Вирок

від 05.12.2019 по справі 623/2991/17

ІЗЮМСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Номер справи 623/2991/17

Номер провадження 1-кп/623/20/2019

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 грудня 2019 року Ізюмський міськрайонний суд Харківської області

у складі головуючого судді Бєссонової Т.Д.,

за участю секретаря судового засідання Довгополої І.В.,

прокурора Молодовського І.О.,

обвинуваченого ОСОБА_1 ,

захисника Міщенко І.І.,

потерпілого ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Ізюмського міськрайонного суду кримінальне провадження, внесене в Єдиний реєстр досудових розслідувань за №12017220320001192 від 15.10.2017 року за обвинуваченням:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Ізюма Харківської обл., українця, громадянина України, з повною загальною середньою освітою, військовзобов`язаного, одруженого, який має на утриманні неповнолітню дитину - доньку ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , працюючого водієм в ТОВ Ізюмський хлібозавод , не судимого, який зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ,

у скоєнні кримінального правопорушення - злочину, передбаченого ст.128 КК України,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 14.10.2017, приблизно о 21 год., знаходячись у дворі домоволодіння АДРЕСА_2 , на ґрунті раніше виниклих неприязних стосунків, у ході сварки з ОСОБА_2 , діючи через необережність, не передбачаючи настання суспільно-небезпечних наслідків, хоча повинен був і міг їх передбачити, намагався нанести удар ОСОБА_2 скляною чашкою, яка знаходилася у нього в правій руці, але влучив у голову ОСОБА_4 , яка захищала потерпілого, внаслідок чого чашка розбилася, після чого ОСОБА_1 влучив фрагментом вказаної чашки ОСОБА_2 в ділянку грудної клітини, заподіявши при цьому останньому тілесне ушкодження у вигляді одиночного проникаючого колото-різаного поранення грудної клітини справа на рівні 3-го міжребер`я по близькогрудинній лінії, що супроводжувалося розвитком правостороннього гемопневмоторакса, яке, згідно з висновком судово-медичної експертизи №360 - 13/16 від 19.10.2017, кваліфікується як тяжке тілесне ушкодження, небезпечне для життя.

Таким чином, суд вважає, що своїми діями ОСОБА_1 вчинив кримінальне правопорушення - злочин, передбачений ст.128 КК України, тобто необережне заподіяння тяжкого тілесного ушкодження.

Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1 в інкримінованому йому кримінальному правопорушенні - злочині, передбаченому ст.128 КК України своєї вини не визнав та пояснив, що 14 жовтня 2017 року товариш, з яким він разом працює на підприємстві, ОСОБА_5 , запросив його на святкування дня народження, яке він відзначав у дворі домоволодіння батька своєї співмешканки ОСОБА_4 по АДРЕСА_2 . ОСОБА_1 прийшов на день народження близько 14-00 години. Там також знаходились його товариш ОСОБА_5 зі своєю співмешканкою ОСОБА_4 , потерпілий ОСОБА_2 , та ще одна пара, імена яких він не пам`ятає. Спочатку вони посиділи за столом, потім потерпілий ОСОБА_2 запросив ОСОБА_1 подивитись на свою ділянку та будинок. Після чого вони разом з потерпілим ОСОБА_2 повернулись за стіл. Через деякий час в ході святкування дня народження та вживання алкогольних напоїв потерпілий ОСОБА_2 почав себе поводити по відношенню до ОСОБА_1 зухвало та агресивно. Почав безпідставно ображати обвинуваченого, висловлюватися на його адресу нецензурною лайкою. А через деякий час, сидячи за столом на дивані, ОСОБА_2 почав ногою штовхати обвинуваченого, який сидів за столом на стільці. На прохання обвинуваченого ОСОБА_1 припинити поводити себе таким чином, потерпілий ОСОБА_2 не реагував, після чого обвинувачений ОСОБА_1 кинувся бити ОСОБА_2 , але товариш ОСОБА_1 . ОСОБА_5 заступився за потерпілого та попросив обвинуваченого не вчиняти бійку. Однак, ОСОБА_2 продовжував висловлюватися нецензурною лайкою на адресу обвинуваченого ОСОБА_1 . Після чого ОСОБА_1 встав, схопив зі стола скляну чашку з чаєм та кинув нею в потерпілого, однак якимось чином чашка влучила по ОСОБА_4 , яка в цей час сиділа на дивані поруч з ОСОБА_2 , та пішов до виходу, потім впала на підлогу та розбилась. Потерпілий ОСОБА_2 встав з дивана, спіткнувся об металеву вішалку, впав на ящики з якимось чи то скляними банками, чи то пляшками, та пішов до виходу. На місці підлоги, з якого підвівся потерпілий ОСОБА_2 , обвинувачений ОСОБА_1 бачив краплини крові діаметром з 25-копійчану монету. Після чого ОСОБА_1 близько 21-00 години, попрощавшись з господинею будинку ОСОБА_4 , пішов додому. Вважає себе винним виключно в тому, що кинув чашку. Нанесення тілесних ушкоджень потерпілому ОСОБА_2 категорично заперечує. Звідки взялися тілесні ушкодження у потерпілого, пояснити не може. Позови прокурора та потерпілого не визнає.

Допитаний в судовому засіданні потерпілий ОСОБА_2 повідомив, що 14 жовтня 2017 року його було запрошено на день народження ОСОБА_5 . День народження святкували на критому подвір`ї будинку, розташованого по АДРЕСА_2 . Потерпілий ОСОБА_2 прийшов на день народження близько 13-00 години. Там також знаходились донька господаря будинку ОСОБА_4 , її співмешканець ОСОБА_5 , подруга ОСОБА_4 на ім`я ОСОБА_6 зі своїм співмешканцем, прізвищ яких потерпілий не знає. Близько 14-00 години прийшов обвинувачений ОСОБА_1 . Потерпілий ОСОБА_2 запросив ОСОБА_1 сходити подивитись на його будинок та присадибну ділянку. Після чого вони з ОСОБА_1 повернулися за стіл та продовжили святкувати і вживати спиртні напої. Сиділи потерпілий ОСОБА_2 з обвинуваченим ОСОБА_1 поруч, на відстані витягнутої руки, тільки ОСОБА_2 сидів за столом на дивані, а ОСОБА_1 сидів за столом на стільці. Алкогольних напоїв потерпілий ОСОБА_2 в той день випив багато і був дуже п`яним. Обвинувачений ОСОБА_1 спиртні напої також вживав разом зі всіма, але скільки саме, потерпілий пригадати не може. Ніяких подій, крім того, що поруч з ним на дивані сиділа також ОСОБА_4 , потерпілий пригадати не може, так як знаходився у стані сильного алкогольного сп`яніння. Як йому було нанесено тілесні ушкодження, також не пам`ятає. Опритомнів потерпілий ОСОБА_2 вже в лікарні, у реанімації. Після виписки з лікарні додому до ОСОБА_2 приходив обвинувачений ОСОБА_1 та казав, що заплатить за витрати на лікуванні ОСОБА_2 . Свій цивільний позов потерпілий ОСОБА_2 підтримав, просив стягнути з обвинуваченого матеріальну шкоду, пов`язану з витратами на лікуванні в Ізюмській ЦМЛ в розмірі 5 238 грн, моральну шкоду, нанесену протиправними діями обвинуваченого, яку він оцінив у 20 000 грн. та витрати на правову допомогу в розмірі 1500 грн. Щодо призначення міри покарання обвинуваченому ОСОБА_1 , потерпілий ОСОБА_2 поклався на розсуд суду.

Допитана в судовому засіданні свідок ОСОБА_4 повідомила, що 14 жовтня 2017 року, приблизно з 13-00 години у дворі домоволодіння її батька ОСОБА_7 по АДРЕСА_2 . Ізюмі вони святкували день народження її колишнього співмешканця ОСОБА_5 , на який було запрошено батькового сусіда, потерпілого ОСОБА_2 , товариша її співмешканця, обвинуваченого ОСОБА_1 , її подругу ОСОБА_8 зі своїм співмешканцем ОСОБА_9 . Всі сиділи за столом, святкували, спілкувались, випивали, все було нормально. Потерпілий ОСОБА_2 сидів за столом на дивані, а обвинувачений ОСОБА_1 сидів за столом. на стільці, Через деякий час ОСОБА_2 заснув за столом і уві сні декілька разів вдарив ногою по ніжці стільця, на якому сидів обвинувачений ОСОБА_10 . Це дуже розлютило обвинуваченого ОСОБА_1 , він встав почав бити ОСОБА_2 , але скільки саме ударів наніс, свідок ОСОБА_4 сказати не може, так як в цей час вона розливала чай по чашкам, вона бачила, що це були удари кулаком по обличчю, однак ОСОБА_11 та ОСОБА_8 їх вдалося розняти. Після чого потерпілий ОСОБА_2 сів на диван, біля нього поруч на диван сіла свідок ОСОБА_4 . Обвинувачений ОСОБА_1 стояв поруч з диваном, на якому сиділи ОСОБА_4 та ОСОБА_2 , продовжуючи сваритися. Потім схопив зі стола скляну чашку з чаєм, сьорбнув з неї та замахнувся нею на ОСОБА_4 , яка в цей момент закрила голову руками. Чашка вдарилась об руку ОСОБА_4 , розбила їй руку, облила її та розбилась. Уламки впали на підлогу. ОСОБА_4 на якийсь нетривалий час втратила свідомість. Всі звернули увагу на ОСОБА_4 , яка від удару сповзла на підлогу, підбігли до неї, щоб надати допомогу. В цей час ОСОБА_1 схопив за жилетку потерпілого ОСОБА_2 , підняв з дивана та продовжив наносити йому удари. Після чого ОСОБА_4 покликав у будинок батько, який після дорожньо-транспортної пригоди не вставав з ліжка, щоб дізнатися, що відбувається у дворі. Після того, як ОСОБА_4 вийшла з будинку від батька, до неї підійшов ОСОБА_1 попросив вибачення та обійняв. Потерпілий ОСОБА_2 в цей час лежав на підлозі. Після чого ОСОБА_4 знову повернулась в будинок до батька, а коли вийшла ОСОБА_1 та ОСОБА_2 у дворі вже не було. І вона пішла проводжати додому свою подругу зі співмешканцем, які мешкають по сусідству, так як було вже темно на дворі. Після повернення у двір ОСОБА_4 почула якийсь шурхіт в городі, пішла туди і виявила там ОСОБА_2 та привела його у двір. Він був одягнутий у светр, поверх якого була жилетка, і одразу візуально рани видно не було. Тілесних ушкоджень ОСОБА_4 у нього не бачила. Однак, коли вони зайшли у двір, вона побачила, що на светрі в районі черева у нього була кров. Потерпілий ОСОБА_2 попросив ОСОБА_4 покликати його доньку ОСОБА_12 , після чого ОСОБА_4 побігла за донькою ОСОБА_2 , яка викликала швидку допомогу.

Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_5 повідомив, що обвинувачений ОСОБА_1 та потерпілий ОСОБА_2 є його друзями. Того дня, 14жовтня 2017 року вони разом на подвір`ї батька його колишньої співмешканки ОСОБА_4 - ОСОБА_7 по АДРЕСА_2 відмічали його день народження. Були запрошені гості: сусід ОСОБА_2 , знайомі ОСОБА_4 - ОСОБА_8 зі своїм цивільним чоловіком ОСОБА_9 та товариш ОСОБА_5 по роботі ОСОБА_1 . Сиділи святкували, спілкувалися, вживали спиртні напої. Скільки часу сиділи - не пам`ятає, так як всі були дуже п`яні. Потім пили чай, після чого він, ОСОБА_5 , заснув. Стверджує, що при ньому конфліктів між обвинуваченим ОСОБА_1 та потерпілим ОСОБА_2 не було. Про тілесні ушкодження потерпілого ОСОБА_2 дізнався наступного дня від ОСОБА_4 .

Допитана в судовому засіданні свідок ОСОБА_8 повідомила, що 14 жовтня 2017 року, її з цивільним чоловіком ОСОБА_9 запросила в гості на день народження до свого співмешканця ОСОБА_5 її подруга ОСОБА_4 за адресою АДРЕСА_2 . Там були ОСОБА_4 , її цивільний чоловік ОСОБА_5 , потерпілий ОСОБА_2 та обвинувачений ОСОБА_1 . Вони сиділи за столом у дворі домоволодіння, святкували, розпивали спиртні напої. Всі були дуже п`яні, і вона, ОСОБА_8 , також. ОСОБА_1 теж вживав спиртні напої разом з усіма. За столом потерпілий ОСОБА_2 та ОСОБА_1 сиділи поруч під кутом у 90 градусів. Ближче до 20-00 години вечора між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 почалася бійка. ОСОБА_1 почав бити ОСОБА_2 , повалив його на землю, після чого їх розтягли. Як ОСОБА_1 кинув скляну чашку з чаєм в ОСОБА_4 , ОСОБА_8 не бачила, дізналася про це пізніше. ЇЇ увагу привернув крик ОСОБА_4 , яка сиділа на дивані поруч з ОСОБА_2 , закрившись руками. Всі підбігли до неї на допомогу. Вона сиділа мокра, як потім з`ясувалось, облита чаєм. ОСОБА_8 принесла їй рушник і почала витирати. Як ОСОБА_8 потім стало відомо, в цей час, коли вона була поруч з ОСОБА_4 на надавала їй допомогу, між обвинуваченим ОСОБА_1 та потерпілим ОСОБА_2 продовжувався конфлікт, якого вона не бачила. Вона бачила тільки помахи рук ОСОБА_1 ОСОБА_8 особисто тілесних ушкоджень у потерпілого ОСОБА_2 не бачила. Після чого ОСОБА_4 покликав у будинок батько. Обвинувачений ОСОБА_1 та ОСОБА_2 розійшлися по домівкам, і ОСОБА_8 зі своїм цивільним чоловіком ОСОБА_9 теж вирішили піти додому. ОСОБА_4 пішла їх проводжати. Про тілесні ушкодження, які виявились у потерпілого ОСОБА_2 , ОСОБА_8 дізналася вночі, коли до будинку ОСОБА_4 приїхали працівники поліції.

Допитана в судовому засіданні свідок ОСОБА_13 повідомила, що потерпілий ОСОБА_2 є її батьком. 14 жовтня 2017 року батько пішов на день народження до співмешканця доньки сусіда ОСОБА_7 , з яким вони товаришують. Близько 21-00 години вечора 14 жовтня 2017 року додому до ОСОБА_13 прибігла сусідка ОСОБА_4 та повідомила, що їй, що батькові зле, його чимось пирнув ОСОБА_14 , він весь у крові та нікого, крім доньки, бачити не хоче. Коли ОСОБА_13 дісталася подвір`я ОСОБА_4, вона побачила батька, який сидів у дворі. У дворі також знаходилась ОСОБА_4 та її співмешканець ОСОБА_5 , який спав. Батько знаходився у напів притомному стані, не балакав, взагалі не відповідав на її запитання, був весь у крові. Перебував у стані алкогольного сп`яніння. Після чого ОСОБА_13 почала шукати, звідки йде кров, підняла сорочку і виявила рану, з якої йшла кров. Крові було дуже багато. ОСОБА_13 викликала швидку допомогу, батька забрали у лікарню, вона поїхала разом з ним. Після того, як батька виписали з лікарні, до них додому приходив обвинувачений ОСОБА_1 та казав, що згодом відшкодує їм витрати на лікування батька, але з тих пір і до теперішнього часу нічого не відшкодував.

Прокурор Молодовський І.О. просив визнати ОСОБА_1 винним у вчиненні кримінального правопорушення - злочину, передбаченого ст.128 КК України, призначити покарання у виді 240 годин громадських робіт, задовольнити цивільний позов прокурора та стягнути з обвинуваченого ОСОБА_1 на користь держави в особі КЗОЗ Ізюмської міської ради Ізюмської центральної міської лікарні в рахунок компенсації витрат на лікування потерпілого від кримінального правопорушення ОСОБА_2 кошти в розмірі 3806 грн.99 коп., а також задовольнити цивільний позов потерпілого ОСОБА_2

Захисник обвинуваченого, адвокат Міщенко І.І., вважала вину свого підзахисного у скоєнні злочину, передбаченого ст.128 КК України не доведеною, посилаючись на недостатність допустимих доказів та просила виправдати ОСОБА_1 .

Не зважаючи на невизнання своєї вини обвинуваченим у вчиненні злочину, передбаченого ст.128 КК України, його позиція спростовується зібраними по справі доказами - показаннями потерпілого, свідків та письмовими доказами по справі, а саме:

- протоколом огляду місця події від 15.10.2017 року з додатком до нього у виді фото таблиці до протоколу огляду місця події, в ході якого на місці огляду домоволодіння за адресою: АДРЕСА_2 було виявлено сліди біологічного походження, а саме речовини бурого кольору: на ковдрі дивану, на фрагменті скляної чашки, на тротуарній плитці на території домоволодіння, на жилеті та на листках рослини на городі домоволодіння (а.с. 36-45 т.2);

- протоколом огляду місця події від 15.10.2017 року з додатком до нього у виді фото таблиці до протоколу огляду місця події, в ході якого на місці огляду приміщення приймального відділення екстреної медичної допомоги Ізюмської ЦМЛ за адресою: Харківська область, місто Ізюм, провулок Залікарняний, будівля 2, було виявлено полімерний пакт чорного кольору, в якому знаходились особисті речі громадянина ОСОБА_2 , а саме чоловіча футболка синього кольору та чоловічій светр синього кольору зі слідами пошкоджень та слідами біологічного походження, а саме речовини бурого кольору: на футболці та на кофті (светрі) (а.с. 46-49 т.2);

- протоколом огляду місця події від 15.10.2017 року в ході якого на місці огляду в приміщенні Ізюмського ВП ГУНП в Харківській області, в кабінеті № 69 громадянином ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , було добровільно видано в присутності двох понятих свою куртку червоно-синього кольору з написом Адідас та джинси світло-синього кольору (а.с. 50-53);

- довідкою лікаря-травматолога Ізюмської центральної міської лікарні ОСОБА_15 від 15.10.2017 про те, що громадянка ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_5 дійсно зверталась за медичною допомогою до Ізюмської ЦМЛ о 12 год.30 хв. 15.10.2017 року, де після огляду останній було поставлено діагноз: забій м`яких тканин волосяної частини голови, несвіже садно ІІ пальця лівої кисті (а.с.54 т.2);

- висновком судово-медичного експерта Ізюмського міжрайонного відділення судово-медичної експертизи ХОБСМЕ ОСОБА_18 №350-Из/17 від 17.10.2017, згідно якого у громадянки ОСОБА_4 , 1967 року народження були виявлені підшкірна гематома в лівій тім`яній області голови, садно на 2-му пальці лівої кисті, які за ступенем тяжкості відносяться до легких тілесних ушкоджень та могли утворитися від дії тупого твердого предмета з обмеженою діючою поверхнею та могли утворитись у строк, вказаний у постанові слідчого (тобто 14.10.2017 року) (а.с.55-55-оборот т.2);

- копією ухвали слідчого судді Ізюмського міськрайонного суду Харківської області Герцова О.М. від 18.10.2017 року про проведення обшуку на території домоволодіння по АДРЕСА_2 (а.с.56-55-оборот т.2);

- копією ухвали слідчого судді Ізюмського міськрайонного суду Харківської області Герцова О.М. від 18.10.2017 року про накладення арешту на майно, а саме: на чоловічий жилет, два фрагменти скляної чашки, а також фрагмент ковдри, з нашаруванням речовини бурого кольору, вилучені в ході огляду місця події за адресою АДРЕСА_2 , чоловічу кофту та чоловічу футболку, вилучені при огляді приймального відділення екстреної медичної допомоги Ізюмської ЦМЛ, за адресою Харківська обл. м. Ізюм пров. Залікарняний, буд. 2, які належать ОСОБА_2 , спортивна куртку та штани, вилучені у ОСОБА_1 , і які зберігаються в Ізюмському ВП ГУ НП в Харківській області, за адресою: пров. Георгіївський, 2, м. Ізюм, Харківської області (а.с.56-57-оборот т.2);

- висновком судово-медичного експерта Ізюмського міжрайонного відділення судово-медичної експертизи ХОБСМЕ ОСОБА_18 №362-Из/17 від 20.10.2017, згідно якого у громадянина ОСОБА_1 будь-яких тілесних ушкоджень або слідів їх загоєння не виявлено (а.с.58-58-оборот т.2);

- висновком судово-медичного експерта Ізюмського міжрайонного відділення судово-медичної експертизи ХОБСМЕ ОСОБА_18 №360-Из/17 від 19.10.2017, згідно якого у громадянина ОСОБА_2 , 1963 року народження було виявлено одиночне проникаюче колото-різане поранення грудної клітини справа на рівні 3-го міжребер`я по близькогрудинній лінії, яке утворилось в результаті однократної дії гострого предмета, що має колюче-ріжучу властивість, яким міг бути гострий край фрагмента розбитої скляної чашки, що діє в область передньої поверхні грудної клітки справа, в напрямі спереду назад, зліва направо. Проникаюче колото-різане поранення грудної клітки, що супроводжувалося гемопневмотораксом по ступеню тяжкості відноситься до тяжких тілесних ушкоджень. При нанесенні потерпілому тілесних ушкоджень, він і нападаючий були звернені один до одного обличчям. Вищезгадане тілесне ушкодження могло утворитися і від дії фрагментом скляної чашки, наданої на експертизу в якості речового доказу. Враховуючи характер і локалізацію ушкоджень на одязі, наданому на експертизу в якості речового доказу, який знаходився на потерпілому під час подій, слідує, що поєднання локалізації тілесного ушкодження, виявленого на тілі потерпілого ОСОБА_2 і ушкодження на одязі, можливі при зміщенні одягу на тілі потерпілого в ході конфлікту.(а.с.59-60-оборот т.2);

- заявою ОСОБА_2 від 23.10.2017 року про залучення до провадження як потерпілого (а.с.61 т. 2);

- копією постанови прокурора Ізюмської місцевої прокуратури Молодовського І.О. від 23.10.2017 року про відібрання біологічних зразків для проведення експертизи (а.с.62 т.2);

- протоколом отримання зразків для проведення експертизи від 25.10.2017 року (а.с.63 т.2);

- постановою старшого слідчого СВ Ізюмського ВП ГУНП в Харківській області Новікова Д.Є. від 24.10.2017 року про призначення судово-імунологічної експертизи вилученого під час огляду місця події фрагменту ковдри зі слідами речовини бурого кольору. (а.с.64-64-оборот т.2);

- висновком експерта № 777-Ис/17 судово-імунологічного дослідження речових доказів по кримінальному провадженню, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12017220320001192 від 15.10.2017, згідно якого кров громадянина ОСОБА_2 належить до групи А з ізогемаглютиніном анти-В. На фрагменті тканини, вилученому в ході огляду місця події, знайдена кров людини групи А з з ізогемаглютиніном анти-В, походження якої від громадянина ОСОБА_2 не виключається. (а.с.65-67 т.2);

- постановою старшого слідчого СВ Ізюмського ВП ГУНП в Харківській області Новікова Д.Є. від 24.10.2017 року про призначення судово-імунологічної експертизи куртки, добровільно виданої ОСОБА_1 15.10.2019 року, в яку він був одягнутий, коли заподіяв тілесні ушкодження ОСОБА_2 (а.с.68 т.2);

- висновком експерта № 778-Ис/17 судово-імунологічного дослідження речових доказів по кримінальному провадженню, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12017220320001192 від 15.10.2017, згідно якого на спортивній куртці (об`єкт дослідження №1-7) громадянина ОСОБА_1 наявності крові не встановлено. (а.с.70-71 т.2);

- постановою старшого слідчого СВ Ізюмського ВП ГУНП в Харківській області Новікова Д.Є. від 24.10.2017 року про призначення судово-імунологічної експертизи чоловічих штанів, добровільно виданих ОСОБА_1 15.10.2019 року, в які він був одягнутий, коли заподіяв тілесні ушкодження ОСОБА_2 (а.с.72 т.2);

- висновком експерта № 779-Ис/17 судово-імунологічного дослідження речових доказів по кримінальному провадженню, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12017220320001192 від 15.10.2017, згідно якого на джинсових штанях (об`єкт дослідження №1-4) громадянина ОСОБА_1 наявності крові не встановлено. (а.с.74-74-оборот т.2);

- постановою старшого слідчого СВ Ізюмського ВП ГУНП в Харківській області Новікова Д.Є. від 24.10.2017 року про призначення судово-імунологічної експертизи чоловічого жилету зі слідами речовини бурого кольору, вилученого 15.10.2017 року під час огляду місця події - території домоволодіння АДРЕСА_2 (а.с.75-75-оборот т.2);

- висновком експерта № 780-Ис/17 судово-імунологічного дослідження речових доказів по кримінальному провадженню, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12017220320001192 від 15.10.2017, згідно якого на жилеті (об`єкти №№ 1,4,7,8), вилученому в ході огляду місця події, знайдена кров людини групи А з ізогемаглютиніном анти-В, походження якої від громадянина ОСОБА_2 не виключається. (а.с.76-78 т.2);

- постановою старшого слідчого СВ Ізюмського ВП ГУНП в Харківській області Новікова Д.Є. від 24.10.2017 року про призначення судово-імунологічної експертизи рослини зі слідами речовини бурого кольору, вилученої 15.10.2017 року під час огляду місця події - території домоволодіння АДРЕСА_2 , (а.с.79-79-оборот т.2);

- висновком експерта № 781-Ис/17 судово-імунологічного дослідження речових доказів по кримінальному провадженню, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12017220320001192 від 15.10.2017, згідно якого на першому (об`єкт № 1), та третьому (об`єкт № 2) листочках гілочки, вилученої в ході огляду місця події - городітериторії домоволодіння АДРЕСА_2 , знайдена кров людини групи А з ізогемаглютиніном анти-В, походження якої від громадянина ОСОБА_2 не виключається. (а.с.80-82 т.2);

-постановою старшого слідчого СВ Ізюмського ВП ГУНП в Харківській області Новікова Д.Є. від 24.10.2017 року про призначення судово-імунологічної експертизи змивів з плям речовини бурого кольору, виявлених 15.10.2019 року в ході огляду місця події, на тротуарній плитці на території домоволодіння АДРЕСА_2 , (а.с.80-80-оборот т.2);

- висновком експерта № 782-Ис/17 судово-імунологічного дослідження речових доказів по кримінальному провадженню, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12017220320001192 від 15.10.2017, згідно якого на фрагменті марлевого бинта зі змивом з тротуарної плитки (об`єкт № 1), вилученого в ході огляду місця події, знайдена кров людини групи А з ізогемаглютиніном анти-В, походження якої від громадянина ОСОБА_2 не виключається. (а.с.84-86 т.2);

- постановою старшого слідчого СВ Ізюмського ВП ГУНП в Харківській області Новікова Д.Є. від 24.10.2017 року про призначення судово-імунологічної експертизи змивів з плям речовини бурого кольору, виявлених 15.10.2019 року в ході огляду місця події, на тротуарній плитці на території домоволодіння АДРЕСА_2 , (а.с.87-87-оборот т.2);

- висновком експерта № 783-Ис/17 судово-імунологічного дослідження речових доказів по кримінальному провадженню, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12017220320001192 від 15.10.2017, згідно якого на фрагменті марлевого бинта зі змивом з тротуарної плитки (об`єкт № 1), вилученого в ході огляду місця події, знайдена кров людини групи А з ізогемаглютиніном анти-В, походження якої від громадянина ОСОБА_2 не виключається. (а.с.88-90 т.2);

- постановою старшого слідчого СВ Ізюмського ВП ГУНП в Харківській області Новікова Д.Є. від 24.10.2017 року про призначення судово-цитологічної експертизи фрагменту скляної чашки зі слідами речовини бурого кольору, вилученої 15.10.2017 року в ході огляду місця події домоволодіння АДРЕСА_2 , (а.с.91-91-оборот т.2);

- висновком експерта № 1253 Цс/17 судово-цитологічної експертизи дослідження речових доказів по кримінальному провадженню, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12017220320001192 від 15.10.2017, згідно якого в результаті проведення судово-цитологічної експертизи двох уламків скляної чашки ( об`єкти № 1,2), вилучених в ході огляду місця події - територіїдомоволодіння АДРЕСА_2 , знайдені сліди крові, встановити видову приналежність яких не було можливості, так як при неодноразовій постановці реакції преципітату позитивний результат не був отриманий ні з однією преципітуючою сироваткою, використаною в реакції. (а.с.92-95 т.2);

- протоколом проведення слідчого експерименту від 10.11.2017 року за участю свідка ОСОБА_4 з фототаблицею до нього, яким встановлено, яким саме чином ОСОБА_1 наніс їй удар скляною чашкою, коли намагався вдарити потерпілого ОСОБА_2 (а.с. 96-98 т.2);

- постановою старшого слідчого СВ Ізюмського ВП ГУНП в Харківській області Новікова Д.Є. від 10.11.2017 року про призначення додаткової судово-медичної експертизи з метою отримання відповіді на питання, чи відповідають прокази свідка ОСОБА_4 об`єктивним судово-медичним даним по локалізації, механізму виникнення тілесних ушкоджень, встановленим під час проведення слідчого експерименту (а.с.99 т.2);

- висновком судово-медичного експерта Ізюмського міжрайонного відділення судово-медичної експертизи ХОБСМЕ ОСОБА_18 №401-Из/17 від 13.11.2017, згідно якого на підставі додаткової судово-медичної експертизи за матеріалами кримінальної справи за фактом спричинення тілесних ушкоджень громадянці ОСОБА_4 , 1967 року народження, експерт дійшов висновку, що виявлені у неї тілесні ушкодження могли утворитися в результаті механізму, на який вказує ОСОБА_4 , 1967 року народження в ході слідчого експерименту від 10.11.2019 (а.с.100-100-оборот т.2);

- постановою старшого слідчого СВ Ізюмського ВП ГУНП в Харківській області Новікова Д.Є. від 10.11.2017 року про призначення додаткової судово-медичної експертизи з метою отримання відповіді на питання, чи могли виникнути тілесні ушкодження, виявлені у ОСОБА_2 під час падіння з висоти власного зросту на тверду поверхню, чи можливо виникнення тілесних ушкоджень у ОСОБА_2 за умов взаємного розташування ОСОБА_2 , ОСОБА_1 та ОСОБА_4 при нанесенні ковзного удару фіксованим в кулаці ОСОБА_1 фрагментом скляної чашки, як вказала ОСОБА_4 під час слідчого експерименту (а.с.101 т.2);

- висновком судово-медичного експерта Ізюмського міжрайонного відділення судово-медичної експертизи ХОБСМЕ ОСОБА_18 №402-Из/17 від 13.11.2017, згідно якого на підставі додаткової судово-медичної експертизи за матеріалами кримінальної справи за фактом спричинення тілесних ушкоджень громадянину ОСОБА_2 , 1963 року народження, експерт дійшов висновку, що враховуючи локалізацію, характер поранення грудної клітини у потерпілого ОСОБА_2 , напрямок раневого каналу поранення, утворення тілесного ушкодження у ОСОБА_2 за умов взаємного розташування ОСОБА_2 , ОСОБА_1 і ОСОБА_4 , при нанесенні ковзного удару фіксованим в кулаці ОСОБА_1 фрагментом скляній чашки можливо. Виявлене у ОСОБА_2 колото-різане поранення грудної клітини не могло утворитися в результаті падіння потерпілого на тверду поверхню (а.с.102-102-оборот т.2).

Відповідно до ст. 94 КПК України суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінюють кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення. Жоден доказ не має наперед встановленої сили.

Статтею 85 КПК України визначено, що належними є докази, які прямо чи непрямо підтверджують існування чи відсутність обставин, що підлягають доказуванню у кримінальному провадженні та інших обставин, які мають значення для кримінального провадження, а також достовірність чи недостовірність, можливість чи неможливість використання інших доказів.

Згідно ст.86 КПК України доказ визнається допустимим, якщо він отриманий у порядку, встановленому цим кодексом. Недопустимий доказ не може бути використаний для прийняття процесуальних рішень, на нього не може посилатися суд при ухваленні судового рішення.

Відповідно до рішення Конституційного Суду України № 12-рп/2011від 20.10.2011р. визнаватися допустимими і використовуватися як докази в кримінальній справі можуть тільки фактичні дані, одержані відповідно до вимог кримінально-процесуального законодавства. Перевірка доказів на їх допустимість є найважливішою гарантією забезпечення прав і свобод людини і громадянина в кримінальному процесі та ухвалення законного і справедливого рішення у справі.

Згідно ч.1, 2 ст. 22 КПК України кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом. Сторони кримінального провадження мають рівні права на збирання та подання до суду речей, документів, інших доказів, клопотань, скарг, а також на реалізацію інших процесуальних прав, передбачених цим Кодексом.

Невизнання обвинуваченим ОСОБА_1 своєї вини у вчиненні злочину, передбаченого ст.128 КК України, яке побудоване на запереченні своєї вини, не знайшло свого підтвердження у судовому засіданні.

Оцінивши у сукупності досліджені в судовому засіданні письмові докази, показання свідків, суд вважає доведеною вину ОСОБА_1 в інкримінованому йому кримінальному правопорушенні, а тому знаходить правильною кваліфікацію його дій за ст.128 КК України, тобто необережне заподіяння тяжкого тілесного ушкодження.

Аналізуючи зібрані по справі докази, які характеризують особистість обвинуваченого, суд вбачає наступне.

ОСОБА_1 є громадянином України, раніше не судимий, на обліку у лікаря нарколога та у лікаря психіатра не перебуває, військовозобов`язаний, проходив строкову військову службу, перебуває на обліку в Ізюмському ОМВК, одружений, має неповнолітню дитину - доньку ОСОБА_3 , 2003 року народження, має постійне місце реєстрації та проживання, за яким характеризується формально позитивно, офіційно працевлаштований, за місцем роботи характеризується позитивно, про що свідчать: паспорт громадянина України, довідки лікарів, характеристика з місця проживання та роботи, вимога щодо судимостей, фотокопія військового квитка та його свідчення.

Відповідно до ч.1 ст.8 Конституції України в Україні діє принцип верховенства права. Статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини "передбачено, що суди при розгляді справ застосовують Конвенцію та практику суду як джерело права.

Європейський суд з прав людини у справі Скоппола проти Італії від 17.09.2009 року (заява № 10249/03) зазначив, що складовим елементом принципу верховенства права є очікування від суду застосування до кожного злочинця такого покарання, яке законодавець вважає пропорційним.

Як у справі Бакланов проти Росії (рішення від 09 червня 2005 року), так і у справі Фрізен проти Росії (рішення від 24 березня 2005 року) Європейський суд зазначив, що досягнення справедливого балансу між загальними інтересами суспільства та вимогами захисту основоположних прав особи лише тоді стає значимим, якщо встановлено, що під час відповідного втручання було дотримано принципу законності і воно не було свавільним . У справі Ізмайлов проти Росії (п. 38 рішення від 16 жовтня 2008 року) Європейський суд вказав, що для того, щоб втручання вважалося пропорційним, воно має відповідати тяжкості правопорушення і не становити особистого надмірного тягаря для особи .

При призначенні покарання ОСОБА_1 суд враховує ступінь тяжкості кримінального правопорушення, скоєного останнім.

Злочин, у вчиненні якого суд вважає обвинуваченого ОСОБА_1 винуватим, відповідно до ст. 12 КК України, віднесений до злочинів середньої тяжкості.

Обставини, які згідно ст. 66 КК України пом`якшують покарання ОСОБА_1 у вчиненні злочину, передбаченого ст. 128 КК України, судом не встановлено .

Обставини, які згідно ст. 67 КК України обтяжують покарання обвинуваченого ОСОБА_1 у вчиненні злочину, передбаченого ст.128 КК України, судом не встановлено.

Згідно ч.1 ст.368 КПК України, ухвалюючи вирок, суд приймає до відома досудову доповідь з інформацією про соціально-психологічну характеристику обвинуваченого.

Відповідно до наданої досудової доповіді орган пробації вважає, що виправлення ОСОБА_1 без позбавлення волі або обмеження волі на певний строк можливе та не становить високої небезпеки для суспільства (у т.ч. окремих осіб).

При призначенні покарання суд враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, яке законом віднесено до невеликої тяжкості злочинів, особу винного, відсутність обставин, що пом`якшують та обтяжують покарання.

Керуючись ст.65 КК України, з урахуванням викладеного суд вважає, що міра покарання обвинуваченому ОСОБА_1 повинна бути обрана в межах санкції ст.128 КК України у виді громадських робіту.

Судом при призначенні покарання враховуються вимоги ст. 50 КК України, що метою покарання є не тільки кара, а також виправлення засудженого, а також попередження вчинення нових кримінальних правопорушень. Виходячи із вказаних вимог закону особі, яка вчинила злочин, має бути призначено покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів.

Дослідивши заявлений цивільний позов прокурора, потерпілого суд вважає за необхідне зазначити наступне.

У відповідності до ч.1 ст. 1177 Цивільного кодексу України шкода, завдана фізичній особі, яка потерпіла від кримінального правопорушення , відшкодовується відповідно до закону.

У відповідності до ч.1 ст. 1206 Цивільного кодексу України особа, яка вчинила злочин, зобов`язана відшкодувати витрати закладові охорони на лікування потерпілого від цього злочину.

Згідно ч.1 ст. 129 КПК України ухвалюючи обвинувальний вирок, постановляючи ухвалу про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру, суд залежно від доведеності підстав і розміру позову задовольняє цивільний позов повністю або частково чи відмовляє в ньому.

Відповідно до пункту 3 Постанови Пленуму Верховного Суду України №11 від 07.07.1997 року Про відшкодування витрат на стаціонарне лікування особи, яка потерпіла від злочину визначено, що витрачені на стаціонарне лікування кошти підлягають відшкодуванню у повному обсязі і зараховуються до відповідного державного бюджету залежно від джерел фінансування закладу охорони здоров`я або на рахунок юридичної особи, якій належить останній.

Згідно п. 7 Постанови визначено що у кримінальному судочинстві відшкодування витрат на стаціонарне лікування потерпілого може покладатися тільки на особу, вина якої у вчиненні злочину встановлена обвинувальним вироком суду

Прокурором на підтвердження понесених державою витрат на стаціонарне лікування потерпілого надано довідку з Ізюмської центральної міської лікарні на загальну суму в розмірі 3806 (три тисячі вісімсот шість) грн. 99 коп. про витрати на лікування потерпілого ОСОБА_2 , який перебував на лікуванні з 14.10.2017 року по 25.10.2017 року.

Відповідно до п.2 Порядку обчислення розміру фактичних витрат закладу охорони здоров`я на стаціонарне лікування потерпілого від злочинного діяння та зарахування стягнення з винних осіб коштів до відповідного бюджету і їх використання, затвердженого постановою КМУ №545 від 16.07.1993р. сума коштів, яка підлягає відшкодуванню, визначається закладом охорони здоров`я, в якому перебував на лікуванні потерпілий, виходячи з кількості ліжко-днів, проведених ним в стаціонарі, та вартості витрат на його лікування в день.

Визначення суми витрат на лікування потерпілого за один ліжко-день провадиться виходячи з фактичної кількості ліжко-днів і загальної суми фактичних витрат за місяць (в якому проводилось лікування) на утримання лікувального закладу, за винятком витрат на капітальні вкладення, капітальний ремонт і придбання інвентарю та обладнання.

Зважаючи на вищевикладене, перевіривши надану прокурором довідку, суд задовольняє цивільний позов прокурора про стягнення з обвинуваченого ОСОБА_1 відшкодування витрат на лікування потерпілого ОСОБА_17 в розмірі 3806 (три тисячі вісімсот шість) грн. 99 коп в повному обсязі.

Дослідивши заявлений потерпілим ОСОБА_2 цивільний позов про стягнення матеріальної та моральної шкоди, а також витрат на правову допомогу, суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Стаття 3 Конституції України визначає, що людина, її життя і здоров`я є найвищою соціальною цінністю.

У відповідності до ч.1 ст. 1177 Цивільного кодексу України шкода, завдана фізичній особі, яка потерпіла від кримінального правопорушення, відшкодовується відповідно до закону.

Згідно ч.3 ст. 12, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

До матеріалів справи потерпілим ОСОБА_2 додано довідку Ізюмської ЦМЛ за вих. № 2535 від 17.11.2017 року про те, що він дійсно знаходився на стаціонарному лікуванні в Ізюмській ЦМЛ в хірургічному відділенні з 14.10.2017 року по 25.10.2017 року з діагнозом: проникаюче колото-різане поранення грудної клітини справа, правосторонній гемопневмоторакс. Лікування: 14.10.2017 проведено операцію ПХО, дренування по Бюлау праворуч. Результат хвороби: одужання. (а.с.29 т.1).

Дослідивши надані ОСОБА_2 фіскальні чеки, суд задовольняє позовні вимоги потерпілого в межах доведеності в розмірі 5218 (п`ять тисяч двісті вісімнадцять) грн. 44 коп.

Відповідно до ст.23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода відшкодовується незалежно від майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню, та не пов`язана з розміром цього відшкодування.

У ч. 1 ст. 1167 ЦК України відповідальність за моральну шкоду, завдану фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю покладається на особу, яка її завдала, за загальним правилом за наявності її вини.

Тобто, ч. 1 ст. 1167 ЦК України визначає: по-перше, відповідальну за моральну шкоду особу, а саме, особу, яка її завдала; та по-друге, загальні умови відшкодування моральної шкоди - і серед інших, - наявність вини заподіювача, крім випадків, встановлених ч. 2 цієї статті.

Умовами застосування цих норм є завдання шкоди (майнової, моральної) неправомірними рішеннями, діями або бездіяльністю, наявність причинного зв`язку між цими діями (бездіяльністю) і шкодою та вина заподіювача.

За правилом генерального делікту відповідальність за завдання шкоди покладається на особу, яка цю шкоду завдала, тобто на безпосереднього заподіювача.

Судом встановлено, що в результаті неправомірних дій обвинуваченого потерпілому були спричинені тілесні ушкодження, які за ступенем тяжкості відносяться до тяжких тілесних ушкоджень, що призвело у ОСОБА_2 до одиночного проникаючого колото-різаного поранення грудної клітини справа на рівні 3-го міжребер`я по близькогрудинній лінії, що супроводжувалося розвитком правостороннього гемопневмоторакса, що спричинило тривалий розлад здоров`я

Таким чином, суд вважає, що з вини обвинуваченого, потерпілому була завдана моральна шкода, яка полягає у душевних стражданнях, яких позивач зазнав у зв`язку з тілесними ушкодженнями, до теперішнього часу терпить фізичний біль в області грудної клітини, має підвищену втомленість, в результаті чого змінився нормальний життєвий уклад потерпілого, він не в змозі виконувати хатню роботу навіть невеликої важкості, змушений більшість часу перебувати у ліжку, постійно відчуває страх за своє життя, у зв`язку з чим потерпілий до цього часу переносить душевні страждання через тривалу безпомічність.

При визначенні судом розміру відшкодування завданої позивачу моральної шкоди опираючись на п. 9 роз`яснень Пленуму Верховного Суду України у Постанові від 31.03.1995 року № 4 Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди , суд виходить з вимог розумності, виваженості та справедливості та враховує обставини, викладені вище.

Разом з тим, суд відмовляє у задоволенні заяви в частині стягнення витрат на професійну правничу допомогу, з огляду на таке.

Згідно із ст. 137 ЦПК України, витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Відповідно до п. 48 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах від 17.10.2014 року витрати на правову допомогу, граничний розмір якої визначено відповідним законом, стягуються не лише за участь у судовому засіданні при розгляді справи, а і у разі вчинення інших дій поза судовим засіданням, безпосередньо пов`язаних із наданням правової допомоги у конкретній справі (наприклад складання позовної заяви, надання консультацій, переклад документів, копіювання документів). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.

Отже, стороні, на користь якої прийняте рішення, для отримання відшкодування витрат на правову допомогу слід довести: факт і тривалість надання їй правової допомоги; факт надання допомоги адвокатом або іншим фахівцем у галузі права; факт оплати правової допомоги.

В підтвердження понесених позивачем судових витрат на професійну правничу допомогу суду надано квитанцію № 43 від 23 листопада 2017 року про надання правової допомоги, яка оцінена в 1500 грн., видану Ізюмською юридичною консультацією ( а.с.48 т.1).

Відповідно до ст. 26 Закону України Про адвокатуру та адвокатську діяльність адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги.

Згідно зі ст. 30 цього ж Закону, гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги.

Згідно п.4.5 договору про надання правої допомоги за результатами надання юридичної допомоги складається акт, що підписується представниками кожної із сторін. В акті вказується обсяг наданої адвокатським бюро допомоги і її вартість.

Однак позивачем до позову не надано, як самого договору про надання правничої допомоги та і акту виконаних робіт.

Крім того, витрати відповідача на послуги адвоката не підтверджені належними фінансовими документами (оскільки судом встановлено, що позивачем не надано суду видаткових касових ордерів або платіжних доручень про передачу коштів адвокату, та не встановлено й не зазначено, якими доказами підтверджується фактичне понесення позивачем витрат на правову допомогу (їх оплати).

Отже, витрати на правничу допомогу мають бути документально підтверджені та доведені, склад та розміри цих витрат, входить до предмета доказування у справі, відсутність документального підтвердження витрат на правничу допомогу є підставою для відмови в задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.

Враховуючи викладене, суд не вбачає підстав для задоволення позовних вимог в частині стягнння витрат на правову допомогу в розмірі 1500 грн.

Судові витрати по справі -відсутні.

Запобіжний захід обвинуваченому не обирався.

Питання про долю речових доказів суд вирішує відповідно до ст.100 КПК України.

Керуючись ст.ст. 50, 65-68, ст.128 КК України, 370, 371 КПК України, суд -

У Х В А Л И В:

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 128 КК України та призначити покарання у виді 240 (двохсот сорока) годин громадських робіт.

До набрання вироком законної сили запобіжний захід стосовно засудженого ОСОБА_1 не обирати.

Цивільний позов прокурора в інтересах держави в особі комунального закладу охорони здоров`я Ізюмської міської ради Харківської області Ізюмська центральна міська лікарня в рахунок компенсації витрат на лікування потерпілого від кримінального правопорушення ОСОБА_2 в розмірі 3806 грн. 99 коп. - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави в особі комунального закладу охорони здоров`я Ізюмської міської ради Харківської області Ізюмська центральна міська лікарня , розташованого за адресою: 64309 Харківська обл., м. Ізюм, пров. Залікарняний, 2(код ЄДРПОУ 02003304) витрати на лікування потерпілого ОСОБА_2 в розмірі 3806 (три тисячі вісімсот шість) грн. 99 коп.

Цивільний позов потерпілого ОСОБА_2 до обвинуваченого ОСОБА_1 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, а також витрат на правову допомогу - задовольнити частково.

Стягути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 грошові кошти на відшкодування матеріальної шкоди у розмірі 5218 (п`ять тисяч двісті вісімнадцять) грн. 44 коп.

Стягути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 грошові кошти на відшкодування моральної шкоди у розмірі 5000 (п`ять тисяч) грн.

В іншій частині позовних вимог ОСОБА_2 відмовити.

Судові витрати по справі відсутні.

Скасувати арешт, накладений згідно ухвали слідчого судді Ізюмського міськрайонного суду Герцова О.М. від 18 жовтня 2017 року на чоловічий жилет, два фрагменти скляної чашки, а також фрагмент ковдри з нашаруванням речовини бурого кольору, вилучені в ході огляду місця події за адресою: АДРЕСА_2 , чоловічу кофту та чоловічу футболку, вилучені при огляді приймального відділення екстреної медичної допомоги Ізюмської ЦМЛ, за адресою Харківська обл. м. Ізюм пров. Залікарняний, буд. 2, які належать ОСОБА_2 , спортивна куртку та штани, вилучені у ОСОБА_1 , і зберігаються в Ізюмському ВП ГУ НП в Харківській області, за адресою: пров. Георгіївський, 2, м. Ізюм, Харківської області.

Речові докази: чоловічий жилет, два фрагменти скляної чашки, а також фрагмент ковдри з нашаруванням речовини бурого кольору, вилучені в ході огляду місця події за адресою: АДРЕСА_2 , чоловічу кофту та чоловічу футболку, вилучені при огляді приймального відділення екстреної медичної допомоги Ізюмської ЦМЛ, за адресою Харківська обл. м. Ізюм пров. Залікарняний, буд. 2, які належать ОСОБА_2 , спортивна куртку та штани, вилучені у ОСОБА_1 , які зберігаються в Ізюмському ВП ГУ НП в Харківській області, за адресою: пров. Георгіївський, 2, м. Ізюм, Харківської області - повернути власникам.

Вирок може бути оскаржений до Харківського апеляційного суду через Ізюмський міськрайонний суд Харківської області протягом 30 днів з дня його проголошення.

Копію вироку вручити негайно після його проголошення обвинуваченому, його захиснику, потерпілому та прокурору.

Головуючий суддя: Т. Д. Бєссонова