Рішення

від 20.11.2019 по справі 371/367/18

МИРОНІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

20.11.2019 Єдиний унікальний № 371/367/18

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 листопада 2019 року м. Миронівка

ЄУН 371/367/18

Провадження № 2/371/19/19

Миронівський районний суд Київської області в складі :

головуючого судді Капшук Л.О.,

за участі :

секретаря судових засідань Семерей Л.М.,

представника позивача ОСОБА_1 ,

представника відповідача ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом Управління соціального захисту населення Миронівської районної державної адміністрації Київської області до ОСОБА_3 , третя особа, яка не заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, Департамент соціального захисту населення Київської обласної державної адміністрації, про стягнення незаконно отриманої суми компенсації фізичним особам, які надають соціальні послуги,

В С Т А Н О В И В :

Короткий зміст позовних вимог

Представник позивача звернувся до суду із вказаним позовом, посилаючись на ті обставини, що на підставі заяви ОСОБА_3 від 2 березня 2016 року та пакету документів, доданих відповідно до Порядку призначення і виплати компенсації фізичним особам, які надають соціальні послуги , заявнику було призначено компенсацію як фізичній особі, що надає соціальні послуги.

В ході службового розслідування, яке проводилося в жовтні 2017 року в Управлінні соціального захисту населення Миронівської РДА встановлено, що ОСОБА_3 незаконно оформлено компенсаційні виплати за надання соціальних послуг громадянам похилого віку, зокрема ОСОБА_4 , оскільки остання заяву на згоду про надання соціальних послуг та довідку про стан здоров`я не подавала. ОСОБА_3 , як фізична особа, яка надає соціальні послуги, фактично за місцем проживання ОСОБА_4 не проживав та догляд за нею не здійснював.

Грошові кошти сплачені за період з 2 березня 2016 року по 1 березня 2017 року в розмірі 1771,31 грн., які відповідач отримав незаконно, та сплачений судовий збір просив стягнути в судовому порядку.

Ухвалою судді Миронівського районного суду Київської області від 25 квітня 2018 року відкрито провадження у справі.

Відзив на позовну заяву

18 травня 2018 року відповідачем подано відзив на позовну заяву, за змістом якого позовні вимоги вважає безпідставними. Вказує, що акт про факт надання соціальних послуг, складений та підписаний 19 жовтня 2017 року головою Пустовітської сільської ради Миронівського району Київської області, не є об`єктивним, його не можна брати до уваги, оскільки він був складений у зв`язку з проведенням службової перевірки щодо працівника управління ОСОБА_5 , яка є його рідною сестрою.

Зазначає, що Пустовітська сільська рада Миронівського району Київської області, як і будь-яка інша сільська рада, відповідно до Закону України Про місцеве самоврядування , повноваженнями щодо здійснення контролю за діяльністю фізичних осіб, що надають соціальні послуги, не наділена і такі повноваження їй не делеговані.

Вважає, що ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , могла б достовірно підтвердити факт надання їй соціальної допомоги, її онук, який підписав акт від 19 жовтня 2017 року, ОСОБА_6 , з 2 березня 2016 року по 8 лютого 2018 року в селі Пустовіти Миронівського району Київськлї області не проживав та не був зареєстрованим.

Також вказує, що факт надання соціальної допомоги ОСОБА_4 підтверджується даними акту обстеження матеріально-побутових умов сім`ї, поясненнями свідків ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 .

Відповідь на відзив на позовну заяву

27 серпня 2018 року представником позивача подано до суду відповідь на відзив на позовну заяву. У відповіді, пославшись на пункт 1 Порядку призначення і виплати компенсації фізичним особам, які надають соціальні послуги , представник позивача зазначив, що вказана компенсація надається непрацюючим фізичним особам, які постійно надають соціальні послуги громадянам похилого віку, інвалідам, дітям-інвалідам, хворим, які не здатні до самообслуговування і потребують постійної сторонньої допомоги (крім осіб, що обслуговуються соціальними службами).

В Управлінні соціального захисту населення Миронівської РДА Київської області перебуває на обліку особова справа одержувача житлової субсидії ОСОБА_10 , який є батьком відповідача. У матеріалах вказаної справи містяться дані, згідно з якими ОСОБА_3 зареєстрований у місті Миронівка, але фактично проживає у місті Києві. На підтвердження вказаних даних завідувачем сектору державних соціальних інспекторів Прокопенком А.П. проведено обстеження матеріально-побутових умов сім`ї ОСОБА_10 . Такі ж відомості містяться в довідці, виданій звідувачем гуртожитку НУБіП, декларації про доходи і витрати осіб, які звернулися за призначенням житлової субсидії від 28 липня 2015 року.

У свою чергу, відповідач в заяві про призначення усіх видів соціальної допомоги, компенсації та пільг від 2 березня 2016 року вказує, що зареєстрований по АДРЕСА_1 , а фактично проживає по АДРЕСА_2 . Цей факт, а також те, що ОСОБА_4 подавала заяву та довідку про стан здоров`я для надання їй соціальних послуг заперечується сином померлої ОСОБА_11

Припускає, що пакет документів, поданий для оформлення компенсації фізичним особам, які надають соціальні послуги, був сфальсифікованим.

З пояснень свідків ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 вбачається, що ОСОБА_3 лише час від часу навідував померлу ОСОБА_4 , постійно з нею не проживав, а тому не є тією особою, якій передбачені виплати та компенсації. З огляду на викладене, просив задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

Заперечення

13 вересня 2018 року представник відповідача подав заперечення, які назвав відповіддю на відзив на позовну заяву. У запереченнях зазначив, що за місцем проживання син померлої, ОСОБА_11 , характеритується як особа, яка схильна до зловживання спиртними напоями, він вважав, що надання соціальної допомоги з боку відповідача буде становити загрозу для отримання спадщини після смерті ОСОБА_4 .

Вказав, що відповідач впродовж 2016 року фактично проживав спільно з ОСОБА_4 . Твердження про те, що пакет документів, поданий для оформлення компенсації фізичним особам, які надають соціальні послуги, був сфальсифікованим, не є істинним. Вирішення таких питань віднесено до компетенції експертів.

Також зазначив, що Управління соціального захисту населення Миронівської РДА Київської області, у відповідності до положень статті 16 Постанови Кабінету Міністрів України № 558 від 29 квітня 2004 року, мало б провести контроль за діяльністю фізичних осіб, що надають соціальні послуги, за життя ОСОБА_4 , а не після її смерті.

Позовні вимоги вважає безпідставними та надуманими, тому вважає, що вони не підлягають задоволенню.

Ухвалою судді Миронівського районного суду Київської області від 13 вересня 2019 року до участі у справі як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору залучено Департамент соціального захисту населення Київської облдержадміністрації.

Аргументи учасників справи

В судовому засіданні представник позивача ОСОБА_1 заявлені вимоги підтримала. В обґрунтування заявлених вимог послалася на обставини, викладені в поданій до суду заяві. Зазначила, що відповідач соціальних послуг ОСОБА_4 не надавав, оскільки з березня 2016 року до березня 2017 року проживав у АДРЕСА_3 . Підставою для виплати компенсації як фізичній особі, що надає соціальні послуги, були недостовірні дані про його місце проживання та необхідність надання такої допомоги.

Представник відповідача ОСОБА_2 вказав, що коли у померлої ОСОБА_4 виникла необхідність надання їй соціальної допомоги, то її сусідка ОСОБА_7 звернулася до своєї знайомої ОСОБА_9 , яка у свою чергу звернулася до ОСОБА_3 , щоб той надавав ОСОБА_4 соціальну допомогу. Відповідач із заявою до Управління звертався самостійно та дійсно надавав допомогу померлій ОСОБА_4 : привозив ліки, їжу, відвозив до лікарні, хоча спільно з нею не проживав. Дружина ОСОБА_3 проживає у місті Києві.

Представник третьої особи, яка не заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, Департаменту соціального захисту населення Київської облдержадміністрації не з`явився, у поданій до суду заяві від 8 жовтня 2019 року просив розгляд справи здійснювати без його участі та задовольнити позовні вимоги.

Допитана як свідок ОСОБА_7 вказала, що жила поруч із померлою ОСОБА_4 , яка була її далекою родичкою. ОСОБА_4 розповідала про те, що її син ОСОБА_11 вживає спиртні напої, а тому їй необхідна допомога. Вона вирішила звести родичку з ОСОБА_3 , щоб той надавав їй соціальну допомогу. Останній приїжджав до ОСОБА_4 та допомагав їй. Коли свідок навідувала бабу ОСОБА_4 , то та розповідала, що ОСОБА_3 возив її до лікаря, купував і привозив ліки. Свідку відомо, що онук баби ОСОБА_4, ОСОБА_6 , з нею не жив і не приїжджав до неї, його батько, ОСОБА_11 , зловживав алкоголем, допомогу не надавав.

Свідок ОСОБА_9 зазначила, що раніше відповідач надавав допомогу її батькові. Коли ОСОБА_7 розповіла, що ОСОБА_4 потребує допомоги, вирішила запропонувати ОСОБА_3 як особу, яка зможе надати допомогу. ОСОБА_7 розповіла бабі ОСОБА_4 про те, що ОСОБА_3 зможе їй допомогти, на що та погодилася. Відповідач приїжджав до померлої три - чотири рази на місяць, привозив передачі. Син останньої вживає алкогольні напої, онук проживає у місті Києві.

Допитана як свідок ОСОБА_8 показала, що також надавала допомогу бабі Софії, та розповідала, що її син зловживає спиртними напоями, ніколи не звертає на неї увагу, ігнорує. Свідкові відомо, що відповідач доглядав за ОСОБА_4 , пам`ятає, що одного разу забирав її з дому для надання медичної допомоги. Незадовго до смерті останньої один раз її забирав онук померлої ОСОБА_6 .

Свідок ОСОБА_12 зазначив, що він є головою Пустовітської сільської ради Миронівського району Київської області. Від ОСОБА_6 йому стало відомо, що за його бабою ОСОБА_4 встановлено догляд. Пізніше така інформація надійшла з Управління соціального захисту населення Миронівської РДА Київської області. Коли він запитав у ОСОБА_11 , чи встановлювався догляд за його матір`ю ОСОБА_4 , то той сказав, що нічого не здійснювалося, особи на ім`я ОСОБА_3 не знає. Також свідок показав, що онук ОСОБА_6 приїжджав до батька та баби на кожні вихідні, син ОСОБА_4 , ОСОБА_11 , постійно проживав із матір`ю та доглядав за нею. Алкогольні напої вживає, але не зловживає ними, в стані алкогольного сп`яніння в громадських місцях його не бачив.

ОСОБА_13 як свідок показав, що у 2016 році працював соціальним інспектором Управління соціального захисту населення Миронівської РДА Київської області. Виконуючи свої професійні обов`язки, здійснював виїзди для обстеження матеріально-побутових умов сімей. У зв`язку із давністю обставин та тим, що вже не працює в Управлінні, не може згадати обставин, що мали місце під час обстеження матеріально-побутових умов сім`ї ОСОБА_4 у березні 2016 року.

Свідок ОСОБА_11 вказав, що проживає в будинку матері по АДРЕСА_2 близько двох років. Матір доглядав він зі своїм сином ОСОБА_6 , ніякого чоловіка, який би надавав допомогу матері, не бачив і не знає. Інколи приїжджала невідома жінка, привозила матері хліб та цукерки.

Фактичні обставини справи

Судом встановлено такі обставини.

2 березня 2016 року ОСОБА_3 звернувся із заявою до Управління соціального захисту населення Миронівської РДА Київської області для призначення йому компенсації як фізичній особі, яка надає соціальні послуги жительці села Пустовіти Миронівського району Київської області ОСОБА_4 , 1933 року народження.

Вказані обставини підтверджуються даними заяви ОСОБА_3 № 710 про призначення усіх видів соціальної допомоги, компенсацій та пільг, зареєстрованої під номером 564 від 2 березня 2016 року (а.с., а.с. 4, 5).

Разом із вказаною заявою відповідачем подано пакет документів, серед яких заява ОСОБА_4 від 2 березня 2016 року, за змістом якої вона вказує, що потребує надання соціальних послуг, які їй може надавати її онук ОСОБА_3 , а також довідка №118, видана КНП Миронівська ЦРЛ від 2 березня 2016 року, відповідно до якої ОСОБА_4 до 2 березня 2017 року потребує постійного стороннього огляду у зв`язку з неможливістю до самообслуговування (а.с., а.с. 12, 13).

З 2 березня 2016 року до 1 березня 2017 року ОСОБА_3 перебував на обліку в Управлінні соціального захисту населення Миронівської РДА та отримував компенсацію як фізична особа, яка надає соціальні послуги, здійснюючи догляд за громадянкою ОСОБА_4 .. Загальна сума отриманої компенсації становить 1771,31 грн.

Зазначені обставини підтверджуються даними довідки Управління соціального захисту населення Миронівської РДА від 15 грудня 2017 року, рішення про призначення компенсації від 11 березня 2016 року, розпоряджень на перерахунок компенсації за надання соціальних послуг з 1 травня 2016 року та з 1 грудня 2016 року (а.с., а.с. 7, 38, 39).

19 жовтня 2017 року сільським головою Пустовітської сільської ради Чалим Д.М., депутатом Пустовітської сільської ради ОСОБА_14 та ОСОБА_11 , який є сином померлої ОСОБА_4 , складено акт про факт надання соціальних послуг громадянином ОСОБА_3 .

Відповідно до даного акту, ОСОБА_3 , зі слів сина ОСОБА_11 та онука ОСОБА_6 , соціальні послуги ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , з 2 березня 2016 року по 2 березня 2017 року не надавав, фактично за місцем проживання померлої не проживав та догляд за нею не здійснював (а.с. 8).

Згідно даних довідки № 244 від 6 серпня 2018 року, виданої Пустовітською сільською радою Миронівського району Київської області, десять останніх років ОСОБА_11 проживав за однією адресою зі своєю матір`ю ОСОБА_4 по АДРЕСА_2 та здійснював догляд за нею (а.с. 104).

Встановлено, що ОСОБА_3 фактично проживав у АДРЕСА_3 , в гуртожитку під номером 8 Національного університету біоресурсів та природокористування.

Такі обставини підтверджуються даними декларації про доходи і витрати осіб, які звернулися за призначенням житлової субсидії від 28 липня 2015 року, поданої батьком відповідача ОСОБА_10 , актом обстеження матеріально-побутових умов сім`ї ОСОБА_10 від 7 серпня 2015 року, довідки, виданої завідувачем гуртожитку №8 НУБіП (на звороті а.с. 75, а.с., а.с. 76, 102).

До відзиву на позовну заяву відповідачем додано акт обстеження матеріально-побутових умов сім`ї ОСОБА_3 по АДРЕСА_2 від 10 березня 2016 року, відповідно до якого заявник ОСОБА_3 здійснює належний догляд та надає соціальні послуги своїй бабусі ОСОБА_4 (а.с., а.с. 40-41).

Судом встановлено, що між відповідачем ОСОБА_3 та ОСОБА_4 відсутні родинні відносини.

Допитаний як свідок ОСОБА_13 , який, займаючи посаду соціального інспектора Управління соціального захисту населення Миронівської РДА Київської області, склав даний акт, не підтвердив факт обстеження матеріально-побутових умов сім`ї ОСОБА_4 , вказав, що такої події не пригадує.

13 грудня 2017 року головним державним соціальним інспектором Управління соціального захисту населення Миронівської РДА проведено перевірку правильності та повноти інформації, яка була надана ОСОБА_3 для призначення йому компенсації як фізичній особі, яка надає соціальні послуги. В ході перевірки складено акт, яким встановлено, що ОСОБА_3 не надавав соціальних послуг ОСОБА_4 та грошові кошти в сумі 1771,31 грн. отримав незаконно (а.с. 6).

15 грудня 2017 року представником Управління соціального захисту населення Миронівської РДА Київської області Андросюку О.А. направлено повідомлення про повернення надміру сплачених коштів № 10-05/1046, яке він отримав 16 грудня 2017 року (а.с., а.с. 9, 10).

Отримані кошти в сумі 1771,31 грн. відповідачем не повернуті.

Мотиви суду та застосовані норми права

Суд, заслухавши пояснення представника позивача, представника відповідача, показання свідків ОСОБА_7 , ОСОБА_9 , ОСОБА_8 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_11 , дослідивши надані документи і матеріали, всебічно та повно з`ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи, дійшов висновку, що позов належить задовольнити.

На підставі статті 46 Конституції України, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.

Відповідно до статті 1 Закону України Про соціальні послуги , соціальними послугами є дії, спрямовані на профілактику складних життєвих обставин, подолання таких обставин або мінімізацію їх негативних наслідків для осіб/сімей, які в них перебувають. Особі/сім`ї можуть надаватися одна або одночасно декілька соціальних послуг. Порядок організації надання соціальних послуг затверджується Кабінетом Міністрів України.

Частиною 7 статті 13 Закону України Про соціальні послуги , встановлено, що фізичним особам, які надають соціальні послуги з догляду відповідно до цього Закону без здійснення підприємницької діяльності, виплачується компенсація за догляд.

Згідно статті 16 Закону, соціальні послуги поділяються на послуги, спрямовані на:

1) соціальну профілактику - запобігання виникненню складних життєвих обставин та/або потраплянню особи/сім`ї в такі обставини;

2) соціальну підтримку - сприяння подоланню особою/сім`єю складних життєвих обставин;

3) соціальне обслуговування - мінімізацію для особи/сім`ї негативних наслідків складних життєвих обставин, підтримку їх життєдіяльності, соціального статусу та включення у громаду.

Соціальні послуги за типами поділяються на прості, що не передбачають надання постійної або систематичної комплексної допомоги; комплексні соціальні послуги, що передбачають узгоджені дії фахівців з надання постійної або систематичної комплексної допомоги; допоміжні соціальні послуги, що надаються у вигляді натуральної допомоги (продукти харчування, предмети і засоби особистої гігієни, санітарно-гігієнічні засоби для прибирання, засоби догляду, одяг, взуття та інші предмети першої необхідності, організація харчування, забезпечення паливом тощо) та технічних послуг (транспортні послуги, переклад жестовою мовою тощо).

Соціальні послуги надаються, в тому числі, за місцем проживання/перебування отримувача соціальних послуг (вдома).

Видами соціальних послуг є: приготування (допомога в приготуванні) їжі вдома, годування; придбання та доставка товарів з магазину або базару, доставка книг, газет, журналів, медикаментів за кошти громадян, які обслуговуються; виклик лікаря, надання допомоги в проведенні періодичних медичних оглядів та госпіталізації, відвідування хворих у закладах охорони здоров`я, організація консультацій лікарів та інших спеціалістів; допомога у прибиранні приміщення, пранні білизни, дотриманні особистої гігієни, у дрібному ремонті одягу та взуття, забезпеченні паливом; оформлення документів на отримання субсидій на оплату житлово-комунальних послуг та інших видів соціальної допомоги, внесення платежів; читання преси; оформлення документів на санаторно-курортне лікування, влаштування до будинку-інтернату, геріатричного будинку-інтернату, пансіонату для ветеранів війни і праці, психоневрологічного інтернату, будинку для ветеранів, інших соціальних закладів; сприяння у забезпеченні необхідними технічними та іншими засобами реабілітації; інші соціальні послуги.

Механізм призначення та порядок надання і виплати компенсації фізичним особам, які надають соціальні послуги регламентує Порядок призначення і виплати компенсації фізичним особам, які надають соціальні послуги , затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 29 квітня 2004 року №558.

Згідно пункту 1 вказаного Порядку, непрацюючим фізичним особам, які постійно надають соціальні послуги громадянам похилого віку, інвалідам, дітям-інвалідам, хворим, які не здатні до самообслуговування і потребують постійної сторонньої допомоги (крім осіб, що обслуговуються соціальними службами), призначається щомісячна компенсаційна виплата.

Пунктом 2 Порядку встановлено, що компенсація призначається виходячи з прожиткового мінімуму для працездатних осіб у розмірі 10 відсотків - фізичним особам, які надають соціальні послуги громадянам похилого віку, які за висновком лікарсько-консультаційної комісії потребують постійного стороннього догляду і не здатні до самообслуговування.

Відповідно до пункту 5 Порядку, компенсація призначається і виплачується структурним підрозділом з питань соціального захисту населення районної, районної у м. Києві державної адміністрації, виконавчого органу міської ради за місцем проживання, перебування особи, якій надаються соціальні послуги, з дня подання фізичною особою, яка надає соціальні послуги, та особою, яка їх потребує, заяв разом з документами, зазначеними у пункті 6 цього Порядку.

Пунктом 6 Порядку визначено, що для призначення компенсації подаються такі документи: 1) фізичною особою, яка надає соціальні послуги: паспорт або інший документ, що посвідчує особу; висновок лікарсько-консультаційної комісії про те, що стан її здоров`я дозволяє постійно надавати соціальні послуги; копія трудової книжки; заява про надання згоди на проведення перевірки даних про доходи особи з використанням відомостей Державного реєстру фізичних осіб - платників податків; 2) особою, яка потребує надання соціальних послуг: заява про необхідність надання соціальних послуг; паспорт або інший документ, що посвідчує особу; висновок лікарсько-консультаційної комісії про необхідність постійного стороннього догляду та нездатність особи до самообслуговування.

Згідно положень пункту 8 Порядку, компенсація призначається на час, протягом якого особа, що подала заяву про необхідність отримання соціальних послуг, потребуватиме постійного стороннього догляду.

Відповідач ОСОБА_3 набув статусу фізичної особи, яка надає соціальні послуги громадянці ОСОБА_4 , яка потребувала постійного стороннього догляду.

Відомості про те, що для призначення компенсації були подані всі документи, зазначені в пункті 6 Порядку, відсутні.

Відповідно до пункту 15 Порядку, фізичні особи, які одержують компенсацію, зобов`язані повідомити структурні підрозділи з питань соціального захисту населення районної, районної у м. Києві державної адміністрації, виконавчого органу міської ради, що призначають ці виплати, про обставини, які можуть вплинути на умови їх призначення та виплати. У разі виявлення таких обставин виплата компенсації припиняється з дня, що настає за днем виникнення таких обставин. У разі одержання у зв`язку з цим зайвих сум компенсації одержувачі повинні відшкодувати структурним підрозділам з питань соціального захисту населення районної, районної у м. Києві державної адміністрації, виконавчого органу міської ради надміру виплачені суми за весь період, коли фізична особа не мала права на одержання компенсації.

Якщо фізична особа не повернула добровільно надміру виплачені суми, вони стягуються в судовому порядку на підставі заяви структурного підрозділу з питань соціального захисту населення районної, районної у м. Києві державної адміністрації, виконавчого органу міської ради, що призначив компенсацію.

Згідно із частиною 1 статті 1212 ЦК України, особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

Набувач зобов`язаний повернути потерпілому безпідставно набуте майно в натурі (частина 1 статті 1213 ЦК України).

Судом встановлено, що соціальних послуг у виді приготування (допомога в приготуванні) їжі вдома, годування, допомоги у прибиранні приміщення, пранні білизни, дотриманні особистої гігієни, у пересуванні в побутових умовах, та інших видів соціальної допомоги відповідач ОСОБА_4 не надавав.

Факти, про які повідомили свідки ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , вказують на те, що відповідач не проживав з ОСОБА_4 , постійної допомоги їй не надавав, декілька разів привозив до неї медичного працівника та придбавав їй ліки і продукти.

Ці факти не підтверджують надання постійної сторонньої допомоги, якої за станом здоров`я потребувала ОСОБА_4 .

Факт надання постійної допомоги ОСОБА_4 категорично заперечили сільський голова ОСОБА_12 та свідок ОСОБА_11 , який є сином померлої ОСОБА_4 та проживав з нею.

У суду немає підстав ставити під сумнів достовірність і правдивість фактів, повідомлених свідками. Дані про їх заінтересованість в результаті розгляду справи відсутні, їх показання об`єктивно підтверджуються і не суперечать іншим зібраним у справі доказам.

Висновки за результатами розгляду

Згідно з вимогами статті 12 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Відповідно до частини 1 статті 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

За правилами статті 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Аналіз наведених норм процесуального та матеріального права дає підставу вважати, що кожна сторона сама визначає зміст своїх вимог і заперечень, тягар доказування лежить на сторонах спору, а суд розглядає справу виключно у межах заявлених ними вимог та наданих доказів.

Оцінюючи належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, суд дійшов висновку, що обставини, якими обґрунтовані заявлені вимоги, мали місце.

Позивачем належними та допустимими доказами доведено ті факти, що відповідач незаконно отримав суму компенсації фізичним особам, які надають соціальні послуги.

В судовому засіданні встановлено, що належних соціальних послуг громадянці ОСОБА_4 та постійної сторонньої допомоги відповідач не надавав.

Керуючись принципом розумності та справедливості, суд дійшов висновку, що права позивача потребують захисту.

Щодо розподілу судових витрат

При зверненні до суду позивач сплатив судовий збір в сумі 1762 гривні.

Відповідно до частини 1 статті 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Згідно вказаного правила, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір в розмірі 1762 гривні.

На підставі ст.ст. 1212, 1213 ЦК України, ст.ст. 1, 13, 16 Закону України Про соціальні послуги , п.п. 1, 2, 5, 6, 8, 15 Порядку призначення та виплати компенсації фізичним особам, які надають соціальні послуги, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.04.2004 року № 558, керуючись ст. ст. 12, 13, 19, 76 - 81, 89, 95, 141, 229, 258, 259, 263, 264, 268, 354, 355 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В :

Позов Управління соціального захисту населення Миронівської районної державної адміністрації Київської області до ОСОБА_3 , третя особа, яка не заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, Департамент соціального захисту населення Київської обласної державної адміністрації, про стягнення незаконно отриманої суми компенсації фізичним особам, які надають соціальні послуги, задовольнити повністю.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь Управління соціального захисту населення Миронівської районної державної адміністрації Київської області 1771 гривню 31 копійку незаконно отриманої суми компенсації фізичним особам, які надають соціальні послуги, та понесені судові витрати у виді судового збору в розмірі 1762 гривні, всього 3533 (три тисячі п`ятсот тридцять три) гривні 31 копійку.

Рішення може бути оскаржене до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Відповідно до п.п. 15.5 п. 1 Розділу ХШ Перехідні положення ЦПК України в новій редакції до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач: Управління соціального захисту населення Миронівської районної державної адміністрації Київської області,код ЄДРПОУ 03193689, місцезнаходження: Київська область, місто Миронівка, вулиця Соборності, 46.

Відповідач: ОСОБА_3 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 .

Відповідач: Карапишівська сільська рада Миронівського району Київської області,код ЄДРПОУ 04362556, місцезнаходження: Київська область, Миронівський район, село Карапиші, вулиця Незалежності, 23.

Третя особа: Департамент соціального захисту населення Київської обласної державної адміністрації, код ЄДРПОУ 03193459, місцезнаходження: місто Київ, площа Лесі Українки, 1.

Дата складання повного тексту судового рішення 29 листопада 2019 року.

Суддя підпис Л.О. Капшук

Згідно з оригіналом

Суддя Л.О. Капшук