Постанова

від 03.12.2019 по справі 140/2634/19

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 грудня 2019 рокуЛьвів№ 857/10599/19

Колегія суддів Восьмого апеляційного адміністративного суду в складі:

головуючого судді Ніколіна В.В.

суддів Большакової О.О., Гінди О.М.

за участі секретаря судового засідання Болюк Н.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу Головного управління ДФС у Волинській області на ухвалу Волинського окружного адміністративного суду від 09 вересня 2019 року про забезпечення позову (суддя - Андрусенко О.О., м. Луцьк) у справі за адміністративним позовом Дочірнього підприємства АРТ-ГОР Україна до Головного управління ДФС у Волинській області, Державної фіскальної служби України про визнання протиправним та скасування рішення, визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити дії, -

ВСТАНОВИЛА:

Дочірнє підприємство АРТ-ГОР Україна 30.08.2019 звернулося до суду з позовом до Головного управління ДФС у Волинській області, Державної фіскальної служби України про визнання протиправним та скасування рішення комісії Головного управління ДФС у Волинській області, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації про внесення ДП АРТ-ГОР Україна до переліку ризикових платників податків та зобов`язання виключити позивача з переліку ризикових платників податків; визнання протиправними дій Державної фіскальної служби України щодо зупинення реєстрації в Єдиному реєстрі наступних податкових накладних: ПН №3 від 03.01.2019, ПН №34 від 05.12.2018, ПН №35 від 14.12.2018, ПН №40 від 07.12.2018, ПН №42 від 14.12.2018, ПН №43 від 19.12.2018, ПН №46 від 05.12.2018, ПН №47 від 28.12.2018, ПН №48 від 27.12.2018, ПН №49 від 21.12.2018, ПН №50 від 10.12.2018 та зобов`язання зареєструвати зазначені накладні.

Позивач подав до суду клопотання про забезпечення позову шляхом зупинення дії рішення комісії Головного управління ДФС у Волинській області, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації, про внесення Дочірнього підприємства АРТ-ГОР Україна до переліку ризикових платників податків; зобов`язання комісії Головного управління ДФС у Волинській області, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації виключити Дочірнє підприємство АРТ-ГОР Україна з переліку ризикових платників податків на час розгляду справи. Дане клопотання обґрунтоване тим, що неправомірне включення позивача до переліку ризикових платників податків стає причиною зупинення реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, що у свою чергу призводить до негативних наслідків для підприємства, а саме: погіршення ділової репутації, а також до можливих прямих і непрямих збитків підприємства, шляхом виставлення штрафних санкцій контрагентами позивача та розірвання ділових відносин.

Ухвалою Волинського окружного адміністративного суду від 09 вересня 2019 року у справі №140/2634/19 клопотання Дочірнього підприємства АРТ-ГОР Україна про забезпечення позову задоволено частково. Зупинено дію рішення комісії Головного управління ДФС у Волинській області, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, оформленого протоколом від 17.05.2019 №47, в частині внесення до переліку ризикових платників податків Дочірнього підприємства АРТ-ГОР Україна .

Не погоджуючись з ухвалою суду першої інстанції, Головне управління ДФС у Волинській області подало апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом норм процесуального права, просить ухвалу суду першої інстанції скасувати. В обґрунтування апеляційних вимог зазначає, що для платника податків не наступають негативні наслідки у зв`язку із зупиненням реєстрації податкових накладних; єдиним негативним наслідком для нього, пов`язаним із предметом спору, може бути зупинення реєстрації податкової накладної. Водночас, незалежно від зупинення реєстрації податкової накладної, у позивача існуватиме обов`язок включення суми податку на додану вартість, вказаної в податковій накладній, до суми податкових зобов`язань за відповідний звітний період. Крім того, штрафні санкції на період зупинення такої реєстрації до прийняття рішення щодо відновлення реєстрації таких податкових накладних не застосовуються.

Позивач - Дочірнє підприємство АРТ-ГОР Україна та відповідач - Державна фіскальна служба України правом подання письмового відзиву на апеляційну скаргу не скористались.

Учасники справи, в судове засідання не з`явились, про дату, час і місце розгляду справи були повідомлені належним чином, а тому, апеляційний суд, відповідно до частини четвертої статті 229 КАС України, вважає за можливе провести розгляд справи за відсутності учасників справи, без здійснення фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Заслухавши суддю-доповідача, переглянувши справу за наявними у ній доказами, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, з огляду на наступне.

Задовольняючи частково клопотання про забезпечення позову, суд першої інстанції дійшов до висновку, що невжиття заходів забезпечення позову шляхом зупинення дії оскаржуваного рішення може істотно ускладнити ефективний захист та поновлення прав та інтересів позивача, за захистом яких він звернувся. Крім того, суд першої інстанції вважав, що зупинення реєстрації податкових накладних призводить до негативних наслідків для підприємства, зокрема, до погіршення ділової репутації, можливого розірвання ділових відносин з контрагентами, покладення додаткового обов`язку на позивача щодо надання пояснень та документів для реєстрації податкових накладних, а забезпечення позову на час судового розгляду справи відновить право позивача на здійснення господарської діяльності як платника податку на додану вартість, дасть можливість позивачу до остаточного вирішення даного спору реалізовувати своє право щодо реєстрації податкових накладних.

Апеляційний суд з такими висновками суду першої інстанції не погоджується, вважає їх помилковими та такими, що не відповідають нормам матеріального права та обставинам справи, з огляду на наступне.

Інститут забезпечення адміністративного позову регламентовано положеннями статей 150-158 КАС України, які закріплюють підстави для вжиття заходів забезпечення адміністративного позову, а також способи забезпечення позову в адміністративному процесі.

Наявність такого інституту є однією з гарантій виконання судового рішення і спрямоване на забезпечення принципу обов`язковості судових рішень. Забезпечення адміністративного позову - це вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, до вирішення адміністративної справи визначених законом заходів щодо створення можливості реального виконання у майбутньому судового рішення, якщо його буде прийнято на користь позивача.

Відповідно до вимог частин першої та другої статті 150 КАС України суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи.

При цьому, положеннями частини другої статті 150 КАС України в якості підстав для вжиття заходів забезпечення позову передбачено наступні: 1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або 2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 151 КАС України позов може бути забезпечено, зокрема, зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта.

Слід зазначити, що суд при розгляді клопотання про забезпечення позову повинен у кожному випадку, виходячи із конкретних доказів, встановити, чи є хоча б одна із передбачених частиною другою статті 150 КАС України обставин, і оцінити, чи не може застосуванням заходів забезпечення позову бути завдано ще більшої шкоди, ніж та, якій можна запобігти.

Також при розгляді клопотання про вжиття заходів забезпечення позову суд повинен дати оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості й адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників процесу; наявності зв`язку між конкретним видом, що застосовується для забезпечення позову, і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий вид забезпечення забезпечити фактичне виконання рішення суду у разі його задоволення; імовірності виникнення утруднень для виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; необхідності у зв`язку із вжиттям заходів запобігти порушенню прав та інтересів інших осіб, в тому числі, й осіб, які не приймають участь у розгляді справи.

Крім того, в ухвалі про забезпечення позову суд повинен навести мотиви, з яких він дійшов висновку про існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі, або захист цих прав, свобод та інтересів стане неможливим без вжиття таких заходів, або для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат, а також вказати ознаки, які свідчать про очевидність протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень. Значення цього інституту адміністративного процесуального права в тому, що ним захищаються законні інтереси (права) позивача на той випадок, коли відповідач буде діяти недобросовісно або коли неприйняття заходів може призвести до невиконання судового рішення.

При вирішенні питання щодо доцільності вжиття заходів забезпечення позову підлягають врахуванню пов`язаність заходів щодо забезпечення позову з його предметом, співмірність таких заходів заявленим позовним вимогам і відповідності виду забезпечення позову позовним вимогам.

При розгляді апеляційної скарги суд надає оцінку обґрунтованості доводів скаржника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості вимог скаржника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників процесу; наявності зв`язку між конкретним видом, що застосовується для забезпечення позову, і предметом позовних вимог, зокрема, чи спроможний такий вид забезпечення позову забезпечити фактичне виконання рішення суду у разі його задоволення.

Тобто, прийняття такого рішення доцільне та можливе лише в разі наявності достатньо обґрунтованого припущення, що невжиття таких заходів може в майбутньому ускладнити виконання судового рішення чи призвести до потреби докласти значні зусилля для відновлення прав позивача у разі задоволення позову.

У свою чергу, відповідно до вимог пункту 17 Постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України від 06.03.2008 №2 Про практику застосування адміністративними судами окремих положень Кодексу адміністративного судочинства України під час розгляду адміністративних справ в ухвалі про забезпечення позову суд повинен навести мотиви, з яких він дійшов висновку про існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі, або захист цих прав, свобод та інтересів стане неможливим без вжиття таких заходів, або для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат, а також вказати ознаки, які свідчать про очевидність протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень. Суд повинен у кожному випадку, виходячи з конкретних доказів, встановити, чи є хоча б одна з названих обставин, і оцінити, чи не може застосуванням заходів забезпечення позову бути завдано ще більшої шкоди, ніж та, якій можна запобігти.

Проте, позивачем до заяви про забезпечення позову не додано належних, допустимих доказів на підтвердження факту, що невжиття заходів забезпечення позову може істотно ускладнити чи унеможливити подальше виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача. В матеріалах справи також відсутні докази які свідчать про очевидні ознаки протиправності оспорюваного рішення та порушення прав, свобод та інтересів товариства.

Судом встановлено, що предметом спору є, зокрема, визнання протиправним та скасування рішення комісії Головного управління ДФС у Волинській області, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації про внесення ДП АРТ-ГОР Україна до переліку ризикових платників податків та зобов`язання виключити позивача з переліку ризикових платників податків.

Відповідно до пункту 6 Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних , затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 року №117 (далі - Порядок №117), у разі коли за результатами моніторингу платник податку, яким складено податкову накладну/розрахунок коригування, відповідає критеріям ризиковості платника податку, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється. Отже, Порядком №117 визначено, що віднесення платника податків до ризикових є підставою для зупинення реєстрації поданих таким платником податкових накладних.

Водночас, пунктами 12, 13 Порядку №117 передбачено, що у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі контролюючий орган протягом операційного дня надсилає (в електронній формі у текстовому форматі) в автоматичному режимі платнику податку квитанцію про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування. Така квитанція є підтвердженням зупинення такої реєстрації. У квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування зазначаються: 1) номер та дата складання податкової накладної/розрахунку коригування; 2) порядковий номер, номенклатура товарів/послуг продавця, код товару згідно з УКТЗЕД / послуги згідно з Державним класифікатором продукції та послуг, зазначені у податковій накладній/розрахунку коригування, реєстрація яких зупинена; 3) критерій(ї) ризиковості платника податку та/або критерій(ї) ризиковості здійснення операцій, на підставі якого (их) зупинено реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, із розрахованим показником за кожним критерієм, якому відповідає платник податку; 4) пропозиція щодо надання платником податку пояснень та копій документів, необхідних для прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі. Перелік документів, необхідних для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, наведений у пункті 14 Порядку №117.

З наведеного слідує, що зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування є однією з форм контролю щодо дотримання платником податків норм податкового законодавства та перевірки фактичного здійснення операції з постачання товарів/послуг, дані про яку зазначено у такій податковій накладній/розрахунку коригування.

Крім цього, згідно абзацу 22 пункту 201.10 статті 201 ПК України - відсутність факту реєстрації платником податку продавцем товарів/послуг податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних не дає права покупцю на включення сум податку на додану вартість до податкового кредиту та не звільняє продавця від обов`язку включення суми податку на додану вартість, вказаної в податковій накладній, до суми податкових зобов`язань за відповідний звітний період.

За такого правового регулювання, віднесення позивача до переліку ризикових платників податків є лише підставою для зупинення реєстрації поданих ним податкових накладних, що в свою чергу, не позбавляє платника податків права на реєстрацію такої податкової накладної/розрахунку коригування за умови подання пояснень та копій документів, необхідних для прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі. Тобто, негативні наслідки для платника податків не наступають у зв`язку із зупиненням реєстрації податкових накладних.

При цьому, у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних згідно з пунктом 201.16 статті 201 ПК України штрафні санкції, передбачені цим пунктом, не застосовуються на період зупинення такої реєстрації до прийняття рішення щодо відновлення реєстрації таких податкових накладних/розрахунків коригування згідно з підпунктом 201.16.4 пункту 201.16 статті 201 цього Кодексу.

Відтак, позивачем не обґрунтовано свою заяву про забезпечення позову, не надано доказів того, що існує очевидна небезпека заподіяння шкоди його правам, свободам та інтересам до ухвалення рішення у даній справі, або захист цих прав, свобод та інтересів стане неможливим без вжиття таких заходів, або для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат, або наявні очевидні ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень. Сама лише думка позивача з приводу ускладнення в майбутньому виконання рішення суду не може бути визнана судом достатньою підставою для вжиття заходів забезпечення адміністративного позову у спірних правовідносинах, оскільки є суб`єктивним судженням позивача, без зазначення існуючої очевидної небезпеки заподіяння шкоди позивачу. Тобто, прийняття такого рішення доцільне та можливе лише в разі наявності достатньо обґрунтованого припущення, що невжиття таких заходів може в майбутньому ускладнити виконання судового рішення чи призвести до потреби докласти значні зусилля для відновлення прав позивача у разі задоволення позову.

Колегія суддів зазначає, що мотиви, якими заявник обґрунтовує заявлене клопотання та забезпечення позову шляхом зупинення дії рішення, яким підприємство внесено до переліку ризикових платників податків буде фактично вирішенням справи по суті до постановлення рішення в даній справі. Також суд зауважує, що на даному етапі він позбавлений можливості встановити наявність очевидних ознак протиправності оскаржуваного рішення, оскільки такі можуть бути виявлені судом тільки на підставі з`ясування фактичних обставин справи та оцінки належності, допустимості і достовірності як кожного доказу окремо, так і достатності та взаємного зв`язку наявних у матеріалах справи доказів у їх сукупності.

У межах визначеної нормативної регламентації спірних правовідносин суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що зупинення дії оскаржуваного рішення, зумовить виникнення невиправданого судового втручання у діяльність суб`єкта владних повноважень, що, у свою чергу, йде у розріз з метою інституту забезпечення позову.

Колегія суддів також зазначає, що забезпечення адміністративного позову є крайнім заходом, вжиття якого можливе виключно за наявності підстав вважати, що рішення, дії або бездіяльність суб`єкта владних повноважень є очевидно протиправними.

Згідно з Рекомендаціями №R (89) 8 про тимчасовий судовий захист в адміністративних справах, прийнятій Комітетом Міністрів Ради Європи 13 вересня 1989 року рішення про вжиття заходів тимчасового захисту може, зокрема, прийматися у разі, якщо виконання адміністративного акта може спричинити значну шкоду, відшкодування якої неминуче пов`язано з труднощами, і якщо на перший погляд наявні достатньо вагомі підстави для сумнівів у правомірності такого акта.

Отже, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що зупинення дії рішення комісії Головного управління ДФС у Волинській області, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації про внесення ДП АРТ-ГОР Україна до переліку ризикових платників податківзумовить виникнення невиправданого судового втручання у діяльність суб`єкта владних повноважень.

Враховуючи наведене, суд апеляційної інстанції не вбачає підстав для забезпечення адміністративного позову згідно статті 150 КАС України, а підстави які навів позивач, а саме очевидність ознак протиправності рішення відповідача та порушення прав, свобод та інтересів позивача таким рішенням не є обґрунтовані, не наведено переконливих підстав для вжиття заходів забезпечення адміністративного позову, не подано суду належних та допустимих доказів наявності очевидної небезпеки правам, свободам та інтересам позивача, неможливості або ускладнення захисту їх без вжиття заходів забезпечення позову.

За таких обставин, колегія суддів вважає, що висновки суду першої інстанції про наявність підстав для задоволення клопотання є помилковими, оскільки вжиття заходів забезпечення позову у запропонований позивачем спосіб є неможливим, не відповідає меті застосування правового інституту забезпечення позову та суперечить положенням статтей 150, 151 КАС України.

У відповідності до вимог пункту 2 частини першої статті 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення.

Згідно з статтею 317 КАС України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є, зокрема, неповне з`ясування судом обставин справи, що мають значення для справи та неправильне застосування норм матеріального права.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів приходить до висновку, що оскаржувана ухвала постановлена з неповним з`ясуванням обставин, що мають значення для вирішення спірного питання, з невідповідністю висновків суду обставинам справи та з порушенням норм процесуального права, що призвело до неправильного вирішення питання про вжиття заходів забезпечення позову, а відтак вона підлягає скасуванню із ухваленнямпостанови про відмову в задоволенні заяви про забезпечення позову.

Керуючись ч.3 ст.243, 308, 311, 315, 317, 321, 325, 328, 329 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Головного управління ДФС у Волинській області задовольнити.

Ухвалу Волинського окружного адміністративного суду від 09 вересня 2019 року про забезпечення позову скасувати та прийняти постанову, якою в задоволенні клопотання Дочірнього підприємства АРТ-ГОР Україна про забезпечення адміністративного позову відмовити.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий суддя В. В. Ніколін судді О. О. Большакова О. М. Гінда Повне судове рішення складено 04 грудня 2019 року.