Ухвала

від 02.12.2019 по справі 390/167/18

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

Ухвала

02 грудня 2019 року

м. Київ

справа № 390/167/18

провадження № 61-19063ск19

Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Петрова Є. В. розглянув касаційну скаргу ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 та ОСОБА_13 на рішення Кіровоградського районного суду Кіровоградської області від 13 вересня 2018 року та постанову Кропивницького апеляційного суду від 17 вересня 2019 року у справі за позовом ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 та ОСОБА_13 до ОСОБА_14 , третя особа: приватний нотаріус Кіровоградського районного нотаріального округу Томаз Вікторія Ігорівна, про встановлення правочину недійсним та застосування наслідків недійсності нікчемного правочину, на рішення Васильківського міськрайонного суду Київської області від 25 жовтня 2018 року та постанову Київського апеляційного суду від 06 березня 2019 року в справі за позовом ОСОБА_15 до ОСОБА_16 , треті особи: служба у справах дітей та сім`ї Васильківської міської ради Київської області, Васильківська районна державна адміністрація Київської області, орган опіки та піклування Горішньоплавнівської міської ради Полтавської області, про визначення місця проживання дітей,

ВСТАНОВИВ:

22 жовтня 2019 року ОСОБА_1 звернувся до Верховного Суду в інтересах ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 та ОСОБА_13 із касаційною скаргою, яка підписана ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 на рішення Кіровоградського районного суду Кіровоградської області від 13 вересня 2018 року та постанову Кропивницького апеляційного суду від 17 вересня 2019 року.

Ухвалою суду Верховного Суду від 07 листопада 2019 року касаційну скаргу залишено без руху для усунення недоліків, запропоновано представнику заявників ОСОБА_1 надати документи на підтвердження його повноважень на представництво інтересів заявників; уточнити вимоги відповідно до повноважень суду касаційної інстанції, які передбачені статтею 409 ЦПК України.

Представником заявників на усунення недоліків касаційної скарги надано уточнену касаційну скаргу із вимогами викладеними відповідно до статті 409 ЦПК України та копії довіреностей на представництво інтересів.

Подана касаційна скарга в частині вимог ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 та ОСОБА_13 не може бути прийнята до розгляду, оскільки не відповідає вимогам пункту 1 частини четвертої статті 393 ЦПК України.

Частиною третьою статі 131-2 Конституції України у редакції Закону України від 02 червня 2016 року № 1401-VІІІ, який набув чинності 30 вересня 2016 року, передбачено, що виключно адвокат здійснює представництво іншої особи в суді, а також захист від кримінального обвинувачення.

Підпунктом 11 пункту 16-1 Перехідні положення Конституції України у редакції Закону України від 02 червня 2016 року № 1401-VІІІ, який набув чинності 30 вересня 2016 року, встановлено, що представництво відповідно до пункту 3 частини першої статті 131-1 та статті 131-2 Конституції України виключно прокурорами або адвокатами у Верховному Суді та судах касаційної інстанції здійснюється з 01 січня 2017 року.

Представництво в суді у провадженнях, розпочатих до набрання чинності Законом України Про внесення змін до Конституції України (щодо правосуддя) , здійснюється за правилами, які діяли до набрання ним чинності, - до ухвалення у відповідних справах остаточних судових рішень, які не підлягають оскарженню.

У статті 8 Конституції України встановлено, що Конституція України має найвищу юридичну силу. Закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі Конституції України і повинні відповідати їй. Норми Конституції України є нормами прямої дії.

Враховуючи, що провадження у вказаній справі було розпочате після 30 вересня 2016 року, у зв`язку з чим представництво сторін у Верховному Суді має здійснюватися адвокатами.

У відповідності до частини першої статті 60 ЦПК України представником у суді може бути адвокат або законний представник.

Відповідно до частини першої статті 17 Закону України Про адвокатуру та адвокатську діяльність Рада адвокатів України забезпечує ведення Єдиного реєстру адвокатів України з метою збирання, зберігання, обліку та надання достовірної інформації про чисельність і персональний склад адвокатів України, адвокатів іноземних держав, які відповідно до цього Закону набули права на заняття адвокатською діяльністю в Україні, про обрані адвокатами організаційні форми адвокатської діяльності. Внесення відомостей до Єдиного реєстру адвокатів України здійснюється радами адвокатів регіонів та Радою адвокатів України.

Частиною першою статті 26 Закону України Про адвокатуру та адвокатську діяльність передбачено, що документами, які посвідчують повноваження адвоката на надання правової допомоги, можуть бути: договір про надання правової допомоги; довіреність; ордер; доручення органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги.

Касаційну скаргу, подану до Верховного Суду 22 жовтня 2019 року, підписано ОСОБА_18 - представником заявників: ОСОБА_4 (за довіреністю від 20 листопада 2017 року, яка зареєстрована в реєстрі за № 967), ОСОБА_5 (за довіреністю від 16 листопада 2017 року, яка зареєстрована в реєстрі за № 970), ОСОБА_6 (за довіреністю від 16 листопада 2017 року, яка зареєстрована в реєстрі за № 971), ОСОБА_7 (за довіреністю від 16 листопада 2017 року, яка зареєстрована в реєстрі за № 988), ОСОБА_8 (за довіреністю від 21 листопада 2017 року, яка зареєстрована в реєстрі за № 979), ОСОБА_9 (за довіреністю від 20 листопада 2017 року, яка зареєстрована в реєстрі за № 969), ОСОБА_10 (за довіреністю від 20 листопада 2017 року, яка зареєстрована в реєстрі за № 972), ОСОБА_11 (за довіреністю від 20 листопада 2017 року, яка зареєстрована в реєстрі за № 974), ОСОБА_12 (за довіреністю від 20 листопада 2017 року, яка зареєстрована в реєстрі за № 976) та ОСОБА_13 (за довіреністю від 22 листопада 2017 року, яка зареєстрована в реєстрі за № 973).

Згідно даних Єдиного реєстру адвокатів України відомості про те, що ОСОБА_18 має статус адвоката відсутні.

Відповідно до пункту 1 частини четвертої статті 393 ЦПК України касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається судом, якщо касаційна скарга подана особою, яка не має процесуальної дієздатності, не підписана, підписана особою, яка не має права її підписувати, або особою, посадове становище якої не зазначено.

Оскільки касаційна скарга підписана ОСОБА_1 , відомості про статус якого як адвоката у Єдиному реєстрі адвокатів України відсутні, а будь-яких належних доказів про те, що він є адвокатом, ? суду касаційної інстанції не надано, у зв`язку з чим відповідно до пункту 1 частини четвертої статті 393 ЦПК України касаційна скарга в частині вимог ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 та ОСОБА_13 не приймається до розгляду і повертається заявникам.

Разом із тим, касаційна скарга підписана також заявниками ОСОБА_2 , ОСОБА_3 і в частині вимог ОСОБА_2 і ОСОБА_3 необхідно продовжити строк для усунення недоліків касаційної скарги за наступних підстав.

До касаційної скарги додана заява із клопотанням заявників в тому числі і ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про відстрочення сплати судового збору за подання касаційної скарги на рішення Кіровоградського районного суду Кіровоградської області від 13 вересня 2018 року та постанову Кропивницького апеляційного суду від 17 вересня 2019 року.

В ухвалі Верховного Суду від 07 листопада 2019 року зазначено, що питання щодо відстрочення сплати судового збору буде вирішено після надання підтверджуючих документів на представництво.

Заява про відстрочення сплати судового збору подана та підписана ОСОБА_1 , який не має повноважень на представництво ОСОБА_2 , ОСОБА_3 . Тому дана заява підлягає поверненню разом із касаційною скаргою, а судовий збір сплаті.

У зв`язку з наведеним заявникам необхідно сплатити судовий збір за подання касаційної скарги.

Згідно з підпунктом 2 пункту 1 частини другої статті 4 Закону України Про судовий збір (в редакції на момент подання позову) за подання до суду позовної заяви немайнового характеру, яка подана фізичною особою ставка судового збору становить 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відповідно до підпункту 7 пункту 1 частини другої статті 4 Закону України Про судовий збір судовий збір за подання касаційної скарги на рішення суду становить 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги в межах оспорюваної суми.

Відповідно до частини третьої статті 6 Закону України Про доступ до судових рішень суд при здійсненні судочинства може використовувати лише текст судового рішення, який опубліковано офіційно або внесено до Єдиного державного реєстру судових рішень (далі ЄДРСР).

Аналіз ЄДРСР свідчить, що позовна заява містила одну вимогу немайнового характеру.

З урахуванням наведених обставин та виходячи із того, що позов було пред`явлено до суду у 2018 році, - за подання касаційної скарги ОСОБА_2 і ОСОБА_3 необхідно сплатити судовий збір у розмірі 1 409,60 грн (із розрахунку 704,80 грн х 200%), де 704,80 грн це 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб станом на 01 січня 2018 року.

Судовий збір за подання касаційної скарги до Верховного Суду має бути перераховано або внесено до УК у Печерському районі м. Києва, код ЄДРПОУ: 38004897, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), МФО: 899998, рахунок отримувача: 31219207026007, ККДБ: 22030102, номер рахунку отримувача (стандарт IBAN): UA67899998000031219207026007.

Порядок сплати судового збору визначено статтею 6 Закону України Про судовий збір . На підтвердження сплати судового збору необхідно суду надати документ, що підтверджує його сплату.

Разом із тим, заявникам ОСОБА_2 , ОСОБА_3 необхідно роз`яснити наступне.

Відповідно до частини першої та третьої статті 136 ЦПК України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на визначений строк у порядку, передбаченому законом, але не більше як до ухвалення судового рішення у справі. З підстав, зазначених у частині першій цієї статті, суд у порядку, передбаченому законом, може зменшити розмір належних до сплати судових витрат, пов`язаних з розглядом справи, або звільнити від їх сплати.

Статтею 8 Закону України Про судовий збір передбачено, що враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю. Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

Тлумачення статті 136 ЦПК України та статті 8 Закону України Про судовий збір свідчить, що для відстрочення або розстрочення сплати судового збору, зменшення розміру або звільнення від сплати судового збору мають бути обставини, підтверджені належними та допустимими доказами, достатніми для вирішення питання про відстрочення сплати судового збору з урахуванням майнового стану сторони. Доводи заявників повинні бути обґрунтованими, такими, що характеризують їх майновий стан та свідчити про наявність умов, що відповідно до статті 8 Закону України Про судовий збір є підставою для відстрочення або розстрочення сплати судового збору, зменшення розміру або звільнення від сплати судового збору. Такими документами, наприклад, можуть бути про склад сім`ї, про наявність на утриманні непрацездатних членів сім`ї, банківські документи про відсутність на рахунку коштів, довідка фіскального органу про перелік розрахункових та інших рахунків, тощо.

Відомості з Державного реєстру фізичних осіб - платників податків про суми виплачених доходів та утриманих податків від 01 жовтня 2019 року № 14574 та №14575 в даному випадку свідчать лише про те, що інформація про доходи заявників за період часу з 01 кварталу 2018 року по 02 квартал 2019 року відсутня.

Відповідно до частини другої статті 127 ЦПК України встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду.

Враховуючи викладене вище, зазначений в ухвалі Верховного Суду від 07 листопада 2019 року строк для усунення недоліків, а саме: сплати судового збору, слід продовжити та повідомити про це заявників ОСОБА_2 і ОСОБА_3 .

Керуючись статтями 127,185, 392, 393 ЦПК України,

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 та ОСОБА_13 на рішення Кіровоградського районного суду Кіровоградської області від 13 вересня 2018 року та постанову Кропивницького апеляційного суду від 17 вересня 2019 року у справі за позовом ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 та ОСОБА_13 до ОСОБА_14 , третя особа: приватний нотаріус Кіровоградського районного нотаріального округу Томаз Вікторія Ігорівна, про встановлення правочину недійсним та застосування наслідків недійсності нікчемного правочину,, на рішення Васильківського міськрайонного суду Київської області від 25 жовтня 2018 року та постанову Київського апеляційного суду від 06 березня 2019 року в справі за позовом ОСОБА_15 до ОСОБА_16 , треті особи: служба у справах дітей та сім`ї Васильківської міської ради Київської області, Васильківська районна державна адміністрація Київської області, орган опіки та піклування Горішньоплавнівської міської ради Полтавської області, про визначення місця проживання дітей повернути заявникам.

Продовжити ОСОБА_2 , ОСОБА_3 строк для усунення недоліків касаційної скарги, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення цієї ухвали.

У разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали касаційна скарга вважатиметься неподаною та буде повернута заявникові.

Ухвала оскарженню не підлягає .

Суддя Є. В. Петрова