Ухвала

від 05.12.2019 по справі 240/12088/19

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

05 грудня 2019 року м. Житомир

справа № 240/12088/19

категорія 109010000

Житомирський окружний адміністративний суд у складі

головуючого судді Горовенко А.В.,

розглянувши у письмовому провадженні у приміщенні суду за адресою: м.Житомир, вул. Мала Бердичівська, 23, заяву ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про вжиття заходів забезпечення їх позову до Департаменту містобудування та земельних відносин Житомирської міської ради та управління Державного архітектурно-будівельного контролю Житомирської міської ради, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - Приватне підприємство "Новобудінвестгрупп", про скасування містобудівних умов і обмежень забудови земельної ділянки та дозволу на виконання будівельних робіт,-

встановив:

ОСОБА_1 та ОСОБА_2 звернулися до суду з позовом, в якому просять:

- скасувати Містобудівні умови і обмеження забудови земельної ділянки №50/16 щодо об"єкту Будівництво двосекційного багатоповерхового житлового будинку на орендованій земельній ділянці за адресою: АДРЕСА_1 , затверджені 7 вересня 2016 року Департаментом містобудування та земельних відносин Житомирської міської ради;

- скасувати Дозвіл на виконання будівельних робіт №ЖТ112183470423 на об"єкті Будівництво двосекційного багатоповерхового житлового будинку на орендованій земельній ділянці за адресою: вул.Героїв Крут АДРЕСА_1 , м.Житомир від 12 грудня 2018 року, виданого управлінням Державного архітектурно-будівельного контролю Житомирської міської ради.

Одночасно із позовною заявою позивачами подано заяву про вжиття заходів забезпечення позову від 04.12.2019 (за вх.№28651/19), у якій просять вжити заходи забезпечення їх позову, до вирішення справи по суті, шляхом:

- зобов"язання Приватного підприємства Новобудінвестгрупп , як замовника будівельних робіт та генерального підрядника Товариства з обмеженою відповідальністю Моноліт-інвестбуд зупинити виконання будь-яких будівельних робіт на об"єкті Будівництво двосекційного багатоповерхового житлового будинку на орендованій земельній ділянці за адресою: вул.Героїв Крут, буд.51, м.Житомир

В обґрунтування заяви вжиття заходів забезпечення позову зазначають, що необхідність забезпечення позову обумовлена тим, що будівельні роботи проводяться в безпосередній близькості до домоволодіння позивачів, а саме: до домоволодіння ОСОБА_1 близько 8 метрів котлован, а у ОСОБА_2 копання котловану відбувається впритул до її паркану з пошкодженням фундаменту самого паркану, отже розпочато роботу з облаштування котловану під фундамент новобудови. Вказують, що управлінням Державної архітектурно-будівельної інспекції у Житомирській області за результатами перевірки встановлено порушення, при видачі відповідачами Містобудівні умови і обмеження забудови земельної ділянки №50/16 щодо об"єкту Будівництво двосекційного багатоповерхового житлового будинку на орендованій земельній ділянці за адресою: АДРЕСА_1 , у сфері містобудівної діяльності. За результатами вказаної перевірки винесено припис, у зв"язку з чим зупинило дію Містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки №50/16, але без зупинення Дозволу на виконання будівельних робіт, виконання будівельних робіт продовжується.

На думку позивачів, у подальшому невжиття заходів забезпечення позову значно ускладнить виконання рішення суду та не дасть змоги відновити первісний стан земельної ділянки та відновити права позивачів, оскільки на даний час нищаться суміжні земельні ділянки, розкопується та вивозиться ґрунт з котловану у невідомому напрямку, тобто іде цілодобова підготовка до проведення робіт з будівництва фундаменту. Тому позивачі просять суд ухвалити судове рішення про забезпечення позову.

Розглянувши заяву про вжиття заходів забезпечення адміністративного позову, суд зазначає наступне.

Частиною першою статті 150 Кодексу адміністративного судочинства України (у редакції, чинній на момент звернення заявника до суду, далі - КАС України) передбачено, що суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову.

Відповідно до ч. 2 ст. 150 КАС України забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо:

1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або

2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.

Згідно зі ч. 1 ст. 151 КАС України позов може бути забезпечено: зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта; забороною відповідачу вчиняти певні дії; встановленням обов`язку відповідача вчинити певні дії; забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору; зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.

Відповідно до ч. 2 ст. 151 КАС України суд може застосувати кілька заходів забезпечення позову. Заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Суд також повинен враховувати співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, із наслідками вжиття заходів забезпечення позову для заінтересованих осіб

За змістом приписів частин 1, 4, 5 та 6 статті 154 КАС України заява про забезпечення позову розглядається судом, у провадженні якого перебуває справа або до якого має бути поданий позов, не пізніше двох днів з дня її надходження, без повідомлення учасників справи. Залежно від обставин справи суд може забезпечити позов повністю або частково. Про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу. В ухвалі про забезпечення позову суд зазначає вид забезпечення позову та підстави його обрання. Суд може також зазначити порядок виконання ухвали про забезпечення позову.

Забезпечення позову - це заходи адміністративного процесуального припинення дій, які можуть утруднити виконання майбутнього рішення суду чи зробити його виконання неможливим. Вони повинні гарантувати можливість реалізації позовних вимог у разі задоволення позову. Значення цього інституту адміністративного процесуального права в тому, що ним захищаються законні інтереси (права) позивача на той випадок, коли відповідач буде діяти недобросовісно або коли неприйняття заходів може призвести до невиконання судового рішення. Мета забезпечення позову це хоча і негайні, проте тимчасові заходи, направлені на недопущення утруднення чи неможливості виконання судового акта, а також перешкоджання спричинення значної шкоди заявнику.

Таким чином, заходи забезпечення позову не мають якогось дискримінаційного характеру стосовно якоїсь із сторін у спорі; їх застосування здійснюється в рамках дискреційних повноважень суду і на основі принципів змагальності та процесуального рівноправ`я сторін.

Відтак, під час вирішення питання про забезпечення позову адміністративний суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення адміністративного суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Законодавець встановив наступні підстави для винесення ухвали про забезпечення позову у справі: існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі; захист прав, свобод та інтересів стане неможливим без вжиття таких заходів, або для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат; наявні ознаки очевидної протиправності оскаржуваного рішення, дій чи бездіяльності.

Із аналізу наведених норм випливає, що забезпечення адміністративного позову можливе виключно за наявності вищевказаних обставин, які підлягають доведенню позивачем та встановленню судом у разі вжиття таких заходів.

Заявник обов`язково повинен обґрунтувати свою заяву і з цією метою подати докази наявності фактичних обставин, з якими пов`язує застосування певного заходу забезпечення позову. Доказами у даному випадку вважатимуться будь-які відомості, що вказують на ймовірне порушення чиїхось прав (свобод, інтересів) під час провадження у справі. При цьому тягар доказування при розгляді заяви про забезпечення доказів покладається виключно на заявника.

Відповідно до роз`яснень постанови Пленуму Верховного Суду України Про практику застосування судами процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову від 22.12.2006 №9 та постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України Про практику застосування адміністративним судами окремих положень Кодексу адміністративного судочинства під час розгляду адміністративних справ від 06.03.2008 №2, розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Також суд звертає увагу на те, що вид забезпечення позову має бути співмірним із заявленими позивачем вимогами, застосований судом захід забезпечення позову має відповідати вимогам, на забезпечення яких він вживається.

Суд зазначає, що співмірність передбачає співвідношення негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.

Аналогічна правова позиція відповідає висновкам Верховного Суду, викладеним у постанові від 03.10.2018 у справі № 826/5233/18 ( провадження №К/9901/59189/18).

У контексті наведеного суд зазначає, що позивачами у заяві про вжиття заходів забезпечення позову не доведено та документально не підтверджено обставини, які б вказували на очевидну небезпеку заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивачів, які б унеможливили захист їх прав, свобод та інтересів без вжиття відповідних заходів до ухвалення рішення у справі. Також до заяви не було додано доказів на підтвердження того, що невжиття заходів забезпечення позову може ускладнити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

З огляду на викладене, забезпечення адміністративного позову можливе виключно за наявності вказаних обставин, які підлягають доведенню позивачами та встановленню судом у разі вжиття таких заходів.

Сама лише незгода позивачів із рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень та звернення до суду з позовом про визнання їх протиправними не є достатньою підставою для застосування судом заходів забезпечення позову.

Суд зазначає, що висновки щодо очевидності ознак протиправності оскаржуваних рішень можуть бути зроблені лише на підставі дослідження поданих сторонами доказів під час судового розгляду конкретної справи. Тому суд дійшов до висновку, що наведені заявниками обґрунтування та надані докази не є достатніми для висновку про очевидність протиправності оскаржуваних рішень.

Задоволення вимог даної заяви, на думку суду, призведе до фактичного вирішення справи по суті позовних вимог, що є недопустимим.

Зважаючи на викладене, суд приходить до висновку про відсутність підстав для вжиття заходів забезпечення позову.

Відповідно до ч. 8 ст. 154 КАС України ухвалу про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову може бути оскаржено.

Керуючись статтями 150, 151, 154, 243, 248, 256, 294, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, Житомирський окружний адміністративний суд,-

ухвалив:

1. У задоволенні заяви ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про вжиття заходів забезпечення їх позову до Департаменту містобудування та земельних відносин Житомирської міської ради та управління Державного архітектурно-будівельного контролю Житомирської міської ради, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - Приватне підприємство "Новобудінвестгрупп", про скасування містобудівних умов і обмежень забудови земельної ділянки та дозволу на виконання будівельних робіт, - відмовити.

2. Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення, якщо інше не передбачено цим Кодексом. Ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженні, набирає законної сили з моменту її підписання суддею (суддями).

3. Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції протягом п`ятнадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Суддя А.В. Горовенко