Постанова

від 05.12.2019 по справі 140/2634/19

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 грудня 2019 рокуЛьвів№ 857/11029/19

Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі:

головуючого судді - Носа С. П.,

суддів - Кухтея Р. В., Іщук Л. П.;

за участю секретаря судового засідання - Джули В. М.;

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Волинській області на ухвалу Волинського окружного адміністративного суду від 30 вересня 2019 року про забезпечення позову в справі № 140/2634/19 (головуючий суддя - Андрусенко О. О., м. Луцьк) за позовом Дочірнього підприємства АРТ-ГОР Україна до Головного управління ДФС у Волинській області, Державної фіскальної служби України про визнання протиправним та скасування рішення, визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити дії,-

ВСТАНОВИВ:

Дочірнє підприємство АРТ-ГОР Україна звернулося в суд з позовом до Головного управління ДФС у Волинській області, Державної фіскальної служби України про визнання протиправним та скасування рішення комісії Головного управління ДФС у Волинській області, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації про внесення ДП АРТ-ГОР Україна до переліку ризикових платників податків та зобов`язання виключити позивача з переліку ризикових платників податків; визнання протиправними дій Державної фіскальної служби України щодо зупинення реєстрації в Єдиному реєстрі наступних податкових накладних: ПН №3 від 03.01.2019 року, ПН №34 від 05.12.2018 року, ПН №35 від 14.12.2018 року, ПН №40 від 07.12.2018 року, ПН №42 від 14.12.2018 року, ПН №43 від 19.12.2018 року, ПН №46 від 05.12.2018 року, ПН №47 від 28.12.2018 року, ПН №48 від 27.12.2018 року, ПН №49 від 21.12.2018 року, ПН №50 від 10.12.2018 року та зобов`язання зареєструвати зазначені накладні.

25.09.2019 року позивачем подано до суду клопотання про забезпечення позову шляхом зупинення дії рішення комісії Головного управління ДФС у Волинській області, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації від 11.09.2019 року про внесення Дочірнього підприємства АРТ-ГОР Україна до переліку ризикових платників податків.

В обґрунтування даного клопотання вказано, що неправомірне включення позивача до переліку ризикових платників податків стає причиною зупинення реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, що у свою чергу призводить до негативних наслідків для підприємства, а саме: погіршення ділової репутації, а також до можливих прямих і непрямих збитків підприємства, шляхом виставлення штрафних санкцій контрагентами позивача та розірвання ділових відносин.

Ухвалою Волинського окружного адміністративного суду від 30 вересня 2019 року клопотання задоволено. Зупинено дію рішення комісії Головного управління ДФС у Волинській області, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, оформленого протоколом від 11 вересня 2019 року №10, в частині внесення до переліку ризикових платників податків дочірнє підприємство АРТ-ГОР Україна .

Не погодившись із вказаною ухвалою, її оскаржило Головне управління ДПС у Волинській області, покликаючись на те, що вказана ухвала є незаконною та прийнятою з порушенням норм процесуального права з неповним з`ясуванням обставин, що мають значення для справи, просить ухвалу Волинського окружного адміністративного суду від 10 вересня 2019 року скасувати та прийняти нову ухвалу, якою відмовити в задоволенні клопотання про забезпечення позову.

Неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи відповідно до ч. 2 ст. 313 КАС України, тому відповідно до ч.4 ст. 229 КАС України у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши обставини справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку про те, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а ухвала суду першої інстанції скасуванню, з наступних підстав.

Встановлено, що 30.09.2019 року Головне управління ДФС у Волинській області подало до суду копію витягу з протоколу засідання комісії ГУ ДФС у Волинській області, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації, від 11.09.2019 року № 10, а також копію службової записки від 11.09.2019 року №1119/03-20-06-03-09, яка стала підставою для прийняття рішення про включення позивача до переліку ризикових платників податків.

Як вбачається зі змісту службової записки від 11.09.2019 року №1119/03-20-06-03-09 начальник Управління моніторингу ризикових операцій та доходів висловив припущення про ймовірність ризиковості здійснення господарських операцій ДП АРТ-ГОР Україна , які зазначені у поданих на реєстрацію податкових накладних протягом 18.05.2019-10.09.2019 року.

Судом першої інстанції зазначено, що включення платника податків до переліку ризикових платників податків тягне за собою правові наслідки у вигляді зупинення реєстрації податкових накладних/розрахунків коригувань. Крім того, включення платника податків до переліку ризикових платників податків покладає на платника додатковий обов`язок щодо надання додаткових пояснень та документів, при цьому, остаточне рішення про реєстрацію податкової накладної чи про відмову в реєстрації буде прийнято лише після надання таких пояснень та документів та за результатами їх розгляду комісією центрального рівня.

Такі висновки суд апеляційної інстанції вважає невірними з огляду на наступне.

Відповідно до ч. 1 ст.150 КАС України суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову.

Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо: 1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або 2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю (ч. 2 ст. 150 КАС України).

Отже процесуальним законом встановлені виключні обставини, які можуть бути підставою для вжиття заходів забезпечення позову: існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі; захист прав, свобод та інтересів стане неможливим без вжиття таких заходів, або для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат; невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист; наявні ознаки очевидної протиправності оскаржуваного рішення, дій чи бездіяльності.

Відповідно до ч.2 ст. 151 КАС України, суд може застосувати кілька заходів забезпечення позову. Заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Суд також повинен враховувати співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, із наслідками вжиття заходів забезпечення позову для заінтересованих осіб.

Фактично метою забезпечення позову є вжиття судом заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій з боку відповідача, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі з метою запобігання потенційним труднощам у подальшому виконанні такого рішення.

Забезпечення позову по суті це обмеження суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов`язаних з ним інших осіб з метою забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника). Також вжиття заходів забезпечення гарантує виконання судового рішення в разі задоволення позовних вимог.

Відповідно до ч.2 ст.6 КАС України суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини,

Європейський суд з прав людини у своїй прецедентній практиці виходить з того, що забезпечення позову є не тільки гарантією виконання судового рішення в разі задоволення позовних вимог, а й засобом запобігання порушення прав.

У рішенні від 31.07.2003 у справі "Дорани проти Ірландії" Європейський суд з прав людини зазначив, що поняття "ефективний засіб" передбачає запобігання порушенню або припиненню порушення, а так само встановлення механізму відновлення, поновлення порушеного права. Причому, як наголошується у рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Салах Шейх проти Нідерландів", ефективний засіб - це запобігання тому, щоб відбулося виконання заходів, які суперечать Конвенції, або настала подія, наслідки якої будуть незворотними. При вирішенні справи "Каіч та інші проти Хорватії" (рішення від 17.07.2008) Європейський Суд з прав людини вказав, що для Конвенції було б неприйнятно, якби ст.13 декларувала право на ефективний засіб захисту, але без його практичного застосування.

Відповідно до пункту 6 Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 року №117 (далі Порядок №117), у разі коли за результатами моніторингу платник податку, яким складено податкову накладну/розрахунок коригування, відповідає критеріям ризиковості платника податку, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється.

Згідно з пунктом 13 Порядку №117 у квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування зазначаються: 1) номер та дата складання податкової накладної/розрахунку коригування; 2) порядковий номер, номенклатура товарів/послуг продавця, код товару згідно з УКТЗЕД/послуги згідно з Державним класифікатором продукції та послуг, зазначені у податковій накладній/розрахунку коригування, реєстрація яких зупинена; 3) критерій(ї) ризиковості платника податку та/або критерій(ї) ризиковості здійснення операцій, на підставі якого(их) зупинено реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, із розрахованим показником за кожним критерієм, якому відповідає платник податку; 4) пропозиція щодо надання платником податку пояснень та копій документів, необхідних для прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі.

З системного аналізу наведених вище нормативно-правових актів, суд апеляційної інстанції вважає, що розгляд комісією контролюючого органу питання про внесення платників податку до переліку ризикових платників податків з відповідними висновками є підставою для внесення, зокрема до АІС «Податковий блок» , інформації щодо внесення/виключення платників податку до (з) переліку ризикових платників податків згідно з пунктом 1.6 Критеріїв, що не порушує прав платника податків, оскільки безпосередньо не породжує певних правових наслідків для суб`єктів відповідних правовідносин і не має обов`язкового характеру. А є лише результатом проведення аналізу наявної інформації в інформаційних ресурсах ДФС та/або за результатами проведення обробки та аналізу податкової інформації і відображенням певної інформації бази даних контролюючого органу.

Слід зазначити, що Податковим кодексом України теж врегульоване питання інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності контролюючого органу.

У п. 61.1 ст. 61 ПК України визначено, що податковий контроль - це система заходів, що вживаються контролюючими органами з метою контролю правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати податків і зборів, а також дотримання законодавства з питань регулювання обігу готівки, проведення розрахункових та касових операцій, патентування, ліцензування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Так, п.п. 62.1.2 п. 62.2 ст. 62 ПК України передбачено, що способом здійснення такого контролю є, зокрема, інформаційно-аналітичне забезпечення діяльності контролюючих органів.

Відповідно до ст. 71 ПК України інформаційно-аналітичне забезпечення діяльності контролюючих органів - комплекс заходів, що координується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, щодо збору, опрацювання та використання інформації, необхідної для виконання покладених на контролюючі органи функцій.

Згідно з приписами п.п.72.1.1 п.72.1 ст. 72 ПК України для інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності контролюючого органу використовується інформація, що надійшла, зокрема: від платників податків та податкових агентів, що міститься в податкових деклараціях, розрахунках, інших звітних документах; що міститься у наданих великими платниками податків в електронній формі копіях документів з обліку доходів, витрат та інших показників, пов`язаних із визначенням об`єктів оподаткування (податкових зобов`язань), первинних документах, які ведуться в електронній формі, регістрах бухгалтерського обліку, фінансовій звітності, інших документах, пов`язаних з обчисленням та сплатою податків і зборів; про фінансово-господарські операції платників податків.

У п. 74.1 ст.74 ПК України зазначено, що податкова інформація, зібрана відповідно до цього Кодексу, зберігається в базах даних Інформаційних, телекомунікаційних та інформаційно-телекомунікаційних систем (далі - Інформаційні системи) центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику.

Внесення інформації до баз даних Інформаційних систем та її опрацювання здійснюються контролюючими органами.

Перелік Інформаційних систем визначається центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику.

Відповідно до п.74.3 ст.74 ПК України зібрана податкова інформація та результати її опрацювання використовуються для виконання покладених на контролюючі органи функцій та завдань, а також центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, для формування та реалізації єдиної державної податкової та митної політики.

З наведеного, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що внесення контролюючим органом платника податку до переліку ризикових платників податків є лише діяльністю контролюючого органу з виконання своїх повноважень по збиранню та формуванню податкової інформації, яка сама по собі не створює для платника податків жодних правових наслідків у вигляді зміни або припинення його прав та не породжують для нього обов`язкових юридичних наслідків. Включення суб`єктом владних повноважень до бази даних певної інформації не створює жодних перешкод для діяльності платника податку.

Відтак, даючи оцінку вказаним обставинам в сукупності, колегія суддів приходить до переконання про безпідставність і необґрунтованість винесення ухвали про задоволення клопотання про вжиття заходів забезпечення адміністративного позову, а тому вважає, що ухвала судом постановлена з порушенням норм процесуального права, що привело до неправильного вирішення питання про вжиття заходів забезпечення позову та підлягає скасуванню.

Керуючись ст.139, ч.3 ст.243, ст.310, п.2 ч.1 ст.315, п.4 ч.1 ст.317, ч.1 ст.321, ст.ст.322, 325, 329 КАС України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Волинській області - задовольнити.

Ухвалу Волинського окружного адміністративного суду від 30 вересня 2019 року про забезпечення позову в справі № 140/2634/19 - скасувати та прийняти постанову, якою в задоволенні клопотання Дочірнього підприємства АРТ-ГОР Україна про забезпечення адміністративного позову в справі № 140/2634/19 - відмовити.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку відповідно до статей 328, 329 КАС України.

Головуючий суддя С. П. Нос судді Р. В. Кухтей Л. П. Іщук Повне судове рішення складено 11 грудня 2019 року.