Ухвала

від 09.12.2019 по справі 240/12088/19

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без руху

09 грудня 2019 року м. Житомир

справа № 240/12088/19

категорія 109010000

Суддя Житомирського окружного адміністративного суду Горовенко А.В., перевіривши виконання вимог законодавства при поданні позовної заяви ОСОБА_1 та ОСОБА_2 до Департаменту містобудування та земельних відносин Житомирської міської ради та управління Державного архітектурно-будівельного контролю Житомирської міської ради, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - Приватне підприємство "Новобудінвестгрупп", про скасування містобудівних умов і обмежень забудови та дозволу на виконання будівельних робіт, -

встановив:

ОСОБА_1 та ОСОБА_2 звернулися до суду з позовом, в якому просять:

- скасувати Містобудівні умови і обмеження забудови земельної ділянки №50/16 щодо об"єкту Будівництво двосекційного багатоповерхового житлового будинку на орендованій земельній ділянці за адресою: АДРЕСА_1 , затверджені 7 вересня 2016 року Департаментом містобудування та земельних відносин Житомирської міської ради;

- скасувати Дозвіл на виконання будівельних робіт №ЖТ112183470423 на об"єкті Будівництво двосекційного багатоповерхового житлового будинку на орендованій земельній ділянці за адресою: АДРЕСА_1 від 12 грудня 2018 року, виданого управлінням Державного архітектурно-будівельного контролю Житомирської міської ради.

Перевіряючи адміністративний позов на його відповідність вимогам статті 160, 161 Кодексу адміністративного судочинства України, суд дійшов висновку, що дана позовна заява не відповідає положенням вказаних статей з наступних підстав.

Відповідно до ч.2 ст.160 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) позовна заява подається в письмовій формі позивачем або особою, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб.

Статтею 5 КАС України визначено право на звернення до суду та способи судового захисту. Передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси.

Зважаючи на викладене, завдання адміністративного судочинства полягає у захисті саме порушених прав особи в публічно-правових відносинах. При цьому звернення до суду із позовом щодо захисту порушеного права має індивідуальний характер.

Як свідчить зміст вступної частини позовної заяви, з метою захисту порушених прав до суду з даним позовом одночасно звернулися ОСОБА_1 та ОСОБА_2 .

Суд звертає увагу, що звернення до адміністративного суду із позовом одночасно декількох позивачів не відповідає засадам адміністративного судочинства та суперечить чинним нормам процесуального законодавства. Крім того, відповідно до матеріалів позовної заяви ОСОБА_1 та ОСОБА_2 володіють адміністративною процесуальною дієздатністю в розумінні частини третьої статті 43 КАС України, а тому мають можливість самостійно звертатися до суду із позовом щодо захисту своїх прав та законних інтересів.

Зважаючи на індивідуальний характер порушеного права суд роз`яснює позивачам, що кожен із них, якщо вважає що спірними рішеннями, діями або бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушуються його права та законні інтереси, має право особисто звернутися до суду із відповідною (окремою) позовною заявою у загальному порядку.

Таким чином, позовну заяву та позовні вимоги слід уточнити в частині зазначення одного позивача та позовних вимог, що стосуються безпосередньо порушення прав та законних інтересів такого позивача.

Згідно з п.5 ч.5 ст.160 Кодексу адміністративного судочинства України, в позовній заяві зазначається виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини.

Також відповідно до п.9 ч.5 ст. 160 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб`єкта владних повноважень - обґрунтування порушення оскаржуваними рішеннями, діями чи бездіяльністю прав, свобод, інтересів позивача.

Позивачами у позовній заяві не дотримано вимог пунктів 5 та 9 частини 5 статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а саме не наведено письмового обґрунтування порушення оскаржуваними рішеннями суб"єктів владних повноважень прав, свобод та інтересів позивачів та не надано доказів, що підтверджують вказані обставини.

Окрім того, частиною 6 ст.161 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов`язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.

Згідно з абзацом 1 частини 2 статті 122 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Як свідчить зміст позовної заяви та додані до неї документи, позивачі просять скасувати: Містобудівні умови та обмеження забудови земельної ділянки №50/16, затверджені Департаментом містобудування та земельних відносин Житомирської міської ради 07.09.2016; Дозвіл на виконання будівельних робіт №ЖТ112183470423 від 12.12.2018, виданий управлінням Державного архітектурно-будівельного контролю Житомирської міської ради.

Однак до суду за їх захистом своїх прав звернулися лише 04.12.2019, тобто з пропуском шестимісячного строку, встановленого процесуальним законодавством для звернення до адміністративного суду.

Заяву про поновлення пропущеного строку звернення до суду та докази поважності причин його пропуску до суду не подавали.

Частинами першою та другою статті 169 КАС України визначено, що суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

З урахуванням викладеного, позовну заяву слід залишити без руху із встановленням строку для усунення її недоліків шляхом подання до суду:

1) уточненої позовної заяви (та її копій по кількості учасників справи) із зазначенням:

- одного позивача та позовних вимог, що стосуються безпосередньо порушених прав, свобод та законних інтересів такого позивача;

- письмового обґрунтування порушення оскаржуваними рішеннями суб"єктів владних повноважень прав, свобод та інтересів позивача та зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини;

2) заяви про поновлення строку звернення до адміністративного суду та доказів поважності причин його пропуску.

Керуючись статтями 160, 161, 169, 243, 248, 256, 294 Кодексу адміністративного судочинства України, Житомирський окружний адміністративний суд,-

ухвалив:

1. Позовну заяву ОСОБА_1 та ОСОБА_2 до Департаменту містобудування та земельних відносин Житомирської міської ради та управління Державного архітектурно-будівельного контролю Житомирської міської ради, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - Приватне підприємство "Новобудінвестгрупп", про скасування містобудівних умов і обмежень забудови земельної ділянки та дозволу на виконання будівельних робіт, - залишити без руху.

2. Встановити строк для усунення зазначених недоліків позовної заяви - 10 днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

3. Роз`яснити, що у випадку невиконання вимог ухвали у встановлений судом строк позовну заяву буде повернено.

4. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає.

Суддя А.В. Горовенко