Постанова

від 20.11.2019 по справі 914/748/19

ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"20" листопада 2019 р. Справа №914/748/19

Західний апеляційний господарський суд у складі колегії:

Головуючого судді Дубник О.П.

суддів Гриців В.М.

Зварич О.В.

за участю секретаря судового засідання Кіри О.С.

розглянув матеріали апеляційної скарги Селянського (Фермерського) господарства «Короп» (далі - СФГ «Короп» ) від 11.09.2019р. вих.№ б/н (від 11.09.2019р. вх.№01-05/3363/19)

на рішення Господарського суду Львівської області від 20.08.2019 року (суддя Березяк Н .Є., повний текст ухвали виготовлено 22.08.2018р.)

у справі № 914/748/19

за позовом: СФГ «Короп» , с.Рата, Жовківський район, Львівська область,

до відповідача-1: Товариства з обмеженою відповідальністю «Рава-Руська РМС» (далі - ТзОВ «Рава-Руська РМС» ), м.Рава-Руська, Жовківський район, Львівська область,

до відповідача-2: Рава-Руської міської ради Жовківського району Львівської області (далі - Рава-Руська міська рада), м.Рава-Руська, Жовківський район, Львівська область,

до відповідача-3: Головного управління Держгеокадастру у Львівській області, м.Львів

за участі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні позивача: Жовківської районної ради Львівської області (далі - Жовківська районна рада), м. Жовква, Жовківський район, Львівська область,

про: скасування рішення органу місцевого самоврядування, державного акту на земельну ділянку, державної реєстрації земельної ділянки.

за участю представників:

від позивача: Білик П.Б. - адвокат (ордер у справі); Стрілецький О.І. - керівник.;

від відповідача-1: не з`явився (належно повідомлений);

від відповідача-2: Лемішко М.І. - представник (довіреність у справі);

від відповідача-3: Баїк Ю.П. - представник (довіреність у справі);

від третьої особи: не з`явився (належно повідомлений).

1.Розгляд справи.

Відводів суддям та секретарю судового засідання в порядку ст.ст. 35, 36, 37 ГПК України не заявлялось.

У судовому засіданні здійснювалось фіксування судового процесу за допомогою технічного засобу відповідно до ст. 222 ГПК України.

Ухвалою Західного апеляційного господарського суду від 01.10.2019 у складі: головуючого судді Дубник О.П., суддів Зварич О.В. та Хабіб М.І. відкрито апеляційне провадження.

Розпорядженням керівника апарату Західного апеляційного господарського суду №1038 від 19.11.2019р. призначено автоматизовану заміну складу колегії суддів у зв`язку із перебуванням у відпустці судді-члена колегії Хабіб М.І.

Відповідно до витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 19.11.2019р. визначено склад колегії суддів: головуючий суддя- Дубник О.П., судді Зварич О.В. та Гриців В.М.

2. Вирішення процесуальних питань під час розгляду справи.

Відповідач-1 та третя особа участі уповноважених представників в судове засідання не забезпечили, про час та місце розгляду справи були належним чином повідомлені, що підтверджується наявними у матеріалах справи повідомленнями про вручення рекомендованих повідомлень від 05.11.2019.

Відповідно до п.п. 1,2 ч. 3 ст. 202 ГПК України якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі: неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.

Відповідно до ч. 1 ст. 270 ГПК України у суді апеляційної інстанції справи переглядаються за правилами розгляду справ у порядку спрощеного позовного провадження з урахуванням особливостей, передбачених у цій главі.

Згідно з ч. 12 ст. 270 ГПК України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Апелянтом подано до суду додаткові пояснення від 19.11.2019 року (вх. №01-04/6982/19 від 20.11.2019 року) з доданими доказами, які виникли після винесення оскаржуваного рішення. Оскільки такі докази є новими, та не могли бути досліджені судом першої інстанції, суд апеляційної інстанції залишає вказані докази без розгляду.

3. Короткий зміст позовних вимог.

3.1 17.04.2019 року СФГ «Короп» звернулося з позовом (з урахуванням заяви від 25.06.2019 про уточнення позовних вимог, а.с. 132-136, т.1) до відповідача-1 ТзОВ «Рава-Руська РМС» , до відповідача-2 Рава-Руської міської ради, до відповідача-3 Головного управління Держгеокадастру у Львівській області, у якому просило:

визнати незаконним та скасувати рішення виконавчого комітету Рава-Руської міської Ради народних депутатів Жовківського району Львівської області від 17 грудня 1993 року № 240 «Про передачу земельної ділянки у постійне користування» ;

визнати недійсним та скасувати Державний акт на право постійного користування землею від 26.04.1996 серії І-ЛВ № 001842 , виданий Рава-Руській рибо-меліоративній станції (м. Рава-Руська, вул.22-го Січня) Рава-Руською міською Радою народних депутатів Жовківського району Львівської області та скасувати запис реєстрації 26.04.1996 року за № 114 в Книзі записів (реєстрації) державних актів на право постійного користування землею на території Жовківської районної ради народних депутатів про реєстрацію зазначеного акту;

скасувати державну реєстрацію в Державному земельному кадастрі земельної ділянки площею 77.3856 га, кадастровий номер 4622710400:01:013:0049, цільове призначення 10.07 Для рибогосподарських потреб , місце розташування: Львівська область, Жовківський район, м. Рава-Руська, дата державної реєстрації земельної ділянки 11.01.2017 року, інформація про власників (користувачів) земельної ділянки, найменування ТзОВ «Рава-Руська РМС» .

3.2 Позовні вимоги мотивовані тим, що у 1995 році позивачу терміном на 25 років двічі було надано в оренду земельну ділянку, площею 17 га на підставі рішення Рава-Руської міської ради № 111 від 13.04.1995 року та рішення Жовківської районної ради народних депутатів Жовківського району Львівської області № 8 від 01 серпня 1995 року. 21 листопада 2001 року між Жовківською районною радою Львівської області та Селянським (фермерським) господарством «Короп» укладено Договір оренди земельної ділянки, посвідчений нотаріально. Згідно п. 2.1. Договору земельна ділянка передається в оренду з метою агровиробництва - для риборозведення. Договір укладається терміном на 19 років: з 16 листопада 2001 по 16 серпня 2020 року. При закінченні терміну дії договору орендар має переважне право на поновлення договору на новий строк.

Так, з метою продовження дії договору оренди земельної ділянки (17 га ставів) від 21 листопада 2001 року, які були відремонтовані та реконструйовані за його рахунок, керівник Селянського (фермерського) господарства «Короп» Стрілецький О.І. у 2018 році вирішив виготовити технічну документацію із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) для реєстрації земельної ділянки в державному земельному кадастрі та присвоєння кадастрового номеру. Проте, з`ясувалось, що орендована Селянським (фермерським) господарством «Короп» земельна ділянка загальною площею 17 (сімнадцять) гектарів, знаходиться в межах зареєстрованої за Товариством з обмеженою відповідальністю «Рава-Руська РМС» в Державному земельному кадастрі земельної ділянки площею 77,3856 га, кадастровий номер 4622710400:01:013:0049, незважаючи на те, що позивач має чинний договір оренди.

Як стверджує позивач, державна реєстрація у Державному земельному кадастрі земельної ділянки кадастровий номер 4622710400:01:013:0049 загальною площею 77,3856 га із цільовим призначенням для ведення рибного господарства за адресою: Львівська область, Жовківський район, м. Рава-Руська площею 77,3856 га за Товариством з обмеженою відповідальністю «Рава-Руська РМС» порушує його право користування земельною ділянкою та унеможливлює здійснення державної реєстрації орендованої земельної ділянки у Державному земельному кадастрі і зумовлює неможливість у майбутньому продовження відносин щодо користування земельною ділянкою на умовах оренди.

4.Короткий зміст рішення суду першої інстанції.

4.1. Рішенням Господарського суду Львівської області від 20.08.2019р. у справі №914/748/19 в задоволенні позову відмовлено повністю.

4.2. Судове рішення мотивоване ст. 13, ч. 2 ст. 14, ст.ст. 55, 124 Конституції України, ст.ст. 11, 16, 21 ЦК України, ст.ст. 23 ЗК України (1990 року), ст. ст. 22, 23 ЗК УРСР, ч. 1 ст. 92, ст.ст. 126, 141, 142, ч.ч.2, 3 ст.152, п. 6 Перехідних положень ЗК України, п.п.10-11 ст. 24, п.10 розділу VII «Прикінцеві та перехідні положення» , ст. 24, п. 2 розділу VII Закону України «Про Державний земельний кадастр» від 7 липня 2011 року № 3613-VI, ст. 1 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» від 1 липня 2004 року № 1952-IV і зроблено висновки, що ТзОВ «Рава-Руська РМС» є власником нерухомого майна, розташованого на спірній земельній ділянці, право постійного користування якою підтверджене Державним актом на право постійного користування землею від 26.04.1996 серії І-ЛВ № 001842. На підставі поданої заяви та виготовленої технічної документації щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) державним реєстратором проведено державну реєстрацію земельної ділянки площею 77,3856 га та присвоєно кадастровий номер 4622710400:01:013:0049. Матеріали справи не містять заяви постійного землекористувача про відмову від постійного землекористування. Передумовами та матеріальними підставами для захисту права власності або права користування земельною ділянкою у судовому порядку, зокрема у визначений спосіб, є наявність підтвердженого належними доказами права особи (власності або користування) щодо земельної ділянки, а також підтверджений належними доказами факт порушення цього права на земельну ділянку, однак жодних належних і допустимих доказів наявності перешкод в користуванні орендованою земельною ділянкою позивач суду не надав.

5. Короткий зміст вимог апеляційної скарги та аргументи учасників справи.

5.1. СФГ «Короп» оскаржує рішення суду першої інстанції та вважає його прийнятим з неповним з`ясуванням обставин, що мають значення для справи, порушенням норм процесуального права, неправильним застосуванням норм матеріального права. Зокрема, стверджує, що відзив ТзОВ «Рава-Руська РМС» на позовну заяву поданий лише 17.07.2019 року після спливу встановленого судом строку, оскільки ухвала про відкриття провадження у справі отримана ним 21.05.2019 року, у ній встановлено 15 денний строк для його подання з часу отримання ухвали, клопотання про поновлення строку на його подання відповідачем не подано, а тому такий відзив має бути залишений без розгляду. Звертає увагу суду на те, що також 05.06.2019 року представник відповідача ознайомлювався з матеріалами справи. Зазначає, що Рава-Руська міська Рада народних депутатів Жовківського району Львівської області не мала повноважень передавати земельну ділянку площею 77,3856 га Рава-Руській рибоводно-меліоративній станції Жовківського району Львівської області правонаступником якої є ТзОВ «Рава-Руська РМС» в постійне користування відповідно до рішення виконавчого комітету Рава-Руської міської Ради народних депутатів Жовківського району Львівської області від 17 грудня 1993 року № 240 «Про передачу земельної ділянки у постійне користування» та при прийнятті рішення і видачі Державного акту від 26.04.1996 року серії І-ЛВ № 001842 вийшла за межі своїх повноважень. Зазначає, що спірна земельна ділянка знаходиться за межами м. Рава-Руська, а згідно ст. 51 ЗК України в редакції від 22.06.1993 року для одержання земельної ділянки у власність або користування необхідно подати заяву до районної Ради народних депутатів за місцем розташування земельної ділянки. Стверджує, що державна реєстрація у Державному земельному кадастрі земельної ділянки кадастровий номер 4622710400:01:013:0049 загальною площею 77,3856 га із цільовим призначенням для ведення рибного господарства за адресою: Львівська область, Жовківський район, м. Рава-Руська за ТзОВ «Рава-Руська РМС» порушує право користування земельною ділянкою СФГ «Короп» та унеможливлює державну реєстрацію орендованої земельної ділянки у Державному земельному кадастрі як за дії чинного договору оренди, так і зумовлює неможливість у майбутньому продовження відносин щодо користування земельною ділянкою СФГ «Короп» на правах оренди. На думку апелянта, оскільки речове право на земельну ділянку не зареєстроване більше ніж 2 роки з дати реєстрації земельної ділянки в Державному земельному кадастрі на підставі абз. 2 ч. 10 ст. 24 Закону України «Про Державний земельний кадастр» від 7 липня 2011 року № 3613-VI, а тому підлягає скасуванню державна реєстрація в Державному земельному кадастрі права постійного землекористування ТзОВ «Рава-Руська РМС» . Зазначає про відсутність в оригіналі Державного акту на право постійного користування землею від 26.04.1996 серії І-ЛВ № 001842. Стверджує, що інформація щодо встановлення меж земельної ділянки відповідача та закріплення межовими знаками, зазначена в акті прийомки-передачі межових знаків від 26.12.2016 року в технічній документації з землеустрою не відповідає дійсності та свідчить про порушення норм діючого законодавства при розробці землевпорядної документації.

Просить рішення суду першої інстанції скасувати, прийняти нове рішення, яким задоволити позовні вимоги.

5.2. Головне управління Держгеокадастру у Львівській області у відзиві на апеляційну скаргу просить в задоволенні апеляційної скарги відмовити. Звертає увагу суду на те, що Державний акт на право постійного користування землею від 26.04.1996 серії І-ЛВ № 001842 чинний і саме ним посвідчується речове право особи на дану земельну ділянку, а твердження апелянта, що на дану земельну ділянку незареєстроване речове право є помилковим.

6. Обставини справи, встановлені судами першої та апеляційної інстанції.

24.02.1992 року було здійснено державну зареєстрацію Рава-Руської рибоводно-меліоративної станції Жовківського району Львівської області, підприємства, яке відносилось до комунальної власності Жовківської районної ради народних депутатів. Надалі перереєстрованно у Акціонерне товариство Рава-Руська рибоводно-меліоративна станція , на базі якого шляхом реорганізації у 2000 було створене Товариство з обмеженою відповідальністю «Рава-Руська РМС» , яке є правонаступником Акціонерного товариства «Рава-Руська риболовно-меліоративна станція» , що підтверджується Розпорядженням Представника Президента України у Жовківському районі (а.с.189, т. 1), п.1.1 Статуту (а.с.188 на звороті, т. 1), п.1.5 Статуту товариства (а.с.195-на звороті, т. 1), Довідкою з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України (а.с.193 на звороті, т. 1).

Рішенням виконавчого комітету Рава-Руської міської ради народних депутатів Жовківського району Львівської області № 240 від 17.12.1993 «Про передачу земельної ділянки у постійне користування» Рава-Руській рибоводно - меліоративній станції було передано в постійне користування земельну ділянку загальною площею 77.39 га по вул. 22-го січня в м . Рава-Руська , а саме: 61 га- водне дзеркало, 1,5 га- під виробництво, 14,89 га - сінокосіння (а.с. 45 на звороті, т.1).

На підставі зазначеного рішення Рава-Руській рибоводно - меліоративній станції видано Державний акт на право постійного користування землею 1-ЛВ № 001842 від 25.04.1996 року (а.с. 200, т.1).

16 травня 1995 року Жовківською районною радою народних депутатів було прийняте рішення № 5 «Про приватизацію районної комунальної власності» , яким затверджено перелік об`єктів районної комунальної власності, що підлягають приватизації в 1995 році згідно з додатком № 1 (п. 4 рибоводно-меліоративна станція м. Рава-Руська, керівник Рудий В.Я.). В процесі приватизації відповідачу - 1 було передане рухоме та нерухоме майно, що знаходиться на земельній ділянці, переданій в постійне користування (а.с.198-199, т.1). Згідно із п. 2.1. статуту майно Рава-Руської рибоводно-меліоративної станції складається з основних засобів (фондів), оборотних коштів та інших цінностей, вартість яких відображається у самостійному балансі. Підприємство має право за згодою фонду відчужувати основні засоби, здавати в оренду будівлі споруди, цілісні майнові комплекси (а.с. 188, т. 1).

Відповідно до п. 2.4. статуту станція має право передавати, обмінювати і здавати в оренду іншим підприємствам, організаціям, установам та громадянам засоби та інші матеріальні цінності за згодою Фонду (а.с. 188, т. 1).

Згідно рішення виконкому Рава-Руської міської ради № 111 від 13.04.1995 року «Про надання в оренду стави в м. Рава-Руська площею 17 га гр. ОСОБА_1 » (а.с.30 т.1) гр. ОСОБА_1 передано в оренду стави площею 17 га, терміном на 25 років з правом переоформлення оренди на фермерство, гр. ОСОБА_1 зобов`язано за власний рахунок провести реконструкцію орендованих ставів.

Між Рава-Руською міською радою в особі голови міської ради Печінки Романа Степановича та фермером - орендатором інженером - рибоводом Рава-Руської РСМ Стрілецьким О.І. було підписано договір про передачу в оренду ставів з правом організації фермерства площею 17 га, які не експлуатуються Рава-Руською РМС. Термін дії договору становить з 1 червня 1995 року до 1 грудня 2020 року (а.с. 31, т.1).

Рішенням № 8 від 01 серпня 1995 року Жовківської районної ради народних депутатів Жовківського району Львівської області «Про надання землі для ведення селянського (фермерського) господарства» , було надано в тимчасове користування терміном на 25 років на умовах оренди земельну ділянку площею 17 га гр. ОСОБА_1 із земель Рава-Руської рибоводно-меліоративної станції для вирощування риби (а.с. 32, т.1).

Селянське (фермерське) господарство «Короп» було зареєстровано як юридична особа, що підтверджується свідоцтвом про державну реєстрацію суб`єкта підприємницької діяльності №22356476 від 18 жовтня 1995 року (а.с. 33, т.1).

22 листопада 2001 року між Жовківською районною радою Львівської області (орендодавець) та Селянським (фермерським) господарством «Короп» (орендар) було укладено Договір оренди земельної ділянки, згідно умов якого Жовківська районна рада на підставі рішення № 8 від 01 серпня 1995 року та рішення Президії від 16 листопада 2001 року надає, а орендар - селянське (фермерське) господарство «Короп» - приймає в строкове, платне володіння і користування земельну ділянку загальною площею 17 гектарів згідно з планом землекористування, і розташована на території Рава-Руської міської ради Жовківського району Львівської області терміном на 19 років: з 16 листопада 2001 року по 16 серпня 2020 року (а.с. 34, т.1). Даний договір посвідчений приватним нотаріусом Жовківського районного нотаріального округу Чемерис Г.Я., зареєстрований в реєстрі за № 2393 та в книзі реєстрації договорів від 25.11.01 за № 44.

Відповідно до п. 2.1. Договору оренди земельної ділянки від 22 листопада 2001 року після закінчення терміну дії договору орендар має переважне право на поновлення договору на новий термін.

Згідно витягу з Державного земельного кадастру № ВН-0002797292019 від 28.02.2019 року у Державному земельному кадастрі зарестрована 11.01.2017 року земельна ділянка кадастровий номер 4622710400:01:013:0049 загальною площею 77,3856 га із цільовим призначенням для ведення рибного господарства за адресою: Львівська область, Жовківський район, м. Рава-Руська площею 77,3856 га за Товариством з обмеженою відповідальністю «Рава-Руська РМС» .

7. Норми права та мотиви, якими суд апеляційної інстанції керувався при прийнятті постанови, висновки суду.

Відповідно до ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу (ч. 1 ст. 16 ЦК України).

Відповідно до п. 10 ч. 2 ст. 16 ЦК України одним із способів захисту цивільних прав та інтересів визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.

Статтею 21 ЦК України визначено, що суд визнає незаконним та скасовує правовий акт індивідуальної дії, виданий органом державної влади, органом влади Автономної Республіки Крим або органом місцевого самоврядування, якщо він суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права або інтереси.

Згідно з ч. 1 ст. 393 ЦК України правовий акт органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, який не відповідає законові і порушує права власника, за позовом власника майна визнається судом незаконним та скасовується.

Отже, рішення органу місцевого самоврядування у сфері земельних відносин, яке має ознаки ненормативного акта та вичерпує свою дію після його реалізації, може оспорюватися з точки зору законності, а вимоги про визнання рішення незаконним - розглядатися в порядку цивільного або господарського судочинства. Дану правову позицію викладено в постанові Великої Палати Верховного Суду від 19.06.2018 у справі №916/1979/13.

У позовній заяві позивач зазначає, що спірна земельна ділянка була розташована за межами населеного пункту, а відтак право розпорядження спірною земельною ділянкою належало районній раді, а також те, що приймаючи оскаржуване рішення Рава-Руська міська рада народних депутатів Жовківського району вийшла за межі своїх повноважень.

Згідно ст. 13 Конституції України земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є об`єктами права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією.

Відповідно до ст. 19 ЗК України від 18 грудня 1990 року (із змінами внесеними Законом України від 5 травня 1993 року №3179-XII) міська Рада народних депутатів надає земельні ділянки (крім ріллі і земельних ділянок, зайнятих багаторічними насадженнями) для будь-яких потреб у межах міста.

Згідно з ст. 63 ЗК України від 18 грудня 1990 року (із змінами внесеними Законом України від 5 травня 1993 року №3179-XII) до земель міста належать усі землі в межах міста. Землі міста перебувають у віданні міської Ради народних депутатів. Межа міста - зовнішня межа земель міста, що відокремлює їх від земель іншого призначення і визначається проектом планування та забудови міста або техніко-економічним обгрунтуванням розвитку міста. Межа міста встановлюється і змінюється в порядку, що визначається Верховною Радою України. Включення земельних ділянок до межі міста не тягне за собою припинення права власності і права користування цими ділянками, якщо не буде проведено їх вилучення (викуп) відповідно до статті 31 цього Кодексу. Використання земель міста здійснюється відповідно до проектів планування та забудови міста і планів земельно-господарського устрою.

Як зазначено у листі №703/02-15 від 13.05.2019 року Рава-Руської міської ради Жовківського району Львівської області згідно статистичної звітності з кількісного обліку земель по формі 6-зем земельна ділянка площею 77.3856 га розташована у м.Рава-Руська, а відтак, жодного рішення про її включення в межі населеного пункту не приймалося (вона знаходиться в межах населеного пункту) (а.с.66 на звороті, т. 1).

Також в оскаржуваному рішенні вказано про передачу в постійне користування земельної ділянки загальною площею 77,39 по вул. 22-го Січня в м. Рава-Руська.

Згідно з ст. 22 ЗК України від 18 грудня 1990 року право власності на землю або право користування наданою земельною ділянкою виникає після встановлення землевпорядними організаціями меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) і одержання документа, що посвідчує це право. Приступати до використання земельної ділянки, в тому числі на умовах оренди, до встановлення меж цієї ділянки в натурі (на місцевості) і одержання документа, що посвідчує право власності або право користування землею, забороняється.

Відповідно до ст. 23 ЗК України від 18 грудня 1990 року право власності або право постійного користування землею, посвідчувалося державними актами, які видавалися і реєструвалися сільськими, селищними, міськими, районними Радами народних депутатів.

На підставі рішення виконавчого комітету Рава-Руської міської ради народних депутатів Жовківського району Львівської області № 240 від 17.12.1993 Рава-Руській рибоводно - меліоративній станції видано Державний акт на право постійного користування землею 1-ЛВ № 001842 від 25.04.1996 року (а.с. 200, т.1)

За приписами ч. 1 ст. 92 ЗК України від 25 жовтня 2001 року № 2768-III право постійного користування земельною ділянкою - це право володіння і користування земельною ділянкою, яка перебуває у державній або комунальній власності, без встановлення строку.

Згідно п.10 розділу VII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про Державний земельний кадастр» від 7 липня 2011 року № 3613-VI документи, якими було посвідчено право власності чи право постійного користування земельною ділянкою, видані до набрання чинності цим Законом, є дійсними.

Відповідно до п. 6 Перехідних положень Земельного кодексу України визначено, що громадяни та юридичні особи, які мають у постійному користуванні земельні ділянки, але за цим Кодексом не можуть мати їх на такому праві, повинні до 1 січня 2008 року переоформити у встановленому порядку право власності або право оренди на них.

Згідно рішення Конституційного Суду України від 22.09.2005 р. № 5-рп/2005 положення вищенаведеного пункту щодо зобов`язання переоформити право постійного користування земельною ділянкою на право власності або право оренди без відповідного законодавчого, організаційного та фінансового забезпечення визнано неконституційним.

Відповідно до ст. 141 ЗК України підставами припинення права користування земельною ділянкою є: а) добровільна відмова від права користування земельною ділянкою; б) вилучення земельної ділянки у випадках, передбачених цим Кодексом; в) припинення діяльності релігійних організацій, державних чи комунальних підприємств, установ та організацій; г) використання земельної ділянки способами, які суперечать екологічним вимогам; т) використання земельної ділянки не за цільовим призначенням; д) систематична несплата земельного податку або орендної плати; е) набуття іншою особою права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, які розташовані на земельній ділянці; є) використання земельної ділянки у спосіб, що суперечить вимогам охорони культурної спадщини.

Згідно з ч. 1 ст. 142 ЗК України припинення права постійного користування земельною ділянкою у разі добровільної відмови землекористувача здійснюється за його заявою до власника земельної ділянки.

У матеріалах справи відсутні заяви відповідача-1 щодо відмови від права постійного землекористування.

Відповідно до ст. 126 ЗК України ( редакція чинна до 01.01.2013 р.) право власності на земельну ділянку посвідчується державним актом, а також цивільно-правовою угодою щодо відчуження земельної ділянки, укладеної в порядку, встановленому законом, у разі набуття права власності на земельну ділянку за такою угодою або за свідоцтвом про право спадщину (у випадку спадкування ділянки).

Відповідно до ст. 126 ЗК України ( редакція чинна з 01.01.2013 р.) право власності, користування земельною ділянкою оформлюється відповідно до Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» .

Права на земельні ділянки та інше нерухоме майно, що виникли до 1 січня 2013 р., визнаються дійсними навіть у разі відсутності їх державної реєстрації, передбаченої цим Законом, якщо реєстрація прав була проведена відповідно до законодавства, що діяло на момент їх виникнення, або якщо на момент виникнення прав діяло законодавство, що не передбачало обов`язкової реєстрації таких прав, а Закон України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» визнає всі права на земельні ділянки, які були зареєстровані до 1 січня 2013. до тих пір, доки існуватиме відповідна земельна ділянка як об`єкт цивільних прав.

ТзОВ «Рава-Руська РМС» є власником нерухомого майна, розташованого на спірній земельній ділянці, право постійного користування якою підтверджене Державним актом на право постійного користування землею від 26.04.1996 серії І-ЛВ № 001842 . На підставі поданої заяви та виготовленої технічної документації щодо встановлення ( відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) державним реєстратором проведено державну реєстрацію земельної ділянки площею 77,3856 га та присвоєно кадастровий номер 4622710400:01:013:0049 .

Відповідно до п.п.10-11 ст. 24 Закону України «Про Державний земельний кадастр» від 7 липня 2011 року № 3613-VI визначені підстави для скасування державної реєстрації земельної ділянки Державним кадастровим реєстратором, який здійснює таку реєстрацію, а саме, у разі: поділу чи об`єднання земельних ділянок; якщо протягом одного року з дня здійснення державної реєстрації земельної ділянки речове право на неї не зареєстровано з вини заявника.

Позивач зазначає, що державна реєстрація земельної ділянки загальною площею 77,3856 га, в яку входить орендована ним земельна ділянка, за ТОВ «Рава-Руська РМС» може в майбутньому порушити його право на продовження на новий термін дії договору оренди земельної ділянки.

Відповідно до ст.386 ЦК України власник, який має підстави передбачати можливість порушення свого права власності іншою особою, може звернутися до суду з вимогою про заборону вчинення нею дій, які можуть порушити його право, або з вимогою про вчинення певних дій для запобігання такому порушенню.

Із змісту ч.2 та 3 ст.152 ЗК України правом вимоги усунення будь-яких порушень прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов`язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, шляхом, зокрема визнання недійсними рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування належить власнику земельної ділянки або землекористувачу.

Передумовами та матеріальними підставами для захисту права власності або права користування земельною ділянкою у судовому порядку, зокрема у визначений спосіб, є наявність підтвердженого належними доказами права особи (власності або користування) щодо земельної ділянки, а також підтверджений належними доказами факт порушення цього права на земельну ділянку (невизнання, оспорювання або чинення перешкод в користуванні, користування з порушенням законодавства - без оформлення права користування, користування з порушенням прав власника або землекористувача тощо). Аналогічна правова позиція була викладена у пункті 13 постанови Верховного Суду від 20.03.2018 у справі № 910/1016/17, пункті 10 постанови Верховного Суду від 29.05.2018 у справі №915/101/15, а також пункті 12 постанови Верховного Суду від 17.04.2018 у справі №914/1521/17

Суд погоджується з висновком місцевого господарського суду, що жодних належних і допустимих доказів наявності перешкод в користуванні орендованою земельною ділянкою позивач суду не надав, а тому у задоволенні позову обгрунтовано відмовлено.

За змістом частини першої статті 261 ЦК України позовна давність застосовується лише за наявності порушення права особи. Відповідач-1 у відзиві заявляв про застосування позовної давності, однак, враховуючи відсутність порушеного права, позовна давність у даному випадку не застосовується.

Апелянт стверджує, що відзив ТзОВ «Рава-Руська РМС» на позовну заяву поданий лише 17.07.2019 року, після спливу встановленого судом строку, оскільки ухвала про відкриття провадження у справі отримана 21.05.2019 року у якій встановлено 15 денний строк для його подання з часу отримання ухвали, клопотання про поновлення строку на його подання відповідачем не подано, а тому такий відзив має бути залишений без розгляду, однак ухвала місцевого суду про відкриття провадження у справі була повернута на адресу суду 22.05.2019 року з причиною повернення за закінченням терміну зберігання , а тому такі доводи є необгрунтованими .

Згідно ч. 1 ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Відповідно до ч.ч. 1,2 ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Доводи, викладені скаржником у апеляційній скарзі, спростовуються вищенаведеними аналізом матеріалів справи та нормами матеріального і процесуального права, через що його апеляційна скарга не підлягає задоволенню.

Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (справа Серявін проти України , § 58, рішення від 10 лютого 2010 року).

Пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року (далі - Конвеція) зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід (рішення Європейського Суду з прав людини у справі Трофимчук проти України , no. 4241/03, від 28.10.2010 року).

8. Судові витрати.

Згідно п.п. 1, 2 ч.1 ст.129 ГПК України судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Таким чином, судові витрати за розгляд апеляційної скарги слід покласти на апелянта.

Керуючись ст.ст. 129, 252, 269, 270, 275, 276, 281, 282 ГПК України, Західний апеляційний господарський суд,

УХВАЛИВ:

1. Апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення Господарського суду Львівської області від 20.08.2019 року у цій справі без змін.

2. Судові витрати покласти на СФГ «Короп» .

3. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.

4. Строки та порядок оскарження постанов (ухвал) апеляційного господарського суду визначені § 1 глави 2 Розділу IV ГПК України.

Повний текст постанови складено 04.12.2019р.

Головуючий суддя Дубник О.П.

Суддя Гриців В.М.

Суддя Зварич О.В.