі накладної та в подальшому передала насіння на зберігання згідно договору зберігання №1 від 31.01.2018 року у кількості 15 посівних одиниць (мішків). Інвентаризація проводилась членами комісії ОСОБА_6 , ОСОБА_5 та ОСОБА_8 , які склали та підписали акт інвентаризації. ОСОБА_7 ранком 24.04.2018 року повідомив про крадіжку, був присутній при проведенні інвентаризації, але акт не підписав.

Свідок ОСОБА_9 суду пояснив, що працює директором ПП "Миколайович". ОСОБА_3 працює на підприємстві офіційно нічним сторожем. Коли він прийшов на роботу вранці 24.04.2018 року, йому повідомили про скоєну крадіжку. Він проводив 24.04.2018 року огляд товарно-матеріальних цінностей, які збергігались на складі ПП "Миколайович" за адресою АДРЕСА_2 в присутності ОСОБА_3 , який акт інвентаризації не підписав. Пояснив, що ОСОБА_6 давала йому насіння на зберігання як фізична особа по договору зберігання №1 від 31.01.2018 року, вказане насіння зберігалось у вищевказаному складі. Сторож на підприємстві працює з шостої години вечора да восьмої години ранку. Передає сторожу повноваження на охорону директор підприємства чи бригадир. У нього працює два сторожи. Сторожа перевіряють цілісність замків складів, сторожам за їх вимогою відкриваються склади для огляду товарно- матеріальних цінностей.

Вислухавши пояснення учасників справи та свідків, дослідивши письмові докази по справі в їх сукупності, суд приходить до наступного висновку .

Судом встановлено, що ОСОБА_3 перебував у трудових відносинах з ПП "Миколайович" працював на посаді сторожем з 02 червня 2016 року, про що свідчить трудовий договір №3 на виконання обов`язків сторожа, де відповідно до розділу 5 пункту 5.2 "Працівник бере на себе повну матеріальну відповідальність за збереження товарно-матеріалльних цінностей (далі - ТМЦ) підприємства, які знаходяться на території позивача, а також договір №1-2016 про повну матеріальну відповідальність від 02 червня 2016 року, де є особистий підпис відповідача ОСОБА_3 (а.с.14-17).

Відповідно до акту інвентаризації товарно матеріальних цінностей, які зберігаються в в складі, що належить ПП "Миколайович" та накладної про отримання товарно матеріальних цінностей, було встановлено крадіжку майна, на загальну суму 76519,07 грн. (а.с.10-11).

Також з пояснень відповідача та матеріалів справи встановлено, що відповідач заступив в нічну зміну 23 квітня о 17 годин при прийманні зміни, всі замки були на місті, в 03 години ночі він обходив територію, порушень ні яких не було. З 03 годин ночі до 05 годин ранку він задрімав, а коли після п`ятої години обходив територію, то виявив що нижня ліва частина дверей складу вирізана, після чого одразу повідомив керівництво (а.с.18).

Також, по вищевказаному факту Софіївським ВП Жовтоводського ВП ГУНП в Дніпропетровській області проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні №12018040580000199 за ознаками крммінального правопорушення передбаченого ст.185 ч.3 КК України, що підтверджується копією витягу з ЄРДР (а.с.9).

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 130 КЗпП України працівники несуть матеріальну відповідальність за шкоду, заподіяну підприємству, установі, організації внаслідок порушення покладених на них трудових обов`язків. При покладенні матеріальної відповідальності права і законні інтереси працівників гарантуються шляхом встановлення відповідальності тільки за пряму дійсну шкоду, лише в межах і порядку, передбачених законодавством, і за умови, коли така шкода заподіяна підприємству, установі, організації винними протиправними діями (бездіяльністю) працівника.

Згідно ст. 131 КЗпП України власник або уповноважений ним орган зобов`язаний створити працівникам умови, необхідні для нормальної роботи і забезпечення повного збереження дорученого їм майна. Працівники зобов`язані бережливо ставитися до майна підприємства, установи, організації і вживати заходів до запобігання шкоді.

Відповідно до роз`яснень викладених у п.3 постанови Пленуму Верховного Суду України від 29 грудня 1992 року № 14 Про судову практику в справах про відшкодування шкоди, заподіяної підприємствам, установам, організаціям їх працівниками суд зобов`язаний вживати передбачених законом заходів до всебічного, повного й об`єктивного з`ясування обставин, від яких залежить вирішення питання про покладення матеріальної відповідальності та про розмір шкоди, що підлягає відшкодуванню. Зокрема, з`ясовувати наявність прямої дійсної шкоди та її розмір; якими неправомірними діями її заподіяно і чи входили до функцій працівника обов`язки, неналежне виконання яких призвело до шкоди; в чому полягала його вина; в якій конкретно обстановці заподіяно шкоду; чи були створені умови, які забезпечували б схоронність матеріальних цінностей і нормальну роботу з ними; який майновий стан працівника.

Відповідно до ст. 55 Конституції України та положень ст. ст. 4, 13, 19, 79 ЦПК України, кожна особа має право в порядку встановленому цим Кодексом звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів. Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.

Стаття 22 ЦК України передбачає, що особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є:1) втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки);2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода);3) Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі.

Якщо особа, яка порушила право, одержала у зв`язку з цим доходи, то розмір упущеної вигоди, що має відшкодовуватися особі, право якої порушено, не може бути меншим від доходів, одержаних особою, яка порушила право. На вимогу особи, якій завдано шкоди, та відповідно до обставин справи майнова шкода може бути відшкодована і в інший спосіб, зокрема, шкода, завдана майну, може відшкодовуватися в натурі (передання речі того ж роду та тієї ж якості, полагодження пошкодженої речі тощо).

Відповідно до статті 1166 ЦК України, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини. Шкода, завдана каліцтвом, іншим ушкодженням здоров`я або смертю фізичної особи внаслідок непереборної сили, відшкодовується у випадках, встановлених законом. Шкода, завдана правомірними діями, відшкодовується у випадках, встановлених цим Кодексом та іншим законом.

Отже для відшкодування шкоди за правилами ст. 1166 ЦК необхідно довести такі факти:а) Неправомірність поведінки особи. Неправомірною можна вважати будь-яку поведінку, внаслідок якої завдано шкоду, якщо завдавач шкоди не був уповноважений на такі дії; б) Наявність шкоди. Під шкодою слід розуміти втрату або пошкодження майна потерпілого та (або) позбавлення його особистого нематеріального права (життя, здоров`я тощо). У відносинах, що розглядаються, шкода - це не тільки обов`язкова умова, але і міра відповідальності, оскільки за загальним правилом статті, завдана шкода відшкодовується в повному обсязі; в) Причинний зв`язок між протиправною поведінкою та шкодою є обов`язковою умовою відповідальності та виражається в тому, що шкода має виступати об`єктивним наслідком поведінки завдавача шкоди; г) Вина завдавача шкоди, за виключенням випадків, коли в силу прямої вказівки закону обов`язок відшкодування завданої шкоди покладається на відповідальну особу незалежно від вини.

Наявність всіх вищезазначених умов є обов`язковим для прийняття судом рішення про відшкодування завданої шкоди.

Відповідно до вимог ст. 81 ЦПК України кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір.

Судом встановлено, що відповідач був матеріально відповідальний відповідно до договору про повну матеріальну відповідальність №1-2016 та підписав його власноручно, а тому за результатами інвентаризацій винна у завданні матеріальної шкоди позивачу особа зобов`язана її відшкодувати.

Для покладення на працівника матеріальної відповідальності за шкоду, власник або уповноважений ним орган, повинен довести наявність умов, передбаченихст. 130 КЗпП України, а саме те, що матеріальна шкода заподіяна підприємству внаслідок порушення покладених на відповідача трудових обов`язків, а також винними протиправними його діями (бездіяльністю).

Судом встановлено порушення ОСОБА_3 покладених на нього трудових обов`язків, передбачених п.1.5., п.п.2.1. п.2 трудового договору №3 на виконання обов`язків сторожа від 02.06.2016 року, а саме те, що за час виконання обов`язків сторожа відповідач на протязі двох годин, з третьої до п`ятої години ранку 24.04.2018 року спав в сторожці, а вже потім після п`ятої години почав перевіряти цілісність замків складів та виявив крадіжку. Вказані обставини підтверджені відповідачем в судовому засіданні.

Заперечення представника відповідача щодо того, що посада відповідача не входить до переліку осіб, з якими можуть укладатись договори про повну матеріальну відповідальність, судом оцінюється критично, оскільки згідно Постанови №447/24 від 28.12.77 Державного комітету ради міністрів СССР з праці та соціальних питань "Про затвердження переліку посад і робіт, які заміщаються або виконуються працівниками, з якими підприємством, установою, організацією можуть укладатися письмові договори про повну матеріальну відповідальність за незабезпечення збереження цінностей, переданих їм для зберігання, обробки, продажу (відпуску), перевезення або застосування в процесі виробництва, а також типового договору про повну індивідуальну матеріальну відповідальність", яка на даний момент є чинною, визначено, що Договір про повну індивідуальну матеріальну відповідальність може бути укладений з працівниками, що заміщають посади або які виконують роботи (додаток №1 до цієї постанови), безпосередньо пов`язані зі зберіганням, обробкою, продажем (відпусткою), перевезенням або застосуванням у процесі виробництва переданих їм цінностей. Згідно ч.2 Переліку до постанови визначено, що роботи по прийманню на зберігання, обробці, зберіганню, відпуску матеріальних цінностей на складах, базах (нафтобазах), автозаправних станціях, холодильниках, харчоблоках, сховищах, заготівельних (приймальних пунктах, товарних і товаро-перевалочних ділянках, камерах схову, коморах і гардеробах; з видачі (Прийому) матеріальних цінностей особам, які перебувають в лікувально-профілактичних і санаторно-курортних установах, пансіонатах, кемпінгах, будинках відпочинку, готелях, гуртожитках, кімнатах відпочинку, на транспорті, в дитячих установах, спортивно-оздоровчих і туристських організаціях, піонерських таборах, а також пасажирам всіх видів транспорту; по екіпіровці пасажирських суден, вагонів і літаків відносяться до переліку посад та робіт, з якими підприємства, установи, організації можуть укладати письмові договори про повну матеріальну відповідальність.

Таким чином, з урахуванням зазначених правових норм ОСОБА_3 , як працівник, який виконував роботи по зберіганню товарно-матеріальних цінностей на складі, з вини якого було заподіяно шкоду підприємству внаслідок порушення покладених на нього трудових обов`язків, може нести повну матеріальну відповідальність у розмірі заподіяної з його вини шкоди, але не більше свого середнього місячного заробітку. У відшкодуванні шкоди у встановленому Законом розмірі ОСОБА_7 було відмовлено, внаслідок чого позивач звернувся до суду.

За таких обставин суд вважає, що позов слід задовольнити, стягнувши із відповідача ОСОБА_3 в користь позивача ПП "Миколайович" - 76519,07 гривень, шкоди, заподіяної внаслідок порушення покладених на нього трудових обов`язків.

Що стосується понесених позивачем витрат на правничу допомогу, то слід зазначити наступне.

Відповідно до п. 1 ч. 3 ст. 133 ЦПК України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.

Згідно зі ст. 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Встановлено, що 03.05.2018 між позивачем та адвокатом Каправчуком В.Л. був складений ордер Серія ДП №000042 на представництво інтересів позивача . Повноваження адвоката Каправчука В.Л. підтверджується вказаним ордером Серія ДП №000042 та свідоцтвом на право заняття адвокатською діяльністю Серія ДП №3290 від 27.02.2017 року (а.с.19-20).

Згідно розрахунку витрат на правову допомогу у справі від 27 листопада 2018 року за вбачається, що адвокатом Каправчуком В.Л. виконано робіт: попереднє опрацювання матеріалів та заканодавчої бази, що регламент є спірні првовідносини за 1 годину 680,00 гривень, підготовчка правової позиції, збір документів за 1 годину - 680,00 гривень, підготовка процесуальних документів, 2 години - 1360,00 гривень та судове придставництво, 2 години - 1360 гривень, вартість наданих послуг згідно акту прийому-здачі наданих послуг складає 4080,00 гривень грн., що підтверджується квитанцією 1/1 від 31.10.2018 року (а.с.21-23).

А тому враховуючи вимоги ст. 137 ЦПК України, з врахуванням фактичного обсягу виконаних робіт та їх характеру, зважаючи на те, що представник позивача була присутня та брала участь у судових засіданнях, суд вважає за можливе стягнути з позивача на користь відповідача понесені витрати на правничу допомогу у розмірі 4080,00 гривень як такі, що в цій частині є співвмірними та виправданими, виходячи з предмету позову.

У відповідності до вимог ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Враховуючи, що позовні вимоги позивача ПП "Миколайович" задоволено у повному обсязі, судовий збір, сплачений позивачем у сумі 1841,00 грн. при зверненні з цим позовом до суду, підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.

На підставі наведеного та керуючись ст.ст. 22, 1166 Цивільного кодексу України, керуючись ст.ст. 12, 13, 76, 141, 263, 268 ЦПК України, суд -

У Х В А Л И В:

Позовні вимоги ОСОБА_10 " до ОСОБА_3 про відшкодування матеріальної шкоди - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 на користь ПП "Миколайович" , 53171 Дніпропетровська область, Софіївський район, с.Жовтне, вул.Шкільна, буд.1а, ОКПО 33125977 п/р НОМЕР_1 в КФ ПАТ КБ "ПриватБанк", МФО 305750 матеріальні збитки у сумі 76519,07 (сімдесят шість тисяч п`ятсот дев`ятнадцять гивень 07 коп. ) гривень.

Стягнути з ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 на користь ПП "Миколайович" , 53171 Дніпропетровська область, Софіївський район, с.Жовтне, вул.Шкільна, буд.1а, ОКПО 33125977 п/р НОМЕР_1 в КФ ПАТ КБ "ПриватБанк", МФО 305750 судові витрати по справі- 1841 (одна тисяча вісімсот сорок одна) грн. 00 коп. судового збору.

Стягнути з ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 на користь ПП "Миколайович" , 53171 Дніпропетровська область, Софіївський район, с.Жовтне, вул.Шкільна, буд.1а, ОКПО 33125977 п/р НОМЕР_1 в КФ ПАТ КБ "ПриватБанк", МФО 305750 витрати на професійну правничу допомогу в сумі 4080,00 (чотири тисячи вісімдесят гривень 00 коп.) грн..

Рішення може бути оскаржене позивачем до Дніпровського апеляційного суду безпосередньо або через Софіївський районний суд Дніпропетровської області шляхом подання апеляційної скарги на рішення суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Дата складання повного судового рішення - 03.12.2019 року.

Суддя: Д.А.Кащук