Ухвала

від 04.12.2019 по справі 2/195

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

м. Київ

04.12.2019Справа № 2/195

За заявоюКомунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) Київтеплоенерго прозаміну сторони її правонаступником у справі№2/195 за позовомПублічного акціонерного товариства Київенерго доКомунального підприємства ЖЕО-103 простягнення 34 061,29 грн. Суддя Босий В.П.

секретар судового засідання Єрмак Т.Ю.

Представники сторін: заявника:Полумиско В.І.; позивача:не з`явився; відповідача:не з`явився.

ВСТАНОВИВ:

Публічне акціонерне товариство Київенерго звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Комунального підприємства ЖЕО-103 про стягнення 34 061,29 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 05.04.2017 затверджено мирову угоду по справі №2/195, укладену 28.02.2017 між Публічним акціонерним товариством Київенерго та Комунальним підприємством ЖЕО-103 , припинено провадження у справі.

15.08.2018 до канцелярії суду надійшла заява Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) Київтеплоенерго про заміну сторони її правонаступником у справі №2/195.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 26.11.2019 призначено розгляд заяви на 04.12.2019.

Присутній в судовому засіданні представник заявника раніше подану заяву про залишення позову без розгляду підтримав та просив задовольнити.

Представники сторін в судове засідання не з`явились, про причини неявки суду не повідомили, хоча про час та місце розгляду заяви були належним чином повідомлені, однак відповідно до ч. 3 ст. 334 Господарського процесуального кодексу України неявка учасників справи не є перешкодою для вирішення питання про заміну сторони виконавчого провадження.

У судовому засіданні 04.12.2019 відповідно до приписів ч. 1 ст. 240 Господарського процесуального кодексу України судом проголошено вступну та резолютивну частини ухвали.

Розглянувши заяву Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) Київтеплоенерго про заміну сторони її правонаступником по справі №2/195, суд дійшов висновку про її задоволення, з огляду на наступне.

11.10.2018 між Публічним акціонерним товариством Київенерго (кредитор) та Комунальним підприємством Виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) Київтеплоенерго (новий кредитор), укладений договір про відступлення права вимоги (цесії) №601-18, відповідно до якого ПАТ Київенерго відступило, а КП Виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) Київтеплоенерго набуло право вимоги до юридичних осіб, фізичних осіб, фізичних осіб-підприємців (далі споживачі) щодо виконання ними грошових зобов`язань перед Кредитором з оплати спожитої до 01.05.2018 теплової енергії (основний борг, в тому числі той, що є предметом судового розгляду та/або підтверджений судовим рішенням (судовими рішеннями) як такий, що підлягає стягненню із споживача (споживачів) станом на 01.08.2018.

Перелік договорів (особових рахунків), споживачів та сум грошових зобов`язань (основний борг), право вимоги до яких відступається за цим договором, зазначається в Додатку №1 до договору №601-18.

Всі права вимоги переходять від кредитора до нового кредитора в момент підписання сторонами додатку №1 до цього договору №601-18.

Відповідно до пункту 475 додатку №1 до договору №601-18 ПАТ Київенерго відступило, а КП Виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) Київтеплоенерго набуло право вимоги до Комунального підприємства ЖЕО-103 заборгованості стосовно якої ухвалою Господарського суду міста Києва від 05.04.2017 затверджено мирову угоду по справі №2/195.

Також, 11.10.2018 між Публічним акціонерним товариством Київенерго та Комунальним підприємством Виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) Київтеплоенерго укладено договір про відступлення права вимоги (цесії) №603-18, відповідно до якого ПАТ Київенерго відступило, а КП Київтеплоенерго набуло право грошової вимоги споживачів (юридичних осіб, фізичних осіб, фізичних осіб-підприємців, перелік яких визначений у додатках до договорів про відступлення права вимоги від 11.10.2018 №601-18, від 11.10.2018 №602-18) теплової енергії, комунальних послуг з централізованого опалення та постачання гарячої води, в частині їх зобов`язання перед кредитором оплатити неустойку (пеня та/або штраф), 3% річних, інфляційні нарахування, судові та інші витрати, витрати на адвокатські послуги, пов`язані з отриманням боргу та примусовим стягненням та будь-які інші без виключень та обмежень), що нараховані кредитором та/або виникли до дати укладення цього договору та /або можуть бути нараховані та /або виникнути після дати укладення цього договору у зв`язку з неналежним виконанням споживачами обов`язків з оплати спожитої теплової енергії та/або комунальних послуг з централізованого опалення та постачання гарячої води та є предметом судового розгляду або підтверджені судовими рішеннями, як такі що підлягають стягненню споживачів.

Перелік споживачів та склад вимог (неустойка (пеня та/або штраф), 3% річних, інфляційні нарахування судові та інші витрати, витрати на адвокатські послуги, пов`язані з отриманням боргу та примусовим стягненням та будь-які інші без виключень та обмежень) у вже розпочатих спорах та/або рішеннях суду та/або виконавчих провадженнях зазначаються у додатках 1, 2, 3, 4 до цього договору №603-18.

З укладенням договору №603-18 про відступлення права вимоги (цесії) від 11.10.2018 новий кредитор набуває право отримання/вимоги від споживачів, які визначені в Додатках 2, 3, 4 до цього договору №603-18 та вказаних договорів про відступлення права вимоги до споживачів додаткових сум стягнення у зв`язку з неналежним виконанням споживачами договорів/угод, укладених кредитором понад ті, що є предметом судового розгляду чи підтверджені судовими рішеннями.

Згідно із пунктом 36 додатку №3 до договору №603-18 про відступлення прав вимоги від 11.10.2018 ПАТ Київенерго відступило, а КП Виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) Київтеплоенерго набуло право вимоги до Комунального підприємства ЖЕО-103 зі сплати державного мита та витрат на інформаційно-технічне забезпечення, сплачених за подання даної позовної заяви та стосовно яких вирішено питання в ухвалі Господарського суду міста Києва від 05.04.2017, якою затверджено мирову угоду по справі №2/195.

За приписами ч.ч. 1 та 2 ст. 52 Господарського процесуального кодексу України у разі смерті або оголошення фізичної особи померлою, припинення юридичної особи шляхом реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення), заміни кредитора чи боржника в зобов`язанні, а також в інших випадках заміни особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд залучає до участі у справі правонаступника відповідного учасника справи на будь-якій стадії судового процесу. Усі дії, вчинені в судовому процесі до вступу у справу правонаступника, обов`язкові для нього так само, як вони були обов`язкові для особи, яку правонаступник замінив.

Процесуальне правонаступництво - це перехід процесуальних прав і обов`язків сторони у справі до іншої особи у зв`язку з вибуттям особи у спірному матеріальному правовідношенні.

Процесуальне правонаступництво виникає з юридичних фактів правонаступництва (заміни сторони матеріального правовідношення її правонаступником) і відображає зв`язок матеріального і процесуального права, фактично, процесуальне правонаступництво слідує за матеріальним. У кожному конкретному випадку, для вирішення питань можливості правонаступництва, господарському суду слід аналізувати відповідні фактичні обставини, передбачені нормами матеріального права.

У відповідності до ст. 512 Цивільного кодексу України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Правочин щодо заміни кредитора у зобов`язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов`язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові (ч. 1 ст. 513 Цивільного кодексу України).

Статтею 514 Цивільного кодексу України передбачено, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов`язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов`язку первісному кредиторові є належним виконанням (ст. 516 Цивільного кодексу України).

Враховуючи умови договору про відступлення права вимоги (цесії) №601-18 від 11.10.2018 та договору №603-18 про відступлення права вимоги (цесії) від 11.10.2018, суд дійшов висновку, що відбулась заміна кредитора у матеріальних правовідносинах (відбувся перехід прав вимоги) у зобов`язанні, щодо стягнення 340,61 грн. - державного мита та 236,00 грн. - витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Судом враховано, що відповідно до частини 1 статті 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Оскільки частиною 5 статті 11 Цивільного кодексу України передбачено, що однією з підстав виникнення цивільних прав та обов`язків є рішення суду, то відповідно суд приходить до висновку, що у даному випадку між сторонами на підставі ухвали Господарського суду м. Києва від 05.04.2017 у справі №2/195 виникло зобов`язання, за змістом якого відповідач зобов`язаний сплатити на користь позивача 340,61 грн. - державного мита та 236,00 грн. - витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Більш того, як умови договору про відступлення права вимоги (цесії) №601-18 від 11.10.2018, так і умови договору №603-18 про відступлення права вимоги (цесії) від 11.10.2018, передбачають відступлення кредитором на користь нового кредитора право вимоги, в тому числі, судових витрат.

Пунктом 9 частини 2 статті 129 Конституції України визначено, що однією із основних засад судочинства є обов`язковість рішень суду, а згідно частини 5 статті 124 Конституції України судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов`язковими до виконання на всій території України.

При цьому, будь-яких виключень або делегування регулювання даних правовідносин іншим нормам законодавства Конституція України не містить.

До того ж, наведені приписи ст. 124 та 129 Конституції України були розглянуті Конституційним Судом України, який у своєму рішенні №18-рп/2012 від 13.12.2012 вказав, що виконання судового рішення є невід`ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, визначений у законі комплекс дій, спрямованих на захист і поновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави.

Розглядаючи справу №5-рп/2013 Конституційний Суд України у своєму рішенні від 26.06.2013 зазначив, що право на судовий захист є конституційною гарантією прав і свобод людини і громадянина, а обов`язкове виконання судових рішень - складовою права на справедливий судовий захист.

З наведених приписів Конституції України та рішень Конституційного Суду України вбачається декларування законодавцем безумовного права кожного, на чию користь ухвалено судове рішення, на його виконання.

Статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950, ратифікованої Законом України №475/97 від 17.07.1997, передбачено право кожного на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Відповідно до статті 17 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі Агрокомплекс проти України від 06.10.2011 міститься висновок, що існування заборгованості, яка підтверджена остаточним і обов`язковим для виконання судовим рішенням, дає особі, на користь якої таке рішення винесено, підґрунтя для законного сподівання на виплату такої заборгованості і становить майно цієї особи у значенні статті 1 Першого протоколу.

Відсутність у заявника можливості домогтися виконання судового рішення, винесеного на його користь, становить втручання у право мирне володіння майном, як це передбачено першим реченням першого пункту статті 1 Першого протоколу (справа Юрій Миколайович Іванов проти України , рішення від 15.10.2009).

У своєму рішенні у справі Шмалько проти України від 20.07.2004 Європейський суд з прав людини зазначив, що передбачене пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних право на суд було б ілюзорним, якби правова система держави допускала, щоб остаточне судове рішення, яке має обов`язкову силу, не виконувалося на шкоду одній зі сторін.

Тобто, практика Європейського суду з прав людини однозначно свідчить про те, що невід`ємною умовою забезпечення права на суд є виконання судового рішення.

Суд відзначає, що станом на момент розгляду даної заяви докази виконання боржником ухвали Господарського суду міста Києва від 05.04.2017 у справі №2/195 відсутні.

Відповідно до ч. 1 ст. 334 Господарського процесуального кодексу України в разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження суд замінює таку сторону її правонаступником.

Згідно із ч. 5 ст. 15 Закону України Про виконавче провадження у разі вибуття однієї із сторін виконавець за заявою сторони, а також заінтересована особа мають право звернутися до суду із заявою про заміну сторони її правонаступником. Для правонаступника усі дії, вчинені до його вступу у виконавче провадження, є обов`язковими тією мірою, якою вони були б обов`язковими для сторони, яку правонаступник замінив.

З огляду на встановлені обставини, суд дійшов висновку про наявність достатніх підстав для здійснення заміни на стадії виконання судового рішення сторони стягувача - Публічне акціонерне товариство Київенерго на його правонаступника - Комунальне підприємство Виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) Київтеплоенерго .

Враховуючи те, що фактично відбулась заміна ПАТ Київенерго у зобов`язанні із відповідачем та на даний час стороною спірного зобов`язання є Комунальне підприємство Виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) Київтеплоенерго , суд вважає заяву про заміну стягувача правонаступником обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 234, 334 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва -

УХВАЛИВ:

1. Заяву Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) Київтеплоенерго про заміну сторони її правонаступником задовольнити.

2. Здійснити на стадії виконання судового рішення (ухвали про затвердження мирової угоди) у справі №2/195 заміну сторони (стягувача) - Публічне акціонерне товариство Київенерго (код ЄДРПОУ 00131305) його процесуальним правонаступником - Комунальним підприємством виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) Київтеплоенерго (код ЄДРПОУ 40538421) відносно боржника - Комунального підприємства ЖЕО-103 (код ЄДРПОУ 26385316).

3. Дана ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення та може бути оскаржена.

Повна ухвала складена: 05.12.2019.

Суддя В.П. Босий